Волонтери за покликом душі. Олег.

38 років. Киянин. Мужчина, за плечима якого типова  біографія юнака, що звик  відповідати сам за себе. Навчання у виші і робота у вільний час. Багато всякого за плечима. Сміється, коли згадує ірландський паб і навички бармена. Але то було давно. 

У перші дні війни, як багато хто з чоловіків, знайшов безпечний прихисток для мами і 9-річного сина, вивіз з-під Бориспільського аеропорту, коли його вже нищив ворог. 

Сьогодні Олег - волонтер, допомагає за кермом авто Червоного Хреста з позначкою «Гуманітарна допомога». Першокласний водій на своєму авто долає шляхи Україною від столиці до кордону, повертається до столиці щоб надати допомогу з евакуації різним категоріям українців. Першими Олег вивіз до Польщі двох новонароджених немовлят з мамочками з медзакладу Добробут. Поіздки в гарячі точки Київщини з іноземцями журналістами сприймає як практику з підтягування англійської. Син чекає на тебе, Олеже.

Як це було у репортажі.  https://youtu.be/xOyFwAiHgOk