Там, де Південь (Із циклу "Сучасні українські книги")

Олесь Ульяненко народився  у Хоролі на Полтавщині і став відомим як єдиний заборонений письменник сучасної України. Із автором двох повістей і понад десятка романів та оповідань пов’язані щонайменше три скандали. Перший виник навколо присудження йому Шевченківської премії у 1997 році за роман "Сталінка", другим скандалом стала анафема від РПЦ у 2006 році за роман "Знак Саваофа", що змальовує збочення та кримінальні схильності служителів Московського патріархату, третім - спроба у 2009 році так званої Національної експертної комісії України з питань захисту.  

Варто зауважити, що у біографії Ульяненка – багато містифікацій і складно визначити, що з історій про нього є правдою, а що – легендою.

Друзі та знайомі згадують, що попри жорстку прозу, що змальовує представників суспільного дна та найстрашніші злочини, за своїм ставленням до світу він був досить цнотливою людиною. 

Проза Ульяненка, як зауважував Фелікс Штейнбук – це невірогідне поєднання ницості і гідності, відрази і захоплення, божевільної жорстокості та жорстокого божевілля.

Його яскраве та насичене пригодами життя символізувало бунт та повсякчасний вияв непокори.

Медичну освіту здобув у Миколаївському училищі. Проходив військову службу в Німеччині та Афганістані. Вів життя скитальця, певний час мешкав у Росії. Працював сторожем, кур’єром. Останні роки жив у Києві. Загинув 2010 року.

Дебютував наприкінці 1980-х років. Однією з перших публікацій була новела "Молитва".

Був доволі плідним автором і за роки творчості написав понад 20 романів та безліч повістей. Його твори перекладалися німецькою, вірменською, угорською, англійською та іншими мовами.

https://youtu.be/qNyviBNgrw0

Олесь Ульяненко ще й сценарист. Писав сценарії для серіалів та фільмів, один із екранізованих – за Іваном Франком "Украдене щастя".

Володар відзнак видань "Сучасність" і "Благовіст". На його честь 2012 року заснована Міжнародна літературна премія.

Творчий доробок: повість "Там, де Південь", романи "Вогненне око", "Дофін Сатани", "Син тіні", "Знак Саваофа", видані посмертно "Ангели помсти", "Пророк", збірка оповідань "Яйця динозавра".

https://m.youtube.com/watch?v=v_ujTI6wAPk&feature=youtu.be

"Там, де Південь" - екскурсія містом, назавжди потоплим у Сонці, містом де тільки солоний вітер ганяє пилюку на пірсах.

Олесь завжди висловлював те, що бачив, пропускав матеріал через себе і трансформував твір через вищі сили. Такий мав жанр, дуже об’єктивний, бачив світ таким, який він є.

Збірка повістей Олеся Ульяненка "Там, де Південь" містить у собі чотири зовсім різні, але рівно яскраві, драматичні й кримінальні розповіді з життя українців доби розпаду Радянської імперії.  Кожну з них із багатьох причин могла би заборонити моральна комісія. Кожна з них ще довго зберігатиме актуальність. За кожною можна було би зняти фільм. І з приводу кожної з цих повістей їхній автор міг би сказати: "Наш державний устрій побудований за принципом прямої кишки: у нас влада одразу переходить у злочинність".

https://youtu.be/d_L2FT4hDNE

Своїми книгами автор хотів показати, як не робити зла. На його думку, зло відтіняє добро, воно є, воно тут, його можна побачити, а добро - чисте, як повітря.

Дивитися тут.