«Загадки Юрія Яновського»

Бібліографічний список статей до 120-ї річниці від дня народження українського

прозаїка, драматурга Юрія Івановича Яновського

Олексій Шовкуненко. Портрет Юрія Івановича Яновського (письменник). 1954. Полотно, олія

Життя та творчість

Псевдоніми - Георгій Ней, Юрі Юрченко.

Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902р. в с Майєрове тепер Компаніївського району Кіровоградської області в селянській родині.

У 1908 р. у пошуках кращого життя родина переїхала до Єлисаветграда.

У 1919 р. Юрій на відмінно закінчив Єлиcаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, в повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.

Протягом 1922-1924 pp. юнак навчався на електротехнічному факультеті Київського політехнічного інституту, але через матеріальні злидні його не закінчив.

У 1922 р. Яновcький під псевдонімом Георгій Ней в Київській газеті "Пролетарская правда" надрукував перший вірш "Море" російською мовою.

У 1924 р. у газеті "Більшовик" опублікував українською мовою вірш "Дзвін" і новелу "А потім німці тікали". Наступного року Яновський видав збірку новел "Мамутові бивні", якийсь час працював у редакції газети "Більшовик", активно виступав як публіцист, підписуючи свої статті та нариси псевдонімом Юр. Юрченко.

У1926-1927 pp. він працював головним редактором на Одеській кінофабриці, надрукував збірку новел "Кров землі".

У 1928 р. Яновський видав єдину поетичну збірку "Прекрасна УТ", хоча поезії продовжував писати все життя; надрукував перший роман "Майстер корабля".

Роман "Чотири шаблі" з'явився у 1930р. Критика звинуватила Яновського в "націоналістичній романтиці", згодом були створені драми "Дума про Британку", 1937; "Потомки", 1938; збірка новел "Короткі історії", 1939.

У 1939р. Яновський одним з перших серед письменників був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

За роки війни Ю. Яновський написав драму "Син династії" (1942), видав збірку оповідань "Земля батьків" (1944).

У 1947 р. був опублікований роман "Жива вода", за який письменника радянська критика звинуватила в "спотворенні радянської дійсності". Він був змушений надрукувати в "Літературній газеті" лист, у якому "визнав" і свою "відірваність од життя", і "формалістичний задум" роману, і "шкідливі деталі" в ньому (навіть підготував нову редакцію твору, який під назвою "Мир" побачив світ вже після смерті в 1956р.).

За цикл "Київські оповідання" у 1949р. письменник отримав Сталінську премію.

Як сценарист Ю. Яновський створив сценарій художнього фільму "Зв'язковий підпілля" (1951), літературний сценарій "Павло Корчагін" (за мотивами роману М. Островського "Як гартувалася сталь", 1953) та сценарій документального фільму "Микола Васильович Гоголь" (1952).

У 1953 р. Ю. Яновський видав драму "Дочка прокурора", яка стала важливою художньою сторінкою і в українській драматургії середини 50-х років, і в тогочасному театральному житті.

25 лютого 1954 р. письменник помер.

"Майстер корабля", перший роман Юрія Яновського, увібрав частку того безпосереднього життєвого досвіду, що його молодий письменник набув за час роботи на Одеській кінофабриці. У цьому творі він намагається сягнути найглибших надр психіки, блакитних веж романтики.  

Критика неоднозначно сприйняла твір, адже, з одного боку, роман був, безперечно, цікавий, а з іншого - порушувався основний підхід до "ідейності радянського твору", бо тут був відсутній герой-пролетарій, не оспівувалась краса "щасливої радянської дійсності". Дику силу Такої вульгаризації Ю. Яновський боляче відчував і пізніше - після опублікування роману "Чотири шаблі", який став однією з найдраматичніших сторінок в історії української літератури, адже ще півстоліття він залишався предметом найбезглуздішої критики і був, по суті, вилучений з літературного процесу. За  Яновським тягнувся шлейф звинувачень, ніби його роман творився на хвилі "націоналістичної романтики".

Роман "Чотири шаблі" розповідає про післяреволюційні події в Україні, коли країна перетворилася на один із найзапекліших плацдармів Громадянської війни. Роман складається із семи окремих розділів - новел, що також стало новаторством в українській літературі (пізніше традицію роману в новелах продовжить О. Гончар своїм твором "Тронка"). Герої твору: Шахай, Остюк, Галат, Марченко - абсолютно різні, але об'єднані спільною метою в своєму бажанні врятувати країну. Автор навмисне ставить їх у такі ситуації, в яких максимально виявилась би їхня глибинна суть, козацька відвага, геройство, сила.

Наступним визначним твором у доробку Яновського став роман "Вершники" який по-своєму продовжував, а почасти й "тлумачив" твір "Чотири шаблі". У "Вершниках" кожний герой дістав точну політичну характеристику (петлюрівець, денікінець, махновець, більшовик...). Уже в першій новелі "Подвійне коло" дія розгортається досить драматично: у революційній боротьбі один проти одного виступили брати Половці, які не жаліли братських життів у бажанні відстояти свої політичні погляди - і по черзі на землю летять голови Половців (денікінця Андрія, петлюрівця Оверка, махновця Опанаса), цю їх "стинають" один одному рідні брати. Непереможним залишається тільки більшовик Іван Половець, що цілком "узгоджувалося" з розвитком пореволюційної історії, але водночас повівало на читача неприхованою нелюдською жорстокістю. Суть тієї жорстокості "пояснив" Іванові комісар Герт мовляв, братовбивча вакханалія зчинилася тому, що брати були хоч і одного роду, та не одного класу. Діяли, отже, закони класової боротьби, суть яких висловив той же комісар Герт - "... рід розпадається, а клас стоїть".

Мотив розпаду людського роду, що почався з революцією, це лише один мотив "Вершників", бо роман був своєрідним компромісом з офіційною критикою і тому написаний ідеологічно правильно: є тут і провідна роль більшовицької, партії, і перемога червоного прапора, і оспівування героїзму комуністів. Але твір все ж таки не такий однозначний, бо за перемогою червоноармійця Івана Половця явно вбачаються схвильовані роздуми самого Яновського: автор не підтримує кривавої різні, хоч вона нібито й виправдовується світлим майбутнім. Адже як може будуватись майбутнє після прокляття рідного брата, після порушення простої батьківської заповіді: "Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду".

Юрій Яновський - це ще одна трагічна постать в українській літературі. Талановитий майстер, який фактично за десять років молодого життя створив свої найкращі твори, що збагатили нашу літературу, решту часу був змушений виправдовуватись і підлаштовуватись під настанови кабінетних посередностей і писати на замовлення. Але незважаючи на гоніння з боку критики, спадщина письменника здобула широке визнання читачів. Його твори двічі виходили п'ятитомними виданнями. Кращі з них перекладені багатьма мовами, опубліковані в Болгарії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехословаччині, Австрії, Італії, Франції.

Джерело: https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1720

Твори Юрія Яновського з фондів МСМБ

Яновський, Юрій Іванович. Твори в 5-ти т. [Текст] / Упор. К.Волинський і М.Острик; Худож. В.П.Кузь. - К. : "Дніпро", 1982-1983.

Т. 1: Оповідання - 533 с.

Т.2: Романи - 424 с.

Т.3: Мир; П'єси  - 582 с.

Т.4: Сценарії  - 358 с.

Т.5: Вірші; Публіцистика; Роздуми про літературу - 382 с.

Окремі видання

Вершники [Текст]: Романи; Оповідання / Яновський, Юрій Іванович ; Художнє оформлення Б.П.Бублика. - Харків : Фоліо, 2006. - 318 с.

Вибрані твори [Текст] / Яновський, Юрій. - Харків : Ранок; Веста, 2003. - 368 с.

Дівчинка у вінку [Текст] : Вибрані твори / Яновський, Юрій Іванович ; Вступ. ст. І.Муратова; Худож. М.А.Стороженко. - К. : Веселка, 1974. - 108 с

Київська соната [Текст] : Оповідання / Яновський, Юрій Іванович ; Післям. Г.М.Сивоконя; Худож. О.М.Ларін. - К. : Радянська школа, 1985. - 350 с.

Майстер корабля [Текст] : Роман / Яновський, Юрій Іванович. - К. : Знання, 2020. - 175 с.

Мир; Київська соната [Текст] : Роман; Оповідання / Яновський, Юрій Іванович ; Вступ. ст. І.В.Зуба; Худож. В.В.Руденко. - К. : Радянський письменник, 1988. - 237 с.

Оповідання. Романи. П'єси [Текст] / Яновський, Юрій Іванович ; Вступ. ст., упоряд. і прим. М.М.Острика; Ред. О.В.Шпильова . - К. : Наукова думка, 1984. - 573 с.

Українська радянська п'єса [Текст] / Яновський, Юрій Іванович, Корнійчук, Олександр Євдокимович, Коломієць, Олексій Федотович ; Вступна стаття Д.Т.Вакуленко; Худож. В.В.Руденко. - К. : Мистецтво, 1985. - 214 с.

Біблографія статей

(подано в алфавіті авторів)

Бурбан, Володимир. Стриножений вершник [Електронний ресурс] = https://dt.ua/SOCIETY/strinozheniy_vershnik_27_serpnya_vipovnyuetsya_100_rokiv_iz_dnya_narodzhennya_vidatnogo_ukrayinskogo.html / Бурбан, Володимир // Дзеркало тижня. - 2017. - 24 серп. (№158). Драматичним, не так подієво, як сутнісно, було життя Юрія Івановича Яновського. Доля виділила йому лише 52 коротких роки, сповнених не тільки творчих пошуків, а й глобальних проробок та «критичних» розносів. А був він письменником європейського закрою, витонченим стилістом і гранословом, блискучим знавцем української мови (починав російською), класичним майстром романного жанру, експресивної новельної оповіді, драматургом і журналістом

Жежера, Віталій. Каганович півгодини присвятив романові Яновського [Електронний ресурс] = https://gazeta.ua/articles/history-journal/_kaganovich-pivgodini-prisvyativ-romanovi-anovskogo/453186 / Жежера, Віталій // Країна. - 2012. - 29 серп. - С. 54-57. По війні Сталін знову взявся боротися з "націоналізмом". У той час Яновський написав роман "Жива вода". Там був епізод, де Сталін у солдатській шинелі з'являється перед бійцями на фронті. Автор зумів описати цю картину так, що в неї можна було вірити. У романі йшлося про "живу воду" визволення від фашизму. Але були й деякі натяки на тяжкі передвоєнні 1930-ті. Цього досить, щоб роман розгромили. На пленумі Спілки письменників 19 вересня 1947 року секретар ЦК КП(б)У Лазар Каганович у своєму виступі півгодини присвятив романові Яновського. – Это не "живая вода", а "мертвая". Много собак в книге, очень много! До критики змусили приєднатися колег – Олеся Гончара і навіть Миколу Бажана

Скорик, Михайло (студент факультету журналістики 1962-1978). «Вершники» з поля бою [Електронний ресурс] = http://slovoprosvity.org/2015/01/16/vershnyky-z-polia-boiu-2/ / Скорик, Михайло // Слово Просвіти. - 2015. - 15-21 січ. - С. 13. У фонді № 17 Центрального державного архіву-музею літератури й мистецтва, що в “Софії Київській”, зберігається цупкий рудий паперовий конверт із написом: “Юрій Яновський, український радянський письменник”. Обережно дістаю звідти унікальний експонат - “фронтову” книжку “Вершники” Юрія Яновського. Зацікавило це видання харківського Держлітвидаву 1935 року своєю трагічною бойовою історією

Панченко, Володимир. "Голлівуд" на березі Чорного моря [Текст] = https://tyzhden.ua/History/235158: одеські сторінки біографії письменника Юрія Яновського / Панченко, Володимир // Український тиждень. - 2019. - 13-19.09 (№ 37). - С. 50-53. Довкола кіно в 1920-ті роки панував справжній ажіотаж. Україна не стала винятком: мистецтвом "рухомих картин" тут теж зацікавилися мільйони. Серед тих, хто долучився до творення українського кінематографа на самому старті його історії, був і Юрій Яновський

Панченко, Володимир. Утрачений голос [Електронний ресурс] = https://tyzhden.ua/History/30363: як неоромантик Юрій Яновський став співцем соцреалізму / Панченко, Володимир // Український тиждень. - 2011. - 19 вер. (№37). Жорстокий ідеологічний пресинг змушував письменників «розкланюватися», доводити своєю творчістю відданість соціалізмові й радянській владі. Яновський, у якого загалом не було проблеми прийняття/неприйняття більшовизму, не став винятком. На початку 1935 року він завершив роботу над романом «Вершники», намагаючись розставити в ньому акценти так, щоб ідеологічним наглядачам причепитися не було до чого. Можливо, саме ця книжка врятувала прозаїка від репресій? Адже він так само, як і багато інших, перебував «під ковпаком» радянської спецслужби

Панченко, Володимир. «Я теж жив…» [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/ya-tezh-zhiv: 27 серпня 1902 року народився Юрій Яновський, автор романів «Майстер корабля», «Чотири шаблі», «Вершники», «Жива вода»... / Панченко, Володимир // День. - 2002. - 29 серп. (№ 155). Його людська і творча доля - це історія ламання «Я» жорстоким режимом. Зрештою, Яновський пішов досить рано, у неповних 52 роки. Жорстока епоха була безжальною до яскравого таланту Юрія Яновського. Він і сам це розумів, тому й думав не тільки те, що написав у книжках…

Поліщук, Володимир. Будинок з вікнами на стару фортецю [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/budynok-z-viknamy-na-staru-fortecyu: маловідомі факти про рід і дитинство Юрія Яновського / Поліщук, Володимир // День. - 2017. - 18 серп. (№145-146). - С. 13.

Поліщук, Володимир. «ЧІТІРІ САШКІ» Юрія Яновського [Електронний ресурс] = http://centr.kr.ua/news/chitiri-sashki-yuriya-yanovskogo: Яновський так і не став типовим представником соцреалізму, здебільшого зберіг індивідуальну манеру письма / Поліщук, Володимир, Ушакова, Світлана // CENTR.KR.UA . - 2019. - 6 лист. Один із найталановитіших прозаїків першої половини ХХ століття Юрій Яновський сьогодні не у центрі уваги

Шпак, Віктор. Добрий геній українського кіно [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/dobrij-genij-ukrayinskogo-kino/: завдяки Юрію Яновському, 110-річчя якого ми нині відзначаємо, Одеська кіностудія свого часу стала Меккою для митців / Шпак, Віктор // Урядовий кур`єр. - 2012. - 13 жовт. (№187). - С. 16.

Творчість

Касян, Людмила Григорівна. Адіовізуальні документи в контексті автобіографічного синергену Юрія Яновського [Електронний ресурс] = https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/2020/03/14-6.pdf / Касян, Людмила Григорівна // Огляди джерел та документальні нариси. - 2017. - 5 жовт. (№189). - С. 156-168. Здійснено аналіз документального масиву ЦДКФФА України імені Г С. Пшеничного, присвяченого Ю. І. Яновському. Окреслено інформаційний потенціал аудіовізуальних документів у контексті автобіографічного синергену митця. Творча спадщина письменника – 4 романи, понад 70 новел та оповідань, різножанрова поезія, повісті, п’єси, кіносценарії, публіцистичні нариси та статті

Майстер залізної троянди [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/majster-zaliznoyi-troyandi/: 115 років від дня народження Юрія Яновського / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2017. - 24 серп. (№158). - С. 7. У радянських шкільних підручниках Яновський поставав обласканим "партією і урядом" кавалером ордена Трудового Червоного Прапора і лауреатом Сталінської премії. Натомість у реальному житті це був гнаний і періодично голодуючий митець

Мафтин Н. Типологія новелістичного мислення у прозі Юрія Яновського [Текст] / Н. Мафтин // Слово і час. - 2010. - №10. - С. 3-10. Стаття присвячена дослідженню типології художнього мислення ранньої прози Ю. Яновського. На матеріалі творів “Рейд”, “Подвійне коло”, “Шлях армій”, “Батальйон Шведа”, “Лист у вічність” простежено роль стильових елементів у моделюванні архітектоніки

Мельник, Петро. Загадки Юрія Яновського [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/346964 / Мельник, Петро // Голос України. - 2021. - 5 черв. (№105). - С. 10. У Кропивницькому презентували книжку, присвячену видатному землякові, українському прозаїку Юрію Яновському, - «До безуму любив степ». Науково-популярне документальне видання, в якому автори-дослідники розвіяли низку міфів про письменника та опублікували кілька цікавих фактів, добре ілюстроване, тут чимало маловідомих документів. Книжка торкається білих плям біографії класика вітчизняної літератури

Панченко, Володимир. «Морські вовки» в степах України [Текст] = http://litukraina.kiev.ua/morsk-vovki-v-stepach-ukra-ni: чому неоромантик Юрій Яновський став соцреалістом / Панченко, Володимир // Літературна Україна. - 2012. - 9 серп. (№30). - С. 6-7

Шепель, Федір. «Байгород»: текст і контекст [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/305743: прем’єра Книги / Шепель, Федір // Голос України. - 2018. - 28 лип. (№138). - С. 11. Про підготовку до друку книги «Таємниці Байгорода Юрія Яновського. Літературно-історична розвідка». Упорядники відразу акцентували увагу на тому, що літературний Байгород - це «Місто-над-Інгулом», - тодішній Єлисавет, а нині Кропивницький. А отже, найпоетичніші слова, сказані Юрієм Яновським, теж про нього

Вшанування пам’яті письменника

Премія імені Юрія Яновського

Мельник, Петро. Визначили лауреатів премії імені Юрія Яновського [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/351888 / Мельник, Петро // Голос України. - 2021. - 5 жовт. (№189). - С. 9. На засіданні журі Всеукраїнського конкурсу літературної премії імені Юрія Яновського визначили переможців. Літературну премію імені Юрія Яновського засновано Компаніївською райрадою 2016 року

Янчуков, Станіслав. З історії премій імені Юрія Яновського [Електронний ресурс] = https://n-slovo.com.ua/2018/12/20/з-історії-премій-імені-юрія-яновськог/: сьогоднішній Інтернет має інформацію аж про три премії імені Юрія Яновського / Янчуков, Станіслав // Народне Слово. - 2018. - 20 груд. Першу з них заснував більше як півстоліття тому тодішній Кіровоградський обком комсомолу для відзначення досягнень творчої молоді нашої області; другу (у 1982 році) запровадило правління Спілки письменників України для пошанування кращих майстрів новели; а третю (три роки тому) започаткувала громада села Нечаївки при підтримці Компаніївської районної ради – для відзначення лауреатів літературного конкурсу.

Пам’ятник Юрію Яновському

Мельник, Петро. У Кропивницькому має з’явитися пам’ятник Юрію Яновському [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/354323 / Мельник, Петро // Голос України. - 2021. - 14 груд. Роботу над проектом пам’ятника розпочали в 2018 році. Однак проект так і залишився не втіленим у життя. Створення такого культурно-історичного об’єкта може стати вагомою подією, приуроченою до 120-річного ювілею Юрія Яновського. Якщо говорити про літературну Кіровоградщину, то одразу спадає на думку письменник і драматург Юрій Яновський. Але не все так просто. Його історію потрібно «оживити», щоб люди не тільки із сухих біографічних довідок знали, що народився він саме тут, на Кіровоградщині, а й захотіли побачити ці місця на власні очі

Нечаївський літературно-меморіальний музей Ю.І.Яновського

27 серпня 1972 року до 70-річчя від дня народження на батьківщині Юрія Яновського, у селв Нечаївка було відкрито меморіал, до якого увійшли: меморіальний музей, бюст та пам’ятний знак на місці садиби Яновських. Увесь комплекс було створено за кошти місцевого колгоспу, з ініціативи мешканців села. Для меморіального музею було побудоване окреме приміщення (площею близько 200 кв.м.) за спеціальним проектом (архітектор Анатолій Губенко).

Значну роль у формуванні музейного зібрання відіграли музейники, які розпочали збирати матеріали ще у 1949 році, коли сам Ю.Яновський приїздив до Кіровограда і передав особисто деякі матеріали.

Меморіальний музей на сьогодні є власником унікальної музейної збірки, адже тут зібрано автентичні особисті речі, що характеризують особистість Ю.Яновського, його різнобічну творчість та спілкування. Це – документи, орденські книжки, квиток члена спілки письменників СРСР з підписом Максима Горького, особисті речі, книги, спогади письменників Івана Ле та Юхима Мортича тощо.

Відкрито дві меморіальні дошки

Місцева Нечаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. носить ім’я Юрія Яновського, яке було присвоєне їй ще у 1971 році, коли було побудоване нове приміщення школи

WEB-ліографія

https://ru.osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/14956/ - Юрій Яновський – сміливий новатор в українській літературі XX ст.

http://be-inart.com/post/view/882. - Юрій Івановия Яновський

https://ukrlit.net/article1/1510.html - Коротко про  Юрія Яновського

https://dovidka.biz.ua/yuriy-yanovskiy-tsikavi-fakti/ - Цікаві факти про Юрія Яновського

https://old.library.kr.ua/kray/yanovsky100.html - «Слово, що не прохолоне». Сценарій літературного вечора

https://www.ukrlib.com.ua/krstat/printout.php?id=18  - Микола Бажан. Майстер Залізної Троянди (пам'яті Юрія Яновського)

https://ukrlit.net/textbook/11klas_4/16.html - Юрій Яновський. Художній світ прози Юрія Яновського. Прозове розмаїття

https://uahistory.co/pidruchniki/slonyovska-ukraine-literature-11-class-2019-standard-level/12.php  - Юрій  Яновський (1902-1954)

http://litmisto.org.ua/?p=5651 - М. М. Острик: Юрій Яновський

http://libgonchar.org/images/stories/janovskij-ilovepdf-compressed.pdf - «Народжений у степах, натхненний морем». Інформаційно-методичні матеріали

http://librarychl.kr.ua/pro_bib/nah_vud_yanovski.php - Слово про Вершника (110 років від дня народження Юрія Яновського)

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua/ - сайт газети «Голос України»

https://ukurier.gov.ua/ - сайт газети «Урядовий кур’єр»

https://day.kyiv.ua/ - сайт газети «День»

https://dt.ua/ - сайт газети «Дзеркало тижня»

https://tyzhden.ua – сайт тижневика «Український тиждень»

http://slovoprosvity.org – сайт часопису «Слово Просвіти»

https://gazeta.ua/ - сайт тижневика «Країна»

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.