Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 23.09.2022 р.

«Козацька слава повік не загине»

Історичні постаті у боротьбі за незалежність України
Інформаційно-WEB-ліографічний дайджест

Тільки той народ, який вшановує своїх героїв, може стати великим
К. Рокосовський

Боротьба українського народу за незалежність тривала багато століть. Національна пам'ять українців зберігає спомини про подвиги та жертовність наших пращурів на цьому важкому, политому українською кров'ю шляху, що лише наприкінці ХХ ст. призвів до проголошення незалежності України і створення власної самостійної держави.
Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, воїни Дієвої Армії Української Народної Республіки та Галицької Армії Західноукраїнської Народної Республіки, воїни Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, воїни Української Повстанської Армії протягом століть мужньо билися із ворогами України у тисячах битв та боїв, здобували героїчні перемоги і віддавали свої життя за українську землю.
Український народ завжди з шаною ставився до своїх героїв
Ні через хроніки-літописи, ні через докладні історичні дослідження та посібники, ні через описи битв і давніх подій не сприймається історія народу так виразно й образно, як через історичні постаті.

Іван Мазепа (1639-1709)

Великий ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА сьогодні актуальний як ніколи.
«Самопали набивайте! Гострих шабель добувайте… і вольностей бороніте! Нехай вічна буде слава. Же през шаблю маєм права!» – слова Івана Степановича Мазепи – гетьмана-полководця, гетьмана-мецената, гетьмана-поета. 20 березня, 2022 року виповнюється 383 роки від дня народження цього Великого українця. Ці слова зараз, коли Україна в горнилі війни знову видобуває право на свою незалежність, актуальні як ніколи.
Показово, що, попри три століття часу, засади державного будівництва Івана Мазепи і до сьогодні лишаються незмінно актуальними. За правління гетьмана Україна зберігала свою економічну самостійність. Мазепа і його уряд всіляко сприяли малому і середньому підприємництву, заохочуючи його ініціаторів та організаторів різними пільгами економічного й правового характеру. В часи Мазепи значно розширилася національна торгівля і особливо із закордоном.
«Експорт та імпорт були орієнтовані на Захід. Туди вели традиційні українські торгові шляхи. Це, зокрема, свідчить про те, що Україна в господарському відношенні аж ніяк не залежала від Москви», – стверджує професор історії Борис Крупницький. А ще Мазепа був першим гетьманом, який заповзявся припинити хижацьке винищення лісів. Мазепа був віруючим християнином. Він будував нові церкви (26 церков, соборів і дзвіниць), відновлював старі, оздоблював храми, надавав церквам і монастирям земельні володіння, ставив церковні привілеї вище, ніж права міст і підданих усіх станів.
Масштаби величного і пишного будівництва у Києві в добу гетьмана Мазепи порівнюють лише з одним періодом в історії української столиці – часами великих київських князів.
Гетьман будував незалежну національну державу. Держава потребувала символів і національний архітектурний лик столиці був одним із них. Саме тоді Київ окрасили дивовижні шати українського бароко. Про часи правління Мазепи до сьогодні свідчать найіменитіші архітектурні перлини столиці. Бо саме за ініціативою гетьмана, його коштом і мистецьким хистом збудовано або перебудовано: Софію Київську, Києво-Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий монастир, Кирилівську церкву – це з того, що лишилося. А до комуністичного шабашу 1930-х років величною окрасою Києва були ще Микільський собор у Пустинно-Миколаївському монастирі і Богоявленський собор – у Братському монастирі. «В добу Мазепи, – пише Оглоблин, – відроджується Київ як духовний центр України. Його значення і вплив поширюється далеко на схід і південь, в країнах Східної Європи і Православного Сходу». Гетьман Мазепа був великим будівничим незалежної Української держави. Й тому став найбільшим ворогом імперії. Понад 300 років Москва «затирає й випікає найменший слід, найменшу згадку… «Нєт, нє било і бить не может», – писав Євген Маланюк. Вочевидь саме з цієї причини у столиці й досі немає пам’ятника Мазепі. І це дуже показово. Бо скільки б років не було українській незалежності, але пошанування чи зневага пам’яті великого гетьмана завжди буде показником повноти і змісту цієї незалежності.
Іван Мазепа – всесвітньо відома постать. Його ім’я пов’язують із героїчною спробою України вирватися з-під московського ярма і обрати, як би ми сказали нині, європейський шлях розвитку. Тож великого українського гетьмана вшановують не лише в Україні, й за її межами.
Пам’ятаємо нашу історію! Шануємо наших героїв!!!

Іван Виговський (1608-1664)

26 березня – день пам’яті Івана Виговського
Іван Виговський – один із тих українських гетьманів, хто не лише прагнув вирвати козацьку державу з московських пазурів, а й перемагав у нерівній боротьбі з сильним і підступним ворогом.
У битві під Конотопом 28-29 червня 1659 р. Іван Остапович Виговський зі своїм військом упень розгромив 100-тисячну московську армію під орудою князя А.Трубецького. Російський історик С. Соловйов з приводу цього писав: «Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1657 років, загинув протягом одного дня, і вже ніколи потім цар московський не міг вивести в поле таке блискуче військо…».
І. Виговський здобув найбільшу перемогу над Москвою через 40 років після П. Сагайдачного і зберіг цілісність України.
Від Конотопа козацька кіннота із союзниками-татарами дійшла до Воронежа і Тули, взявши понад 30 міст. Москву охопила справжня паніка. Очікувалося, що Виговський захопить і знищить усю Московію. Цар у Москві особисто керував спорудженням оборонних валів.
Військовий писар Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Україні у 1657-1659 роках. Був найближчим соратником Хмельницького у формуванні зовнішньополітичного курсу України, виходячи з її геополітичних пріоритетів.
У липні 1657 року обраний на Чигиринській раді новим гетьманом до часу повноліття Юрія, сина Богдана Хмельницького, а у жовтні переобраний гетьманом на загальновійськовій раді в Корсуні.
В умовах загрози війни з Московією, 1658 року уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою, за яким козацька Україна перетворювалася на Велике князівство Руське – третю складову “держави обох народів”. За договором проголошувався Руським гетьманом і чигиринським старостою. Під час козацько-московської війни 1658-1659 років здобув перемогу над стотисячним московським військом під командуванням князя Трубецького під Конотопом за допомоги кримського хана Мехмед-Герая IV. Проте поступово втратив підтримку оточення через невдоволення козаків Гадяцькою угодою. У вересні 1659 року передав булаву Юрієві Хмельницькому

Дмитро Вишневецький (Байда)
(1517-1563)

Князь Вишневецький, староста Канівський та Черкаський Великого Князівства Литовського, ватажок та організатор козацького війська.
Легендарний козацький отаман "Байда" очолював козаків під час успішних воєнних походів, а також під час оборони від татарських набігів. 1555 року князь звелів збудувати замок на острові Мала Хортиця, що на Дніпрі. Нині цей острів називають островом Байди.
Вишневецький потрапив у полон в 1563 році і був засуджений турецьким султаном до жахливої страти. Його за
гибель у Стамбулі яскраво описана у народній “Пісні про Байду”.

 

Наталія Павлусенко, 2020, полотно, олія, 100х80 см

 

Князя Дмитра Вишневецького, прозваного козаками Байдою, можна назвати одною з найбільш замовчуваних постатей в історії України. А проте, він справив величезний вплив на хід історії не тільки України, але й усієї Східної Європи. Вишневецький об’єднав усе дніпровське козацтво у військово-політичну організацію – Військо Запорізьке, яке продовжило діяти навіть після смерті свого засновника та відіграло епохальну роль у становленні української державності.
Довкола життя Дмитра Вишневецького і його смерті існує багато легенд. Оповідали, що турки вирізали та з’їли серце Вишневецького, щоб перейняти його мужність та відвагу. Згодом з’явилися нові подробиці: що султан зваблював полоненого Вишневецького прийняти турецьку віру, пропонуючи князю одружитися з його донько. чи онукою, але Дмитро зневажив все те та ще й сам, висячи ребром на гаку, стріляв із лука в султана.
Українська народна творчість перетворила цю легенду на широко знану думу про козака Байду, однак невідомо, чи була це обробка самих лише чуток, чи справді сам Дмитро став прототипом козака Байди. Утім фольклорна традиція пов’язує Байду саме з Дмитром Вишневецьким. Названий турками «найвеличнішим ворогом Блискучої Порти» Дмитро Вишневецький назавжди ввійшов до пантеону героїв українського народу, ставши прикладом мужності, хоробрості, незламності духу.
Вплив Дмитра Вишневецького на історію України та на весь український народ був просто епохальним. Діяльність Вишневецького вказала шлях, яким пішов подальший розвиток всього українського козацтва, стала потужним рушієм на цьому шляху
Дмитро Вороновський, історик, письменник

Костянтин Острозький (1460-1530)

Князь Костянтин Іванович Острозький - один з найвидатніших державних і військових діячів першої половини 16 століття, один з найбагатших магнатів Великого князівства Литовського. 

Перелік його титулів вражає: Великий гетьман литовський, староста Брацлавський, Звенигородський і Вінницький, маршалок землі Волинської і староста Луцький, каштелян Віленський і Троїцький

Острог у XVI - першій половині XVII сторіч став одним з найбільших міст України, уступаючи хіба що Києву, Львову і Луцьку. І саме Костянтин Іванович Острозький стояв у джерел могутності роду.
Сучасники порівнювали його із стратегами античності. Адже він провів 35 битв, вигравши 33 з них. Князь придбав голосну загальноєвропейську славу після блискучої перемоги над московським військом під Оршею 8 вересня 1514 року. Це найвідоміша його перемога – керовані ним війська розгромили московську армію та узяли в полон її воєначальників. Битва під Оршею майже на сторіччя визначила статус-кво на кордонах Московської держави і Литви, а з 1569 року і Речі Посполитої. Князя Костянтина називали чоловіком святої пам'яті і надзвичайно прославленої діяльності.

Козак Мамай

Козак Мамай (козак-мамай, козак-бродяга) - ідеалізований образ козака і українців загалом в Україні. Захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі

 

 

Картина «Козак-бандурист» невідомого автора (XIX ст.). Національний художній музей України


Козак у думах і помислах українців уособлював народну силу духу, незламність волі в святій борні з поневолювачами. Зображення козака на народних картинах в час, коли Запорозького Війська вже не існувало, сприймалося як своєрідний пам’ятник героїчному минулому українського народу. Малювали “Козаків Мамаїв” на полотнах і на стінах хат, на дверях і віконницях на кахлях і скринях.
Може видатися дивним, що народного героя, козака-воїна, зображували не в запеклій сутичці з ворогом, а в мить перепочинку, таким собі умиротвореним і замріяним. Однак саме в цьому зовнішньому спокої і криються глибокі душевні переживання козака, його внутрішня духовна міць. Уже чимало років він не розлучається зі своєю шаблею, боронячи батьківський край від заклятих ворогів. Коли ж випадає вільна хвилина, сідає під дубом, кладе осторонь зброю і одній лише бандурі, “подрузі вірній”, довіряє тужливі думи.
Образ козака на картинах – то велична, викристалізувана віками дума народу про свою глибинну і сокровенну сутність. Народ стомився від постійних воєн, від розорень і спустошень, що перетворювали квітучий край на жахливу пустку. Зазнавши багато горя й лиха, він прагнув миру та вільної праці. Миролюбний характер народу й персоніфікує образ козака-бандуриста.
Водночас українці завжди були готові “освятити шаблі”, щоб захистити могили прадідів, свою рідну землю. Символом цього є розкладена довкола козакa зброя. Відоме козацьке правило, звичай: в часі нетривалих зупинок ніколи не відкладати далеко зброю, не розсідлувати коня. Потрібно це було для того, щоб вороги не змогли застати козаків зненацька. Те ж саме бачимо і на картинах, які красномовно засвідчують постійну готовність козацтва піднятися на захист свого краю. Шабля також є символом військової доблесті, відваги лицаря. Скарані на смерть вороги, які звисають з дуба, – поширений сюжетний елемент парсуни “Козак Мамай” – набувають символічного значення перестороги, грізного попередження всім нападникам і запроданцям, кожному, хто зазіхне на свободу й незалежність українців.

Бібліографія статей

Князь Костянтин Iванович Острозький

Бухало, Олексій. Князь Костянтин Острозький: український Ганнібал, який переміг Москву - / ВВС News Україна – Електрон.дані. К. – 2020. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-55218507. Загол. з титул. екрану. – Мова укр. Останнє поновлення: 2022. Він здобув одну з найславетніших перемог польсько-литовських сил над Московією за всю історію, хоча перед цим кілька років провів у московському полоні

Килимник, Юрій. Герой «спокійної сміливості» [Текст] = https://m.day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/geroy-spokiynoyi-smilivosti:Костянтин Острозький: велич полководця /Килимник, Юрій // День – 2010. - 4 черв. Про військовий аспект у біографії цієї непересічної особистості

Махун, Сергій. Князь Костянтин Iванович Острозький: неймовірні зигзаги біографії «Руського Сципіона» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/knyaz-kostyantin-ivanovich-ostrozkiy / Махун, Сергій// День. – 2003. – 14 лист. (№206). Життя та діяльність князя Костянтина Івановича Острозького (на відміну від його сина — Василя-Костянтина) вивчені занадто поверхово, хоча є чимало джерел. Цілісний портрет цього видатного політика, полководця та мецената православної культури, на жаль, так і не створений

Чорна, Світлана. Князь Костянтин Острозький на московському фронті бився як простий вояк [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/335774 / Чорна, Світлана // Голос України – 2020. – 16 вер. Про битву під Оршею, де у вересні 1514 року зійшлися союзна армія Великого князівства Литовського та армія Московської держави

Дмитро Вишневецький

Кралюк, Петро. Князі Вишневецькі в літературі польській та українській, або Хто був прототипом героя народної пісні «Гей, соколи» [Текст] / Петро Кралюк // День. – 2011. – 4-5.

Кралюк, Петро. Реальний та легендарний Байда-Вишневецький [Електронний ресурс] / П. Кралюк // Гетьманат / ГО «Канівсько-Трахтемирівська Козацька Січ». Канів, 2014. Режим доступу: http://getmanat.org/petro-kralyuk-realniy-ta-legendarniy-bayda-vishnevetskiy (дата звернення: 11.10.2016).

Махун, Сергій. Незламний дух історичного патрона Запорізької Січі [Текст] / С. Махун // Україна Incognita / ред. Л. Івшина. – Київ: Укр. прес-група, 2004. – С. 79-83.

Рижков В. Козаки: від союзу до розриву з Москвою [Текст]: як князь Вишневецький з Іваном Грозним дружив / В. Рижков // День. – 2018. – 26-27 січ. (№ 13/14). – С. 21.

Козак Мамай

Щербаківський, Данило. Козак Мамай (народна картинка) [Електронний ресурс] /Україна Споконвічна – Електрон. дані. -- Київ – 1997. - Режим доступу: https://etnoua.info/novyny/kozak-mamaj-narodna-kartynka-dshcherbakivskyj-1913/.

Ретроспективна WEB-ЛІОГРАФІЯ з сайту МСМБ

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/doroshenko-petro-derzhavnik-u-dobu-ruini/ - «Дорошенко Петро. Державник у Добу Руїни»

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/bogdan-hmelynitsykiy-tayemnitsya-velikogo-getymana/ - «Богдан Хмельницький. Таємниця великого гетьмана»

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/litopisetsy-kozatsykoi-doli/ - «Літописець козацької долі»

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/petro-sagaydachniy-tvoretsy-biysyka-zaporizykogo/ - «Петро Сагайдачний – творець Війська Запорізького»

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/skoropadsykiy-pavlo-petrovich-ostanniy-getyman-ukraini/ - «Скоропадський Павло Петрович. Останній гетьман України»

https://msmb.org.ua/books/thematic_bibliography/208/ - Іван Мазепа. На терезах вічності

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/istorichni-podii/ne-posoromimo-slavi-kozatsykoi-do-bseukrainsykogo-dnya-kozatstva/ - Не посоромимо слави козацької (до Всеукраїнського Дня козацтва)

WEB-ЛІОГРАФІЯ

https://www.pavlusenkoart.com.ua/dmytro-vyshnevetsky-baida - Дмитро Вишневецький (Байда)

https://www.museumsun.org/person/27/ - Дмитро «Байда» Вишневецький

http://heroes.profi-forex.org/ua/vishneveckij-dmitrij-ivanovich - Вишневецький Дмитро Іванович

https://www.youtube.com/watch?v=LsUr1pmMV6E - Дмитро Вишневецький | Біографія | Цікаві факти

https://tobm.org.ua/vyshneveczkyj-dmytro/ - Вишневецький Дмитро

https://kolokray.com/uk/f/vygovskiy-ivan.html - Виговський Іван

https://ridna.ua/2021/03/26-bereznya-den-pamyati-ivana-vyhovskoho/ - Гетьман, який ледве не здолав Москву

https://ridna.ua/2022/03/sohodnishniy-imenynnyk-velykyy-hetman-ivan-mazepa-aktualnyy-iak-nikoly/ - «Рідна країна», 2010 - 2022

https://ridna.ua/2019/03/ivan-mazepa-velykyj-ukrajinets-2/ - Іван Мазепа: великий українець. Олена Бондаренко

Підготувала: бібліограф Мілашенко Т. І.

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ