«Дотик до людини-кіно: кінорежисер Сергій Параджанов»

Бібліогафічний список статей до 100-річчя від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (1924-1990), українського та вірменського кінорежисера

“Час великодушний і справедливий – він очищає пам’ять, знімає наклепи й образи із засуджених, воскрешає забутих, судить неправедних”, – Сергій Параджанов.

Біографія

Сергій Параджанов – знаменитий на увесь світ режисер-авангардист. Свій неповторний талант і багату уяву він успадкував від матері, яка була дуже артистичною та ексцентричною, яскравою жінкою свого часу. Народився Сергій 9 січня 1924 року, він був третьою дитиною в сім’ї, але першим хлопчиком. Батько – Йосиф – був заможним антикваром у Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія), тож сподівався, що саме син успадкує та продовжить родинну справу. У хлопця ж були інші плани. Тато йому так і не пробачив зраду сімейному бізнесу. Щоправда, вміння відрізнити коштовну річ від підробки не раз ставала у пригоді режисерові, коли той сидів без роботи й заробляв на життя скуповуванням антикваріату.

У 1942-му Параджанов вступив до Тбіліської консерваторії, потім навчався на будівельному факультеті в інституті інженерів.

У 1946-му Сергій вступив до ВДІКу. Його наставниками були Ігор Савченко, а потім Олександр Довженко. У 1951-му отримав диплом режисера, а за чотири роки зняв на кіностудії Довженка свій перший повнометражний фільм “Андрієш”, в основу якого лягла дипломна короткометражка.

У 1950-1960 роках Параджанов працював в Україні. Перші чотири роботи режисера “Андрієш”, “Перший парубок”, “Українська рапсодія” та “Квітка на камені” були оцінені критиками “на трієчку”. Десять років пропрацював Сергій на ниві кінематографу, не отримавши жодного визнання чи нагороди. Ніхто вже й не сподівався, що він стане видатним митцем. Але у 1966-му Параджанов зняв картину “Тіні забутих предків”. Фільм став справжнім вибухом у кіномистецтві, однією з найяскравіших подій радянського кінематографу 60-х років, його порівнювали з такими шедеврами, як “Летять журавлі” Михайла Калатозова, “Балада про солдата” Григорія Чухрая, “Іванове дитинство” Андрія Тарковського. Кінофільм “Тіні забутих предків” отримав 28 нагород на міжнародних фестивалях і конкурсах у 21 країні світу, що було неймовірним успіхом і визнанням.

Натхненний тріумфом, Параджанов почав роботу над своєю наступною картиною – “Київські фрески”. На жаль, керівники Держкіно до того моменту вже були налаштовані до Параджанова різко негативно (режисер був дисидентом, активно боровся за свободу слова в СРСР), звинуватили його в сюрреалізмі, і фільм випустити не дали. Параджанову довелося переїхати до Єревану, де в 1968 році він зняв свій головний шедевр, картину, яка за кордоном вважається одним із найзначніших творів світового кіна – “Колір граната”.

Це цикл новел, що розкривають внутрішній світ вірменського поета Саят-Нова й розповідають про його дорослішання, кохання, прихід до монастиря та смерть. У цьому авангардистському творі немає ні діалогів, ні операторської роботи.

Але в прокат картину випустили лише за п’ять років. І в тому ж 1973-му Параджанова заґратували за нібито гомосексуальні стосунки (за це в СРСР давали чималі терміни ув’язнення). Приводом для арешту стало епатажне інтерв’ю режисера данській газеті, в якому він заявив, що його прихильності нібито домагалися два десятка членів ЦК КПРС. Само собою, це був жарт, але в Кремлі почуття гумору режисера не оцінили, і Сергій Параджанов був засуджений на п’ять років колонії суворого режиму. Водночас, його виключили зі Спілки кінематографістів, відібрали написані ним 17 сценаріїв.

У тюрмі Параджанов перебував у дуже тяжких умовах, його неодноразово били й катували, не давали змоги писати й малювати. Але творча натура все одно знайшла вихід – Сергій збирав кришки від пляшок молока, зроблені з фольги, заливав їх смолою і робив гравірування. Ці твори прозвали “талерами Параджанова” – портрети Богдана Хмельницького, Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна, Петра І.

Звільнили його в 1977 році стараннями Лілі Брик, коханої Маяковського, яка звернулася за допомогою до відомого письменника Луї Арагона, попросивши його замовити за Параджанова слово перед генсеком Брежнєвим.

Останній свій фільм “Ашик-Керіб” за мотивами Михайла Лермонтова Сергій Параджанов зняв у 1988 pоці коли був уже серйозно хворим – у нього діагностували рак легенів.

“Не знаю, що чекає на мене, але знаю, що хотів померти в Україні. Хоч би там як, а я їй багато чим завдячую. Вона велика друга моя Батьківщина”, – так говорив Параджанов.

Помер видатний режисер у Єревані 20 липня 1990 року. Того ж року отримав звання народного артиста УРСР (посмертно), а у 1991 році – Державну премію України імені Тараса Шевченка.

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

2023

Топачевський, Андрій. Для посередностей не знаходив доброго слова [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3852/164/174885/ : міфи і правда про генія українського поетичного кіно Сергія Параджанова / Топачевський, Андрій // Україна молода. - 2023. - 26 квіт. (№017). Народжений у Грузії, він упокоївся у Вірменії. А свій талант Сергій Параджанов присвятив Україні, серцем і душею завжди був з нами. Його славний на весь світ фільм «Тіні забутих предків» у 1965—67 роках зібрав небувалий урожай міжнародних нагород, про які сам режисер нерідко довідувався лише за кілька років. І то — не через власну байдужість до слави: медалі, призи та дипломи осідали в москві; звідти до Києва надходили тільки «тривожні сигнали» про «націоналістичність» кіно за твором Михайла Коцюбинського

2021

Брюховецька, Лариса. "Безробітний режисер зі світовим іменем" [Текст] / Брюховецька, Лариса // Літературна Україна. - 2021. - 30 січ. (№ 1-2). - С. 20-21. 9 сiчня - 97 рокiв Сергiю Параджанову. З прожитих 66 рокiв двадцять один вiн жив у Києві на кiностудiїї iм. Довженка

2019

"Ми сварилися, ми мирилися..." [Текст] / Інф. "Літературна Україна" // Літературна Україна. - 2019. - 19 січ.(№ 1-2). - С. 7. Інтерв'ю радіо ВВС із Георгієм Параджановим, племінником Сергія Параджанова. Спогади про генія

Скринченко, Володимир. Колорит Гуцульщини і запах Карпат… [Текст] = http://slovoprosvity.org/2019/04/25/koloryt-hutsulschyny-i-zapah-karpat/ / Скринченко, Володимир // Слово Просвіти. - 2019. - 25 квіт.(№ 17-18) . - С. 13. В історії української літератури Михайло Коцюбинський залишився неперевершеним майстром слова, тонким стилістом і найкращим імпресіоністом, а лебединою його піснею та шедевром українського письменства стала повість “Тіні забутих предків”. Закоханий у карпатський край письменник відтворив казковий колорит Гуцульщини. Друге народження “Тіней забутих предків” відбулося через півстоліття, коли поетичне слово Коцюбинського ожило на кіноекрані завдяки Сергію Параджанову, який створив один із найвизначніших шедеврів світового кінематографа, що приніс її творцю численні премії та нагороди на престижних міжнародних форумах та фестивалях

Тримбач, Сергій. Йшов своїм шляхом [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/yshov-svoyim-shlyahom : Сергію Параджанову — 95. З них тільки 66 — тут, на Землі, решта — там, на Небесах... / Тримбач, Сергій // День. - 2019. - 10 січ. (№2). - С. 6. Спадщина Параджанова не лише не віддаляється від нас, а навпаки — наближається дедалі ближче

Українська рапсодія вірменина із Грузії [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayinska-rapsodiya-virmenina-iz-gruziyi/ : 95 років з дня народження Сергія Параджанова / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2019. - 5 січ. (№3). - С. 5. Правилом хорошого тону стало розповідати, що видатний кінорежисер вірменської національності, який народився у Тбілісі, а прославився в Україні, віддав належне всім трьом своїм вітчизнам. На київській кіностудії ім. О. Довженка Сергій Параджанов створив геніальний фільм «Тіні забутих предків» за повістю Михайла Коцюбинського, у Вірменії — кінокартину «Колір граната», а у Грузії — «Легенду про Сурамську фортецю» і «Ашик-Кериб

Шама, Олег. Незабытые тени застоя [Текст] / Шама, Олег // Новое время страны. - 2019. - 8 авг. (№ 29). - С. 62-65. 55 років тому почалися зйомки фільму "Тіні забутих предків". Через рік на його прем'єрному показі українські дисиденти влаштували протест проти арештів інтелігенції, яка виступала на підтримку національної культури

2017

Брюховецька, Лариса . Так починався тріумф. «Тіні забутих предків» 4 вересня 1964 року [Текст] / Брюховецька, Лариса // Кіно театр. - 2017. - №5. - С. 42-44. Письменник Олександр Ільченко дуже гаряче сприйняв картину і разом з тим зізнався: «Я дуже був занепокоєний, як вдасться режисеру Параджанову створити цей фільм, адже він прийшов до нас з інших гір, з інших місць. Але як показав нам фільм, він добре зрозумів наші українські гори, нашу українську природу»

2016

Константинова, Катерина. Світло і "Тіні" Параджанова [Текст] = http://gazeta.dt.ua/CULTURE/svitlo-i-tini-paradzhanova-_.html / Константинова, Катерина // Дзеркало тижня. - 2016. - 26 бер. (№11). - С. 16. У "Мистецькому Арсеналі" розгорнувся масштабний музейний проект — "Тіні забутих предків. Виставка". Це присвята культовому фільму Сергія Параджанова. Сама картина давно стала легендою, розпізнавальним знаком українського кіно. А тріумф стрічки перетворився на трагедію самого режисера: заздрість, переслідування, судилище, в'язниця. Нинішня виставка в "Арсеналі" — подорож у різні "зони" самого фільму, 9 залів експозиції — як 9 локацій. Творці виставки передбачають різні ракурси, різні погляди на цей фільм

2018

Сергій Тримбач. «Мої привиди! Мені з вами краще, аніж з тими, хто живий...» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/moyi-pryvydy-meni-z-vamy-krashche-anizh-z-tymy-hto-zhyvyy / Сергій Тримбач // День. - 2018. - 10 січ. (№ 1). - С. 11. Кінематографічний рік, уже традиційно для останніх двох десятиліть, розпочинається з Дня народження класика українського, вірменського, грузинського та світового кіно Сергія Параджанова. Він прийшов у цей світ на Різдвяні свята, 9 січня 1924 року, у Тбілісі. Навчався кіноремесла в Москві, у ВДІКу, у свого вчителя Ігоря Савченка. Потім була Київська кіностудія

2015

Брюховецька, Лариса. Як усе-таки робиться мистецтво, [Текст] : або Прихована крамола / Брюховецька, Лариса // Літературна Україна. - 2015. - 12 бер. (№11). - С. 6-7. До 50-річчя виходу на екран фільму "Тіні забутих предків"

Вергеліс, Олег. "Мій Параджанов": колаж, міраж [Текст] = http://gazeta.dt.ua/CULTURE/miy-paradzhanov-kolazh-mirazh-_.html / Вергеліс, Олег // Дзеркало тижня. - 2015. - 10-16 жовт. (№38). - С. 14. Півстолітній ювілей офіційної прем'єри одного з найкращих українських фільмів — "Тіні забутих предків" С. Параджанова — став у нас різнорівневим і багатошаровим. Як художня стилістика самого фільму. Від торжеств з участю президента в кінотеатрі "Україна" до численних міжнародних сеансів "Тіней" у США, Британії, інших країнах. І ось іще один, абсолютно дивний рівень ювілейного осмислення шедевра — виставка "Мій Параджанов" у київському Національному музеї російського мистецтва. 13 авторських колажів Лариси Кадочникової, навіяних тієї епохою, тими пристрастями. Тими ж "Тінями"

Войтенко, Володимир. Абсолютний кіношедевр [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/media/absolyutnyy-kinoshedevr : чому фільм Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» став камертоном для українського кіномистецтва від середини 1960-х років / Войтенко, Володимир // День. - 2015. - 4-5 вер. (№159-160). - С. 21. «Тіні забутих предків» — це сповнена живописної кінопоетики історія життя, кохання і смерті Марічки та Івана, таких собі гуцульських Ромео і Джульєтти. Стрічка занурює глядача до неймовірної стихії народного буття в його віруваннях та обрядах, у його драматизмі та довершеності. Фільм Сергія Параджанова став камертоном для українського кіномистецтва від середини 1960-х років

2014

Жук, Ольга. Людина красивого жесту [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2394/169/85153 : Сергій Параджанов умів проблеми перетворювати на свята, особливо для закоханих / Жук, Ольга // Україна молода. - 2014. - 9 січ. (№2). - С. 5

Худицький, Василь . "Тіні забутих предків": півстоліття по тому [Електронний ресурс] = http://gazeta.dt.ua/CULTURE/tini-zabutih-predkiv-pivstolittya-po-tomu-na-guculschini-zgaduyut-paradzhanova-i-namagayutsya-zberegti-davni-tradiciyi-_.html / Худицький, Василь // Дзеркало тижня. - 2014. - 11-18 квіт. (№13). - С. Цьогоріч подвійний ювілей — 90 років з дня народження Сергія Параджанова і 50 років його головному фільму — "Тіні забутих предків". Стрічка увінчана багатьма престижними кінонагородами

Цивірко, Микола. Театр незабутих «тіней» [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2394/169/85152/ : Україна відзначає 90–річний ювілей Сергія Параджанова, тоді як геніального режисера досі не реабілітовано за сфальсифікованими кримінальними справами / Цивірко, Микола // Україна молода. - 2014. - 9 січ. (№2). - С. 9 січня 2014 року видатному українському кінорежисерові, одному з основоположників й ідеологів явища, що дістало назву українського поетичного кіно, Сергієві Параджанову виповнилося б 90. Сергій Параджанов народився у Тбілісі, за походженням - вірменин, а чи не найважливіший період його життя і творчості пов’язаний з Україною

Яновська, Людмила. Як помстився небезпечно вільний чоловік [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-pomstivsya-nebezpechno-vilnij-cholovik/ шедеври Параджанова народжувалися у фільмах, колажах і в повсякденні / Яновська, Людмила // Урядовий кур`єр. - 2014. - 12 лют. (№27). - С. 19. Презентація збірки статей «Екранний світ Параджанова» та перегляд проб до його фільму «Київські фрески» і документальної стрічки про нього Романа Ширмана за сценарієм Сергія Тримбача «Небезпечно вільна людина», відбулися в київському Будинку кіно. Столичний мистецтвознавець Юрій Морозов, упорядник збірки «Екранний світ Параджанова», проанонсував це видання як «перше багатогранне і всебічне дослідження кіно Сергія Параджанова»

Література до теми з фондів МСМБ

Загребельний, Михайло Павлович. Сергій Параджанов [Текст] : Науково-популярне видання / Загребельний, Михайло Павлович ; Пер. з рос. М.В.Кракан; Худож. О.М.Іванова. - Харків : Бібколектор, 2015. - 126 с. : іл., портр. - ISBN 9786177013272 . Сергій Параджанов - особистість непересічна в усьому, починаючи з походження (в енциклопедичному словнику його називають "грузинським і українським режисером вірменського походження") і закінчуючи усім його життям. У середині 1960-х він увірвався в світовий кінематограф фільмом "Тіні забутих предків", і з того часу про нього не припиняють говорити. Ексцентричний, непередбачуваний, епатажний Параджанов не бажав і не міг жити "за правилами". Зрозуміло, що багатьом це не подобалось. Як сказав сам режисер, влада викреслила його з життя на 15 років - його то саджали до в'язниці, то просто не давали працювати. І все-таки він вижив і продовжив творити.

Сергій Параджанов. Злет, трагедія, вічність [Текст] : Твори, листи, документи архівів, спогоди, статті, фотографії / Упоряд. Р.М. Корогодський, С.І. Щербатюк. - К. : Спалах, 1994. - 280 с. : іл. - Від упорядників: с.5.

Ільченко, Олесь. NOMINA. Україна. Сторінки родинного альбому [Текст] = NOMINA. Ukraine. Pages from a Family Album : [Популярне видання] / Ільченко, Олесь ; Упор. В Кирилова; Худож. В.Кучер; Пер. англійською О.Микитки, М.Качмар, Н.Сисюк та ін. - К. : ArtHuss, 2017. - 192 с. : іл. - Замість передмови. Лист синові: с.7. - ISBN 9786177428007 : (В паліт.) 570-00. Вочевидь, ви знаєте героя «Зоряного шляху» містера Спока, а виконавця цієї ролі Леонарда Німоя? Культовий Енді Ворхол, володар Оскара, Золотого глобуса, премії Еммі - Джек Паланс, Джордж Гершвін з його “Summertime”, джазмен Біл Еванс, американська співачка Квітка Цісик, французький скандаліст Серж Гензбур, медіа-магнат Роберт Максвел, письменник Станіслав Лем, засновник «фільм-нуар» Едвард Дмитрик, англійський письменник Джозеф Конрад, батько італійського кримінального роману Джорджіо Щербаненко. Вісім лауреатів Нобелівської премії! Що об‘єднує цих людей?

Крижанівська, Марічка. Тіні [Текст] : Роман / Крижанівська, Марічка. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. - 400 с. - ISBN 9786176796589 : (В паліт.) 86-00. «Тіні» Марічки Крижанівської — нове слово в сучасному бурхливому розвитку української жанрової літератури. Фактично, перед нами перший в історії гуцульський детективний роман! Гуцульський — не за поверховим зовнішнім антуражем і не за випадковою пов’язаністю з цією відомою карпатською територією. Ідеться про детектив, занурений у прадавні вірування гуцулів, коли ще люди та духи разом творили гармонію Всесвіту, відтак із документальною точністю перепущений через процес зйомок легендарних «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова і доведений до наших часів, коли й відбувається несподівана розв’язка

Мельничук, Георгій. 1000 незабутніх імен України [Текст] : Науково-популярне видання / Мельничук, Георгій ; Худ. Ю.А. Демидьонок. - К. : Школа, 2005. - 288 с. : іл. - (1000). - Від автора: с.3. - ISBN 9666613034 - ISBN 966339112.

Рябчук, Микола Юрійович. Постколоніальний синдром [Текст] : Спостереження / Рябчук, Микола Юрійович ; Вст. сл. авт. - К. : К.І.С., 2011. - 240 с. : іл. - (Сучасність). - Покажчик першопублікацій: с.233. - Від автора: с.3; Покажчик персональний: с.235. - ISBN 9789662141665

Тримбач, Сергій Васильович. Кіно народжене Україною. Ілюстрована історія [Текст] : Альбом антології українського кіно / Тримбач, Сергій Васильович ; Пер. сл. автора. - К. : Саміт-Книга, 2019. - 384 с. : іл. - Історія українського кіно - це історія України: с.9. - ISBN 9789665752127 : (В паліт.) 240-00. Ця книжка - не лише про кіностудію імені О. Довженко, вона про все українське кіно. Ювілей кіностудії став приводом оприлюднити матеріали, появи яких давно чекала Україна. Ці матеріали охоплюють період від становлення українського кіно на межі XIX-XX ст. (а починалося воно не в Києві, а в Одесі) до сучасної доби, коли відбувається справжнє відродження і оновлення кінематографу України

Українське кіно від 1960-х до сьогодні. Проблема виживання [Текст] : Збірка наукових статей. - К. : Кіно-Театр; АРТ-КНИГА, 2010. - 252 с. : фотогр. - ISBN 9789664320761. Дане видання є збіркою наукових статей, присвячених існуванню вітчизняного кінематографу в період від 1960-х років до сьогодення. Автори аналізують явище українського поетичного кіно, такі його особливості, як міфологічність, можливості оперування часом і звертання до трансцендентного. Також досліджується творчість кінооператора Вілена Калюти, наскрізні мотиви фільмів Романа Балаяна. Розглядається кіновиробництво часів Незалежності

Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (історико-літературний та поетикальний аспекти) [Текст] : Науково-популярне видання / Тарнашинська, Людмила ; Наук. ред.: М.Жулинський; Вступ. сл. автора. - 2-ге вид., доп. - К. : Смолоскип, 2019. - 592 с. : іл. - Витбрана бібліографія Л.Торнашинської з проблематики українського шістдесятництва: с.560. - Зоряний інтеграл знакового покоління: персоналістський вимір: с.7; Фотоматеріали: с.567; Іменний покажчик: с.575; Коротка довідка про автора: с.587. - ISBN 9786177622160 .
У монографії досліджено історико-літературний та поетикальний аспекти українського шiстдесятництва в iменах. Такий персоналiстський вимiр (окремi профiлi на тлi поколiння) дозволяє читачеві побачити епоху i в постатях, i через призму творчостi, а також скласти уявлення про «зоряний iнтеграл» того поколiння, яке залишило значний слiд у свiдомостi українства. До другого видання ввійшли персоналії, відсутні у попередньому, яке побачило світ у видавництві «Смолоскип» 2010 року. Видання розраховане на науковцiв, викладачiв, студентiв, аспiрантiв, широке коло тих, кого цiкавить iсторiя та проблематика українського шiстдесятництва. Воно становить осердя трилогії авторки з цієї проблематики, до якої входять також монографії «Сюжет Доби: дискурс шістдесятництва в українській літературі ХХ століття» та «Шевченко — поет сучасний»: прочитання крізь призму шістдесятництва»

Фільм "Тіні забутих предків" [Текст] : Погляд через півстоліття: Збірник наукових статей / Упоряд., наук. ред. Л.Брюховецька. - К. : Редакція журналу "Кіно-Театр"; Києво-Могилянська академія, 2018. - 252 с. : іл. - (Кінематографічні студії. Вип. 9). - ISBN 9789665187493 : (В паліт) 151-00. Це видання, що виходить з нагоди 90-річчя Національної кіностудії м. О. Довженка, присвячене унікальному фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Довкола нього продовжують виникати рефлексії кінознавців всіх небайдужих до шедеврів кіномистецтва. У книзі йдеться про людей, причетних до створення фільму; подаються архівні матеріали, де зафіксовані враження колег від першої його демонстрації 1964 року; оповідається про фестивальні тріумфи, детально аналізується сумнозвісна стаття М. Блеймана «Архаїсти чи новатори?», що мала фатальні наслідки для українського поетичного кіно, а також наводиться історія, що трапилась під час київської прем’єри фільму 4 вересня 1965 року Тарнашинська, Людмила.

WEBліографія

https://uain.press/blogs/1148035-1148035 - Сергій Параджанов - майстер і господар