Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

«Мій прапор запісяв котик» вже на полицях бібліотеки

Поділіться цією сторінкою:

Пані Лена розпанахала мою душу своїм ,,пісяючим котиком,, неначе трактор.
Сильно. Безжально. Гірко та смішно. І...терапевтично. (З інтернету)

Лєна Лягушонкова відома як одна з найкращих українських драматургинь нашого часу, вона ж є сценаристкою і письменницею, чия дебютна книжка була включена до першого списку Книги року ВВС 2025. Її стиль належить до напрямку «нова драма». Лауреатка європейської премії молодих драматургів.

Народилася вона у смт Станиця Луганська у 1984 році. Вищу освіту здобувала в Луганському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Під час навчання брала участь у театральних гуртках. З початком війни Росії проти України (1914 рік) переїжджає до Києва. Її творча прем’єра відбулась у 1918 році на фестивалі «Тиждень актуальної п’єси». У 2019 році навчається у лабораторії драматургії для молодіжного театру PostPlay Theatre у Києві. Це потужні освітні платформи для молодих авторів, які заснувала і організовує Національна спілка театральних діячів України.

У 2022 році, під час російського повномасштабного вторгнення евакуюється вдруге. На цей раз виїжджає до Варшави, потім до Гельсінки. ЇЇ п’єси в цей час активно ставлять і в Україні і в Європі. У 2025 році Лєна Лягушонкова вирішує  спробувати себе у прозі. Так з’явився її дебютний автобіографічний роман "Мій прапор запісяв котик", який вийшов друком у львівському видавництві «Урбіно». Твір з такою назвою вже існує в доробку драматургині – це п’єса, яку у 2023 році ставили у Варшаві. Свій роман письменниця виткала з реальних історій дитинства, створивши детальну картину життя людей на Донбасі у 80-90-х роках. Читачі мають нагоду ще раз проаналізувати минуле України під радянською окупацією. А ще це їдка сатира на усе радянське й пострадянське і водночас це удар обухом правди по голові. Якщо досі існують люди, які заздрісно зиркають в бік радянського минулого, то "Мій прапор…" здатний скинути полуду з їхніх очей.

334 сторінки сумного й смішного…  Але щільність тексту така, що вимагає пауз для «перетравлення». Будьте готові, що «Котик» буде ще довго ночами вступати з вами в діалог. До речі, твір вже розійшовся на цитати.

Лягушонкова безжально розправляється з будь-якими радянськими сентиментами. Шах і мат, радянщино.

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ