Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.
Останнє оновлення: 23.09.2022 р.

Іван Сірко. Великий полководець і характерник

  Іван Сірко – одна з найвідоміших і найсуперечливіших постатей в історії українського козацтва. Український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок. Досі немає чітких даних про місце і дату його народження. Ймовірною датою народження Сірка називають 1605-1610 роки. Називають три ймовірних місця його народження: Слобідська Україна, Східне Поділля і Брацлавщина.

  Вперше Іван Сірко в історичних джерелах виступає як полковник вінницький в середині 1644 р., який разом з Богданом Хмельницьким веде переговори з французьким послом у Варшаві графом де Брежі про участь запорожців у війні з Іспанією. Переговори завершилися успішно, і у 1645 році корпус з 2500 козаків під командуванням полковника Івана Сірка на французьких кораблях відправився з Гданська до Франції, де зіграв вирішальну роль у взятті фортеці Дюнкерн (за яку 3 місяці безуспішно билися герої роману А. Дюма), захопленої іспанцями. Фортеця мала важливе стратегічне значення - її називали «ключем від Ла-Маншу». Для взяття фортеці Іван Сірко, використовуючи досвід взяття Кафи, спочатку... захопив іспанську ескадру і, посадивши на неї козаків, нічним десантом через морські ворота увійшов у фортецю без бою. Тактика Сірка вразила французів, і згодом принц де Конде назве її "дивовижною". З Дюнкерна козацька ескадра пішла курсом у порт Кале, звідки, розігнавши іспанців, десантувалася на берег і протягом двох років успішно звільняла французькі землі.

 http://heroes.profi-forex.org/ua/sirko-ivan-dmitrievich

   Після повернення з Франції у 1647 році Іван Сірко - активний учасник Визвольної війни українського народу проти Польщі (1648-1654) під керівництвом Богдана Хмельницького.

   В історичних документах зафіксована участь Івана Сірка у визвольній війні українського народу проти Речі Посполитої, зокрема в битві під Жванцем 1653 року.

У 1655 р. Сірко організував морський похід до Криму, чим зірвав намічений на літо похід татарської орди до України.

 1658-1660 рр. обрано полковником Вінницького (Кальницького) полку.

 1660-1661 рр. брав участь у походах запорізьких козаків на Кримське ханство, організувавши одночасно два удари по турецьких фортецях Очаків і Аслам-Кермен, де “посад висік і у полон ... спіймав”. Запорожці в обох походах взяли багато полонених, яких потім обміняли на українських невільників. Також розбив татар у знаменитій битві на Ігренському півострові в гирлі р. Самари, влаштувавши їм пастку при переправі на лівий берег Дніпра, і відбив 15 тис. Невільників.

Іван Сірко звільняє полонених у Криму

  Іван Сірко встановив своєрідний рекордів в історії Запорозької Січі за числом обрань на посаду кошового. З 1663 по 1680 роки він обирався кошовим отаманом Запорізької Січі 12 разів (отамани на Січі обиралися один раз на рік, іноді – і два рази). Сірко був кошовим запорізьким отаманом в той жорстокий і страшний час, коли Правобережну і Лівобережну Україну роздирали міжусобні пристрасті, посилені втручанням сусідів – Польщі, Московії, Туреччини і підвладного їй Криму.

  Політичні погляди Івана Сірка дуже часто змінювались: то він підтримував одного гетьмана, то іншого. Але незмінною залишалась його антипольська і антимосковська позиції. 1654 року виступав проти підписання Переяславської угоди разом з Іваном Богуном і Петром Дорошенком. 1659 року відмовився поставити свій підпис під Переяславськими статтями. 1667 рік - після Андрюсівського договору зайняв виключно антимосковську позицію.

    1672 рік - претендував на гетьманську булаву. Цей факт посварив його з Іваном Самойловичем, новим гетьманом, а також московським урядом. Був засланий до Тобольська. По поверненні з московської неволі (1673 рік) до кінця життя залишився противником Москви та Івана Самойловича, обстоюючи насамперед автономні інтереси Запорожжя.

   Його запорожці наводили страх на все північне побережжя Чорного моря та Крим, неодноразово брали Очаків, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Кілію, Тягиню (Бендери), Арабат, Перекоп, навіть Ясси; татарські матері лякали дітей іменем Сірка. 1675 року Сірко здійснив блискучий похід, заблокувавши вторгнення Туреччини на Чигирин, розбив кримську орду і яничарів Ібрагім-паші, які вдерлися на Україну.

   Саме Іван Сірко підписав відомий лист турецькому султану Мехмету IV 1676 року. Ця подія відображена на картині Іллі Рєпєна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”.

Картина запорожці пишуть листа турецькому султанові, Ілля Репін 1880-1891 рр.

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2753026-ivan-sirko-1-pid-lapou-vovka.html

  У 1678 р. заподіяв великої шкоди татарському флоту, захистивши Україну. У середині літа 1678 р. турки з татарами почали наступ на Чигирин. Кошовий отаман Іван Сірко на чолі козацького флоту виплив з Січі у Дніпровський лиман і біля гирла нинішньої річки Корабельної напав на турецький флот. Протягом дня 12 липня козаки потопили 40 великих галер, які везли припаси турецькому війську. Розправившись з турецьким флотом, козацька флотилія увійшла у Буг, на якому знищила всі побудовані турками мости, а потім десантувалася на берег, розгромила кілька великих турецьких загонів і силою примусила татарські чамбули повернути в Крим.

   1679 року султан Туреччини планував похід на Україну і Росію, окремо на Січ готувалось вторгнення 25000 турків. Остання бойова акція Івана Сірка була здійснена за кілька місяців до його кончини. 1680 року спільно з донцями Сірко востаннє опустив свою переможну булаву в битві з ординцями. Повертаючись з походу, занедужав і поїхав з Січі за 10 верств на свою пасіку в село Грушівка (нині село Ленінське Дніпропетровської області). У „Літописі” Самійла Величка читаємо: „...того ж літа, 1 серпня, преставився від цього життя в своїй пасіці Грушовці, похворівши певний час, славний кошовий отаман Іван Сірко... поховано його знаменито... з превеликою гарматною й мушкетною стрільбою і з великим жалем всього Низового війська. Бо це був справний і щасливий вождь, який з молодих літ аж до своєї старості ...не тільки значно воював за Крим і попалив в ньому деякі міста, але також погромлював у диких полях... численні татарські чамбули і відбивав полонений християнський ясир”.

https://svoboda-vo.at.ua/publ/ivan_sirko/1-1-0-67

1680 рік - Сірко востаннє пішов у бій разом з донцями на боротьбу з ординцями. Повертаючись з походу, він дізнався про вбивство синів і дружини, після чого занедужав і поїхав з Січі за 10 верств на свою пасіку, в село Грушівка (теперішня Дніпропетровська область). Там незабаром і помер. Сірко прожив досить довге життя на ті часи – 70 років.

   Однак дослідники вважають: нема жодних гарантій, що у могилі лежить саме Сірко, при перепохованні з'ясувалося, що у кістяка в могилі цілі обидві руки, тобто це не міг бути отаман. Отже, не даремно козаки-характерники стільки разів перепоховували Івана Сірка, їм вдалося приховати всі сліди і зберегти таємницю свого отамана. Після смерті Сірка зникла й особлива каста воїнів-характерників.

http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2021/03/blog-post_27.html

Могила Івана Сірка

  

 

За черепом, знайденим на місці поховання, у Москві була зроблена реконструкція зовнішності Івана Сірка. Це скульптурне зображення показують в одному із залів Дніпропетровського національного історичного музею. На нього орієнтувалися при виготовленні погруддя, яке наразі встановлене на могилі в Капулівці.

 

 

 

                           

24 серпня 2014 року в Харкові відкрито пам'ятник Іванові Сірку

Іван Сірко - характерник

   Українці вважали його перевертнем і характерником на ім’я Сірентій Праворучник, а турки стривожено бубоніли Урус-Шайтаном («руський чорт»). Про Івана Сірка ходить багато легенд та переказів, деякі з яких з’явилися ще за життя отамана. Часто його згадують як козака характерника. Так запорожці називали людей, які мали надприродні здібності, чаклунів. важалося, що козаки-характерники володіють таємними знаннями: вміють зцілювати рани, і «мертвих на ноги ставити, ядра полами жупанів ловити на льоту, і миттєво переноситися з одного краю степу в інший». Щодо магічних здібностей Сірка можна пригадати легенди про те, як він убив чорта одним пострілом у річці, яку потім назвали Чортомликом, і як ані куля, ні шабля не брали отамана характерника. Характерник Іван Сірко перемагав своїх ворогів навіть після власної смерті. Він заповів відрізати йому праву руку після смерті та брати її в походи. Запорожці виконали заповіт свого отамана і перед битвами виставляли до ворогів руку кошового зі словами: «Душа і рука Сірка з нами!», бо були впевнені, що рука приносить вдачу і гарантує перемогу у бою. Тому вороги боялися Івана Сірка навіть після його смерті.

  https://myukraine.org.ua/ivan-sirko

https://uamodna.com/articles/otaman-sirko-netypova-biografiya

Література із фондів нашої молодіжної бібліотеки:

Україна - козацька держава. Ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах : Наукове видання / Керівник проекту, автор-упорядник, художник, фотограф, ілюстратор В.Недяк. - К. : Емма, 2004. - 1216 с. : іл. - Бібліографія: с.1214. - ISBN 9669584167

Апанович, Олена Михайлівна. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі [Текст] / Апанович, Олена Михайлівна ; Передм. авт.; Худож. Є.І.Муштенко. - К. : Либідь, 1993. - 288 с. : іл., портр. - ISBN 5325000624

Горлач, Леонід Нікіфорович. Чисте поле [Текст] : Істричний роман у віршах / Горлач, Леонід Нікіфорович ; Під ред. В.І.Міщенко; Худож. Ю.І.Бондаренко. - К. : Радянський письменник, 1990. - 236 с. - ISBN 5333006407

Заклятий козак [Текст] : Історичні повісті та оповідання / Упорядк. та передм. О.Мишанича; Худож. С.К.Лавро. - К. : Обереги, 1994. - 544 с. : Іл.

Мушкетик, Юрій Михайлович.Яса : Роман. Розд. 1-17 / Мушкетик, Юрій Михайлович ; Худож.-іл. С.В.Кривенченко; Худож.-оформл. І.В.Осипов. - Харків : Фоліо, 2006. - 415 с. : Іл. - ISBN 9660335407

  Додатково див.:

https://www.youtube.com/watch?v=_2VX9vDcWJA

https://www.youtube.com/watch?v=lE9k9aUOOBU

https://www.youtube.com/watch?v=zJKvjugFz3I

   Козацькому роду нема переводу...    92 окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка - на передовій із 2014 року. Для бригади війна йде восьмий рік. Під час війни 2022 року, 92-га ОМБр брала участь в обороні Харкова на Чугуївському напрямку. Дякуємо за відвагу, мужність та ювелірну роботу.

https://chasdiy.org/news/92-ombr-vnochi-pidirvala-tank-zaharbnykiv-video.html

https://www.youtube.com/watch?v=S79r7V55Z8M

https://novynarnia.com/2022/04/29/pryamo-v-lyuk-92-ga-brygada-pokazala-video-unikalno-tochnogo-skydannya-voga-z-bpla/

   92 окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Дислокується у с. Клугино-Башкирівка, Харківська область.

Нарукавна емблема 92 окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка

https://www.ukrmilitary.com/2019/11/92bde-patch.html

  За мужность та героїзм особового складу 92 окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка 6 травня 2022 року відзначена почесною відзнакою "За мужність та відвагу".

https://www.facebook.com/92OMBr/

https://www.president.gov.ua/documents/3152022-42441

Слава Україні! Героям Слава!

Віримо в Збройні Сили України!

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ