«Михайло Бойчук. Один із Ростріляного відродження»

Бібліографічний список до 140-ї річниці від дня народження

українського художника-монументаліста Михайла Бойчука

На виконання постанови Верховної Ради України від 17грудня 2021 року № 1982-ІХ МСМБ «Молода гвардія» підготувала бібліографічний список статей до 140-річчя від дня народження Михайла Бойчука (1882-1937), художника-монументаліста, графіка. Михайло Бойчук – видатний український художник. Культова постать у мистецтві ХХ століття. Належить до групи митців Розстріляного відродження. Він є засновником нового стилю монументального мистецтва (неовізантизму), базованого на українських традиціях і європейських взірцях.

3 середини 60-х років розпочався i йде донині процес повернення школи до широкого загалу шляхом, експонування на виставках вцілілих твopiв та nублiкацiй nраць дослідників. Особлива роль у відтворенні правдивої iсторії належиrь nублiкацii достеменних архівних документів

Автопортрет художника Михайла Бойчука

Михайло Бойчук. Біографія скорочено

Михайло Бойчук народився 30 жовтня 1882 року у селі Романівка неподалік містечка Теребовля (тепер Тернопільської області). Батько Левонтій був рільником, про матір відомо лише ім’я – Ганна. Вона померла 1907 року, після чого батько одружився вдруге. Михайло був найстаршим серед дев’яти дітей: брати Іван, Дмитро, Тимко (також відомий український живописець, учень Михайла), сестри – Марія, Катерина, Юлія, Олена, Розалія (останні дві – від другого шлюбу батька).

1898 року Михайло Бойчук розпочав навчання в малярській школі у Львові. Навчався під керівництвом Юліана Панькевича. 1902 р. М. Бойчук приєднався до Наукового товариства ім. Т. Шевченка, від членів якого згодом отримав підтримку щодо подальшого навчання – товариство разом з Андреєм Шептицьким виділили кошти на навчання у Віденській академії мистецтв, і пізніше – у Краківській, де Михайло був учнем Леона Вичулковського.

Закінчив Краківську академію зі срібною медаллю і продовжив навчання в Мюнхенській академії, а потім на кілька років відбув до Парижа. Перебуваючи під впливом світового мистецтва, почав цікавитись набутками рідного краю, звернув увагу на народне примітивне мистецтво.

З 1908 року проживав у Парижі, де детально ознайомився з творчістю таких видатних художників, як Сезанн, Ренуар, Пікассо. У цей період у Михайла виникла ідея втілити мистецтво як колективну спадщину, наслідок життя попередніх поколінь. Він вважав, що колективність в мистецтві є найвагомішою, тому переконував своїх учнів відмовитись від індивідуалізму: «Не бійтеся втратити свою індивідуальність. Хто краще працює, до того приглядайтесь. Не треба боятись запозичувати у іншого, треба намагатися зробити краще. Індивідуальність сама виявиться, коли майстер визріє».

Так М. Бойчук прийшов до ідеї монументалізму. До числа його учнів належали Микола Касперович, Софія Бодуен-де-Куртене, Софія Налепинська. «Бойчукісти» орієнтувались на мистецтво Київської Русі та Візантії, тому Михайло прагнув почати відродження українського мистецтва саме з цього історичного періоду. 1909 року М. Бойчук заснував майстерню неовізантійського мистецтва, що ознаменувала початок його творчої школи.

У Парижі Михайло Бойчук одружився із Софією Налепинською. У 1910-1911 роках він відвідав Італію, де продовжив вивчати монументальне мистецтво, зокрема епоху проторенесансу.

У 1911-1912 роках Михайло Бойчук жив у Львові. Тут він реставрував ікони в Національному музеї, намалював ікону «Покрова Богородиці», автопортрет та ін.

В часи Першої світової війни як австрійський підданий був засланий Російською імперією в Арзамас. Повернувся до Києва 1917 року і активно долучається до розбудови Української Народної Республіки. У грудні 1917 року, в Києві з ініціативи видатних діячів культури, науки й мистецтва – академіка Михайла Грушевського, вчених Дмитра Антоновича й Григорія Павлуцького, художників Василя й Федора Кричевських, Вадима Меллера, Михайла Бойчука, Олександра Мурашка, Георгія Нарбута, Миколи Бурачека, Михайла Жука, Абрама Маневича - створили Українську академію мистецтв, яку й очолив Михайло Бойчук. В столиці митець працював над реставрацією фресок Софійського собору, а також Успенського собору, Єлецького монастиря в Чернігові.

У 1924 р. М. Бойчук став професором Київського художнього інституту. Працював в жанрі монументального мистецтва, а також графіки.

1925 р. М. Бойчук разом з учнями заснували Асоціацію революційного мистецтва України (АРМУ). Через тиск комуністичної партії змушений був покинути Україну 1931 року, але вже наступного року повернувся у Харків.

З болем переносить насильницький голод-геноцид 1932-1933 рр. А в цей час групами і поодинці визбирує НКВС українську інтелігенцію, яка стала носієм і фундатором української державності в 20-ті роки. Художня лінія М. Бойчука, відома під назвою «бойчукізм», базувалася на зверненні до традицій народного мистецтва, візантійського іконопису, давньоукраїнського живопису і малярства, італійського проторенесансу як першоджерела української національної форми.

Використовуючи формальне прикриття так званого УРСР, більшовицька влада чинить над українським народом бузувірські насильства, а фактично знищуючи все українське. Врешті органи НКВС дійшли і до «Бойчукістів», вимагаючи від них огидного зречення своїх ідей і плодів творчої праці. Але від Михайла отримали категоричне заперечення. Те саме продемонстрували його учні-послідовники.

Бойчука та його учнів звинуватили у «спотворенні радянської дійсності». «Колишній офіцер австрійської армії, професор Київського художнього інституту Бойчук є одним із керівників націонал-фашистської організації...» – це стало аргументом для знищення цілої мистецької школи та розстрілу її лідерів.

Михайла Бойчука разом з його талановитими учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром 25 листопада 1936 було заарештовано органами НКВС. 13 липня 1937 їх було розстріляно в Києві. Наприкінці цього ж року, 11 грудня було страчено і дружину Михайла Бойчука - Софію Налепинську-Бойчук.

Його реабілітували Верховним судом СРСР від 1 лютого 1958 р. Із присудженого на знищення мистецького доробку дещо збереглося, але мало

Із творів живопису відомі: «Урожай» (1910), «Українка» (1910-ті), «Молочниця» (1915). Зберіглась мозаїка із зображенням св. Іоана.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/mihaylo-boychuk-b-ograf-ya-skorocheno-ta-ts-kav-fakti,

 http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2022/01/blog-post_22.html

Михайло Бойчук. "Свято врожаю" - розпис Харківського Червонозаводського театру

Бібліографія статей

(подано у зворотній хронології)

2021

Клименко, Валентина. Секта Бойчука [Електронний ресурс] = https://localhistory.org.ua/texts/statti/sekta-boichuka-u-chomu-sila-i-innovatsiinist-vidatnogo-monumentalista/: у чому сила й інноваційність видатного монументаліста / Клименко, Валентина // Локальна історія . - 2021. - 30 жовт. Михайло Бойчук залишив по собі ціле явище: національну школу монументального мистецтва – бойчукізм. Тоді як у своїй майстерні він збирав художній інтернаціонал: були там французи, поляки, євреї, українці, росіяни. Бойчук заряджав їх фанатичною відданістю мистецтву й любов’ю до свого діла. Про монументальні розписи бойчукістів казали – гарно, як у церкві. Комплімент для майстра та водночас вирок. Бойчук не перейшов на засади соцреалізму, за що й поплатився життям – його розстріляли 1937 року в Києві

2020

Чорна, Світлана. Сталінський режим знищив мистецьку школу Бойчука і його учнів [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/333837 / Чорна, Світлана // Голос України. - 2020. - 29 лип. Харизматичного Михайла Бойчука називають Сократом українського мистецтва, який умів продукувати ідеї й синтезувати передові течії, мав особливий творчий стиль. Художник, чиї погляди сформувалися під впливом Михайла Грушевського, був палким патріотом України, мріяв про відродження української державності та світове визнання національної культури. Тож започаткований ним художній напрям увібрав у себе найхарактерніші мистецькі риси Візантії, Київської Русі та українського примітивізму

2019

Михлик, Зенон. Твори заштукатурили, а пам’ять стерти не змогли [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19745/index.php?n=44267 / Михлик, Зенон // Сільські вісті. - 2019. - 17 груд. (№98). Суть запропонованої художником новаторської теорії, так званого бойчукізму, в творенні національного стилю, який, визначили мистецтвознавці, «характеризується композиційною ясністю, високою пластичною культурою й вивершеною майстерністю»

2018

Трапезнікова, Дар’я. «Тут розпочався справжній Бойчук» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/tut-rozpochavsya-spravzhniy-boychuk: єдині в Києві фрески легендарних митців «Розстріляного Відродження» - на стінах їхньої альма-матер / Трапезнікова, Дар’я // День. - 2018. - 2-3 лют. (№ 18-19). - С. 1, 8-9. Новоспечений професор та його учні були майстрами різних технік, але пріоритетним напрямком для них було відродження фрески. Так би й вважалося все це втраченим, якби в 1970-х роках не сталася пожежа... Рятувальники на совість залили все водою, тож «маскувальна» фарба злізла, оголивши частини фресок 1920-х років. Дослідження виявили, що зображення були нанесені приблизно в 1927-1928 роках. Майстерня, яку розписували бойчукісти, має номер 250

                                        2017

Відбійним молотком – по бойчукізму [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vidbijnim-molotkom-po-bojchukizmu/: 135 років від дня народження Михайла Бойчука / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2017. - 28 жовт. (№203). - С. 5. Ще митцем-початківцем, якого коштом митрополита Андрея Шептицького відрядили на стажування до Парижа, Михайло Бойчук вчинив за настановою великого Кобзаря: «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Створення художником власного стилю, що поєднав традиції іконопису Візантії й суто український дух народного образотворчого мистецтва, стало досягненням світового рівня. Так звана неовізантійська (насправді суто національна) мистецька школа Михайла Бойчука спочатку дивувала і багатьом здавалася черговим модним дивацтвом, але із середини 1920-х почала здобувати міжнародне визнання

Кравченко, Ярослав. Бойчуківський неовізантизм у творчості Софії Бодуен де Куртене (до 130-річчя від дня народження) [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/boychukivskyy-neovizantyzm / Кравченко, Ярослав // День. - 2017 - 27 січ. (№ 13-14). - С. 32. У 1906 році С. Бодуен де Куртене разом із подругами займаються в майстерні професора Ш.Холлоші в Мюнхені, а з 1908-го – у Академії Рансон в Парижі. Тут, в майстерні Поля Серюз’є, відбувається знайомство «трьох Софій» з Михайлом Бойчуком

2016

Кулик, Наталія. Бойчук і бойчукісти, [Текст]: або Казка із жахливим кінцем / Кулик, Наталія // Освіта України. - 2016. - 11 квіт. (№14). - С. 14-15. Ім'я Михайла Бойчука - художника, педагога, засновника нового стилю монументального мистецтва, розстріляного учасника національного відродження - не належить до списку забутих, проте надбанням широкої громадськості воно так і не стало. Хто такий Бойчук - насправді мало хто знає. Бо з ним трапилося найгірше, що може статися з художником: після нього майже нічого не лишилося. Тільки репродукції та ескізи, які дивом вдалося врятувати, - радянська влада зробила все, аби стерти пам'ять про митця і його школу. мабуть, це єдиний випадок, коли каральна система знищила цілий напрям у живописі

2015

Кравченко, Ярослав. «Паризькі симпатії» Михайла Бойчука [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/naprykinci-dnya/paryzki-sympatiyi-myhayla-boychuka: або Спроба персоніфікації портретів пензля художника 1909-1910 років із нагоди його Дня народження / Кравченко, Ярослав // День. - 2015. - 30 жовт. (№197-198). - С. 24. Спроба порівняльного аналізу та ідентифікації бойчуківських портретів із конкретними історичними постатями на світлині паризької групи Renovation Bizantine, доповнена спогадами з приватного життя молодих художників

2013

Кравченко, Ярослав. Нищений, але незнищений! [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/nishcheniy-ale-neznishcheniy: про нововиявлені малюнки львівського періоду Михайла Бойчука, збережені Ярославою Музикою / Кравченко, Ярослав // День. - 2013. - 6 лист. (№202)

2012

Гуляй І. Майстер, що не дожив до осені [Текст]: 130 років тому народився Михайло Бойчук / І. Гуляй // Голос України. - 2012. - 27 жовт. (№203). - С. 13. Про цього художника заведено говорити - Михайло Бойчук та його школа. Саме це поняття важко уявити, бо головні монументальні твори Бойчука та бойчукістів знищено. Коли він починав свій шлях, нашим молодим митцям не було де вчитися на батьківщині. Їхали до Петербурга, Кракова, Відня. В Україні мистецької школи не було - ні як навчального закладу, ні як напряму. Але за якихось півтора десятиліття після Бойчукового дебюту все це з’явилось - і мистецька академія, і мистецький напрям, що отримав його ім’я

Кравченко, Ярослав. «Розстріляне Відродження» українського малярства [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/naprikinci-dnya/rozstrilyane-vidrodzhennya-ukrayinskogo-malyarstva: цього року минає 130 років від дня народження Михайла Бойчука та 75 років – фізичного знищення Вчителя і його учнів / Кравченко, Ярослав // День. - 2012. - 26 жовт. (№194)

Левицька, Любов. Один із Ростріляного відродження [Текст]: на 130-річчя Михайла Бойчука до його рідної Романівки з'їхалися художники / Левицька, Любов // Голос України. - 2012. - 3 лист. (№208). - С. 9. Видатного українського художника-монументаліста Михайла Бойчука знала вся Європа, але за радянських часів про нього нічого не знали на Батьківщині

2011

Мамченкова, Оксана. Куля у фіналі [Текст] = https://ua.korrespondent.net/journal/1284560-korrespondent-kulya-u-finali-tragichna-dolya-hudozhnika-mihajla-bojchuka-zasnovnika-novoyi-techiyi-svitov: трагічна доля художника Михайла Бойчука, засновника нової течії світового мистецтва / Мамченкова, Оксана // Корреспондент. - 2011. - 11 нояб. (№44). - С. 62-64. Художник Михайло Бойчук разом з групою соратників на початку XX століття зробили Україну одним зі світових центрів образотворчого мистецтва. Однак від радянської держави вони отримали по 9 грамів свинцю

Єременко, Світлана. Гімн бойчукізму [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chitayte/gimn-boychukizmu/ Єременко, Світлана // День. - 2011. - 18-19 лист. (№210-211). - С. 23. Книга Ярослава Кравченка «Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен» вийшла у «Майстерні книги» київського видавництва «Оранта», але відома, на жаль, здебільшого в колі мистецтвознавців. Відчувається, що тема не випадкова для автора. Це закономірно, адже львівський мистецтвознавець Ярослав Кравченко - син одного з уцілілих бойчукістів Охріма Кравченка, який до кінця життя творив і пропагував мистецькі постулати свого вчителя Михайла Бойчука. Зі сторінок книги та листування об’ємно постає образ Михайла Бойчука - харизматичної особистості, талановитого художника, засновника нового модерного мистецького напрямку

«ПРОРОК ІЛЛЯ». МИХАЙЛО БОЙЧУК, 1912-1913 рр. / ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ З КНИЖКИ ЯРОСЛАВА КРАВЧЕНКА «ШКОЛА МИХАЙЛА БОЙЧУКА. ТРИДЦЯТЬ СІМ ІМЕН»

2010

Бойчукізм [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/boychukizm: одне з унікальних художніх явищ України, що було «репресоване» / Інф. "День" // День. - 2010. - 30 квіт. (№77). «Бойчукізм» – мистецька течія, що отримала назву завдяки імені майстра Михайла Бойчука, і стала знаковим явищем в українському мистецтві 1910-1930 років. За радянських часів бойчукісти належали до кола репресованих та заборонених художників, і лише після 1991 року вони почали повертатися до українців, у тому числі завдяки роботам, що зберігаються у фондах Національного художнього музею України

Родик, Костянтин. Звичайний фашизм [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/1722/164/60881/ / Родик, Костянтин // Україна молода. - 2010. - 21 серп. (№155). Після 1937-го в Україні модернізму не було. Бо саме тоді більшість українських модерністів розстріляли. У малярстві найбільшою втратою стало вбивство Михайла Бойчука та цілого грона його яскравих, талановитих учнів – «білих ворон» посеред тодішнього перестояного описового натуралізму, – за котрими саме собою закріпилося наймення «бойчукісти». Відтоді український живопис, що став був урівень світових зразків, утратив монументальне відчуття вічності, яка формує сьогодення, і скотився до ілюстративно–декоративного, політично доцільного (тобто соцреалістичного) ремесла. А Бойчука і бойчукістів наказано викреслити з масової пам’яті

2002

Скиба, Микола. Вирубаний сад [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/virubaniy-sad-30-zhovtnya-120-rokiv-z-dnya-narodzhennya: 30 жовтня - 120 років з дня народження художника Михайла Бойчука / Скиба, Микола // День. - 2002. - 29 жовт. (№197). - С. 6. Тоталітаризм поглинув практично всі монументальні творіння Михайла Бойчука. Остання в часі робота Бойчука і його школи – розписи Червонозаводського театру в Харкові 1933 – 1935 рр. (вже позначені, до речі, певним компромісом із компартійним режимом) нищились із застосуванням «найпрогресивніших» технічних засобів щойно після страти самого Михайла Львовича Бойчука 13 серпня 1937 року

1993

Присталенко Н. 3 архіву Михайла Бойчука [Електронний ресурс] = https://uartlib.org/downloads/PristalenkoBoychuk_uartlib.org.pdf / Н. Присталенко // Українське мистецтвознавство. - 1993. - Вип. 1. - С. 127-134. 13 липня 1937 р. був страчений художник, засновник  національної школи монументального мистецтва Михайло Львович Бойчук разом з його талановитими учнями Іваном Івановичем Падалкою та Василем Теофановичем Седляром. lx монументальні твори також булu знищені або загинули. Особлива роль у відтворенні правдивої iсторії належиrь nублiкацii достеменних архівних документів. Невеликою часткою їх є пропоновані матеріли з фондiв Державного музею yкpaїнськогo образотворчого мистецтва

Федорук О. К. Штрихи до портрета майстра [Електронний ресурс] = https://uartlib.org/downloads/PristalenkoBoychuk_uartlib.org.pdf / О. К. Федорук // Українське мистецтвознавство. - 1993. - Вип. 1. - С. 134-141. Малодослiджені сторінки жuття i творчості Михайла Бойчука, нові документи, фотографii, свiдоцтво про навчання - тема cтaттi O. Федорука

Література до теми із фондів МСМБ

Білокінь, Сергій. Бойчук та його школа. [Альбом] [Текст]: Науково-популярне видання / Білокінь, Сергій; Пер. на англ. К.Калинковської. - К. : Мистецтво, 2017. - 256 с.

У виданні репрезентується творчий шлях одного з найвидатніших українських мистців Розстріляного Відродження Михайла Львовича Бойчука (1882–1937) – творця двох мистецьких шкіл (першої – паризької, чи франко-польської, другої – київської), члени яких згодом за його ім’ям отримали назву бойчукістів. Серед них такі видатні мистці, як Іван Падалка, Василь Седляр, Софія Налепинська-Бойчук та інші Ця плеяда художників, які фізично або психологічно-соціально були знищені сталінським режимом, створили унікальні роботи, просякнуті національно-монументальним духом, побудовані на відчутті величі візантинізму, магії ранньоренесансних сентенцій Заходу та наповнені розумінням глибинних пластів народного мистецтва

Видатні постаті в історії України XX ст. [Текст]: Короткі біографічні нариси / Авт.-упорядн.: В.І.Гусєв, О.В.Даниленко, Л.В.Іваницька, О.М.Назарчук, Н.В.Терес, В.І.Червінський. - К. : Вища школа, 2011. - 391 с.

Історія української культури [Текст] / Під ред. І.Крип'якевича. - К. : Либідь, 1994. - 656 с.

Лобановський, Борис Борисович. Українське мистецтво другої половини XIX - початку XX cтоліття [Текст] / Лобановський, Борис Борисович, Говдя, Петро Іванович ; Під ред. Т.В.Коляди; Художн. В.Д.Єрмаков. - К. : Мистецтво, 1989. - 206 с.

Певний, Богдан. Майстри нашого мистецтва : Роздуми про митців та мистецтво / Певний, Богдан; Передм. І.Дзюби; Післямова В.Перевальського; Упоряд. О.Певна; Худ. оформ. О.Івахненка. - К.; Нью-Йорк : Видавнича група "Сучасність"; Українська вільна Академія наук у США, 2005. - 431 с.

Рудзицький, Артур. Я хочу робити й більше нічого я не хочу. Василь Седляр [Текст]: Образотворче видання / Рудзицький, Артур. - К. : Саміт-Книга, 2020. - 240 с.

Книга про художника Василя Седляра (1899-1937) розповідає про одного із найяскравіших представників "бойчукізму", видатного українського майстра, творча та життєва доля якого склалася трагічно

Соколюк, Людмила. Михайло Бойчук та його школа [Текст]: Монографія / Соколюк, Людмила. - Харків: Видавець Олександр Савчук, 2014. - 386 с.

Монографія є першим глибоким і докладним дослідженням творчості Михайла Бойчука та представників його школи як одного з найяскравіших явищ українського "розстріляного Відродження". Універсальна система монументалізму і нові педагогічні принципи, створені Бойчуком, розглядаються у найтіснішому зв'язку з мистецькою проблематикою доби, історико-культурними і політичними подіями в Україні з кінця ХІХ ст. і до знищення бойчукізму в 1937 р. Виявляється місце і значення Бойчука у розвитку національної художньої культури як в Україні, так і поза її межами. Проаналізовані в контексті європейської синхронності твори Бойчука і його учнів супроводжуються відповідними переліками із зазначенням місцезнаходження з метою уникнення подальшої плутанини, що з'явилась у низці сучасних публікацій. Книга розрахована на фахівців і всіх тих, хто цікавиться образотворчим мистецтвом

Українська культура [Текст] / Під ред. Д. Антоновича; Додатки С.Ульяновської, В.Ульяновської. - К. : Либідь, 1993. - 592 с

 Шедеври українського живопису [Текст] = Masterpieces of n Ukrainian Painting: Альбом / Упоряд., резюме, текст Д.Горбачова; Пер. англ. О.Подшибіткіної; Пер. франц. О.Кобушкіної. - Вид. 2-ге, змін. - К. : Мистецтво, 2012. - 512 с.

У великоформатному альбомі репродукуються твори українського живопису ХІ - середини ХХ сторіччя від Алімпія Печерського до Казимира Малевича, які зберігаються переважно в музеях України. Автор подає нову мистецтвознавчу концепцію еволюції українського живопису. Великий часовий діапазон дає можливість проілюструвати різні жанри живопису, висвітлити процеси формування і розвитку основних художніх стилів на теренах України в розділах "Візантійсько-руський стиль", "Православна готика", "Ренесанс", "Бароко", "Рококо", "Просвітництво", "Бідермаєр", "Романтизм і неоромантизм", "Реалізм і пленеризм", "Постімпресіонізм", "Сецесія", "Авангард", "Бойчукізм", "Новий реалізм", "Народне мистецтво"

Шкандрій, Мирослав. Авангардне мистецтво в Україні, 1910-1930: пам'ять, за яку варто боротися [Текст] = Avant-Garde Art in Ukraine, 1910-1930: Contested Memory: Науково-популярне видання / Шкандрій, Мирослав; Пер. з англ. І.Семенюк. - Х.: Фабула, 2021. - 224 с.

Чимало митців, які вважали себе українцями, народились і працювали на території України, нині відомі у світі як представники російської чи європейської культури. Цією книжкою Мирослав Шкандрій повертає українським авангардистам українське обличчя, викрадене колоніальним минулим. Тут Україна постає мультинаціональною країною з багатою культурою, яка надихала сміливі мистецькі порухи. Автор прискіпливо досліджує життя і творчість митців 20–30-х років ХХ століття, зокрема Давида Бурлюка, Казимира Малевича, Івана Кавалерідзе, Дзиґи Вертова, Вадима Меллера, Михайла Бойчука

WEBліографія

https://www.facebook.com/watch/?v=3016064245282533 - Український художник-монументаліст – Михайло Бойчук

https://www.facebook.com/watch/?v=335845196971077 - Хто такий Михайло Бойчук?

https://www.youtube.com/watch?v=IK68IT39AMs - Михайло Бойчук | Біографія | Цікаві факти |

https://www.youtube.com/watch?v=zQ6esZ5wFNA - Суспільний університет. Заборонений художник Михайло Бойчук. Лекцію читає художник-живописець Остап Ковальчук.

https://www.youtube.com/watch?v=DLAe2jbbFQQ - Михаил Бойчук | Про ART

https://www.youtube.com/watch?v=E7f6Umqfom4 - Бойчук і бойчукізм

Документальний фільм про художника Михайла Бойчука, його школу та внесок в українське мистецтво. Автор сценарію та режисер Олександр Муратов. Продюсер Лариса Роднянська. Ведуча Ольга Сумська. 2001 рік.

https://www.youtube.com/watch?v=uwjEqC2Unnk - Лекція Віти Сусак «Бойчукізм після бойчукізму»

https://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/14949/ - Художник-монументаліст Михайло Бойчук

https://www.youtube.com/watch?v=PilWKvTzv28 - "Михайло Бойчук і мистецтво українського монументалізму "Розстріляного Відродження" (1917-1937)".

https://pilipyurik.com/60-news/latest-news/728-2017-06-29-12-50-23 - Школа Бойчука постає із небуття. Унікальна колекція в Запорізькому художньому музеї

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2498311-mihajlo-bojcuk-monumentalno-rozstrilani.html - Михайло Бойчук. Монументально розстріляні 13.07.2018 15:12

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2498365-mihajlo-bojcuk-monumentalno-rozstrilani-ii.html - Михайло Бойчук. Монументально розстріляні (ІІ) 14.07.2018 12:00

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2498413-mihajlo-bojcuk-monumentalno-rozstrilani-iii.html - Михайло Бойчук. Монументально розстріляні (ІІІ) 15.07.2018 12:00

https://www.radiosvoboda.org/a/971889.html - Михайло Бойчук

http://weloveua.com/ua/rasstrelyannoe-vozrozhdenie-mihail-bojchuk-ivan-padalko-vasilij-sedlyar/ - Розстріляне Відродження: Михайло Бойчук, Іван Падалка, Василь Седляр

Інтернет-ресурси

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://ukurier.gov.ua  – сайт газети «Урядовий кур’єр»

https://umoloda.kyiv.ua  – сайт газети «Україна молода»

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.