«Алла Горська. Незламна АЛЛА»
До 90-ї річниці від дня народження Алли Олександрівни Горської, української художниці, діячки правозахисного руху 1960-х років в Україні
Бібліографічний список статей
«Пам’яті Алли Горської»
Вірш Василя Стуса
Ярій, душе! Ярій, а не ридай.
У білій стужі серце України.
А ти шукай – червону тінь калини,
На чорних водах – тінь її шукай.
Бо – мало нас. Малесенька щопта.
Лише для молитов і сподівання.
Усім нам смерть судилася зарання,
Бо калинова кров – така густа,
Така крута, як кров у наших жилах.
У сивій завірюсі голосінь
Ці грона болю, що падуть в глибінь,
На нас своїм безсмертям окошились.
«Невиголошене слово»
Богдан Горинь
Тяжке, невимовне горе вдарило наші серця і стиснуло їх обручем болю. Загребущі руки смерті вирвали з-поміж нас Аллу Горську – чудову людину, друга, митця. Ще так недавно, розуміючи, що означала для нас смерть Симоненка, ми повторювали: «Смерте, чорну руку одведи».
Але не відводить від нас смерть своєї невблаганної руки. Зростає її апетит, і вона стає все більш нетерпеливою. Їй замало жертв старості, їй нудно чекати на ті жертви, тому підсилає хворобу, а коли не в силах підкосити раком чи білокрв’ям – вдається до інших способів.
Стоячи над пащею ями, яка навічно забере від нас дорогу людину, ми добре розуміємо, що із втратою Алли Горської втрачаємо частку нашої буйної веселості, нашої радості, частку нашої енергії, творчості і змоги. Сьогодні, як ніколи, ми розуміємо смисл слів: «Не питай по кому б’є дзвін – він б’є по тобі»
Алла Горська була однією з найвидатніших представниць 60-х років. Сьогодні ми свідомі того, що смерть Алли Горської – це втрата не тільки для родини, не тільки для друзів, яких вона так любила і без яких не могла жити, і це не тільки втрата для українського мистецтва. Смерть Алли Горської – це національна втрата, і хто не розуміє цього сьогодні, той зрозуміє пізніше.
Коли такі люди відходять, щось мусить появитись. Не може бути, щоб смерть була тільки втратою, бо не все може забрати смерть. Не в силі вона забрати того, що є невмирущим – духовну сутність. Загинула Алла Горська, але не загинула, житиме Ідея Алли Горської. Таким людям суджено смертю смерть перемагати. Обкрадаючи нас фізично, смерть синтезує нашу ідею. Від сьогодні ім’я Алли Горської приєднається до того смолоскипа нашої духовності, який уже стільки років прорізає своїм соборним тілом найбільшу темінь.
Велике горе, великі втрати об’єднують. Мусимо більше працювати, бо те, що не встигла зробити Алла Горська, вимагає подвійної роботи від нас. Мусимо бути один до одного душевно щедрішими, бо до цього зобов’язує нас спільне почуття тяжкої втрати
Уривок із книги «Алла Горська. Червона тінь калини. Листи, спогади, статті»
А.Горська, О.Заливаха, Л.Семикіна, Г.Севрук, Г.Зубченко, ескіз вітража «Шевченко. Мати» в Київському університеті, 1964, картон, пап., темп., 76х89.
Вшанування пам'яті
Будинок по вул.Терещенківській, 25, де мешкала Алла Горська та меморіальна таблиця на цьому будинку. Фото М.І Жарких 2007 р.
Бібліографія статей
(подано в зворотній хронології)
2019
Крупник, Любов. Особистість проти системи [Електронний ресурс] = https://tyzhden.ua/History/231022: кому заважала Алла Горська? / Крупник, Любов // Український тиждень. - 2019. - 7-13.06 (№23). 18 вересня художниці Аллі Горській виповнилося б 90 років. Вона залишила помітний слід в історії українського дисидентського руху, а її трагічна смерть породила чималий резонанс. Інформацію про загибель Горської відстежували й фіксували в КГБ, систематично інформуючи ЦК КПУ, зокрема першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста. Крім того, ця справа була на особливому контролі в прокуратурі УРСР. Алла Горська була одним із рушіїв українського шістдесятництва, Клубу творчої молоді «Сучасник» у Києві. Уже в зрілому віці усвідомила свою національну ідентичність: вивчила українську мову, із великою віддачею занурилася в національно-культурне відродження 1960-х
2018
Бак, Вікторія. Мозаїки на кордоні [Текст] = http://slovoprosvity.org/2018/01/04/mozajiky-na-kordoni/ : велична постать Алли Горської / Бак, Вікторія // Слово Просвіти. - 2018. - 4-10 січ. (№1). - С. 4. У критичні періоди з’являються люди, велетні духу, спроможні створювати на землі простір духовних нашарувань, в якому відновлюється нація та продовжує свій зоряний шлях. Алла Горська, художниця та правозахисниця, відома діячка українського шістдесятництва, належить до таких велетнів духу. Життя кожної людини відбувається в двох світах – зовнішньому та внутрішньому. Частіше за все більшість із нас живе зовнішнім життям, на внутрішнє звертаючи увагу лише в тяжкі часи. Алла Горська жила гарячкувато, кожну мить відчуваючи відповідальність за все, що робила перед прийдешнім, вона як би бачила майбутнє крізь внутрішній простір свого серця. Життя духу стало для неї головним
2017
Антоненко, Аліса. «Алла Горська. Живопис, графіка» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/alla-gorska-zhyvopys-grafika: під такою назвою 8 вересня буде відкрито новий сезон у столичній галереї «Дукат» / Антоненко, Аліса // День. - 2017. - 7 вер. (№157). - С. 7. Творчість Алли Горської, її громадська активність та яскрава особистість залишили помітний слід в історії української культури. Алла Олександрівна перебувала в епіцентрі подій короткої відлиги у 1960-х, яка скінчилася масовими арештами і «процвітаючим соціалізмом» брежнєвщини. Мисткиню називали «душею шістдесятництва». Великі сподівання й такі ж великі втрати, рішучий потяг до боротьби попри тиск будь-яких обставин – усе відобразилось у графічних, а згодом і монументальних творах художниці
Козирєва, Тетяна. «Алла Горська: душа українського шістдесятництва» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/alla-gorska-dusha-ukrayinskogo-shistdesyatnyctva: так називається виставка, яка відкрилася у Львові / Козирєва, Тетяна // День. - 2017. - 5 груд. (№219). - С. 12. Експозицію, присвячену творчості однієї з найяскравіших особистостей в історії українського мистецтва ХХ століття, художниці, громадсько-політичного діяча – Алли Олександрівни Горської, представляє Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького та київська галерея «Дукат». В експозиції три десятки робіт, створених художницею упродовж 1960-х
Лук'янчук, Георгій. Алла Горська. Презентація каталогу [Текст] / Лук'янчук, Георгій // Культура і життя. - 2017. - 20 жовт. (№42). - С. 5. У рамках виставки "Алла Горська. Живопис, графіка", яка у вересні відкрила новий сезон у столичній галереї "Дукат", відбулася презентація першого альбому творів видатної художниці-шістдесятниці
Трапезнікова, Дар’я. Повернення «Вітру» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/povernennya-vitru: громада виборола право бачити єдину в Києві мозаїку Алли Горської / Трапезнікова, Дар’я // День. - 2017. - 2 черв. (№93-94). - С. 24. Днями мозаїку «Вітер» відкрили для загалу. Люди, які прийшли на «відкриття «Вітру», а це – знавці творчості шістдесятників, активісти, звичайні жителі Києва, не тільки милувалися панно, а й обговорювали проблеми збереження культурної спадщини
2015
Безсмертний-Анзіміров, Андрій (есеїст, кінокритик). Алла Горська [Електронний ресурс] = http://incognita.day.kyiv.ua/duplicate-of-mixajlo-koczyubinskij.html / Безсмертний-Анзіміров, Андрій // День. - 2015. - 18 вер. 18 вересня 1929 року народилася українська художниця, дисидент Алла Горська, діяч правозахисного руху 1960-х років в Україні. Дружина художника Віктора Зарецького. Трагічно загинула 28 листопада 1970 року за нез'ясованих обставин у місті Василькові. Похорон Горської 7 грудня на Берковецькому кладовищі в Києві перетворився на демонстрацію протесту проти існуючого комуністичного режиму в Україні. Трохи більше, ніж через рік, у січні 1972, здійнялася найбільша хвиля арештів учасників руху опору, що значною мірою ослабило українську духовну та інтелектуальну еліту. Усі соратники Горської по славнозвісному Клубу творчої молоді були переконані, що це убивство – справа КДБ
Ковальчук, Марія. Алла Горська-Безсмертна [Текст]: Алла Горська: Душа українського шістдесятництва / Ковальчук, Марія // Літературна Україна. - 2015. - 26 лист. (№45). - С. 3. В книгарні "Є" відбулася презентація книги про "душу українського шістдесятництва - невтомну художницю з великим серцем і "бісиком" в очах" - Аллу Горську. Особистість мисткині відкривається перед нами у чуйних і таких живих листах, у художніх замітках... та щоденникових записах.
Малюта, Іван. Незламна Алла [Текст] / Малюта, Іван // Літературна Україна. - 2015. - 10 груд.(№ 47). - С. 5. Вона була втіленням досконалості серед живих творінь Бога і Природи. Щедро обдарована вродою і мистецьким хистом, Алла Олександрівна Горська - авторитетно - знакова постать з-поміж очільників дисидентського руху в Україні
Самченко, Валентина. Душа без страху [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2740/164/95803/: художниці Алли Горської, яку називали душею шістдесятництва, не стало 45 років тому / Самченко, Валентина // Україна молода. - 2015. - 1 груд. (№153). - С. 13. Життя Алли Горської обірвалося 28 листопада 1970 року. Друзі і знайомі донині впевнені, що загадкова смерть – це справа рук КДБ
2014
Кравченко, Ярослав. Алла Горська: «Аби душа не сивіла...» [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/naprikinci-dnya/alla-gorska-abi-dusha-ne-sivila: 18 вересня видатній художниці, одному з лідерів «шестидесятників» минуло б 85 років / Кравченко, Ярослав // День. - 2014. - 4 вер. (№ 164).
«Ярій, а не ридай» [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/bratnya-dopomoga-po-rosijski/: 85-річчя з дня народження Алли Горської / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2014. - 13 вер. (№168). - С. 19. Саме із захисту святої правди про Биківню розпочалася хресна дорога багатьох шістдесятників, які не могли і не хотіли жити у брехні.
2010
Тішкова, Марина. Невгасний пломінь калиновий = http://www.silskivisti.kiev.ua/18579/index.php?n=7437 / Тішкова, Марина // Сільські вісті. - 2010. - 7 груд. (№142). Світанок 28 листопада 1970 року не віщував нічого поганого. Відома своїм неперевершеним талантом і участю в правозахисному русі художниця Алла Горська вийшла зі своєї київської квартири, щоб на шосту ранку дістатися Василькова. Там її мав чекати свекор Іван Зарецький, аби віддати старовинну швейну машинку «Зінгер» - родинну реліквію. Але додому жінка не повернулася. Сорок років спливло відтоді, а українська влада і досі не визначилася, що то було: вбивство на побутовому грунті, чи політичне, «замовлене» на найвищому рівні в Москві і майстерно зрежисоване КДБ чи якоюсь іншою спецгрупою. Спробуємо підняти завісу часу й осягнути велич і трагедію цієї непересічної особистості
Цалик, Станіслав. "Убито одним ударом, професійно" [Електронний ресурс] = https://gazeta.ua/ru/articles/history-journal/_quotubito-odnim-udarom-profesijnoquot-za-alloyu-gorskoyu-pered-smertyu-stezhili-pracivniki-kdb/362747: за Аллою Горською перед смертю стежили працівники КДБ / Цалик, Станіслав // Країна. – 2010 - 25 лист. (№48)
2007
Згадуючи Аллу Горську [Текст]: зі щоденника Георгія Малакова / Підготовлені до друку Дмитром Малаковим // Київ. - 2007. - №9. - С. 138-144. Тепер, коли ім'я Алли Горської - талановитої художниці, відомої правозахисниці 60-х років та просто неординарної особистості - стало вже легендарним, кожна деталь її біографії набуває особливого значення. Щоденникові записи Георгія Малакова, датовані початком 1946 року
2005
Зарецький, Олексій. Смерть Алли Горської [Текст] = https://dt.ua/SOCIETY/smert_alli_gorskoyi.html / Зарецький, Олексій // Дзеркало тижня. - 2005. - 16-22 квіт. (№14). - С. 14. Автор статті - син української художниці Алли Горської - повертається до теми смерті своєї матері та діда Івана Антоновича Зарецького
1998
Бердиховська, Боґуміла. Леґенда Алли Горської [Електронний ресурс] = https://krytyka.com/ua/articles/legenda-ally-horskoyi / Бердиховська, Боґуміла // Критика. - 1998. - квітень. Рецензія на книгу «Алла Горська. Червона тінь калини. Листи, спогади, статті». Редакція та упорядкування Олексія Зарецького, Миколи Маричевського. – К., Спалах LTD, 1996.
У цій книжці є все: велика любов, політика, мистецтво, героїзм і загадкова смерть наприкінці. Тож не дивно, що читається вона на одному диханні. Героїня книжки – Алла Горська, одна з головних постатей покоління шістдесятників, покоління, яке, користуючись хрущовською відлигою, заходилося відроджувати українську культуру. Невинна спершу культурна діяльність дуже швидко обросла додатковими політичними значеннями. Молоді ентузіасти, котрі на початку шістдесятих років створюють Клуб творчої молоді, головну інституцію відродження в шістдесяті, вже незабаром зазнають брутальних репресій: частина їх потрапить до таборів, частина втратить роботу, частину мучитимуть нескінченними допитами, ще інші врешті-решт утечуть від переслідувань до Москви. Всі ті, хто не зігнувся перед тоталітарною державою, були випхані на її марґінес без жодних можливостей нормального розвитку. Перед самою другою хвилею арештів в Україні (перша сталася 1965-го, друга в січні 1971 року) було вбито Аллу Горську. Ким була Алла Горська? Звідки взялася її легенда? Чому, зі слів однієї з подруг художниці, «з нею не можна було боротися – її можна було тільки вбити»?
Web-ліографія
Горська Алла Олександрівна ГЕРОЇ УКРАЇНИ: "60-І РР. ХХ СТОЛІТТЯ - 2014 Р." [Електронний ресурс] / Електрон. Дані. – Режим доступу http://heroes.profi-forex.org/ua/gorskaja-alla-aleksandrovna. – Заголовок з титул. екрану. Мова укр., рос., англ. – Останнє поновлення: 2019
Зарецький, Олексій. Горська Алла. Історична пам’ять: історична пам’ять про Аллу Горську в 1970-80 рр. [Електронний ресурс] /віртуальний музей Дисидентський рух в Україні - Електрон. Дані. – Харків, 2010. - Режим доступу http://museum.khpg.org/inde UA Modnax.php?id=1454965887. - Заголовок з титул. екрану. Мова укр., англ. – Останнє поновлення: 2019.
У статті досліджено нищення історичної пам’яті українського народу. Показано особливості цього процесу у випадку Алли Горської в останні десятиріччя існування Радянської України. Для збереження історичної пам’яті визначальною була роль матеріалу про А. Горську у IV випуску „Українського вісника”, який видавав В. Чорновіл. Цей матеріал упродовж багатьох років був основним джерелом публікацій про А. Горську за кордоном, а з кінця 1980-х років і в Україні. Проведено дискурсивний аналіз публікацій у самвидаві та за кордоном. У статті визначено механізми аберації історичної пам’яті в умовах обмежень та утисків, які призводили до некритичного ставлення до матеріалу В. Чорновола. Дано також критичний аналіз документів ГДА СБУ
Маріам Найем. Монументальне життя Алли Горської. [Електронний ресурс] / Відеолекторій. - Електрон. дані. – 2018. – Режим доступу: https://wisecow.com.ua/mistecztvo/zhinochi-imena-v-mistecztvi/alla-gorska.html. – Загол. З титул. екрану. Мова укр. – Останнє оновл.: 2018.
Алла Олександрівна Горська – українська художниця, чий доробок складається з монументальних, живописних та графічних творів. Її роботи виконувались у традиціях київської академічної школи, народного мистецтва, українського авангарду та бойчукізму. За свою політичну позицію була страчена за таємним вироком Радянської влади у 1970 році. До дня пам’яті жертв політичних репресій ми поговорили з сином Алли Горської – Олесем Зарецьким, дослідницею творчості – Людмилою Огнєвою та мистецтвознавицею Євгенією Моляр. Ця історія – про Горську-художницю, Горську-дисидентку та Горську-матір. У цьому ж матеріалі ми зібрали увесь творчий доробок Алли Олександрівни, розкиданий по всій України – від музеїв до занедбаних будівель.
Черкаська, Ганна. Світла душа Алли Горської [Електронний ресурс] / UA Modna - - Електрон. дані - 2014. – Режим доступу: https://uamodna.com/articles/svitla-dusha-ally-gorsjkoyi. – Загол. з титул. екрану. Мова укр. – Останнє оновл. 2019.
Скільком вона допомагала вистояти морально й матеріально! "Будівничі казарм" (вислів Є. Сверстюка) особливо ненавиділи Горську, бо вона кинула виклик тому середовищу, з якого сама походила. Все це не могло бути безкарним і вона стала мішенню №1 серед шістдесятників. 28 листопада 1970 року у Василькові біля Києва було замордовано Аллу Горську. Талановитій художниці, яка працювала у галузі станкового й монументального живопису, було тоді 40 років.
Інтернет ресурси
https://day.kyiv.ua. – газета «День»
https://dt.ua – тижневик «Дзеркало тижня»
http://slovoprosvity.org. – тижневик «Слово Просвіти»
http://www.silskivisti.kiev.ua – газета «Сільські вісті»
http://www.umoloda.kiev.ua. – газета «Україна молода»
http://www.ukurier.gov.ua – газета «Урядовий кур`єр»
https://tyzhden.ua. – часопис «Український тиждень»