«Його душа у слово перейшла». До 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

Тематичний бібліографічний показчик.

Від укладача

На початку жовтня 2009 року культурна спільнота України та всього світу широко відзначила 100-літні роковини з дня народження Богдана-Ігоря Антонича, видатного українського поета.

На відзначення цієї події МСМБ „Молода гвардія” підготувала тематичний бібліографічний покажчик «Його душа у слово перейщла».

Сподіваємося, що запропоновані матеріли допоможуть Вам дізнатися більше про Богдана-Ігоря Антонича – найкращого українського поета-імажиніста, романтика, містика, людини надзвичайно обдарованої.

Перша частина покажчика містить Указ Президента України «Про відзначення 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича» (текст).

Друга частина – біографія Богдана-Ігоря Антонича.

Третя частина –„Бібліографія життя та творчості Богдана-Ігоря Антонича” (за матеріалами періодичних видань України). Бібліографія розміщена у зворотній хронології, а в межах року – в алфавіті авторів та назв творів друку. Бібліографічний опис здійснено згідно з чинними державними стандартами.

Четверта частина - „Матеріали про життя і творчість письменника” (з електронних каталогів бібліотеки «Молода гвардія»).

У покажчику зазначено 44 позиції. Використано 16 джерел інформації періодичних видань України.

Основними джерелами добору літератури для покажчика стали: фонди МСМБ „Молода гвардія”, каталоги та картотеки бібліотек України, Інтернет-ресурси.

Видання розраховане на широке коло користувачів: працівників бібліотечних та інформаційних служб, викладачів, вчителів загальноосвітніх шкіл, студентів, школярів.

• Указ Президента України
• Біографія Б.- І. Антонича
• Творчість поета
• Бібліографія життя та творчості Б.- І. Антонича
• Твори  Б.- І. Антонича
• Матеріали про життя та творчість 
• Інтернет - ресурси

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про відзначення 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

З метою вшанування пам'яті видатного українського поета, громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича та з нагоди відзна-чення у жовтні 2009 року 100-річчя від дня його народження, підтримуючи ініціативу Національної ради з питань  культури і духовності, п о с т а н о в л я ю:
1. Кабінету Міністрів України:
1) утворити у місячний строк організаційний комітет з підго-товки та проведення заходів з відзначення 100-річчя від дня на-родження Богдана-Ігоря Антонича, затвердити його персональ-ний склад;
2) розробити за участю Національної академії наук України та затвердити план заходів з відзначення 100-річчя від дня на-родження Богдана-Ігоря Антонича, передбачивши, зокрема:
підготовку та видання повного зібрання творів Богдана-Ігоря Антонича;
проведення у жовтні 2009 року за участю представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, діячів науки та культури, громадськості урочистостей, літературно-мистецьких вечорів, присвячених діяльності Богдана-Ігоря Антонича;
проведення Міжнародної наукової конференції, присвя-ченої 100-річчю від дня народження Богдана-Ігоря Антонича;
відкриття у закладах культури експозицій, пов'язаних із життям та діяльністю Богдана-Ігоря Антонича, проведення те-матичної виставки у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника;
організацію і проведення у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах тематичних заходів, присвячених діяль-ності Богдана-Ігоря Антонича;
опрацювання питання щодо створення музею Богдана-Ігоря Антонича;
карбування та введення в обіг у встановленому порядку ювілейної монети, а також випуск поштової марки і конверта, присвячених  100-річчю  від дня народження Богдана-Ігоря Антонича, здійснення спецпогашення поштової марки.
2. Міністерству закордонних справ України, Міністерству культури і туризму України разом із Національною академією наук України вивчити питання щодо увічнення пам'яті Богдана-Ігоря Антонича в Республіці Польща та внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції.
3. Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити широке висвітлення заходів з відзначення 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича.

Президент України                                        В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 12 червня 2009 року N 433/2009

Біографія Богдана-Ігоря Антонича

На самому по-чатку Новиці- рід-ного села Богдана-Ігоря Антонича, по правому боці дороги бачимо дерев'яну церков-цю Успення Бого-родиці, а зараз за нею невелику бе-тонну стелу із бронзовою табли-цею, яка сповіщає, що саме тут 5 жовтня 1909 року народився видатний українсь-кий поет Богдан-Ігор Антонич.

Він явився світові 5 жовтня 1909 року у селі Новиця Горлицького повіту. Його батько, сільський священик Василь Кіт, змінив своє прізвище напередодні народження єдиного в родині сина. Ще малим Богдан дуже любив слухати вірші і запам’ятовувати їх. Через хвороби першу освіту здобув вдома, а вихователька-«пестунка», яка знала безліч пісень, казок та легенд, пробудила у ньому ще дитяче захоплення Словом. Часто на основі прочитаного та завдяки багатющій власній уяві малий Антонич творив нові образи. Умів цікаво розповідати.
У 1914 р. родина Антоничів перебралася до Відня, де з гіркою бідою перебула чотири роки.
У 1919 р. Богдан з мамою (батька заарештувала польська влада) переїхали на Пряшівщину до материного брата, якого невдовзі режим Пілсудського скарав на смерть за домагання прав для галицької Лемківщини.
Україна в цей час переживала історичний момент. На початку 1919 року об'єдналися дві молоді держави:УHР (Українська Народна Республіка) і ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка). І хоча її політична доля одразу ж зависла на волоску, цей короткий спалах незалежності перейшов у вимір культури. «Галичани» у Польщі, «східняки» у складі УРСР, «закарпатці» в Чехії почували себе (з певною мірою ідеалізму) частинками великої України, якої ще немає на жодній карті світу, але яка неодмінно буде. На період такого національного ентузіазму припали шкільні роки Богдана-Ігоря.

Мала батьківщина Антонича - це найзахідніша частина Лемковини. Лемківська хижа у Новиці

Труднощі війни відбилися на здоров'ї хлопця. Він часто і тяжко слабував. Тому спершу йому найняли приватну домашню вчительку, а в 11 років віддали до Сяноцької гімназії. Саме в цій єдиній на всю Лемківщину польській гімназії (українських тоді там взагалі не було) дві години на тиждень відводили українській мові, основний наголос за вісім років навчання робили на грецьку та латину.
У 1923-1925 pоках Б.-І. Антонич почав писати твори. Два останні роки навчання в гімназії його вчителем був Лев Гец, згодом відомий український художник. Гец осучаснив смаки Антонина, й мав на учня великий вплив. Навчаючись в університеті та по його закінченні, Богдан-Ігор надсилав учителеві свої книжки, які той оцінював дуже високо, сприймаючи їх «з нестримним захопленням». Антонич-гімназист захоплювався музикою, непогано грав на скрипці, котру потім згадував у віршах як «музичне дерево». Виступав на шкільних концертах і навіть компонував мелодії. Також малював і серйозно цікавився образотворчим мистецтвом.
У 1928 р. Б. І. Антонич закінчив гімназію і записався на гуманітарний факультет Львівського університету (спеціальність - слов'янська філологія).

Гурток студентів-україністів у Львові, червень 1931р. 2 ряд знизу, перший зліва- Б.І. Антонич, поряд- Ірина Пеленська, посередині - лектор О. Шемлей.

З 1931 р. почав друкуватися в періодиці. Саме тоді в бібліотеці журналу «Дажбог» з’явилася його перша збірка «Привітання життя».
У 1933 р., закінчивши студії в університеті з дипломом магістра філософії, Антонич став вільним літератором.
Від 1934р. Б.-Г. Антонич активно друкується в західноукраїнських часописах «Вогні», «Дзвони», «Назустріч», «Ми». Тоді ж заходами Богдана Кравціва він видав збірку «Три перстені», за яку отримав літературну премію Товариства українських письменників і журналістів ім. Івана Франка. За неповних чотири роки письменник готує до друку чотири книги поезій, працює над малою прозою, пише роман і лібрето до опери, пробує себе у ролі мистецтвознавця.
У 1936 р. виходить найбільша прижиттєва збірка Б-І. Антонича «Книга Лева».
Видужування після операції у 1937 р. ускладнилося запаленням легенів. Слабке серце не витримало і 6 липня Богдан-Ігор Антонич помер. Поховано поета на Янівському цвинтарі у Львові.
Після його смерті та входження Західної України в склад УРСР Антонич, як аполітичний поет-містик, був заборонений; інтерес до нього виник лише в 1960-і роки в українській діаспорі, а потім й у СРСР. Його вірші перекладені багатьма мовами. У 1989 році у Львові встановлена меморіальна дошка на Городоцькій вулиці, буд. 50, де він жив. Меморіальна дошка Антоничу встановлена й на його батьківщині в Новиці (Польща).

Меморіальна дошка видатному українському поету
Богдану-Ігорю Антоничу на батьківщині у Новиці

Творчість поета

Збірки «Зелена євангелія» та «Ротації» вийшли у 1938 р. посмертно.
«Зелена євангелія» - це книга природи. «Ротації» - книга міста й цивілізації, а «Велика гармонія» - книга віри. Антонич цікавиться колективною пам'яттю й уявою праслов'ян. Префікс пра- багато важить у його світогляді. Поета манить глибина віків і далекі покоління. Час тут розгортається у дві фігури - лінії і кола. Лінійний час - ряд безперервних подій, життя від народження до смерті. Коловий час - це час вічних повернень і перевтілень. Добрий приклад такого розуміння часу дає календарна обрядовість у фольклорі, що ніби повертає нас певного дня до тих самих, щороку повторюваних ритуалів: щедрувань, колядувань, накликання весни, утоплення Марени в купальській воді. Ідея про безсмертя як безкінечну мандрівку душі (відоме з давньоіндійської філософії переконання, що душа народжується вдруге, залежно від свого попереднього життя у людині, тварині чи рослині) захоплювала поета.
Творчість Антонича споріднена з фольклором, він розлого покликався у власних віршах на християнську міфологію, пов'язану зі старозавітними переказами, канонічними євангеліями і навіть апокрифами. (Особливо прикметною тут виглядає «Книга Лева», де поет вдається до міфів про походження стихій, світил, землі, всього сущого). В останніх двох збірках - «Зелена євангелія» та «Ротації» - Антонич дає ліричні переспіви початків існування: «Перша глава Біблії», «Міф», а також картини апокаліпсису: «Кінець світу», «Сурми останнього дня». Майбутню загибель цивілізації він бачить як момент вічного ланцюга творень і нищень.
Крім того, Богдан-Ігор Антонич використовував мотиви античності (єгипетської, індійської, грецької) й поганської міфології слов'ян про великий колообіг життя у Всесвіті. Він понад усе цікавився так званими дописемними культурами. Його наснажувала думка про творення новітніх міфів, що народжуються на наших очах. Він не вважав їх менш справжніми, ніж прадавні. Навпаки. Писати вірші - це вже означало для нього займатися міфотворенням.
Поет міряє час не місяцями чи роками, а століттями. Шукаючи затерті сліди минулих народів і завмерлих культур, він бачить себе доісторичною людиною, з правіку пов'язаною зі своїм місцем під сонцем, зі своєю землею:
В Антонича ніколи не знайдете зверхнього погляду людини як царя природи, навпаки, він щоразу підкреслює, наскільки рівними й наскільки схожими виявляються живі істоти, звірята, люди та рослини перед стихією, молить Бога берегти в завію «і людські, і звірячі кубла». Недарма ж основою основ серед образів Антоничевої поезії став образ землі як стихії.
Б.-І. Антонич є автором шести книг поезії. Крім «Привітання життя» (1931), він встиг видати «Три перстені» (1934), «Книгу Лева» (1936) і впорядкувати ще три - «Зелена євангелія», «Ротації» та «Велика гармонія». Поет укладав свої збірки з надзвичайно тонким відчуттям композиції. Він не працював за принципом «що написав - те й видав». Три останні збірки готував упродовж чотирьох років, помалу вибудовуючи задум і заповнюючи його формою.
Критики все ще до кінця не визнали важливість Антонича в розвитку української поезії. Вони продовжують вагатися стосовно його точної позиції у спектрі української літератури XX сторіччя. Хоча сам Антонич співвідносив свою поезію з авангардом, він писав її радше у загальному руслі сучасної йому поезії, ніж у якійсь конкретній поетиці. Всупереч окремим школам і літературним рухам, він говорив про «авангардний підхід» з постійним пошуком нових, більш відповідних засобів вираження, постійним творенням, постійним розвитком пізнавальної сили мистецтва.
У «Привітанні життя» він починав як романтичний бунтівник, тоді звернувся до мрій і спогадів дитинства у «Трьох перстенях» і, врешті, наново відкрив себе у ролі міфотворця, чию манеру письма можна би описати як щось на межі символізму й авангарду, але що нелегко визначити з точки зору критики. Антоничева здатність вживати різні способи вираження й різні перспективи огляду дійсності, його відкритість до багатоголосся і багатоманіття виявляє його віру в те, що найкращий спосіб розпізнати і схопити єдність всього сущого - це відтворити суперечності, притаманні земному світові в часі й просторі. Проте у вищій позасвітній дійсності «за зорею» (збірки «Книга Лева» та «Зелена євангелія») ці суперечності подолано й представлено як частини єдності, вічної цілості, що її інтуїтивно відчуває митець. У самому осерді Антоничевої естетики перебуває позасвітня краса, з якою споріднена краса земна, і яка, в його розумінні, творить «велику гармонію» - абсолютну істину.
Проблема істини надихала Антоничевий пошук праслова - «правдивого слова»; він поділяв переконання модерністів, що первісні слова знаходились біля витоків часу, а тому поєднують сучасність із втраченим Раєм непідробної гармонії взаємин людини і природи. Антонич вважав, що тільки мистецтво спроможне надати довершеності жахливому досвідові життя. Антонич поділяв символістську тугу за вищим світом, особливості уяви й специфічну музичність вірша; з авангардом його пов'язували пошана до поетичного ремесла, позиція нерухомого спостерігача, парафраз і ретельна робота зі словом. Таким чином він досягнув у поезії співпраці раціонального та ірраціонального начал. Антоничева повна спадщина виявляє цю поетичну хорду між пророчим видінням і конструюванням.

Велика самоцінність спадщини Антонича, а також те, як він поєднав ідеї авангарду і міфопоетики, робить його центральною постаттю в українській поезії XX ст.

Основні твори :

Збірки «Привітання життя», «Три перстені», «Книга Лева», «Зелена євангелія», «Ротації» та «Велика гармонія».

Бібліографія життя та творчості

2009

Україна. Президент. Про відзначення 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича : Указ Президента України від 12 червня 2009 року №433/2009 // Урядовий кур'єр . - 2009. - 16 черв.(№105). - С. 13.

Україна. Кабінет Міністрів. Про заходи щодо відзначення 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича: розпорядження від 19 серпня 2009 року №1006-р // Урядовий кур'єр (Орієнтир). - 2009. - 16 вер.(№169). - С. 15

Він заговорив чеською...: Антоничеві - 100 / Інф. "ЛУ" // Літературна Україна. - 2009. - 8 жовт.(№33). - С. 4. У Празі, у приміщенні Слов'янської бібліотеки при Національній бібліотеці Чеської Республіки, нещодавно відкрито веоику виставку з нагоди 100-літнього ювілею Богдана-Ігоря Антонича

«Б.-І.АНТОНИЧ. ПОВНЕ ЗІБРАННЯ ТВОРІВ» ОТРИМАЛА ГРАМОТУ НА ФОРУМІ ВИДАВЦІВ У ЛЬВОВІ

Долід Л. Увесь Антонич: до 100-річчя від дня народження поета львівське видавництво «Літопис» в Італійському дворику історичного музею представило книжку «Богдан-Ігор Антонич. Повне зібрання творів» / Л. Долід // День. - 2009. - 7 жовт.(№179). - С.  Наприкінці 80-х — на початку 90-х почалося відкриття Антонича як феномена модерністичної поезії. Цьогорічне ювілейне видання «Б.-І.Антонич. Повне зібрання творів» надруковане за принципами академічного. Усі твори подані за першоджерелом — без змін авторських імен та слів. Книжка вийшла накладом дві тисячі примірників і отримала на XVI Форумі видавців у Львові нагороду як одна з найкращих книжок року

Іван Драч "Великою насолодою є себе шукати": діалоги "Лу" / Розмовляв Богдан Залізняк // Літературна Україна. - 2009. - 2 лип.(№24) . - С. 1, 3. У рамках акцій "Великдень з Антоно-вичем" до Львова приїхав Герой України Іван Драч. Потім гур-том очолюваним поетом Романом Лубківським відшукали мо-гилу Б.І.Антонича, знайшли село де жили його батьки. Тут збе-реглася церковиця, в якій правив Василь Антонич (Кіт), будинок священника, де незабаром, до століття від дня народження, буде відкрито Музей Богдана-Ігоря Антонича

Ільницький, Микола. Пророчі пейзажі з вікна : віконна призма в поезії Б.-І.Антонича / Ільницький, Микола // Літера-турна Україна. - 2009. - 8 жовт.(№33). - С. 4. Погляд на світ крізь вікно - як пункт спостереження, кут зору, а відповідно – інтер-претаційний код сприйняття поезії Антонича?

Лобанова С. Наймолодший поет України: у рамках відзначення 100-річчя від дня народження українського поета Богдана-Ігоря Антонича в книгарні "Є" пройшли антоничівські читання / С. Лобанова // Вечірній Київ. - 2009. - 7 жовт.(№129). - С. 8. Талановитий молодий поет Богдан-Ігор Антонич творив ще на початку ХХ століття, проте сьогодні його твори сприймаються сучасною молоддю. Показником цього стало те, що переважну більшість у переповненому залі книгарні становили слухачі віком від 17 до 25 років. І тому не дивно, що Богдана-Ігоря Антонича називають "наймолодшим поетом України" - попри його столітній ювілей

Лубківський, Роман. Повернення Антонича: поезія / Роман Лубківський // Літератур. Україна. - 2009. - 8 жовт.(№33). - С.4-5

Мельник О. Модерний, філософський і сучасний: низкою заходів, які триватимуть упродовж жовтня, Львівщина долучилася до відзначення 100-річчя від дня народження славетного українського поета Богдана-Ігоря Антонича. а першими правдиве слово про нього сучасникам сказала творча еліта Чехії та Польщі, де народився і виріс майбутній поет / О. Мельник // Урядовий кур'єр. - 2009. - 10 жовт.(№187). - С. 8. Ювілейні святкування на Львівщині

Мельник О. Три музи Богдана-Ігоря Антонича / О. Мельник // Урядовий кур'єр. - 2009. - 13 черв.(№104). - С. 9. Нинішнього року виповнюється 100 років від дня народження Богдана-Ігоря Антонича. Про потребу створення в селі Бортятин Мостиського району, що на Львівщині, музею-садиби одного з найяскравіших українських поетів ХХ століття інтелігенція краю заявила давно, однак реалізувати задум досі не вдалося. Втім, створення музею-садиби - це лише один з аспектів підготовки до відзначення юві-лею поета. У творчому вимірі найкращим пам'ятником визнано-му лірикові буде видання його творів, над якими працює низка українських видавництв. Невдовзі поезія Антонича зазвучить од-разу кількома іноземними мовами - білоруською, чеською, хорватською

Сохацька, Євгенія. Еліта українського духу: історія однієї дружби: Іван Огієнко та Богдан-Ігор Антонич. До 100-річчя від дня народження Б.-І. Антонича / Сохацька, Євгенія ; Закінчення у №9 сторінки «Україна Incognita» // День. - 2009. - 16 січ.(№4).

Сто червінців божевілля: Антонич: До дискусії про світо-гляд і розуміння поезії / Інф. "ЛУ" // Літературна Україна. - 2009. - 8 жовт.(№33). - С. 5

Табінський Я. Скрипаль слова із «серцем у руках»: поет Богдан-Ігор Антонич, відчувши силу і багатство рідної землі, зумів у своїй поезії створити симфонію всесвіту, де «вливається день до долини, мов свіже молоко до миски». Його вважають найкращим поетом-імажиністом, тобто тим, хто найвлучніше оповідає образами, пише метафорою. Його талант виколисаний Лемківщиною - «землею вівса і ялівцю», якій притаманні риси язичницького світовідчуття, самобутнє мистецтво, неоціненні звичаї і дзвінка мова / Я. Табінський // Сільські вісті. - 2009. - 9 жовт.(№116). - С. 5

Чим порадує нас погода у 2009 році: цьогорічний самодіяльний прогноз (діє, нагадаємо ще раз, у радіусі щонайбільше 150 кілометрів) я вирішив проілюструвати вже не японською поезією, а рядками лише одного українського поета. Зате якого! Богдана Ігоря Антонича, сторіччя від дня народження якого виповнюється саме цього року і котрого справедливо називають одним із трьох геніальних українських поетів XX століття / Підготував Микола Якименко // Голос України. - 2009. - 7 лют.(№22). - C.14.

Яновський, Олесь. Пісня про незнищенність краси: Антоничеві - 100 /О. Яновський // Літературна Україна. - 2009. - 8 жовт.(№33). - С. 1. Поезія завжди - міф. А поет - міфотворець. Але в тім-то й полягає секрет Антонича, що в певні крутозлами історії ця "мітичність" переростає в історичну реальність усві-домлення поезії як компоненту духовності.

Фестиваль «Антонич-фест»

Гарагуля С. «Країна мрій» у мініатюрі: у Києві пройшов «Антонич-фест» / С. Гарагуля // День. - 2009. - 8 жовт.(№180). - С. Перший і ледь не єдиний, на думку літературознавців, український поет-сюрреаліст Богдан-Ігор Антонич мав би бути втішений. Його столітній ювілей, до якого він, зрештою, не дожив 72 роки, Батьківщина вшанувала із вартою сумирної вдачі самого майстра пристойністю. Організатори київського «Антонич-феста», що проходив днями у парку «Нивки», щоправда, основним засобом канонізації поета вони обрали все ж музику.

Олександр Карп’юк.Час для високої поезії / Олександр Карп’юк // День. - 2009. - 14 серп.(№142). - С.  5 жовтня 2009 року виповниться 100 років із дня народження відомого українського письменника Богдана-Ігоря Антонича. На честь цієї події студенти Києва і Львова вирішили провести акцію, яка дістала назву «Антонич-фест». Тепер у різних містах України можна буде послухати вірша Богдана-Ігоря Антонича, які молоді люди читатимуть у громадському транспорті, помилуватися роботами митців, які присвячено улюбленому поетові. Організатори «Антонич-фесту» Юлія Бурковська і Богдан Логвиненко читали вірші Антонича у вагонах метро, роздавали роздруковані твори письменника, а також його книги. Головною метою заходу організатори називають популяризацію української літератури, а також бажання нагадати про одного талановитого українського письменника, який пішов із життя у 28 років

Семенченко М. Друге народження Антонича: «Антонич-фест» проходить у Києві з 2 до 4 жовтня. Програма насичена: виступи відомих гуртів, театральні вистави, художні пленери, створення скульптури, каліграфія, анімаційна майстерня тощо. У фесті беруть участь: гурти «Мертвий Півень», «Тельнюк: Сес-три», «Кому Вниз», співаки - Катя Chilly, Тарас Чубай, Віктор Морозов та інші. Нині в різних містах України відбуваються читання віршів поета в громадських місцях, створення хлюст-рацій до поезії Антонича тощо (з програмою можна ознайом-митися на сайті фес-тивалю http://antonych.sumno.com/). «День» поспілкувався з кординатором проекту, го-ловним редактором сайту «Сумно?Ком» Богданом Логвиненком / М. Семенченко // День. - 2009. - 3 жовт.(№177). - С.

НИНІ В КИЇВСЬКОМУ ПАРКУ НИВКИ ПРОХОДИТЬ ФЕСТИВАЛЬ «АНТОНИЧ-ФЕСТ», НА ЯКОМУ ШИРОКО ПРЕДСТАВЛЕНО ТВОРЧІСТЬ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА В ОБРОБЦІ УКРАЇНСЬКИХ МУЗИКАНТІВ, АНІМАТОРІВ, КАЛІГРА-ФІВ, СКУЛЬПТОРІВ ТА ТЕАТРАЛЬНИХ ТРУП, А 4 ЖОВТНЯ НА ФОРУМІ ВИСТУПИТЬ «УКРАЇНСЬКА РУСАЛКА» — СПІВАЧКА КАТЯ CHILLY

2008

Гаврилюк Ю. Поет із лемківським сонцем у кишені: Богдан-Ігор Антонич та його доля / Ю. Гаврилюк // День. - 2008. - 6 черв.(№99). - С. 8.
Даниленко, Ірина. Молитва в ліриці Богдана-Ігоря Антонича / Даниленко, Ірина // Слово і час. - 2008. - №8. - С. 22-30. Стаття присвячена аналізові молитовно-поетичного дискурсу Б.-І.Антонича, результати якого проливають світло на низку принципових, зокрема дискусійних, питань щодо особливостей світогляду поета

Ільницький, Микола. "Концерт" Б.-І.Антонича: виміри музичної структури поетичного тексту / Ільницький, Микола // Слово і час. - 2008. - №9. - С. 64-69. Автор виокремлює три виміри поетичного тексту вірша Б.-І.Антонича "Концерт" - поетикальний, метафізичний та психологічний, в єдності яких процес творчості постає як аналог космічної світобудови

Різник, Левко. Від Львова до Бортянина / Різник, Левко // Літературна Україна. - 2008. - 10 квіт.(№14). - С. 1. Наближаються соті роковини Богдана - Ігоря Антонича. Столітній ювілей - якраз та нагода, щоби "додати до світового розголосу" це ім'я. Нині розпочалася підготовка до ювілею Антоновича

Різник, Левко. Невблаганність часу / Різник, Левко // Літературна Україна. - 2008. - 16жовт.(№40) . - С. 2. Іде підготовка до столітнього ювілею видатного українського поета XX Богдана-Ігоря Антонича. Лишився рік. На Львівщині в селі Бортятині, де проживали батьки поета, запланованео створити цвілий моморіальний комплекс. Найголовніші етапи у справі побудови комплексу пройдено. Така велика справа потребує підтримки з боку урядових і меценатських кіл. У день народження Б.І.-Антоновича 5 жовтня ц.р. відбулося відкриття громадскістю Львова на Янівському цвинтарі реставрованого памятника поетові на його могилі. На могилі славне ім'я зібрало багато львівських письменників, діячів культури, шанувальників поета

2007

Бурбан В. Пагін з Шевченкового кореня: до 70-річчя пам'яті Богдана-Ігоря Антонича, українського поета-романтика і мистецтвознавця / В. Бурбан. //Сільські вісті. – 2007. -30 жовт.(№123). -  С.1,5. "Цей геніальний лемко Антонич у свої 27 років розумів природу мистецтва куди краще, ніж теперішні посивілі на доносах доктори та академіки (деякі, ясна річ)..." Олесь Гончар

Лубківський Р. Богдан-Ігор Антонович: третє повернення: до майбутнього 100-річного ювілею Поета / Р. Лубківський // Літературна Україна. - 2007. - 13 груд.(№48). - С. 2,6-7.

Різник Л. Творець "Зеленої Євангелії": на Львівщині і в Польщі розпочалася підготовка до 100-річчя Богдана-Ігоря Антонича / Л. Різник // Літературна Україна. - 2007. - 29 лист.(№46). - С. 1.
Якубовська М. "Я був хрущем і жив колись на вишнях...": дні Богдана-Ігоря Антонича у Львові (До 98-ї річниці від дня народження пета) / М. Якубовська // Літературна Україна. - 2007 .- 18 жовт. (№40). - С. 7.

2006

Ільницький Д. Літературознавчі погляди Богдана-Ігоря Антонича / Д. Ільницький // Слово і час. - 2006. - №12. - С. 35-43.

2001

Бондаренко В. Словеснi маски "дитини буття" в художньому мовомисленнi Б.-I. Антонича / В. Бондаренко // Слово і час. - 2001. - №12. - С. 43-48
Кернер Г. Мiфотворчiсть у поезiї Богдана-Iгоря Антоновича i Володимира Свiдзинського / Г. Кернер // Сучаснiсть. - 2001. - №12. - С. 125-139
Твори Богдана-Ігоря Антонича

Антонич, Богдан-Iгор. Пісня про незнищенність матерії: Поезiї / Антонич, Богдан-Iгор; Упоряд., вступ. ст., прим. Д.Пав-личка. - К.: Рад. письменник, 1967. - 452 с.

Антонич, Богдан-Iгор. Поезії / Антонич, Богдан-Iгор; Упоряд., прим., словник Д.Павличка; Вступ. ст. М.М.Iльниць-кого. - К.: Радянський письменник, 1989. - 454 с.

Антонич, Богдан-Ігор. Твори, що не входили до збірок : поезія / Антонич Богдан-Ігор // Літературна Україна. - 2009. - 8 жовт.(№33). - С. 5.

Матеріали про життя і творчість

Бернадська, Ніна Іванівна.Українська лiтература ХХ століття: Навч. посiб. для старшокл. та вступників до вищих навч. закладів / Бернадська, Ніна Іванівна. - Вид. 3-тє, стереотип. - К.: Знання-Прес, 2006. - 271 с.
Вільде, Ірина. Незбагненне серце / Полотнюк, Дарина Дмитрівна ; Худож. Л.В.Прийма; Упоряд., всуп. ст. і приміт. М.А.Вальо. - Львів: Каменяр, 1990. - 255 с.

Гроно нездоланих спiвцiв [Текст]: Лiтерат. портрети укр. письменникiв ХХ ст., твори яких увiйшли до оновлених шк. програм: Навч. посiб. / Упоряд. В.I.Кузьменко. - К.: Укр. письменник, 1997. - 288 с.

Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.: Пiдручник. Кн.1 : Перша половина ХХ столiття / За ред. чл.-кор. НАН України В.Г.Дончика. - К.: Либiдь, 1998. - 464 с.

Жулинський, Микола Григорович.Із забуття-в безсмерття [Текст]: Сторiнки призабутої спадщини / Жулинський, Микола Григорович. - К.: Днiпро, 1990. - 447 с.

Золотий гомiн: Українська література: Хрестоматія для 11 кл. середн. шк. / Упоряд. О.С.Непорожнiй; Худож. В.В.Чуприніна; Вступ. ст. С.Тельнюка, Л.Новиченка, Л.Танюка, Р.Братуня, Ю.Цекова, О.Непорожнього, М.Наєнка, Н.Кузякіної, О.Гончара, М.Зарудного, В.Шевчука, Є.Гуцала. - К.: Освiта, 1995. - 624 с.

Краса і сила українського слова. Хрестоматійні тести ХХ століття: Навчальний посібник за програмою 11 класу / Упорядник і автор Юлія Солод. - К. : Світло знань, 1988. - 608 с.

Український декламатор: Збірка віршів для української молоді / Упоряд. Н.Зінкевич, О.Зінкевича; Передм. Р.Семківа. - К. : Смолоскип, 2006. - 400 с.

Українська лiтература. 10 клас: Богдан-Iгор Антонич. - К.: "Всеувито", 2001. - 64 с.

Усі письменники і народна творчість: Довідник. - К.: Майстер-клас, 2008. - 864 с.

Хрестоматія з української літератури: ХХ ст.: Для учнiв 10-11 кл. середнiх загальноосвiтнiх шкiл / Упорядник Н.В.Левчик. - К. : Укр. центр духовн. культури, 1997. - 928 с

Інтернет-ресурси

http://www.day.kiev.ua/ - сайт газети «День»
http://www.dt.ua/ - сайт Міжнародного суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.vechirka.kiev.ua/ - Електронна версія газети «Вечірній Київ»
http://www.umoloda.kiev.ua/- Електронна версія газети «Україна молода»
http://kreschatic.kiev.ua/- сайт газети київської міської ради «Хрещатик»
http://www.vechirnij.kiev.ua/   -  сайт газети «Вечірній Київ»
http://www.golos.com.ua/         -    сайт газети «Голос України»
http://www.silskivisti.kiev.ua/  -   сайт газети „Сільські вісті”
http://bookland.net.ua/author.php?id=238

Бібліографи-укладачі:
Мілашенко Т.І.
Фоміна Н.І.