Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

«Літописець козацької долі»

Поділіться цією сторінкою:

«Літописець козацької долі»
Біобібліографічний покажчик
до160-річчя від дня народження

Дмитра Івановича Яворницького (1855-1940)

 

Дмитро Яворницький – український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, а також дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Всеукраїнської академія наук

 

Яворницький Дмитро Іванович
(1855
- 1940)

Дмитро Іванович Яворницький, учений і діяч з широким колом інтересів, народився 7 листопада 1855 р. в с. Сонцівці на Харківщині у сім'ї сільського дяка. Початкову освіту він здобув вдома, а середню школу закінчив уже в Харкові. Там, у школі, помилково його прізвище почали писати як "Эварницкий", тому він упродовж багатьох років підписував свої наукові праці саме так.

У 1877 р. Д. І. Яворницький поступив до Харківського університету на історико-філологічний факультет, який успішно закінчив у 1881 р. Як обдарованого студента його залишили при університеті на кафедрі російської історії опановувати науку. Ще будучи студентом, Дмитро подорожував шляхами України, збираючи фольклорні перлини свого народу. Пізніше він зацікавився і матеріальними скарбами минувшини. Саме ці мандрівки сформували наукові інтереси Яворницького, він серйозно захопився історією Запорозької Січі і почав збирати матеріали для написання магістерської дисертації.

У 1883 р. молодого історика обирають членом історико-філологічного товариства, заснованого при Харківському університеті. Тут він читає лекції, робить доповіді про результати своїх досліджень і подорожей Катеринославщиною (нині Дніпропетровщина), друкує наукові статті про історію запорізького козацтва, їх побут і звичаї. Але пропаганда волелюбного способу життя козаків не сподобалась керівництву Харківського університету, і у 1884 р. його позбавляють права працювати в університеті. У 1885 р. він переїздить до Петербурга, працює там учителем історії та літератури в Миколаївському сирітському інституті благородних дівиць та у приватній гімназії. Влітку він продовжує археологічні дослідження в рідній Україні. У 1886 р. Д. І. Яворницького обирають членом Імператорського археологічного товариства в Петербурзі.

У столиці Д. І. Яворницький входить в гурток прогресивної художньої інтелігенції, де спілкується з І. Рєпіним, В. Стасовим, а також із співвітчизниками-земляками Кропивницьким, Заньковецькою, Старицьким, Саксаганським, Карпенком-Карим. Але невдовзі гурток було ліквідовано, а Д. І. Яворницькому за вимогою тодішнього міністра освіти було заборонено викладати у столичних навчальних закладах. У 1892 р. його було вислано на три роки під нагляд поліції в Ташкент із забороною викладати. У Ташкенті Дмитро Іванович працював на посаді урядовця при канцелярії губернатора, але попри це знаходив час для топографічних та археологічних досліджень Середньої Азії. У 1893 р. він видає "Путеводитель по Средней Азии". Отримані від його продажу гроші він передав дітям-сиротам Ташкента, а колекції, зібрані в Туркестані, переслав до Петербурга (в Ермітаж) і Москви.

По закінченню вислання, завдячуючи клопотанню відомого російського вченого Ф. Є. Корша та інших науковців, Д. І. Яворницькому вдалося влаштуватися приват-доцентом Московського університету, де він у 1896-1905 pp. викладав курс археології, історії України та запорізького козацтва. Вже з Москви дослідник виїжджає в архівні установи Києва, Варшави, відвідує Соловецький монастир, Персію, Туреччину, Палестину. Скрізь він шукав матеріали, пов'язані з історією України, зокрема із запорізькими козаками. На Соловках познайомився з умовами, в яких жив засланий туди Катериною II останній отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський, у Туреччині побував на могилі Роксолани, оглянув замок, де було закатовано князя Дмитра Вишневецького, засновника Січі. У 1901 р. Д. І. Яворницький захистив при Казанському університеті магістерську дисертацію на тему "Історія запорізьких козаків". Матеріали, здобуті ним під час археологічних розкопок в районі Дніпровських порогів, були експоновані на XIII Археологічному з'їзді в Катеринославі.

У 1902 р. земська управа і Наукове товариство Катеринослава запросили Д. І. Яворницького очолити крайовий історичний музей, але стати його директором учений зміг тільки у 1905 р. Основою експозиції музею стали численні знахідки, здобуті самим директором, подаровані любителями старовини - меценатами, зокрема О. М. Полем, іменем якого був названий музей. Багато цінних картин, портретів історичних діячів, рукописів, предметів побуту селян, церковного реманенту Д. І. Яворницький придбав для музею за свої кошти. Загалом історик залишив музею понад 75 тис. цінних експонатів.

Він постійно прагнув розширити експозицію, побудувати нове, більше приміщення для музею, яке б не мало собі рівних у державі. Для знайомства з кращими зразками музейного будівництва археолог у 1910 р. за свої кошти їде до Єгипту, а у 1912 р. за планом Каїрського музею у Катеринославі починається будівництво нового історико-археологічного музею, яке припинилося з початком Першої світової війни.

У власному кабінеті

Культурно-просвітницька діяльність Яворницького у Катеринославі була пов'язана передусім з товариством "Просвіта" (1905 p.), яке він очолював, з читанням лекцій, проведенням екскурсій, бесід із селянами під час своїх етнографічних експедицій. Від простих людей він отримав і безліч фольклорних матеріалів: казок, байок, пісень, лексичних виразів.

У липні 1918 р. Дмитра Івановича обирають професором Катеринославського університету - він знову продовжує викладацьку діяльність, розпочату у Петербурзі і Москві. На кафедрі історії України він передає студентам знання, здобуті за час своїх багаторічних наукових пошуків, всіляко допомагає їм набути професійні якості, керує науково-дослідною кафедрою українознавства.

У 1925 р. Д. І. Яворницького призначають керівником постійного археологічного нагляду і археологічних розкопок на території будівництва Дніпрогесу. Для проведення досліджень були запрошені спеціалісти з інших музеїв та інститутів. Завдяки клопотанням керівника для проведення розкопок державою та Дніпропетровським виконкомом були виділені кошти. Експозиція музею поповнилася численними матеріалами, її розділ, присвячений запорізькому козацтву, історії Запорозької Січі, - найбагатший у світі.

Д. І. Яворницький був дуже освіченою людиною: крім української та російської, він володів німецькою, французькою і грецькою мовами, а також багатим і різноманітним лексичним матеріалом, частина якого увійшла в українсько-російський словник Б. Грінченка (1919 p.). Величезна і копітка науково-дослідна робота вченого була достойно оцінена науковцями. У 1924 р. його обирають членом-кореспондентом, а у 1929 р. - дійсним членом (академіком) Академії наук України. Про його діяльність схвально відгукувались визначні діячі науки і культури держави.

Д. І. Яворницький відомий нам ще й як письменник. Він опублікував збірку поезій "Вечірні зорі", роман "За чужий гріх", в яких висвітлено життя різних верств суспільства кінця XIX - початку XX ст. Велике значення мають записані ним пісні, думи, народні перекази про Семена Палія, Івана Сірка, Петра Калнишевського та інших отаманів Запорозької Січі. А у 1937 р. Дмитро Іванович пише "Історію міста Катеринослава".

Д. І. Яворницький помер 5 серпня 1940 р. і був похований у Дніпропетровську. А 5 січня 1961 р. за клопотанням громадськості останки академіка та надгробну плиту зі старої могили було перенесено, на територію музею, якому ще 11 жовтня 1940 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР було присвоєне його ім'я.

Одна з вулиць Дніпропетровська носить ім'я Яворницького. У липні 1946 р. у будинку, де жив учений, відкрито філію музею, в якій зберігаються особисті речі, картини відомих художників (І. Рєпіна, М. Самокиша, І. Іжакевича), листи видатних людей та безліч інших архівних документів. Усе своє життя Д. І. Яворницький присвятив служінню Україні, своєму народові, і народ достойно шанує його пам'ять.

 http://ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrainska_elita/part5/016.htm

 

Бібліографія статей

Всі мої думки - в Україні: Дмитро Іванович Яворницький - історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник [Текст]: він опублікував близько 50 наукових робіт / Інформаційно-аналітичне агенство ДНУ // Освіта України. - 2007. - 23 лист.(№87). - С. 12. Перші всеукраїнські Яворницькі наукові читання відбулися у Дніпропетровському національному університеті. Організував їх історичний факультет ДНУ

Гармаш Н. На похоронах Дмитрия Яворницкого духовой оркестр играл гопак - таково было завещание исследователя Запорожской Сечи [Текст] / Н. Гармаш // Факты. - 2006. - 5 янв.(№2). - С. 12. Видатний український історик, археолог, етнограф та фольклорист... Про Дмитра Яворницького довгі роки не згадували, хоча мало хто зробив для збереження української культури більше, ніж він

Коваленко, Ольга. "Автор" листа турецькому султану [Текст] / Коваленко, Ольга // Освіта України. - 2015. - 9 лют. (№6). - С. 15. Навколо його імені ціле століття точилися суперечки, дослідження науковця були причиною багатьох дискусій і домислів, а його труд був таким титанічним, що всі ті, хто ламав списи у словесних баталіях стосовно Дмитра Яворницького і його праць, давно забуті, або напівзабуті. А його знаменитою "Історією запорозьких козаків" зачитувалися, і роблять це й досі. Автор її за життя так і не домігся не те що наукової чи бодай чиновної кар'єри, а навіть елементарної поваги і визнання. Здійснивши своєю працею потужний історичний екскурс у минуле цілого народу, так і залишився скромним директором створеного власними руками музею.

Купастіна Н. Невтомний дослідник і збирач старовини [Текст]: Д.Яворницький у колі сучасників / Н. Купастіна // Українська культура. - 2005. - №11-12. - С. 6-4.

Літописець Січі у борні проти двох імперій [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pravda-proti-sili-groshej/: 160 років з дня народження Дмитра Яворницького / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2015. - 31 жовт. (№203). - С. 9. Тріумфом молодого науковця стала його доповідь на VI Археологічному з’їзді, що відбувся у серпні 1884 року в Одесі. Виступ Дмитра Яворницького супроводжувався демонстрацією золотих артефактів скіфської доби, знайдених на розкопках курганів на Катеринославщині. Він одним із перших залучив до досліджень минулого рідного краю широкий загал небайдужих до історії України земляків, закликавши через газети «Юго-Западного края» імперії збирати матеріали про добу козаччини. Саме це стало краплею, що переповнила чашу терпіння російських шовіністів, які «опікувалися» наукою у Харкові: талановитого науковця вже у вересні тріумфального для нього 1884 року звинуватили в «українофільстві» і «сепаратизмі» й вигнали з університету

Лупейко, В. Титан науки i працi [Текст] / В. Лупейко // Освіта. - 1999. - 6-13 ciч. (№1-2). - С. 6-7. Вiдомий iсторик України Дмитро Яворницький (I пол. XX ст.)

Межва, Леся. "Так собі, царьок. Ні ума, ні хисту. Нічого не спромігся написати, крім свого імені" [Текст] = http://gazeta.ua/articles/history-journal/_tak-sobi-carok-ni-uma-ni-histu-nichogo-ne-spromigsya-napisati-krim-svogo-imeni/660031: Дмитро Яворницький провів екскурсію імператору Миколі ІІ українською мовою / Межва, Леся// Країна. - 2015. - 19 лист. (№45). - С. 46-50. Більш як півстоліття досліджував Запорожжя.  Дмитро Яворницький проводив археологічні розкопки, спілкувався зі старожилами, записував пісні й перекази

Млинченко Ф.Шлях урізнобіч [Текст] / Ф. Млинченко // Українська столиця. - 2006. - 14-20 лип. (№21). - С. 22. Презентація книги Дмитра Івановича Яворницького "Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу", ініційованої натхненником видання - меценатом і колекціонером Андрієм Яловим

Нечипоренко М. "Одне у мене бажання - заглибитися в дні давно минулі" [Текст] / М. Нечипоренко // Сільські вісті. - 2005. - 11 лист. (№132). - С. 1-2. Запорозьким характерником назвав Максим Рильський Дмитра Івановича Яворницького. Це був учений і діяч з дуже широким колом інтересів: історик, археолог, фольклорист, етнограф, лексикограф, письменник-прозаїк і поет. В центрі уваги Дмитра Яворницького все життя залишалася історія Запорожжя, в яку він був по-юнацьки закоханий

Приступко Н. Скарби козацького батька [Текст]: В Україні вийшла перша книга двадцятитомного зібрання праць видатного вченого Дмитра Яворницького, 150-річчя якого відзначатимемо у 2005-му / Н. Приступко // Хрещатик. - 2004. - 18 серп. (№120). - С. 15. Дмитра Яворницького називали козацьким батьком. Бо саме він першим намагався написати фундаментальну історію українського козацтва

Рижков В. «У гостини» до Яворницького [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/u-gostini-do-yavornickogo:/ В. Рижков // День. - 2010. - 6 серп.(№139-140). 5 серпня співробітники Дніпропетровського історичного музею відзначили 70-річчя з дня смерті колишнього директора, відомого історика, етнографа і фольклориста, академіка АН УРСР Дмитра Яворницького

Рижков, Вадим . Повернення із забуття [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/povernennya-iz-zabuttya: у Дніпропетровську представили шостий том листів Дмитра Яворницького / Рижков, Вадим // День. - 2012. - 9 лист. (№204-205). У меморіальному будинку-музеї академіка Дмитра Яворницького до річниці з дня народження видатного вченого відбулася презентація шостого тому його епістолярної спадщини. Об’ємне видання є частиною особистого листування засновника Дніпропетровського історичного музею, знаного фахівця з історії запорізького козацтва. Нова збірка містить понад 700 листів до Д.Яворницького від 195 кореспондентів - друзів, знайомих і людей, небайдужих до української історії та культури. Всі ці листи довгі роки зберігалися в запасниках історичного музею, який академік Д.Яворницький очолював понад чверть сторіччя. Видання листів Д.Яворницького супроводжується довідковими матеріалами і представляє інтерес не лише для дослідників, але й пропонується широкій читацькій аудиторії

Сологуб В. Свята самопожертва [Текст]: До 150-річчя від дня народження Дмитра Яворницького / В. Сологуб // Урядовий кур'єр. - 2005. - 4 лист. (№210). - С. 11.

Тисячна Н. "Батько запорожців" [Текст]: 150 років із дня народження Дмитра Яворницького / Н. Тисячна // День. - 2005. - 5 лист. (№204). - С. 6. Ювілей у Меморіальному будинку-музею Дмитра Яворницького

Шестаков А. Літописець Запорозької Січі [Текст]: минуло 150 років від дня народження Дмитра Яворницького / А. Шестаков // Україна молода. - 2005. - 11 лист. (№211). - С. 14. Дмитро Яворницький не лише насмілився "вступити у поєдинок з часом", а й спромігся перемогти його, закарбувавши свій слід в історії як археолог, етнограф, фольклорист, мистецтвознавець, лексикограф, автор значної кількості наукових праць

Шудря М. Невмируща душа Запоріжжя [Текст]: до 150-річчя з дня народження Д. І. Яворницького / М. Шудря // Культура і життя. - 2005. - 2 лист. (№42-43). - С. 3. Декілька пригод з життя академіка Дмитра Івановича Яворницького - українського поета і белетриста, етнографа і фольклориста, археолога та історика-романтика

 

Літературна спадщина Дмитра Iвановича Яворницького із фонді МСМБ

Історія запорозьких козаків [Текст]: У 3-х тт. Т.1 / Яворницький, Дмитро Iванович ; Під ред. О.А.Олiйника; Передм. В.А.Смолія; Худож. Є.І.Муштенко. - Репринт. вид. - К. : Наукова думка, 1990. - 577 с.

Історія запорозьких козаків [Текст]: У 3-х тт. Т.2 / Яворницький, Дмитро Iванович ; Під ред. О.А.Олiйника; Передм. та прим. авт.; Худож. Є.І.Муштенко. - Репринт. вид. - К. : Наукова думка, 1990. - 560 с.

Історія запорозьких козаків [Текст]: У 3-х тт. Т.3 / Яворницький, Дмитро Iванович ; Під ред. В.О.Коваленко; Передм. та прим. авт.; Худож. Є.І.Муштенко. - Репринт. вид. - К. : Наукова думка, 1993. - 560 с.

Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний [Текст] / Яворницький, Дмитро Iванович ; Пер. з рос. В.Л.Чуйка; Передмова, коментарі та примітки Г.Я.Сергієнка. - Дніпропетровськ : Січ, 1991. - 70 с.

Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий атаман війська запорозьких низових казаків [Текст] / Яворницький, Дмитро Iванович ; Пер. з рос. В.Л.Чуйка; Передмова, коментарі та примітки Г.Я.Сергієнка; Худож. О.М.Бузилов. - Дніпропетровськ : Промінь, 1990. - 190 с.

 

Дмитро Яворницький у козацькому вбранні.

Література про Дмитра Яворницького

Видатні постаті в історії України XX ст. [Текст]: короткі біографічні нариси / Авт.-упорядн.: В.І.Гусєв, О.В.Даниленко, Л.В.Іваницька, О.М.Назарчук, Н.В.Терес, В.І.Червінський. - К. : Вища школа, 2011. - 391 с.

Іванченко, Юрій Олександрович. З української старовини [альбом] / Іванченко, Юрій Олександрович ; Під ред. Ю.О.Іванченко; Художн.В.В.Терещенко; Кор. Л.М.Романенко; Рецензенти: канд.істор.наук Т.Г.Лазоренко, канд.мистецтвозн. Д.В.Степовик. - К. : Мистецтво, 1991. - 316 с.

Київський нацiональний університет iм. Тараса Шевченка. Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності [Текст] / За заг. ред. А.П.Коцура, Н.В.Терес; Передм. авт. - К. : Книги-XXI, 2007. - 464 с.

Лясковская, Ольга Антоновна. Илья Ефимович Репин [Текст]: монографии / Лясковская, Ольга Антоновна ; Ред. Т.В.Юровой; Оф. худ. Е.А.Ганнушкина. - М. : Искусство, 1962. - 384 с.

Українська педагогіка в персоналіях [Текст] : У двох книгах; Навч. посіб. Кн.2 : ХХ століття / За ред. О.В.Сухомлинської. - К. : Либідь, 2005. - 552 с.

Шаповал, Іван Максимович. В пошуках скарбів [Текст] = Книга про життя і творчу діяльність археолога, історика, етнографа, фольклористка і письменника Д.І.Яворницького : Документальні оповідання / Шаповал, Іван Максимович ; Передм. М.Рильського; Прим. авт.; Худож. В.І.Юрчишин. - К.: Дніпро, 1983. - 327 с.

Будинок-музей Д. І. Яворницького

https://www.youtube.com/watch?v=WvOr2FHkFkg Будинок-музей Д. І. Яворницького

Віртуальна екскурсія Дніпропетровським національним
історичним музеєм ім. Д.І. Яворницького

Увага! Цікаво! Сферичні панорамні подорожі створюють ефект присутності у музеї, дозволяють розгледіти найменші деталі експозицій, присвячених козацькому краю

http://incognita.day.kiev.ua/museums/dnipro-1/ Зала 1. Давня історія краю Придніпров’я – Дніпровське Надпоріжжя.

http://incognita.day.kiev.ua/museums/dnipro-2/ Зала 2. Запорозьке козацтво) Тут, на омитих Дніпром кручах, в єдиному куточку на землі, під час насильства та інквізиції Середньовіччя палало вогнище волі й незалежності, людської честі і гідності, осередком якої була Запорозька Січ.

http://incognita.day.kiev.ua/museums/dnipro-3/ Зала 3. Катеринославщина у ХІХ ст.) Землі сучасної території Дніпропетровської області у другій половині XVIII ст

http://incognita.day.kiev.ua/museums/dnipro-4/ Зала 4. Катеринославщина у другій половині ХІХ — початку ХХ ст Художнє оздоблення зали (металеві конструкції стелі і вітрин, які нагадують прохідну і цехи металургійного заводу, цегляна підлога, схожа на міську мостову) і його численні експонати переносять нас у бурхливі часи другої половини ХІХ – поч. ХХ ст.

http://incognita.day.kiev.ua/exposition  Тут зібрано не лише сферичні панорамні подорожі музеєм Яворницького, а й цікаві подорожі по всіх куточках України

 

Інтернет ресурси:

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.ukurier.gov.ua - сайт  газети «Урядовий кур’єр»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»
http://www.patent.net.ua/intellectus/cossacks/670/ua.html   ЧОМУ ЮВІЛЕЙ «ЗАПОРІЗЬКОГО ХАРАКТЕРНИКА» ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО МИНУВ НА УЗБІЧЧІ УВАГИ НОВОЇ ВЛАДИ?
http://www.radiosvoboda.org/content/news/27172232.html   У Дніпропетровську вшановують пам’ять академіка Яворницького
http://sa.nmu.org.ua/pdf/2007/Kochergin1.pdf   Невідомий і відомий Яворницький
http://vo.od.ua/rubrics/dalekoe-blizkoe/34299.php   Вспомним о главном казацком писаре
https://www.youtube.com/watch?v=WIjAhHkjMOA   Програма присвячена Академіку Дмитру Івановичу Яворницькому
http://history.org.ua/LiberUA/978-966-2464-02-3/84.pdf   Дмитро Іванович Яворницький як історик козацької ...
http://ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrainska_elita/part5/016.htm  Українська еліта. Яворницький Дмитро Іванович
http://www.umoloda.kiev.ua/regions/0/169/0/19944/   Літописець Запорозької Січі
http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/History/Kupola/Vol04/Javornycky.html Летописец запорожского казачества
http://uapress.info/uk/news/show/100176   Якби Путін читав Яворницького, то нізащо б не сунувся в Україну – Порошенко
http://www.nsju.dp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=992:2015-10-22-08-32-25&catid=62:2012-07-02-16-38-30&Itemid=75  Вшанували пам'ять Дмитра Яворницького
http://podrobnosti.ua/729416-kazatskij-pisar-155-let-nazad-rodilsja-istorik-dmitrij-javornitskij.html Казацкий писарь
http://portal.nikopol.net/novunu/nikopoltsi-vshanuvali-pam-yat-dmitra-yavornitskogo.html Нікопольці вшанували пам’ять Дмитра Яворницького

Аудіо книги:

https://www.youtube.com/watch?v=zhtMP_nO6fk Дмитро Яворницький. Iсторiя запорізьких козакiв. Том 1 (Аудіокнига)
https://www.youtube.com/watch?v=lsgC5ZlxH4k Дмитро Яворницький. Iсторiя запорізьких козакiв. Том 2 (Аудіокнига)
https://www.youtube.com/watch?v=HAtyIE4Bgq0 Дмитро Яворницький. Iсторiя запорізьких козакiв. Том 3 (Аудіокнига)

Фільмографія:

https://www.youtube.com/watch?v=CtbGMuCLrKE  "Велич Особистості" (Дмитро Яворницький)
https://www.youtube.com/watch?v=lllUFSyb5F4  Дмитро Яворницький - вартовий часів козацьких
https://www.youtube.com/watch?v=WvOr2FHkFkg  Будинок-музей Д. І. Яворницького
https://www.youtube.com/watch?v=cA8G83JQH20  ''Дмитро Яворницький''

 

Бібліографи - укладачі:
      Мілашенко Т.І.
Фоміна Н.І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ