Щоденник окупації Володимира Вакуленка-К

​«А поки письменника читають, він живий» Вікторія Амеліна

Книга Володимира Вакуленка-К «Я перетворююсь…» - це перш за все щоденник, який письменник вів від початку повномасштабного вторгнення й під час окупації рідного села Капитолівки на Харківщині. Цей щоденник Володимир продовжував писати поки його не викрали рашисти, бо він був волонтером і активістом, мав гідність і не приховував своєї проукраїнської позиції. Він усвідомлював, що шансів вижити майже немає, тому і напередодні свого викрадення закопав щоденник під вишнею на своєму подвір’ї та заповів батькові: «Коли наші прийдуть – віддаси».

До видання ввійшли тексти згаданого щоденника, вибрана поезія Володимира Вакуленка для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців. Читаючи цей щоденник, ми поринемо в жахливу реальність війни та окупації, завдяки погляду людини, яка сама безпосередньо ці події пережила.

Володимир Вакуленко (1972-2022) – громадський діяч, учасник Революції Гідності, автор тринадцяти книжок. Народився в селі Капітолівка Ізюмського району Харківської області. У 2003-2006 роках належав до ізюмського літоб’єнання «Крем’янець», а у 2005-му був членом літоб’єнання «Прометей». Лавреат міжнародної літературної премії ім. О. Ульяненка, Всеукраїнського конкурсу ім. Леся Мартовича, Міжнародного конкурсу «Коронація слова»; нагороджений відзнакою «Срібний тризуб».

З 2019 р. опікувався створенням книжок для дітей з важкими порушеннями зору за принципами універсального дизайну. Був організатором та координатором низки фестивалів та акцій, учасником поетичних читань.

Загинув навесні 2022 року під час російської окупації Ізюмщини. Застрелений двома пострілами і похований у могилі під номером 319 на місці масових поховань під Ізюмом. Письменника урочисто перепоховали в Харкові 6 грудня 2022 року, у День Збройних Сил України.

У вересні 2022 року, після звільнення Харківської області відома українська письменниця Вікторія Амеліна знайшла щоденник закатованого Володимира Вакуленка. Вона та батько письменника разом відкопали його. Вікторія Амеліна представляла спадщину Вакуленка в харківському Літмузеї. Багато часу приділяла документуванню воєнних злочинів, дослідженню війни. А згодом стала авторкою передмови до цього видання.

27 червня 2023 року Вікторія отримала важкі поранення під час російської ракетної атаки в Краматорську. Попри зусилля лікарів 1 липня 2023 року Вікторія Амеліна померла. Світла і вічна Їй пам’ять!

Письменниця такими словами закінчує передмову до цієї книги: «Володимир Вакуленко вів щоденник, сподіваючись, що ви його прочитаєте. Тож, якщо тримаєте цю книжку в руках, письменник Володимир Вакуленко переміг».