Інфодемія! Інформаційна гігієна в період пандемії
Бібліографічний дайджест протистояння Інфодемії
Антифейк! Антистрес! Антипаніка!
Так що ж при пандемії небезпечніше за вірус!?
Що підриває імунітет та пригнічує природний опір організму? Що руйнує здоров’я? Чого стережемося більше за COVID19?
Правильно! Злісні фейки, що вводять легковірних у стрес та породжують панічні настрої в соціумі.
Інфодемія жорстокіша за вірус, руйнує здоров’я, знищує природний імунний бар’єр, вибиває вас із колії та заставляє втрачати владу над собою, позбавляє волі та вганяє в депресію…
Піклуючись про ваше здоров’я ми рекомендуємо, паралельно з БІБЛІОТЕРАПІЄЮ, інформацію про об’єктивне сприйняття інформації в карантинний період
Бережіть себе, родину й Україну!
Інфодемія COVID-19: дезінформація поширюється так само швидко, як і коронавірус
Під час самоізоляції та карантину люди по всьому світу почали більше часу проводити онлайн.
З початком пандемії ВООЗ заявила, що бореться не лише з вірусом, а й з фейками навколо нього – інфодемією (гра слів infodemic = information + pandemic). І якщо під час виборів дезінформація могла вплинути на ваш політичний вибір, то в умовах пандемії неправдива інформація – це питання життя чи смерті.
Інфодемія. Як здолати медіастрес під час пандемії?
Три золоті правила інформаційної гігієни. Пандемія коронавірусу суттєво змінила інформаційне поле в усьому світі. До пандемії додається іще один виклик глобального масштабу, який фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я назвали інфодемією – шкідливою епідемією чуток, що породжуються під час спалахів. У різноманітних медіа швидко продукується вибухово велика, надмірна для психіки людини кількість повідомлень, значна частина яких містить містифікації, недостовірну, або й свідомо хибну інформацію, що утруднює пошук справжні важливої і корисної. Медіаімунітет стає реальною частиною імунітету організму. Докладніше дивіться за посиланням http://ispp.org.ua/2020/04/16/infodemiya-yak-zdolati-mediastres-pid-chas-pandemi%D1%97/
БІБЛІОТЕРАПІЯ або як читанням зняти стресс
ВВС: Цілюща сила книготерапії [Електронний ресурс] = http://litgazeta.com.ua/articles/vvs-tsilyushha-syla-knygoterapiyi/ // Українська літературна газета. - 2016. - 12 лют. (№3). - Інф. "Українська літературна газета". BBC Culture запустило спеціальну колонку, присвячену книготерапії (Textual healing), автори якої рекомендуватимуть книжки на всі випадки життя: розбите серце, образа, відчуття розгубленості, глухий кут у кар’єрі.
Квартальна, Інна. Читання заспокоїть [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19518/PostZdorovja.php?n=36782: розповідає лікар / Квартальна, Інна // Сільські вісті. - 2017. - 19 вер. (№73). - С. 4. Якщо ви відчуваєте, що стрес стає нормою повсякденного життя, вам обов’язково потрібно переключитися на читання цікавої книжки. Згідно з сучасними дослідженнями, це знижує відчуття тривоги та допомагає тілу розслабитись
Шуткевич, Олеся. Книготерапія [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/knygoterapiya: у Вінницькій обласній дитячій лікарні відкрили особливу «палату» / Шуткевич, Олеся // День. - 2019. - 15 лист. (№ 210-211). - С. 2. У «книжковій палаті» з маленькими пацієнтами будуть проводити різні майстер-класи, сеанси арт-терапії та творчі зустрічі з дитячими письменниками. Автори проєкту переконані, що таке дозвілля допоможе маленьким пацієнтам стаціонару відволіктись від турбот і полегшить їхні лікарняні будні. Головна ідея цього соціального проєкту - забезпечити вільний доступ дітей до читання. Він передбачає поєднання медичних та культурних сфер дитячого життя, аби створити максимально сприятливі умови для соціально-культурного перебування дитини у стаціонарі
***
Дрешер, Юлия Николаевна. Библиотерапия: Полный курс [Текст]: учебное пособие / Дрешер, Юлия Николаевна. - М. : Фаир, 2007. - 560 с.
Бібліографія статей
Обережно – стрес !!!
Авраменко, Ольга. Що необхідно знати про депресію та психосоматичні розлади [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/322154 / Авраменко, Ольга , Стовбург, Ярослав , Курінна, Людмила // Голос України. - 2019. - 28 вер. (№186). - С. 8. Стрес та депресію допомагають подолати висококваліфіковані фахівці Центру психотерапії та психосоматичних розладів КЛ «Феофанія»
Гольцберг, Екатерина. Как светить, чтобы не сгореть [Текст] / Гольцберг, Екатерина // Новое время страны. - 2019. - 28 февр. (№7). - С. 53. Якщо раніше емоційне вигорання було долею людей допомагаючих професій - лікарів, вчителів, психологів, однак тепер воно зачіпає практично всіх. Про емоційне вигоряння говорять навіть в контексті батьківства, тобто всюди, де діяльність людини пов'язана з високими емоційними навантаженнями, всюди, де знаходиться місце для наглої апатії, навіть вдома, якщо необхідність терпіти постійний стрес і там досить висока. Особливо схильні до вигоряння жінки, хоча чоловіки важче переносять його наслідки. Та й стрес на чоловіків і жінок діє по-різному внаслідок того, що культура вираження емоцій нам прищеплена різна. Саме стрес - основна причина емоційного вигоряння, він і забирає головні ресурси
Гончарова, Анастасия. Успеть за пять минут [Текст] / Гончарова, Анастасия // Психология и Я. - 2019. - № 11. - С. 60-61. Думки розбігаються, неможливо зоріентуватись, неприємні відчуття - ось вони типові симптоми стресу. Якщо уникнути його непросто, то навчитися керувати ним - реально
Кочубей, Сергій. Знімаємо стрес [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19754/PostZdorovja.php?n=44558: варто пам’ятати / Кочубей, Сергій // Сільські вісті. - 2020. - 28 січ. (№ 6) . - С. 4. Причиною погіршення здоров’я часто може бути стрес. Позбутися неврозного стану допоможе проста дихальна вправа, яка заспокоїть нервову систему, стабілізує кровообіг
Фукс, Ксенія. Розірвати коло тривоги [Текст] = https://tyzhden.ua/Science/239809 / Фукс, Ксенія // Український тиждень. - 2020. - 24-30.01 (№ 4). - С. 50-51. Важливо пам'ятати, що атака завжди обмежена в часі, це наш тимчасовий настрій, а не фізичний стан, але щось таке, що існує лише в нашій голові та не впливає на ризик інфаркту чи раптової смерті
Шапочка, Дарья. Скрытый стресс не пустяк [Текст] / Шапочка, Дарья // Женский журнал. - 2017. - № 11. - С. 132-136. Стрес призводить до депресії, психосоматичних захворювань. Адже більшість хвороб - від нервів
Як боротися зі стресом [Текст] / Інф. "ВК" // Вечірній Київ. - 2018. - 26 квіт. (№ 17). - С. 17. Життя - така штука, яку можна спокійно сприймати тільки маючи гарне почуття гумору. Тому посміхайтеся, будьте позитивними, і тоді гарний настрій буде вашим частим супутником!
Протидія паніці
Гольцберг, Катерина. Очень страшные дела [Текст] = https://magazine.nv.ua/journal/2977-journal-no-3/ochen_strashmie_dela.html: группы смерти, угрозы террактов, проблемы вакцинации, риск возникновения эпидемии - у нас немало поводов для паники. Как взять себя в руки и научиться принимать решения? / Гольцберг, Катерина // Новое время страны. - 2018.- 25 янв. (№ 3). - С. 46. Якщо тобі погано, знайди того, кому гірше, і допоможи йому
Козловский, Станислав. Во власти толпы [Текст] : почему паника, охватившая несколько человек, почти мгновенно распространяется в толпе? Оказывается, чувство страха так же заразно, как грипп, только передается оно быстрее и иным путем / Козловский, Станислав // Вокруг света. - 2011. - № 10. - С. 177-183.
Комаровский Е. Эпидемия глупости: грипп и выборы так же несовместимы, как грипп и аспирин: дают кучу осложнений - если не на печень, так на мозги / Е. Комаровский // Корреспондент. - 2009. - 6 нояб.(№42). - С. 26-27. Грип та паніка
Косинська, Юлія. Утримати «вісь світу», яка похитнулася...[Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2426/218/86257/ : як в умовах гострого суспільного напруження та потрясіння не впадати у паніку і підтримати інших / Косинська, Юлія // Україна молода. - 2014. - 6 бер. (№34) Психологи кажуть: ті, хто не був на барикадах, а стежив за подіями через телевізор, потерпають так само, як і люди, які були на Майдані від першого і до останнього дня. За останній час ми всі пережили колосальний «колективний стрес». Не кожен може самостійно впоратися з його наслідками: безсонням, постійним відчуттям тривоги і неспокою. На тлі хронічних хвилювань загострюються серцево-судинні хвороби, виникають неврози і психози. Як стверджують фахівці, посттравматичний стресовий розлад розвивається не одразу. Потрясіння через деякий час може знову нагадувати про себе в нічних кошмарах, породжувати напруження, апатію, депресію. Тож нині, як ніколи, потрібне вміння переключати увагу, хоч це і непросто
Михайленко, Наталія. Неврози - дозволені й заборонені [Текст] = https://gazeta.dt.ua/family/nevrozi-dozvoleni-y-zaboroneni-245083_.html/ Михайленко, Наталія // Дзеркало тижня. - 2017. - 10-16 черв. (№ 22). - С. 13. Фобії, панічні атаки, нервове виснаження - непереборна проблема для багатьох людей. Різновидів і форм неврозів дуже багато. Темп сучасного життя і науковий прогрес додають нових і нових проявів цієї хвороби. Нещодавно лікарі всерйоз заговорили про селфіманію - розлад, за якого людина стає надзвичайно залежною від оцінки своїх фото в соціальних мережах. Неврозом називають тимчасові проблеми з нервовою системою. Тимчасовість у даному разі означає зворотність процесів, можливість вилікуватися, повернути організм до нормального стану. Але далеко не завжди це вдається. Попри величезну палітру методів, методик, фахівців (лікарів і психологів), чимало невротиків не можуть упоратися зі своєю хворобою
***
Міністерство охорони здоров’я попереджає: мийте руки й нічого не бійтеся! [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/328793: Мораторії на відвідування столичних шкіл, садочків і вишів та переведення їх на дистанційне навчання на три тижні оголосили в Київській міській державній адміністрації. / Інф. "Голос України" // Голос України. - 2020. - 12 бер. (№ 47) . - С. 6.
Мережа Facebook почала боротьбу з фейками в Україні [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/news/280320-merezha-facebook-pochala-borotbu-z-feykamy-v-ukrayini/ Інф. "День" // День. - 28 бер. Це допоможе зменшити, а в результаті і зупинити поширення недостовірного контенту, а також мінімізувати кількість людей, які його побачать. Крім цього, зменшується поширення фейків сторінками чи доменами, які це роблять регулярно. Відтак вони втрачають можливість монетизації контенту та розміщення реклами
Ситник, Маргарита. Коронавірус: не панікувати і захищатись [Текст] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19756/index.php?n=44607/ Ситник, Маргарита // Сільські вісті. - 2020, - 4 лют. (№8). - С. 2.
Фейки про COVID-19: СБУ викрила 79 "кіберактивістів" [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/news/300320-feyky-pro-covid-19-sbu-vykryla-79-kiberaktyvistiv/ Інф. "День" // День. - 2020.- 30 бер. За період дії карантину Служба безпеки України виявила 79 осіб, які поширювали фейки про коронавірус, із них – 4 інтернет-агітатори, які діяли за завданням російської сторони. Так фахівці Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки викрили діяльність проросійських «кіберактивістів» з Одеси, Дніпра, Львова та Херсона. Розслідування проводиться у межах кримінальних проваджень, розпочатих за ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України)
Злісні фейки в мережі та ваш імунітет
Як розпізнати фейк?
Розпізнавати неправдиву інформацію – навичка, яку можна опанувати за допомогою ресурсів з медіаграмотності. Для початку в нагоді стане інструкція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). Це 8 стислих, але корисних порад, як розпізнати фейкові новини:
1. Звертайте увагу на джерело. Дослідіть сайт з новиною, його місію, контактні дані.
2. Читайте весь матеріал. Заголовки бувають обурливими, щоби привернути увагу.
3. Перевірте, хто автор. Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?
4. Перевірте, чи підтверджені джерела. Посилання мають містити заявлену інформацію.
5. Перевірте дату публікації. Стара новина може бути нерелевантною поточним подіям.
6. Це точно не жарт? Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. Дивіться пункт 1 і 3.
7. Зважайте на свої перестороги. Подумайте, як ваші переконання впливають на сприйняття новини.
8. Порадьтеся з експертами. Зверніться до одного з надійних джерел із перевірки фактів – наприклад, до сайту з переліку вище.
Що ще?
Англійською мовою доступні безкоштовні курси та відео про фактчекінг. Наприклад, освітній канал CrashCourse створив серію з 12 відео з медіаграмотності, а платформа FutureLearn презентувала курс Media Literacy and Representation.
А студія онлайн-освіти EdEra та аналітична платформа VOXUkraine розробили онлайн-курс «Фактчек: Довіряй-перевіряй». Вже впродовж перших модулів слухачі дізнаються, як відрізняти фейки від правди, чому мозок вірить неправді та як виник популярний фейк про переможця олімпіади мемів. А якщо хочете перевірити себе на практиці - спробуйте пройти фейкотест.
Обережно, фейк! Як фільтрувати інформацію в інтернеті
Сьогодні вивчаємо способи боротьби та захисту від фейків та маніпуляцій. Отже, як захистити себе від фейку, неправди та квазі-новин (несправжніх новин, виготовлених на замовлення та з метою маніпуляцій)? Ми пропонуємо вам інструкцію у вигляді "шкідливих порад" зі створення фейків, аби ви змогли зрозуміти всю логіку спотворення інформації та могли розібратися в цьому. 1. Фейк імітує справжню новину і створюється за оповідними стандартами журналістики – є посилання на джерела або статистичні дані, використовуються прості речення і факти. 2. В основі фейка – глибинна історія, яка може нагадувати сюжет відомих казок з героями, лиходіями і драматичними перипетіями; фейки завжди емоційно насичені та провокативні, у них приваблює розважальний елемент, як-от гумор чи несподіванка. 3. Фейки мають швидко розлітатися мережею – їх дублюють багато ЗМІ, а в соціальних мережах такі «новини» спеціально рекламуються. Сподіваємось, ця інформація стане для вас корисною. Поділіться нею з друзями та озброюйте рідних корисним та правдивим контентом. https://www.telegraf.in.ua/plots/divergent_woman/10081493-oberezhno-feyk-yak-fltuvati-nformacyu-v-nternet.html
Факт чи фейк: як відрізнити правду від брехні у скаженому потоці новин
Студія онлайн-освіти EdEra та аналітична платформа VOXUkraine розробили онлайн-курс «Фактчек: Довіряй-перевіряй», а керівниця відділу інновацій в EdEra Анна Ляшенко спеціально для Platfor.ma раз і назавжди роз’яснює, як відрізнити правду від брехні.
Чи справді фейки – скрізь? Що поширюється швидше: правда чи брехня? Журнал Science опублікував дослідження щодо поширення правдивої та неправдивої інформації. Йшлося про 126 тис. історій, які понад 4,5 млн разів публікувалися у Твіттері за 10 років. Виявилося, що неправдива інформація поширювалася швидше, ніж правдива. Чим оригінальнішою та емоційнішою була новина, тим охочіше ділилися нею користувачі.
Відрізнялися навіть спектри емоцій. Неправдиві та популярні новини зазвичай викликали здивування, страх та огиду. Правдиві та менш популярні – очікування, радість, довіру або смуток.
Фейки існують споконвіків. Докладніше: https://platfor.ma/topic/fact-or-fake/
Як боротися з фейками?
Чим більше з’являється неправдивої інформації, тим популярнішими стають ресурси із фактчекінгу. Наприклад, в США виник FactCheck.org. Місія цього сайту – моніторинг публічних заяв політиків і викриття брехні. На сайті є не лише статті. Тут можна поставити запитання, почитати про найпопулярніші онлайн-міфи (з посиланнями на джерела) та ознайомитися з неправдивими ідеями політичних курсів американських партій.
Є в США і фактчекінг-сайти, які спростовують міфи про американську культуру – наприклад, snopes.com та TruthOrFiction.com.
Європейські журналісти та активісти також розробляють ресурси для боротьби проти фейкових новин. Наприклад, BBC створив ресурс BBC Reality Check. Наразі там публікують матеріали, які викривають неправдиві новини.
Французькі ЗМІ навіть розробили інструмент для перевірки фактів. Так у базі сайтів Les Décodeurs можна перевірити надійність джерела – чи часто сайт поширює недостовірну інформацію. На жаль, верифікація працює тільки французькою мовою.
Ресурси з перевірки інформації існують у багатьох країнах. З їхнім переліком можна ознайомитися за посиланням.
В Україні теж існують ініціативи з фактчекінгу. Серед них – StopFake.org, заснований 2014 року. Сайт функціонує 13 мовами та пропонує не лише статті, а й відео та подкасти. А VoxCheck - фактчек-проект VoxUkraine – перевіряє твердження українських політиків та публікує їх з поміткою «правда», «неправда» або «маніпуляція». https://platfor.ma/topic/fact-or-fake/
Додаток
Паніка як потреба
Соціальний психолог Олег Покальчук: Поговоримо про феномен паніки
…. Давньогрецький бог Пан, мабуть найбільш веселий і життєрадісний персонаж усього пантеону, якщо читати першоджерела. Ім'я, яке означає "весь", він отримав на Олімпі саме тому, що своєю позитивною (як нині б сказали) поведінкою веселив усіх без винятку богів. Денний сон Пана вважався священним, тому денну тишу порушувати було не можна. Якщо людина посеред тиші чула звуки, що йдуть невідомо звідки, вона лякалася, і цей страх називали панічним. (Тут важливо звернути увагу на чинник невідомості як ключовий у виникненні, власне, самої паніки. Про роль інформації в цьому - трохи пізніше.)
Під словом "страх" заведено розуміти комплекс різних переживань, що супроводжуються певними психофізіологічними реакціями. Зокрема, виділенням гормонів, покликаних різко посилити м'язові реакції і загострити сприйняття, щоб ліпше боротися або швидше втікати.
У цьому контексті паніка вважається вищою, позамежною формою страху. Її основна характеристика - ірраціональна, стадна поведінка, неможливість адекватно оцінити те, що відбувається, вимкнення критичного мислення, моральних і етичних мотиваційних механізмів.
Тому заклики не піддаватися панічним настроям соціально правильні, але технічно безглузді. Людина у стані паніки взагалі жодним раціональним і розумним закликам і рекомендаціям не слідує. Тому паніка й уважається такою пагубною.
Виходячи з цього, з переляканою людиною ще є сенс терпляче й вдумливо розмовляти, а з панікером — уже немає. Людину. яка панікує, слід угамувати (для її ж блага) до тієї пори, поки вона не повернеться в людський стан. У всякому разі в той стан, коли вона знову вважатиме себе царем природи, якому дозволено все.
На практиці ж людина вельми послідовно позбавила себе біологічної можливості вдосконалювати навички виживання, замінивши їх технічним прогресом. Для значної частини населення Землі природний відбір або припинився, або зменшився до статистично непомітної величини.
Оскільки євгеніка виявилася реакційною наукою помінявшись місцями з кібернетикою й генетикою, а гуманізм проголосив людське життя незаперечним і беззастережним пріоритетом, біологічно кажучи, освічена частина людства виявилася сильною духовно, але доволі дохлою фізично.
Життя показало, однак, що віруси цілком мракобісні. Несприйнятливі до гуманістичного прогресу людства, не читають резолюцій і конвенцій ООН. А, виходячи з того, що вони набагато давніші за людство, деякі вірусологи говорять, що вони ще й набагато розумніші за нас. Тому в особистому змаганні людини й вірусу людина з різним рахунком, але програє. Єдине, що вона, людина, ефективно може протиставити вірусу, так це свою соціальність, яка, власне, і відрізняє її від тваринного світу.
Та паніка в нашому нинішньому розумінні і є тим самим соціальним явищем. Стан страху або переляку спонукує людину дивитися навколо себе, намагаючись вивчити або скопіювати максимально ефективну модель поведінки для цієї ситуації. Але якщо навкруги точно такі ж перелякані люди, то людина бачить не просто дзеркальне відбиття свого стану, вона бачить його ніби крізь збільшувальне скло. Запускаються механізми психічної індукції, іде зараження деструктивною поведінкою.
Людина в критичній ситуації воліє йти за груповою поведінкою, надаючи їй перевагу перед індивідуальною. Інстинкти створюють відчуття підвищеного комфорту серед собі подібних, навіть якщо вони поводяться дуже нерозумно. Наприклад купуючи оберемками туалетний папір, як це роблять нині освічені європейці.
Є ще кілька чинників панічної поведінки, які пояснюють, чому люди все ж впадають у такий стан, всупереч, здавалося б, здоровому глузду.
По-перше, це біохімія. Як уже говорилося вище, в організм у стані підвищеної тривоги й паніки надходить велика кількість різних гормонів, що дозволяють почуватися, просто кажучи, молодшими. Цим пояснюється той факт, що тривожними плітками обмінюються переважно літні люди або ті, хто з якихось причин почувається слабким і невпевненим. Підкреслю, йдеться саме про плітки, а не про інформацію.
По-друге, той, хто першим розповів тривожну звістку іншим (незалежно від того, наскільки вона правдива), різко підвищує свій соціальний статус. А дехто навіть отримує пристойні гонорари.
І, по-третє, панічні стани ставлять людину в умови екзистенціальної кризи. Іншими словами, людина згадує ті важливі питання буття, які вона як зухвалий прогресивний атеїст принципово ігнорувала раніше. Людина в ці миті ніби піднімається над самою собою, метушливою і дріб'язковою.
Віруючим у цьому сенсі набагато легше й простіше, оскільки їхня система цінностей з самого початку збудована на тлінності нашого існування й цінності нематеріальних, незримих речей.
Не можна залишити без уваги й той, цілком очевидний нині факт, що державі як формі управління соціальною поведінкою паніка вигідна. Фінансові збитки й інші витрати, яких держава зазнає у зв'язку з панікою, незначні порівняно з тим, що соціум на колінах повзе до держави з благаннями й вимогами відгородити й захистити його від невідомої панічної загрози. От тут-то патерналізм держави й виявляється повною мірою. Причому доволі зловтішно. Бо в сучасному світі, який поступово відмовлявся від державних кордонів, ставлячи під сумнів потребу існування самої держави, цунамі демократії, здавалося, от-от змете навіть ті жалюгідні європейські крихти соціальної дисципліни, які залишилися. І тут виявилося, що перелякані народи не просто згодні делегувати державі будь-які тоталітарні повноваження, а й самі готові лінчувати кого завгодно, якщо їм здається, що держава недостатньо рішуча.
Мова зрозуміло, про демократичні держави. У тоталітарних же - впадання в паніку є просто конституційним обов'язком кожного громадянина.
У посттоталітарних країнах, якою й є Україна, ситуація трохи інша.
По-перше, загнати нас у паніку наша держава точно не зможе, не кажучи вже про сусідні. Кишку тонку має. Ми й наші батьки бачили таке й стільки, що західним демократам жодного туалетного паперу не вистачило б.
По-друге, ми, як вільні постколоніальні люди, лякаємося зовсім самостійно, коли захочемо, і скільки захочемо. Жодного спеціального приводу нам для цього не треба.
Тому будь-які спроби штучного нагнітання паніки ми дружно зустрічаємо зростанням обсягів виробництва самогону. Нас може злякати лише брак дріжджів. Які, до речі кажучи, теж мікроорганізми. Тож вони нам за довгий час продуктивного спілкування майже як родичі.
Ну й приємно було б, звичайно, бачити у стані паніки інших людей, тоді як ти сам або сама холоднокровно це споглядаєш, сидячи верхи на купі зброї й продуктів наче у фільмі жахів, чи не правда?
Якщо повернутися до тези про підвищення самооцінки при панічних настроях, слід зазначити той факт, що паніка імпортного походження нам зовсім не може підвищити настрій і самооцінку. Чорнобиль — інша річ, це наше. А якийсь китайський вірус - знову імпорт, а не національна продукція? У паніку не впадатимемо принципово. І взагалі, чому досі немає секретної лабораторії на Хуторі Михайлівському?
Підіб'ємо підсумки. Довгий, трохи спрощений ланцюжок станів "уважність –тривожність – фобія - паніка" відрізняється лише дозами впорскуваних мозком в організм психоактивних речовин. Це все - людські стани. Залежно від історичного періоду суспільство іноді якісь із них вважає ненормальними, чим ще більше травмує ранимих і чутливих людей.
Людство пережило приблизно десяток масштабних епідемій, висновок з яких можна зробити лише один - найбільшою загрозою для людини є інші люди.
Місця найбільшого скупчення людей - це одночасно й місця одержання найбільшого прибутку, й місця, де найлегше розпрощатися зі здоров'ям і життям.
Усі без винятку епідемії показують, що неуцтво - це мати паніки, а невротичні стани й істерія знижують імунітет до критичного рівня.
Та однаково люди мають потребу боятися й панікувати, писати, розповідати й дивитися страшні казки. Якщо їм більше нічим себе підносити, звичайно.
Страх - це не соромно. Соромно поводитися аморально під впливом страху.
Управління соціальною поведінкою за допомогою контрольованої паніки можливе. Держава, користуючись таким приводом, із задоволенням вдосконалюватиме свої репресивні механізми. Загалом-то, видно неозброєним оком, як нині це робиться у світі. Але індивідуальну поведінку так контролювати неможливо. Це питання винятково особистого вибору і розуміння того, що особиста свобода припускає особисту відповідальність. Що більше свободи, то більше відповідальності. А що більше свободи й відповідальності, то вищий ваш імунітет.
Тож бійтеся на здоров'я, але не панікуйте!
Див.: https://dt.ua/SOCIUM/panika-yak-potreba-341585_.html
Альтернативна думка психолога: Карантин зробив людей невразливими до маніпуляцій - соціальний психолог
Людьми в умовах карантину маніпулювати стало складніше через їх невразливість до тонких впливів внаслідок страху зараження і обмеження соціальної поведінки.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив соціальний психолог Олег Покальчук.
«Звісно ж, маніпулювати людьми стало важче. Маніпуляція передбачає якісь складніші дії, а перелякана людина просто стає тупою. У цьому сенсі вона для тонких маніпуляцій - невразлива. Оскільки на соціальність виникає інстинктивна заборона, пов'язана з виживанням, то всі фейк-стратегії обнулились, бо вони мали на меті схиляння до певної стадної поведінки. Тепер це стало неможливим, і в цьому плані карантин - це добре», - сказав Покальчук.
Він зауважив, що люди зараз - це «сукупність переляканих індивідуумів», частина з яких буде змушена ставати особистостями ось у такий болісний спосіб.
«Тому я вважаю цей масовий переполох засадничо корисним», - зазначив соціальний психолог.
Стосовно здатності людей в умовах вимушеної самоізоляції критичніше оцінювати інформацію, Покальчук зазначив, що критично, тобто раціонально, сприймати інформацію здатна лише невелика кількість людей.
«Позаяк українська культура в значній мірі побудована на риданнях, звинуваченнях і пробаченнях, критичне мислення нам не загрожує», - вважає він.
Компанія Facebook незабаром попереджатиме користувачів соцмережі про фейкову інформацію щодо коронавірусу (COVID-19).
Про це повідомляється у блозі компанії.
«Ми збираємося почати показувати повідомлення у стрічці новин людям, які лайкнули, відреагували або прокоментували небезпечну дезінформацію про COVID-19, яку ми видалили», - заявили у Facebook.
У компанії додали, що, зокрема, користувачам, які відреагували на дезінформацію про вірус, надсилатиметься повідомлення із посиланням на авторитетні джерела.
Зазначається, що люди почнуть бачити ці повідомлення із попередженнями про фейк у своїй стрічці впродовж найближчих тижнів.
Читайте також: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3007951-facebook-poperedzatime-pro-fejki-sodo-covid19.html
Правоохоронці заблокували понад 5 тисяч інтернет-посилань, пов’язаних із шахрайством і поширенням неправдивих чуток про Covid-19
УНІАН від 23 квітня 2020
Про це повідомляє Управління комунікації Національної поліції "З початку карантинних заходів поліція перевірила 591 повідомлення щодо вчинення онлайн-шахрайств, пов’язаних з пандемією коронавірусу... Правоохоронці встановили 144 особи, які причетні до вчинення протиправних дій. Також поліція заблокувала 5169 шахрайських інтернет-посилань та 449 банківських рахунків, якими користувалися зловмисники під час ведення своєї протиправної діяльності", - йдеться у повідомленні.
У цьому зв'язку відкрито 54 кримінальні провадження та складено 38 адмінпротоколів.
Читайте також: Кіберполіція виявила сотні шахрайських інтернет-посилань та фейків про коронавірус
Крім того, кіберполіція виявила 460 фактів щодо розміщення на інформресурсах неправдивої чи провокаційної інформації щодо пандемії Covid-19. Наразі вже ідентифіковано 284 особи, які поширювали цю інформацію. Складено шість адмінпротоколів за ст. 173-1 (Поширення неправдивих чуток) КУпАП.
Правоохоронці заблокували понад 5 тисяч інтернет-посилань, пов’язаних із шахрайством і поширенням неправдивих чуток про Covid-19.
"З початку карантинних заходів поліція перевірила 591 повідомлення щодо вчинення онлайн-шахрайств, пов’язаних з пандемією коронавірусу... Правоохоронці встановили 144 особи, які причетні до вчинення протиправних дій. Також поліція заблокувала 5169 шахрайських інтернет-посилань та 449 банківських рахунків, якими користувалися зловмисники під час ведення своєї протиправної діяльності", - йдеться у повідомленні.
У цьому зв'язку відкрито 54 кримінальні провадження та складено 38 адмінпротоколів.
Крім того, кіберполіція виявила 460 фактів щодо розміщення на інформресурсах неправдивої чи провокаційної інформації щодо пандемії Covid-19. Наразі вже ідентифіковано 284 особи, які поширювали цю інформацію. Складено шість адмінпротоколів за ст. 173-1 (Поширення неправдивих чуток) КУпАП.
Компанія Google виділила Міністерству охорони здоров'я України грант у розмірі 550 тисяч доларів на інформаційну кампанію з боротьби з панікою на тлі поширення коронавірусу
Компанія Google виділила Міністерству охорони здоров'я грант у розмірі 550 тисяч доларів на інформаційну кампанію з боротьби з панікою на тлі поширення коронавірусу. Ці кошти допоможуть виводити саме джерела МОЗ у топ-результатів пошуку. Про це повідомила пресслужба міністерства.
"МОЗ інформує: Google підтримав інформаційну кампанію МОЗ щодо протидії коронавірусу. Міністерство охорони здоров'я України домовилося про співпрацю з компанією Google у рамках інформаційної підтримки, спрямованої на запобігання поширення коронавірусної інфекції в Україні", - йдеться в повідомленні.
Ця кампанія дозволить користувачам пошукового сервісу в Україні першочергово отримувати достовірні дані, інструкції та рекомендації щодо коронавірусної інфекції від офіційних джерел. У МОЗ сподіваються, що це також допоможе мінімізувати користування недостовірними джерелами.
Раніше Служба безпеки України повідомила, про те, що у РФ ’’замовляли” поширення фейкової інформаціїїїї про коронавірус в Україні. За наказом російських "кураторів" агітатори поширювали фото та відео з порожніми полицями в магазинах, черг до аптек, фіксували роботу спецтехніки та правоохоронців.
Російські засоби масової інформації також розгорнули значну дезінформаційну кампанію проти Заходу, щоб викликати паніку і посіяти недовіру на тлі поширення пандемії коронавірусу. Головною метою поширення дезінформації в ЄС називають - блокування якісної інформації на тлі пандемії коронавірусу.
Кіберфахівці Служби безпеки України викрили та припинили діяльність столичного інтернет-промоутера, який для штучного привернення уваги до власних ресурсів в інтернеті поширював фейковий контент про COVID-19.
«Співробітники спецслужби встановили, що популяризувати сайти та сторінки в інтернет мешканцю Києва запропонували російські рекламники, у яких він дистанційно навчався на платних онлайн-курсах фахівців SMM. Чоловік завів власний телеграм-канал та організовував тематичні групи у популярних месенджерах», - йдеться у повідомленні.
Затриманий розповів, що здебільшого поширював інтернет-контент, який йому надавали російські «вчителі». Вся інформація була спрямована на створення штучної паніки, або містила заклики до порушення карантину.
Зазначається, що виконуючи рекомендації своїх російських наставників чоловік через власні інтернет-ресурси, орієнтовані на аудиторію столичного регіону, транслював фейків про перебіг пандемії в Україні, у тому числі з посиланням на неперевірені та російські джерела. Зафіксовано, що виконання ним цих вказівок створювало передумови до спричинення паніки, дискредитації дій влади та дестабілізації суспільно-політичної обстановки.
Наразі викритий громадянин повністю визнав свою провину, надав доступ до своїх акаунтів та спільнот, активно співпрацює з правоохоронцями.
СБУ нагадала про відповідальність за свідому дестабілізацію ситуації, у тому числі, через Інтернет, та вкотре закликаємо Інтернет-користувачів бути пильними та приділяти особливу увагу безпеці в Інтернеті, довіряти лише інформації з офіційних джерел. https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/3010831-sbu-vikrila-internetpromoutera-akij-zaroblav-na-fejkah-pro-covid19.html
За період дії карантинних заходів Служба безпеки України викрила вже 207 інтернет-агітаторів, які поширювали фейки про коронавірус.
Про це повідомляє пресцентр СБУ.
"За період дії карантинних заходів Служба безпеки України викрила вже 207 інтернет-агітаторів, котрі поширювали різноманітні фейки про коронавірус. Також заблоковано понад 2 тисячі інтернет-спільнот із загальною аудиторією 800 тисяч користувачів. Інформацію про 197 виявлених агітаторів СБУ спрямувала до Нацполіції. Половина порушників вже притягнуто до адміністративної відповідальності за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку або порушення громадського порядку", - йдеться у повідомленні.
Встановлено, що 10 із 207 виявлених агітаторів діяли за завданням російської сторони. Стосовно них СБУ розпочала кримінальні провадження за дії, що спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади (ст. 109 і 110 Кримінального кодексу України).
Зокрема, такі агітатори працювали в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Херсоні, Полтаві, Кропивницькому, поінформували в спецслужбі.
У Кіровоградській області діяла ціла мережа антиукраїнських агітаторів. Вони поширювали в інтернеті не лише фейки про карантин, а й матеріали терористичного спрямування і навіть вербували українців до так званих "Л/ДНР".
Під час санкціонованих обшуків за місцем проживання у організатора мережі вилучена комп’ютерна техніка і засоби зв’язку з матеріалами, які підтверджують причетність до вчинення злочину.
Також повідомляється, що, зокрема, агітатор на Полтавщині адміністрував понад 10 спільнот, які поєднували майже 20 тисяч користувачів. На цих ресурсах він розміщував деструктивні публікації про перебіг пандемії COVID-19, заклики до сепаратизму та зміни меж території України, викривлені факти щодо Дня перемоги над нацизмом.
Інформацію для своїх публікацій агітатор брав із пропагандистських інтернет-видань РФ. Для конспірації зловмисник виїжджав в іншу область, звідки "постив" фейкові новини. Кошти на поїздки він отримував від російських кураторів.
Під час обшуку за місцем проживання в агітатора виявили комп’ютерну техніку з доказами протиправної діяльності.
Як повідомлялося, раніше голова СБУ Іван Баканов вніс до Ради національної безпеки й оборони України пропозиції продовжити санкції щодо російських соцмереж "Однокласники" і "ВКонтакті" та інших веб-ресурсів РФ.
Міністерство оборони США звинувачує Росію у поширенні неправдивої інформації
про коронавірус (COVID-19).
Про це повідомила заступник помічника міністра оборони США з питань Росії, України та Євразії Лора Купер.
«Ми бачимо багато акторів (зокрема РФ – ред.) у світі, які використовують COVID-19 для того, аби звинуватити Західних союзників або США особисто. Я справді вважаю це світовою екосистемою з дезінформації, коли новина створюється в одній частині світу, а потім перебільшується й набуває популярності в іншій частині світу», - сказала вона.
За словами Купер, російська влада поширює на Заході фейкову інформацію про коронавірус через свої пропагандистські медіаканали, такі як Russia Today та Sputnik.
Купер також наголосила, що Сполучені Штати закликають РФ припинити поширювати фейки та дезінформацію про коронавірус у світі.
УВАГА! Знімаємо стрес
Сергій Кочубей
ПРИЧИНОЮ погіршення здоров’я часто може бути стрес. Позбутися неврозного стану допоможе проста дихальна вправа, яка заспокоїть нервову систему, стабілізує кровообіг.
1. Сядьте на зручне сидіння з високою спинкою і вирівняйте спину.
2. Заплющіть очі й зробіть кілька глибоких вдихів-видихів через обидві ніздрі.
3. Вказівний та середній пальці правої руки помістіть між бровами.
4. Закрийте праву ніздрю великим пальцем правої руки й повільно зробіть вдих тільки через ліву ніздрю, порахувавши до п’яти.
5. Перш ніж видихнути, зробіть паузу. Приберіть великий палець і закрийте ліву ніздрю підмізинним пальцем.
6. Повільно видихніть через праву ніздрю, порахувавши до п’яти.
7. Знову зробіть паузу.
8. Повторіть це 5-10 разів. При цьому дихайте якомога повільніше.
Спочатку може бути важко робити паузи, але через певний час ви до цього звикнете. Виконуйте цю вправу щоразу, як відчуєте занепокоєння. Дехто робить її відразу після пробудження, щоб почати ранок із позитивних думок.
Ці вправи стимулюють роботу мозку, що уповільнює його старіння.
Запозичено: http://www.silskivisti.kiev.ua/19754/PostZdorovja.php?n=44558
WEB-ліографія
https://platfor.ma/vyjshla-gra-trenuvannya-pro-fejky-mozhna-staty-magnatom-dezinformatsiyi/ Гра-тренування про фейки.
https://day.kyiv.ua/uk/article/media/komunikaciyi-paniky Чому так відбувається, чому так легко ввести людей у панічний стан?
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3004989-straf-za-posirenna-paniki-v-100-raziv-desevse-za-porusenna-karantinu.html Штраф за поширення паніки - в 100 разів дешевше за порушення карантину. УНІАН.
https://platfor.ma/vyznachaty-nadijnist-dzherel-novyn-u-fejsbutsi-budete-vy/Визначати надійність джерел новин у Фейсбуці будете ви
https://platfor.ma/topic/hto-vbyv-istynu-bernar-anri-levi-pro-postpravdu-fejky/ «Хто вбив істину?»: Бернар-Анрі Леві про постправду і фейки
http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/teleradio/article/viewFile/694/699 ПОНЯТТЯ „ФЕЙК” ТА ЙОГО ВИДИ У ЗМІ Ірина Мудра Національний університет „Львівська політехніка
«Коронавірус COVID-19: запобігання та протидія» (Не такий той вірус страшний, як…немиті руки) Бібліографічний дайджест від Мололдіжної бібліотеки.
https://tsn.ua/lady/authors/infodemiya-girshe-za-epidemiyu-1528806.html ІНФОДЕМІЯ – ГІРШЕ ЗА ЕПІДЕМІЮХристина Абрамовська вважає, що епідемія коронавірусу - не найстрашніше в нашому житті. Більше читайте тут: https://tsn.ua/lady/authors/infodemiya-girshe-za-epidemiyu-1528806.html
http://sts.sumy.ua/society/shho-take-infodemiya-ta-yak-z-neyu-borotys.html Що таке інфодемія та як з нею боротись?
Інтернет-ресурси
https://vechirniykiev.com.ua - сайт газети «Вечірній Київ»
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»
http://www.silskivisti.kiev.ua - сайт газети «Сільські вісті»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
http://litgazeta.com.ua - сайт газети Українська літературна газета.
https://magazine.nv.ua - сайт журнала «Новое время страны»
http://tyzhden.ua - сайт журналу «Український тиждень»
Бібліограф-укладач: Фоміна Н.І.
Відповідальна за випуск: Мілашенко Т.І.