Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

«Павло Чубинський. Енциклопедист народного життя»

Поділіться цією сторінкою:

Біобліографічний список джерел

До 180-річчя від дня народження українського етнографа, фольклориста, громадського діяча, автора тексту Державного Гімну України

Біографія

Павло Платонович Чубинський - український етнолог, фольклорист, поет, автор слів Гімну України. Народився 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя у небагатій дворянській сім’ї.

Ще змалку Павло починає захоплюватись географією, мріє про далекі подорожі. Після закінчення 2-ї Київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. Там знайомиться з географами Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо-Маклаєм.

У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим. Після мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключають з університету, і він деякий час живе на Чернігівщині, у селі Ропша.

1861 року захищає в Петербурзі дисертацію і здобуває науковий ступінь кандидата правознавства.

Повернувшись в Україну, впродовж 1861-1862 років пише статті для "Основи": "Значення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітників", "Український спектакль у Чернігові", "Два слова про сільське училище", "Ярмарок у Борисполі", співпрацює з "Черниговским листком", де публікує матеріал "Декілька слів про значення казок, прислів'їв та пісень для криміналіста", та з "Киевскими губернскими ведомостями", в яких побачила світ його "Програма для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії" (1862).

У цей час намагається відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об'єдналися в Громаду, серед перших членів якої були Павло Чубинський, Володимир Антонович, Павло Житецький, Тадей Рильський тощо. Проти Громади невдовзі було заведено кримінальну справу, почалося слідство. У вересні того року в Золотоніському повіті поліція виявила прокламацію українською мовою "Усім добрим людям".

РАРИТЕТНА ПУБЛІКАЦІЯ СЛІВ ТА МУЗИКИ ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Тієї осені 1862 року Павло Чубинський пише вірш "Ще не вмерла Україна", що став національним гімном українського народу.

Після прийняття Валуєвського циркуляра 1863 року потрапив під негласний нагляд. Був висланий на поселення в Архангельську губернію. 20 жовтня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського "за вредное влияние на умы простолюдинов" (за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Туди ж висилають громадівця Петра Єфименка та його дружину, історика Олександру Єфименко. Через рік він оселяється в Архангельську, де працює слідчим, потім секретарем статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про Печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дослідив юридичні звичаї в губернії тощо. Перебуваючи на засланні взяв участь в історико-статистичному вивченні краю. Очолював експедицію з вивчення Печорського краю і Заполярного Уралу. За його ініціативою була відправлена експедиція навіть на Нову Землю.

У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї.

У період близько 1869-1871 Чубинський обробив та підготував до друку сім томів "Трудів етнографічно-статистичної експедиції".

Відомий також як поет, автор збірки віршів "Сопілка" (1871).

У 1873 році в Санкт-Петербурзі вийшов друком альманах «Малороские мифические сказки», де серед інших розміщено 30 казок, записаних Чубинським у м.Борисполі.

1873-1876 - керував Південно-Західним відділом Російського географічного товариства: секретар, а потім - заступник голови (1875-1876).

 

У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва із забороною проживати в малоросійських і столичних губерніях. За допомогою президії Російського географічного товaриства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі.

В 1877 році працює на посаді чиновника Міністерства шляхів в Петербурзі.

Був одружений на Катерині Порозовій, мав в шлюбі 4 дітей.

Діти: Олександра - оперна співачка, Михайло - професор-криміналіст, Федір - ветеринар і Павло - інженер (залізнична платформ Чубинський). Правнук Чубинського Володимир - поет і композитор, був переслідуваний за радянських часів.

У 1879 р. Чубинський пішов у відставку, тяжко захворів, і до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 17 січня 1884 р. в рідному селі. У 2001 р. в Борисполі було встановлено пам'ятник.

https://dovidka.biz.ua/pavlo-chubinskiy-biografiya-skorocheno/

Премії та нагороди:

За свої цінні наукові праці одержав:

  Срібну медаль (1869);

  Другу срібну медаль (1870);

  Золоту медаль від Російського географічного товариства  (1873);

  Золоту медаль 2 класу від Міжнародного конгресу в Парижі на Міжнародній Виставці в Парижі  (1875);

Уваровську премію Петербурзької академії наук (1879).

 До біографії

Софія Русова, яка особисто знала Чубинського згадує про нього так: «Високий, чорнявий, із чорними очима, з густими бровами, низьким гучним голосом, із владними рухами, високим чолом, тип організатора, що добре знає, що організує, уміє володіти людьми і провадить свою справу через перешкоди. Ні постійні переслідування уряду, ні заслання до Архангельської губернії не змогли охолодити його відданості Україні. Він так хотів у ті глухі часи виявити всю багату індивідуальність її народу, всю красу її фольклору!»

АРХАНГЕЛЬСЬКЕ ЗАСЛАННЯ - ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ ПАВЛА ЧУБИНСЬКОГО ЯК ЕТНОГРАФА ТА ФОЛЬКЛОРИСТА

В Архангельському обласному архіві вдалося віднайти розпорядження государя-імператора з приписом "Секретно". В ньому вказано, що за появу у Золотоніському повіті рукописного звернення (до селян - С. Ш.) українською мовою, вислати П. П. Чубинського під таємний нагляд поліції до одного з повітових міст Архангельської губ. Жодних вказівок на майбутнє послаблення заслання не давалося6.

Пристановищем для засланців та "опальних людей" стали Пінега, Мезень, Усть-Цилім, Соловки. Тут постійно перебували політв'язні. Край цей жорстокий взимку, а влітку та восени заїдають комарі, кліщі, мошка, ґедзі та сліпні. Зникають вони лише з першими морозами. У літературі краєзнавчо-туристичного змісту інколи повідомлялося, що за Петра І та Катерини ІІ, а пізніше і за радянської влади, тут відбували покарання вільнолюбні діячі науки, мистецтва, які не сприймали жорстокої імперської політики. В Архангельський край за царизму засилали тих, хто в кінці XIX - на поч. XX ст. сприймав ідеї більшовизму (К. Ворошилов, В. Залежський, А. Піддубний та ін.). Замовчувалося, що тут був каторжанином П. Калнишевський, відбували заслання П. Чубинський, П. Єфименко та ін. Павло Платонович пробув тут сім літ.

Молодого, але багатообіцяючого вченого жандарми вважали особливо небезпечним, невиправним агітатором проти царизму, а тому вислали його під нагляд поліції в Архангельський край, за дві тисячі кілометрів від України. Чубинський прибув етапом до Архангельська 24 листопада 1862 р. Він з'явився до місцевого губернатора (свого часу хрещеного батька) Миколи Арандаренка. Від нього довідався, що в Пінезі є вакансія повітового слідчого. Павло Платонович подав заяву на заміщення цієї посади. Затвердити міг і сам губернатор, але через родинні зв'язки після заяви Чубинського М. Арандаренко особисто звернувся для розв'язання питання до Міністерства внутрішніх справ.

З Петербурга надійшов дозвіл на заміщення вакантної посади П. П. Чубинським. Одночасно городничому письмовим приписом ставилося в обов'язок встановити і постійно здійснювати за П. Чубинським таємний нагляд в позаслужбових справах і, як слідчого суду, не допускати до питань, пов'язаних з поліцейською службою, а також до наукового відомства і до спілкувань з місцевим населенням.

Сучасники Павла Чубинського відгукувалися про нього як про життєрадісного, оптимістичного і захоплюючого оповідача, який в Пінезі швидко ввійшов у довіру так званої "колонії засланців". Він згуртовував освічених молодих людей до наполегливої діяльності, вважаючи їх "домашніми" (рідними). Юні, без життєвого досвіду і малозабезпечені Вишневський та Симановський навіть проживали у П. Чубинського8. У нього було відкрите серце до тих, хто відбував покарання за правду. До його квартири завжди поспішали, щоб почути новину, обговорити важливе питання, а подеколи й почастуватися українськими стравами. Полегшувати гнітюче заслання юнакові допомагала рідна сестра Анастасія Платонівна. Оповідають, що Павло Платонович до мешканців Півночі часто з'являвся в ошатній українській вишиванці. Його вважали душею "братства поселенців". З ними він активно співпрацював у справі розгортання краєзнавчих досліджень. У Пінезі засланці вирізнялися своєю працьовитістю. Таким чином вони прагнули зарекомендувати себе перед місцевими урядовими чиновниками та губернатором М. Гартінгом, який замінив на посаді М. Арандаренка. Після декількох зустрічей та обідів губернатор потиснув руку тільки П. Чубинському. У цей час його наглядачі та городничий, які також перебували тут, тільки подивовувалися та облизувалися9. Губернатор був захоплений пінезьким гуртком, а найбільше не міг нахвалитися його організатором П. Чубинським. Дослідники спадщини вченого вважають, що результативне трудове подвижництво сприяло рекомендації його для заміщення іншої посади. В Пінезі Павло Платонович перебував з 17 січня до 7 жовтня 1863 р., бо за клопотанням самого губернатора його переведено на посаду секретаря Архангельського губернського статистичного комітету.        Докладніше на  https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=427

Бібліографія статей

2016

Булаєвська, Наталія. Хранителі культурних надбань [Текст] / Булаєвська, Наталія // Культура і життя. - 2016. - 9 груд. (№50). - С. 10. Ювілей, 50 років Товариству охорони пам'яток історії та культури. Здійснене Товариством - результат діяльності тих, хто вболівав за справу збереження історичного та культурного надбання

2015

Руденко, Юрій. Шевченко і Чубинський: ідейно-духовна спорідненість [Текст]: вірші "Тарасова ніч" і "Ще не вмерла України..." / Руденко, Юрій // Літературна Україна. - 2015. - 23 квіт. (№17). - С. 6. Ідейно-духовне багатство та художньо-естетичні особливості творів "Тарасова ніч" Т.Шевченка і "Ще не вмерла Україна..." П.Чубинського

2014

Зиль, Андрій. Дві вершини нашої культури [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/dvi-vershini-nashoyi-kulturi: Шевченко і Чубинський - побратими духу / Зиль, Андрій // День. - 2014. - 23 січ. (№12). 2014 рік знаменний пам’ятними датами - у березні минає 200 років з дня народження геніального поета і художника, нашого національного пророка - Т.Г.Шевченка, а 27 січня - 175-річчя видатного українського етнографа й фольклориста П.П.Чубинського. Ці дві великі постаті близькі не тільки географічними межами, а й життєвою долею, своєю творчістю і високим духом любові до України. Т.Г.Шевченко і П.П.Чубинський були вірними синами України. Ці дві постаті, як дві вершини на терені української культури. Вони стоять поруч і кожна має свою висоту. Шевченко в літературі й малярському мистецтві, Чубинський в народознавстві та фольклористиці - два неперевершені генії

2013

Зиль, Андрій. Павло Чубинський: енергія душі та розуму [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/pavlo-chubinskiy-energiya-dushi-ta-rozumu / Зиль, Андрій // День. - 2013. - 1 лют. (№18). Павло Платонович Чубинський відомий як неперевершений народознавець, збирач духовних скарбів українського народу, як економіст, поет, автор слів Державного Гімну України. Його «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край» і сьогодні не втратили своєї науковості й актуальності. У молоді роки він брав активну участь у громадському русі, поширював ідеї боротьби проти царського уряду. За свої щирі, патріотичні» наміри більше як на шість років був відлучений від України і засланий на «перевиховання» в Архангельську губернію. Там здобув авторитет великого організатора науки і невтомного дослідника Північного краю. Його внесок у розвиток культури і науки в Україні величезний. Повернувшись із заслання, з мандатом Російського географічного товариства (РГТ) Чубинський у 1869-1870 рр. організував три етнографічні експедиції. Незабаром минає 140 років відтоді. Це нагода, щоб згадати праведні труди П. Чубинського, за які він двічі удостоєний срібних і двічі золотих медалей та Уваровської премії Петербурзької академії наук

2012

Зиль, Андрій. Архангельські кореспонденти «Киевской старины» [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/media/arhangelski-korespondenti-kievskoy-stariny: минуло 130 років з часу заснування першого в Україні історичного наукового журналу / Зиль, Андрій // День. - 2012. - 27 січ. (№13). Журнал «Киевская старина» став першим рятівником історичної пам’яті українців та їхньої самобутньої культури з народними звичаями і традиціями, які мали великий влив на формування багатьох діячів національного культурно-просвітницького руху: П. Чубинського, М. Драгоманова, М. Лисенка, М. Старицького, В. Антоновича, О. Русова, Ф. Вовка. Публікації з Архангельська розповідають не про Україну, а про українців за її межами, зокрема в Архангельській губернії - найхолоднішому краї Європейської Росії. Насамперед ці матеріали пов’язані з ім’ям видатного етнографа, фольклориста, статистика, автора слів Державного Гімну України - П.П. Чубинського - та його перебуванням у засланні

2009

Зіль А. Енциклопедист народного життя [Текст]: до 170-річчя від дня народження П. П. Чубинського / А. Зіль // Сільські вісті. - 2009. - 23 січ.(№7). Ім’я Павла Чубинського найчастіше згадується як автора вірша «Ще не вмерла Україна», що його (у скороченому і підредагованому варіанті) знаємо нині як слова Державного Гімну України. Вірш написано 1862 року. В історії українського відродження періоду ХIХ століття важко знайти людину такої потужної енергії, яку мав П. Чубинський. Своїм працелюбством, запальним характером, непосидючістю, нестримним поривом до живої практичної роботи заряджав однодумців і спонукав їх до дії. Він ніколи не скаржився на труднощі і складнощі моменту, а впрягався у роботу і доводив її до логічного завершення

Цимбалюк Є. Предки автора Гімну України були не Чубинськими, а Чубами [Текст]: у достовірності цієї прізвищної переміни переконані мешканці села Перемилівка Млинівського району / Є. Цимбалюк // Голос України. - 2009. - 13 лют.(№26). - С. 7. Багатогранному таланту Павла Чубинського, а також причетності його родоводу до Рівненщини було присвячено літературно-мистецьке свято в селі Перемилівка. Гарно про Павла Чубинського говорили професор Володимир Гайбонюк, композитор Анатолій Андрухов, письменник Микола Пшеничний

2006

Зыль, А. К краю земли [Текст]: северные страницы биографии Павла Чубинского / А. Зыль // День.  2006.- 18 февр.(№26). - С. 7. Про заслання Павла Чубинського

Скорипець М. Осяяна дорога Павла Чубинського [Текст] / М. Скорипець // Урядовий кур'єр. - 2006. - 22 квіт.(№78). - С.10. Долі геніальних людей по-своєму величні і гіркі. Часто, піднявшись у своєму леті над суспільством, вони згорають, не зрозумілі цим суспільством. Не обминула така доля і відомого українця - Павла Чубинського - автора Гімну України, визначного громадського діяча, письменника, науковця і педагога, людини з яскраво вираженим національним характером

Шпак, В. Павло Чубинський. Забута доля [Текст]: завидна доля випала написаним у вже далекому 1862 році Павлом Чубинським віршованим рядкам "Ще не вмерла України ні слава, ні воля. / В. Шпак // Урядовий кур'єр. - 2006. - 23 вер.(№178). - С. 10.  ". Без малого півтора сторіччя жили ці слова у серцях українців, щоб, врешті-решт, стати офіційним Гімном нашої незалежної держави. От лише чи багато з нас знають, ким був насправді для України Павло Чубинський - "скромний чиновник міністерства транспорту", нарешті повертаючи із забуття надовго викреслене із історії ім'я..

2004

Бріцина О. Фольклорна проза із зібрання П.Чубинського [Текст]: історичні здобутки і сучасні проблеми дослідження / О. Бріцина // Народна творчість та етнографія. - 2004.- №3. - С. 24-29. Життя та наукова діяльгість П.Чубинського, аналіз зібрання фольклорної прози "Праця етнографічно-статистичної експедиції в Западно-руський край".

Рутковська О. Чорноземна сила Павла Чубинського [Текст]: про фольклорно-етнографічну спадщину вченого / О. Рутковська // Культура і життя. - 2004. - 11 лют. (№5-6). - С. 8. До 165-х роковин з дня народження

Скоробагатько С. "... І покажем, що ми, браття, козацького роду" [Текст]: схилимо голови, добрі люди, і згадаймо знову словом щирої вдячності Павла Чубинського. Є нагода. Сто шістдесят п"ять років од дня народження. Сто двадцять - від дня смерті. сорок п"ять літ славного життя Людини / С. Скоробагатько // Сільські вісті. - 2004.- 27 січ.(№9). - С.1,2.

1999

Дудко, В. Павло Чубинський i лiтературний фонд (1863 р.) [Текст] / В. Дудко // Київська старовина. - 1999.-N1. - С.165-175. - Посада генерала у гетьманському вiйську.

Черничко, Ігор. Батьки та діти [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/batki-ta-diti: виповнюється 160 років від дня народження автора крилатих слів «Ще не вмерла...» Павла Чубинського / Черничко, Ігор // День. - 1999. - 27 січ. (№14). Найголовніше наукове дослідження Чубинського і його соратників - семитомне видання у дев’ятьох книгах «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край», що й до сьогодні є «Біблією етнології». Власне, «Праці» заклали грунт українського наукового народознавства. Академік Олександр Веселовський зарахував їх до трійці «найкрутіших» фольклорно-етнографічних досліджень усіх часів і народів.

Історія створення Гімну України

 

Неможливо уявити жодної держави, яка поважає себе, без гімну, без цього пісенного символу нації, за яким світ впізнає тебе відразу ж, із першими музичними акордами. Гімн, прапор, державний герб - речі одного поважного ряду, як сакральні знаки, закарбовані в душі кожного громадянина, і виявити неповагу до них означає - образити особисто, смертельно і практично назавжди

 

2018

Паламарчук, Павло. До 153-річниці від першого публічного виконання [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/do-153-richnyci-vid-pershogo-publichnogo-vykonannya: кілька тисяч людей у Львові разом заспівали гімн України / Паламарчук, Павло  // День. - 2018. - 13 бер.(№ 43). - С. 2. На площі Ринок у Львові відбулося велелюдне виконання Державного гімну України. Цей захід присвятили до 153-річниці з дня першого його публічного виконання. Перед виконанням на площі перед Львівською міською радою розгорнули великий 18-метровий синьо-жовтий прапор. Тримали його з усіх кінців пластуни, студенти, курсанти та жителі міста. Долучитися до спільного виконання прийшло також духовенство та керівники вищих навчальних закладів Львова

2015

Гургула, Ігор. До історії гімну побідоносної нації [Текст] / Гургула, Ігор // Літературна Україна. - 2015. - 20 серп. (№31). - С. 3. Гімн є святинею будь-якого народу. Його необхідно поважати і ставитися до нього з належним пошануванням. Музична редакція гімну офіційно ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року. Текст гімну затверджено відповідним Законом аж 6 березня 2003 року. Історія українського гімну - яскраве уособлення долі бездержавного народу. Адже текст гімну створено давно - понад 150 років тому - на початку осені 1862 року. І такий довгий та тернистий шлях до визнання!

2014

«Немов дме вітер, і гілки дерев співають» [Текст] / Ведуча рубрики Ірина Тищенко // Голос України. - 2014. - 18 бер. (№49). - С. 14. Державний Гімн України - це один із головних символів країни поряд з прапором і гербом. Створення українського гімну бере початок восени 1862 року

Шпак, Віктор. 175 років тому народився автор Гімну нашої держави Павло Чубинський [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/175-rokiv-tomu-narodivsya-avtor-gimnu-nashoyi-derz/: його дослідження стали улюбленими книжками Лесі Українки / Шпак, Віктор // Урядовий кур`єр. - 2014. - 28 січ. (№16). - С. 8. Гідна подиву «увага» вершителів долі Російської імперії до начебто дрібного чиновника Павла Чубинського, який після повернення із заслання (до речі, без жодних доказів вини та рішення суду) займався лише статистичними дослідженнями та збором етнографічних матеріалів. Для українців значно важливіше, що завдяки роботі експедиції збережено безцінні пам’ятки народної творчості: близько 4 тисяч обрядових пісень, три сотні казок, понад 60 записів місцевих говірок, народний календар

2012

Багацька, Любов. Тернистий шлях славня [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/ternistiy-shlyach-slavnya: Державному гімну України минає 150 років / Багацька, Любов // Літературна Україна. - 2012. - 23 серп. (№32). - С. 1, 2. В Україні у минулому столітті як національні гімни використовували різні пісні – «Заповіт» Тараса Шевченка, «Не пора» (слова Івана Франка, музика Дениса Січинського), «Вічний революціонер» (слова Івана Франка, музика Миколи Лисенка). Але жоден твір української літератури не мав такої величної і трагічної долі, як гімн «Ще не вмерла Україна». Величної, бо в пісні втілено споконвічне прагнення народу до незалежності. Трагічної, бо понад століття життєствердний гімн переслідували, забороняли.

Цимбалюк Є. Вірш, якому всміхнулася доля [Текст]: 150 років тому Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», що став гімном незалежної України / Є. Цимбалюк // Голос України. - 2012. - 22 груд. (№244). - С. 14. Створити такі рядки - мрія кожного поета. В цьому сенсі Павлу Чубинському справді усміхнулася доля. До написання вірша спонукала вкрай непроста ситуація довкола самого існування українського духу в другій половині ХІХ століття. Відтак зрозуміло, чому вірш "Ще не вмерла Україна" Павло Чубинський не включив до своєї першої друкованої збірки

2009

Ісаченко Л. Рука на серці і Чубинский [Текст] / Л. Ісаченко // Урядовий кур'єр. - 2009. - 31 січ.(№17). - С. 1,10 Про ювілей Павла Чубинського. 170 років з дня народження автора Українського гімну, вченого зі світовим ім'ям, етнографа, фольклориста, людини дивовижної душі, невтомного працелюба, українця, що пройшов через вислання, котрий досяг визнання в чужині, але жодні вигоди і привілеї не заступили в ньому бажання повернутися і жити задля України. Як сотні інших великих українців Павло Чубинський, за великим рахунком, свій талант поклав на вівтар служіння чужій державі. Адже, власне, своєї тоді не було. Була нація, був народ, а державності - ні!

2007

Ще не вмерла України і слава, і воля [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayini/shche-ne-vmerla-ukrayini-i-slava-i-volya: наш Гімн відзначає 15-річчя / Інф. "День" // День. - 2007. - 16 січ. (№5). - С. 2. Виповнилося 15 років Державному Гімну України. 15 січня 1992 року Верховна Рада затвердила мелодію Михайла Вербицького як Гімн України. Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і Державним Гімном українського народу

2006

Галюк М. Творець Національного Гімну [Текст] / М. Галюк // Освіта України. - 2006. - 24 бер.(№23). - С.7. Про українського етнографа та фольклориста, громадського діяча, творця тексту Національного Гімну Павла Чубинського

2005

Єгорова, Ірина. Як «зустрілися» наддніпрянець і галичанин [Текст] = https://day.kyiv.ua/-uk/article/kultura/yak-zustrilisya-naddnipryanec-i-galichanin: перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» - 10 березня 1865 року / Єгорова, Ірина // День. - 2005. - 10 бер. (№41). - С. 7. Історія виникнення Національного гімну України досліджувалася упродовж багатьох десятиліть, насамперед у період між двома світовими війнами на теренах Західної України та після Другої світової війни емігрантськими музикознавцями та істориками. І особливо в часи, коли наближалося століття створення цього найславетнішого українського символу-пісні. Цього року до Перемишля їде численна делегація із Львівщини, щоб проспівати на могилі Вербицького «Ще не вмерла...» - гімн, у якому злилася воєдино творчість вченого-етнографа, поета-наддніпрянця Павла Чубинського та священика, композитора- галичанина Михайла Вербицького. Тоді вони жили та творили у двох різних імперіях - Російській та Австро- Угорській. Сьогодні цей гімн співає стоячи єдина Україна, яка йде до свого процвітання та благополуччя

Кульова, Віра. Ода державності [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2633/art/24255.html 140 років тому вперше прозвучав твір Михайла Вербицького і Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна ні слава, ні воля", який нині - наш Національний гімн / Кульова, Віра // Хрещатик. - 2005.- 10 бер.(№34). - С. 1-2. Президент України Віктор Ющенко підписав розпорядження "Про відзначення 140-ї річниці першого публічного виконання Національного гімну та 190-їрічниці від дня народження Михайла Вербицького". Нелегко головний державний символ торував собі дорогу до офіційного визнання. Хоча виконували твір в усіх українських землях з часу появи - підпільно, пошепки, оглядаючись на всі боки... У трагічні роки долинав із глухого підземелля, де конали ті, хто боровся за волю рідної землі. Як знак непокори. З ним на вустах помирали патріоти-бандерівці, закладаючи останню вибухівку, щоб підірвати криївку і себе разом із нею, аби не потрапити до катівень КДБ. Уперше прозвучав публічно 10 березня 1865 року й після тривалої перерви повернувся до життя в часи набуття Україною незалежності

Лепша, І. «Ще не вмерла...» [Текст]: до історії державного Гімну / І. Лепша // Українська культура. - 2005. - №5-6. - С. 26-27.

2003

Волга Л. Народний дім Павла Чубинського [Текст] / Л. Волга // Урядовий кур'єр. - 2003.-18 квіт.(№73). - С.7. - Про створення нашого Державного гімну і силу поетичного таланту Чубинського П.. Твір і по такому значному часі не втратив своєї актуальності.

Місто Бориспіль – мала батьківщина Павла Чубинського

Панченко, Володимир. Сила чорнозема наш Чубинський... [Текст] = https://dt.ua/SOCIETY/sila_chornozemna_nash_chubinskiy.html / Панченко, Володимир // Дзеркало тижня. - 2006. - 30 черв. (№25). - С. 21. «Вас вітає Бориспіль - батьківщина Павла Чубинського, автора слів державного гімну України!» Ні, такого напису при в”їзді до цього міста ще немає, проте не сумніваюся, що з часом він таки з’явиться. Адже Чубинський - гордість Борисполя, як і всієї України. Вже тепер його погруддя можна побачити обабіч центральної вулиці, що називається «Київський шлях», поруч із оригінальним будинком місцевого музею. Через центр Борисполя щодня проїздять тисячі автомашин, - але чи багато з тих, хто сидить у їхніх салонах, знає, що за якихось два десятки метрів від Київського шляху, на старому Книшовому кладовищі похований славетний український вчений-етнограф і поет, чиї слова «Ще не вмерла України і слава, і воля» від часу своєї появи стали символом національного відродження України?

Тисячна, Надія. Бориспіль - місто автора слів українського гімну [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/marshrut-no1/borispil-misto-avtora-sliv-ukrayinskogo-gimnu: там народився, жив і похований Павло Чубинський / Тисячна, Надія // День. - 2005. - 29 груд. (№242-243). - С. 10-11. Мало хто знає, що у Борисполі народився, жив і похований автор слів Державного гімну України «Ще не вмерла Україна» Павло Чубинський

Список літератури із фондів МСМБ:

 

Гирич. І. Чубинський Павло Платонович [Текст] // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. - К.: Парламентське видавництво, 2011. - с.777

 

Погребенник, Федір Петрович. Українські пісні-гімни [Текст] / Погребенник, Федір Петрович; Вступ. сл. авт.; Худож. О.М.Нечипоренко. - К.: Товариство "Знання" України, МП "Пам'ятки України", 1992. - 64 с.

 

 

Чубинський, Павло Платонович. Мудрість віків [Текст]: українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського / Чубинський, Павло Платонович. - К.: Мистецтво, 1995. - 224 с.

Чубинський, Павло Платонович. Ангели на сходах неба [Текст]: народні повір'я та забобони / Чубинський, Павло Платонович; Упор., передм. Л.Верес; Худож. О.Думанська. - К.: Глобус, 1992. - 16 с.

Чубинський, Павло. Ще не вмерла Україна [Ноти] / Чубинський, Павло; Упор. та коментар Ф.Погребенника; Худож. М.Грох. - К.: АТ "Обереги", 1991. - 16 с.

 

 

Я сіяв те, що Бог послав... [Текст]: сторінки публіцистичної, наукової та літературної творчості Павла Чубинського: Науково-популярне видання / Авт.-упор. Н.В.Зелінська, І.І.Капраль, О.І.Думанська та інш. - Львів: Світ, 2009. - 256 с. : Зі сторінок цієї книги постає перед нами П.Чубинський - аристократ-трудівник, що важко заробляв, але при потребі міг дати кошти на експедиції або видання. Наприклад, він викупив право на неопубліковані за життя твори Т.Г.Шевченка і тим їх зберіг для нащадків. Публіцист П.Чубинський відзначався публіцистичними виступами на злобу дня. Українознавча його діяльність широка і всеохоплююча, зокрема аналіз і опис сімейного укладу українців, виховних традицій. П.Чубинський успішно займався науково-організаційною діяльністю. Він був учасником і організатором експедицій у пошуках пісенних та фолькльорних скарбів українського народу, класифікував народні пісні та казки

Чередниченко, Дмитро Семенович. Павло Чубинський [Текст] / Чередниченко, Дмитро Семенович. - К.: Альтернативи, 2005. - 376 с.

Спадщина П. Чубинського за матеріалами Інтернет-мережі

У 2012 році, на малій батьківщині етнографа, у міській централізованій бібліотеці відбулася презентація першої окремої збірки українських народних казок, зібраних у м. Борисполі етнографічною експедицією

 

 

Казочки з Баришполя

 

 

Нитка життя [Текст]: зі спадщини Павла Чубинського / Бориспільська міська рада; заг. ред. О.Скопенко. - Київ: Бланк-Прес, 2016. - 284 с.

Українські народні міфічні казки, записані П.П.Чубинським у Борисполі у середині ХІХ століття [Текст / упоряд. С.С.Кравчун, О.І.Кравчун; худож. С.С.Кравчун . - Бориспіль: Ризографіка, 2011. - 86 с.

Чубинський П. Ангели на сходах неба: народні повір’я та забобони [Текст]: / П.Чубинський. - К.: Глобус, 1992. - 16 с.

Вшанування памяті

У 1960-х рр. могилу Павла Чубинського було неофіційно впорядковано за участю окремих представників влади і народного господарства Бориспільщини, незважаючи на те, що у ті часи офіційного засудження «українського буржуазного націоналізму» це могло коштувати їм кар'єри, а то і свободи. Ініціативу зокрема підтримав і тодішній перший секретар Бориспільського райкому партії Іван Степанович Деревець, про що згадано у книзі спогадів про нього.

1963 р. до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» Відділ ООЛ (OLK-Canadian Lemko Assocation) видав серію марок, наліпок, франкотипів, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького, роботи митця Миколи Бідняка.

На будинку колишньої гімназії у Києві, де навчався П. Чубинський, встановлена меморіальна дошка.

У 1994 р. в селіЧУбинське засновано ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Хутір Чубинського"..

20 липня 2000 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1144 Бориспільському ліцею "Дизайн-освіта"  було присвоєно ім'я павла Чубинського.

До 165-ї річниці від дня народження П.Чубинського у ліцеї був відкритий перший в Україні музей-кімната Павла Чубинського. Випускник ліцею 2001 року Юрій Цілик створив унікальне (єдине в Україні) «Мультимедійне зібрання матеріалів про життєвий шлях і творчість П. П. Чубинського», за що отримав перше місце на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів у рамках Малої академії наук.

У 2001 р. в Борисполі було встановлено пам'ятник.

У 2015 році у Києві було названо вулицю на честь Павла Чубинського

В 2016-му - було названо провулок в Житомирі та вулиця у Кривому Розі на честь Павла Чубинського

Заснована Всеукраїнська премія імені Павла Чубинського, а також премія Чубинського від Бориспільської міської ради.  Дивіться: https://borispol-rada.gov.ua/item/11338-pro-zatverdzhennya-polozhennya-pro-premiyu-imeni-pavla-chubinskogo-u-novij-redaktsiji.html

Восени 2016 року на будинку в с.Млієві (нині Городецького району Черкаської області), де з 1870 по 1873 рік проживав Павло Чубинський, встановили пам'ятну дошку.

Пам'ятна монета

Національний банк України, продовжуючи серію “Видатні особистості України”, ввів в обіг 14 січня 2009 року монету номіналом 2 гривні, присвячену Павлу Чубинському – етнографу, фольклористу, поетові, громадському та культурному діячеві, автору Гімна України “Ще не вмерла України...”.

Художник і скульптор – Володимир Атаманчук.

На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України, праворуч і ліворуч від якого - стилізований рослинний орнамент, у центрі - композиція, що символізує етнографічні дослідження науковця - народні музичні інструменти, гетьманські клейноди тощо, над якою напис - НАЦІОНАЛЬНИЙ/ БАНК/ УКРАЇНИ, унизу - 2/ ГРИВНІ/ 2009 та логотип Монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено портрет Чубинського в орнаментальному обрамленні та розміщено напис - ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ (угорі півколом), роки життя - 1839 (ліворуч), 1884 (праворуч)

 

Укрпошта

У 2008 році випущено поштові конверти з портретом Павла Чубинського

 

 

 

 

 

 

 

Памятники

 

 

Пам’ятник Чубинському у Борисполі на батьківщині.                             2001 рік

 

 

 

 

 

Пам'ятна дошка в Борисполі, де стояв будинок у якому народився  Павло Чубинський

Меморіальна дошка П. Чубинському на будинку колишньої гімназії у Києві    (бул. Тараса Шевченка, 18), де він навчався (скульптор - Б. С. Довгань)

 

Ху́тір Чуби́нського

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований за 5 км на північний схід від міста Бориспіль (Київська область), в селі Чубинське.

Об'єкт займає площу 10 га. Заказник створений Указом Президента України від 10.02. 1994 р. № 750/94. Заказник цікавий як природоохоронним, так і історико-культурним значенням. Тут зростають дерева віком до 200-300 років, це залишки пралісів, які росли колись по Лівобережжю Дніпра. Вони становлять значний інтерес для дендрологічних досліджень. Окрім того, тут була садиба Чубинських, де мешкавПавло Чубинський. Садиба не збереглася. Проте, у положенні про заказник передбачена можливість відбудови садиби

 

                                                                                       Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»

https://dt.ua/ - сайт тижневика «Дзеркало тижня»

http://www.ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур’єр»

http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»

http://www.kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»

https://artefact.org.ua/history/gimn-ukrayini-tsifri-fakti-kontraversiyi.html   Державний Гімн України. Цифри, факти, контраверсії

https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=427 Архангельське заслання – період становлення Павла Чубинського як етнографа та фольклориста

Додатково бібліографію про життя і творчість Чубинського дивіться  тут

http://www.geograf.com.ua/famousgeographers/29-ukrainian-geographers/494-chubinskij-pavlo-platonovich  Чубинський Павло Антонович

https://uamodna.com/articles/pavlo-chubynsjkyy-sche-ne-vmerla-ukrayiny-i-slava-i-volya/ Павло Чубинський: "Ще не вмерла України і слава, і воля"

http://www.nbuv.gov.ua/node/536 Павло Чубинський – автор українського національного гімну України

http://incognita.day.kiev.ua/pavlo-chubinskij-energiya-dushi-ta-rozumu.html Павло Чубинський: енергія душі та розуму

https://xn----7sbnbacaxoeehuadkjsh3b6fzj4f.xn--j1amh/people/pavlo-chubinskij-1839-1884.html Павло Чубинський (1839–1884)

https://borispol-rada.gov.ua/pro-misto/vidatni-zemlyaki/pavlo-chubinskij.html Павло Чубинський Людина з великої літери

http://www.pisni.org.ua/persons/185.html Павло Чубинський

https://www.radiosvoboda.org/a/26881139.html Невідомі сторінки з життя автора музики українського гімну України

https://ua.depositphotos.com/180495484/stock-photo-borispol-boryspil-ukraine-august-2017.html пам'ятник Павлу Чубинському, автору слів Державного Гімну України в Борисполі

Бібліограф укладач: Фоміна Н.І.,

відповідальна за випуск: Мілашенко Т. І.

 

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ