Олександр Богомолець - українець, який продовжив життя людству

Тільки той народ, який вшановує своїх героїв, може стати великим    К. Рокосовський

Бібліографічний список до річниці від дня народження Олександра Олександровича Богомольця (1881-1946), українського вченого-патофізіолога, основоположника української школи патофізіології, ендокринології і геронтології, організатора української науки

Олександр Олександрович Богомолець (народився 12 (24 травня) 1881 року в Києві, помер 19 липня 1946 року в Києві) - видатний український вчений, академік, основоположник школи патофізіології, ендокринології та геронтології, з 1930 по 1946 рік обіймав посаду президента Академії наук України, був віце-президентом Академії наук СРСР з 1942 по 1945 рік і Академії медичних наук СРСР (1944), академік з 1932 року.

Засновник перших в Україні і Росії медичних науково-дослідних установ, творець унікальної «сироватки Богомольця». Його роботи про продовження життя, боротьбу з багатьма на той час невиліковними хворобами стали величезним науковим проривом, який послужив фундаментальною основою для сучасної медицини.

150 років життя - це важливіше за атомну бомбу.

А раніше Олександр Богомолець став наймолодшим в російській імперії доктором медицини, захистившись у 28 років. При цьому його докторську дисертацію вельми високо оцінив всесвітньо відомий російський фізіолог академік Іван Павлов.

Іван Павлов був вражений сміливістю, глибиною, новаторством в роботі молодого українського вченого, що відкривала, на його думку, «нові, набагато ширші, ніж раніше, перспективи в медичній науці».

Крім іншого, саме Олександр Богомолець перетворив Київ на один з найпрестижніших наукових центрів СРСР завдяки розробленим і впровадженим інноваціям в медицині, а також створенню унікальних інституційних медичних установ, серед яких Інститут експериментальної біології і патології Наркомату охорони здоров'я УРСР та Інститут фізіології, Київський диспансер боротьби з передчасною старістю.

За свої революційні відкриття, що зробили величезний вплив на розвиток не тільки української, а й світової медицини, Олександр Богомолець неодноразово нагороджувався найпочеснішими у СРСР титулами, званнями і преміями, в тому числі ставав лауреатом Сталінської премії 1-го ступеня, був удостоєний звання Героя Соціалістичної праці, нагороджений двома орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора та ін.

Для нього наука була нареченою, а життя - служінням людям.

Олександр Богомолець залишив після себе 150 унікальних фундаментальних наукових праць з питань продовження життя і рятування людства від хвороб, а безліч його робіт були присвячені маловивченим областям медицини - сполучній тканині, переливанню крові, вегетативній нервовій системі та ін.

Саме українець першим в світі вказав на величезне значення в подоланні різних захворювань реактивних здібностей організму людини, звертаючи увагу на необхідність пошуків ефективних методів, що дозволяють змінювати в потрібному векторі реактивний потенціал організму.

Він встановив, що сполучна тканина, яку до його досліджень вважали другорядною системою організму, виконує не тільки сполучну, опорну функцію, а й деякі інші найважливіші захисні функції. наприклад:

 трофічну функцію, при порушенні якої можуть виникнути різні хворобливі стани;

 пластичну функцію, що має величезне значення при загоєнні ран, зрощенні переломів і т. д.;

 протипухлинну функцію,  спрямовану на усунення злоякісних утворень.

Вчений класифікував людей на 4 основних типи за особливостями будови і функціонування сполучної тканини організму: ліпоматозний, пастозний (лімфатичний), астенічний і фіброзний. Залежно від того, до якого з цих типів належить людина, визначається реактивність її організму і схильність до тих чи інших захворювань, і вже у відповідність з цим, довголіття людини.

У цьому плані важливо відзначити те, що, досліджуючи поведінку найстрашнішого ворога людства, рак, О. Богомолець прийшов до висновку, що злоякісні пухлини не можуть розвиватися в організмі, чия система сполучної тканини має достатню реактивність.

Він же першим в світовій медицині розробив ефективний метод впливу на сполучну тканину за допомогою запропонованої ним цитотоксичної сироватки (АЦС), яку в народі прозвали «сироваткою Богомольця».

«Сироватка Богомольця» особливо успішно застосовувалася в роки Другої світової війни, значно прискорюючи зрощення переломів, загоєння м'яких тканин та ін. Завдяки їй було врятовано багато життів.

Олександр Богомолець був ініціатором і керівником робіт по консервації крові. До кінця 20-х років завдяки його зусиллям було створено мережу наукових інститутів і станцій переливання крові, що забезпечували лікарні консервованою донорською кров'ю. Ця мережа в роки Другої світової війни врятувала сотні тисяч життів.

Олександр Богомолець взяв участь у створенні першого в світі Інституту гематології та переливання крові (нині - Гематологічний науковий центр), який очолив після смерті його першого директора Олександра Богданова і керував ним до 1931 року. До речі, саме в цей період він і його учні встановили універсальний донорський характер першої групи крові.

В інституті під керівництвом Богомольця була розроблена унікальна методика консервації донорської крові, яка до сих пір застосовується практично без змін.

Ідеї О. Богомольця стали основою для сучасних медичний теорій, а сформовані на їх фундаменті принципи і сьогодні широко використовуються в профілактиці і лікуванні. Згадати хоча б той факт, що українець одним з перших в світі вказав на очевидний зв'язок алергії та імунітету людини.

Наукова спадщина великого вченого - це цілі школи, інститути, лабораторії, напрямки. Олександр Богомолець та його учні заклали основи нової галузі в медичній науці - патофізіологіі.

Цікаво, що О. Богомолець під час роботи в Саратові сам набрав штат і закупив за власні кошти необхідні прилади(частину обладнання він привіз із Франції, частину сконструював сам) для кафедри університету, таким чином створивши наукову лабораторію з кращим на той час обладнанням. В результаті лабораторія О. Богомольця стала провідним центром експериментальної роботи в області патологічної фізіології в усьому Радянському Союзі.

До кінця свого життя Олександр Олександрович працював над першим в світі підручником з патофізіології, який вийшов у 1921 році (всього 5 томів) під назвою «Короткий курс патологічної фізіології». За цю роботу Богомольцю у 1941 році була присуджена Сталінська премія

Українська редакція підручника Олександра Богомольця по патофізіології.

Але і це ще не все. Крім уже названих досягнень великого вченого, в Києві він створив Інститут експериментальної біології і патології Наркомату охорони здоров'я УРСР та Інститут фізіології, які після його смерті були об'єднані в Інстітут фізіології АН УРСР, а також Київський диспансер боротьби з передчасною старістю, на базі якого пізніше було створено Інститут геронтології.

Як президент Академії наук України Богомолець здійснив повне перетворення наукової установи. Зокрема, на базі окремих кафедр і лабораторій створив повноцінні науково-дослідні інститути, запросивши працювати в них молодих перспективних українських вчених. До слова, сформована Богомольцем структура НАН України багато в чому збережена і ефективно функціонує і сьогодні.

Крім цього, в Києві Олександр Олександрович заснував один з найпопулярніших і «рейтингових» в науковому співтоваристві СРСР «Фізіологічний журнал», редагував багато наукових збірників. Разом з цим він ініціював щорічні глобальні наукові конференції по гострих проблемах медицини, активно проявляючи себе і як видатний громадський діяч.

Помер Олександр Богомолець 19 липня 1946 року. Похований в парку, який посадив зі своїми учнями, недалеко від будинку, де він жив. До речі, за вказівкою Й. Сталіна його ховали як «Маршала Науки». А народна любов до академіка була настільки сильною, що попрощатися з ним прийшли тисячі людей, які супроводжували похоронну процесію від дверей будинку і залишалися довгий час в парку після останньої грудки землі...

Пам'ятник Олександру Богомольцю на його могилі. Київ

Цікаві факти з життя Олександра Богомольця

Видатний український вчений народився... у Лук'янівській в'язниці Києва. Так сталося тому, що там знаходилася його мати, Софія Богомолець, відома революціонерка, один з керівників народницької організації «Південно-російський робітничий союз». Через два тижні після народження сина суд засудив жінку до страти, пізніше заміненої десятьма роками каторги, потім строк був збільшений до 19 років за спробу втечі.

Софія Богомолець в суворих умовах тюремного ув'язнення своєю стійкістю дивувала навіть бувалих жорстких і цинічних охоронців і жандармів, висловлюючи прямо в обличчя генерал-губернатору все, що про нього думала, в грубій формі, заступаючись за своїх подруг по ув’язненню, не зрікаючись від жодного свого слова в ім'я ідеї, в яку вірила.

Цікаво, що діти і внуки Олександра Олександровича «всі пішли» в свого прославленого батька і добилися на ниві медичної науки і суспільної діяльності величезних успіхів, якими б пишався великий вчений. Так:

 син Олег Олександрович Богомолець (1911-1991) - відомий український патофізіолог, член-кореспондент Академії Наук СРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР;

 дочка Олега Олександровича, Катерина Олегівна (1939-2013) - професор кафедри патологічної анатомії Національного медичного університету ім. Богомольця. Працювала анестезіологом в Інституті туберкульозу і грудної хірургії під керівництвом академіка Миколи Амосова;

 її сестра, Олександра Олегівна (нар. 1958) - дитячий лікар-реаніматолог, в даний час завідує квартирою-музеєм Олександра Богомольця;

дочка Катерини Олегівни, Ольга Вадимівна Богомолець (нар. 1966), правнучка Олександра Богомольця, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Національного медичного університету ім. Богомольця в Києві, координатор Європейської асоціації лазерної дерматології у Східній Європі, член Американської академії дерматології, Європейської академії дерматовенерології, член Нью-Йоркської академії наук, Радник Президента України з гуманітарних питань. Депутат Верховної Ради України VIII скликання. Голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я. Виконавиця старовинних і сучасних українських романсів;

За свою діяльність великий українець був нагороджений:

 Сталінською премією першого ступеня - за наукову працю «Керівництво з патологічної фізіології» в трьох томах;  званням Героя Соціалістичної Праці - за видатні заслуги в науці, за створення цінних препаратів для лікування ран і переломів кісток;

 двома орденами Леніна;

 орденом Вітчизняної війни I ступеня;

 орденом Трудового Червоного Прапора;

 медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».

Про останні дні життя Олександра Олександровича його дружина, Зоя В'ячеславівна Богомолець, згадувала:

- Богомолець передчував фінал. За два дні до смерті він продиктував Олегу останні розпорядження. Вони стосувалися циклотрона, ботанічного саду, обсерваторії, десятків інших академічних проблем і одночасно доль людей! Наприклад, Олександр Олександрович просив надати допомогу родині загиблого на фронті співробітника Академії... Зі мною він також заговорив про свою смерть. Уздовж доріжки, що веде до інституту, зеленіли висаджені ним дерева і чагарники. Особливо любив Богомолець «підкову» - невеликий майданчик в обрамленні запашних квітів, звідки відкривався вид на Київ.

«Це місце треба буде залишити відкритим, щоб сюди приходили закохані і діти, а я міг бачити їх, - сказав він. - Так, Зоєнько, я хочу, щоб мене поховали тут. Не буду ж я жити вічно. А звідси я зможу непомітно приходити на засідання вченої ради інституту», - з сумом пожартував він. Заповіт Богомольця був виконаний.

19 липня Олександр Богомолець помер.

Могила Олександра Богомольця

Похований видатний український вчений у меморіальному парку Києва, посадженому ним і його учнями, біля будинку, де він жив.

Увічнення пам'яті Олександра Богомольця.

Іменем О. О. Богомольця названі:

  Національний медичний університет у Києві;

   Інститут фізіології Національної академії наук України у Києві;

  Вулиці в Харкові, Волгограді, Львові, Києві, Харкові

У Києві, на початку вулиці ім. Богомольця, встановлено меморіальну дошку.

У 1946 році після смерті О. О. Богомольця Радою Міністрів СРСР засновано премію імені О. О. Богомольця за видатні роботи в області медичних наук в розмірі 25 тис. рублів, що присуджувалася Академією наук УРСР, а також докторантські стипендії імені академіка О. О. Богомольця в розмірі 1300 рублів на місяць кожна.

У 1971 році на честь видатного українського вченого була випущена поштова марка «Пошти СРСР»:

Меморіальна дошка встановлена ​​на будівлі Президії Національної Академії Наук в Києві, де працював Богомолець.

Меморіальна дошка встановлена в Києві на фасаді будівлі Інституту фізіології АН України (вулиця Академіка Богомольця, де з 1932 по1946 роки працював видатний український учений.

  Національний медичний університет ім. Олександра Богомольця

Меморіальна дошка  на початку вул. Богомольця в Києві

 Бюст Олександра Богомольця перед морфологічним корпусом медичного унівверситету в Києві

 Меморіальний парк Олександра Богомольця в Києві

 Пам'ятник Олександру Богомольцю в меморіальному парку ім.Богомольця

 Монета з портретом Богомольця

 Бюст Олександра Богомольця на станції метро Унівкрситет

Література до теми з фондів МСМБ

Видатні постаті в історії України XX ст. [Текст] : Короткі біографічні нариси / Авт.-упорядн.: В.І.Гусєв, О.В.Даниленко, Л.В.Іваницька, О.М.Назарчук, Н.В.Терес, В.І.Червінський. - К. : Вища школа, 2011. - 391 с. : іл. - Слово до читача: с.5. - ISBN 9789666423927 : (В пер.) 52-95.

Кавецький, Ростислав Євгенович. Олександр Олександрович Богомолець [Текст] / Кавецький, Ростислав Євгенович. - К. : Наукова думка, 1979. - 68 с. : іл. - (В обкл.) 0-20.

Київський нацiональний ун-т iм. Тараса Шевченка. Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності [Текст] / За заг. ред. А.П.Коцура, Н.В.Терес; Передм. авт. - К. : Книги-XXI, 2007. - 464 с. : іл. - Передмова: с.3. - ISBN 9789668653957 : (В паліт.) 30-00.

Мельничук, Георгій. 1000 незабутніх імен України [Текст] : Науково-популярне видання / Мельничук, Георгій ; Худ. Ю.А.Демидьонок. - К. : Школа, 2005. - 288 с. : іл. - (1000). - Від автора: с.3. - ISBN 9666613034 : (В паліт.) 40-00. - ISBN 966339112.

Національна академія наук України. Історія української культури [Текст] : В п'яти томах: Наукове видання. Т.5; Кн.3 : Українська культура XX - початку XXI століть: Культура та розвиток науки і технологій в Україні / Під ред. М.Г.Жулинського; Авт.-упор. І.Є.Александрова, В.Г.Бар'яхтар, О.М.Боголюбов та ін. - В суперобкладинці. - К. : Наукова думка, 2013. - 950 с. : іл. - Бібліографія: с.907. - Список скорочень: с.943. - ISBN 9789660005415 : (В паліт.) 250-00. - ISBN 9789660011847.

Ільченко, Олесь. NOMINA. Україна. Сторінки родинного альбому [Текст] = NOMINA. Ukraine. Pages from a Family Album : [Популярне видання] / Ільченко, Олесь ; Упор. В Кирилова; Худож. В.Кучер; Пер. англійською О.Микитки, М.Качмар, Н.Сисюк та ін. - К. : ArtHuss, 2017. - 192 с. : іл. - Замість передмови. Лист синові: с.7. - ISBN 9786177428007 : (В паліт.) 570-00. Україна - європейська країна [Текст] : Використані факсимільні копії рідкісних історичних документів. Національний музей історії України / Автор-уклад. С.Чайковський. - К. : Балтія-Друк, 2015. - 124 с. : іл. - ISBN 9786115160020 : (В паліт.) 340-50. Видання, в якому статті з історіі України проілюстровані унікальними експонатами зі знаменитої скарбниці - Національного музею історії України. Розповідь доповнюють факсимільні копії історичних документів з фондів музею

Шаров, Ігор. Вчені України: 100 видатних імен [Текст] / Шаров, Ігор. - Від автора: с.5. - 481 с. : іл. Вчені України: 100 видатних імен

Бібліографія статей

(подано в зворотній хронологіі та в алфавіті авторів)

2019

Віленський, Юрій. Чим Богомолець "не догодив" Сталіну", чи як розганяли генетиків у Києві [Текст] = https://m.day.kyiv.ua/sites/default/files/main/articles/15082019/9bogomolec_1.jpg  / Віленський, Юрій // День. - 2019. - 15 серп. (№ 146). - С. 9. Сам Іван Петрович Павлов, з його нестаріючим поглядом на роль центральної нервової системи, на синтез фізіології головного мозку і психології, був, власне, не причетним до спекуляції його ім’ям. Але вчення перетворили на ікону. Виникла «Павловська рада» з функціями сучасної інквізиції

2018

Савіна, В.В. 100-річний ювілей Національної академії наук України [Текст] / В. В. Савіна // Країна знань. - 2018. - № 9-10. - С.2-7. 100 років тому здійснилася віковічна мрія української інтелігенції про створення національного наукового центру, який об'єднав би усі творчі сили, розпорошені в університетах, інститутах, лабораторіях, наукових товариствах, спрямував би їхню діяльність на благо українського народу

2017

Віленський, Юрій. Невідомий Богомолець [Текст] : як академікові вдавалося визволяти колег зі сталінських катівень / Віленський, Юрій // День. - 2017. - 1 серп. (№ 132). - С. 5. В достопам'ятному тридцять восьмому вченого, що очолював у Києві Інститут переливання крові, було заарештовано. Від "вилучення" його буквально дивом врятував академік Богомолець, про цей вражаючий для того часу факт мені одного дня розповіла дочка Олексія Олександровича - Олена Олексіївна Федоровська, яка продовжувала, вже в нашому столітті, працювати в тому ж інституті

2011

Долина, Наталія. Його відкриття й досі рятують життя [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=20137 : Сьогодні 130 років від дня народження видатного українського вченого Олександра Богомольця / Долина, Наталія // Урядовий кур'єр. - 2011. - 24 трав. (№ 92). - С. 19. Лікар-гуманіст Олександр Богомолець мріяв продовжити людське життя, повернути людству вкрадені у нього хворобами "мільйони сонячних днів". Його фундаментальні дослідження в галузі імунології, алергології, геронтології, ендокринології стали наріжним каменем сучасних наукових теорій, а принципи профілактики та лікування й донині широко застосовуються в медицині

2010

Кульчицький, Станіслав. Наші Ньютони та Галілеї [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293214 / : Топ-50 української науки ХХ ст. / Кульчицький, Станіслав // День. - 2010. - 5 бер.(№39). - С. Ми продовжуємо друкувати статтю Станіслава Кульчицького (див. «День» від 26.02.2010) «Наші Ньютони та Галілеї», яка присвячена найвидатнішим людям світової науки, які народилися на українській землі, а також тих геніїв у науці й техніці, які приїхали до нас і провели все життя або частину його з нами

2006

Романець, Д. Дорогами Богомольця : Академік Олександр Богомолець - один із перших геронтологів світу - сам так і не став довгожителем / Д. Романець // Україна молода. - 2006.- 31 трав. (№97). - С. 8. До 125 річчя від дня народження Олександра Богомольца - українського вченого, який прагнув розкрити таємницю довголіття

WEBліографія

http://heroes.profi-forex.org/ua/bogomolec-oleksandr-oleksandrovich - Олександр Богомолець - українець, який продовжив життя людству

http://www.nbuv.gov.ua/node/4082   -  Матеріали е-Бібліотеки "Україніка": 

Олександр Богомолець

О. О. Богомолець. Вибрані праці

Александр Александрович Богомолец: Воспоминания современников

http://www.univ.kiev.ua/ua/geninf/osobystosti/bogomolets   -   Богомолець Олександр Олександрович (1881-1946). Патофізіолог, віце-президент Академії наук СРСР, Президент Академії наук Української РСР, директор Інституту експериментальної біології і патології Академії наук Української РСР, директор Інституту клінічної фізіології Академії наук Української РСР, академік Академії медичних наук СРСР, академік Академій наук СРСР, Української РСР і Білоруської РСР

https://nmuofficial.com/akademik-o-o-bogomolets/  - Академік О.О.Богомолець

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua  - сайт газети «Голос України»

https://m.day.kyiv.ua  -  сайт газети «День»

https://zn.ua  - сайт газети «Дзеркало тижня»

http://www.ukurier.gov.ua  - сайт газети «Урядовий кур’єр»

Підготувала бібліограф Качановська Н.В.