"Справжній Мазепа" від Петра Кралюка (Із циклу "Сучасні українські книги")

Петро Кралюк - доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету "Острозька академія". Автор понад 150 наукових праць з історії, філософії, релігієзнавства, політології, літературознавства.

Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет "День", "Дзеркало тижня" та сайті радіо "Свобода". Його перу належить низка романів і повістей ("Шестиднев", "Лицар і смерть", "Діоптра", "Віднайдення раю").

Як прозаїк відомий своїми сатиричними творами, а також історичною белетристикою. Для прозових творів  письменника характерне поєднання традиційного (ґрунтівського) письма з постмодерністськими шуканнями.

Петро Кралюк є членом Національної спілки письменників України, Комітету зі щорічної премії Президента України "Українська книжка року".

Лавреат міжнародного літературного конкурсу "Гранослов";

лавреат Всеукраїнського конкурсу "Україна. Духовні острови" та ще багатьох інших премій. Заслужений діяч науки і техніки України;

переможець у номінації "Гордість Волині" щорічної премії "Людина року Волинського краю".

У пропонованій книзі "Справжній Мазепа" йдеться про одного із божевільних який вдає з себе нобелівського лауреата і пише роман "Гетьма", а молодий психіатр, який відбуває тут свої перші роки практики, контролює цей процес. Адже розповідь ведеться саме від нього, відповідно ми бачимо нелегке життя у звичайному, провінційному містечку, де й роботи немає, і розваг особливих не передбачається.

В основі сюжету “Справжнього Мазепи” - святкування у провінційному містечку двох ювілеїв: Миколи Гоголя та "українсько-шведського союзу".

Автор оселив нащадків гоголівських персонажів у сучасній психлікарні. Петро Кралюк обігрує не лише сюжети та епізоди "Тараса Бульби", "Вія", а й біографію Гоголя, Шевченка, Івана Мазепи. Героями роману, як і в гоголівських творах, стають сміх, загальна гра, гротеск.

Дивитися тут