Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 19.08.2022 р.

Козаки-характерники. Воїни. Чаклуни?

   Коза́к-характе́рник, також коза́к-химоро́дник, коза́к-галдо́вник або коза́к-заморо́чник - назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі. Займався не лише яснобаченням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та психофізичною підготовкою. Характерник - своєрідний духовний наставник, якого козаки шанували і дещо побоювались, хранитель традицій і таємниць бойового мистецтва запорозького козацтва.

   Хто ж вони, ті характерники, що вони вміли? Якщо дивитися із сьогодення, то вміння характерників – це щось з області фантастики, тому більшість людей з недовірою ставиться до цих знань. Справжнє вміння характерника полягало в тому, що в залежності від швидкоплинної життєвої ситуації, він міг бути ким завгодно: воїном, лікарем, учителем, орачем, будівельником тощо. І все він міг, і все він знав, і все в нього виходило. Ці знання, це вміння були притаманні не всім козакам. Але характерник мав бути не простим козаком, а козаком-надлюдиною! Цікаво, що характерництво переважно вважалось військовим мистецтвом. Хоча в кожному місті чи селі були такі собі знахарі та відуни (що володіли тими ж знаннями, що і характерники), які повинні були захищати місцевих жителів від нечисті. Це були люди "від Бога", щось на кшталт добрих магів, які захищають рідний край. Дослідники вважають, що поєднання практичного досвіду та спостережень, що передавалися з покоління в покоління, духовних і фізичних практик породило унікальне мистецтво бою, виживання і цілительства. Характерники більшу частину свого життя воювали, тренувалися та удосконалювалися. У них навіть була спеціальна техніка медитацій «ману», через яку характерник нібито спілкувався з вищими силами напряму.

   Характерництву навчали з дитинства, терміни встановлювались індивідуально для кожного, в залежності від потенціалу та вмінь учня. Після закінчення навчання був ритуал посвячення і, звичайно, важке випробування, яке фактично доводило майбутніх характерників до межі життя і смерті. Вважається, що саме в таких ситуаціях у людини проявляються надприродні здібності, якщо можна їх так назвати. Є свідчення, що характерники власноруч навчали козаків деяким секретам природи і їх правильному використанню. Адже успіх у військовій справі часто-густо залежить від різноманітних знань і їх відповідного застосування.

https://archive.svitua.org/istoriya/tsikavi-fakty/item/6511-bii-i-tanets-kozakykharakternyky.html

   Козаки-характерники, за переконанням своїх сучасників, вели свій рід від древніх, ще язичницьких, волхвів, які вміли пророкувати майбутнє і володіли таємними знаннями. Згідно з народними переказами, практично всі козацькі гетьмани, кошові отамани і відомі полковники були характерниками. Наприклад, Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай та Іван Сірко.

   Репутацію сильних чаклунів-характерників мали деякі добре відомі історичні особистості. Зокрема, сучасники вважали таким наказного гетьмана Івана Золотаренка, який прославився в боях з поляками. Показова історія його вбивства. Якось гетьман повертався з військом за наказом в Білорусію і, проходячи через місто Старий Бихів, був убитий пострілом з рушниці, зробленим з дзвіниці католицьким органістом Томашем. Пізніше органіст добровільно зізнався, що готували його до цього злодійства католицькі ксьондзи (попи), які й дали йому кулю зі священної чаші, за його словами освячену і укріплену чи то спеціальними замовляннями, чи то молитвами. І справді, куля виявилося досить незвичайною, середина в ній була срібною з латинськими літерами. Тіло Івана Золотаренка відвезли на батьківщину в місто Корсунь, з тим, що б захоронити за всіма правилами в церкви, побудованої за його ж рахунок. Але коли почалося поховання, грянув грім, церква спалахнула від удару блискавки і згоріла дотла разом з тілом убитого. Сталося це в присутності великої кількості народу і місцевого духовенства.

https://we.org.ua/history/kozaky-harakternyky/

   Для своїх побратимів характерники були ще й духовними наставниками. Фактично це була військова еліта, яка володіла навичками знахарства. Такий спеціально навчений у храмах Світовида і Перуна воїн міг надати швидку медичну допомогу пораненим під час бою або ж виходити їх потім.

Саме характерники входили до загонів пластунів - своєрідного козацького спецпідрозділу. Ба більше, до своїх лав вони приймали навіть жінок, які володіли цим даром. До нашого часу дійшли спогади польського історика Бартоша Папроцького (1540–1614) про те, що такі козаки володіли магічними уміннями: замовляли кулі або ж збирали їх із себе руками і кидали назад у ворогів. А ті, у кого влучали такі зачаровані кулі, одразу гинули.

   У 1775 році, коли московські війська зайнялись руйнацією Запорозької Січі, переважна більшість козаків здалася в полон. А запорожці, яких очолювали характерники, не скорилися. Вони переправились за Дунай в Османську імперію, де й заснували Січ Задунайську (територія сучасної Румунії). Хоча деякі залишились і в околицях Запоріжжя, жили собі звичайним життям, от тільки прожили більше ста років, "ні хмара, ні грім" їх не брали, робили зброю і заговорювали її, чим і привернули до себе увагу оточуючих.

https://life.nv.ua/ukr/food-drink/10-cikavih-faktiv-pro-spravzhnyu-ukrajinsku-elitu-ta-silu-yaku-voni-zalishili-nam-u-spadok-50188364.html

Скульптура казака-характерника - Суто

Автор Олесь Бадьо: - Назва «Суто» узята з однієї з древніх магічних практик, що мені в одній подорожі відкрив карпатський манфан (чаклун). Слово «суто» походить від поняття сутність, єство. Це – квінтесенція руху, того, що є в людині. А коли скульптуру побачив китайський каліграф, виявилося, що, по дивному збігу, фігура бронзового козака нагадує ієрогліф, що означає «велика людина».

http://photo.i.ua/user/2585461/412766/12798195/

   Цікаво, що етимологія «характерника» охоплює гарний десяток цікавих інтерпретацій.

Перша (й найбільш поширена) - ототожнення слова «характерник» із такими лексемами, як «чаклун», «чарівник».

Друга походить із санскриту - ототожнення з лексемами «хара»/«харе», що в перекладі означає «божа сила», «божа наснага»; «кт» - однокореневе з «кат», тобто смертоносний; «ер», означало приналежність до чоловічого роду. Звідси -зв’язок козаків-характерників з арійськими кшатріями, які також носили своєрідний аналог оселедця - «чупер».

Третя - походить з пенджабської мови (за свідченням С. Наливайка) - слово «хар» є синонімом до слова «бог», за іншою версією - «руйнівник».

Четверта - поняття «характерник» має зв’язок з грецьким «character», що означає «відмінна ознака»; звідси - надання цим козакам особливого значення, виділення їх з-поміж інших.

П’ята - зв’язок поняття зі словом «харалужний» (застаріле), що означає «сталевий, міцний», але така версія не є достатньо обґрунтованою, оскільки прикметник «харалужний» має більш очевидний стосунок до зброї (про що згадано у «Слові о полку Ігоревім»).

Шоста - (згідно з А. Скульським – засновником системи «Спас») «характерник» є людиною, що володіє «спасом», можливістю ставати хортом. Деякі дослідники пов’язують з цією інтерпретацією й появу семантично-подібного ряду слів «хорт - Хортиця + характерник».

Сьома - (згідно з Т. Каляндруком) походить від арійського «махаратха», де «ма» означає «великий», а «харатха» ототожнено з воїном, що володіє надприродними здібностями, навичками; згідно з іншою версією «маха» - великий, могутній, «ратха» - військо, воїни.

Восьма - (згідно з Г. Фудимом) «характерництво» походить від сильного характеру та міцної волі.

Дев’ята - (за словником Богуслава Лінде) словом «характер» потрактовано своєрідний магічний знак; відповідно, «характерник» - це та людина, що цим знаком володіє; тут проведено аналогію між «характерником» і «чорнокнижником».

Десята - (за книгою «Młota na czarownice») існували жовніри, що носили на собі так звані «характери» - картки з диявольськими чарами та магічними знаками, що допомагали «приборкувати» кулі та здійснювати інші незвичні речі.

Щодо другої частини слова - «ник», то вона походить з галицької діалектної мови («никай», тобто «дивись, знай») й означає «никати, знати, відати, володіти». Також «характерників» можна пов’язати з «пластунами», яких (згідно з А. Козловим), з одного боку, називали «відлюдниками» щодо природи, а з іншого - наділяли особливими психофізіологічними здібностями, можливістю втілення характерних рис різних звірів та їхнього звуконаслідування.

https://lysty.net.ua/kozaku-characternuku/

Бойовий Гопак

   В наш час ще залишився слід від характерників. Їх бойові мистецтва, таємниці та звичаї втілились в українських бойових танцях, на кшталт, гопака, який вважається синтезом фізичної та духовної, себто психологічної підготовки воїна. До речі, вважається, що характерники, готуючи козаків до бою, дуже багато уваги приділяли саме психологічним аспектам. Тому навряд чи сьогодні можна говорити про нечисту силу, знаючи, яким вагомим може бути психологічний вплив на людину.

   Звичайно, історія часто перекручує факти, додає нових подробиць, тому відрізнити правду від вигадки часом дуже складно. Насправді сьогодні залишилось дуже мало інформації про цих людей. Проте, перш за все, це були мужні воїни з надзвичайними здібностями, які воювали за Україну… Сучасна історія розвитку нашої країни - наочний доказ того, що нескорений дух козаків-характерників проявляється в українців у критичні моменти життя.

Література до теми з фондів МСМБ

Дима, Павло. Бенедьо Птах, козак Куць і неслухняна лісова царівна [Текст] : Роман / Дима, Павло ; Худож. О.П.Щербина. - К. : Видавництво Ліра-К, 2021. - 456 с.

Каляндрук, Тарас . Загадки козацьких характерників [Текст] / Каляндрук, Тарас ; Передм. автора; Вст. ст. В.Ідзьо. - Львів : ЛА "Піраміда", 2007. - 288 с. : іл. - Список викоритсаних джерел: с.270.

Каляндрук, Тарас . Таємниці бойових мистецтв України / Каляндрук, Тарас ; Передм. автора; Вст. ст. В.Ідзьо. - Львів : ЛА "Піраміда", 2007. - 304 с.

Козацька Україна. Боротьба за державу (XVI-XVII) [Текст] : Науково-популярне видання / Передм. А.Смолія. - К. : Арій, 2020. - 352 с.

Уривалкін, Олександр. Таємниці історiї України (загадки, події, факти) / Уривалкін, Олександр. - К. : КНТ, 2006. - 408 с. : іл. - Література: с. 398.

Шкляр, Василь Миколайович. Характерник [Текст] : Роман / Шкляр, Василь Миколайович. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. - 304 с.

WEB-ліографія

http://www.kozatstvo.net.ua/ua/publications/uk_r.php?d=a&i=212    Всеукраїнська громадська організація "Українське Реєстрове Козацтво"

https://www.youtube.com/watch?v=WMeLRkQl_B8   Козацька звитяга. Випуск №28. Історія. Характерники.

https://www.youtube.com/watch?v=fnlCleKjJso Телевізійний проєкт "Шлях Характерника" - Трави-зілля

https://www.youtube.com/watch?v=JYugkPAQIUQ   Козак характерник запорозький спецназ

https://www.youtube.com/watch?v=rGhitZHnoGk   Козаки -характерники в передачі "Секретний фронт"

https://www.youtube.com/watch?v=QfTJ70_gT7Y   Містичні знання козаків-характерників на службі в українського війська | Час: Online

https://www.youtube.com/watch?v=CamG-uK4g5Q  Козаки-характерники як символ непереможного війська

https://www.youtube.com/watch?v=Pr3EFOwrdr0   Чорний Козак. Фільм 2018 року

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ