Станіслав Лем – світової слави польський письменник і філософ

Біобібліографічний список джерел до 100-річчя від дня народження письменника-фантаста Станіслава Лема

12 вересня 2021 року відзначатиметься 100-ліття від дня народження Станіслава Лема – письменника-фантаста, який передбачив появу соцмереж та віртуальної реальності. 

Станіслав Лем пішов на 85 році життя. Багато десятиліть йому належало чільне місце у світовій фантастиці. Твори його перекладені на понад сорок мов, обійшовши за кількістю перекладів навіть Адама Міцкевича, Болєслава Пруса, Чеслава Мілоша...

Лем входив до Польської асоціації письменників та Пен-клубу, мав безліч національних та міжнародних літературних нагород, зокрема, він – лавреат державних премій Польщі та Австрії в галузі культури і літератури. Укладаючи бібліографію Лема, Лєх Коллєр опрацював понад 2000 видань різними мовами, у тому числі – українською.

Факт народження Станіслава Лема у Львові та прожитих там молодих літ у силу різних причин замовчувався в радянській Україні. Вдруге пізнання справжньої біографії письменника почало вертатися до українського культурного простору вже в 90-ті роки, з набуттям Україною незалежності.

УКРАЇНА
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА

4-та сесія 8-го скликання

УХВАЛА № 355

Від 25.03.2021

Про затвердження Програми відзначення 100-річчя з дня народження Станіслава Лема

Відповідно до Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про культуру“, “Про освіту“ з метою належного відзначення дня народження всесвітньо відомого письменника, філософа і фантаста Станіслава Лема міська рада ухвалила:

1. Затвердити Програму відзначення 100-річчя з дня народження Станіслава Лема (додається).

2. Визначити відповідальними виконавцями програми та розпорядниками коштів бюджету Львівської міської територіальної громади у рамках виконання Програми відзначення 100-річчя з дня народження Станіслава Лема департамент “Адміністрація міського голови“, управління культури департаменту розвитку, управління молодіжної політики департаменту розвитку, управління освіти департаменту гуманітарної політики.

2. Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника міського голови з гуманітарних питань.

      Міський голова                                                               А. Садовий

ПРОГРАМА відзначення 100-річчя з дня народження Станіслава Лема

БІОГРАФІЯ

Особливе місце у спадщині письменника посідають його спогади про дитячі та юнацькі роки, проведені ним у рідному місті, де він прийшов на світ 1921 року. Хоча відомо, що Лем ніколи не приїздив до Львова, відколи покинув його разом з батьками 1946 року. Але він неодноразово підкреслював: “Я львів’янин і до смерті залишуся львів’янином. Нічого змінити не можна, люди і народи то не шафи, яких пересувають з кута в кут».

Лем Народився 12 вересня 1921 року у польському  місті Львові.

Про своє львівське життя Лем відверто зі щирими емоціями розповів у книжці «Високий Замок», написаній ще на початку 60-х років минулого століття, яку тільки кільканадцять років тому гарно переклала українською Лариса Андрієвська.

Далі – навчання у Другій міській гімназії імені Карола Шайнохи, яку закінчив у липні 1939 року. Тоді ж закінчилося його мирне дитинство під Високим замком. Отримавши атестат про середню освіту, мав наміри вступити до Політехнічного інституту. Успішно здав вступні іспити, але його не прийняли – як сина буржуя. Тому вступає до Львівського медичного інституту, де навчається в 1940-1941 роках. Саме в цей час Львів стає «совєтським» містом. З початком Другої світової війни та німецької окупації Львова у 1942 Лем працює помічником механіка та зварювальником у гаражах німецької фірми з переробки сировини. Бере участь у польському супротиві. Коли радянські війська визволил місто у 1944 році, Лем продовжує навчання у медичному інституті. У 1946 році, після того, як Львів перестав належати Польщі, Леми виїжджають до Кракова. Станіслав продовжує навчання на медичному факультеті Ягеллонського університтету. Цей рік став роком літературного дебюту Станіслава Лема – у журналі "Новый мир приключений" (Nowy Swiat Przygod) було надруковано оповідання рассказ "Человек с Марса" (Czlowiek z Marsa), а за період 1946-1948 з’явилося декілька віршів та коротких оповідань.

Найромантичнішим епізодом у житті краківського студента стала зустріч з майбутньою дружиною, а на той час студенткою Барбарою Лесняк

В 1947 Лем отримує місце асистента-дослідника в Ягеллонському університеті в лабораторії Доктора Мечислава Чойновського. На цей час при падає співробітництво Лема з часописом "Жизнь науки" (Zycie Nauki), де публікує рецензії з різних галузей знань. У 1953 році Лем одружується

Після жовтневих подій 1956 року, коли в Польщі почався процес десталінізації і ослаб тиск влади на літературу, тон творів Лема змінився і став більш незалежним, експериментальним і навіть радикальним

Наступні 2 десятиліття починаючи з кінця 1960-х перетворили польського письменника Лема у всесвітньо відомого письменника Станіслава Лема. Саме в ці роки Лемом були написані такі відомі твори, як "Едем" (Eden, 1959), "Повернення з зірок" (Powrót z gwiazd, 1961), "Соляріс" (Solaris, 1961), "Непереможений" (Niezwyciężony, 1964), "Кіберіада" (Cyberiada, 1965), "Глас Господа" (Głos Pana, 1968), "Зіркові щоденники" (Dzienniki gwiazdowe, 1953-1999) - загалом понад 17 книг, багато з яких були переведені на іноземні мови. Міжнародна слава Лема як серйозного письменника-фантаста була підкріплена виходом у світ його "Діалогів" (Dialogi, 1957) та "Суми технології" (Summa Technologiae, 1964), які відносяться до числа найвідоміших філософських текстів Лема

У 1973 Американське співтовариство наукових фантастів (SFWA), визнавши літературні досягнення Лема, проголосило його своїм почесним членом. Проте досить швидко Лема звідти виключили за критичні висловлювання із приводу низького рівня американської наукової фантастики. І не дивно, адже Лем не вкладався в традиційні схеми письменницького життя, він постійно шукав і доповнював створене. Та й незрозумілою була позиція членів Science Fiction Writers of America... Приймають за літературні заслуги, виключають – за критику.

У 1982 після введення воєнного стану в Польщі Станіслав Лем покинув батьківщину і виїхав до Західного Берліна, де вступив в Інститут передових досліджень (Wissenschaftskolleg zu Berlin).

Рік по тому Лем облаштувався у Відні. За кордоном Лем написав 2 своїх останніх науково-фантастичних роману: "Мир на Землі" (Pokój na Ziemi, 1987) і "Фіаско" (Fiasko, 1986). Письменник повернувся до Польщі в 1988 році.

26 березня 2006 року у віці 84 років Станіслав Лем помер у кардіологічній клініці Кракова

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

Україна. Верховна Рада. Про внесення змін до додатка до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році" [Текст] = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1656-20#Text: постанова ВР України від 15 липня 2021 року № 1656-IX / Інф. "УК" // Урядовий кур`єр. - 2021. - 23 лип. (№141). - С. 6.

Грабовський, Сергій. Станіслав Лем: житель Вічності [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/blog/kultura/stanislav-lem-zhytel-vichnosti / Грабовський, Сергій // День. - 2016. - 25 бер. Львів‘янина за народженням, лікаря за освітою і польського достойника культури за родом діяльності Станіслава Лема завжди вважали не лише письменником, а і філософом та футурологом. В останні десятиліття його життя – навіть передусім філософом та прогнозистом. Як мислителя Лема завжди цікавили Інше та Іншість. У художніх творах він намагався знайти нові словесні засоби, щоб відобразити ту уявну реальність, з якою людина досі ще не стикалася на практиці. Тексти Лема вели мову про таке нове, яке здавалося відірваним від сьогодення

Дубинянская, Яна. Станислав Лем: Океан [Текст] / Дубинянская, Яна // Личности. - 2014. - №2. - С. 46-65. Про дитячі роки, навчання в гімназії, окупацію Львова, переїзд до Кракова, початок письменницької діяльності

Зотиков, Олексій. Повернення з зірок-2 [Текст] = https://umoloda.kyiv.ua/number/751/316/27331/: 12 вересня 2006 року класику виповнилося б 85 років / Зотиков, Олексій // Україна молода. - 2006. - 9 вер.(№165). - С. 8, 9. Лем був надто раціональною людиною, аби не втратити здатність входити в цю вічну точку стояння з початком дорослого життя. Що б він там не закидав совітам, третьому рейхові та іншим винним у його розлученні зі Львовом, яку б злість він не обирав на своїй краківській відстані, він знав для себе та про себе: злість краща за відчай. Повернутися серед оплесків на свою точку стояння і застати там самого себе, від якого лишилася сама оболонка, і від міста лишилася оболонка, бо ти його переріс і навіки перестав із ним збігатися... – це занадто для старої хворої, хоч сто разів уславленої людини

Косинська, Юлія. Станіслав Лем: «Я зробив усе, що вважав найголовнішим...» [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/SOCIUM/-stanislav_lem_ya_zrobiv_use,_scho_vvazhav_naygolovnishim.html/ Косинська, Юлія, Крук, Олег // Дзеркало тижня. - 2001. - 28 груд. (№51). Польський письменник-фантаст Станіслав Лем – людина планетарного масштабу, тому навряд чи потребує особливого відрекомендування. Цього року, що добігає кінця, письменник відзначив свій 80-літній ювілей

Станiслав Лем: 80 рокiв фантастики [Текст] : можливо, в це важко повiрити, але Станiслав Лем бiльше не пише фантастики / Розм. вели Косинська Ю. та Крук О. // Україна молода. - 2002.- 2 квiт. (№61). - С.11. Розмова зi Станiславом Лемом

Фещенко Р. Львов - Краков - Солярис [Текст]: изгнание из родного Львова сыграло важнейшую роль в судьбе знаменитого польского фантаста Станислава Лема / Р. Фещенко // Корреспондент. - 2007. - №75. - С. 94-96. Біографія відомого польського письменника Станіслава Лема

Яковенко, Сергій. HORROR VACUI, або «Досконала пустка» Станіслава Лема [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/ART/horror_vacui,_abo_doskonala_pustka_stanislava_lema.html/ Яковенко, Сергій // Дзеркало тижня. - 2001. - 5 жот. (№39). Творчість Станіслава Лема стала найбільшим запереченням думки: розвиток науки, цивілізації затримати неможливо, як неможливо затримати наше прагнення до пізнання. Ця думка – не данина вірі в силу людського ratio, це констатація невідворотності руху вперед, де в тумані незвіданого на нас чекає прірва, тобто наближення до катастрофи. 12 вересня 2001 року Станіславові Лему виповнилось 80

Яковенко, Сергій. Станіслав Лем, фантаст із Високого Замку [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chitayte/stanislav-lem-fantast-iz-visokogo-zamku/ Яковенко, Сергій // День. - 2004. - 18 черв.(№105). Своє львівське дитинство описав письменник у книзі спогадів «Високий Замок». «Високий замок» є своєрідною міфологією дитинства: Львів назавжди залишився для письменника отим «дитячим» польським Львовом, і те, що сталось із містом під час радянської влади, вже не входить до біографії Лема, є неприйнятним для нього — це вже не його Львів. Саме тому письменник ніколи не хотів відвідати повоєнний Львів, хоча й не мав, і не має антиукраїнських настроїв

Пам'яті Станіслава Лема

Дроздовський, Дмитро Перед обличчям Космосу [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/pered-oblichchyam-kosmosu: пам'яті Станіслава Лема / Д. Дроздовський // День. - 2006. - 13 трав.(№75). - С. 7. Ось і немає С. Лема...  А з ним – і цілої філософської системи, й категорій іронічного позаземного мислення... Усе життя Лем стверджував: «Потрібно бути собою. Завжди собою, щосили собою, нехай буде важко: ніколи не проживати чужі життя». Станіслав Лем – це складова гуманітарної аури планети. Лема вважають одним із кращих, якщо не найкращим письменником, який працював у жанрі наукової фантастики

Корчевська, Валерія. Майбутнє без футуролога Лема [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/643/116/23312/ / Корчевська, Валерія // Україна молода. - 2006. - 29 бер. (№57). Траур iз приводу смерті 85-річного Лема – не тільки в Польщі. Дуже важко повірити в смерть людини, яка майже століття була сучасником сущих, весь цей час гуманно і мудро провіщала майбутнє і писала знакові тексти.

Паньо, Тарас. Станіслав Лем. Блискуча випадковість [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/ART/stanislav_lem_bliskucha_vipadkovist.html / Паньо, Тарас, Паньо, Катерина // Дзеркало тижня. - 2010. - 29 квіт.(№17). Переконаний агностик-песиміст Лем, однак, зумів гідно зустріти смерть. Невір’я в Божий задум, яке принесло йому неспокійну старість, водночас дало письменникові змогу без зайвого публічного співчуття розстатися з випадковим і блискучим даром життя. «Люди не хочуть жити вічно. Люди просто не хочуть умирати», – казав він. Але старість і вічні її соратники – хвороби та слабкості – в останні роки привчили Лема до думки про неминучу смерть, яка є не трагедією, а логічним фіналом, – за нього Лем у «Голосі неба» словами Суїнберна дякував Всесвіту

Шевчук, Дмитро. Кінець світу Станіслава Лем [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/panorama-dnya/kinec-svitu-stanislava-lema / Шевчук, Дмитро // День. - 2006. - 29 бер.(№51). - С. 1, 2. «Кінець світу є для мене однозначним із закінченням мого життя», – сказав в одному інтерв’ю Станіслав Лем, відомий польський письменник- фантаст. Цей «кінець світу» стався в понеділок, 27 березня цього року. Популярність Станіслава Лема не вимірюється лише кількістю книжок. Для багатьох людей Станіслав Лем став авторитетом, не лише даючи можливість своєю уявою мандрувати фантастичними світами, а й допомагаючи своїми роздумами зрозуміти сучасний світ і самих себе. Він не просто творив світ фантастики. До останнього дня уважно слідкував за досягненнями науки, осмислював їх і описував у своїх оповіданнях та есеїстиці. Величезне зацікавлення наукою дозволило Станіславові Лему передбачити цілий ряд наукових відкриттів

Твори Станіслава Лема з фондів МСМБ

Лем, Станислав. Собрание сочинений в 10-ти т. [Текст]: М.: Текст, 1992 - 1995

Т.1: Моя жизнь: Эссе; Эдем: Роман; Расследование: Роман / Лем, Станислав ; Пер. с польск. К.В.Душенко, Д.М.Брускина, С.И.Ларина; Под ред. А.Мирера; Примеч. К.В.Душенко; Худож. Л.Денисенко, В.Черниевский. - 1992. - 415 с.

Т.2: Солярис: Роман; Возвращение со звезд: Роман / Лем, Станислав ; Пер. с польск. Г.А.Гудимовой, В.М.Перельман; Под ред. А.Мирера; Примеч. К.В.Душенко; Худож. Л.Денисенко, В.Черниевский. - 1992. - 399 с.

Т.4: Рассказы о пилоте Пирксе: Рассказы; Лунная ночь: Радиопьеса / Лем, Станислав ; Пер. с польск. К.В.Душенко, А.Борисова, Т.П.Агапкиной, Е.П.Вайсброта, А.Г.Громовой, Р.И.Нудельмана, Ф.В.Широкова; Под ред. А.Мирера; Примеч. К.В.Душенко; Худож. Л.Денисенко, В.Черниевский. - 1993. - 400 с.

Т.5: Рукопись, найденная в ванне: Роман; Высокий Замок: Роман; Маска: Повесть / Лем, Станислав; Пер. с польск. К.В.Душенко, И.В.Левшина; Под ред. А.Мирера; Примеч. К.В.Душенко; Худож. В.Галиев. - 1994. - 351 с.

Т.6: Кибериада: Рассказы, сказки / Лем, Станислав; Пер. с польск. К.В.Душенко, Ф.Широкова, Ю.Абызова, Т.Архиповой, А.Борисова, Р.Трофимова, И.В.Левшина; Под ред. А.Мирера; Примеч. К.В.Душенко; Худож. Л.Денисенко, В.Черниевский. - 1993. - 510 с.

Т.7: Звездные дневники Ийона Тихого; Из воспоминаний Ийона Тихого / Лем, Станислав ; Пер. з пол. Д.Брускина, А.Громовой; Предисл. А.С.Тарантога. - 1993. - 431 с.

Т.8: Футурологический конгресс: Повесть; Осмотр на месте: Роман; Пьесы о профессоре Тарантоге: Пьесы / Лем, Станислав ; Пер. с польск. К.В.Душенко, Е.П.Вайсброта, А.Г.Громовой; Под ред. А.Мирера; Примеч. К.В.Душенко; Худож. В.Галиев. - 1994. - 478 с.

Т.9: Мир на Земле: Роман; Глас Господа: Роман; Верный робот: Телевизионная пьеса / Лем, Станислав; Пер. с польск. К.В.Душенко, И.В.Левшина, Т.П.Агапкиной, А.Г.Громовой, Р.И.Нудельмана, А.И.Ильф; Под ред. А.Мирера; Примеч. К.В.Душенко; Худож. В.Галиев. - 1994. - 414 с.

Т.10: Насморк: Роман; Абсолютная пустота: Рассказы; Мнимая величина: Рассказы; Провокация: Эссе / Лем, Станислав ; Пер. с польск. К.В.Душенко, И.В.Левшина; Под ред. А.Мирера; Примеч. К.В.Душенко; Худож. В.Галиев. - 1995. - 494 с.

Т.11 (дополнительный): Магеланово облако: Роман / Лем, Станислав; Пер. с польск. Л.И.Яковлева, Т.П.Агапкиной; Под ред. А.Мирера; Примеч. К.В.Душенко; Худож. В.Галиев. - 1995. - 349 с.

Апокрифи [Текст] / Лем, Станіслав ; Пер. з пол. А.Поритко. - Львів : Літопис, 2001. - 456 с.

Библиотека XXI века [Текст] : Сборник: Научно-популярное издание / Лем, Станислав ; Пер. с пол.; Оф. А.А.Кудрявцева. - М. : Аст, 2004. - 602 с.

Едем [Текст] = Eden : Роман / Лем, Станіслав ; Пер. з пол. Д.Андухіва; Худож. Р.Крамарь. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. - 448 с.

Катар [Текст]: Науково-фантастичний роман / Лем, Станіслав ; Пер. з польськ. І.Сварника; Худож. В.К.Пінігін. - Львів : Каменяр, 1982. - 136 с.

Кіберіада [Текст] : Оповідання, казки, повісті / Лем, Станіслав ; Пер. з польськ.; Под ред. Г.Г.Лозинської; Післям. О.Гриценка; Худож. О.Є.Кононов. - К. : Дніпро, 1990. - 815 с.

Непереможний [Текст] = Niezwyciezony : Роман / Лем, Станіслав ; Пер. з пол. І.Сварника; Худож. Р.Крамарь. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. - 288 с.

Повернення із зірок [Текст] = Powrot z gwiazd : Роман / Лем, Станіслав ; Пер. з пол. І.Бречака, А.Кисіля, С.Скирти; Худож. Р.Крамарь. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. - 400 с.

Расследование. Рукопись, найденная в ванне. Насморк : Романы / Лем, Станислав ; Пер. с пол. С. Ларина, К. Душенко, В. Чепайтиса. - М. : АСТ, 2002. - 558, [2] с

Сказки роботов; Из сочинения Цифротикон, или О девиациях, суперфиксациях и аберрациях сердечных; Кибериада [Текст] : Рассказы, сказки / Лем, Станислав ; Пер. с польск.; Худож. Д.Мруза. - М. : Вахазар; ПАИМС, 1993. - 240 с.

Соляріс : Роман / Лем, Станіслав ; Пер. з польськ. Д.Андрухів . - Львів : Кальварія, 2007. - 200 с

Футурологический конгресс [Текст] = Kongres futurologichny : Повесть / Лем, Станіслав ; Пер. з пол. К.Душенко. - Спб. : Амфора, 2000. - 270 с.

Література про Станіслава Лема із фондіф МСМБ

Андрухович, Юрій. Ворохтаріум: літературний тріалог з діалогом і монологами [Текст] : Науково-популярне видання / Андрухович, Юрій, Бойченко, Олександр, Друль, Орест; Передм. О.Друля. - К. : Пабулум, 2018. - 240 с.

Брандис, Евгений Павлович. От Эзопа до Джанни Родари : Зарубежная литература в детском и юношеском чтении / Брандис, Евгений Павлович ; Вступление авт., Худож. П.Кузанян. - М. : Детская литература, 1980. - 446 с.

Зарубіжні письменники [Текст] : Енциклопедичний довідник. У 2-х т. Т.2 : Л-Я / За ред. Н.Михальської та Б.Щавурського. - Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2005. - 864 с.

Ільченко, Олесь. NOMINA. Україна. Сторінки родинного альбому [Текст] = NOMINA. Ukraine. Pages from a Family Album : [Популярне видання] / Ільченко, Олесь ; Упор. В Кирилова; Худож. В.Кучер; Пер. англійською О.Микитки, М.Качмар, Н.Сисюк та ін. - К. : ArtHuss, 2017. - 192 с.

Энциклопедия фантастики: Кто есть кто [Текст] : Около1300 статей / Под ред. В.Гадкова; Худож. В.Гадков . - Минск : Галаксиас, 1995. - 694 с. Биографические статьи о знаменитых фантастах

Список літератури, запозиченої з мережі

Станіслав Лем, Томаш Лем, Станіслав Бересь. Колотнечі з приводу всесвітнього тяжіння. Так казав Лем / переклад Андрій Павлишин, Ірина Шевченко. – Тернопіль: НК-Богдан, 2017. – 736 с.

«Колотнечі з приводу всесвітнього тяжіння» – це спогади Томаша Лема про свого батька, Станіслава Лема. Любов і захоплення тут поєднуються зі стриманою відвертістю, завдяки чому портрет Станіслава Лема виявляється таким живим, чарівливим і різнобарвним. «Так казав Лем» – це перероблене і доповнене видання «Розмов зі Станіславом Лемом» Станіслава Береся, що тривали у 1981-1982 роках, та через 20 років, у вересні-грудні 2001 року. У книжці можна знайти унікальні спогади та роздуми видатного філософа і письменника про науку, мистецтво, життя і пам’ять, близьких і далеких.

Орлінський, Войцех. Лем: Життя не з цієї землі / Пер. з польск. А. Павлишина. – Л. : Човен, 2021. – 500 с.

Розповідає Ігор Балинський, співзасновник і головний редактор видавництва «Човен»:

«Лем. Життя не з цієї землі» це перша в Польщі біографія великого фантаста і футуролога. І перша з часу незалежності України біографія українською мовою народженого у Львові Станіслава Лема. Войцех Орлінський, спираючись на широке коло раніше не публікованих джерел, передусім листів письменника з архівів, розповідає про великі й малі, трагічні й кумедні сторінки життя письменника. Книжка в роботі».

Лейтмотив творчості Лема – виживання людства в умовах високих технологій та нестачі природних ресурсів, контакти між людством та позаземними цивілізаціями. Ось вже 15 років, як Станіслава Лема немає в нашому світі. Але, як спадок, залишилися його чудові твори, які надихають й будуть надихати вчених на створення нових корисних винаходів, творчих людей – на створення фільмів, ігор.

15 сучасних речей, появу яких передбачив Станіслав Лем

Електронні книжки, планшети і смартфони, Ґуґл і навіть Матрікс описані ще в середині ХХ століття автором «Соляріса». Ось так Станіслав Лем передбачив майбутнє, в якому ми нині живемо. Оптони, лектони, тріони і фантоматони... Можливо, ці слова вам невідомі, проте більшістю предметів, які вони описують, ви користуєтеся кожного дня. Станіслав Лем, класик польської наукової фантастики, передбачив їх появу задовго до того, як вони стали частиною нашого повсякдення. А ще творчість Лема суттєво вплинула на творців легендарної серії мультфільмів та однієї із найпопулярніших відеоігор.

Розповідаємо про найнеймовірніші передбачення Станіслава Лема, а також згадуємо його висловлювання на актуальні теми, зокрема про біотехнологію і трансгуманізм.

1. Планшети й електронні книги

Мабуть, Станіслав Лем був першим науковим фантастом, котрий передбачив кінець паперових книг. Це відбулося ще 1961 року в романі «Повернення з зірок», за 40 років до перших спроб створити електронні книги. Лем уявляв їх як невеличкі кристалики з пам’яттю, які можна було вставити у пристрій, дещо подібний до сучасного планшета. Він називав його «оптоном». Сьогодні ми називаємо це «Kindle».

Увесь післяобідній час я провів у книгарні. Там не було книжок. Їх не друкували вже майже півстоліття. А я так мріяв про них після мікрофільмів, з яких складалася бібліотека “Прометея”! Нічого подібного. Не можна було вже ритися на полицях, зважувати на руці томи, вгадуючи їх обсяг. Книгарня нагадувала швидше електронну лабораторію. За книги правили кристали з навічно вкладеним у них змістом. Читати їх можна було з допомогою оптону. Своїм зовнішнім виглядом він навіть скидався на книжку; відмінність полягала в тому, що оптон мав між обкладинками лише одну-єдину сторінку. Дотик рукою — і на ній з’являвся подальший текст.

Оптон Станіслава Лема. Фото: Culture.pl

2. Аудіокниги

В тому-таки творі Лем передбачив популярність аудіокниг, які він називав «лектонами»:

Але, як сказав мені робот-продавець, оптони вживалися тепер не дуже часто. Публіка віддавала перевагу лектонам. Вони читали вголос, їх можна було навіть наставити на бажаний тембр, темп і модуляцію.

Продавці-роботи, правда, досі ще не з’явились, та людство вже до цього наблизилося, у кожному разі, темп відтворення аудіокниг і подкастів уже можна регулювати.

3. Інтернет

Уже на початку 50-х Лем припускав, що для збільшення ефективності потужних комп’ютерів належить їх об’єднати в єдину мережу. У своїх «Діалогах» (1957) він називав цей напрямок розвитку цілком реалістичним: поступове накопичення «інформаційних машин» і «банків пам’яті» вело б до появи «державних, континентальних, а потім і міжпланетних комп’ютерних мереж».

Лем став свідком того, як збулось багато з його перебачень. І це його дивувало. Відоме його висловлювання, яке нібито прозвучало відразу після того, як Лем уперше скористався інтернетом:

Доки я не користувався інтернетом, то не знав, що на світі є стільки ідіотів.

4. Google

Google Doodle, присвячений Станіславу Лему (2011), створений на основі робіт Даніеля Мруза, ілюстратора творів Лема. Фото: Google

Приблизно в той самий час Лем передбачив майбутнє, в якому у всіх людей буде швидкий доступ до гігантської віртуальної бази даних – «тріонової бібліотеки». Тріони становили собою крихітні кварцеві кристалики, «структура яких може змінюватися». Тріони працювали як сучасні флешки, однак були з’єднані радіохвилями, які формували гігантську базу знань. Ось як письменник зобразив цей процес у романі «Магелланова хмара» (1955):

В тріоні можна закріпити не тільки світлові зображення, що викликали зміни в його кристалічній структурі, – сторінки книг, фотографії, різного типу мапи, рисунки, креслення і таблиці: в ньому так само легко можна зафіксувати звуки, в тому числі людський голос і музику; є можливість запису запахів.

Опис Лема доволі точний. Те, про що він тут говорить, ми сьогодні називаємо Google. Проте ми все ще чекаємо на можливість записувати запахи.

5. Смартфони

У цій-таки книзі Лем описує те, що нагадує ранню версію смартфона: маленькі переносні пристрої із постійним доступом до тріонової бібліотеки. Цей уривок з «Магелланової хмари» також звучить як розповідь про наш час:

Сьогодні, користуючись цією невидимою мережею, що охоплює світ, ми зовсім не думаємо про її гігантські масштаби і чіткість роботи. Як часто кожен із нас у своєму робочому кабінеті в Австралії, в обсерваторії на Місяці чи в літаку діставав кишеньковий приймач, викликав Центральну Тріонову Бібліотеку, замовляв потрібний йому твір і через секунду бачив його на екрані свого кольорового об’ємного телевізора.

Ця розповідь доволі точно могла би описувати наше нинішнє життя, коли багато авіаліній надають доступ до безкоштовного Wi-Fi в літаку. Важливо нагадати, що Лем писав ці рядки у час, коли середньостатистичний комп’ютер був таких розмірів, що потребував гігантської зали. Про створення всесвітньої мережі почали замислюватися в кінці 60-х, а до її реалізації перейшли лише у 80-ті роки.

6. 3D-друк

В «Магеллановій хмарі» Лем також згадав цікаву модель виробництва, яка нагадує нинішню технологію друку 3D. Цікаво, що і логіка процесу, про який говорить Лем, не застаріла.

Врешті, тріон може містити записи «конструкторських розробок» або «взірців продукції». Автомат, з’єднаний з тріоном через радіо, виготовить потрібний абонентові виріб і в такий спосіб зможе задовольнити найвигадливіші бажання фантазерів, яким захотілося мати меблі старовинних стилів чи оригінальний одяг. (…) Якби роль тріонів зводилася тільки до витіснення застарілої форми накопичення знань, до того, аби кожен, хто хоче, міг користуватися всіма скарбами світової культури, врешті, до спрощення системи розподілу споживацьких благ, то й ця роль була б дуже важлива.

Що ж, 3D-принтери у наш час уже доступні в деяких крамницях. Що ж до «взірців продукції», то сьогодні ними є файли формату AMF (Additive Manufacturing File), в яких можна зберегти колір і матеріали об’єктів для друку в 3D.

7. The Sims

SimCity, гра авторів Sims, підготовлена студією Studio Maxis. Фото: www.simcity.com

А що можна сказати про зв’язок Лема з комп’ютерними іграми? Віл Райт, розробник The Sims, однієї з найуспішніших ігор всіх часів і народів, не раз говорив, що Лем був його головним ідейним натхненником. Що ж справило такий вплив на Райта? Це була «Кіберіада» – серія оповідань про двох інженерів-роботів на ймення Трурль і Клапавцій.

В одному з цих оповідань Трурль зустрічає на астероїді диктатора у вигнанні і конструює для нього скляний ящик, всередині якого міститься увесь всесвіт – штучна цивілізація, якою можна керувати. Ця держава в коробці і стала джерелом натхнення для Віла Райта, котрий створив гру, в якій кожен учасник може створити свій власний віртуальний світ.

Звичайно, Лем не був би Лемом, якби не заторкнув у своєму оповіданні проблеми етики, влади і керування долями інших людей:

Ось доведи мені, що вони нічого не відчувають, не мислять, що вони взагалі не існують як створіння, які усвідомлюють, що вони замкнуті між двома безоднями небуття — тієї, що до народження, і тієї, що після смерті, – доведи мені це, і я перестану до тебе чіплятися! Ось доведи мені, що ти тільки імітував страждання, та не пережив його!

8. Футурама

Зрозуміло, Лем не передбачив появи «Футурами», проте саме з його творчості черпав натхнення творець одного із найкращих телевізійних мультсеріалів початку ХХI століття. Сценарист шоу Д.С. Коен розповідав:

Моя мама обожнювала наукову фантастику. Вона й мене заразила любов’ю до цього жанру. Серед книг, які я прочитав у дитинстві, були такі твори Станіслава Лема, як «Зоряні щоденники Ійона Тихого» та «Оповідання про пілота Піркса». Думаю, ті дивні, сюрреалістичні і забавні оповідання справили на мене великий вплив; особливо мені сподобалася ідея, що роботи можуть бути людьми. Тим-то Бендер, найбільш «гуманізований» персонаж «Футурами», якось мірою зобов’язаний цим Станіславу Лему.

Коен розповів, що особливе значення для «Футурами» мало одне оповідання:

Особливо мені запам’яталося оповідання… про планету, яку населяють одні роботи, і раптом туди приземляються люди, і роботи-вбивці уже збираються винищити людей, але ті прикидаються роботами, аби врятуватися, і тут, звісно, – обережно, спойлер! – з’ясовується, що всі мешканці цієї планети насправді люди, котрі вдають роботів, і вони у відчаї ховаються одне від одного. Ось ця історія безпосередньо відображена у «Футурамі».

Оповідання, про яке говорить Коен, – це, напевно, «Одинадцята подорож» із «Зоряних щоденників Ійона Тихого», а відповідний епізод серіалу називаться «Страх планети роботів» (The Fear of a Bot Planet, п’ятий епізод першого сезону).

9. Електронний пил…

Ілюстрація до «Кіберіади» Лема, Даніель Мруз, 1972. Фото з приватного архіву

В «Кіберіаді» є й інші інноваційні, часом доволі дивні ідеї. Наприклад, «розумний пил» – мікроскопічні комп’ютери, здатні до самоорганізації, розмірами не більші за піщану крупинку, які працюють як єдина система. Ідея розумного пилу цілком відповідає останнім досягненням нанотехнології.

10 …і електронний бард

Електронний бард, або Електрибалт, в Центрі Науки «Коперник» в Варшаві. Фото: Jacek Łagowski/AG

Ще одна смілива і дотепна ідея з «Кіберіади» – це електронний бард, комп’ютерний пристрій, який вміє писати вірші. Судячи зі всього, великий винахід робота-інженера Трурля частково матеріалізувався у вигляді експериментальних програм для написання віршів, яких зараз повно в інтернеті. А щоби побачити справжнього електронного барда, придуманого за проектом Лема, обов’язково відвідайте Центр Науки «Коперник» у Варшаві: там ви побачите акторів-роботів, які грають у спектаклях за оповіданнями Лема та інших авторів.

Якщо ж ви хочете винайти робота-поета самостійно, скористайтесь секретним рецептом Станіслава Лема: переконайтесь, що ви «послабили логічні контури й посилили емоційні», і не забудьте «посилити семантику і змайструвати приставку волі». Вставте «філософський заглушник», «повну семантичну розгортку» і «підключіть генератор рим», викиньте «всі логічні контури» і замініть їх на «ксебейні егоцентризатори зі зчепленням типу “Нарцис”». Як бачите, все дуже просто!

11. Віртуальна реальність

Окуляри віртуальної реальності. Фото: пресові матеріали

Технології віртуальної реальності дивляться на нас буквально з-за кожного рогу. Та Станіслав Лем переконливо зобразив віртуальну реальність (т.зв. «фантоматику») ще 1964 року, задовго то того як багато західних футурологів почало серйозно обговорювати цю ідею.

У своїй книзі «Сума технології» польський фантаст описує «фантоматичний генератор», здатний створювати альтернативну реальність, яку годі відрізнити від «оригіналу».

Лем зображав цю технологію як багатошарову: людина, котра покидає віртуальну реальність, не обов’язково повинна знову повернутися в «реальну». Радше за її допомогою можна переключатися між різними системами, не маючи певності, чи перебуваєш у «фантоматичній реальності» чи в реальному світі. Зрозуміло, це призвело би до розмиття між правдою і вигадкою, і Лем вбачав у цьому потенційну небезпеку:

(…) неможливість відрізнити фантоматичний спектакль від дійсності призвела б до непоправних наслідків. Може дійти до здійснення вбивства, після якого вбивця, виправдовуючись, стверджуватиме, що він був глибоко переконаний, буцімто це лиш «фантоматичний спектакль». Крім того, багато людей настільки заплутаються у справжніх і фіктивних життєвих ситуаціях, які годі відрізнити одну від одної, в суб’єктивно єдиному світі реальних речей і привидів, що не зможуть знайти вихід із цього лабіринту.

12. Матриця, або Велика Симуляція

Кадр із фільму «Матриця», реж. Лана і Ліллі Вачовські. Фото: Warner Bros

У своєму аналізі фантоматики Лем наблизився до концепту ідеальної симуляції, відомої нам із фільму «Матриця» або із нещодавнього серіалу «Світ Дикого Заходу».

Похмурий образ великої симуляції Лем зобразив у романі «Футурологічний конгрес» (1971). Він пов’язаний з концептом «цереброматики», тобто безпосереднього впливу на мозок за допомогою хімічних субстанцій.  В 2013 році ізраїльский режисер Арі Фольман зняв за романом фільм «Конгрес».

13. Постправда

Лема цікавив філософський аспект стрімкого розвитку технологій. Письменник наблизився до розуміння того, як циркулює інформація в сучасному світі. Сьогодні видно, що письменник передбачив багато феноменів сучасних ЗМІ, пов’язаних з концептом постправди. В романі «Глас Господа» (1968) Лем писав:

Заборонені думки можуть обертатися в голові потайки, та що накажете робити, якщо значущий факт тоне в повені фальсифікатів, а  голос істини –  в оглушливому гамі і, хоча звучить він вільно, почути його неможливо? Розвиток інформаційної техніки призвів лиш до того, що найліпше чутно найверескливіший голос, хоч навіть і найбрехливіший.

Езра Ґлінтер із LA Review of Books пише:

Коли Лем писав ці рядки, не було ні Facebook, ні всього цього потопу «фейкових» новин, та їх поява його би не здивувала.

14. Трансгуманізм…

Якщо Лем міг передбачити світ постправди, то чому він не міг передбачити появу трансгуманізму? Зрозуміло, письменник не вживав цього слова, однак наблизився до цієї ідеї в короткій п’єсі «Чи існуєте ви, містере Джонсе?» (1955). У творі, який ліг в основу фільму Анджея Вайди «Листковий пиріг», Лем роздумував (тоді лише гіпотетично) про правовий статус людини, чиє тіло й органи (в тому числі мозок) в результат багаточисленних операцій практично повністю складається із протезів. Компанія, яка фінансувала лікування, подає на нього в суд, оскільки вважає його своєю власністю. П’єса зачіпає питання, які стають актуальними тільки сьогодні, і досліджує явища, котрі отримали назви лиш недавно: наприклад, трансгуманізм…

15. …і біотехнології

В малюнках Лема футуристичні елементи часто поєднуються з кошмарами. Це одна із його ілюстрацій до «Зоряних щоденників». Фото: Wojciech Olszanka//East News

Лем завжди здавав собі справу, що нові технології мають свій темний бік. Уже в 60-их роках він вважав, що заволодіння технологіями людського тіла – лише справа часу.

В «Подорожі двадцять першій» із «Зоряних щоденників Ійона Тихого» головний герой приземляється на планеті Дихтонії. Мешканці цієї планети досягли такого поступу в науці, що здатні змінювати своє тіло на будь-який спосіб і скільки завгодно. Ерза Ґлінтер пояснює:

Спочатку цю технологію використовують за призначенням: щоб досягнути ідеалу здоров’я, гармонії, духовної і фізичної краси. Та згодом жінки починають зловживати «шкірною біобіжутерією (вуха сердечком, перлові нігті)», з’являються «юнаки із бородами ззаду», котрі «хизуються гребінцями на голові, щелепами із подвійним рядом зубів і под.».  Невдовзі мешканці Дихтонії цілком відмовилися від гуманоїдної форми, що призвело до спроб запровадити реформи і стандартизацію, а далі – до репресій, бунту і соціальної кризи. З історії випливає, що необмежений вибір може стати важким тягарем.

Через багато років, у кінці ХХ століття, Лем, роздумуючи про небезпеку, яку становить клонування людських організмів (він вважав це явище початком нової епохи рабства), згадував свої оповідання: «Мої написані 40 років тому сатиричні оповідання, в яких кора головного мозку використовується як прикраса для шпалерів, починають набувати форми жахливої реальності».

Жахлива чи ні, наша реальність все одно нас заворожує – і провидчі обдарування Станіслава Лема відіграють тут не останню роль.

https://photo-lviv.in.ua/15-suchasnyh-rechej-poyavu-yakyh-peredbachyv-stanislav-lem/

Микола ГЛИНСЬКИЙ

WEBліографія

https://city-adm.lviv.ua/news/284800-tsohorich-u-lvovi-sviatkuvatymut-100-richchia-z-dnia-narodzhennia-stanislava-lema – Львівська міська рада

https://nspu.com.ua/novini/vsevolod-polishhuk-davajte-povernemo-stanislava-lema-ridnomu-mistu/ – Всеволод Поліщук. Давайте повернемо Станіслава Лема рідному місту

https://photo-lviv.in.ua/stanislav-lem-abo-fantastychnyj-lviv-yanyn/ – Станіслав Лем, або “фантастичний” львів’янин

https://www.youtube.com/watch?v=wY8jmkt_Kiw – "Відомі львів'яни". Станіслав Лем

https://www.svoboda.org/a/28110835.html – Львов, город Лема

https://www.radiosvoboda.org/a/942296.html – “Виміри життя”: Станіслав Лем та український культурний простір

http://www.kray.org.ua/100/postati/stanislav-lem/ – ЛЕМ Станіслав. Співець незнаних планет

https://stuki-druki.com/authors/Lem.php – Станислав Лем - биография, новости, личная жизнь

https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=5686 – Лем Станіслав. Біографія

https://24smi.org/celebrity/6542-stanislav-lem.html – Станислав Лем STANISŁAW LEM

https://morashtenu.org.il/lem/ – 12 афоризмов Станислава Лема

https://chytomo.com/kupujumalykh-lviv-stanislava-lema-holova-sherloka-holmsa-ta-siurrealistychna-ievropa/ – перша повна біографія Станіслава Лема українською мовою

https://rus.lb.ua/culture/2021/08/31/492892_lem_zhittya_z_tsiiei_zemli_voycheha.html – Уривок з біографії Станіслава Лема:

Інтернет-ресурси

https://www.day.kyiv.ua – сайт газети «День»

http://www.dt.ua – сайт тижневика «Дзеркало тижня»

https://umoloda.kyiv.ua/ – сайт газети «Україна молода»

https://ukurier.gov.ua/ – сайт газети «Урядовий кур`єр»

Бібліограф-укладач Мілашенко Т. І.