Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 23.09.2022 р.

Перемога духу та зброї. Битва під Оршею

                     

https://tydyvy.com/video/Dyk-RBI

   Відомий історик, професор Острозької академії Петро Кралюк назвав Оршанську битву великим цивілізаційним протистоянням Європи, з якою підтримувало тісні зв’язки Велике Князівство Литовське, і Московії, яка незадовго перед цим скинула золотоординське іго, однак залишалася приблизно на такому ж ментальному рівні. Це позначилося і на озброєнні армій, і на тактиці ведення бою: тоді як московське військо використовувало переважно луки й бердиші (бойові сокири), намагаючись узяти чисельністю, то литвини (так у літописах називають підданих Великого Князівства Литовського, основну масу яких становили саме білоруси та українці) мали на озброєнні важкі гармати, самопали, ручниці (невеликі гармати, якi використовувала піхота), довгі піки й мечі і були більш маневрові. Була й інша принципова причина: після звільнення від іга московський князь Василій ІІІ розпочав кампанію зі «збору великоруських земель», а коли мети було досягнуто — почав задивлятися і на сусідів, висунувши претензії і на українські та білоруські землі, які тоді входили до складу Великого Князівства Литовського. Для литвинів же це була битва за незалежність своєї землі.

http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2017/03/blog-post_40.html

   Сплинуло 507 років... А чи змінилось щось? Ні... Все теж велике цивілізаційне протистояння Європи та московської орди, затоптування чисельністю проти передових технологій та імперські амбіції.

   Нагадаємо про військову катастрофу, що трапилася з московитами понад 500 років тому. Наприкінці XV сторіччя між Литовською і Московською державами розгорнулася запекла боротьба за давньоруську спадщину. Питання стояло руба: кому в разі перемоги домінувати в Центрально-Східній Європі. У листопаді 1512 року цар Василій ІІІ без оголошення війни розпочав наступ на Велике князівство Литовське. Безпосередньою метою наступу став Смоленськ. У липні 1514-го московити оволоділи Смоленськом, і просувались далі на Захід. Великий князь Сигізмунд Кейстутович мусив вживати рішучих заходів, щоб врятувати свою країну, і тому з-поміж всіх кандидатів на гетьманську посаду обрав саме українського князя з Волині. Нащадок Рюриковичів, Костянтин Острозький, вже до того встиг прославивсь в боях з татарами. Литовська армія складалася з литовських, білоруських, українських, сербських, кримськотатарських, польських, угорських та німецьких загонів. Загальною кількістю 25-30 тасяч за різними джерелами. Московським військом, що налічувало майже 80 тисяч вояків, командували князі Михаїл Голіца-Булгаков та Іван Челяднін.

https://www.5.ua/suspilstvo/moskovyty-tikaly-z-polia-boiu-iak-kniaz-ostrozkyi-blyskuche-rozbyv-voroha-na-berehakh-dnipra-254094.html

                                                                 

Князь Костянтин Іванович Острозький (бл. 1460-1530)

   У битві під білоруською Оршею волинський полководець переміг завдяки продуманій тактиці. Успіх залежав від злагодженої комунікації. Напередодні Костянтин Острозький переправив основні сили з гарматниками через зібраний з човнів та колод понтонний міст над Дніпром і розвів війська на позиції. Увагу ворога відволікла легка кавалерія неподалік. Це була не єдина хитрість гетьмана - він сховав гарматників у засідці.

  Десь опівдні 8 вересня Челяднін наказав правому полку атакувати лівий фланг, цю атаку союзники успішно відбили. Далі воєвода Іван Челядін сподівався на відкритий бій. Проте Костянтин Острозький несподівано припинив атаку і почав відступ. Вороги переслідували його військо і потрапили у засідку гарматників. Артилерійські залпи спричинили втрати противника і слугували сигналом до загальної контратаки союзницьких військ. У московитів почалася паніка.

  До заходу сонця 8 вересня 1514 року загони Костянтина Острозького наздоганяли втікачів. Союзники взяли у полон 6 із 11 воєвод, а також 611 представників знаті, бояр. Під час битви та переслідування загинула майже половина московського війська. У полон потрапили Челяднин, обидва Булгакови, князі та воєводи з неабияким бойовим авторитетом, чи не весь "государів двір" та знані діти боярські. А "шерегових" вояків "шляхта без ліку по своїм маєткам розтягла". Із польсько-литовського боку загинуло приблизно 500 людей, серед них відважний Ян Зборовський. Пустошення Литви зупинилося, так і не розпочавшись. Хоч війна тривала до 1537 року, московити більше не наважувалися на масштабні польові зіткнення.

https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-55218507

  Битва закінчилася тактичною перемогою польсько-литовського війська, погромом московітської армії, проте стратегічне значення битви виявилося скромним. Мета польсько-литовського походу - повернення тільки що втраченого Смоленська - досягнута не була, і успіхи обмежилися лише зайняттям декількох малих пограничних фортець: Мстиславля, Кричева й Дубровно. Здавалося, шлях на Смоленськ був відкритий, однак сталося те, чого боявся князь Острозький. Більшість шляхти вже не хотіла воювати й почала збиратися додому.

  А московський цар Василь ІІІ продовжив власну політику депортацій: мешканців Смоленщини відводили в московські області, а жителів ближніх до Москви областей переселяли в Смоленськ. Вже тоді це було державною політикою. Так Смоленськ став одним із «сакральних» місць російської імперії.

  Проте, значення перемоги під Оршею неможливо переоцінити. Видатний тріумф польсько-українсько-литовсько-білоруської зброї під проводом волинського князя Констінтіна Острозького над сильним і безжальним ворогом не тільки повернув віру у власні сили, а й надовго, до середини XVII століття, заблокував експансію Кремля на захід.

http://veterano.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=7349:bitva-pid-orsheyu-1514-roku-borotba-za-davnorusku-spadshchinu&catid=8&Itemid=108

    Славетні традиції високотехнологічного бою продовжує 30-та окрема механізована бригада. З 2018 року бригада носить ім’я князя Костянтина Острозького. (Указ Президента України №232/2018 від 22.08.2018). Символом бригади став щит облямований жовтим кантом, розділений (розсічений) на червону та чорну половини. Щит містив геральдичну фігуру з герба князя Костянтина Острозького, названа «острогою» або «лицарською шпорою».

 

https://mil.in.ua/uk/news/brygada-imeni-knyazya-ostrozkogo-znyshhyla-zamaskovanu-tehniku-rf/

https://www.facebook.com/30brigade

 

Детальніше дивитися:

30-та окрема механізована бригада (Україна)

https://www.youtube.com/watch?v=O3FI6su7vrs  Битва під Оршею: як Костянтин Острозький переміг рашистів

https://www.youtube.com/watch?v=IcCHA-H7f80  Битва під Оршею

Битва під Оршею - структура картини

 

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ