Академічна честність: що маємо на увазі

Під впливом Революції Гідності та з початком євроінтеграції українське суспільство стало на шлях змін, зокрема, у сфері освіти. Українські освітяни почали задумуватися над втілення європейських стандартів, що спричинило зацікавленість поняттям «академічна чесність»

Цей термін вже досить давно використовується в ЄС, США, Канаді та інших розвинених країнах. Що ж він означає?

Академічна чесність (аcademic integrity) – це сукупність цінностей та принципів, яких повинна дотримуватись людина при навчанні та оцінюванні. Це також передбачає гідну та свідому поведінку під час виконання письмових контрольних робіт, складання іспитів, написання курсових та дипломних робіт, проведення досліджень та інших видів навчальної діяльності.

Разом з цим поняттям використовують й інше – академічна нечесність. Це явище, на жаль, є дуже поширеним у нашій країні. В чому полягає академічна нечесність?

• Плагіат – привласнення або відтворення чужих ідей, текстів або тверджень без відповідного посилання на їх джерело. Сюди можна віднести несамостійне виконання курсових та дипломних робіт, досліджень, практикумів, що пишуться, зазвичай, під замовлення та за грошову винагороду.
• Фабрикація – фальсифікація результатів, посилань або будь-якої іншої інформації, що пов’язана з академічним процесом.
• Обман – надання неправдивої інформації вчителю або колегам. Наприклад, зазначення невірної причини пропуску занять або хибне твердження, що необхідна робота була здана учнем.

• Списування – використання будь-яких засобів зовнішньої допомоги без відповідного на те дозволу, або невизнання наявності такої допомоги.

• Саботаж – дії, що заважають іншим виконувати свою роботу або взагалі роблять неможливою її виконання. Наприклад, виривання сторінок з бібліотечних книжок, зрив наукового експерименту колеги, навмисне надання невірної інформації іншим студентам про якісь важливі події.

• Корупція – зарахування заліків, дипломних, курсових робіт, рефератів, складання іспитів за відповідну плату педагогу. Досить часто викладачі самі активно підштовхують студентів до хабарництва, використовуючи своє положення та владу.

Причини академічної нечесності

Що ж спонукає учнів та вчителів до негідної поведінки під час навчального процесу? Причин багато і всі вони взаємопов’язані.

• Низький культурний рівень населення і бажання будь-що отримати вищу освіту, незважаючи на здібності та схильності. Більшість людей у нашій країні звикли до списування, плагіату, заліків за гроші та не вважають це проблемою.
• Порушена система цінностей. На першому місці для студента стоїть отримання диплому, „корочки”, а не здобуття знань та професійних навичок. З боку викладачів теж можна спостерігати певну байдужість до рівня знань студентів,  простіше дозволити їм списати, аніж добиватися засвоєння матеріалу.
• Перевантаженість та непродуманість навчальних програм. Дуже часто кількість матеріалу та час на його вивчення значно перевищує фізичні можливості учнів, що стимулює списування та інші форми шахрайства на тестах та іспитах.
• Непродумане або не діюче законодавство у сфері авторських прав. Це стосується захисту дипломних та докторських робіт, наукових експериментів та досліджень.

Наслідки академічної нечесності

Особистість, що здобула освіту нечесними методами, є непрофесіоналом у своїй справі, тобто не може виконувати свою роботу на належному рівні. Це, по-перше, призводить до проблем з працевлаштуванням, а по-друге, якщо така людина все ж розпочне працювати, вона буде становити загрозу та підривати увесь робочий процес. Це, у свою чергу, призведе до загального зниження професіоналізму у суспільстві, погіршення якості виробництва, товарів, послуг, та навіть створить загрозу для життя та здоров’я людей. Особливо небезпечним є непрофесіоналізм лікарів, рятувальників, міліціонерів, суддів та представників інших важливих спеціальностей.

Боротьба з академічною нечесністю

Методи вирішення даної проблеми мають бути комплексними.

• Самоконтроль. Учні повинні з самого раннього віку привчатися до гідної поведінки під час навчання, розуміти, що списувати – не гарно, та не давати списувати іншим.
• Усунення фінансової зацікавленості. Заробітна платня та премії вчителів не повинні залежати від кількості відмінників та „хорошистів” у класі. При таких умовах зникає необхідність „підтягувати” оцінки учням, а сам процес оцінювання буде більш об’єктивним.
• Збільшення кількості варіантів на контрольних та тестах. Найоптимальніше, коли варіантів тестових або контрольних робіт буде стільки, скільки учнів у класі, це позбавить можливості списати та буде заохочувати до самостійного вирішення завдань.
• Контроль над учнями під час тестів та іспитів. Встановлення відеокамер,  блокування мобільних телефонів, постійний нагляд за студентами під час тестів.
• Заміна письмових завдань усними теж буде стимулювати самостійне вивчення матеріалу і дозволить краще оцінювати рівень засвоєння та розуміння матеріалу.
• Регулярна роз’яснювальна робота серед учнів та педагогів, акцентування на важливості академічної чесності у процесі навчання як для особистості, так і для суспільства в цілому.