Роман «Мамуся» письменниці Роксолани Сьомої в Молодіжній бібліотеці

Сюжет написаний на одному диханні і мов би мамуся не персонаж книги, а твоя близька людина, а іноді ти сама!

Це не просто історія про материнство — це глибоке занурення в світ, де любов і біль переплітаються, де кожен день — це боротьба за розуміння і прийняття.

Роксолана Сьома – письменниця, журналістка, редакторка, мисткиня. Народилася 6 липня 1978 у селищі Журавне Львівської області. Потім сім’я переїхала до Івано-Франківська де майбутня письменниця отримала середню освіту. Вищу освіту здобула на факультеті журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка. Після 2-го курсу стаціонарного навчання перевелася на заочне. Почала працювати в газеті «Вісник». Відтоді професійного досвіду набиралася на посадах від коректорки до головної редакторки в друкованих та електронних ЗМІ, на радіо й телебаченні. Писати почала рано. Перший вірш написала у восьмирічному віці. Згодом почала складати пісні. Була переможницею численних регіональних конкурсів як авторка-виконавиця. Навчалася на курсах письменницької майстерності від «Літосвіта», співпрацює з літературною агенцією OVO. Є авторкою романів «Вакації у Танґермюнде», «Голова», «Світи суміжні», «Рефлекс медузи», «Мамуся. Захоплюється дизайном і виготовленням жіночих нагрудних прикрас. Спершу, починаючи з 2011 року, створювала намиста із валяної вовни, згодом почала випробовувати інші матеріали й техніки й урешті дійшла, що робота з натуральним камінням дає найбільше задоволення. Нині її прикраси можна знайти в приватних колекція по всьому світу.

За рукопис роману «Мамуся» Сьома отримала другу премію Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» у номінації «Романи». У відгуках можна прочитати, що це книга, яка торкається серця з першої сторінки. Перед вами історія про родину, взаємини між поколіннями і тих маленьких, але важливих моментів, які роблять життя справжнім.

«Мамуся» розповідає про життя Лесі – жінки, яка дізнається про розлад аутичного спектра у свого маленького сина Ореста. Книга описує її боротьбу за адаптацію дитини у соціумі та спроби виховання самотужки. В процесі героїня стикається з руйнуванням стосунків у родині, неприйняттям дитини іншими дітьми та необхідністю постійно шукати ресурси для розвитку та підтримки сина.

Книга показує силу материнської любові, труднощі самотнього виховання та необхідність пошуку власних рішень у складних ситуаціях.

Читати цю книгу — це як спостерігати за тим, як розцвітає квітка, яка спочатку здається занадто тендітною, щоб вижити. Авторка майстерно передає внутрішній світ матері, її переживання, страхи, надії. Її боротьба — це не лише боротьба за сина, а й за себе, за своє право бути щасливою, за право на любов і підтримку.

Роман «Мамуся» — це не просто історія про материнство. Це розповідь про силу духу, про те, як важливо не втрачати надію і боротися за своє щастя і щастя своїх близьких. Вона змушує задуматися про багато речей: про терпимість, про прийняття, про те, як ми ставимося до тих, хто відрізняється від нас.