«Подзвін Бабиного Яру»

Бібліографічний тематичний покажчик до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру

«Людство об’єднує не стільки та кров,
що тече в жилах, як та, що виливається з жил після пострілів!»
Юліан Тувім, польський поет

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру

З метою увічнення пам'яті про одну з найтрагічніших сторінок Голокосту - масове вбивство євреїв Києва, вшанування жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації столиці України, - мирних жителів усіх національностей, військовополонених, учасників українського визвольного руху, а також для об'єднання зусиль суспільства щодо запобігання повторенню злочинів проти людяності, задля єднання народу навколо ідеї побудови в Україні правової європейської держави, здатної захистити всіх своїх громадян, на підтримку українських та міжнародних громадських ініціатив та у зв'язку з 75-ми роковинами від початку трагічних подій у Бабиному Яру постановляю:

1. Утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру (далі - Організаційний комітет), визначивши співголовами Організаційного комітету Прем'єр- міністра України і Главу Адміністрації Президента України.

Співголовам Організаційного комітету подати у тритижневий строк пропозиції до персонального складу Організаційного комітету, включивши до нього представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, української та зарубіжної громадськості, вчених.

2. Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити розроблення на основі пропозицій Організаційного комітету та затвердити у двомісячний строк план заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру, передбачивши, зокрема:

проведення за участю представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, єврейських організацій, у тому числі міжнародних, духовенства, дипломатичного корпусу іноземних держав жалобних заходів на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр";

створення за участю Національної академії наук України у Меморіальному комплексі "Національний музей історії України у Другій світовій війні" експозиції про одну з найтрагічніших сторінок Голокосту - масове вбивство євреїв 29 - 30 вересня 1941 року у Бабиному Яру, інші злочини, скоєні нацистами під час окупації Києва у роки Другої світової війни;

організацію міжнародної наукової конференції, присвяченої роковинам трагедії Бабиного Яру, та публікацію її матеріалів;

проведення у навчальних закладах, військових частинах, закладах культури тематичних уроків, лекцій, бесід, виставок, експозицій, інших заходів про трагічні події у Бабиному Яру;

організацію та проведення культурно-мистецьких тематичних акцій; вирішення питання щодо випуску серії видань, присвячених трагедії Бабиного Яру;

здійснення пошукової роботи стосовно загиблих у Бабиному Яру, увічнення пам'яті про них;

випуск в обіг поштової марки і конверта, присвячених 75-м роковинам трагедії Бабиного Яру, та здійснення спецпогашення поштової марки;

2) забезпечити розроблення та затвердження до 1 грудня 2015 року на основі пропозицій Організаційного комітету плану заходів щодо розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", передбачивши, зокрема, заходи щодо:

проведення в установленому порядку міжнародного конкурсу проектів перспективного розвитку заповідника;

уточнення меж та зон охорони заповідника, опрацювання питання щодо можливості їх розширення, а також уточнення переліку пам'яток, інших об'єктів, що знаходяться на території заповідника;

опрацювання питання щодо створення музею історії Бабиного Яру та його розміщення.

3. Запропонувати релігійним організаціям провести 29 вересня 2016 року панахиди за жертвами трагедії Бабиного Яру.

4. Міністерству інформаційної політики України забезпечити розроблення та впровадження тематичних інформаційних програм для державних засобів масової інформації про трагічні події у Бабиному Яру у роки Другої світової війни.

5. Міністерству закордонних справ України забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.

6. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.

Президент України Петро ПОРОШЕНКО

№471/2015
12 серпня 2015 року

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні 26 вересня 2016 року відкрилася виставка «Смертельний шлях», приурочена до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру. Стіни Національного музею історії України у Другій світовій війні дали прихисток багатьом спогадам - щирим, розпачливим, трагічним і водночас вражаюче спокійним. Інсталяція із речей, які брали з собою в останню дорогу ті, кому не судилося вижити, зустрічає відвідувачів

Керівник Інституту національної пам’яті Володимир Вятрович нагадав передумови, які, власне, передували трагічним подіям у Бабиному Яру.

Друга світова війна, за його словами, це бійня, яка забрала мільйони життів. Почалася вона зі змови двох тоталітарних режимів - нацистського і комуністичного. Саме протистояння між цими двома режимами стало підставою для найбільших злочинів проти людства. Дії одного режиму часто провокувалися іншим. Події, які сталися у вересні 1941 року в Києві є яскравим того прикладом. Напередодні, 24 вересня, вибухнув один із будинків на перетині вулиць Прорізної та Хрещатику. Після цього вибухнуло ще три сотні будинків. Тисячі людей загинули, ще більше залишилися без даху над головою. Історик стверджує, що це було роботою радянських диверсантів, які втілювали страшну тактику випаленої землі, щоб нічого не залишати німцям, які вже були у місті. Саме ці вибухи стали одним із приводів для нацистів звинуватити у підривах євреїв. Окрім усього іншого, це, мовляв, уписувалося в їхню ідеологію знищення єврейського народу. Однак, на думку В. Вятровича, ці вибухи також стали спусковим механізмом іншого явища - вони створили в місті атмосферу страху, в якій і стали можливі всі ті звірства, що відбувалися й надалі

Трохи історії

29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста - за два дні було вбито 33 771 тисячі євреїв. До 1943 року Бабин Яр став місцем розстрілу до 200 000 чоловік.

Німецька армія окупувала Київ 19 вересня і з наступного дня спеціальні підрозділи СС почали підготовку виконання наказу Гітлера про знищення усіх євреїв і радянських офіційних осіб. Перший розстріл відбувся 27 вересня — були знищені 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилась поблизу Бабиного Яру. Цього ж дня німецьким комендантом міста було видано наказ усім євреям разом з речами з'явитись 29 вересня з документами і цінними речами в збірний пункт біля Бабиного Яру для евакуації.

Зранку 29 вересня понад 30 тисяч євреїв прибули на північну околицю Києва невеликими групами. Їх розстрілювали по 30-40 чоловік і скидали в рів. Після того як він наповнювався 2-3 рядами тіл, мертвих присипали землею. За два дні у Бабиному Яру зондеркомандою 4а під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля і за підтримки двох підрозділів полку поліції «Південь» було розстріляно 33 771 чоловік. Наступні розстріли євреїв відбулись 1, 2, 8 і 11 жовтня 1941 року.

Протягом 1941-43 років у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена Організації українських націоналістів, 100 матросів Дніпровського загону Пінської воєнної флотилії, знищено 5 циганських таборів.

За оцінками, за три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70000 до 200000 чоловік. Крім того, у Сирецькому концтаборі, де утримувались колишні комуністичні активісти, підпильники і військовополонені, за роки війни загинуло більше 25 тисяч осіб. Коли почався відступ німецької армії з території СРСР, нацисти намагались сховати сліди злочинів - їм вдалось ексгумувати частину тіл і спалити їх, але залишились численні свідки і криміналістичні докази розстрілів мирного населення Києва.

У повоєнний час пройшли судові процеси над винуватцями розстрілів у Бабиному Яру. Начальник айнзацгруппи Пауль Блобель був засуджений до страти, генерал-майор Курт Еберхард, який віддав наказ про розстріл, помер, не дочекавшись вироку; генеральний комісар Києва Гельмут Квітцрау до відповідальності не притягувався і помер в 1999 році.

Автор «В окопах Сталинграда» був не лише одним із першовідкривачів цієї теми, він понад 15 років боровся за увічнення пам’яті жертв трагедії в Бабиному Яру, аж до свого від’їзду у вимушену еміграцію у вересні 1974 року. Бабин Яр, за словами близького друга письменника А.С. Берзер, став «частиною власного життя Некрасова - особистого, суспільного, громадянського та письменницького». Саме завдяки Некрасову вдалося врятувати це страшне місце від повного знищення й забуття. Він збирав матеріали для книги про цю трагедію єврейського народу. Він писав про це в статтях, книгах, в офіційних листах, адресованих до партійних органів. Він був організатором легендарного мітингу в Бабиному Яру 1966 р., приуроченого до 25-х роковин трагедії. Тема Бабиного Яру не залишала Некрасова й після від’їзду його в еміграцію. Він до неї повертався в статтях і в книгах, у виступах на «Радіо Свобода» і в різних інтерв’ю для преси. Тут публікується маловідома стаття Некрасова «Бабин Яр, 45 років», написана за рік до смерті й уперше надрукована в газеті «Новое русское слово» (Нью-Йорк, 28 вересня 1986).

Віктор Некрасов

Віктор Некрасов, «Бабин Яр, 45 років»

Бабин Яр перетворився на поняття прозивне. Як Варфоломіївська ніч, ГУЛаг, Хіросіма, Чорнобиль... Масове вбивство - ось значення цих слів, назв, понять.

Яке з цих понять жахливіше - навряд чи варто в цьому розбиратися. Але кожне з них мало свій відтінок. Розправитися з гугенотами, рабська праця, поставити на коліна Японію, з Чорнобилем - що насправді сталося, досі не ясно.

З Бабиним Яром - з’ясувалося після першої кулеметної черги. Євреїв потрібно знищувати - і все!

Три дні їх знищували - 29 вересня, 30 вересня і 1 жовтня 1941 року. Говорять, що в ці три дні було розстріляно 70 тисяч осіб... З них лише одна людина врятувалася - акторка Київського театру ляльок Діна Миронівна Пронічева, мати двох дітей. Єдина людина на весь світ, яка могла і розповіла про те, що ж відбувалося в цьому глибокому яру на околиці Києва в ті страшні три дні. Докладна її розповідь, від якої стигне кров у жилах, повністю наводиться у відомій книзі Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр».

Читаючи її, ставиш собі тисячу запитань. Але головне з них - яка сила, яка міра злоби може довести людину, людей, які брали участь у цьому вбивстві, до того, що сталося? Як міг народитися вираз «людина-звір», «звіряча розправа», «звірина ненависть»? Жоден звір, найлютіший, не знущається зі своєї жертви так, як людина з людини... Звір хоче їсти, захистити своє дитинча, садизм йому незнаний. Євреїв Бабиного Яру, старих і дітей, перед тим, як розстріляти, били палицями, роздягши догола...

У подальші два роки в Бабиному Яру розстрілювали не лише євреїв. Наводять цифру - 30 тисяч. Чи били їх, чи роздягали їх - невідомо. Але перші три дні й били, й роздягали людей лише через те, що вони були євреями. Мовою Гітлера це називалося: «остаточне розв’язання єврейського питання».

І ось, закінчилася війна. Київ визволили. На Нюрнберзькому процесі згадували Бабин Яр, наводили цифри. А в самому Києві?

Коли я, майже двадцять років потому, намагався побіжно згадати про пам’ятник на місці розстрілу (трохи не написав «звірячого», але тут же похопився), на мене дивилися, як на недоумкуватого: «Який пам’ятник? Кому? Пам’ятник ставлять героям. А тут - люди добровільно пішли, як кролики в пащу удава...» І тут же було віддано наказ - Бабин Яр замити. Щоб і сліду його не залишилося...

Не мені захищати фашизм. Але там було сказано - євреї - нелюди, їх потрібно знищити! Ясно! У нас же - братерська родина народів - усі рівні! Ну, а трагедія Бабиного Яру? Яка трагедія? Ніякої трагедії. Забудьте! І перейменували його на Сирецький Яр. А потім замили. Насосами, пульпою - сумішшю глини з піском. І перетворився яр на пустирище, заросле бур’яном...

1961 року сталася катастрофа. Прорвало греблю, яка стримувала намиту частину Бабиного Яру. Мільйони тонн пульпи потекли на Куренівку. Десятиметровий вал рідкого піску та глини затопив трамвайний парк, зніс будиночки, садиби, які приліпилися до схилів. Було багато жертв... Про це за місяць з’явилися три рядки у «Вечірньому Києві».

Як відомо, логіка - не найсильніша риса комуністичної ідеології. Спочатку вирішили забути й замити Бабин Яр. Потім знищили старий Єврейський цвинтар поряд із Бабиним Яром. Осквернили й розбили пам’ятники... Потім розігнали людей, які в день 25-х роковин розстрілу зібралися на тому місці, де загинули їхні батьки, брати, сестри. Учасників цього нібито «сіоністського збіговиська» стали «виховувати», викликати на партбюро. У тому числі й мене...

За два тижні поруч із шосе, що веде на Шулявку, з’явився раптом камінь із написом, що тут буде споруджено пам’ятник жертвам тимчасової фашистської окупації міста Києва. Незабаром було оголошено конкурс на цей пам’ятник.

В умовах конкурсу було сказано, що монументи повинні «художнім чином відображати героїзм, непохитну волю, мужність, безстрашність наших людей перед обличчям смерті від рук німецьких катів, повинні показувати звіряче обличчя гітлерівських загарбників, а також повинні виражати всенародну скорботу про тисячі непомітних героїв».

Аби я брав участь у конкурсі, я потрапив би до глухого кута... Кролики перетворилися в героїв, а залякані, безпорадні й побиті старики, виявляється, мають відображати непохитну волю, мужність і безстрашність перед обличчям смерті від рук німецьких катів. Маячня якась...

Проте ця маячня ще через десять років перетворилася на дійсність. Я не бачив пам’ятника в натурі, а з фотографії зрозуміти, що там відбувається, дуже важко, але мускулів і упевнених поглядів у світле майбутнє більш ніж достатньо...

До речі, згаданий вище конкурс виявився на рідкість цікавим. Результатів він не дав ніяких, премій ніхто не отримав, споруджені - вже пізніше - мускули і впевнені погляди, належать різцю покійного скульптора М. Г. Лисенка зі співпрацівниками. Мені ж запам’ятався дуже виразний пам’ятник роботи В. Мельниченка, А. Рибачук і А. Мілецького з вигравіюваним на ньому написом, який так і не побачив світла:

«Вам, павшим не на поле боя и не с оружием в руках,
лишенным возможности защищать и защищаться
вам, погибшим безвинно и бессмысленно,
нашим братьям и сестрам, матерям и отцам,
друзьям детства;
вам, которых мы не встретили,
вашим жизням -
вашей жизни
этот памятник поставили живые;
вашим мыслям,
вашим талантам и способностям,
ненаписанным книгам,
не сыгранным для нас симфониям,
не сделанным для нас открытиям;
вашей любви
и вашим надеждам,
трудам ваших рук, которые мы не успели пожать.»

Сильні ці рядки написані Адою Рибачук. На жаль, вона не змогла сказати всього, що думала. А якби могла, то, можливо, сказала б коротше: «Тут розстріляні люди різних національностей, але лише євреїв убито за те, що вони євреї...».

ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА У КИЄВІ, ЯКОЮ ЖЕРТВ БАБИНОГО ЯРУ ВЕЛИ НА РОЗСТРІЛ. ВОНА СТОЯЛА ПЕРЕД ОЧИМА ВІКТОРА НЕКРАСОВА, КОЛИ ВІН ПЕРШИМ У ПІДЦЕНЗУРНІЙ РАДЯНСЬКІЙ ПРЕСІ ЩЕ У 1959 р. НАПИСАВ ПРО ЦЮ ЖАХЛИВУ ТРАГЕДІЮ

Бібліографія статей

Україна. Президент. Указ Президента України від 12 серпня 2015 р. №471/2015. Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру [Текст] = http://www.president.gov.ua/documents/4712015-19313 / Інф. "УК" // Урядовий кур`єр. - 2015. - 15 серп. (№149). - С. 12

Україна. Президент. Указ Президента України від 12 серпня 2015 р. №471/2015. Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру [Текст] = http://www.president.gov.ua/documents/4712015-19313 / Інф. "УК" // Урядовий кур`єр. - 2015. - 15 серп. (№149). - С. 12

Україна. Верховна Рада. Про проведення парламентських слухань на тему: "75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність" [Текст] = http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1483-19: постанова Верховної Ради України від 6 вересня 2016 р. № 1483-VIII / Інф. "УК" // Урядовий кур`єр. - 2016. - 15 вер. (№173). - С. 4.

2016

Мельник, Сергій. Пам’ятати про трагедію [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/276725 / Мельник, Сергій // Голос України. - 2016. - 27 вер. (№183). - С. 1, 3. Про парламентські слухання «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність». Участь у заході візьмуть Голова Верховної Ради Андрій Парубій, Президент України Петро Порошенко, Президент Ізраїлю Реувен Рівлін. Учасники слухань обговорять наслідки гуманітарної катастрофи, що спіткала український та єврейський народи під час Другої світової війни, а також вшанують пам’ять жертв цих репресій

Подольський, Анатолій. Бабин Яр: минуле й сьогодення. Виклики пам'яті [Текст] = http://gazeta.dt.ua/HISTORY/babin-yar-minule-y-sogodennya-vikliki-pam-yati-_.html: спроби нотаток, або роздуми про тяжку історію напередодні 75-х роковин трагедії / Подольський, Анатолій // Дзеркало тижня. - 2016. - 24-30 вер. (№34). - С. 1, 6. Хто сьогодні знає правду про неймовірно жахливі і трагічні події в Бабиному Яру, про людей вбитих там 75 років тому? Хто пам'ятає про місце та злочин, який там стався, як про частину власної, національної української історії або інакше? Що зараз відбувається на теренах Бабиного Яру? Чи планують створити Музей історії Бабиного Яру? Про це варто поміркувати

Сміян, Надія. Безлюдяне, геноцидське бажання знищити людське життя [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/276724: до 75-х роковин Бабиного Яру. Смертельний шлях / Сміян, Надія // Голос України. - 2016. - 27 вер. (№183). - С. 1, 3. У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка «Смертельний шлях», приурочена до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру. Стіни Національного музею історії України у Другій світовій війні дали прихисток багатьом таким спогадам - щирим, розпачливим, трагічним і водночас вражаюче спокійним. Інсталяція із речей, які брали з собою в останню дорогу ті, кому не судилося вижити, зустрічає відвідувачів експозиції просто на вході до музею. Від неї холодно і моторошно

2011

Левченко Є. Біль Бабиного Яру [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3959/art/1316029635.html: у вересні 1941 року почались масові розстріли киян у Бабиному Яру. Під молох потрапляли українці, євреї, цигани та навіть караїми / Є. Левченко // Хрещатик. - 2011. - 15 вер. (№134). - С. 13. 24 вересня вибухнув й почав горіти Хрещатик. Агентами НКВС були підірвані будинки, в яких розташовувалися представники окупаційної адміністрації. Вибухи і пожежі тривали кілька днів. Цей випадок німці використали як привід для розправи над євреями, яких оголосили агентами більшовизму. Політика ненависті до єврейської нації розпалювалась впродовж всього часу влади Гітлера. А оскільки у Києві проживало багато євреїв, то тут і мала пройти одна з каральних акцій

Левченко Є. Україна та Ізраїль вшанують загиблих у Бабиному Яру [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3893/art/1305221778.html: столиця продовжує готуватися до 70-х роковин трагедії в урочищі / Є. Левченко // Хрещатик. - 2011. - 13 трав.(№68). - С. 2. У мерії відбулася зустріч заступника голови столичної держадміністрації Леоніда Новохатька з Послом Ізраїлю в Україні Зіною Калай-Клайтман. Під час розмови йшлося про організацію та проведення у Києві заходів, приурочених до 70-ї річниці трагедії у Бабиному Яру

Петрушенко М. Вічний вогонь Менори [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/vichnij-vogon-menori/: 70 років тому, 29 вересня, почалися розстріли нацистами мирного населення в Бабиному Яру / М. Петрушенко // Урядовий кур'єр. - 2011. - 29 вер. (№179). - С. 1,5. Велика трагедія спільноти складається з величезних трагедій конкретних людей і їхніх сімей. Коли вбивають, обривають цілий світ. Пам’ятати - не лише зі сльозами на очах згадувати. Пам’ять зобов’язує робити все, аби не допустити повторення трагедії. В цьому нащадки тих, кого перед розстрілом поділяли за різними ознаками, мають бути єдиними. А щоб пам’ятати, треба знати

Про один із найгірших злочинів проти людства [Текст] / Спілкувалая Аніта Грабська // Голос України. - 2011. - 4 жовт. (№184). - С. 8. Розмова з професором історії та соціології в університеті міста Констанц (Німеччина) про трагедію Бабиного Яру

Світ пам’ятатиме, скільки житиме [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/svit-pamyatatime-skilki-zhitime-dorogu-smerti/: через сімдесят років кияни пройдуть символічною «Дорогою смерті», яка колись стала останньою для десятків тисяч наших земляків // Урядовий кур'єр. - 2011. - 13 вер. (№167). - С. 2.

Семенченко М. Бабин Яр: 70 років після трагедії [Текст] = http://www.day.kiev.ua/216448: Україна вшанувала пам’ять жертв масових розстрілів / М. Семенченко // День. - 2011. - 30 вер. (№175-176). Сьогодні урочище Бабин Яр - це братська могила, де знайшли свій спочинок від ста до двохсот тисяч людей. З 29 вересня 1941 року перші п’ять днів тут розстрілювали лише єврейське населення Києва, потім - ромів, караїмів, українських націоналістів, військовополонених та священиків. Буквально за перші два дні тут загинуло понад 34 тисячі євреїв. Наймолодшій жертві трагедії було всього три дні: дитина народилася 26 вересня, а вже 29 розділила трагічну долю своїх батьків. Найстаршій жертві, що знайшла свій спочинок на дні урочища, було 103 роки

Юрчишина, Валентина. Пам’яті жертв нацизму [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/18702/index.php?n=10781: щороку 29-30 вересня відзначаємо Дні пам'яті жертв Бабиного Яру / Юрчишина, Валентина // Сільські вісті. - 2011. - 4 жовт. (№112). - С. 2. Відтоді, як у яру на околиці окупованого Києва розпочалися масові розстріли мирного населення, минуло 70 років. У Бабин Яр вклонитися загиблим прийшли представники духовенства, політичних партій та громадських організацій, родичі похованих у братській могилі, свідки трагічних подій, пересічні кияни. Вони поклали квіти до пам'ятника та взяли участь у панахиді. На місці трагедії відбулася також церемонія закладення першого каменя меморіального комплексу, який має стати аналогічною дослідницько-просвітницькою інституцією і партнером таких міжнародних центрів, присвячених пам'яті жертв нацизму, як Національний музей Яд Вашем у Єрусалимі, меморіальний музей у Вашингтоні, архів-меморіал у Парижі

Шаповал, Юрій. Бабин Яр: життя і смерть поруч [Електронний ресурс] = http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/babin_yar_zhittya_i_smert_poruch.html / Шаповал, Юрій // Дзеркало тижня. - 2011. - 23 вер. (№34). Я часто згадую книжку Анатолія Кузнєцова, коли йду до метро «Дорогожичі». На місці цієї станції й на прилеглій території саме й відбувалися розстріли у вересні 1941-го. Чому Бабин Яр? Досі серед дослідників немає єдиної думки, чому саме Бабин Яр став головним місцем масових розстрілі

2010

Чорний вересень [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/1748/116/61876/: Останні дні місяця - розстрілів у київському Бабиному Яру. В останні дні вересня 1941 року німецькі нацисти, які окупували Київ, зігнали і розстріляли тут понад 34 тисячі євреїв та українців. Це стало початком жахливого геноциду.

2009

Градоблянська Т. "Тоді вивозили тільки в одне місце... бабин Яр" [Текст]: 29 вересня 1941 року в Бабиному Яру окупованого Києва було вбито кілька тисяч мирного населення...68 років потому на це місце, як до одного із найбільш скорботних для усього людства символу, приходять уже вільні українці, росіяни, євреї. Адже прах понад сотні тисяч чоловіків, жінок і дітей, жорстоко знищених нацистами під час окупації Києва в роки Великої Вітчизняної війни, пертворив Бабин Яр на величезну братську могилу. Вчора тут було відкрито відновлений Пам'ятний хрест та меморіальні дошки на честь учасників антифашистського підпілля ОУН, у тому числі, й видатної української поетеси, керівника Спілки українських письменників Олени Теліги / Т. Градоблянська // Голос України. - 2009. - 29 вер.(№182). - С. 1,4

2006

Біленко, Володимир. Бабин Яр: пам'ять, уроки [Текст]: роздум / Біленко, Володимир // Сільські вісті. - 2006. - 26 вер. (№111). - С. 1,2. В останні дні вересня 65 років тому величезний яр на північно-західній околиці києва став пеклом. Не міфічним, не біблійним, а справжнісіньким, реальним. Пеклом, яке поглинуло десятки тисяч людських життів

Важка печать Бабиного Яру: Форум / Інф."УК" // Урядовий кур'єр. - 2006. - 29 вер.(№182). - С. 3. На закінчення форуму була прийнята декларація, в якій, зокрема, говориться, що "ми не повинні мовчати і забувати трагедію Голокосту та Бабиного Яру"

Парніс, Олександр. Трагедія Бабиного Яру [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/viktor-nekrasov-babin-yar-45-rokiv;

http://www.informprostranstvo.ru/N1_2007/history_N1_2007.html: про незавершену книгу Вік-тора Некрасова про Бабин Яр / Парніс, Олександр // День. - 2006. - 28 вер. (№164). - С. 7.

Повага і терпимість до людей іншої національності: Пам'яті жертв Бабиного Яру // Урядовий кур'єр. - 2006. - 27 вер.(№180). - С. 1.

Час не повинен стерти історію з нашої пам'яті: роковини трагедії / Укрінформ // Урядовий кур'єр. - 2006. - 28 вер.(№181). - С. 3. З нагоди вшанування 65-х роковин т аргшедії Бабиного Яру Президент України Віктор Ющенко і Президент Ізраїлю Моше Кацав урочисто відкрили в "Українському домі" художньо-документальну виставку

Шемета, Л. Бабьему Яру посвящается [Текст]: ровно 65 лет назад 29 сентября в Киеве в Бабьем Яру фашисты расстреляли первую группу мирных еврейской национальности, что положило начало величайшей трагедии времен Второй мировой войны. Много лет в Советском Союзе её умышленно замалчивали. И брешь в этой стене молчания в начале 60-х годов прошлого столетия пробили два выдающихся деятеля советской культуры - поэт Евгений Евтушенко и композитор Дмитрий Шостакович / Л. Шемета // 2000. - 2006. - 8-14 сен. (№36). - С. В8. Створення вокальної поеми "Бабин Яр"

2005

Євстаф'єва Т. Трагедія Бабиного яру [Текст]: у період окупації Києва німецькими військами Бабин Яр був місцем масових страт і поховань, величезною братською могилою, де тільки згідно з офіційними даними загинуло понад сто тисяч осіб / Т. Євстаф'єва // Столиця. - 2005. - 7-13 жовт. (№40). - С. 26. У літопису глобальної єврейської Катастрофи (Шоа) саме з Бабиним Яром пов'язують початок Голокосту в Європі, хоча насправді хвиля розстрілів котилася до Києва від самого кордону - Львів, Бердичів, Кам'янець-Подільський, Житомир...

2004

Нахманович, Віталій. Бабин Яр: два дні - два роки - двадцяте століття [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/panorama-dnya/babin-yar-dva-dni-dva-roki-dvadcyate-stolittya: пам'ять / Нахманович, Віталій // День. - 2004. - 28 вер. (№173). - С. 1, 4. Виповнюється 63 роки від дня початку масового знищення в Бабиному Яру євреїв м. Києва. Східна мудрість свідчить, що в одній травинці можна побачити цілий світ. У кожній історичній події, як у магічному кристалі, міститься вся історія людства: його минуле, сьогодення і майбутнє. Деякі з них стають знаковими для багатьох поколінь, до них раз у раз повертається увага сучасників у спробах осмислити, увічнити або знищити саму пам'ять про них. Одне з таких явищ - БАБИН ЯР

2003

Малаков, Дмитро. Молитви та міфи [Текст] = http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/molitvi_ta_mifi_u_babinomu_yaru_lezhat_ne_lishe_evreyi.html: у Бабиному яру лежать не лише євреї / Малаков, Дмитро // Дзеркало тижня. - 2003. - 20 вер. (№ 36). - С. 20. Заступник директора Музею історії Києва, член наукової ради Громадського комітету пам'яті жертв Бабиного Яру Дмитро Малаков розповідає про маловідомі факти, які стосуються трагедії Бабиного Яру

2001

Городецький, Володимир. Злочин у Бабиному Яру намагалися приховати двiчi. Перший раз - окупанти, другий - компартiйна номенклатура [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/1958/art/109.html / Городецький, Володимир, Євстаф’єва, Тетяна // Хрещатик. - 2001. - 27 вер. (№128). - С. 14

Добжанська, Божена. "В Українi є тисячi невiдомих Бабиниї Ярiв" [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/1960/art/290.html / Добжанська, Божена // Хрещатик. - 2001. - 1 жовт. (№130). - С. 6. Шістдесят літ минуло після однієї з найжахливіших сторінок нашої історії, коли 29 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр фашисти розстріляли понад 33 тисячі євреїв. За матеріалами Нюрнберзького процесу, до жовтня 1943-го гітлерівські окупанти знищили понад 200 тисяч киян. Ціле місто страчених людей... Ті, кого дивом оминуло пекло Бабиного Яру, у 41-му були ще маленькими. Когось виховали далекі родичі, комусь дали притулок сусіди, або ж і зовсім незнайомі люди. Але для сорока тисяч діток це урочище стало величезною могилою, де війна у своїй жорстокій сліпоті поєднала несумісне - дітей і смерть... У пам’ять про їхні безвинні душі у столичному сквері біля станції метро “Дорогожичі” відкрито пам’ятний знак. Автор скульптурної композиції Валерій Медвєдєв втілив свій задум у бронзі: замість помпезних постатей на п’єдесталі у відчаї розкинули руки ляльки. Так і застигли вони у вічній тиші, мов мертві вартові своїх розстріляних господарів...

Спогади очевидців

Писаренко, Юрій. Борщ із жоржин [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo-simeynyy-albom-ukrayiny/borshch-iz-zhorzhyn: дитячі спогади моєї мами про 29 вересня 1941 року / Писаренко, Юрій // День. - 2015. - 11-12 вер. (№164-165). - С. 10. Цінне сві-доцтво про ранок 29 вересня 1941 р., того самого дня масового розстрілу в Бабиному Яру

Трахтенберг И. "Відлуння Бабиного Яру" (Неравнодушные заметки о памяти и уроках трагедии) / И. Трахтенберг // 2000. - 2006. - 10-16 нояб.(№45). - С.С4-С5. Спогади очевидців

Унгурян О. "Отец объяснил,что если я увижу маму, нужно называть её"тётя" - иначе нас всех расстреляют" [Текст]: вспоминают дети Дины Мироновны Проничевой - героини документальной книги Анатолия Кузнецова "Бабий Яр" / О. Унгурян // Факты. - 2001. - 7 сент. (№159). - С. 23-24.

"Чого репетуєш, тут всі жиди!" [Електронний ресурс] = http://nv.ua/ukr/publications/chogo-krichish-tut-vsi-zhidi-istorija-ditini-jaka-perezhila-babin-jar-93656.html: історія дитини, яка пережила Бабин Яр / Підготувала Ірина Андрейців // Новое время страны. - 2016. - 27 січ. Серед розстріляних мала бути і Раїса Майстренко – трирічна дочка єврейки й українця. Сьогодні їй за 70, але вона в деталях пам'ятає той перший день розстрілів, коли її дід-єврей приїхав до своєї дочки на підводі з кіньми. Киянка Раїса Майстренко - одна з небагатьох, кому вдалося вижити під час розстрілів у Бабиному Яру. Одна з 29 євреїв, що вижили під час розстрілу в Бабиному Яру в 1940-х, згадує, як це було, в день пам'яті жертв Голокосту

Шуневич В. "Оказавшись в колонне людей, 29 сентября 1941 года идущих к Бабьему Яру, я, четырехлетний малыш, принял шествие за праздничную демонстрацию и удитвился, что ни у кого нет ни флажков, ни шаиков...": накануне Международного дня памяти жертв фашизма киевлянин Василий Михайловский рассказывает "ФАКТАМ", как 65 лет назад в Киеве начались масссовые расстрелы мирного населения и его, еврейского мальчика-сироту, спасали русские и украинцы / В. Шуневич // Факты. - 2006. - 9 сент.(№165). - С.13

Праведники Бабиного Яру

Зарецька, Олена. Бабин Яр пам’ятає [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4564/art/1415298205.html: у Києві вшанували людей, які рятували євреїв під час Другої світової війни / Зарецька, Олена // Хрещатик. - 2014. - 7 лист. (№164). - С. 2. На сьогодні в Україні майже дві тисячі людей носять звання «Праведник народу світу», ще 2,5 тисячі наших співвітчизників є «Праведниками Бабиного Яру». Такі звання присвоюються людям, які рятували євреїв під час Голокосту. Днями тих, хто понад 70 років тому здійснив свій громадянський подвиг, вшанували в київській мерії

Касаткін К. Київ вклоняється перед громадянським подвигом [Текст]: у столичній мерії урочисто вшанували праведників Бабиного Яру / К. Касаткін // Вечірній Київ. - 2009. - 29 вер. (№124). - С. 2. Такий захід традиційно проводиться у другій половині вересня в рамках днів пам'яті трагедії Бабиного Яру. Участь у прийомі взяли Київський міський голова Леонід Черновецький, представники Посольства Держави Ізраїль в Україні, голова фонду "Пам'ять Бабиного Яру" Ілля Левітас та представники єврейських громадських об'єднань

Сухорончак, Наталка. Пам’ятаймо про подвиг [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4159/art/1349375929.html: у КМДА відбувся урочистий прийом Праведників Бабиного Яру / Сухорончак, Наталка // Хрещатик. - 2012. - 5 жовт. (№139). - С. 1. Традиційно у другій половині вересня в рамках Днів пам’яті трагедії Бабиного Яру в столичній мерії проходить урочистий прийом Праведників Бабиного Яру - людей, які під час Другої світової війни, ризикуючи своїм життям, рятували євреїв від загибелі. Учора, в Колонній залі КМДА цих героїв вшановували представники міської влади, дипломатичного корпусу Ізраїлю, Німеччини та Литви

Трагедія Бабиного Яру відображена у музиці

Жукова, Олена. Біль Бабиного Яру [Електронний ресурс] = http://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayini/bil-babinogo-yaru: у Національнiй філармонії України прозвучав Каддіш-реквієм Євгена Станковича / Жукова, Олена // День. - 2006. - 27 черв. (№103). Цей вокально-симфонічний твір написаний маестро на слова популярного поета Дмитра Павличка 1991 року - до 50-ї скорботної річниці трагедії в Бабиному Яру під час Другої світової війни. Нині композитор зробив нову редакцію Каддіш-реквієму, приурочивши прем’єру до 65-річчя трагедії. У Каддіш-реквіємі він передає величезну загальнолюдську скорботу, біль, гнів, смуток, спустошеність...

Рощенко, Олена. Пам'яті мучеників Бабиного Яру [Текст]: репресована симфонія / Рощенко, Олена // Музика. - 2016. - № 4. - С. 31-33. Перша симфонія Дмитра Клебанова, створена 1945 року стала першим в історії музики меморіалом , присвяченим трагедії Бабиного Яру

Трагедія Бабиного Яру відображена у літературі

Живий голос Бабиного Яру [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/tureckij-bumerang/ : 85 років з дня народження Анатолія Кузнєцова / Підготував ВІктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2014. - 16 серп. (№149). - С. 19. Для мільйонів читачів він залишається насамперед автором до щему автобіографічного, глибоко публіцистичного та водночас строго документального роману «Бабин Яр». Творчість Анатолія Кузнєцова досі небажана в Росії. Там донині не визнають ні штучно створеного Голодомору в Україні, від якого загинули мільйони українців, ні знищення польських військовополонених під Катинню, ні державного геноциду цілих народів, про що говорив на весь світ автор «Бабиного Яру»

Філіпенко, Інна. Щоб минуле не повторилося [Текст] = http://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/shchob-minule-ne-povtorilosya: вперше книжка Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр" вийшла українською мовою / Філіпенко, Інна // День. - 2008. - 25 вер.(№172). - С. 4. Днями в музеї Великої Вітчизняної війни відбулася презентація книги Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» - аби ще раз нагадати суспільству про пережите лихо. Російський письменник написав книжку ще у 60-і роки минулого століття, але до цього часу вона жодного разу не виходила українською мовою. Нині україномовне видання вийшло в світ за меценатські кошти, а переклав його син письменника - Олексій Кузнєцов. За жанром автор визначив свою книжку як роман-документ, адже тут, окрім спогадів очевидців, уміщені архівні дані, офіційні документи та розшифровані автором записи мікроплівок про події 1941-1943 років

Список літератури за темою із фондів МСМБ:

Бібліотека Інституту юдаїки. Поза межами розуміння [Текст]: богослови та філософи про Голокост / Пер. з англ. С.Альошкіна; Ред. і передм. Дж. К. Рота і М.Беренбаума. - К.: Дух і Література, 2001. - 434 с.

В'ятрович, Володимир. Історія з грифом "Секретно". Українське XX століття [Текст]: науково-популярне видання / В'ятрович, Володимир ; Під ред. О.Оксимець. - Львів : Часопис, 2013. - 700 с . Ця книга - зустріч з минулим. Тут - 66 історій, 74 роки і набагато більше людей та ситуацій, котрі дивляться на читача зі світлин та архівних документів. Разом вони складають образ українського XX століття: часу, коли світ по справжньому відкрив для себе Україну та українців, століття, коли творилося обличчя України

Жизнь и смерть в эпоху холокоста [Текст]: свидетельства и документы. Книга II / Предисл. Бориса Забарка . - К. : Киев, 2007. - 539 с.

Книга скорботи України : Місто-Герой Київ (1941-1945) [Текст] / Заг. наук. ред. В.Ю.Короля, П.П.Панченка, Р.Г.Вишневського. - К. : Книга Пам'яті України, 2003. - 724 с.

Кузнєцов, Анатолій. Бабин Яр [Текст] / Кузнєцов, Анатолій ; Передм. автора. - К. : Саміт-Книга : "Самміт-Книга", 2012. - 352 с. : Іл. - До читачів: с.5. - ISBN 9786176610274 : (В пер.) 30-32 .

Левитас, Илья . Бабий Яр [Текст]: трагедия, история, память. 1941-2011 / Левитас, Илья ; Фотогр. Л.Н.Бейрака, И.М.Левитаса, М.И.Растегаевой. - К. : Национальный историко-мемориальный заповедник "Бабий Яр", 2011. - 618 с.

Світова Ліга Українських Політичних В`язнів. В боротьбі за українську державу [Текст]: есеї, спогади, свідчення, літописання, документи Другої світової війни / За ред. Г.Марунчака. - Вінніпег, 1990. - 1294 с.

Український центр вивчення історії голокосту. Громадський комітет для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру. Бабин Яр: масове убивство і пам'ять про нього [Текст]: матеріали міжнародної конференції 24-25 жовтня 2011 р. / Під ред. В.Нахмановича, А.Подольського, М.Тяглия; Упор. додатків В.Нахманович. - К. : ФОП Іваненко С.В., 2012. - 256 с.

На вшанування пам’яті жертв фашизму. Пам’ятники Бабиного Яру

http://babyn-yar.gov.ua/babin-yar-0 - Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»

У 2007 році для збереження й увічнення пам’яті жертв Голокосту та нацистського терору було створено Державний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», якому в 2010 році надано статус національного.

Створено музейний та бібліотечний фонди заповідника, ведеться добір статей, публікацій, документальної та художньої літератури, які висвітлюють трагедію Бабиного Яру. Розпочато збір експонатів для майбутнього музею пам’яті жертв цих репресій. Проводяться уроки пам’яті, лекції для учнів середніх загальноосвітніх і спеціалізованих шкіл та ліцеїв, студентів коледжів та вищих навчальних закладів за тематикою «Місце злочину - Бабин Яр» з показом документальних фільмів про трагедію. Започатковано проведення вечорів художнього читання і декламування творів поетів і письменників. Проходять книжкові виставки, присвячені трагедії Бабиного Яру і Голокосту, в шкільних та міських бібліотеках Києва, а також проводяться екскурсії заповідником.

Найпершим був «Пам'ятник Радянським громадянам і військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими окупантами в Бабиному яру».

Відкритий 2 липня 1976 року Перед пам'ятником - бронзова плита з написом: "Тут в 1941-43 роках німецько-фашистськими загарбниками було розстріляно понад сто тисяч громадян міста Києва і військовополонених"

Протягом 1941- 43 років у Бабиному Яру було знищено 5 циганських таборів. Пам’ятник ромам, розстріляним в Бабиному Яру. Встановлений до 75 річниці трагічних подій .

29 вересня 1991 р в Києві в Бабиному Яру, до 50-річчя трагічних подій, було відкрито пам'ятний знак у вигляді менори по загиблим євреям – людям похилого віку, жінкам і дітям (скульптори Аким і Олександр Левич, архітектор Ю. Паскевич, інженер Б. Гіллер). Він являє собою бронзове зображення Менори, покритої барельефной композицією на тему принесення жертви. На менорі українською мовою і на івриті висічена цитата з Біблії - «Голос брата твого волає до мене від землі».  Найпершим був «Пам'ятник Радянським громадянам і військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими окупантами в Бабиному яру».

На вул. Шамрила, перед входом в Сирецький парк стоїть пам'ятник жертвам Сирецького концтабору. Напис говорить: "На цьому місці під час німецько-фашистської окупації за гратами Сирецького концтабору замучено десятки тисяч радянських патріотів".

Хрест в пам'ять розстріляних православних священиків було встановлено у 2000 на місці, де 6 листопада 1941 були розстріляні архімандрит Олександр (Вишняков) і протоієрей Павло що закликали населення до опору нацистам.

Стела в пам'ять остарбайтерів була встановлена в 2005. Пам'ятник розгорнуто в сторону вул. Дорогожицькій

Додатково рекомендуємо переглянути бібліографічне видання ІБВ МСМБ «Чорний понеділок: 50 років тому сталася Куренівська трагедія»: https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/istorichni-podii/chorniy-ponedilok-50-rokiv-tomu-stalasya-kurenivsyka-tragediya/

Пам'ятник жертвам Куренівської трагедії у вигляді дзвону був встановлений в березні 2006.

http://babyn-yar.gov.ua/babin-yar-0 - Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»

http://judaica.kiev.ua/ru/content/75-26#sthash.aJNFoL40.jkxVxtr0.dpbs Виставка «Бабин Яр: історія та долі», присвячена 75-м роковинам трагедії Бабиного Яру 

Інтернет -ресурси

http://www.day.kiev.ua - сайт газети «День»
http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети «Сільські вісті»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://www.ukurier.gov.ua - сайт  газети «Урядовий кур’єр»
http://kreschatic.kiev.ua - сайт газети «Хрещатик»

Бібліографи-укладачі:
Фоміна Н.І
Мілашенко Т.І.