«Вухо, горло… мова»

Історія і традиції свята

Традиційно місяць вересень багатий на події зі світу глухих. Міжнародний тиждень глухих (IWD) є ініціативою Всесвітньої федерації глухих (WFD) і вперше був проведений в 1958 році в Римі, Італія, і з тих пір перетворився на глобальний рух за єдність глухих, спрямований на підвищення обізнаності суспільства про проблеми, з якими стикаються люди з порушеннями слуху в своєму повсякденному житті, підтримки глухих людей, захисту їх прав Він щорічно відзначається світовою спільнотою глухих в останній повний тиждень вересня, починаючи з 2009 року, в ознаменування того ж місяця, коли відбувся перший Всесвітній конгрес WFD в 1951 році.

Міжнародний тиждень глухих відзначається за допомогою різних заходів, що проводяться спільнотами глухих по всьому світу.

Ці заходи вітають участь всіх членів спільнот глухих, в тому числі їх сім’ї, професійних та акредитованих перекладачів жестової мови, однолітків, а також участь різних зацікавлених сторін, таких як національні уряди, національні та міжнародні правозахисні організації, і організації людей з обмеженими можливостями.

Нещодавно до назви заходів внесені зміни: за рішенням XVI Генеральної Асамблеї Всесвітньої федерації глухих (ВФГ) з 2021 року змінено назву Міжнародного тижня глухих на Міжнародний тиждень глухих людей (IWDP).

Тема Міжнародного тижня глухих у 2022 році - «Розбудова інклюзивних спільнот для всіх»

19 to 25 september 2022

Мови жестів для всіх!

Люди з порушеннями слуху спілкуються особливою мовою - мовою жестів та погляду. Це унікальна форма спілкування, яку було розроблено в 50-х роках минулого століття спеціально для глухих учасників різних конференцій, конгресів і симпозіумів.

23 september 2022

23 вересня 1951 р. – цей день знаменує народження організації, що займається захистом прав людини, однією з основних цілей якої є збереження жестових мов і культури глухих як попередніх умов для реалізації прав глухих.

Міжнародний день жестових мов вперше був організований в 2018 році в рамках Міжнародного тижня глухих.

Міжнародний день жестових мов – це унікальна можливість підтримати і захистити мовну самобутність і культурну різноманітність всіх глухих та інших користувачів жестової мови.

У 2020 році Всесвітня федерація глухих оголошує конкурс Global Leaders Challenge, який спрямований на сприяння використанню жестових мов місцевими, національними та світовими лідерами в партнерстві з національними асоціаціями глухих в кожній країні, а також іншими організаціями, очолюваними глухими.

За даними Всесвітньої федерації глухих, в світі налічується близько 72 мільйонів глухих. Більше 80% з них живуть в країнах, що розвиваються. В сукупності вони використовують більш 300 різних жестових мов.

Мови жестів – це повноцінні природні мови, структурно відмінні від розмовних мов. Існує також міжнародна мова жестів, якою глухі люди користуються на міжнародних зустрічах і неформально під час подорожей і спілкування. Вона вважається піджин-формою мови жестів, яка є не такою складною, як природні мови жестів, і має обмежений лексикон.

неформально під час подорожей і спілкування. Вона вважається піджин-формою мови жестів, яка є не такою складною, як природні мови жестів, і має обмежений лексикон.

Конвенція про права інвалідів визнає і заохочує використання жестових мов. Вона роз’яснює, що жестові мови прирівнюються за статусом до розмовних мов, і зобов’язує держави-учасники сприяти вивченню жестової мови і просувати мовну ідентичність глухих.

Генеральна Асамблея ООН проголосила 23 вересня Міжнародним днем жестових мов, щоб привернути увагу до важливості мови жестів для повної реалізації прав глухих.

У постанові про заснування цього дня визнається, що ранній доступ до мови жестів і послуг на мові жестів, включаючи якісну освіту на мові жестів, має життєво важливе значення для росту і розвитку глухих людей і має вирішальне значення для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей в області розвитку. Вона визнає важливість збереження жестових мов як частини мовного та культурного розмаїття. Вона також підкреслює принцип «нічого про нас без нас» з точки зору роботи з громадами глухих.

Тема Міжнародного дня жестових мов 2022 року – «Мови жестів поєднують нас!»

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

Жестова мова

А ти вмієш сказати своє ім'я жестовою? [Текст] / Інф. "ДТ" // Дзеркало тижня. - 2018. - 6 жовт. (№ 37). - С. 11. "Відчуй" - громадська організація, заснована Людмилою та Андрієм Пишними. З 2011 року системно займається допомогою та соціальною адаптацією людей з порушеннями слуху. Мета проекту "Зіркова Абетка" - звернути увагу на проблему нечуючих людей та тих, хто втрачає слух

Бережнюк, Олена. "Я тебе чую" [Текст] = https://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ya-tebe-chuyu: чому кожному варто знати хоча б кілька слів жестовою мовою / Бережнюк, Олена // День. - 2019. - 27 вер. (№ 176-177). - С. 18. Ще донедавна люди, які погано чули або не чули зовсім, були обмежені у можливостях спілкування зі світом. Вони комунікували переважно з тими, хто знав жестову мову, а багато видів мистецтв, наприклад музика, взагалі були для них закритими. Нині ж завдяки розвитку інтернету і смартфонів порушення слуху більше не створюють обмежень. Наскільки ж дружній громадський простір в Україні до людей з порушеннями слуху і чого не вистачає для того, щоб вони були повністю інтегрованими в суспільство?

Бончук Є. Мова жестів [Текст]: люди з вадами слуху прагнуть здобувати якісні освіту на рівні з іншими / Є. Бончук // Вечірній Київ. - 2008. - 30 вер. (№147). - С. 9. У вихідні на Хрещатику зібралися кілька десятків людей з вадами слуху. Ставши по обидва боки білої смуги, що розділяє головну вулицю столиці, вони кілька хвилин спілкувалися між собою мовою жестів. Таким чином вони намагалися привернути увагу до своїх проблем. А головна з них полягає зовсім не в підвищенні пенсій по інвалідності, а в можливості здобувати якісну освіту

Карамзіна, Л.М. Вухо, горло, мова... [Текст] / Л. М. Карамзіна // Країна знань. - 2019. - № 7-8. - С. 47-49. Позбудеться людство глухоти? Попередні 20 століть показали, що ні. Швидше за все не тільки глухота, а й інші хвороби - це данина людства прогресу. Проте проблема існує і все ще так само вимагає вирішення

Миколюк, Оксана. Мова жестів – для поліцейського [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/mova-zhestiv-dlya-policeyskogo: правоохоронців вчать працювати з людьми з інвалідністю / Миколюк, Оксана // День. - 2018. - 23-24 бер. ( № 51-52, ). - С. 2. В Україні близько 6% населення має інвалідність. Отримати допомогу від поліції для таких людей часто є проблемою через існування бар’єрів. Саме тому у вересні 2017 року працівники Міністерства внутрішніх справ і представники громадських організацій спільно з Вінницьким державним педагогічним університетом та Кам’янець-Подільським національним університетом за підтримки Фонду сприяння демократії посольства США в Україні створили спеціальну програму навчання поліцейських. Проєкт дозволяє працівникам поліції набути навичок, вмінь і компетенцій, необхідних у роботі з людьми з різними формами інвалідності (фізичною, ментальною, сенсорною тощо)

Ніконенко, Анжеліка. Жестова мова по-українськи [Електронний ресурс] = https://uain.press/articles/zhestova-mova-po-ukrayinsky-1083664 / Ніконенко, Анжеліка // ГО «Український інтерес» . - 2021. - 23 вер. Українська жестова мова є мовою спільноти жестомовних осіб, до яких відносять людей із порушеннями слуху чи мовлення. З огляду на це формулювання, бачимо, що наша держава піклується про громадян, які не можуть повністю опанувати усне мовлення, а також дає їм можливість користуватися “мовою знаків”. Однак не все так просто виходить у житті, як пишеться на папері.

Онищенко, Оксана. Андрій Пишний: "Це дуже дивне відчуття, коли ти не чуєш нічого, навіть власного голосу" [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/personalities/andriy-pishniy-ce-duzhe-divne-vidchuttya-koli-ti-ne-chuyesh-nichogo-navit-vlasnogo-golosu-290272_.html: як це - втратити слух, і у чому насправді полягає інклюзія / Онищенко, Оксана // Дзеркало тижня. - 2018. - 6 -12 жовт. (№37). Андрій Пишний, керівник великого банку і засновник громадської організації "Відчуй", - «Втратити слух - це як опинитися за прозорою, суцільною скляною стіною, яка навколо тебе, - вона скрізь і завжди, ти натрапляєш на неї щомиті. Саме ця прозора, глуха стіна відгороджує тебе від решти світу. Коли людина втрачає зір - це відгороджує її від світу речей, втрата слуху - від світу людей». Розмова з Андрієм Пишним та Людмилою Пишною

Щербань, Наталка. Ми хочемо, щоб нас почули [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/chi-pochuyut-movu-zhestiv-v-ukrayini/: глухі очікують на підтримку щодо реалізації їхньої продукції / Щербань, Наталка // Урядовий кур`єр. - 2013. - 3 жовт. (№180). - С. 18. Серед мов на планеті є одна особлива - це мова жестів, за допомогою якої можуть спілкуватися люди зі складними порушеннями слуху. У нашій країні їх понад 50 тисяч. І майже всіх об’єднує одна з найстаріших й найпотужніших громадських організацій - Українське товариство глухих, яке цього року відзначає 80-річний ювілей. Натомість забезпечити людей, які не чують, найголовнішим стимулом до життя - роботою - у нинішніх економічних умовах майже немає можливості. УТОГ тут не виняток

Люди з порушенням слуху

Бібліографія статей

Бережнюк, Олена. "Я тебе чую" [Текст] = https://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ya-tebe-chuyu: чому кожному варто знати хоча б кілька слів жестовою мовою / Бережнюк, Олена // День. - 2019. - 27 вер. (№ 176-177). - С. 18. Ще донедавна люди, які погано чули або не чули зовсім, були обмежені у можливостях спілкування зі світом. Вони комунікували переважно з тими, хто знав жестову мову, а багато видів мистецтв, наприклад музика, взагалі були для них закритими. Нині ж завдяки розвитку інтернету і смартфонів порушення слуху більше не створюють обмежень. Наскільки ж дружній громадський простір в Україні до людей з порушеннями слуху і чого не вистачає для того, щоб вони були повністю інтегрованими в суспільство?

Воронков, В'ячеслав. Почути тих, хто не чує [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/350729/ Воронков, В'ячеслав // Голос України. - 2021. - 8 вер. (№170). - С. 10. Про людей із проблемами зору можна почути значно частіше, ніж про тих, хто погано чи взагалі не чує. Світлофори, що «розмовляють», для сліпих є. А що в соціумі є для допомоги глухим? Перша на півдні України школа жестової мови Surdo з’явилася в Одесі більш як два роки тому. Її створила архітектор за освітою і небайдужа людина Катерина Хоменко. Люди з вадами слуху не можуть зателефонувати в «Швидку», в аварійні служби, бо там приймають тільки голосові повідомлення. Їх не розуміють лікарі, юристи, чиновники, до яких доводиться звертатися з тих чи інших питань. Тобто говорити про рівні права й доступність соціальних інститутів для глухих і тих, хто погано чує, поки що не доводиться. Катерина самостійно опанувала жестову мову й почала допомагати людям

Гаскевич О. Крізь стіну глухоти [Текст]: людям із вадами слуху здобути вищу освіту в Україні непросто: навчальні програми більшості вишів для цього не адаптовано. Пройти Зовнішнє тестування під силу не кожному глухому школяреві / О. Гаскевич // Україна молода. - 2009. - 31 бер.(№58). - С. 12.

Гончаренко, Лариса. Товариству глухих - 85 років! [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/303917 / Гончаренко, Лариса // Голос України. - 2018. - 8 черв. (№104). - С. 11. Світ людей, котрі не чують зовсім або чують погано. Світ тиші, де слова й почуття передаються жестами, порухом вуст, виразом очей... Він особливий, дуже часто складний. люди гуртуються, аби допомагати один одному. А ще вони прагнуть жити повноцінним життям нарівні з усіма, адже «Глухі можуть усе!» - так стверджують вони самі, так називається проект, котрий створений для мотивації людей з порушеннями слуху жити і діяти. І вони діють! І протягом 85 років цих людей гуртує й допомагає УТОГ - Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Українське товариство глухих». Нині майже 50 тисяч дорослих і дітей є членами УТОГ - єдиної та найбільшої в Україні громадської організації, котра перебрала на себе й виконує значну частку функцій державних органів, які мають опікуватися проблемами осіб із порушеннями слуху

Зоран, Юлія. «Я тебе (не) чую» [Електронний ресурс] = https://lyuk.media/behind-city/hearing-loss/: як в Україні живеться людям із порушеннями слуху / Зоран, Юлія // Люк. - 2020. - 5 трав. Сьогодні більш ніж 5% людей на Землі мають проблеми зі слухом. Згідно статистики Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується 446 мільйонів людей з такими порушеннями, з них 34 мільйони - діти. Щорічно ці цифри зростають. За оцінками спеціалістів ВООЗ до 2050 року так чи інакше страждатимуть від втрати слуху понад 900 мільйонів людей. В Україні з такими порушеннями живуть більше 2 мільйонів осіб. Суспільство часто не враховує їхні побутові потреби, і майже завжди  право на мультикультурне життя. Вони не мають можливості відвідувати вечори поезії, ходити в театр або «почути» пісню. Юлія Зоран розповідає, з якими проблемами і викликами стикаються повністю або частково нечуючі

Коваль, Любомира. Почуймо мовчазних [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pochujmo-movchaznih/: люди з глухотою й іншими вадами слуху потребують допомоги від держави / Коваль, Любомира // Урядовий кур`єр. - 2016. - 5 жовт. (№187). - С. 1, 5. 25 вересня Міжнародна спільнота відзначила День людей із вадами слуху. Як живеться їм в Україні? Які вони мають проблеми, чи завжди спроможні їх розв’язати, якої потребують допомоги?

Ротай, Наталя. А музика лунає... [Текст] = https://umoloda.kyiv.ua/number/649/218/23512/: як допомогти глухим дітям почути світ? / Ротай, Наталя // Україна молода. - 2006.- 6 квіт. (№63). - С. 14. Глухі малята — це звичайні діти. Єдине, що їм не під силу — сприймати й розуміти різноманітні звуки, що їх оточують, тому від самого народження у таких дітей виникають проблеми з інтелектуальним розвитком. Проблема полягає насамперед у тому, що батьки дізнаються про діагноз маленьких пацієнтів з великим запізненням

Солодько, Дмитро. Глухота - не привід для відчаю [Текст] = / Солодько, Дмитро // Вечірній Київ. - 2012. - 25 вер. (№94-95). - С. 5. В Україні понад 60 тисяч людей мають вади слуху. Самі ж вони не довіряють статистиці та вважають, що насправді кількість тих, хто не чує, понад чверть мільйона. А ще намагаються повноцінно жити: створюють сім’ї, виховують дітей, навіть… слухають музику

Трапезнікова, Дар’я. Гостинний жест [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/gostynnyy-zhest: Національний заповідник «Софія Київська» забезпечив сурдопереклад до екскурсії своєю територією / Трапезнікова, Дар’я // День. - 2019 - 2 серп. (№ 137-138). - С. 19. Відтепер люди з порушеннями слуху можуть не просто прогулятися територією Софії Київської чи відпочити у тихому та затишному внутрішньому дворику, а й отримати повноцінний екскурсійний супровід. Спеціальний QR-код у буклеті спрямовує відвідувача на сайт Софії Київської, де розміщена добірка відео. На них фахівчиня перекладає мовою жестів те, про що йдеться у аудіоекскурсії. Сурдогід розповість зокрема про Будинок митрополита, Браму Заборовського, Хлібню, Трапезну, дзвіницю, Братський корпус та бурсу

Трішечкіна, Ірина. Хто почує глухих дітей? [Текст] = https://dt.ua/SOCIUM/hto-pochuye-gluhih-ditey-285285_.html: потреба в кохлеарній імплантації в Україні дуже велика / Трішечкіна, Ірина // Дзеркало тижня. - 2018. - 11 серп. (№ 29). - С. 13. Глухота — один із найстрашніших діагнозів, які можуть почути від лікарів батьки маленьких дітей. І проблема не тільки в тому, що дитина не почує голосу матері, хоча й це дуже важливо. Глухота спричиняє ще одну, не менш складну проблему: не чуючи мови, дитина не може навчитися її відтворювати, тобто не може навчитися розмовляти. А отже, з нормальним, повноцінним життям, у нашому розумінні, можна попрощатися

Чамара, Віктор. Я чую, лікарю! [Текст] = http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=369756 / Чамара, Віктор // Голос України. - 2014. - 27 груд. (№251). - С. 1, 10. Однією із найсерйозніших медичних і соціальних проблем є сьогодні глухота. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в економічно розвинених країнах, у тому числі США і державах Західної Європи, на зниження і втрату слуху страждають 7,9 відсотка населення. Приблизно такий само показник і в Україні. До того ж більша половина із цього числа – діти

Юрчишин, Микола. Глухота [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19352/PostZdorovja.php?n=30749 / Юрчишин, Микола // Сільські вісті. - 2016. - 23 лют. (№20). - С. 4. Нині єдиним способом реабілітації глухої дитини є кохлеарна імплантація — операція із вживлення протеза (рецептора, слухового аналізатора) у той орган, який трансформує звукові коливання в механічну енергію і передає сигнал у слухову зону кори головного мозку, де формується так званий слуховий образ. Маленькі пацієнти не тільки говорять, скажімо, звичне для всіх слово «мама», а й можуть його чути.

Юрчишин, Микола. «Повторіть, бо недочуваю» [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19384/PostZdorovja.php?n=31959: на прийомі у спеціаліста / Юрчишин, Микола // Сільські вісті. - 2016. - 31 трав. (№52). - С. 4. Найпоширеніша форма інвалідності у світі - це втрата слуху

WEBліографія

https://www.un.org/en/observances/sign-languages-day - 23 вересня - Міжнародний день жестової мови

http://wfdeaf.org/iwdeaf2022/ - Всесвітня федерація глухих

http://www.i-deaf.com.ua/kontakti-2/ - Культурний центр УТОГ

Українська жестова мова

http://osvita-yu.mk.ua/z-kadrovoji-diyalnosti/1319-25-veresnya-mizhnarodnij-den-glukhikh - Цікаві факти міжнародний день глухих

http://4uth.gov.ua/international-week-of-the-deaf/ - Міжнародний тиждень глухих

https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=226&year=2022 - Міжнародний день глухих

https://www.radiosvoboda.org/a/29516524.htm - «Зіркова абетка»: вивчити жестову мову, щоб усі почули

https://nus.org.ua/articles/najvazhlyvishe-komunikatsiya-yak-pratsyuvaty-z-gluhoyu-dytynoyu-v-inklyuzyvnomu-klasi/ - Найважливіше - комунікація. Як працювати з глухою дитиною в інклюзивному класі

https://bit.ua/2019/10/unmute-life/ - 9 міфів та упереджень про людей із порушеннями слуху

https://suprun.doctor/kultura/de-mozhna-vivchati-zhestovu-movu-i-chomu-cze-vazhlivo.html?=page1490 -  Де можна вивчати жестову мову і чому це важливо

Інтернет ресурси

http://www.golos.com.ua/ - сайт газети «Голос України

https://day.kyiv.ua/ - сайт газети «День»

https://zn.ua/ - сайт газети «Дзеркало тижня»

http://www.silskivisti.kiev.ua/ - сайт газети «Сільські вісті»

http://ukurier.gov.ua/ - сайт газети «Урядовий кур’єр»

https://umoloda.kyiv.ua/ - сайт газети «Україна молода»

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.