«Невтомні дослідники та збирачі старовини»
Бібліографічний список статей до Дня етнографа
Етнографія (від грецького етнос — плем'я, народ; графо — пишу) — суспільствознавча наука, об'єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства. Концентрує увагу на розробці проблем етно- і націогенезу, етнічної історії, міжнаціональних відносин, етнонаціональних процесів, традиційно-побутової культури, народних знань, побуту, народного мистецтва. Етнографи, люди які, вивчають цю науку.
17 липня Україна відзначає професійне свято представників різних етнографічних шкіл – День етнографа.
Це свято фахівців, які вивчають культуру й побут народів світу, їхню культуру та взаємодію з навколишнім світом. Дата святкування обрана на честь дати народження славетного етнографа та біолога Миколи Миклухо-Маклая, який народився саме цього дня у 1846 році. Подію започаткував у 1970-х роках інший видатний етнограф на ім’я Рудольф Ітс.
Портрет Миколи Миклухо-Маклая, виконаний К. Маковським
Метою Дня етнографа є привернення суспільної уваги до вагомої ролі цих спеціалістів для нашої країни; подяка етнографам за їхню старанну діяльність; згадування таких вчених, як Миклухо-Маклай та Рудольф Ітс.
І ще один чудовий привід встановлення Дня етнографа саме у середині липня: він пов’язаний з тим, що саме цей місяць став традиційно найпопулярнішим часом для проведення етнографічних експедицій.
Становлення української етнографії як окремої наукової дисципліни відбулося в середині XIX ст. Її розвиток тісно пов'язаний з іменами Михайла Максимовича, Миколи Костомарова, Павла Чубинського, Миколи Сумцова, Володимира Шухевича, Федора Вовка, Дмитра Яворницького та багатьох інших видатних діячів української культури. Значний внесок у розвиток українського народознавства зробили письменники Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський та ін. Провідну роль в дослідженнях з етнографії відіграло Львівське наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка, при якому в 1898 p. була створена Етнографічна комісія, яка видавала «Етнографічний вісник», «Матеріали до українсько-руської етнології» та ін.
Зародженню етнографії як науки передувало накопичення етнтографічних знань, витоки яких сягають часів Київської Русі.
Детальніше: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F
Знані українські етнографи
Бібліографія статей
(подано в алфавіті авторів)
Красиков, Михайло. Коли має бути професійне свято дослідників традиційної народної культури в Україні? [Електронний ресурс] = https://www.cultura.kh.ua/uk/news/7206-koli-mae-buti-profesijne-svjato-doslidnikiv-traditsijnoyi-narodnoyi-kulturi-v-ukrayini / Красиков, Михайло // Центр культури і мистецтва. - 2022. - 20 вер. День етнографа, етнолога чи народознавця? Коли має бути професійне свято дослідників традиційної народної культури в Україні? День етнографа України: «17 липня в нашій країні вважається професійним святом етнографів. Ця дата була обрана на честь дня народження великого етнографа і мандрівника Миколи Миклухи-Маклая. Вперше це свято відзначили у кінці 70-х років 20 століття з ініціативи Рудольфа Ітса, завідуючого кафедрою етнографії Державного університету в Санкт-Петербурзі. Вдало обраний час, середина літа, додало популярності цьому дню
Антонович Володимир (1834-1908)
Грабовський, Сергій. Антоновичі: приклад жертовного служіння Україні та проекції на сьогодення [Текст] = https://day.kyiv.ua/article/istoriya-i-ya/antonovychi-pryklad-zhertovnoho-sluzhinnya-ukrayini-ta-proektsiyi-na: Володимир Антонович - не лише видатний вчений, засновник національно орієнтованої української історіографії, а й родоначальник династії уславлених українських інтелектуалів - Дмитра, Марка та Михайла Антоновичів / Грабовський, Сергій // День. - 2016. - 8-9 квіт. (№62-63). - С.14. Вся родина Антоновичів спрямовувала свою діяльність на вивчення діяльності історії України, найголовніших напрямків цієї історії, написала чимало праць, які сприяли розвитку не тільки історичної науки та мистецтвознавства в Україні, а і зростанню кількох поколінь національно свідомих українських діячів, які читали ці праці, навчалися на них, використовували їхні ідеї
Рецепт від історика з Махнівки [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yednist-ukrayinciv-sho-zhahala-vorogiv/: 185 років з дня народження Володимира Антоновича / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2019. - 26 січ. (№17). - С. 7. Не буде перебільшенням сказати, що створення Михайлом Грушевським «Історії Руси-України» стало продовженням подвижницької праці Володимира Антоновича, наукові роботи якого вперше довели на рівні фактів, а не емоцій окремішність українців від московитів-росіян. Замість, у кращому разі, «южної вєтві» єдиного «велікоруского» народу чи навіть «іспорчєнного польскім вліянієм» населення «Юго-Западного края», якими в уяві великодержавних шовіністів були українці, нарешті постав самодостатній народ із власною історією і відмінним від сусідів менталітетом. Зроблений Володимиром Антоновичем висновок, що прерогативою для українців є громадянська рівність і торжество правди, для росіян — авторитет сили, а для поляків — шляхетство й аристократизм, із часом лише додає актуальності
Скринченко, Володимир. Історична драма Володимира Антоновича [Текст] / Скринченко, Володимир // Слово Просвіти. - 2019. - 18-24 квіт. (№16). - С. 13. Серед національних діячів України другої половини XIX століття важко віднайти постать такої величини, як Володимир Антонович. Видатний учений і громадський діяч, автор фундаментальних праць з історії України від давніх часів та засновник вітчизняної історичної школи, він, навіть за твердженням його недругів, “марив про воскресіння України, для неї тільки бажав працювати…” Беззаперечний його внесок у культурно-історичну спадщину українського народу. Антоновича вважали мозковим центром українського руху, харизматичним лідером, який тримав у своїх руках усі нитки національного життя. Усі нещастя України він убачав у “малій культурності українського суспільства, в браку української інтелігенції, культурного і політичного виховання”. Та хто ж він був?
Вовк Федір Кіндратович (1847-1918)
Черепки, цінніші за золото скіфів [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vognem-i-mechem-proti-nacionalnoyi-vorozhnechi/: 170 років від дня народження Федора Вовка / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2017. - 11 бер. (№47). - С. 10. Наш земляк — науковець зі світовим іменем, чиї заслуги в антропології відзначено навіть французьким орденом Почесного легіону. Саме з наукових праць Федора Вовка за кордоном уперше дізналися про унікальну стоянку давніх мисливців на мамонтів, знайдену на Чернігівщині у селі Мізин
Шендеровський В. Вчений світового виміру [Текст] / В. Шендеровський // Урядовий кур'єр. - 2007. - 16 черв.(№106). - С. 12. Федір Кіндратович Вовк - вчений і громадський діяч кінця ХІХ століття - археолог, етнограф, антрополог
Драгоманов Михайло (1841-1895)
Андрущенко, Віктор. Великий пророк-бунтівник [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/velykyy-prorok-buntivnyk: Михайло Драгоманов у соціокультурному просторі України та Європи / Андрущенко, Віктор // День. - 2016. - 9 груд. (№225-226). - С. 20. Видатний український мислитель — історик, філософ, культуролог та педагог — Михайло Петрович Драгоманов. Славне ім’я Драгоманова надовго було викреслене з історії. Царизм і більшовизм ненавидів і боявся його вільнодумства, національного духу й заклику до просвітництва, відродження і розвитку національної культури, демократизму та народовладдя
Андрущенко, Віктор. Велич Михайла Драгоманова [Текст] = https://day.kyiv.ua/article/ukrayina-incognita/velych-mykhayla-drahomanova-0: життевий і творчий шлях видатного українського мислителя / Андрущенко, Віктор, Погребенник, Володимир // День. - 2006. - 30 черв.(№104). - С. 8. Михайло Драгоманов належить до числа чільних постатей українського суспільного, наукового й громадсько-культурного життя 60 — 90-х рр. ХIХ ст., до когорти тих світочів українства й всеслов’янства, «апостолів правди й науки» (Сергій Єфремов), чиї ідейні впливи продовжилися в ХХ століття, а непроминальні думки не втрачають актуальності й у нашому тисячолітті. Учитель істини й ратник за свободу думки, справжній учений- енциклопедист, М. Драгоманов залишив тривкі сліди у філософії й педагогіці, в історичній і філологічній (фольклористика, літературознавство) науках, у політології, культурології, журналістиці й публіцистиц
Сюндюков, Ігор. Під чужоземним ярмом [Текст] = https://day.kyiv.ua/article/ukrayina-incognita/pid-chuzhozemnym-yarmom: Михайло Драгоманов та його стаття «Пропащий час»: проекції на сьогодення / Сюндюков, Ігор // День. - 2008. - 18 лип.(№125). - С. 16.
Терещенко, Юрій. Мета - самостійність [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/meta-samostiynist: українська державність: етапи історичного розвитку / Терещенко, Юрій // День. - 2020. - 9 жовт. (№ 191-192). - С. 20-21.
Ясь, Олексій. Український аташе в Європі [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/article/istoriya-i-ya/ukrayinskyy-atashe-v-yevropi: Багатоликі відповіді Михайла Драгоманова / Ясь, Олексій // День. - 2010. - 17 вер.(№167-168). В пантеоні української історіографії постать М. Драгоманова посідає поза сумнівом почесне місце, що зумовлено цілою низкою обставин. Якщо взяти до уваги ще й розмаїті громадські, культурні й дослідницькі практики вченого, то стає вповні зрозумілим його становище як українського інтелектуала з досить хитким балансом інтересів між наукою та політикою
Кнорозов Юрій (1922-1999)
Дешифратор писемності майя [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/volinska-batkivshina-elektroforezu/: 95 років від дня народження Юрія Кнорозова / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2017. - 11 лист. (№213). - С. 9. Таємнича писемність майя аж до середини минулого століття залишалася не підвладною найвидатнішим дослідникам. Її розгадка прославила ім’я нашого земляка Юрія Кнорозова
Єгорова, Зоя. Жага пізнання: Юрій Кнорозов [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/319866 / Єгорова, Зоя // Голос України. - 2019. - 27 лип. (№141). - С. 11. Чимало є славних особистостей, імена яких з різних причин не надто відомі або відомі лише фахівцям. Тим часом їхній внесок у розвиток певних наук чи то мистецтва не можна применшувати. До таких особистостей належить і Юрій Кнорозов — етнограф, історик, лінгвіст, перекладач, засновник радянської майяністики.
Козоріз, Віктор. 100-річчя Юрія Кнозорова відзначатимуть на державному рівні [Текст] / Козоріз, Віктор // Урядовий кур`єр. - 2019. - 7 груд. (№236). - С. 16. Його вважають засновником радянської школи майяністики, а в Мексиці українському вченому навіть встановили два пам'ятники.
Сьогодні 100 років від дня народження видатного українського вченого-історика та етнографа [Електронний ресурс] = https://poglyad.tv/sogodni-100-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-vidatnogo-ukrayinskogo-vchenogo-istorika-ta-etnografa-article/ Інф. "Погляд" // Погляд. - 2022. - 19 лист. 19 листопада виповнюється 100 років від дня народження видатного українського вченого-історика та етнографа, спеціаліста з епіграфіки, засновника радянської школи маяністики Юрія Кнорозова. Він відомий своїм розшифруванням писемності мая, впровадженням математичних методів дослідження нерозшифрованих писемностей
Чадюк, Марія. Геній Юрія Кнорозова [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/geniy-yuriya-knorozova: вчений родом із Харкова, який розшифрував писемність майя / Чадюк, Марія // День. - 2020. - 14-15 лют. (№ 27-28). - С. 21. Аж доки один вчений родом із Харкова у своєму робочому кабінеті в Ленінграді (оскільки йому не давали дозволу поїхати в Центральну Америку) зумів зрозуміти принцип письма майя. Його звали Юрій Кнорозов.
Шпак, Віктор. Йому розкривали таємниці давні цивілізації [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/jomu-rozkrivali-tayemnici-davni-civilizaciyi/: 90 років тому Україна стала батьківщиною Юрія Кнорозова, який розшифрував писемність майя / В. Шпак // Урядовий кур`єр. - 2012. - 21 лист. (№214). - С. 19.
Максимович Михайло (1804-1873)
Бесараб, Віталій. Києвознавчі студії М. Максимовича [Текст] / Бесараб, Віталій // Наука і суспільства. - 2016. - №5/6. - С. 37-42. "Його найбільшим подвигом, як і подвигом передреволюційного українознавства, було вивчення народної основи, української історії, її точності і переконання, що український народ - це дійсний будівничий великого тисячолітнього діла української історії і одвічний господар землі, политої потом і кров'ю. Саме такими словами охарактеризував патріарх української історичної науки Михайло Сергійович Грушевський видатного співвітчизника Михайла Олександровича Максимовича
Панченко, Володимир. Тест на патрiотизм [Текст] = https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/test-na-patriotyzm: Михайло Максимович - забутий аристоктат духу / Панченко, Володимир // День. - 2001. - 16 лист.(№210). - С. 18-19. «Дурість, варварство та невігластво не поважає минулого, плазуючи лише перед теперішнім», — писав Олександр Пушкін, друг видатного українського вченого-енциклопедиста Михайла Максимовича. На жаль, доводиться констатувати, що людина, яка стільки зробила, аби українці усвідомили себе повноцінною нацією, можливо, перший із тих, хто став на захист «українськості» Київської Русі — ця непересічна постать (перший ректор Київського університету!) не тільки не пошанована належним чином зараз, але забута нашою інтелектуальною елітою. Отож, розписуємося у власному варварстві? Михайло Максимович довгий час вчився й працював у Москві, але він завжди залишався українцем, не поривав зв’язків із Батьківщиною, не став манкуртом. У 2004 році Михайлові Олександровичу Максимовичу виповнилося б 200 рокiв...
Рутковська О. У пошуках омріяної України [Текст]: думки з приводу забутого ювілею / О. Рутковська // Культура і життя. - 2005. - 15 черв.(№22-23). - С. 5. Минуло 200 років з дня народження всесвітьовідомого історика, біолога, славіста, етнографа, фольклориста, поета педагога, філософа Михайла Олександровича Максимовича
Томенко, Микола. Таємниця життя і світогляду Михайла Максимовича [Текст / Томенко, Микола // Слово Просвіти. - 2019. - № 38, 19-25 вер. - С. 8-9.
Павло Чубинський (1839-1884)
Україна. Верховна Рада. Про відзначення 175-річчя з дня народження Павла Чубинського [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=308166: постанова Верховної Ради України від 20 листопада 2013 року. № 705-VІІ / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2013. - 7 груд. (№232-233). - С. 11. У 2014 році виповнюється 175 років з дня народження Павла Платоновича Чубинського - українського етнолога, фольклориста, поета, громадського діяча, автора слів Державного Гімну України
Бріцина О. Фольклорна проза із зібрання П.Чубинського: історичні здобутки і сучасні проблеми дослідження [Текст] / О. Бріцина // Народна творчість та етнографія. - 2004. - №3. - С. 24-29. Життя та наукова діяльгість Павла Чубинського, аналіз зібрання фольклорної прози "Праця етнографічно-статистичної експедиції в Западно-руський край"
Булаєвська, Наталія. Хранителі культурних надбань [Текст] / Булаєвська, Наталія // Культура і життя. - 2016. - 9 груд. (№50). - С. 10. Здійснене Товариством - результат діяльності тих, хто вболівав за справу збереження історичного та культурного надбання
Зиль, Андрій. Енциклопедист народного життя [Текст] = http://slovoprosvity.org/2019/01/23/entsyklopedyst-narodnoho-zhyttya/: до 180-річчя з дня народження П.П.Чубинського / Зиль, Андрій // Слово Просвіти. - 2019. - 24-30 січ. (№ 4). - С. 12. В історії українського відродження періоду ХІХ століття важко знайти людину такої потужної енергії, яку мав П. Чубинський. Працелюбством, запальним характером, непосидючістю, нестримним поривом до живої практичної роботи заряджав однодумців і спонукав їх до дії, ніколи не скаржився на труднощі, а впрягався у роботу і доводив її до логічного завершення. Адже за такий короткий час підняти віковічні перелоги українського життя і написати про світогляд українців, їхній побут і звичаї, підняти незміряний пісенний пласт, заглибитися у нього, дістатися до джерела таємничої і тремтливої струни народу, піднести весь колорит життя до значення науки і захопитися вивченням його фізичної, моральної і духовної досконалості зміг тільки Чубинський. Не можна сказати, що до Чубинського не було діяльних етнографів і фольклористів, але кожен з них був своєрідним острівцем, а П. Чубинський зумів об’єднати всі острівці в єдиний духовний материк, ім’я якому Україна
Зиль, Андрій. Павло Чубинський: енергія душі та розуму [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/pavlo-chubinskiy-energiya-dushi-ta-rozumu / Зиль, Андрій // День. - 2013. - 1 лют. (№18). Павло Платонович Чубинський відомий як неперевершений народознавець, збирач духовних скарбів українського народу, як економіст, поет, автор слів Державного Гімну України. Його «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край» і сьогодні не втратили своєї науковості й актуальності. Його внесок у розвиток культури і науки в Україні величезний. Повернувшись із заслання, з мандатом Російського географічного товариства (РГТ) Чубинський у 1869—1870 рр. організував три етнографічні експедиції
Рутковська О. Чорноземна сила Павла Чубинського [Текст]: про фольклорно-етнографічну спадщину вченого / О. Рутковська // Культура і життя. - 2004. - 11 лют. (№5-6). - С. 8
Скорипець М. Осяяна дорога Павла Чубинського [Текст] / М. Скорипець // Урядовий кур'єр. - 2006. - 22 квіт.(№78). - С.10. Долі геніальних людей по-своєму величні і гіркі. Часто, піднявшись у своєму леті над суспільством, вони згорають, не зрозумілі цим суспільством. Не обминула така доля і відомого українця - Павла Чубинського - автора Гімну України, визначного громадського діяча, письменника, науковця і педагога, людини з яскраво вираженим національним характером
Тисячна, Надія. Бориспіль - місто автора слів українського гімну [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/marshrut-no1/borispil-misto-avtora-sliv-ukrayinskogo-gimnu: там народився, жив і похований Павло Чубинський / Тисячна, Надія // День. - 2005. - 29 груд. (№242-243). - С. 10-11.
Чернега, Петро. Павло Чубинський — велетень української етнографії [Текст] = http://slovoprosvity.org/2019/03/07/pavlo-chubynskyj-veleten-ukrajinskoji-etnohrafiji/ / Чернега, Петро // Слово Просвіти. - 2019. - 7-13 бер. (№ 10). - С. 12. Виповнилося 180 років від дня народження “велетня української етнографії, який так хотів у ті глухі часи виявити всю багату індивідуальність свого народу…, всю красу його фольклору”, — так оцінила С. Русова правознавця, фольклориста, громадського діяча України та Росії, предтечу української свободи Павла Платоновича Чубинського
Дмитро Іванович Яворницький (1855-1940)
Всі мої думки - в Україні [Текст]: Дмитро Іванович Яворницький - історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник. Він опубліковав близько 50 наукових робіт / Інф. «Освіта України» // Освіта України. - 2007. - 23 лист.(№87). - С. 12. Перші всеукраїнські Яворницькі наукові читання відбулися у Дніпропетровському національному університеті
Єгорова, Зоя. «Козацький батько» Дмитро Яворницький [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/337379: до 165-річчя з дня народження Дмитра Яворницького / Єгорова, Зоя // Голос України. - 2020. - 24 жовт. Дмитро Іванович Яворницький був навдивовижу працездатний. Він працював до останнього подиху, суворо дотримуючись свого життєвого кредо: «Працюй, працюй, не вдивляючись уперед і не озираючись назад; працюй, не чекаючи нізвідки і ні від кого ні нагороди, ні подяки; працюй, поки служать тобі руки і поки б’ється живе серце у твоїх грудях; працюй на користь свого народу і на користь своєї Батьківщини»
Коваленко, Ольга. "Автор" листа турецькому султану [Текст] / Коваленко, Ольга / Освіта України. - 2015. - 9 лют. (№6). - С. 15. Навколо його імені ціле століття точилися суперечки, дослідження науковця були причиною багатьох дискусій і домислів, а його труд був таким титанічним, що всі ті, хто ламав списи у словесних баталіях стосовно Дмитра Яворницького і його праць, давно забуті, або напівзабуті. А його знаменитою "Історією запорозьких козаків" зачитувалися, і роблять це й досі. Автор її за життя так і не домігся не те що наукової чи бодай чиновної кар'єри, а навіть елементарної поваги і визнання. Здійснивши своєю працею потужний історичний екскурс у минуле цілого народу, так і залишився скромним директором створеного власними руками музею
Купастіна Н. Невтомний дослідник і збирач старовини [Текст]: Дмитро Яворницький у колі сучасників / Н. Купастіна // Українська культура. - 2005. - №11-12. - С. 6-4.
Лупейко, В. Титан науки i працi [Текст] / В. Лупейко // Освіта. - 1999. - 6-13 ciч. (№1-2). - С. 6-7. Вiдомий iсторик України Дмитро Яворницький (I пол. XX ст.)
Нечипоренко М. "Одне у мене бажання - заглибитися в дні давно минулі" [Текст] / М. Нечипоренко // Сільські вісті. - 2005. - 11 лист. (№132). - С. 1-2. Запорозьким характерником назвав Максим Рильський Дмитра Івановича Яворницького. Це був учений і діяч з дуже широким колом інтересів: історик, археолог, фольклорист, етнограф, лексикограф, письменник-прозаїк і поет. В центрі уваги Дмитра Яворницького все життя залишалася історія Запорожжя, в яку він був по-юнацьки закоханий
Тисячна, Надія. "Батько запорожців" [Текст] = https://day.kyiv.ua/article/kultura/batko-zaporozhtsiv: 150 років із дня народження Дмитра Яворницького / Тисячна, Надія // День. - 2005. - 5 лист. (№204). - С. 6. Ювілей у Меморіальному будинку-музею Дмитра Яворницького
Шестаков А. Літописець Запорозької Січі [Текст]: Минуло 150 років від дня народження Дмитра Яворницького / А. Шестаков // Україна молода. - 2005. - 11 лист. (№211). - С. 14. Дмитро Яворницький не лише насмілився "вступити у поєдинок з часом", а й спромігся перемогти його, закарбувавши свій слід в історії як археолог, етнограф, фольклорист, мистецтвознавець, лексикограф, автор значної кількості наукових праць
WEBліографія
https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/mikluho-maklay-mikola-lyudina-svitu-ta-ii-ukrainsyke-korinnya/ - Миклухо-Маклай Микола. «Людина світу та її українське коріння»
https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/pavlo-chubinsykiy-entsiklopedist-narodnogo-zhittya/ - «Павло Чубинський. Енциклопедист народного життя»
https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/litopisetsy-kozatsykoi-doli/ - «Літописець козацької долі»
https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/prosvititely-ukrainsykogo-narodu/ - «Борис Грінченко - просвітитель українського народу»
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/do-170-richchya-fedora-vovka-etnologa-antropologa-arheologa - До 170-річчя Федора Вовка - етнолога, антрополога, археолога
https://www.ebk.net.ua/Book/history/makarchuk_eu/part1/101.htm - С. А. Макарчук. Становлення і розвиток української етнографії
https://pidru4niki.com/00000000/kulturologiya/ukrayinska_etnografiya_krayeznavstvo - Українська етнографія та краєзнавство
https://osvita.ua/vnz/reports/history/4095/ - Етнографічне районування України
http://litopys.org.ua/encycl/eui025.htm - IV. ЕТНОГРАФІЯ
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F - Етнографія в Україні
Інтернет-ресурси
http://www.golos.com.ua/ - сайт газети «Голос України»
https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»
http://slovoprosvity.org – сайт газети «Слово Просвіти»
http://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»
Підготувала бібліограф: Мілашенко Т. І.
СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:
НАШІ НАГОРОДИ
Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці —
Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36