Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

Олександр Довженко. Геній українського кіно

Поділіться цією сторінкою:

Біобібліографічний покажчик до 120-річчя від дня народження Олександра Довженка – кінорежисера, письменника

На вшанування пам’яті митця пропонуємо до вашої уваги біобібліографічний покажчик «Олександр Довженко. Геній українського кіно». Покажчик складається з розділів:

Відзначення 120-річниці українського кінорежисера
Бібліографія статей
Із творчої спадщини
Література про митця
Вшанування пам’яті О. Довженка
Інтернет-ресурси

 

 

Велич народу вимірюється вчинками його синів і дочок, готових віддати своє життя за рідну землю. Історія України має багато прикладів національної боротьби зі зброєю в руках. Та не менш дієву роль відіграє слово просте українське слово, просякнуте любов’ю та патріотизмом, написане, сказане, проспіване чи зігране наперекір усьому. Саме так наперекір жорсткому сталінському тиску, заручниками якого були мільйони українців, творив свої геніальні літературні та кінематографічні твори Олександр Петрович Довженко.

Народжений Україною, палко люблячи і щиро несучи її в своєму серці, він був грубо позбавлений не лише права жити і працювати на рідній землі, а й оспівувати і возвеличувати її в своїх творах. Та, попри все, світ побачив геніальні фільми «Звенигора», «Арсенал», «Земля».., центральною фігурою яких був український народ з його щирим і відкритим відчуттям справедливості, величезною любов’ю до рідної землі й надзвичайним розумінням рідної природи

/«Голос України»/

Відзначення 120-річниці українського кінорежисера

«Про відзначення 120-річчя від дня народження Олександра Довженка» Указ Президента України від 03.07.2012 № 430/2012 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/430/2012.
«Про відзначення 120-річчя з дня народження Олександра Довженка». Постанова Верховної Ради України від 17 вересня 2013 р. № 574-VII http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/574-18
«Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення у 2014 році 120-річчя від дня народження Олександра Довженка». Розпорядження Кабінету міністрів України  від 20 березня 2013 р. № 144-р http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/144-2013-%D1%80

 

Бібліографія статей

«… Йому поставлять пам`ятник. Він буде вирізьблений не похилим, яким він був на старості, а прямий і ведвертий, з непокритою головою, лагідно замислений і засмучений від пізнання. В простягнутих уперед руках його будуть плоди – його дар людству. І на граніті його п`єдесталу буде написано: “Добрій людині” – так закінчується сценарій Олександра Довженка “Життя в цвіту”. Так могла закінчуватися й книга про самого Довженка. Хіба що з однією різницею – до останніх днів життя він був прямий і відвертий, юний і швидкий. А що сивий, то сивина у нього ще замолоду.»

 

2014

Геній українського кіно [Текст]: до 120-ї річниці від дня народження Олександра Довженка / Підгот. Світлана Власенко // Голос України. - 2014. – 10 вер. (№172). – С. 10.

Жук, Ольга. Обкрадений Довженко [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2524/164/89336/: святкування 120-річчя кінорежисера «номер один» української землі пройде без пишностей, популяризації його фільмів, зате з премією і задумом зняти про нього картину / Жук, Ольга // Україна молода. – 2014. – 10 вер. (№132). Кабмін підписав план заходів із підготовки та відзначення у 2014 році 120-річчя від дня народження Олександра Довженка. 10 вересня Україна святкує ювілей кінорежисера. На жаль, зважаючи на останні криваві події у країні, у березні цього року Кабмін черговою постановою скасував відзначення будь-яких подій і заплановане на них фінансування. Тож план із 21 пункту так і не вдалося реалізувати, де найбільшу увагу приділялося селищу Сосниця на Чернігівщині. Там поруч із селищем, на хуторі В’юнище, народився і провів дитинство геній німого кіно

Замість агітки про тракторизацію  кіношедевр [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/zamist-agitki-pro-traktorizaciyu-kinoshedevr/: прем’єра фільму Олександра Довженка «Земля» / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. – 2014. – 5 квіт. (№63). – С. 19. За часів СРСР одним з головних доказів високого рівня радянського кіномистецтва служило включення авторитетними світовими експертами фільму «Земля» до дюжини кращих кінокартин усіх часів і народів. Натомість демонстрація шедевра Олександра Довженка у більшовицькій країні тривала впродовж кількох днів – з 8 по 17 квітня 1930 року. Після цього фільм вилучили з прокату як «ідеологічно не витриманий»

Муратов, Олександр. "Земля мене до себе кличе" [Електронний ресурс] = http://gazeta.dt.ua/CULTURE/zemlya-mene-do-sebe-kliche-_.html / Муратов, Олександр  // Дзеркало тижня. – 2014. – 5-12 вер. (№31). Спогади студента-практика ВДІКу про співпрацю з Олександром Петровичем Довженком під час його підготовчої роботи до фільму "Поема про море".

 

2013

Фіалко Д. Душа на папері [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2234/164/79536/ Видання «Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939-1956 рр.» побачило світ завдяки зусиллям архівістів Росії та України / Д. Фіалко // Україна молода. – 2013. – 5 бер. (№34). Тепер прихильники творчості Олександра Довженка можуть поповнити книжкові полиці його щоденниковими записами. Видання «Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939-1956 рр.» – результат кількарічної співпраці українських і російських архівістів, мистецтвознавців. Книжку випустило українське видавництво «Фоліо». Текст записів передали в авторському викладі російською та українською мовами з подальшим перекладом і розташували так, як він зберігається в особистому фонді О. Довженка. «Ця книжка відкрила для мене, наскільки трагічним і сумним було життя Олександра Петровича. Мені навіть було дещо прикро, що ми показали його саме таким», – поділилася голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург

Захарчук, Ірина. Довженко: "Україна – наша вічна вдова" [Текст] = http://gazeta.dt.ua/CULTURE/dovzhenko-ukrayina-nasha-vichna-vdova-_.html / Захарчук, Ірина // Дзеркало тижня. – 2013. – 23-29 бер. (№11). – С. 13. Книжка "Олександр Довженко. Щоденникові записи, 1939-1956" (Х.: Фоліо, 2013) - перше наукове видання нотаток. Крім особистих записів, до нинішньої публікації потрапили й плани щодо текстів, над якими митець працював у ту пору, – розробки сценаріїв "Україна в огні", "Мічурін", оповідань, начерків та незавершеного роману "Золоті ворота". Щоденник Довженка - загалом важкий документ, а в окремих моментах застрашливий не лише через точні й відверті спостереження автора, а завдяки висновкам, які й дотепер не втратили своєї актуальності

Марусенко П. Ще одна спроба "детінізації" Довженка [Текст] / П. Марусенко / Дзеркало тижня. – 2005. – 1-7 жовт. (№38). – С. 21. Презентація книги "Олександр Довженко. Вчора і сьогодні. Затемнені місця в біографії", яка вийшла друком у луцькому видавництві "Терен". Упорядник - Євген Сверстюк


2011

Бойчук, Тетяна. Використання джерел під час вивчення біографії Олександра Довженка [Текст] / Бойчук, Тетяна // Дивослово. – Київ. – 2011. –№ 10. – С. 17-23. – Бібліогр.: с. 23. Стаття – це вияв глибокої поваги до О. Довженка та намагання черговий раз привернути увагу читацької аудиторії до генія, заповіт якого досі не виконано.

Хархун, Валентина (д-р філол. наук). Ревізійна модель війни [Текст]: "Україна в огні" Олександра Довженка / Хархун, Валентина // Дивослово. – 2011. – № 5. – С. 44-49. - Бібліогр.: с. 49. Прогностичність критичних рефлексій О. Довженка, їхня глибинна та емоційна переконливість визначають пріоритетність ревізійної моделі війни й зумовлюють відповідне відчитування тексту

 

2010

Пригоровський, Віталій. Володів душею митця [Текст] / Пригоровський, Віталій // Українська культура. – 2009. – № 3. – С. 33. "Гоголь справді був улюбленцем Довженка, - зазначав М.Т.Рильський, - як був він улюбленцем і Юрія Яновського, і Остапа Вишні. Різні це люди, різні художні індивідуальності, але всі троє - Довженко, Яновський, Остап Вишня - могли себе назвати та й називали учнями Гоголя". Але найбільшою цінністю, що її почерпнув Довженко у геніального автора "Мертвих душ", є, звичайно, уміння володіти живими душами, впливати на людські почуття

Луканов Ю. Український рахунок «Вождю», або [Текст]: про що говорив батько Олександра Довженка... / Ю. Луканов // День. – 2010. – 26 бер.(№53). – С. 9

 

2006

Рудкевич І. Образ автора в кіноповісті О.Довженка "Зачарована Десна" [Текст] / І. Рудкевич // Слово і час. – 2006. – №11. – С. 25-30. Олександр Довженко і сьогодні залишається невідомим. Не тільки тому, що кожен рядок документальних свідчень про нього при найближчому аналізі виявляється цілим дискурсом, полярні точки якого – чи орієнтація на цензуру, чи проблема колективного авторства посмертного образу, чи бажання свідків епохи перекроїти життя та погляди майстра на свій лад. А найбільше завдяки багатоголоссю авторського “я”, що звучить у його творах, та багатогранним рефлексіям, відображеним в “Автобіографії” і “Щоденниках”, які й свідчать про внутрішні контроверзи авторського “я”, котре весь час перебувало у стані внутрішнього метронома, що прагнув і не міг віднайти точку спокою та абсолютного виміру

 

2003

Осипова, Валентина. «Твоя навіки Варвара Довженко...» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/tvoya-naviki-varvara-dovzhenko: перше кохання творця «Зачарованої Десни» / Осипова, Валентина  // День. – 2003. – 25 квіт. (№76).. Жінка, про долю якої піде мова Варвара Семенівна Довженко. Так, так, саме Довженко... І вона не просто однофамілиця Олександра Петровича Довженка. Вона – його перша дружина, його перша любов, яку йому не пощастило зберегти на все життя

 

2002

Сюндюков, Ігор. «Історія – паспорт на загибель», [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/istoriya-pasport-na-zagibel-abo-orfey-u-pekli: або Орфей у пеклі / Сюндюков, Ігор // День. – 2002. – 26 січ. (№16). Українська культура XX століття, неймовірно багата на таланти, має, очевидно, одну центральну постать – подібну до Шевченка у столітті попередньому. Чим далі час відносить від нас цей жахливий, невимовно жорстокий і величний XX «атомний вік», тим більшою мірою стає зрозумілим для багатьох, що це – Олександр Петрович Довженко. Світової слави кінорежисер, письменник, Громадянин. І ще – мислитель, практично зовсім ще не прочитаний і не збагненний нами. Філософ і співець краси і добра (ці грані Довженкового дару злиті воєдино, відокремити їх просто неможливо), Олександр Петрович колись сам блискуче сформулював своє творче кредо: «Сила страждання вимірюється не так гнітом зовнішніх обставин, як глибиною потрясіння». Тут – ключ до розуміння довженкiвської творчості. І його мудрості, нерідко схожої на мудрість старозавітних пророків

 

Бібліографія статей дослідника та найавторитетнішого
знавця творчості Олександра Довженка

Голови Національної Спілки кінематографістів України Сергія Тримбача
(розміщено у зворотній хронології)

 

2014

«Війну вже програно!» або Як чиновники «відмінили» Олександра Довженка [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/viynu-vzhe-prograno-abo-yak-chinovniki-vidminili-oleksandra-dovzhenka / Тримбач, Сергій // День. – 2014. – 11 серп. Сергій Тримбач, голова Національної спілки кінематографістів України звернувся з листом до Президента України Петра Порошенка

Голова національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач: «За ментальністю Довженко був месією – масштаб його мислення відчував Сталін, тому й загравав з ним» [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/sergij-trimbach-za-mentalnistyu-dovzhenko-buv-mesi/ / Спілкувалася Людмила Яновська // Урядовий кур`єр. – 2014. – 10 вер. (№165). – С. 11. Хоч визначний Олександр Довженко помер у 62 роки, у його день народження можемо сказати, що він вже дожив до 120-ліття. Тому що з багатьох його здобутків у кількох мистецьких царинах час не зітер художньої цінності й суспільної значимості. Розмова з найсоліднішим в Україні знавцем творчості Олександра Довженка Сергієм Тримбачем

Україна в огні [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/ukrayina-v-ogni: Олександр Довженко – про історичну долю країни та українців (із Щоденникових записів 1942 року) / Тримбач, Сергій // День. – 2014. – 28 лют. (№37 Нещодавно премію «Українська книжка року» у номінації «За видатні досягнення у галузі художньої літератури» присуджено виданню «Щоденникові записи, 1939-1956» Олександра Довженка (харківське Видавництво «Фоліо»). Над цією книжкою працювали історики кіно Москви та Києва (упорядники Володимир Забродін, Євген Марголіт). Уперше щоденник геніального митця побачив світ у тому вигляді, у якому зберігся. Довженкові думки, рефлексії на події, пов’язані з окупацією українських земель німецькими військами, виглядають на диво сучасними. Особливо в контексті сьогоднішніх драматичних загострень.
 

2011

Німе кіно [Електронний ресурс] = http://www.dt.ua/newspaper/articles/76835#article: Державну премію імені Довженка вирішили сховати під сукно? / Тримбач, Сергій // Дзеркало тижня. – 2011. – 5-11 бер. (№8). Історія проста. Від 1995 року в Україні присуджується Державна премія імені Олександра Довженка – за видатний внесок у вітчизняне кіномистецтво. Її мали вручити ще 12 вересня 2010 року, в Довженків день народження. Одначе відповідного президентського указу не дочекалися…

 

2006

«I неоплаканий своїми…» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/i-neoplakaniy-svoyimi: 50 років тому в Москві помер Олександр Довженко / Тримбач, Сергій // День. – 2006. – 25 лист. (№206). Він пішов майже опівночі, пізнього недільного вечора у листопаді 56-го. Смерть прийшла напередодні зйомок фільму «Поема про море». Він не знімав кілька літ. «Поема про море» йшла важко. Тоді, у середині 50-х, почалася переоцінка цінностей, і Довженко не міг цього не розуміти. Та попри тривожні думи й почуття наставляв себе на творчий максимум

"Я, безперечно, загинув би..." [Текст]: 50 років тому помер Олександр Довженко / Тримбач, Сергій // Україна молода. – 2006. – 25 лист. (№220). – С. 8-9. Про 50-річницю від дня смерті Олександра Довженка

 

2004

Довженкові золоті ворота [Електронний ресурс] = http://gazeta.dt.ua/CULTURE/dovzhenkovi_zoloti_vorota.html / Тримбач, Сергій // Дзеркало тижня. – 2004. – 10 вер. (№36). Нині ми все частіше починаємо розуміти одну просту річ: Довженка давно визнано класиком світового кіно, і в цьому напрямі не варто напружуватися і переконувати кого б то не було в тому, який він великий і могутній. Слід спокійно простежити його життя і творчість – у всій їхній непростій гармонії та дисгармонії

Олександр Довженко. Ягідки кохання [Текст]: до 110-ої річниці від дня народження видатного кіномитця Олександра Довженка / Тримбач, Сергій // Україна молода. – 2004. – 10 вер. (№168). – С. 14. – Закінч. у №169 від 11 вересня. Уривки з книги С.Тримбача "О.Довженко. Загибель богів". Ідеться про стосунки митця з жінками

 

1999

Довженко – це наше майже все [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/dovzhenko-ce-nashe-mayzhe-vse: неювілейні роздуми з нагоди 105-ї річниці від дня народження великого художника / Тримбач, Сергій // День. – 1999. – 15 вер. (№169).

 

Видання, присвячені Довженку

2014

Вергеліс, Олег. Коли з Довженка змили грим... [Електронний ресурс] = http://gazeta.dt.ua/CULTURE/koli-z-dovzhenka-zmili-grim-_.html / Вергеліс, Олег // Дзеркало тижня. – 2014. – 5-12 вер. (№31). – С. 10 вересня виповнюється 120 років від дня народження Олександра Довженка – кінорежисера "номер один" Землі української. Офіційних ювілейних торжеств не передбачається: через військову ситуацію та і відсутність бюджетних коштів. Але саме в ювілейному році "Видавничий дім "КОМОРА" випустив важезний том – "Довженко без гриму". 470 сторінок тексту (великим кеглем), який увібрав листи, спогади, архіви. Все те, що, на думку упорядників, покликане змити суспільно-політичний грим, який довгі роки підміняв справжнє обличчя геніального кінопоета

О.Тихий, Володимир. Коли життя розчахнуте навпіл [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2521/164/89247: Довженко без гриму: біографічний шок / О.Тихий, Володимир  // Україна молода. – 2014. – 4 вер. (№129). Для більшості українців ім’я Олександра Довженка начебто дуже знайоме: кіностудія, вулиця, «Арсенал», «Звенигора» і «Зачарована Десна». Але чи бачили ми ці фільми? Чи читали Довженкові воєнні репортажі і нереалізовані сценарії? Хто він такий – Олександр Довженко? Петлюрівець чи сталініст, революційний романтик чи раціональний прагматик, радянський шпигун у Німеччині чи український дипломат, що відстоює інтереси України? На ці питання, винесені в анотацію книги «Довженко без гриму. Листи, спогади, знахідки» (К.: Комора), читач навряд чи матиме відповіді навіть після уважного прочитання. Книга ця – справжній презент читачам, де під яскравою палітуркою зібрані різні тексти, серед яких кожен знайде щось до смаку – хоч йдеться здебільшого про речі невеселі

 

2008

Ткачук, Олександр. Євген Сверстюк: «Я розшукав оригінальну публікацію таємного виступу Сталіна проти Довженка» [Електронний ресурс] = http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/evgen_sverstyuk_ya_rozshukav_originalnu_publikatsiyu_taemnogo_vistupu_stalina_proti_dovzhenka.html / Ткачук, Олександр // Дзеркало тижня. – 2008. – 15 лют. (№6). Творчий доробок і життєва планида Олександра Довженка, як і раніше, хвилюють багатьох українських дослідників. Серед них – Євген Сверстюк. Нещодавно він підготував і видав другий варіант книжки про геніального українського режисера, постановника «Землі», «Щорса», «Арсеналу». В інтерв’ю «ДТ» пан Сверстюк перегорнув одну з маловідомих сторінок життя Довженка, пов’язану з виступом Йосипа Сталіна 30 січня 1944 року

 

2007

"Олександр Довженко: Загибель богів" [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/oleksandr-dovzhenko-zagibel-bogiv: упродовж минулого року чимало говорили й писали про видатного митця, який пішов від нас 50 років тому / Тримбач, Сергій // День. – 2007. – 10 січ. (№1). – С. 7. Зокрема, знову спливло питання щодо Довженкового заповіту бути похованим у Києві, на Дніпрових пагорбах... За місяць побачить світ книга "Олександр Довженко: Загибель богів" (Вінниця:"Глобус"), що належить перу відомого кінознавця Сергія Тримбача. Невеликий фрагмент, в якому йдеться про стосунки митця з жінками

 

Твори О.П.Довженко із фондів МСМБ

Довженко, Олександр Петрович. Твори в 5-ти т. [Текст] / Довженко, Олександр Петрович – К.: Дніпро, 1983 – 1985.

Т.1: Кіноповісті, сценарії, дикторські тексти / Довженко, Олександр Петрович; Упоряд. та приміт. К.П.Волинського; Вступ. ст. О.Гончара; Під ред. Л.М.Новиченка. – К. : Дніпро, 1983. – 439 с.

Т.2: Кіноповість, драматичні твори, оповідання / Довженко, Олександр Петрович; Упоряд. та приміт. К.П.Волинського; Упорядк. Ю.І.Солнцевої; Під ред. О.М.Підсухи. – К. : Дніпро, 1984. – 362 с.

Т.4: Статті, виступи, лекції / Довженко, Олександр Петрович; Упоряд. та приміт. К.П.Волинського; Упорядк. Ю.І.Солнцевої; Під ред. П.А.Загребельного. - К.: Дніпро, 1984. – 351 с.

Т.5: Записні книжки, щоденник, листи / Довженко, Олександр Петрович; Упоряд. та приміт. К.П.Волинського; Упоряд. Ю.І.Солнцевої; Під ред. В.В.Фащенка. – К.: Дніпро, 1985. – 359 с.

 

Вибрані твори [Текст] / Довженко, Олександр Петрович; Упоряд. текстів. та передм. І.Л. Михайлина. – Х. : Ранок, 2003. – 320 с.

Арсенал; Земля; Повість полум'яних літ [Текст] : Кіноповісті / Довженко, Олександр Петрович ; Упорядк. та вступ. ст. К.Т.Кутковець. – Львів : Каменяр, 1982. – 183 с.

Бачити завжди зорі [Текст]: Статті, виступи, промови / Довженко Олександр ; Вступ. ст. О.Бабишкіна. – К. : Радянський письменник, 1979. – 235 с.

Дневниковые записи 1939-1956 [Текст] / Довженко, Александр Петрович; Под ред. А.Н.Артизова, О.П.Гинзбурга, С.В.Тримбач; Сост. В.В.Забродин, Е.Я.Марголит; Пер. с укр. Е.Е.Чугунова; Вст. ст. Т.М.Горяева, А.Л.Евстигнеева, Е.Я.Марголит; Худож.-оф. О.М.Іванова. –- Харьков : Фоліо, 2013. – 879 с.

Зачарована Десна; Оповiдання; Щоденник: 1941-1956 [Текст] / Довженко, Олександр Петрович. – К.: Днiпро, 2001. – 512 с.

Кіноповісті; Оповідання [Текст] / Довженко, Олександр Петрович; Упоряд. та приміт. Ю.Г.Григор'єва; Вступ. ст. Б.С.Буряка; Під ред. Б.С.Буряка. – К.: Наукова думка, 1986. - 710 с.

Повість полум'яних літ [Текст]: Поівсті, оповідання, публіцистика / Довженко, Олександр Петрович; Худож. О.І.Дмитрієв; Післям. С.П.Плачинди. – К. : Молодь, 1984. – 368 с.

Про красу [Текст]: Збірник / Довженко, Олександр Петрович; Упор., вст. ст., прим. О.Бабишкіна; Ред. Л.Д.Гоголєв; Худ. Б.Л.Туліна. – К.: Мистецтво, 1968. – 532 с.

Україна в огні; Зачарована Десна; Щоденник (1941-1956) [Текст]: Кіноповісті / Довженко, Олександр Петрович; Худож. О.Міщенко; Передм. М.Жулинського; Післям. та приміт. Р.Корогодського. – К.: Веселка, 1995. – 576 с.

 

Література про Олександра Довженка із фондів МСМБ

Бабишкін, Олег Кондратійович. Олександр Довженко – публіцист; Амвросій Бучма в кіно [Текст]: Нариси / Бабишкін, Олег Кондратійович. – К.: Рад. писменник, 1989. – 198 с.

Барабаш Ю. Чистое золото правды [Текст]: о некоторых особенностях эстетики и поэтики Александра Довженко / Ю. Барабаш. – М.: Советский писатель, 1963. – 240 с.

Безручко, Олександр Вікторович. Невідомий Довженко [Текст] / Безручко, Олександр Вікторович ; Вст. сл. О.С.Мусієнка; Літ ред. Е.І.Патола. – К.: Фенікс, 2008. - 312 с.

Грищенко Олександр. З берегів зачарованої Десни [Текст] / Грищенко Олександр. – К. : Молодь, 1964. - 212 с.

Дерманський, Сашко. Сашко Дерманський про Авіценну, Олександра Суворова, Олександра Довженка, Уолта Диснея, Пеле [Текст]: Оповідання / Дерманський, Сашко. – К. : Грані-Т, 2011. – 112 с.

Довженко і світ : Творчість О.П.Довженка в контексті світової культури.– К. :Радянський письменник, 1984.–222 с.

Ілляшенко, Маргарита Петрівна. Літопис мужності [Текст] / Ілляшенко, Маргарита Петрівна, Криволап, Михайло Олександрович; Ред. А.Леонова. – К.: Радянська школа, 1978. – 94 с.

Історія українського радянського кіно в трьох томах [Текст]. Т.2 (1931-1945) / Жукова, Ала Євгенієвна; Під.ред. В.І.Горбик; Худож. І.Г.Динник. – К. : Наукова Думка, 1986. – 216 с.

Корнієнко І.С. Олександр Довженко [Текст]: науково-популярна література / І. С. Корнієнко. – К.: Наукова думка, 1978. – 108 с.

Кочерган, Юлія Федорівна. Олександр Довженко [Текст] : проблема майстерності / Кочерган, Юлія Федорівна. – Львів : Вища школа, 1983. – 120 с.

Кудін Вячеслав Олександрович. Сашко: художньо-документальна повість. – К. : ЕКМО, 2004. – 263c.

Куценко М.В. Сторінки життя і творчості О.П.Довженка [Текст] / М. В. Куценко. - К.: Дніпро, 1975. - 342 с.

О киноскусстве [Текст]: Специфика. Образность. Мастерство / Ред. И.Н.Владимирцевой; Худ. Н.А.Гончаровой. – М. : Искусство, 1965. – 327 с.

Плачинда С.П. Олександр Довженко [Текст] : біографічний роман / С. П. Плачинда. – К. : Молодь, 1980. – 344 с.

Полум`яне життя [Текст] : спогади про Олександра Довженка / Упор. Ю.І.Солнцевої; Під ред. Л.М.Новиченко. – К. : Дніпро, 1973. – 720 с.

Пультер С.О. Вивчення творчості О.Довженка в школі [Текст] : посібник для вчителя / С. О. Пультер. – К. : Радянський письменник, 1970. – 160 с.

Довженко в воспоминаниях современников / Сост. Л.И.Пажитнова; Ю.И.Солнцева; Предисловие С.Герасимова. - М. : Искусство, 1981. – 278 с.

Семенчук, Іван Романович. Життєпис Олександра Довженка [Текст] / Семенчук, Іван Романович. – Львів : Вища школа, 1983. – 120 с.

Спогади про Олександра Довженко [Текст] / Під упоряд., прим. Ю.І.Солнцевої; Передм. Л.Новиченка; Худож. С.П.Савицький. – К. : Дніпро, 1973. – 719 с. :

Сто великих режиссеров [Текст] / Авт.-сост. И.А.Мусский. – М. : Вече, 2007. – 480 с.

Толченова, Нина Павловна. Юлия Солнцева [Текст] / Толченова, Нина Павловна ; Ред. В.А.Рязановой; Худ. Ю.Н.Маркаров. - М. : Искусство, 1987. – 167 с.

Українська лiтература: Олександр Довженко [Текст] . 11 клас : Вип. 9 / Під упоряд. М.Старовойта. – К. : Всеувито, 2001. – 62 с.

Фількевич, Микола Олександрович. Довженківці [Текст] : сторінки нашої історії / Фількевич, Микола Олександрович ; Вст. ст. В.Ілляшенко; Передм. авт. – Вид. 2-е, доп. – К., 2006. – 179 с.

Школьний В.В. З Довженкових криниць : фотоальбом / В. В. Школьний, В. Ф. Шевченко. – К. : Мистецтво, 1984. - 128 с. :

 

Вшанування памяті

Національна кіностудія імені О. Довженка
пл. Перемоги, 44
http://www.dovzhenkofilm.com/
(044) 456-92-31

 

 

 

 

Національна кіностудія імені О. Довженка

План побудови Національної кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка був затверджений у 1925 році. Кіностудія почала свою роботу у 1928 і в цьому ж році на екрани вийшли три фільми, першим з яких був «Ванька і Месник» Акселя Лундіна.

У 1929 році було знято вже 10 фільмів. Найбільш видатний з них - «Земля» О. Довженка. 1960-1970-ті роки вважаються періодом найбільших успіхів режисерів, що працювали на Національній кіностудії художніх фільмів імені О.  Довженка, і українського кіно в цілому

За 80 літ працівниками кіностудії створено біля 1000 фільмів. За цей час на ДП "НКХФ ім. О.Довженка" утворилась одна із найпотужніших операторських шкіл у світовому кіно, яку презентують Микола Топчій («Дорогою ціною»), Даниїл Демуцький («Земля», «Тарас Шевченко»), Олексій Прокопенко («Лісова пісня»), Юрій Іллєнко («Тіні забутих предків»), Вадим Іллєнко («Вечір на Івана Купала»), Вілен Калюта («Білий птах з чорною ознакою», «Польоти уві сні та наяву») та інші.

 

Національний центр Олександра Довженка

Національний центр Олександра Довженка об'єднує державний кіноархів художніх фільмів та кінокопіювальну лабораторію. Фактично – державна фільмотека України. Єдиний член Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні.

Національний центр Олександра Довженка створено 10 вересня 1994 року Указом Президента України «Про заходи щодо відзначення 100-річчя від дня народження Олександра Довженка» та наказом Міністерства культури України від 1 листопада 1994 року «Про створення Національного центру Олександра Довженка у м. Києві». Підпорядковується Міністерству культури України та Державному агентству України з питань кіно.

Центр Довженка є єдиним в Україні державним підприємством, що опікується збереженням, відновленням, вивченням і примноженням Національного фільмофонду України. Здійснює наукові дослідження в галузі кінематографії, укладає й видає довідникову літературу з історії кіно, спеціалізовані кіновидання. Одним із основних завдань центру є популяризація українського кінематографу.

Згідно з законом про кінематографію вихідні матеріали всіх українських стрічок, створених (в тому числі частково) державним коштом, надходять на зберігання до Центру Довженка.

ДП «Національний центр Олександра Довженка» 3040 Київ, Україна
вул. Васильківська, 1
E-mail:info@dovzhenkocentre.org
Приймальня: тел.:+38044 257 76 98

 

 

 

 

Пам’ятні дошки

Будинок, де жив Довженко
вул. Шовковична, 10

 

Пам’ятна дошка на Печерську

Меморіальна дошка в Берліні,
де у 1922-23 роках мешкав
О.Довженко

 

Пам’ятна дошка на території Національної кіностудії імені О. Довженка

Пам’ятник кінорежисеру на території Національної кіностудії імені О. Довженка у Києві

 

Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка

Хата Довженків у Сосниці збереглася донині.Тут відкрито музей

23 січня 1960 року музей О.П.Довженка гостинно розчинив свої двері перед першими відвідувачами

У музеї щороку відзначається день пам’яті миця, день заснування музею, влаштовуються кіновечори, приурочені роковинам виходу на екрани фільмів О.П.Довженка.

Музей працює з 8. 00 до 17.00.
Вихідний день – вівторок.
Адреса музею:
16100 Чернігівська обл.., смт. Сосниця
2-й пров. Довженка № 2.
Тел.: 04655 2-15-90, факс: 04655 2-01-47

 

Кінотеатр «Арсенал» в Берліні За назвою одноіменного фільму О. Довженка
Фойє кінотеатру 

 

 

 

Інтернет – ресурси:

http://www.ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=901 – Олександр Довженко: "Ми були молодими. І більших геніїв од нас не було"
http://2000.net.ua/2000/aspekty/kino/12299  –  Завещание вдовы –  до 2009 года не прикасаться к архиву Довженко
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/pereoryuvalisya-i-mezhi-niv-i-osobistosti/  – Віктор ШПАК Переорювалися і межі нив, і особистості
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2006/11/061124_dovzhenko_aniv_oh.shtml –Сергій Тримбач: Довженко – це міф!
http://www.ssu.gov.ua/sbu/doccatalog/document?id=42861 – Матеріали секретних служб із особливої папки – формуляра, заведеної на Довженка
http://www.radiosvoboda.org/content/article/26545390.html  – Олександр Довженко – метеор на обрії безрадісного століття
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/vichniy-dovzhenko-i-noviy-york – Вічний Довженко і Новий Йорк
http://oleksandrdovzhenko2.blogspot.com/ – Олександр Довженко – великий син українського народу
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87– Олександр Довженко
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/dobrij-genij-ukrayinskogo-kino/  –  Добрий геній українського кіно
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/civilizaciya-kino-yak-iz-neyu-porozumitisya/  – Сергій ТРИМБАЧ, голова Національної спілки кінематографістів України  про О. Довженка. “Я написав про Довженка товстелезну книжку на 800 сторінок. Неодноразово пересвідчувався, що Довженко популярний і в зарубіжжі“.
http://platfor.ma/literature/sergii-trimbach-ta-vira-ageyeva-dialog--oleksandr-dovzhenko-yak-geroi-nashogo-chasu-/ – Сергій Тримбач та Віра Агеєва. Діалог: «Олександр Довженко як герой нашого часу»
http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/evgen_sverstyuk_ya_rozshukav_originalnu_publikatsiyu_taemnogo_vistupu_stalina_proti_dovzhenka.html – Євген Сверстюк про Довженка
http://oleksandrdovzhenko2.blogspot.com/2012/09/blog-post_4.html – музей О. Довженка в Сосниці
http://www.dovzhenkofilm.com/uk/content/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D1%96%D1%97 – сайт Національної кіностудії імені О. Довженка

 

ФІЛЬМИ ПРО ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

http://uateka.com/uk/video/personality/cinema/69   –  Олександр Довженко
http://www.ex.ua/2327812   –  Олександр Довженко. Роздуми після життя
http://life.pravda.com.ua/culture/2013/06/25/131837/view_print/  –  Десять біографічних фільмів про видатних українських кінематографістів. Олександр Довженко (1894-1956)

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ