Забуті лицарі свободи: I Конгрес українських націоналістів і створення ОУН

Бібліографічний список статей до 95-річчя від часу проведення Першого конгресу українських націоналістів, на якому була створена Організація українських націоналістів (ОУН)

„У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у Націю.“ Євген Коновалець

1929, 28 січня – у Відні розпочав роботу Перший Конгрес (Великий збір) українських націоналістів, на якому була створена Організація українських націоналістів (ОУН).

Українські патріоти не змирилися з поразкою революції 1917-1921 рр. і продовжили боротьбу.

Радикалізацію українського визвольного руху, що спирався на еміграцію та патріотичні кола Західної України, спричинили: трагічна доля українців під польською та радянською владами, втрата віри в традиційні легальні методи боротьби, розчарування західними демократіями.

Як наслідок, українська молодь звернулася до ідеології націоналізму, вбачаючи в ній світоглядну платформу, здатну мобілізувати маси. Виникають такі структури, як Група української національної молоді (1922-1929), Легія українських націоналістів (1925-1929), Союз української націоналістичної молоді (1926-1929). З липня 1920-го діяло найактивніше націоналістичне об’єднання – Українська військова організація (УВО).

Грунт для об’єднання націоналістичних сил підготували конференції в Берліні (1927) та Празі (1928). І вже з кінця 1928-го розпочалася підготовка до першого конгресу.

Перший Великий Збір ОУН, відомий як Конгрес українських націоналістів, відбувся у Відні 28 січня – 3 лютого 1929-го. В його роботі взяли участь 30 делегатів (16 – уродженці Галичини, 14 – із Наддніпрянщини), завдяки чому форум представляв усі регіони України і мав соборницький характер.

Перше засідання розпочалося 28 січня 1929-го о 10 год. 15 хв. Після обрання президії, затвердження порядку ведення Конгресу й складу різних комісій, були заслухані доповіді «Сучасне становище на українських землях» (Євген Коновалець), «Український націоналізм» (Дмитро Андрієвський), «Державний устрій України» (Дмитро Андрієвський), «Міжнародна політика України» (Зенон Пеленський). Всього на форумі було зачитано 40 доповідей.

Підсумком роботи Конгресу стало проголошення створення ОУН, яка не буде обмежувати свою діяльність конкретною територією, а прагнутиме опанувати всі українські терени, де мешкають українці. ОУН вестиме «політику всеукраїнського державництва» і протистоятиме всім партійним і класовим угрупуванням українства. Кінцева мета організації – Українська Самостійна Соборна Держава.

Євген Коновалець – перший голова ОУН.

Провід ОУН очолив Євген Коновалець, заступником став Микола Сціборський, секретарем – Володимир Мартинець.

Створення ОУН завершило процес об’єднання націоналістичних груп і організацій в одну українську підпільну визвольну структуру.

На сайті бібліотеки читати про Євгена Коновальця  «На спомин про Євгена Коновальця»

Бібліографія статей

2022

Гоменюк, Іван. Три шляхи ОУН [Текст] / Гоменюк, Іван // Локальна історія *. - 2022. - № 1. - С. 36-43. Розкол в Організації українських націоналістів 1940 року був і є одним із найбільших закидів до Степана Бандери. Мовляв, без нього ОУН увійшла б у Другу світову війну та українську історію цілісною силою. А чи обгрунтована така точка зору? Зрештою, 1954 року утворилися ще так звані двійкарі. Як поділ на фракції вплинув на роботу українських націоналістів і які ще сили доклалися до роз'єднань - аналізуємо у статті

Олена Петренко: "Інтегрування жінок - свідомий крок, щоб продовжити існування підпілля" [Текст] / Спілкувався Іван Гайванович // Локальна історія *. - 2022. - № 1. - С. 74-77. 2018 року у Німеччині вийшла книжка Олени Петренко "Між чоловікками. Жінки в українському націоналістичному підпіллі в 1944-1954 роках". Спілкування з авторкою дослідження про жінок в Організації українських націоналістів і Українській повстанській армії

2021

Краснодемський, Володимир. Блискучий публіцист бункерної України [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/348155 / Краснодемський, Володимир // Голос України. - 2021. - 7 лип. (№125). - С. 14. 21 червня 1921 року в селі Олесине, що на Тернопільщині, народився Осип Дяків-«Горновий» — крайовий провідник ОУН на Львівщині, теоретик й організатор боротьби УПА, заступник голови Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР). Осип Дяків є автором щонайменше 25 публіцистичних праць, написаних протягом шести років у підпіллі.

2020

Здоровило, Тарас. "Наше життя - це був вічний неспокій" https://www.umoloda.kiev.ua/number/3553/196/142225/ / Здоровило, Тарас // Україна молода. - 2020. - 15 січ. (№ 4). - С. 8-9. Долі провідників Організації українських націоналістів від заснування організації у лютому 1929 року тісно пов’язані з їхніми дружинами. Проте, на відміну від своїх знаменитих чоловіків, вони для широкого загалу й тепер залишаються «за кадром». Але ж бути дружиною провідника українського підпілля — означає постійно перебувати разом із ним на невидимому фронті боротьби

2019

Витвицький, Володимир. Дмитро Донцов: «Лиш акція і воля до влади над відірваними засадам Лише та ідея виведе нас зі стану провінцій» [Текст] … [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/313196: з літопису боротьби за державність / Витвицький, Володимир // Голос України. - 2019. - 1 лют. (№21). - С. 12-22. ОУН взяла за основу своєї політичної діяльності ідею створення Української самостійної соборної держави. Перший Великий збір ОУН, відомий як Конгрес українських націоналістів, відбувся у Відні 28 січня — 3 лютого 1929 року. Делегати збору ухвалили низку постанов про устрій ОУН, її мету і завдання, обрали керівні органи. Очолив провід ОУН Євген Коновалець, його заступником став Микола Сціборський, секретарем — Володимир Мартинець

Витвицький, Володимир. Найтяжчий бій — за душу народу [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/314105 : завтра минає сто років від дня народження Петра Федуна-«Полтави» — провідного ідеолога та публіциста ОУН-УПА / Витвицький, Володимир // Голос України. - 2019. - 23 лют. (№37). - С. 4. Серед героїчних і знакових імен, які покликала під свої визвольні знамена ОУН, знаходимо й Петра Федуна — одного з провідних ідеологів та публіцистів українського підпілля, керівника Головного осередку пропаганди Проводу ОУН, заступника голови Генерального Секретаріату Головної визвольної ради, начальника політвиховного відділу Головного військового штабу УПА. Він також був відомий у підпіллі під псевдонімами та криптонімами «Петро Полтава», «Волянський», «Вол.», «П. Савчук», «Север» та іншими

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович: "Головний урок ОУН: боротьба за свободу має бути безкомпромісною" [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/volodimir-vyatrovich-golovnij-urok-oun-borotba-za-/ // Урядовий кур`єр. - 2019. - 8 лют. (№26). - С. 1, 5. 90 років тому, 3 лютого 1929 року, у Відні завершив роботу Перший Конгрес (Великий збір) українських націоналістів. Одним із головних підсумків Конгресу стало створення Організації українських націоналістів (ОУН), яку очолив один із беззаперечних авторитетів того часу, полковник Армії УНР Євген Коновалець. Саме ОУН у ХХ столітті чи не найбільше була демонізована та обросла міфами як з боку радянської пропаганди, так і з боку польських «кресов’яків». І ці міфи й досі продовжують активно підживлюватися як у Росії, так і в Польщі

Липовецький, Святослав. "Зродились ми великої години" [Текст] = https://tyzhden.ua/History/226600 : як Євген Коновалець повів ОУН за галицькою молоддю / Липовецький, Святослав  // Український тиждень. - 2019. - 15-21.02 (№ 7). - С. 50-54. Перші Визвольні змагання, попри відчайдушну спробу українців здобути власну державність, зазнали поразки, а сама територія України опинилася у складічртирьох держав. Утім, згасання державності відбувалося повільно, і в різних середовищах зберігалися останні надії як не на повстання на Наддніпрянщині, то принаймні на компромісне рішення Заходи щодо Галичини

Липовецький, Святослав . "У ці дні маємо вибрати: бути творцями чи жертвами історії" [Текст] = https://gazeta.ua/articles/history-journal/_u-ci-dni-mayemo-vibrati-buti-tvorcyami-chi-zhertvami-istoriyi/881445 / Липовецький, Святослав  // Країна. - 2019. - 24 січ. (№ 3). - С. 46-50. Галичани боялися фотографуватись на установчому конгресі Організації Українських Націоналістів

Липовецький, Святослав. Перетворити українців на націоналістів [Текст] = https://tyzhden.ua/History/234523 : як спроби асимілювати українців у міжвоєнній Поліщі обернулися радикалізацією гімназійної молоді / Липовецький, Святослав  // Український тиждень. - 2019. - 30.08 (№ 35). - С. 54-57. Визвольні змагання середини ХХ століття вивели на арену особливе покоління українців, які в боротьбі за державність спочатку відзначилися як члени ОУН у Другій Речі Посполитій, пізніше в лавах УПА, а після Другої світової війни в таборах ГУЛАГу або ж, розбудовуючи Україну поза Україною, в еміграції. Фундамент цієї генерації було закладено в 1920-х роках, коли польська влада часто цілком несвідомо заганяла молодь у підпілля і, як тоді жартували, «заповзялася перетворити всіх українців на націоналістів»

Єдність українців, що жахала ворогів [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yednist-ukrayinciv-sho-zhahala-vorogiv/ : 90 років установчого конгресу ОУН / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2019. - 26 січ. (№17). - С. 7. Трагічне завершення національно-визвольних змагань українського народу 1917—1920 років, великою мірою зумовлене постійними суперечками горе-політиків із різних партій, спонукало до утворення позапартійного об’єднання українських націоналістів. Офіційне заснування принципово нового союзу відбулось на установчому конгресі ОУН, що проходив із 28 січня до 3 лютого 1929 року у Відні

2018

Вибух у Роттердамі [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/kremlivskij-uchen-gitlera/ : 80 років загибелі Євгена Коновальця / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2018. - 19 трав. (№94). - С. 5. Карколомна кар’єра головного сталінського кілера Павла Судоплатова розпочалася з убивства лідера ОУН Євгена Коновальця. Вусатий вождь особисто прийняв рішення про знищення керівника українських націоналістів. Сталін, за свідченням Судоплатова, заявив, що мета вбивства Коновальця — обезголовити рух українських націоналістів та змусити їх знищувати один одного в боротьбі за владу. Загибель авторитетного лідера справді призвела до розколу ОУН на «бандерівців» і «мельниківців» і, за гірким визнанням Уласа Самчука, «на всі сто відсотків спаралізувала українські визвольні змагання періоду Другої світової війни»

Штокало, Василь. Роман Шухевич - Головний командир воюючої України [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/306729 / Штокало, Василь // Голос України. - 2018. - 23 серп. (№157-158). - С. 7. У Верховній Раді зареєстровано проект постанови "Про відзначення у 2018 році 75-ї річниці перенесення у село Бишки Козівського району Тернопільської області центру українського національно-визвольного руху" (№ 8618). Її автор - син Головного командира Української повстанської армії, народний депутат України Юрій-Богдан Шухевич наголошує, що в середині XX століття Тернопілля перебувало в епіцентрі українського опору. За моїми дослідженнями, село Бишки стає "столицею воюючої України

Юзич, Юрій. Вiдповiдь вiд ОУН: хто i коли насправді вигадав гасло «Слава Українi!» [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3369/196/127057/ / Юзич, Юрій // Україна молода. - 2018. - 9 жовт. (№ 109). - С. 10-11. Гасло народилося у Харкові. Загриміло на всю Україну з Києва. Гасло «Слава Україні!» і відповідь «По всій землі слава!» використовувалося ще в середовищі харківської української студентської громади наприкінці XIX століття. Того самого, на базі якого в 1900 році виникла Революційна українська партія (РУП) — перша модерна українська політична партія під російською займанщиною. Перше відоме згадування гасла пов’язане саме з цим середовищем.

2017

100-років боротьби. Українська революція 1917-1921 років [Текст] / Інф. "ЧШ" // Чумацький шлях. - 2017. - № 2. - С. 4-6. Українська революція 1917-1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності

2016

Боднар, Стефанія. Застрелили чоловіка, жінку і двох дітей. Табличок не лишали, бо й так всі знали - хто і за що [Текст] : зв'язкова Організації українських націоналістів Стефанія Боднар відбула 10 років у радянських таборах / Боднар, Стефанія // Країна. - 2016. - 15 груд. (№ 48). - С. 38-41. Стефанія Боднар. 89 років, зв'язкова Організації українських націоналістів. В Організації українських націоналістів з 17 років. У підпіллі була зв'язковою, кур'єром, друкаркою. Арештована 3 березня 1946 року. Засуджена на 10 років. Термін відбувала у Красноярському краї та Караганді

                                                                                  Література до теми з фондів МСМБ

Бандера, Степан. Перспективи Української Революції [Текст] : Зібрання статей / Бандера, Степан ; Упоряд. С.Ленкавський. - 2-те вид. - К. : Наш Формат, 2022. - 664 с. : іл. - Від видавця: с.9; Тексти і контексти творів Степана Бандери: с.11; Передмова до першого видання: с.19; Абревіатури і скорочення: с.644; Глосарій: с.647; Покажчик імен і назв: с.656; Географічний покажчик: с.660. - ISBN 9786177866649 : (В паліт.) 378-00.

Це зібрання статей Степана Бандери, що вийшло друком у Мюнхені 1978 року. На відміну від інших репринтів, у цій книжці додано передмову О. Сича, глосарій рідковживаних, малозрозумілих і діалектних слів, іменний і географічний покажчики. Також за допомогою QR-кодів читач зможе потрапити в онлайн-медіатеку, де зібрано оцифровані видання середини минулого сторіччя, у яких публікувався автор. А ще там можна побачити десятки зображень, пов’язаних із життям Степана Бандери та діяльністю ОУН, і навіть почути живу мову Провідника

Бандера, Степан. Третя світова війна і визвольна боротьба [Текст] : Вибрані праці / Бандера, Степан. - Тернопіль : Крила, 2022. - 160 с. : іл. - ISBN 9786177916269 : (В паліт.) 218-15. На публікацію даних праць Степана Бандери нас підштовхнуло усвідомлення загрози повторення історії. Українські націоналісти усвідомлюють гнилизну й угодовство західного істеблішменту (передовсім в США) які врятували московську імперію СРСР після другої світової і зберегли її в нинішньому вигляді на початку 90-х. Ми це маємо доносити до заходу, але для цього самі повинні у тому розібратися. Вивчення праць Бандери додасть нашому погляду більшої широти. Світ повинен усвідомити, що розв'язана московитами війна в Україні є трагедією для

В'ятрович, Володимир. Нотатки з кухні "переписування історії" [Текст] : Суспільно-політичне видання / В'ятрович, Володимир ; Передм. автора. - К. : Наш Формат, 2021. - 528 с. - ISBN 9786177973675 : (В паліт.) 342-00. Це книжка не про переписування історії. Вона — про спроби українців написати історію власної держави. Звільнитися з полону думок «старшого брата» й досягнути справжньої незалежності — коли можеш розповідати свою історію від першої особи. Як історію України, а не Росії, Польщі чи ще когось на нашій землі. У ній автор зібрав низку власних публікацій — від початку 2000-х до нашого часу — та доповнив їх сучасним наративом. Це статті, колонки, інтерв’ю, у яких ідеться про національну самосвідомість, Голодомор, визвольну боротьбу й «людей волі», Помаранчеву революцію і Євромайдан, матеріали під грифом «цілком таємно», які одного дня стали «цілком нетаємними». Значну частину цієї історії автор ретельно дослідив, а ще частину — допомагав творити. Ось чому це книжка про минуле — автора, українців, минуле загалом, про історію як history і story, про колективне й особисте

В'ятрович, Володимир. Україна. Історія з грифом "Секретно" [Текст] : Науково-популярне видання / В'ятрович, Володимир . - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. - 512 с. : ил. - Вступ, або Українське XX: с.9. - ISBN 9789661478533 : (В паліт.) 90-00. Ця книга — зустріч із минулим. Тут — 700 сторінок, 74 роки, 66 історій, 391 фотографія і набагато більше людей та ситуацій, котрі дивляться на читача зі світлин та архівних документів. Разом вони складають образ українського ХХ століття: часу, коли світ по-справжньому відкрив для себе Україну та українців, століття, коли творилося обличчя України

Заячківський, Омелян. Волонтер свободи [Текст] : Повість / Заячківський, Омелян. - К. : Центр учбової літератури, 2019. - 150 с. - ISBN 9786176738633 : (В паліт.) 120-00. Даний твір знайомить читача із легендарною постаттю головнокомандувача УПА-Північ Клима Савура. Від важких років дитинства і буремної юності аж до останнього бою славетного командира проводить нас оповідач сторінками книги. Нелегко читати і переживати в уяві всі ті події, але мусимо, - заради майбутніх поколінь, заради ліквідації білих плям нашої історії

Квітковський, Денис. Боротьба за українську ідею [Текст] : Публіцистика / Квітковський, Денис. - К. : Центр учбової літератури, 2019. - 602 с. - ISBN 9786110114981 : (В паліт.) 364-00. Загально відомо, що чіткого визначення національної ідеї поки що не існує. Поговорюють навіть, якщо комусь вдасться сформулювати визначення національної ідеї, то він отримує Нобелівську премію. Але із усіх трактувань, найчастіше звучить: національна ідея - це концентрований вираз національних інтересів та почуттів, форма духовного самоусвідомлення, показник того, як народ усвідомлює себе, свою роль і місце у світі. Яким не було б визначення даного духовного феномену, і за формою, і за змістом - суть одна, в першу чергу, консолідація нації для певних здобутків

Понипаляк, Аліна. Останній командир УПА. Життя і смерть Василя Кука [Текст] : Науково-популярне видання / Понипаляк, Аліна ; Вст. сл. авторки. - Харків : Наш Формат, 2021. - 256 с. : іл., фотогр. - (Наш пантеон). - Вступ: с.3. - ISBN 9786177973156 : (В паліт.) 200-00. Є люди-епохи, а є люди — кілька епох. Такою особистістю був останній командир УПА Василь Кук. Він народився до Першої світової, пережив лихоліття Другої світової, розквіт і згортання діяльності УПА, потрапив у радянський полон і разом з Україною отримав омріяну свободу в 1991-му. Як сімейна скрута вплинула на його погляди? Коли він загорівся ідеєю збройної боротьби? Як пережив смерть братів Ілька й Іларія, яких стратили за українську державність? Як вибудовував мережу ОУН у Дніпропетровську й перебував у підпіллі на Волині й Галичині? Як продовжував тиху боротьбу в 1970–1980 роки й отримав «друге дихання» після незалежності? На всі ці питання відповідає історикиня Аліна Понипаляк

Сергійчук, Володимир. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА [Текст] : Науково-популярне видання / Сергійчук, Володимир. - К. : ПП Сергійчук М.І., 2011. - 240 с. - Про історію України можна ще прочитати: с.207. - Іменний покажчик: с.181; Геогрфічний покажчик: с.193. - ISBN 9789662911404 : (В обкл.) 30-00. У пропонованій праці вміщуються документи з колишніх спецхронів комуністичної системи, які розповідають про методи компрометації українського національно-визвольного руху спецслужбами більшовицької влади. Читач має можливість переконатися, що багато з тих злочинів проти мирного населення, які перекладалися комуністичною пропагандою на ОУН-УПА, насправді були вчинені спецслужбами СРСР

Стецько, Слава. Слава Стецько. Жінка, яка творила незалежну Україну [Текст] : Автобіографія / Стецько, Слава ; Вст. слово О. Коваля; Літ. запис Д.Куделі; Упоряд. Л. Брацюнь. - К. : Ярославів Вал, 2021. - 200 с. : іл., фото. - Вона виборювала Україну: с.6; Ці спогади - взірець етичності й толерантності: с.14; Жертовна любов найвища цінність: с.18; Життя Слави Стецько в світлинах: с.177. - ISBN 97896683832406 : (В паліт.) 211-00. Соратниця провідника ОУН Степана Бандери, дружина ідеолога ОУН Ярослава Стецька і новообрана лідерка оунівців приїхала в Україну на постійне проживання на початку 90-х. На батьківщину повернулась жінка з європейською освітою - закінчила правничий факультет Мюнхенського університету, магістр політичних наук зі знанням англійської, німецької французької, польської, іспанської, італійської, словацької, білоруської, хорватської мов, вихована у системі юнацтва ОУН, сформована провідниками ОУН, яка боролася в еміграції за незалежність України і розвал СРСР. Літературний запис автобіографії Слави Стецько зробив Дмитро Куделя, дослідник підпілля ОУН із Дніпропетровська, за кілька місяців до її смерті...

WEBліографія

https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/28/1919-rozpochav-robotu-pershyy-kongres-ukrayinskyh-nacionalistiv  – 1919, розпочав роботу перший Конгрес українських націоналістів

https://www.radiosvoboda.org/a/29747865.html – Історія ОУН. Її створили 16 галичан і 14 наддніпрянців

https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/na-spomin-pro-yevgena-konovalytsya/  – «На спомин про Євгена Коновальця»

https://ounuis.info/fonds/photo-documents-f-30/355/nevidomi.html   – архів ОУН

https://porokhivnytsya.com.ua/2019/06/14/eugen-konovaletc_quotes/  – Євген Коновалець – цитати

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

http://www.umoloda.kiev.ua  – сайт газети «Україна молода»

http://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»

https://gazeta.ua – сайт журналу «Країна»

https://localhistory.org.ua  – сайт журналу «Локальна історія»

                                                                                                                      Підготувала бібліограф Качановська Н.В.