«Духовні сходження на Тарасову гору» (До 150 річниці з дня смерті Т.Г. Шевченка)
/До 150 річниці з дня смерті Т.Г. Шевченка/
Зміст |
„Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінчений. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...”
Від укладача
Пропонуємо до Вашої уваги біобібліографічний покажчик ”Духовне сходження на Тарасову гору”, присвячений 197 річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка та 150 річчю його смерті. Особливий акцент у покажчику поставлено на ознайомлення з шевченківськими місцями України:
- Шевченківського національного заповідника у Каневі,
- Національного заповідника „Батьківщина Тараса Григоровича Шевченка”,
- київські адреси Т.Г.Шевченка.
Покажчик має за мету допомогти молоді ознайомитися з Кобзаревими місцями влітку, дати інформацію і для подорожей і для роздумів.
Указ Президента України «Про заходи, присвячені 150-й річниці від дня смерті Т.Г. Шевченка та перепоховання його в Україні» |
Коротка хронологія життя
Тарас Шевченко прожив повне трагізму і болю життя, хоч спізнав і багато доброго. Душа його була навдивовижу відкрита світові, а натура до краю вразлива.
Народився Тарас Шевченко, як свідчить метрична книга села Моринець 9 березня 18 14 року у сім ' ї кріпака. Батько - Григорій Іванович – родом з вільних низових козаків. Мати Тараса - Катерина Бойко – була натурою чутливою, безмежно жіночою і люблячою. Померла вона 20 серпня 18 23 р., залишивши сиротами шестеро дітей. Тарасу тоді було 9 років.
21 березня 18 25 р., коли Тарасові ледве сповнилось 11 років – помер батько
1831 року – доля привела 17-річного Тараса до Петербурга, пишної столиці Російської імперії, до міста, де він прожив багато років, де сталися важливі події в його житті, одна з яких – викуп з неволі. У Петербурзі пан Енгельгардт, нарешті зважив на прохання свого козачка й дозволив йому вчитися малювати. Вчителем Тараса був Василь Ширяєв, досить відомий у Петербурзі майстер декоративних розписів. Вирішальне значення для Тараса Шевченка мала зустріч із земляком, родом із Богуслава, учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком. Він перший спостеріг істинний талант у ранніх Тарасових малюнках і розпочав справу викупу Шевченка з кріпацької неволі.
Найбільша заслуга у справі визволення Шевченка з неволі належить великому російському художнику Карлу Брюллову. Професор Петербурзької Академії мистецтв Карл Брюллов побачив обдарування не тільки в малюнках кріпака Шевченка, а й високо оцінив його перші вірші.
2 квітня 18 37 р. – Карл Брюллов почав малювати портрет Василя Андрійовича Жуковського. Через рік портрет було завершено.
25 квітня 18 38 р. – Василь Андрійович Жуковський вручив Тарасу Шевченку відпускну (в лотерею виграла портрет імператриця Марія Федорівна). День, коли Тарас Шевченко став вільним – найщасливіший у його житті. В автобіографічній повісті „Художник” Тарас Григорович розповів про історію свого викупу з кріпацької неволі
З травня 1838 р. – Т.Ш. почав навчатися у Петербурзькій Академії мистецтв у класі історичного живопису, яким керував Карл Брюллов, на правах «стороннього» учня (мали самі заробляти на хліб). Це була найщасливіша пора в житті Тараса.
1843 року після 14-річної розлуки Ш. вперше приїздить в Україну, де його зустрічають як великого національного поета й талановитого художника. Цього ж року в Києві знайомиться з видатним українським письменником, істориком, етнографом і критиком Пантелеймоном Кулішем. За 9 місяців перебування в Україні Ш. відвідав багато міст і сіл різних губерній. Національне й соціальне поневолення українського народу, його безправність перед визискувачами, страшні злидні, в яких опинилося селянство на своїй щедрій землі вразили й схвилювали душу великого поета
На початку 1844 року Тарас Григорович повернувся до Петербурга. Під враженням перебування в Україні він пише політичну сатиру – поему „Сон”.
У березні 1845 р. завершилося навчання Шевченка в Академії мистецтв. Рада академії надала йому звання «некласного художника». Відразу ж після цього Ш. виїхав у свою другу подорож в Україну.
Цензор П.О.Корсаков підписав дозвіл на випуск збірки 18 квітня 18 40 р. Друкувалися примірники «Кобзаря» близько місяця в одній з найкращих приватних друкарень Петербурга. Його тираж становив 1000 примірників кожний вартістю один карбованець. Розійшовся „Кобзар” швидко і заговорили пор нього у Петербурзі, в Україні, на далеких окраїнах Російської імперії. „Кобзар” читали освічені й малограмотні, він поширювався в рукописних списках. «Кобзар» 1840 р. став раритетом ще за життя Ш., а після арешту 1847 року його заборонили. На жаль більшість поетичних та прозових творів Ш. за його життя не друкувалися. Ті кілька книжок, що вийшли в 1840-1860 роках – крапля в морі творчої біографії поета.
„Кобзар” 1840 року відкрив слову Ш. Життя в народі: в піснях і численних рукописах. Поет сумлінно переписував свої твори до окремих зошитів, нумерував, об ' єднував у цикли. Відомі такі збірки автографів поета: „Три літа”, „Мала книжка”, „Більша книжка”. Альбом „Три літа” об ' єднує твори, написані в 1843-1845 роках під враженням першої та другої подорожей в Україну
Ш. найбільше малював Україну впродовж 1845-1847 років, під час другого приїзду на Батьківщину. Цей період відзначається розквітом творчих сил митця, створенням шедеврів поетичних і малярських.
У лютому 1844 – березні 1845 р. Ш. продовжує навчання в Петербурзькій Академії мистецтв. Загальні збори Петербурзької Академії мистецтв 18 листопада 19 45 року затвердили Шевченкові звання некласного художника.. Того ж дня сталася ще одна подія: Тарас Шевченко завершив поему „Кавказ”
У березні 1845 р. Ш. вдруге приїздить в Україну – на цілих 2 роки.
У грудні 1845 – січні 1846 року в Києві утворилася таємна політична організація Кирило-Мефодіївське братство, участь у якому взяли провідні культурні діячі України, письменники, вчені, студенти. У квітні 1846 року членом Кирило-Мефодіївського братства став і Тарас Шевченко. Шевченко поділяв антикріпосницькі погляди кирило-мефодіївців. Кирило-Мефодіївське братство проіснувало лише 15 місяців. У лютому 1847 року студент Олексій Петров написав донос про існування цієї політичної організації. В березні й квітні почалися обшуки й арешти. 5 квітня 18 47 року при в ' їзді до Києва Тараса Шевченка заарештували. Шевченкові винесли вирок: „...определить рядов ым в Оренбургский отдельный корпус под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать ”
Перший період заслання (1847 – 1850)
Після оголошення вироку Тараса Шевченка відправили до Орської фортеці, де його зарахували до 3-ї роти 5-го лінійного батальйону. Це принизливе й жорстоке покарання розраховане було на знищення Шевченкового духу й тривало десять років.
Роки поетової неволі поділяють на два періоди. Перші три роки (1847-1850) він провів в Оренбурзі, Орську, в Аральській експедиції. Другий період (1850-1857) – семирічне заслання на півострів Мангишлак у Новопетровському укріпленні. Тараса Шевченка одягли в солдатську форму, поселили в казармі. Почалася тяжка, виснажлива муштра.. Проте найбільше Тараса Шевченка гнітила й завдавала страждань заборона писати й малювати.
На початку 1850 року Шевченко робить спробу одержати офіційний дозвіл малювати і звертається з листом до шефа жандармів Дубельського в Петербург. У цей час прапорщик М.Ісаєв написав донос про те, що Т.Шевченко порушує „высочайшее повеление”. 23 квітня 18 50 року Шевченка заарештували. В жовтні 1850 року поета відправили під посилений нагляд в нове місце заслання – Новопетровське укріплення.
Другий період заслання (1850 – 1857 рр.)
За цей час Тарас Григорович не написав жодного вірша. Особливо тяжкими були перші роки перебування в Ново петровському укріпленні. Щоденна муштра, казарми та ще пильний нагляд ротного командира. Згодом, завдяки коменданту Ново петровського укріплення А.П.Маєвському, а також І.Ускову, становище Тараса Шевченка поліпшилося. Він дістав дозвіл малювати.
Влітку 1851 року Тараса Григоровича зарахували до складу експедиції, що досліджувала поклади кам ' яного вугілля в горах Каратау. Повернувшись з експедиції до Ново петровського укріплення, Шевченко продовжує створювати різні за тематикою малюнки, пише російською мовою близько двадцяти повістей.
18 лютого 18 55 року помер цар Микола І. На престол вступив Олександр ІІ. Росія сподівалася на зміни. Амністію чекали політичні в'язні. Нарешті завдяки клопотанням друзів 1 серпня 18 57 року прийшло звільнення. Наступного дня Тараса Шевченко залишив Ново петровське укріплення. Закінчилося десятирічне ув'язнення великого поета України.
2 серпня 18 57 року Тарас Шевченко востаннє побачив Ново петровське укріплення у промінні призахідного сонця і записав у „Щоденнику”: „Я любовался моею семилетнею тюрьмою”. Довгождана воля для поета виявилася „волею на прив'язі”. Півроку мусив жити в Нижньому Новгороді, почуваючи себе в'язнем: йому заборонили в'їзд до обох столиць. Того грудня через довгих сім років до поета знову повернулася муза.
Увесь 1858 рік Шевченко „проціджує” з „Малої книжки” до „Більшої” невольничу поезію, готує нові редакції багатьох творів. Шевченко повсякчас обтяжувала матеріальна скрута. Не маючи жодних заощаджень, не маючи навіть елементарного – житла, мусив думати, як починати життя спочатку. Єдина надія на заробіток – видрукувати щось із 20 російських повістей. Але, на жаль, жоден із російських часописів, ані „Современник”, ані „Отечественные записки” не підтримали поета-засланця.
У березні Шевченко повернувся до Петербурга, де за ним установлюють пильний нагляд.
Через 12 років розлуки 25 травня 18 59 року Т.Шевченко втретє і востаннє приїздить в Україну. Лише півтора місяці побув на Батьківщині. Вставав зі сходом сонця і поспішав на природу, зустрічався з селянами, співав і записував пісні. Мав намір дістати клапоть грунту й оселитися в Україні. Там 13 липня 18 59 року Шевченка заарештували, не пояснивши причини. Це був третій арешт у його житті. І ніколи не буде дозволено йому не лише жити в Україні, а навіть навідуватися на гостину.
Одинокий, у петербурзькій майстерні з сильними випарами кислот, доживав поет свій страдницький вік. Уже будучи тяжко хворим, видав український буквар, побачив у друку кілька своїх творів у першому номері „Основи”. Створив низку невимовно смутних ліричних віршів.
Помер Шевченко 10 березня 1986 1 року. Останній свій вірш „Чи не покинуть нам, небого...” поет не встиг записати до „Більшої книжки”.
По смерті тіло Шевченка перепоховали зі Смоленського кладовища у Петербурзі на Чернечій горі в Каневі. З того часу височить над Дніпром могила поета, вічно жива душа його витає над Україною
Літературу про Т.Г. Шевченка та його твори дивіться в електронному каталозі на нашому c айті: www.msmb.org.ua
Бібліографія з періодичних видань
(за період 2010-2011 р.)
Україна. Президент. Про заходи, присвячені 150-й річниці від дня смерті Т.Г.Шевченка та перепоховання його в Україні: указ Президент України від 27 січня 2010 року № 72/2010 // Урядовий кур'єр (Орієнтир). - 2010. - 10 лют.(№25). - С. 7.
Україна. Кабінет Міністрів. Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання: розпорядження від 27 січня 2010 року № 134-р // Урядовий кур'єр (Орієнтир). - 2010. - 10 лют.(№25). - С. 13.
2011
Біленко, Володимир. Від «Кобзаря» до «Букваря» [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18601/index.php?n=8035: 1860-й рік, попри чималі труднощі з цензурою і коштами, був утішним для Шевченка: на початку року вийшов «Кобзар» (третє, найповніше за життя видання) мовою оригіналу, згодом було випущено книгу в перекладі на російську, а також запущено у виробництво і фактично виготовлено тираж «Букваря южнорусского» / Біленко, Володимир // Сільські вісті. - 2011. - 28 січ. (№11). Тарас Григорович узяв на себе ще й місію освітянина. Він замислив підготувати і випустити за власний кошт цілу серію книжечок на допомогу українським, найперше - селянським, дітям (та й дорослим) як першопочатки для освоєння найнеобхідніших знань. Видання «Букваря» далося Шевченкові непросто. Що ж спонукало славетного поета до такої, здавалось би, незначної справи... Єдине - бажання надати підтримку недільним школам, які, починаючи з 1859 р., виникають в Україні, посприяти піднесенню освітнього рівня народу. А там, де йшлося про інтереси українського народу, для Шевченка дрібниць не існувало, незалежно - чи був це «Кобзар», що перейшов у віки, чи «Буквар», що мав лише часове значення
Біленко, Володимир. «Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу» [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18612/index.php?n=8341 : 150 років тому Тарас Шевченко написав останню свою поезію - «Чи не покинуть нам, небого...» / Біленко, Володимир // Сільські вісті. - 2011. - 24 лют. (№22). Добігав кінця останній зимовий місяць 1861 року. На лічильнику життя Великого Кобзаря стрілка невблаганно наближалася до критичної позначки. Тяжка хвороба своїми цупкими лещатами все міцніше стискала Тараса Григоровича. Він не здавався, пручався зі всіх сил, а їх, цих сил, лишалося все менше й менше. Тарас ще заклопотаний проблемами родичів, прагнучи їм допомогти, уболіває за розповсюдження свого нового дітища - «Букваря южнорусского» на користь недільних шкіл, не розлучається з мрією навесні переселитися в Україну (усе це відтворене у його листах того періоду). А тим часом він усе дужче відчуває і близьке дихання смерті, яка ось-ось його наздожене. У такому сум'ятті клопотів і почуттів, реалій та мрій і лягли на папір рядки останньої поезії нашого безсмертного співця і оборонця, світоча і пророка. Це вірш «Чи не покинуть нам, небого...» Писав його два дні - 14 і 15 (за новим стилем - 26 і 27) лютого 1861 р. Рівно 150 років тому.
Брунько, Іван. З «Кобзарем» - у походах і боях [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18596/index.php?n=7903 / Брунько, Іван // Сільські вісті. - 2011. - 18 січ. (№6). 2011-й - особливий в Україні рік. Особливий він тим, що це рік Пам'яті Шевченка. 150 літ тому - в березні 1861-го - не стало славетного поета. І півтора століття тому - в травні 1861-го - великий Кобзар навічно повернувся в Україну. І він - завжди з нами, у наших діях і помислах. Зворушливу розповідь про місце Шевченка, його поетичного слова в людському серці в найскрутніші, найтяжчі часи - на фронтах Великої Вітчизняної війни надіслав до редакції колишній піхотинець-фронтовик Іван Максимович Брунько.
Вітер, Василь. Шевченко з плоті та крові [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/530 / Вітер, Василь, Криворчук, Галина // День. - 2011. - 18 лют.(№29-30). Ми наближаємося до важливого для кожного українця рубежу: півтора століття з дня втрати Тараса Шевченка. Це сталося 10 березня (за старим стилем - 25 лютого) 18 61 року в Петербурзі. Сьогодні ми згадуватимемо його у фрагментах літературного сценарію «Тарас хвилюючий», що належить перу документалістів Василя Вітера та Галини Криворчук, засновників студії «ВІАТЕЛ», авторів документального серіалу «Гра долі» (який виходить на 5 каналі)
Кирей, Роман. «Тарас»: вистраждане й пережите [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18607/index.php?n=8210 : н а сцені Черкаського драматичного театру розпочалося втілення масштабного проекту - постановку поеми-тетралогії відомого українського поета зі Львова Богдана Стельмаха «Тарас». Твір поєднує лірику, філософію, містерію, перекидаючи містки з минулого в сучасність / Кирей, Роман // Сільські вісті. - 2011. - 11 лют. (№17). Прем'єра першої частини епосу - «Тарас. Слава» - відбудеться вже 10 березня. Її буде приурочено до 150-річчя з дня смерті Великого Кобзаря. Загалом же вистава розділиться на чотири частини, кожну з яких буде поставлено на сцені почергово з річним інтервалом. А вже 2014-го, у 200-ту річницю від дня народження Шевченка, в Черкасах можна буде переглянути всі частини одразу. Триватиме ж театральний епос упродовж шести годин. Це буде сучасний і незвичайний мистецький проект
Кобиляцька, Вікторія . У березні світ побачить перевидання першої біографії Кобзаря [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/303308 / Кобиляцька, Вікторія // День. - 2011. - 15 лют.(№26). 1882 року в Санкт-Петербурзі вийшла друком перша біографія Тараса Шевченка. Автором книги був приятель і організатор перепоховання поета Михайло Чалий. Як повідомив під час прес-конференції в Черкасах заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко, оскільки ця біографія досі не видавалася українською мовою, то нині виникла така потреба здійснити переклад і перевидання. За його словами, презентація видання запланована до дня народження Шевченка. Наклад (дві тисячі примірників) буде не для продажу, книги отримають бібліотеки та навчальні заклади
2010
Біленко В. Останнє кохання Поета [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18532/index.php?n=6285 / В. Біленко // Сільські вісті. - 2010. - 17 серп.(№95). Ви хочете дізнатися про найглибші почуття, які рівно 150 років тому вирували в душі видатної людини, дорогої і близької кожному українцеві? Немає машини часу, яка точно - день до дня - перенесла б вас на таку часову відстань, немає й тих людей (об'єкта і суб'єкта), від зустрічі яких так яскраво спалахнула іскра почуття. Але є нетлінне у віках Слово
Біленко В. Тарас Шевченко: послання до народу [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18464/index.php?n=4724 : учора минуло 196 років від дня народження, а сьогодні минає 149 років з часу смерті Великого Кобзаря / В. Біленко // Сільські вісті. - 2010. - 10 бер.(№27). Т арас Ш евченко - унікальне явище в українській історії. Сила його таланту - в глибокій народній сутності як митця і як особистості. Обставини життя, світосприйняття, філософія, мова - усе щонайтісніше пов'язане з народом. А головне - освячене Совістю: служити народові як виразникові його буття в усіх вимірах (у тому числі - історичному й моральному). Тарас Григорович свою першу збірку поезій назвав «Кобзар» і в національній свідомості уже кількох поколінь це наймення - Великий Кобзар - закріпилося за ним як утілення найвищих чеснот народних співців і найбільших їхніх заслуг перед Україною. З Тарасом Шевченком і його «Кобзарем» Україна і її народ - непереможні
До Шевченківських ювілеїв [Електронний ресурс] = / http://www.silskivisti.kiev.ua/18449/index.php?n=4404. Інф. "Сільські вісті" // Сільські вісті. - 2010. - 2 лют.(№12). Україна наближається до визначних Шевченківських дат: у 2011 - 150 років з часу перепоховання Великого Кобзаря в Каневі, 2014-го - 200-річчя від дня народження нашого національного генія. Кабінет міністрів України розпорядженням від 27 січня ц. р. утворив Організаційний комітет з підготовки та відзначення цих ювілеїв. Кабінет міністрів доручив Міністерству культури і туризму та Міністерству регіонального розвитку і будівництва за участю заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади у двомісячний строк розробити й подати на розгляд Оргкомітету план заходів з підготовки і відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання
Жулинський М. Шевченкова пересторога [Електронний ресурс] = / http://www.day.kiev.ua/293213 // День. - 2010. - 5 бер.(№39). Ідея здійснення Слова, його проростання істиною в свідомості й душах українських людей, віра в його місійне покликання були визначальними в творчому самозвершенні Шевченка. Слово в його поезіях виконує функцію духовного наставництва, духовного просвітителя затемнених невільництвом душ, звільнення їх від тьми і скверни. Поет посилає в Україну це Слово до людей темних, незрячих, убогих, відсилає Слово правди і волі заради того, щоб і вбогодухі сановники, і трудящі люди «на їх окраденій землі» причастились істиною і очистились духом. Та особливо гнівне і водночас благальне звернення Шевченко адресує тим, хто дере шкуру «з братів незрячих, гречкосіїв», хто цурається своєї мови, традицій, історії
Кобиляцька, Вікторія. До 150-річчя перепоховання Кобзаря [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/315221/ : у Черкасах хочуть зібрати театри ім. Тараса Шевченка з усієї України, а у Вільнюсі відкрити пам'ятник поету / Кобиляцька, Вікторія // День. - 2010. - 4 лист.(№201). У березні 2011 року в Черкасах зберуться театри з різних міст України, які носять ім'я Тараса Шевченка. Про це «Дню» розповів директор Черкаського академічного музично-драматичного театру Володимир Осипов. За його словами, до 9 березня у театрі планують поставити виставу за мотивами творчості львівського письменника Богдана Стельмаха «Тарас».
Козирєва, Тетяна. Тарас Шевченко VS морально-етична криза [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/295518/: у Львівській політехніці розпочали підготовку до відзначення 200-річчя великого Кобзаря / Козирєва, Тетяна // День. - 2010. - 15 квіт.(№66). Учора у Національному університеті «Львівська політехніка» розпочала роботу Міжнародна науково-практична конференція «Тарас Шевченко та кобзарство», мета якої - привернути увагу суспільства до маловідомих сторінок культурно-духовної спадщини Тараса Шевченка та кобзарів. На думку організаторів заходу, львівська конференція «Шевченко і кобзарство» цікава насамперед тим, що вперше поставила проблему єдності Шевченкової творчості та ідей кобзарства. Організатори вважають, що конференція «Тарас Шевченко та кобзарство» має всі підстави стати важливим державним заходом, до якого спонукають підготовка до відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, проблема збереження національно-духовних цінностей на тлі світових глобалізаційних процесів та, найголовніше, - криза морально-етичних принципів у суспільстві
Константинова, Катерина. «Шевченко жив разом із тими, хто його труїв і нищив» [Текст]: сердечний рай Кобзаря - очима письменника і Олександра Денисенка / Константинова, Катерина // Дзеркало тижня. - 2010. - 6-12 бер.(№9). - С. 13. У шевченківські дні, очевидно, треба говорити не про «монументальний» образ Великого Кобзаря, а про Шевченка без ретуші. Саме такий образ і постає перед читачем у п'єсі -«детективній хроніці» Олександра Денисенка «Сердечний рай, або Оксана». Торік ця книжка вийшла у видавництві «Грані Т». Отримала також премію на «Коронації слова». Олександр Денисенко зізнався «ДТ», що дуже багато часу провів у архівах та музеях, перш ніж наважився створити образ Шевченка. З часом, за словами письменника, п'єса стала розростатися і скидатися на такий собі «драматургічній роман». А потім на цій самій основі Денисенко створив сценарій п'ятисерійного фільму, що його сам хотів би й зняти, але на заваді, як завжди, стоять відсутність бажання (держави) і фінансування (спонсорів)…
Котик Т. Великого Кобзаря вшанували [Текст]: столиця відзначила день народження Тараса Шевченка / Т. Котик // Хрещатик. - 2010. -10 бер.(№33). - С. 2. Після урочистої церемонії покладання квітів до монумента Віктор Янукович поспілкувався з громадськістю, а потому поїхав на Тарасову гору до Канева. Окрім відвідання могили Великого Кобзаря, він ознайомився з перебігом реконструкції літературно-меморіального музею та зустрівся з лауреатами Шевченківської премії
Кощенко О. З Великим Кобзарем у серці [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18468/index.php?n=4814 / О. Кощенко // Сільські вісті. - 2010. - 18 бер.(№31). У Києві, в Національному палаці «Україна», відбувся вечір, приурочений до 196-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка - «Ми діти твої, Україно!». На ньому представили свої кращі творчі здобутки студенти та викладачі Київського національного університету культури і мистецтв
Кузьмов, Тарас. Відчепіться ж, брати мої, молю вас, благаю! [Текст] / Кузьмов, Тарас // Дзеркало тижня. - 2010. - 6-12 бер.(№9). - С. 1. 9 березня 2010 року країна черговий раз стане свідком старого-нового надривного фарсу. 196-та річниця від дня народження Тараса Шевченка - постаті культової в історії формування української свідомості, сучасної української літератури та літературної мови в цілому - дасть нагоду розпростерти нацкрила строкатому натовпу українських достойників.
Нікітенко Л. «Кобзарева» берегиня [Електронний ресурс] = http://umoloda.kiev.ua/number/1629/171/57405/ : прапраправнучка Шевченка Ольга Шарапа - про свого родича, колекцію «Кобзарів» і про те, як поет об'єднав черкаських патріотів / Л. Нікітенко // Україна молода. - 2010. - 3 квіт.(№62). Із Тарасом Шевченком черкащанку Ольгу Шарапу, яка є директором Черкаського музею «Кобзаря», пов'язує не тільки посада. Вона ще доводиться поету і прапраправнучкою по братові Микиті. Понад двадцять років тому пані Ольга стала ініціатором створення Музею «Кобзаря» - єдиного такого в Україні та світі. Вона добилася того, аби він розмістився в колишньому маєтку купців Цибульських на Хрещатику, в якому в 1859 році бував Тарас Шевченко. Сьогодні в цьому Музеї однієї книжки можна побачити рідкісні зібрання «Кобзаря», тут відкрито шевченківську вітальню, а Ольгу Михайлівну в Черкасах називають справжньою берегинею духовної спадщини свого великого родича... |
Нікітенко Л. У дар музею однієї книги приносять черкаські художники свої картини [Електронний ресурс] = http://umoloda.kiev.ua/number/1610/369/56692// Л. Нікітенко // Україна молода. - 2010. - 6 бер.(№43). «Музей однієї книги» - «Кобзаря» - можна відвідати в Черкасах. Третій рік поспіль до дня народження Тараса Шевченка у музеї «Кобзаря» місцеві митці влаштовують виставку своїх полотен - «Черкаські художники у вінок шани Кобзареві». У цьогорічній виставці беруть участь 42 майстри, вони представили на суд глядачів близько 90 робіт на шевченківську тематику
Панченко, Володимир. Шевченко і Хрущов [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/310384 : першою зупинкою під час поїздки Тараса Шевченка в Україну 1859 року було село Лихвин, маєтність Дмитра Хрущова / Панченко, Володимир // День. - 2010. - 24 вер.(№172-173). Вирушаючи з Петербурга, Тарас Шевченко домовився з Дмитром Олександровичем Хрущовим, що зустрінуться вони в Москві й далі їхатимуть разом. Хрущов - молодий харківський поміщик, з яким поет познайомився у Петербурзі. Був він людиною прогресивною, входив до складу Харківського губернського комітету «по влаштуванню селянського стану», брав участь у підготовці та здійсненні земельної реформи
Панченко, Володимир. «Я знаю и люблю Шевченко...» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/319166 : (заочний «діалог» Миколи Гоголя і Тараса Шевченка) / Панченко, Володимир // День. - 2010. - 3 груд.(№222-223).
Поліщук Т. Монологи: Шевченко, Франко, Стус [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293204 : у Національному музеї Кобзаря були представлені диски серії «Твої сини, Україно, твій біль, твоя слава» / Т. Поліщук // День. - 2010. - 5 бер.(№39). Автором, режисером і виконавцем цього некомерційного проекту виступив Олександр Биструшкін, до нього увійшли поетично-музично-літературні композиції, присвячені трьом велетням духу і Прометеям нації - Тарасові Шевченку, Іванові Франку і Василеві Стусу. Десять років тривала робота над аудіо-диском.
Тисячна Н. Про нове прочитання Шевченка [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293194 : «Кобзар» - як Святе Письмо за концентрацією думки, мудрості й любові» / Н. Тисячна // День. - 2010. - 5 бер.(№39). «День» не раз писав про те, як важливо, аби мислитель співіснував із нами в сучасному інтелектуальному просторі. Тому що це той український мікрокосмос, який дає змогу усвідомити себе в перспективі часу. І напередодні 9 березня пропонуємо поговорити про нове прочитання Шевченка. Найперше з цією пропозицією звертаємося до директора заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмили Шевченко. Це - одне із місць найбільшої концентрації поетового духу. |
Шевченкіана “Сільських вістей” [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18557/index.php?n=6920 / Інф. "Сільські вісті" // Сільські вісті. - 2010. - 15 жовт.(№120). Наближається знаменна дата в українській історії - 200-річчя (в 2014-у) від дня народження Тараса Шевченка. А на вже видимому горизонті - через неповних 6 місяців - 150 років з часу його кончини. Тож нині, хоч умовно, з відстані півтораста літ, можемо поспілкуватися ще із живим Кобзарем, коли на його земній орбіті ішов відлік останніх місяців життя, останніх творчих спалахів у малярстві, офортах, поезії. Такої ось жовтневої пори, як нині, доля, того не оголошуючи, зробила свій невблаганний присуд: до кінця життя з-під його пера ляже на папір ще 16 поезій. Першу з цих останніх 16 він написав рівно 150 років тому - 17 жовтня (5 жовтня за ст. стилем) 1860 р. Він не дав їй заголовка, тож у переліку творів вона, як усталено за таких випадків, називається за першим рядком - «Не нарікаю я на Бога...» Цю поезію, здається, найкраще «коментує» наша дійсність. Читаймо і перечитуймо Шевченка. Великий Тарас писав для нас і про нас, він розмовляє з нами
Яновська Л. Oбніміться ж, брaти мoї... [Текст] / Л. Яновська // Урядовий кур'єр. - 2010. - 10 бер.(№44). - С. 1. Вчора ж, 9 березня, усім напевне згадувався "Заповіт" Тараса Шевченка, день народження котрого, ось уже 196-й, відзначили, як він і наголошував, "в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій...". Майже два століття незабуття Великого Кобзаря України.
Шевченків „Кобзар”Біленко В. «Воістину геніальні твори» [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18448/index.php?n=4386 : 150 років тому, в січні 1860-го, вийшло третє - останнє - прижиттєве видання «Кобзаря» Т.Шевченка / В. Біленко // Сільські вісті. - 2010. - 29 січ.(№11). Уперше невелика збірка поезій під назвою «Кобзар» вийшла у квітні 1840 року |
Бородюк Н. Першій книжці Шевченка - 170 років [Текст]: "Думи мої, думи мої..." Цю відому з дитячих років кожному українському школяреві поезію Тарас Шевченко спеціально написав як вступний вірш-заспів до своєї першої збірки "Кобзар" / Н. Бородюк // Урядовий кур'єр. - 2010. - 23 квіт.(№75). - С. 1.
Журавель В. Німі ювілеї набатного слова [Електронний ресурс] = : http://www.silskivisti.kiev.ua/18453/index.php?n=4476 чому б не запровадити День «Кобзаря» Т. Г. Шевченка – книги, яку величаємо національною Біблією?/ В. Журавель // Сільські вісті. - 2010. - 11 лют.(№16). Лише кілька загальноукраїнських газет, серед них і «Сільські вісті», наприкінці січня поінформували громадськість про 150-ту річницю виходу у світ «Кобзаря» Т. Г. Шевченка видання 1860-го року. «Кобзар» 1860-го року справді став літературною сенсацією, його автора-страждальця нарешті офіційно було визнано геніальним поетом, співцем народних дум і душ.
Особова О. Перший друкований "Кобзар" зберігається в Луганську [Текст] / О. Особова // Урядовий кур'єр. - 2010. - 10 бер.(№44). - С. 24. Напередодні річниці з дня народження Великого Кобзаря у Луганському національному університеті імені Т. Г. Шевченка відкрито "Шевченкову світлицю". Спеціальну кімнату-музей влаштували на факультеті української філології. До фонду своєрідного літературознавчого музею унікальні видання поезій Тараса Шевченка передав луганський обласний осередок "Просвіти". У Фонді рідкісної книги луганського вишу зберігається майже 160-річний "Кобзар" (виданий в 1840 році) - перший друкований твір Тараса Шевченка
Панченко, Володимир. Петро Мартос, видавець «Кобзаря» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/308835 : 170 років тому коштом Петра Мартоса побачило світ перше видання Шевченкового «Кобзаря». Але хто він - той Петро Іванович Мартос? / Панченко, Володимир // День. - 2010. - 10 вер.(№162-163). Петро Мартос - вельми неоднозначна постать у петербурзькому оточенні молодого Шевченка. Про нього відомо небагато.
Свиридовський, Андрій. Щоб стояв у кожній хаті! [Електронний ресурс] = http://umoloda.kiev.ua/number/1610/369/56691/: до дня народження Тараса Шевченка «УМ» з'ясувала, чи українці сьогодні читають «Кобзар», пройшлася по книгарнях та дізналась про найдорожчі і найгірші видання / Свиридовський, Андрій , Довгаль, Сергій , Городиська, Ярина // Україна молода. - 2010. - 6 бер.(№43). Виданий уперше 1840 року в Санкт-Петербурзі, «Кобзар» зазнав чимало як перевидань, так і змін: поширенню найвідомішої української книги перешкоджали суворі заборони й цензурні переслідування, тексти багатьох віршів спотворювали, фальсифікували редактори й видавці. Нинішній текст Кобзаря все ж не такий, як 170 років тому. Досить сказати, що нині державна українська мова має усталений правопис, про який годі було мріяти в позаминулому столітті. Втім науковці зробили все, аби мінімізувати різницю між прижиттєвим виданням «Кобзаря» та нинішнім. «Немає підстав говорити, що хтось сьогодні перекручує Шевченка, - переконує в розмові з «УМ» провідний науковець відділу |
Славинський, Микола. "Випускаю оце в люде..." [Текст] = http://ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=15805: через 163 роки втілилась у життя мрія Тараса Шевченка: світ побачив "Другий "Кобзар" / Славинський, Микола // Урядовий кур'єр. - 2010. - 30 жовт.(№203). - С. 1, 7. Сергій Гальченко підготував до друку омріяний автором "Другий "Кобзар". У виданні, яке ще пахне друкарською фарбою, подано факсимільне відтворення двох зошитів із автографами Тараса Шевченка - балади "Лілея", "Русалка" та поема "Осика", а також поезії рукописної збірки "Три літа" й Шевченкову передмову зі знаменитим зачином: "Випускаю оце в люде..."
Сюндюков І. Ствердження великого Слова [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293222: до 150-річчя виходу в світ «Кобзаря» 1860 року / І. Сюндюков // День. - 2010. - 5 бер.(№39). Чим було для Тараса Шевченка видання «Кобзаря» 1860 року? Можна дати відповідь кількома словами: перемогою в боротьбі за ствердження свого великого Слова - чудотворної зброї в руках геніального поета, дивовижного знаряддя звільнення людських душ і цілого народу від полуди рабства. Але така коротка відповідь є, вочевидь, недостатньою. Над передісторією задуму, підготовки та народження цієї дивовижної книги варто зупинитися докладніше. Драматична історія «Кобзаря» 1860 року
Тютюнник Є. "Кобзарі", "Кобзарики", "Кобзаренята"… [Текст]: у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського днями відкрито виставку "Невмируще слово Кобзаря", приурочену до чергової річниці від дня народження Тараса Шевченка / Є. Тютюнник // Урядовий кур'єр. - 2010. - 11 бер.(№45). - С. 16. Ця експозиція - цікава і повчальна, - особливо популярна в школярському середовищі. А демонструє вона кілька десятків "Кобзарів" - різного формату та віку
Музей Шевченка у Каневі
Біленко В. «Доборолась Україна...» [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18535/index.php?n=6360 : р епортаж із урочистого відкриття оновленого музею Тараса Шевченка у Каневі / В. Біленко, О. Карпенко // Сільські вісті. - 2010. - 26 серп. (№98).
У творах Шевченка - душа народу [Текст]: учора Президент Віктор Янукович, як і обіцяв раніше, відвідав Канів, місце поховання Великого Кобзаря, чергову річницю від дня народження якого було відзначено саме 9 березня / Інф. "УК" //Уряд овий кур'єр. - 2010. - 10 бер.(№44). - С. 2.
Карпенко О. Чи стане Канів українською Меккою? [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18512/index.php?n=5798 / О. Карпенко // Сільські вісті. - 2010. - 1 лип.(№75). Хто не знає, що Канів із його Тарасовою горою для України - все одно, що Єрусалим для християнського світу або Мекка - для мусульманського? Святе місце, заповітне. Сюди треба їхати молитися, думати, відпочивати душею. На поклін до Тараса приходила вся Україна, приїздив увесь світ. І не лише 9 березня і 22 травня, а щодня
Пам'ятники Шевченку
Жадько В. Забуті творці Шевченкіани [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293903 : печальна одіссея брата і сестри Терещенків/ В. Жадько // День. - 2010. - 19 бер.(№48). Чимало пам'ятників Тарасові творили народні майстри. Яскравим прикладом цьому є понад тридцять пам'ятників Кобзареві, зроблених власноруч Каленем Терещенком. Його творчо-подвижницьке життя потребує хоч короткого викладу. Мало хто знає, що Калень, як і його талановита сестра-художниця й краєзнавець Софія Мефодіївна Терещенко, були запрошені прикрасити імператорські палаци в Петергофі та Царському Селі під Петербургом (петербурзький графік Мате, який мандрував батьківщиною Т. Шевченка, помітив здібності брата й сестри Терещенків до малювання й запросив до столиці, де Мате влаштував їх в училище технічного малювання барона Штігліца).
Кобзар постав у Афінах [Текст]: мармурове погруддя Кобзаря постало у грецькій столиці - Афінах. Пам'ятник виготовлено і встановлено на кошти львівщини, яка виділила для цього 150 тисяч гривень. Автором скульптури є визнаний український майстер, професор Львівської національної академії мистецтв Володимир Одрехівський // Урядовий кур'єр. - 2010. - 10 бер.(№44). - С. 3.
Мельник В. Перший Кобзар Скандинавії [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1747/116/61842/ : у Копенгагені відкрили пам'ятник національному поету України/ В. Мельник // Україна молода. - 2010. - 29 вер.(№180). Днями у столиці Королівства Данії відбулось урочисте відкриття бюста національного поета України. Це перший і поки що єдиний пам'ятник Шевченку в країнах Скандинавії
Сходження на Тарасову гору
/Адреси Шевченківських місць по Україні/
Національнй заповідник „Батьківщина Тараса Григоровича Шевченка”.Територіальний і духовний центр України – Черкащина – поєднав села Моринці, Шевченкове, Будище, Вільшану у Національний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”. У цих середньонаддніпрянських селах із славною історією та могутнім духовним потенціалом пройшли дитячі роки Кобзаря українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. Завітайте до цього чарівного, благословенного Богом краю. Доторкніться до незрівняної краси тієї землі, яка народила, виколисала, випоїла цілющим соком своїм невмирущого поета – носія правди, добра й любові. Зробіть крок тими стежинами, на яких білоголовий хлопчик малими босими ногами збивав вранішню і вечірню росу, розмовляв з місяцем і зорями, ловив у шелесті листу тополі таємничість невідомого. Вони поведуть вас до яру з кущем калини та верболозу, де маленький Тарасик купався у викопаній батьком копанці. Щоб краще підготуватися до подорожі Тарасовими стежками, перегляньте матеріали сайтів: |
http://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/morynci/index.html - Моринці
http://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/kerelivka/index.html - Шевченкове
http://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/budyshhe/index.html - Будище
http://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/viljsha http://www.batjkivshhyna - Вільшана
Шевченківський національний заповідник у Каневі
Надаємо додатково інформацію для бажаючих вшанувати пам'ять Кобзаря – відвідати музейний комплекс та могилу Т . Г . Шевченка в Каневі Адреса: 19000, м.Канів Черкаської обл. Телефони: (04736) 42368, факс 42086 |
http://info.kaniv.tv/upload/kaniv_panorama.swf - Панорамно-сферичне фото Канева.
http://kaniv.tv/upload/kaniv_fly.jpg - Фото Канева з літака
http://mandrivnik.blox.ua/html/1310721,262146,21.html?52971 - Мандрівник з України, місто Канів, Тарасова гора
Київські адреси Шевченка
Літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г.Шевченка
Адреса: м. Київ, пров. Т. Шевченко, 8а
Телефони: (044) 228-35-11
Національний музей Тараса Шевченка
Адреса: 01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 12
Телефони: (044) 224-90-87
Літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г.Шевченка. Філія .
Адреса: м. Київ. вул Вишгородська, 5
Телефони: (044) 432-76-27
Будинки на вулиці Велика Житомирська, 36 та 38 у м. Києві, де частенько перебував Шевченко
Садиба належала Києво-Стрітенській церкві, що стояла на протилежному, непарному, боці вулиці. З середини ХІХст. в садибі містилися два невеликих будиночки - одно- і двоповерховий. В одноповерховому будинку №38 мешкав відомий український художник І.Сошенко (1807-1876). В 1834-1838рр. він навчався в Академії мистецтв, 1835р. познайомився в Петербурзі з Т.Шевченком і сприяв його викупові з кріпацтва. В будинку №36 на початку ХХ ст. містилося міське училище №109. Обидва будинки знесені в липні 1980р. |
Webліографія. Корисні посилання
http://www.shevchenkoplace.org Вебсайт комітету збереження вулиці ім.Тараса Шевченка в Нью-Йорці (США).
http://www.shevchenko.org/ Англомовний вебсайт наукового товариства імені Шевченка в Нью-йорці (США).
http://www.infoukes.com/shevchenkomuseum Вебсайт музею Тараса Шевченка в Торонто (Канада
http://www.chass.utoronto.ca/~tarn/courses/429-sp.html Англомовна сторінка з автопортретами Тараса Шевченка. Розташована на сервері департамента слов'янської мови та літератури торонтського університета (Канада).
http://poetyka.uazone.net/kobzar Web-версія "Кобзаря" Тараса Григоровича Шевченка в Бібліотеці Української Поезії.
http://www.park.kiev.ua/u%27people/artists/shevchenko/ Сайт Національного музею Тараса Шевченка у Києві
http://history.opck.org/Shevchenko.php Сторінка Тараса Григоровича Шевченка на російському сайті "Историческая страница Орска".
http://www.shevchcycl.kiev.ua Eлектронна версія “Шевченківської енциклопедії” у чотирьох томах, яка готується Інститутом літератури НАНУ за участю шевченкознавців України, діаспори та країн близького і дальнього зарубіжжя. Проект виконується за підтримки фонду Відродження та Державного фонду фундаментальних досліджень.
http://kobzar.info/memories/museums/ Музеї Тараса Шевченка в Канаді, Казахстані, Україні та Росії
http://www.zhitomir.info/news_81003.html Сайт заключного етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Шевченка
5 березня 2011 року о 10-й годині у Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти пройде заключний етап І Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка.
Інтернет-ресурси
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://www.ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур ` єр»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети «Сільські вісті»
http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.dt.ua - сайт Міжнародного суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня»
http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети київської міської ради «Хрещатик»
http://www.vechirnij.kiev.ua - сайт газети «Вечірній Київ»
http://izbornyk.org.ua/links/taras_shevchenko.htm - ІЗБОРНИК
http://www.kobzar.info/ - Портал, присвячений Шевченку
http://www.poezia.org/ua/personnels/4 - авторська сторінка Тараса Шевченка в електронному архіві „Поезія та авторська пісня України”