Поезія краси і добра

Тематичний бібліографічний список
до 100-річчя від дня народження Андрія Малишка

Видання складається з розділів:

• Постанова Верховної Ради України
• Біографія
• Бібліографія статей
• Інтернет ресурси

«Про відзначення 100-річчя з дня народження Андрія Малишка»
Постанова Верховної Ради України N 3968-VI від 21 жовтня 2011 року
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3968-vi

14 листопада 2012 року Україна святкуватиме сторіччя від дня народження одного зі своїх поетів-героїв – Андрія Самійловича Малишка.

Так! Саме героїв, бо чи ж кожному поетові часів сталінських репресій та повоєнних «партійних лещат» до снаги було вберегти не лише своє тіло, а й душу від самознищення, від зради національним почуттям, від самоприниження заради «великої і могутньої комуністичної партії СРСР»… Так! Він – герой!

Але … знову з’являється «АЛЕ». Андрій Малишко, на жаль, у свідомості деяких українців залишився невизнаним, більше того – навіть зрадником! Бо ж він таки дозволяв собі писати хвалебні оди партійній верхівці…

А чи зрадою то було? Ні! То була мала поступка заради можливості творити справжні поетично-пісенні шедеври на славу України і її народу. Та й чи писав би зрадник про опришків, Кармелюка, гайдамаків, козаччину з таким захватом, що аж до судом у серці:

В мені стрічає, мов синів із фронту,
Грядущий день – Залізняка і Гонту.

Андрій Малишко трепетно ставився і високо цінував пісню… Не дивно…, бо ж його серце билося у ритмі серця України. А його поезія «Пісня про рушник», розкрилена прекрасною музикою Платона Майбороди, стала надбанням усієї співочої України. Цю пісню ми, українці, називаємо народною! Чи не це є найвищим визнанням генія?!

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов...

І варто пам’ятати, що Андрій Самійлович Малишко понад усе любив Україну і українців, бо ж заповіт залишив по собі:

«Щоб Україні була свобода!!!».

Біографія

Андрій Малишко народився 14 листопада 1912 року в селі Обухові Київської області. Щоб прогодувати одинадцятеро дітей, батько не лише займався шевцюванням, а й в особливо тяжкі роки ходив на заробітки в південні області України. Дитинство майбутнього поета було таким же, як у багатьох тисяч дітей у ті роки. З перекинутою за спину полотняною торбою з книжками хлопчик бігав до сільської школи-семирічки.

Потяг до творчості в Малишка прокинувся дуже рано і мав своєрідний характер. Мати поетова, Ївга Базилиха, як її звали «по-вулишному», чудово співала. Андрій Самійлович в «Автобіографії» (1959р.) згадував, що її пісні врізалися в пам'ять на все життя. Тільки ж одне в них не задовольняло хлопця: сумні кінцівки. Не могло його чуле серце миритися з трагічною загибеллю козака, якому чорний ворон очі клює... І тоді Андрій перекомпоновував пісню по-своєму: ні, не вбито козака — поранено, вилікували його добрі люди, та й повернувся він додомоньку. А трохи пізніше почав і сам вірші складати, записувати до клейончатого зошита... Після закінчення семирічки Андрій Малишко вступив до Київської медичної школи, але незабаром, відчуваючи потяг до літератури, до писання віршів, переходить на літературний факультет Київського інституту народної освіти, який і закінчив у 1932 році. Деякий час він працював учителем мови та літератури в місті Овручі, потім у газеті "Радянське село". У 1934 році його було призвано до армії.

Перші вірші А. Малишка з’явилися в газетах і журналах ще в 1930 році, а через кілька років вийшла невеличка збірочка "Дружба" трьох молодих авторів, де було вміщено і твори А. Малишка. Ранні вірші А. Малишка (починаючи з 1936 року, поет друкував їх у збірках "Батьківщина", "Лірика", "Народження синів", "Березень", "Жайворонки" та інших) чарують і приваблюють простотою і безпосередністю світосприймання, світлим і щирим поглядом на життя.  Проте поет жив і творив у добу сталінського режиму, а тому змушений був віддати значну данину своєму складному часові: багато його поезій були ідеологічно тенденційними, в них оспівувалося трудове життя країни ("Урожай", "Учитель"), недавнє революційне минуле ("Бронепоїзд", "Заспів про Боженка"), культурна спадщина ("Пам'ятник Тарасові", "Пушкін"). Ця поезія була пройнята героїко-романтичним пафосом, що відповідав тодішній атмосфері в країні, яка будувала "суспільство сталінського казарменого соціалізму" і нівелювала особистість.

У період Другої світової війни Андрій Малишко - на фронті: головним чином працює кореспондентом військових газет. Одна за другою виходять збірки його віршів: "До бою вставайте!" (1941), "Понад пожари" (1942), "Україно моя" (1942), "Слово о полку" (1943), "Битва" (1943), "Полонянка" (1944). Багато віршів, статей, нарисів поет друкує в газетах і журналах.

А. Малишкові були притаманні рідкісне поетичне обдарування, палка уява і глибоко народне розуміння краси й добра. До образу матері Малишко звертався постійно. У довоєнній поезії для ліричного героя мати - духовний критерій життя, його "моральне сонце". Але особливо неповторним образ матері окреслюється у роки Другої світової війни. Митець піднявся до філософських узагальнень, змалювавши не тільки конкретні риси своєї матері, а й образ Ярославни, чиїм ім'ям він назвав свою матір. Це - образ самої України, що через віки просить своїх нащадків захистити Батьківщину від лютого ворога, фашистського варварства, промовляючи "Сини мої, де ви, сини". Ця поезія - один із шедеврів української лірики

Детальніше на:http://storinka-m.kiev.ua/user_page.php?u_id=3348

Бібліографія статей

подано у зворотно-хронологічному порядку

2012

Кумпан О. До сторіччя Андрія Малишка [Текст] / О. Кумпан // Літературна Україна. - 2012. - 2 серп. (№29). - С. 1. До 100-річчя від дня народження видатного українського поета Андрія Малишка, яке відзначатимемо в листопаді ц. р., створено громадський ювілейний комітет на чолі з народним депутатом України Миколою Томенком

Рябчій, Іван. «Моя стежина» Андрія Малишка - тепер і у Франції [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/238228 / Рябчій, Іван // День. - 2012. - 7 лист. (№202). В Університетському видавництві «Пульсари» за сприяння Малої академії наук України щойно вийшло друком оригінальне видання. Йдеться про французький переклад найзнаковіших поезій Андрія Самійловича Малишка «Моя стежина», покладених на музику братами Майбородами й Олександром Білашем і перекладених французькою лауреатом цьогорічної Премії «Сковорода» Посольства Франції в Україні Дмитром Чистяком

Сом, Микола. «Поезія - це діло совісне» [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/poez-ya-tse-d-lo-sov-sne : до сторіччя від дня народження Андрія Малишка / Сом, Микола // Літературна Україна. - 2012. - 8 лист. (№43). - С. 1, 6. Ще недавно майже всі шкільні підручники з української літератури називали Андрія Малишка «сурмачем соціалістичної революції», «співцем віковічної дружби радянських народів» та «ленінської програми перетворення світу». Певна річ, непросто подолати цей стереотип, де правдивий образ українського поета-патріота спотворено безплідними статтями колишніх носіїв соцреалізму й нинішніх партійних агітаторів брехливої Компартії. Та через роки творчих пошуків, надій і сподівань Малишко йде до нас із вірною синівською любов’ю: "Україно моя, мені в світі нічого не треба, Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти"

2011

Україна. Верховна Рада. Про відзначення 100-річчя з дня народження Андрія Малишка [Текст]: постанова Верховної Ради України від 21 жовтня 2011 року № 3968-VI / Інф. "ГУ" // Голос України. - 2011. - 2 лист. (№205). - С. 3.

2010

Мій дім був жінкою, як я й моя душа... [Текст]: поезія // Дніпро. - 2010. - №3. - С. 61-63; 134-135; 146-147. Лірика, присвячена Жінці, лірика для Жінки та лірика Жінки

2009

Мельничук А. «Я прийду до тебе піснею...» [Текст]: Нещодавно наша газета в цікавій публікації журналістки Наталі Сандрович розповіла про сердечне пошанування в Українському фонді культури 50-річчя з часу появи українського шедевру - «Пісні про рушник», яку Платон Майборода створив на слова Андрія Малишка / А. Мельничук // Сільські вісті. - 2009. - 6 лют. (№13). - С. 2. Днями відбулося ще одне пошанування творця цієї вершинної пісні та багатьох інших написаних ним творів. Вечір був приурочений 90-річчю з дня народження Платона Іларіоновича Майбороди. В запрошеннях зазначалося, що організаторами цього свята пам’яті й любові є вже згадуваний вище Український фонд культури, Національна музична академія імені П. І. Чайковського, Київська публічна бібліотека імені Лесі Українки і видавництво «Криниця». Останнє, серед іншого, презентувало щойно видану книжку «Платон Майборода. Милий спомин на серці собі пов’яжи» (упорядник - М. Д. Сом).

2008

Сандрович Н. "Це - Україна!" [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18276/index.php?n=685: знаменитому "Рушничкові" виповнилося 50 років / Н. Сандрович // Сільські вісті. - 2008. - 5 груд.(№144). - С. 1. Серед золотого пісенного фонду, чи точніше - генофонду України - "Пісня про рушник" на особливому, чільному місці. Ні час над нею не владний, ні простір. Її не дуже люблять виконувати сучасні співаки, бо співається вона повним голосом, а де ж того голосу взяти, якщо Бог не дав? Зате вона, ця унікальна пісня, любима народом, якому голосу не бракує. І люблять її покоління людей так вірно, незрадливо, якою і є сама материнська любов...

2007

Бурбан В. Прометей приборканий [Текст] / В. Бурбан // Культура і життя. - 2007. - 5 груд. (№49). - С. 3. Минуло 95 років від дня народження Андрія Самійловича Малишка, видатного українськогол поета-лірика, автора народних пісень

Забашта, Ігор. "А кохання моє налилось гіркотою калини..." [Текст]: Зі щоденників Любові Забашти / Забашта, Ігор // Київ. - 2007. - №9. - С. 155-174. Дещиця сповіді серця Л.В.Забашти допоможе глибше зрозуміти її нелегке і непросте життя, щиру душу поетеси і дружини полум'яного Поета України

2004

Дячков В. Етюди у настрої чекань [Текст]: пам'яті Андрія Малишка / В. Дячков // Літературна Україна. - 2004. - 21 жовт. (№41). - С. 7. Дослідження творчості Андрія Малишка

2003

Забашта, Любов. Розповіді про Андрія Малишка у записах Любові Забашти [Текст] / Забашта, Любов // Київ. - 2003. - №5. - С. 114-121. - Щирість і правдивість оповідок кінця 60-х років минулого століття дозволяє уявити непересічну ерудованість, феномиенальну пам'ять їх автора і доповнити духовний портрет видатного сина України .

2002

Малишко, Валентина. Що на серце лягло лист у безвість [Електронний ресурс] = http://dt.ua/SOCIETY/scho_na_sertse_lyaglo_list_u_bezvist-29967.html / Малишко, Валентина // Дзеркало тижня. - 2002. - 26 жовт. (№41). Ну от, тату, тобі вже дев’яносто, а ніяк не віриться... Ти пішов у страшну чорну дорогу таким молодим, що зараз я просто не уявляю, яким би став на свій ювілей. Я знаю, з ким би ти був усі ці роки, що минули без тебе, знаю, як би ти виступав у Верховній Раді, аж трибуна б тряслася, знаю, з ким би ти був. Ти завжди був справжнім лідером, якого зараз так не вистачає усім нам. «Оратель!» - казала бабуся, маючи на увазі незрозуміле їй слово «оратор». Так невистачає тебе, тату… Отож - із святом тебе, із славним ювілеєм! Не йди у безвість, не ставай отою далекою зеленою зіркою в небі, вона - холодна, з нею ні порадитися, ні поговорити. Будь, як і раніше, завжди поруч - я ще не раз прийду до тебе за любов’ю, за розрадою...

Малышко В. Папа, я люблю тебя [Текст] / В. Малышко // Зеркало недели. - 2002. - 9-15 фев. (№5). - С. 1,15. Спогади доньки вiдомого укр. письменника Малишка Андрiя про батька

Скомаровський В. Материнський рушник на вічну пам'ять [Текст] / В. Скомаровський // Культура і життя. - 2002. - 4 груд. (№44-45). - С. 3. З нагоди 90-ліття від дня народження талановитого поета, автора численних збірок віршів, поем, есе, багатьох популярних пісень Андрія Малишка відбулися літературно-мистецькі зібрання не тільки на його рідній Обухівщині, а й по всій Україні

Щириця П. "... Україну серцем голим хистив і боронив, як міг" [Текст]: 10 штрихів до портрета Андрія Малишка з нагоди 90-річчя від дня народження / П. Щириця // Україна молода. - 2002. - 3 груд. (№225). - С. 12

Пам'ятна монета України Андрій Малишко

Присвячена українському поету-пісняру Андрію Самійловичу Малишку. Ліричні твори А.Малишка, покладені на музику Платоном Майбородою (“Київський вальc”, “Пісня про рушник”, “Стежина” тощо), стали народними піснями.

На аверсі монети розміщено: угорі напис півколом УКРАЇНА, в обрамлені рушника, на якому зображені стилізовані птах (ліворуч) і квіти (праворуч) - малий Державний Герб України, під ним у три рядки написи: 2, ГРИВНІ, 2003 та логотип Монетного двору Національного банку України.

На реверсі монети зображено портрет Андрія Малишка; на другому плані сільський пейзаж - ліворуч сонце, дерева, праворуч - хату, мальви та розміщено унизу півколом написи: 1912-1970 АНДРІЙ МАЛИШКО
Дата введення в обіг: 31 жовтня 2003

Художник: Кочубей Микола
Скульптор: Атаманчук Володимир

Інтернет ресурси

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети «Сільські вісті»
http://ukurier.gov.ua/uk/ – сайт газети „Урядовий кур`єр”
http://litukraina.kiev.ua/ - сайт газети „Літературна Україна”
http://www.ua-lib.ru/bio/printzip.php?id=206 Малишко Андрій. Біографія. Бібліотека української літератури
http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=206 Малишко Андрій

Біографія. Бібліотека української літератури.