«Мій прапор запісяв котик» вже на полицях бібліотеки
Пані Лена розпанахала мою душу своїм ,,пісяючим котиком,, неначе трактор.
Сильно. Безжально. Гірко та смішно. І...терапевтично. (З інтернету)
Лєна Лягушонкова відома як одна з найкращих українських драматургинь нашого часу, вона ж є сценаристкою і письменницею, чия дебютна книжка була включена до першого списку Книги року ВВС 2025. Її стиль належить до напрямку «нова драма». Лауреатка європейської премії молодих драматургів.
Народилася вона у смт Станиця Луганська у 1984 році. Вищу освіту здобувала в Луганському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Під час навчання брала участь у театральних гуртках. З початком війни Росії проти України (1914 рік) переїжджає до Києва. Її творча прем’єра відбулась у 1918 році на фестивалі «Тиждень актуальної п’єси». У 2019 році навчається у лабораторії драматургії для молодіжного театру PostPlay Theatre у Києві. Це потужні освітні платформи для молодих авторів, які заснувала і організовує Національна спілка театральних діячів України.
У 2022 році, під час російського повномасштабного вторгнення евакуюється вдруге. На цей раз виїжджає до Варшави, потім до Гельсінки. ЇЇ п’єси в цей час активно ставлять і в Україні і в Європі. У 2025 році Лєна Лягушонкова вирішує спробувати себе у прозі. Так з’явився її дебютний автобіографічний роман "Мій прапор запісяв котик", який вийшов друком у львівському видавництві «Урбіно». Твір з такою назвою вже існує в доробку драматургині – це п’єса, яку у 2023 році ставили у Варшаві. Свій роман письменниця виткала з реальних історій дитинства, створивши детальну картину життя людей на Донбасі у 80-90-х роках. Читачі мають нагоду ще раз проаналізувати минуле України під радянською окупацією. А ще це їдка сатира на усе радянське й пострадянське і водночас це удар обухом правди по голові. Якщо досі існують люди, які заздрісно зиркають в бік радянського минулого, то "Мій прапор…" здатний скинути полуду з їхніх очей.
334 сторінки сумного й смішного… Але щільність тексту така, що вимагає пауз для «перетравлення». Будьте готові, що «Котик» буде ще довго ночами вступати з вами в діалог. До речі, твір вже розійшовся на цитати.
Лягушонкова безжально розправляється з будь-якими радянськими сентиментами. Шах і мат, радянщино.







