Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

Психологічні захворювання, спричиненні Інтернетом та різноманітними гаджетами

Поділіться цією сторінкою:

Створення Інтернету, поширення мобільних телефонів та інших гаджетів стало причиною низки психологічних захворювань, які донині не визнавалися медициною. Зараз існування цих захворювань, які відрізняються різним степенем руйнівного впливу на особистість людини, вже ніхто не заперечує.

1. Одним із таких захворювань і доволі поширеним є синдром фантомного дзвінка http://globalscience.ru/article/read/ua21110/. Проявляється це захворювання у слухових та моторних галюцинаціях. Людині здається, що телефон, дзвонить та вібрує, хоча насправді нічого такого не відбувається. Виникнення синдрому фантомного дзвінка пов’язано з використанням мобільного телефону. Будь-який рух чи свербіж людина сприймає за дзвінок мобільного телефону. Проявляється дане захворювання на фоні стресу.
На сьогодні мобільний телефон є у кожної третьої дитини у віці 6-9 років. І недивно, адже це вже не просто засіб для зв’язку з батьками та друзями, а ще й розвага. Як діти, так і дорослі постійно тримають телефон при собі і навіть прокидаються вночі, щоб перевірити, чи не пропустили вони SMS і новий пост у Фейсбуці, не кажучи вже про ігри або, у кращому випадку, читання. Діти все рідше контактують безпосередньо з дійсним світом і не слідкують за тим, що відбувається тут і тепер, а йдуть у віртуальний світ, приділяючи всю свою увагу тому, що відбувається на екрані. Вони все менше спілкуються зі справжніми друзями і все більше – з віртуальними співбесідниками, що створює лише ілюзію контакту. Відносини починаються, розвиваються та закінчуються здебільшого через екран. Людина, що живе віртуальним життям, має лише відчуття відносин та ніколи не перебуває у справжніх відносинах і стосунках.

2. Ще одним розладом психіки є номофобія http://md-profesor.ucoz.ru/index/shho_take_nomofobija/0-120 (скорочення від вислову no mobile fobia) або, іншими словами, «страх залишитися без мобільного телефону». Чисельність людей, які не мають цього розладу, постійно зменшується. У когось в ситуації відсутності мобільного телефону з’являється занепокоєність, а у когось викликає справжню паніку. Може видатись, що нозофобія є несуттєвою проблемою, через яку не варто хвилюватись. Проте, насправді ж, люди настільки звикли до мобільного телефону та стали психологічно залежними від нього, що перевіряють його наявність буквально кожних дві хвилини, навіть якщо жодних повідомлень чи дзвінків немає.
До числа загроз з боку планшетів та смартфонів відносять і контакт з дуже зручним сенсорним екраном. Так, сенсорний екран дійсно зручний і навіть є корисним: він сприяє покращенню малої моторики. Зосередженню, розвитку творчих і мисленнєвих здібностей. І взагалі добре, колі діти зайняти якоюсь справою. Проте тривале сидіння за таким дисплеєм псує поставу. Коли голова занадто довго знаходиться під нахилом вперед, зростає навантаження на м’язи шиї, які розтягуються ззаду та скорочуються спереду, що може спричинити досить тривалі болі у шиї та плечовому поясі, які віддають у руки аж по самісінькі кисті.
Крім того, робота з сенсорним екраном призводить до втрати деяких раніше звичних навичок, наприклад, таких як написання від руки. Натиснення на кнопки вимагає зовсім інших рухів кистю, і дитина, що проводить доволі багато часу за дисплеєм, починає гірше писати. Не потрібно черговий раз нагадувати, що від тривалої роботи або гри з комп’ютером чи телефоном страждає зір. Кількість дітей, які потребують окуляри через часте роздивляння зображень на екрані, зростає швидкими темпами. Тривале придивляння до зображень в екрані, який мерехтить, знижує гостроту зору, порушує здатність концентрувати зір та є причиною головного болю і, як зазначалося вище, болю в зоні шиї та плечового поясу. До того ж є таке поняття, як «синдром мерехтливого зору». В цьому випадку йдеться про втому і подразнення очей, печія очей і зниження чіткості зображення. Так звані «розумні» телефони спричиняють розлад сну, що згодом негативно відображається на здоров’ї людини в цілому.
3.  Реакція людини на смартфони може бути протилежною. І цей розлад отримав назву «кіберхвороба» або cybersickness в англомовному варіанті. Назва хвороби з’явилася ще у 1990-х роках, коли з’явилися перші пристрої віртуальної реальності. Вона проявляється у головокружіннях і запамороченнях, дезорієнтації і нудоті при взаємодії з певними електронними приладами. Після оновлення iOS до нової версії, деякі власники iPhone стали скаржитися на нудоту.

https://parkovka.ua/domains4. Не лише смартфони можуть стати причиною психологічних розладів. Певні психічні розлади виникають при довготривалому перебуванні у соціальних мережах.

На Заході цей розлад отримав назву «Facebook Depression». Характерною для нього ознакою є стан депресії від контактів у соціальній мережі чи, навпаки, від їх відсутності. Чим більше часу молоді люди проводять в тій чи іншій соціальній мережі, тим гірший настрій вони мають і тим гірше їх відношення до свого власного життя.

Це пов’язується з тим, що люди, як правило, викладають на сторінках у соціальних мережах ті фото та ті новини про себе, які виставляють їх у найбільш вигідному світлі. Постійне порівняння власних статусів і кількості лайків онлайнових друзів настрій тільки псує.

В результаті складається враження, що у друзів і знайомих життя краще, яскравіше, насичиніше, ніж у тебе, та й фото – вдаліше, фігура – краще, гаджети – дорожче… Ще одним аспектом Facebook Depression є віртуальне хуліганство. Йдеться про свідоме поширення хибної інформації про себе або регулярне стеження за іншими людьми. Більшість соціальних мереж надають своїм користувачам анонімність, яка дає можливість ображати сторонніх, на що в реальному житті відважиться далеко не кожен. Заочні нападки є не менш небезпечними, адже вони розлітаються миттєво і далеко. Не можна не згадати про загрозу розсилки повідомлень і фото еротичного змісту, які можуть спотворити сприйняття власного тіла у дітей.

5. Ще одним психологічним і багатьом знайомим розладом є Інтернет-залежність http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C .

Сутність цього розладу полягає у постійному та хворобливому бажанні отримати доступ до Інтернету. Бажання отримати доступ до Інтернету настільки сильне та його задоволення настільки жадане, що проведення часу в Інтернеті негативно відображається на інших сферах життя людини, як правило, витісняючи їх. Залежність від Інтернету може призвести до розвитку депресії або абстинентного синдрому https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC, який також є характерним для людей, котрі страждають на наркоманію. В активних користувачів Інтернету рівень негативних емоцій значно зростає в той момент, коли вони вимикають комп’ютер. В результаті одного із досліджень було встановлено, що Інтернет-залежність можна прирівняти до наркозалежності. Для цього було проведено спостереження за станом мозку тридцяти осіб від 14 до 20 років. Молоді люди, які не уявляли свого життя без підключення до Інтернету, мали порушення провідних шляхів у клітинах головного мозку. Відмітимо, що люди, що страждають на наркоманію, мають схожий симптом. Варто вказати й на те, що до Міжнародного довідника психіатричної діагностики внесена Інтернет-залежність (з приміткою про необхідність додаткових наукових обґрунтувань для класифікації цього явища як медичного розладу). Про наявність цього розладу свідчать такі ознаки: прагнення проводити в Мережі якомога більше часу; відсутність реальних друзів; ухилення від домашніх обов’язків і повсякденних справ на користь сидіння за комп’ютером; нездатність відірватися від монітору та роздратування тоді, коли оточуючі примушують зробити це; використання Інтернету для покращення настрою або для втечі від дійсності. Схожі симптоми спостерігаються все частіше, та в першу чергу є помітними у дітей, оскільки дітлахи і підлітки закидають навчання, а спроби відірвати їх від телефону чи комп’ютера тягнуть за собою спалахи злості.

6. Розладом, схожим на Інтернет-залежність, є залежність від онлайн-ігр. Цей розлад є більш відомим і викликає тяжкі депресії і може привести до фізичного виснаження і навіть до самогубства. Є випадки, коли гра затягує людину у віртуальний світ, в результаті чого вона втрачала роботу, сім’ю, а подекуди й життя.

7. Менш руйнівним, проте досить серйозним розладом є кіберхондрія https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8%D1%8F . Кіберхондрія є різновидом іпохондрії та проявляється у прагненні самостійного поставити діагноз, виходячи з інтернет-опису симптомів хвороби. Людина, що страждає на кіберхондрію, вважає, що у неї є захворювання і, як правило, не одне, про яке він дізнався з Інтернету.

І як наслідок, здорова людина, у якої просто заболіла голова, може переконати себе, що у неї низка серйозних проблем. А подібна переконаність може негативно відобразитися на її здоров’ї і дійсно стати причиною вже реальної, а не вигаданої, хвороби.

8. Ще одним досить розповсюдженим розладом є розлад, який отримав назву «Ефект Google» http://www.akavita.com/content/effekt-google-my-zapominaem-ne-informatsiyu-put-k-nei . Людина, маючи цей розлад, переконана, що знання їй не потрібні, оскільки будь-яка інформація знаходиться на відстані всього у пару кліків від неї. При всьому цьому навіть якщо ви думаєте інакше, це не надає вам захисту від «Ефект Google». Мозок може просто відмовитись запам’ятовувати інформацію незалежно від вашої волі, знаючи, що набагато простіше знайти потрібну інформацію, аніж зберігати її.

Зафіксувати момент формування залежності вкрай важко, оскільки чимало людей багато часу проводять в Інтернеті, а коли залежність вже розвинулась, виправити ситуацію дуже важко. Дуже багато залежить від батьків, яким варто звернути увагу на те, як поводять себе перед екраном їхні діти, які сайти відвідують і з ким спілкуються. Батьки повинні не лише розповідати дітям про загрози та небезпеки, а й бути прикладом. Адже, якщо батьки постійно проводять час в Інтернеті та не розлучаються з iPhone’ом чи iPad’ом, чого можна очікувати від дітей!

Книги та статті фонду бібліотеки:

Книги:
Психология зависимости [Текст]: Хрестоматия: Научно-популярное издание / Сост. К.В.Сельченок. – Минск : Харвест, 2005. – 592 с. – (Библиотека практической психологии). – Предисловие: с.3; Приложение: с. 563.
Смол, Гэри. Мозг онлайн. Человек в эпоху Интернета [Текст] / Смол, Гэри, Ворган, Гиги; Пер. с англ. Б.Козловского. – М.: Колибри, Азбука-Аттикус, 2011. – 352 с. – (Galileo). – ISBN 9785389022249 : (В пер.)

Статті:
Жданова, І. SOS: ігроманія в Україні!: Всеукраїнський "круглий стіл" "Сучасні телекомунікаційні технології і проблеми насильства в учнівському середовищі", який відбувся в Міністерстві освіти і науки України, продемонстрував рідкісний випадок громадянського консенсусу в сучасній Україні: і чиновники, і науковці, і представники громадянських організацій та батьківських комітетів були одностайні в оцінці ситуації – через екран телевізора, комп'ютера, мобільного телефону зростає агресія, формується "бандитська мораль", відбувається маргіналізація суспільства, і впливати на ці процеси потрібно не шляхом заборон / І. Жданова // Урядовий кур'єр. – 2007. – 21 квіт.(№ 72). - С.6.
Корнецька І. Залежність власника від свого мобільного телефону сильніша, ніж від тютюну [Текст]: Мобільні телефони мають близько 80% українських громадян. Психологи б'ють на сполох: мобільні телефони стають однією з головних причин хронічного стресу / І. Корнецька // Голос України. – 2009. – 12 лист.(№ 214). – С. 6.
Кузина, Светлана. Интернет вреднее водки [Текст] = http://kp.ua/daily/050312/327933/: Медики нашли изменения в мозгу у любителей сетевого общения – точно такие же, как у пьяниц и наркоманов / Кузина, Светлана // Комсомольская правда в Украине. – 2012. – 5 марта (№ 49). – С. 18.
Куценко В. Ігрова невиліковна залежність: Ігроманія – вид розладу, що належить до групи психічних залежностей. При цьому азартна гра є подібною до наркотику. Різновидів ігрової залежності багато, але найбільш поширеними є: комп'ютерна залежність, інтернетзалежність, залежність від ігрових автоматів / В. Куценко // Вечірній Київ. – 2007. – 6 серп. (№ 131). – С.4.
Мушенок І. Інтернет-манеж [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3911/art/1308158312.html/ І. Мушенок// Хрещатик. – 2011. – 16 черв. (№ 86). – С. 4.
Рудюк Г. Віртуальний тато [Текст] = http://www.dt.ua/3000/3855/69468/ / Г. Рудюк // Дзеркало тижня. – 2010. – 22-28 трав. (№ 19). – С. 15.
Скіц С. Від Ероса до Танатоса [Текст] : Інтернет. Жити чи не жити... / С. Скіц // Хрещатик. – 2010. – 22 січ. (№ 8). – С. 7.
"Соцмережі – це система. А як вона працює, ми достеменно не знаємо" [Текст] / Спілкувалася Аніта Грабська// Голос України. – 2011. – 11 лист. (№ 212). – С. 10.
Філіпенко І. Підростає покоління лудоманів: Українську молодь вразила нова хвороба ХХI століття – ігроманія / І. Філіпенко // День. – 2008. – 29 лют. (№ 38). – С. 6.
Філіпенко І. По-комп’ютерному: У столичних школах проводять уроки з профілактики ігроманії / І. Філіпенко // День. – 2008. – 10 груд. (№ 225). – С. 6.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ