Битва під Хотином. «Як козаки врятували Європу від Османської імперії. 400 років Хотинської битви 1621 року»

(2 вересня – 28 вересня 1621р.)

Бібліографічний тематичний список статей
до 400-річчя перемоги у Хотинській битві 1621 року.

Вступ

В Україні відзначають 400-річчя Хотинської битви 1621 року. Ця битва стала кульмінаційним моментом цілої війни, яка завдяки битві отримала назву Хотинської (1620-1621). Від результатів цієї баталії свого часу залежала майбутня доля всієї Європи. Адже це був конфлікт не між суто державами, а між східною і західною цивілізаціями

Цецорська битва і початок Хотинської війни

Окрилена успіхами в щойно завершеній війні з Московією (в 1618 р.), Річ Посполита вирішила втрутитися у справи османських васалів – Трансильванії, Молдови та Валахії. Окрім того, підтримувані в той час польсько-литовським урядом козаки, здійснювали безперервні набіги на османські володіння в Північному Причорномор’ї та рейди на Чорному морі, що також підбурювало османів до збройної відповіді.

Останньою краплею став союз із Польщею молдовського господаря Гаспара Граціані, який сподівався визволитися з-під влади Османської імперії. У Цецорській битві, яка мала впровадити в життя задекларовані договором наміри, війська Речі Посполитої і Молдови зазнали нищівної поразки від османів.

Щоб довершити свої військові успіхи, юний османський султан Осман ІІ вирішив спалити Варшаву, наклавши на поляків вічну данину, а також приєднати до Османської імперії Україну

Загинули понад 5000 військовиків (за деякими оцінками – понад дві третини всієї польсько-молдовської армії, що брала участь у кампанії), серед них: командувач Станіслав Жолкевський, господар Гаспар Граціані та Михайло Хмельницький – батько Богдана Хмельницького. Сам майбутній гетьман у тій битві потрапив у полон разом з багатьма іншими річпосполитськими воєначальниками.

В умовах війни між католиками (Імперія Габсбургів, Католицька ліга, Річ Посполита) і протестантами (Богемія, Нідерланди), що якраз розпочалася 1618 року, цей конфлікт мав усі шанси розпочати широкомасштабну експансію Османської імперії в Центральну Європу і знищити католицьку коаліцію.

У 1620 році турецьке військо пішло війною. Відбулася Битва під Цецорою, в якій річпосполитське військо, без козаків, зазнало поразки. Кампанія на наступний 1621 рік, якій випало відбутися під Хотином, вирішувала долю українських і польських земель. Тому Хотинська війна мала велике значення для геополітичної рівноваги в Європі

Лише дієвий, спланований опір нашестю загарбників з Османської імперії, чисельність яких значно переважала сили союзників, міг врятувати тодішню Річ Посполиту. Король Речі Посполитої Сигізмунд III звернувся по допомогу до австрійських Габсбургів і до Папи Римського, але вони не підтримали його. Тоді він був змушений шукати порозуміння із запорозьким козацтвом.

«Фактор Сагайдачного»

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний був прихильником поміркованої лінії, тверезо розуміючи, що козацьке військо в тому стані, в якому воно тоді перебувало, не мало жодних шансів виграти сам на сам проти потужного річпосполитського війська. Тому, як писав Грушевський, його політика полягала в тому, щоб не випускати Варшаву з військових клопотів з сусідами, доводити потрібність козацтва для вирішення військових проблем і під цим претекстом витягувати одна за одною поступки на свою користь – задоволення станових козацьких прав, а від 1620 року ще й релігійних прав православних.

У 1620 році козаки відмовилися брати участь у битві під Цецорою і цим довели, що без Війська Запорозького Варшава не здатна перемогти турецьку армію. Тому з кінця 1620 року почалися всілякі запобігання перед козаками саме для того, щоб залучити їх до війни. Саме на це і ставив гетьман Сагайдачний. Це був ніби зоряний час, коли нагальна потреба робила Варшаву поступливою.

Ще в 1620 році гнівні погрози за морські походи, що попалять човни і Січ зруйнують. Суворі заборони змінилися на прохання до козаків вийти якнайбільшою кількістю човнів у Чорне море і аж до Константинополя дійти, бо це було вкрай необхідно.

Делегація на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним повернулася з Варшави із запевненнями короля, що він вирішить і козацьку релігійну справу після війни на найближчому Сеймі. Це додало популярності Петру Сагайдачному.

Влітку 1621 року турецькому султану Осману ІІ вдалося зорганізувати величезне військо, він планував завдати нищівної поразки Речі Посполитій, взяти Краків, захопити українські й частково польські землі. Армія Речі Посполитої, яка протистояла туркам під Хотином у 1621 році, наполовину була козацькою.

Хотинська битва тривала з 2 до 28 вересня 1621 року. На полі бою зійшлися три великі армії: з одного боку, майже 200-тисячне військо Османської імперії, з іншого – приблизно 32-тисячна польсько-литовська армія, а невдовзі їй на підмогу підійшло Військо Запорозьке на чолі з гетьманатом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Офіційно чисельність козацького війська становила понад половину всіх сил союзників. Але за підрахунками сучасних українських істориків, у Хотинській війні взяло участь більше козаків, ніж зазначено в реєстрах - до 47 тисяч на полі битви та ще 5-6 тисяч, які діяли на Чорному морі, сковуючи частину турецьких сил.

Усі сучасники визнавали, що ключову роль у перемозі під Хотином відіграли запорозькі козаки. Без них османи могли здолати поляків за три-чотири дні, і шлях на Варшаву був би відкритий.

На той час це була найбільша кількість запорозького воїнства, яку одномоментно вдалося виставити у військовій баталії. За це ще на початку року польський король Сигізмунд ІІІ Ваза пообіцяв козакам широку політичну автономію України з панівною православною церквою і привілейованим козацьким станом.

Протистояння між запорозьким і османським флотами на Чорному морі розпочалося навесні і тривало до осені. Козаки знищили щонайменше 141 ворожий корабель і зірвали частину поставок для османської армії під Хотином, зокрема, партії важких облогових гармат, які могли запросто вирішити долю битви.

Козацтво героїчно відповідало майже на кожну атаку ворога. А деякі операції навіювали сучасникам паралелі з античною історією. Так, 60 запорожців упродовж трьох днів стримували значні сили ворога на річці Прут. Майже всі козаки полягли в бою, а кількох полонених розлючений Осман ІІ власноруч убив мечем. Ось як про цей випадок написав хроніст Евергард Вассенберг:

«Ці люди значно перевищили славою спартанців. Там таких було триста під Фермопілами, козаки ж числом тільки шістдесят у чистому полі стримали військо, силою рівне Ксерксовому».

Навіть під час генерального штурму 28 вересня Сагайдачний зумів організувати контратаку, що завдала тяжких втрат противнику і змусила його відступити. Але найбільших успіхів під Хотином козацтво досягло нічними рейдами, що були здійснені вперше у військовій історії. Так, у ніч з 18 на 19 вересня 8-тисячне козацьке військо вдарило по правому флангу османського табору. Козаки винищили кілька тисяч ворогів перед тим, як османські війська почали оговтуватись, а самі повернулися майже без втрат, прихопивши чимало трофеїв.

У ніч з 21 на 22 вересня запорожці знову вирушили на вилазку та вбили щонайменше тисячу ворогів, водночас їм вдалося знищити османських головнокомандувачів Черкес-пашу й Тогаднджи-пашу. А колишній великий візир Гусейн-паша ледве врятувався втечею. У ніч з 23 на 24 вересня запорожці переправились на лівий берег Дністра та знищили розташований там османський табір, де було вбито також близько тисячі ворогів.

Хотинська битва стала кульмінацією Польсько-турецької війни 1620-1621 років і завершилася перемогою Речі Посполитої. У боях під Хотином були поховані плани султана Османа ІІ завоювати цю державу. Результати битви змусили Османську імперію відмовитися від амбітних планів завоювання Європи і підтвердили незмінність раніше встановлених кордонів. Саме 29 вересня розпочалися мирні переговори, які завершилися 9 жовтня підписанням того ж року Хотинського мирного договору.

Ціною власних життів…

Сьогодні, згадуючи про Хотинську війну, в Україні, Польщі та Литві віддають шану насамперед видатним полководцям - великому гетьману литовському Яну-Каролю Ходкевичу та козацькому гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Вони забезпечили цю перемогу ціною власних життів: Ходкевич помер у Хотині незадовго до завершення битви - 24 вересня, а Сагайдачний, який зазнав під час неї тяжкого вогнепального поранення, - 20 квітня 1622 року, перебуваючи під постійним наглядом королівського лікаря. Поляки мали б вважати Сагайдачного своїм героєм. Адже він врятував Річ Посполиту від розгрому. Так само мали б і шанувати українських козаків, які взяли участь у Хотинській битві. Але 29 вересня 1621 року, приступивши до мирних переговорів, поляки не допустили до них козаків, бо вважали їх звичайними найманцями. Закінчилися переговори підписанням мирного договору 9 жовтня 1621р. Хотинський мирний договір передбачав припинення походів запорожців на Кримське ханство і Османську імперію.

Польське військо у спілці з козаками, завдяки воєнному талантові Гетьмана Петра Сагайдачного перемогло другу велику турецьку навалу (перша була 1498 р.). що не дало впасті Речі Посполитій і зупинило турецький похід через українські і польські землі в Європу. Хотинська перемога принесла запорозькому козацтву славу рятувальника «християнської цивілізації»

Хотинська війна показала весь спектр козацької військової тактики і малу придатність кінноти у позиційних війнах. Загинули майже всі коні. Польська гусарія не мала впливу на хід бойових дій під Хотином. Вирішальну роль у битві відіграли піхота та артилерія.

Ця битва стала першою гучною перемогою над турецькою армією, здобутою в суходільних боях. Вона мала надзвичайно велике міжнародне значення і стала провісником занепаду могутньої імперії.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, будучи справжнім лицарем, повірив лицарському слову короля про незалежність українського козацтва і не зафіксував на папері ті обіцянки, які Сигізмунд ІІІ дав йому у критичний час, коли від того, чи прийде 40-тисячне козацьке військо під Хотин, залежала доля Речі Посполитої, змушений був визнати свою політичну недалекоглядність. Адже поляки ще за життя Сагайдачного вирішили відмовитися від зобов’язань, даних козацтву. Це неминуче вело до конфліктів з козаками та серії повстань, результатом яких врешті-решт стало проголошення незалежності Війська Запорозького.

Додатково на сайті дивитися «Петро Сагайдачний – творець Війська Запорізького»

Пам’ятник Сагайдачному бiля Хотинської фортецi

Пам'ятник Петру Сагайдачному в Києві. Петро Конашевич-Сагайдачний (близько 1582-1622) – український полководець, політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Московського царства, Кримського ханства та Османської імперії. Народився в селі Кульчиці (нині Самбірський район Львівської області)

Детальніше. Джерело: https://armyinform.com.ua/2021/09/400-rokiv-tomu-hotynska-bytva-uslavyla-kozacztvo-getmana-sagajdachnogo/

Бібліографія статей
(подано в зворотній хронології)

2021

Сюндюков, Ігор. Коли небо палало [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/koly-nebo-palalo: до 400-річчя Хотинської битви / Сюндюков, Ігор // День. - 2021. - 1 жовт. (№ 125-126). Такі антивакцинні настрої спостерігаємо нині, коли з понад 40 мільйонів українців двома дозами від ковіду щеплено менше ніж сім мільйонів. І коли нова хвиля коронавірусу поступово охоплює регіони країни, а волонтери пишуть, що вільні реанімаційні ліжка в ковідних лікарнях закінчуються. При цьому частина громадян навіть не планує робити щеплення, про що свідчать соціологічні опитування. За даними дослідження фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Центру політичної соціології, понад 56% українців не мають наміру робити щеплення від коронавірусу, вважаючи, що можна захиститися миттям рук та соціальним дистанціюванням

Україна. Закон. Про внесення змін до додатка до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році" [Електронний ресурс] = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1656-20#Text, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1092-20#n22 : постанова Верховної Ради України / Iнф. https://zakon.rada.gov.ua // https://zakon.rada.gov.ua. - 2021. - . Про внесення змін до додатка до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році"

2018

Гандзій, Олександр. Смотрели на звезду и думали, что быть Москве взятой казачеством" [Текст] = gazeta.ua/articles/history-journal/_smotreli-na-zvezdu-i : Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний побив воєводу царя / Гандзій, Олександр// Країна. - 2018. - 6 груд. (№ 47). - С. 47-50. "Матеріальний вислід походу на Москву був великий, і ще більше було моральне значення. Немає сумніву, що він високо підніс славу українського війська. Ціла заслуга в цьому лежить у таланті Сагайдачного як вождя й у великій бойовій здатності козаків. Це зразок високої воєнної школи, яка набагато перевищує школу сходу, а навіть заходу Європи

2016

Шутко, Олександра .Османська держава: від "кризи правління" до "Другої імперії" [Текст] = http://gazeta.dt.ua/authors/aleksandra-timoschuk-shutko / Шутко, Олександра // Дзеркало тижня. - 2016. - 22 жовт. (№ 39). - С. 15. Хотинська битва 1621 р. стала переломним моментом в османській історії. Вона виявилася початком кінця правління юного й амбітного султана Османа ІІ, турецького правителя, вперше страченого на догоду яничарам, і привела до появи так званої "другої імперії". І тут вкотре не обійшлося без втручання жінки

2014

Позняк-Хоменко, Наталка . Велика битва князя Острозького [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2524/163/89316/: Україна, Білорусь, Литва та Польща відзначили 500-річчя епохального розгрому московського війська під білоруським містечком Орша / Позняк-Хоменко, Наталка // Україна молода. - 2014. - 10 вер. (№132). - С. У радянських підручниках історії про Оршанську битву 1514 року під проводом князя Костянтина Івановича Острозького, коли військо Великого Князівства Литовського, яке складалося переважно з українських, білоруських, литовських та польських полків, ущент розгромило московське військо Василія ІІІ, практично не згадувалося. Це й не дивно, адже радянська історіографія, яка була фактично спадкоємницею російської, не надто хотіла згадувати про поразки. Однак і зараз, через 500 років після перемоги князя Острозького, Україна лише починає відкривати для себе значення тих подій.

2013

Слепенчук, Роман . Спадщина предків [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/spadshchina-predkiv: чи мають право українці на частину історії Речі Посполитої, коли були спільними мова, культура, звичаї і, певна річ, воєнні події? / Слепенчук, Роман // День. - 2013. - 1 серп. (№135). - С. Таке питання пролунало на засіданні українсько-польського круглого столу істориків XVII ст., проведеного в кінці червня в приміщенні посольства Республіки Польщі. За ініціативою польської сторони приводом для зустрічі стали цьогорічні ювілейні дати спільної польсько-української історії: 340 років Хотинської битви та 330 років Віденської битви. А ще доречна нагода для обговорення теми польських та українських збройних формувань у важливих битвах XVII ст. Події воєнної історії Східної Європи найбільш детально відображено в книжці «Сулими: спадщина предків». Автор Людмила Сулима брала участь у засіданні круглого столу

2012

Чичкань І.В. Хотинська війна 1621 року [Текст] / І. В. Чичкань, Л. В. Кошелєва// Країна знань. - 2012. - № 2. - С. 42-48.

Чорна, Світлана. Як Сагайдачний з козаками султана переміг [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/334434 / Чорна, Світлана// Голос України. - 2012. - 12 вер. - С. У серпні 1621 року розгорілася Хотинська битва між Річчю Посполитою та Османською імперією, що прагнула захопити Україну, Річ Посполиту, а згодом і всю Центральну Європу. Битва під Хотином тривала чотири тижні. Не маючи змоги подолали козацький опір та почувши звістку про підхід свіжих сил супротивника, султан змушений був розпочати мирні переговори, що фактично означало його військово-політичну поразку. 9 жовтня було укладено Хотинський мир, який поклав край не лише війні, а й посяганням Османської імперії на Європу

2011

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення у 2011 році 390-ї річниці перемоги у Хотинській битві [Текст] : розпорядження від 3 жовтня 2011 р. № 985-р / Інф. "УК" // Урядовий кур'єр. - 2011. - 21 жовт. (№195). - С. 13.

Божко О. Як вірмени про козаків писали [Текст] = http://www.day.kiev.ua/217647: цієї осені минає 390 років із часу Хотинської битви, яку детально висвітлено в тогочасних літописах / О. Божко // День. - 2011. - 21-22 жовт. (№190-191). - С. 28. Появу вірмен на території сучасної України датують ХІ-ХІІ століттями. Упродовж свого тривалого перебування на українських землях вони залишили по собі велику матеріальну й духовну спадщину, зокрема письмові пам’ятки, що допомагають нам не тільки скласти уявлення про розквіт, а згодом, через певні історичні та економічні обставини, і про поступовий занепад десятків вірменських поселень на території сучасної України, а й доносять до нас відгомін подій, що часто ставали доленосними в історії українського народу. Окреме місце серед них посідає Хотинська битва 1621 року, коли козацькі й польські війська взяли гору над набагато більшою турецькою армією, яку вів на Річ Посполиту молодий войовничий і неврівноважений султан Осман ІІ

Кралюк П. Хотин і «Битва націй» [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/foto/hotin-i-bitva-naciy / П. Кралюк // День. - 2011. - 13 трав.(№80-81). - С. Хотин, направду, місто унікальне. Чи багато міст України можуть похвалитися тисячолітньою історією? Та ще й якою! Або тим, що воно не раз ставало об’єктом для художньо-літературних творів класиків? «Оду... на взяття Хотина 1739 року» написав Михайло Ломоносов, завершення роману «Пан Володийовський» Генрика Сенкевича відбувається саме в Хотині. Про Хотинську битву 1621 р. писали у своїх художніх творах Осип Маковей, Зінаїда Тулуб та інші українські автори. У цьому місті, точніше в Хотинському замку, знято чимало кінофільмів - «Балада про доблесного рицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Чорна стріла», «Стріли Робін Гуда» та інші

Махун, Сергій. Хотинська війна 1620-1621 років: «пам’ятати про всіх» [Текст] = http://dt.ua/SOCIETY/hotinska_viyna_16201621_rokiv__pamyatati_pro_vsih-94840.html / Махун, Сергій // Дзеркало тижня. - 2011. - 30 груд.-13 січ. (№48). - С. 16. Тривалий час Хотинська війна 1620-1621 років вважалася фактом виключно польської історії і тому лише побіжно згадувалася в підручниках з історії країн, які насправді мали безпосередній стосунок до неї, - України, Литви, Білорусі. Якоюсь мірою в цьому винні й наші вітчизняні історики. Перед самим Новим роком у видавництві «Балтія-Друк» у Києві вийшла книга-альбом «Хотинська битва 1621. Битва за Центральну Європу». Автори - відомі дослідники, доктори історичних наук Петро Сас (Україна) і Генуте Кіркене (Литва) намагалися переосмислити не таку вже й малу спадщину істориків минулого не лише про фронтові реалії, а й про буденне життя учасників Хотинського протистояння

Пам'ять. До 400-річчя перемоги «Хотинської битви». Книги. Марка .Монета

Сорока, Юрій. 100 важливих подій історії України [Текст] / Сорока, Юрій Володимирович ; Худож.-оформлювач О.А.Гугалова-Мєшкова. - Харків : Фоліо, 2018. - 205 с. : іл. - (Справжня історія). - ISBN 9789660385146 : (В паліт.) 128-00. Історія України схожа на мапу, яка містить безліч білих плям. І це не простий збіг обставин, а результат цілеспрямованої державної політики. Протягом століть над тими плямами дбайливо працювали сотні різних людей, найнятих владою метрополій. Ці творці міфів і фейків зробили все для того, щоб наша історія, як і сама Україна, постала перед нащадками у світлі, вигідному для тих, хто намагався асимілювати спадок Київської Русі. Проте час завжди розставляє все по своїх місцях. Тож у цьому виданні ми спробували зібрати події, які сформували ту Україну, котру ми знаємо зараз, і які сприятимуть її розвиткові й надалі.

Сас П.М. Хотинська війна 1621 року: Монографія – К.: Інститут історії України НАН України, 2011. – 520 с.

Книга розкриває грандіозний для XVII ст. воєнний конфлікт – Хотинська війна 1621 р. між Османською імперією та Річчю Посполитою. На основі історичних джерел окреслено політичні фактори, що спричинили Цецорську битву 1620 р., а також висвітлено її перебіг. Приділено увагу польсько-запорозьким відносинам у контексті підготовки до турецької війни. Розглянуто структуру та чисельність османської армії, польсько-литовських сил, а також війська запорозьких козаків. Встановлено дату початку Хотинської війни, докладно висвітлено як морську фазу цієї війни, так і її сухопутні воєнні дії, насамперед ті, що розгорнулися восени 1621 р. під Хотином. Вивчено особливості поля Хотинської битви, спорудження мостів через Дністер та способи виживання вояків в умовах облоги. Розглянуто питання воєнної тактики сил турецького султана Османа II, польсько-литовської армії під командуванням Я.-К. Ходкевича та С. Любомирського, запорожців на чолі з гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним. Детально висвітлено перебіг турецько-польських переговорів та укладення Хотинського миру. Вперше публікує сторінки воєнних щоденників учасників Хотинської битви, рідкісні мініатюри та гравюри з видань ранньомодерної доби, експонати з фондів музейних зібрань Туреччини, Польщі, Литви - гармати і рушниці, шаблі й ятагани, карти і знамена тощо.

Книга Григорія Грабянка Хотинська війна - це зібрання текстів із праць відомих істориків про Хотинську битву і усю цю війну. Найґрунтовніша і найважливіша - це праця про Хотинську війну історика М.Алекберлі. Це справжній скарб даної книги - автор підняв багато різних соціальних, політичних та мілітарних аспектів. Він знав і читав турецькі джерела. Події битви розписані по днях і з різних позицій - як поляків, козаків, так і турків. Саме інформація про турецьку сторону в книзі найцікавіша та найважливіша.

Хотинська війна 1621 року [Текст] : документи, матеріали, дослідження / Держ. іст.-архіт. заповідник "Хотинська фортеця" ; [редкол.: Михайлина Л. П. (голова) та ін.]. - Хотин : Зеленський В. Л., 2011. - 199 с. - 500 прим. - ISBN 978-966-1640-04-6

Марка

Укрпошта спільно із Польщею та Литвою випустила поштовий блок до «400-річчя Хотинської битви»

2 вересня 2021р. Укрпошта ввела в обіг поштовий блок «400-річчя Хотинської битви» з маркою «Юзеф Брандт. Битва під Хотином (1867)». Створений разом із поштовими адміністраціями Польщі та Литви, він присвячений битві між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля Хотинської фортеці, у якій вирішальну роль відіграло українське козацтво під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

На поштовому блоці зображено фрагмент репродукції картини польського художника Юзефа Брандта «Битва під Хотином». В центрі картини – великий гетьман литовський Ян-Кароль Ходкевич, командувачі польської армії та Війська Запорізького. На конверті – репродукція гравюри українського живописця і графіка Яна Грейма «Хотинський замок».

Художнє оформлення блоку виконав Ярослав Очендзан, який створює дизайн марок для пошти Польщі (Poczta Рolska).

Марка випущена номіналом W ($1,50), що відповідає тарифу на пересилання непріоритетного простого листа наземним транспортом до 50 г до іноземних держав.

Тираж блоку склав 20 000 примірників.

Монета

З 29 жовтня 2021 року в обіг запустять нову монету номіналом 5 гривень «Хотинська битва», присвячену 400-річчю Хотинської битви 1621 року . Вона ввійде до серії «Герої козацької доби», виготовлена з нейзильберу. Категорія якості карбування «спеціальний анциркулейтед». Видати монету планують тиражем 35 000 штук.

Інтернет-ресурси

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://dt.ua – сайт газети «Дзеркало тижня»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://gazeta.ua – сайт газети «Країна»

https://umoloda.kyiv.ua – сайт газети «Україна молода»

https://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур`єр»

Битва під Хотином (1621)

400-річчя Хотинської битви

Тактика ведення бою козацького війська. Хотинська битва

Хотинська битва на сучасній карті, спроба локалізації укріплень 1621 року

https://www.youtube.com/watch?v=00GhpEdf3zY – Битва під Хотином (1621). Сагайдачний та Ходкевич проти султана.