Видатні українки ХХ століття

В новій книжці «Країна жіночого роду», укладачем якої є Вахтанг Кіпіані зібрані розповіді про долі жінок, які відіграли важливу роль в історії України ХХ століття. Серед них вчительки і культурні діячки, політув’язнені та учасниці національно-визвольного руху, військовички та лікарки, журналістки. Про їх життєвий шлях можемо дізнатись з інтерв’ю, архівних документів, свідчень та довідок, які зібрані в цьому виданні.

   Упорядник книги – Вахтанг Кіпіані – відомий український журналіст, історик, головний редактор інтернет-видання «Історична правда», укладач книжки «Справа Василя Стуса». Автор в цьому виданні намагається відновити  справедливість щодо ролі жінок в історії про що й пише: «…ми в такий спосіб повертаємо борг. Багато століть жінки були непомітними для літописців, хроністів, придворних істориків, партійних ідеологів, упорядників хрестоматій і багатотомних серій. Вони існували, але їх наче й не було. Може, тому, що на 99% тими, хто писав історію людства й України, були чоловіки?»

  Прочитавши цю книгу, ви ознайомитесь з життям доктора медицини Розалії Лівшиць-Винниченко (дружини Голови Директорії УНР Володимира Винниченка). Надихнетесь життям Марії Грушевської, яка була «затишним світом Михайла Грушевського». Вона була однією з перших, хто створювали дитячі садочки, щоб громадське життя жінки-матері мало нові перспективи. Дізнаєтесь про загадкову постать і громадський шлях Надії Суровцової.

                    Лівшиць-Винниченко Р                                                           Грушевська М.

   В цій книзі йдеться також про героїчне повстання політичних в’язнів ГУЛАГу в 1953, яке тривало 71 день, участь в якому активно брали Оксана Камінська-Юрчук, Леся Зеленська, Стефанія Коваль, Ганя Швець, Ганя Чубінська, Ганна Мазепа-Кучма, Ангеліна Петрощук-Гачкевич. Умови, в яких перебували ці жінки в ГУЛАГу, були просто нелюдськими. Виснажені важкою працею, голодом та хворобами, змучені та безправні, вони наважились не боятися. Свій страх вони змінили на гнів і бажання боротися за права людини.

    Зі сторінок антології ви дізнаєтесь про життєвий шлях жінок із сильною громадянською позицією: монахиню Олену Вітер, підпільницю ОУН - Ірину Тимочко, поетесу і діячку ОУН - Олену Телігу, Галину Дидик - зв’язкову генерала Шухевича. Саме ці жінки за свою українську патріотичну діяльність зазнали знущань у стінах НКВД, були ув’язнені на багато років, а дехто і розтріляні. Вони не скорились, а вистояли, щоб кожен з нас мав свободу, гідність і права.

                                                                                                                                                                                                                                     Олена Теліга

   Також завдяки цьому виданню ви познайомитесь з цілим поколінням львівських шестидесятників, зокрема з Іриною Стасів-Калинець. Зі щемом перечитаєте про важкі пошуки та очікування свого сина Лесею Гонгадзе. Дізнаєтесь про військові будні Олени Білозерської, яка у 2014 році пішла на фронт снайперкою Української добровольчої армії та про багато інших жінок – відданих і сильних, без яких сторінки нашої історії були б зовсім інакшими.

                                             Білозерська О. - снайперка Української добровольчої армії                     

Слава Україні!

Слава нашим жінкам!