Марта Гіллерс «Жінка в Берліні»

  «Це не про жахи, а про те, як пережити ці жахи, надихаюча книга. Під час читання книги, мені потрібно було робити перерви, щоб закурити цигарку. І під час одного з курінь, я зрозуміла, що зроблю все, щоб ця книжка була перекладена моєю мовою і була в моїй країні»

О.Забужко

«Жінка в Берліні» - це книга-щоденник, в якому мова йдеться про насилля радянської армії переможців над мирним населенням Німеччини взагалі і жінками зокрема.

Перше анонімне видання книжки відбулося тільки у 1954 році, щоденник вийшов англійською мовою у США. Видання його привернуло до себе багато уваги. Невдовзі «Жінка в Берліні» була видана нідерландською, італійською, данською, шведською, іспанською та японською мовами. 1959 року книжка була видана анонімно і в Німеччині, але майже не мала розголосу. На підставі негативних відгуків, отриманих у Німеччині, та звинувачень у тому, що книга образила честь німецьких жінок, авторка відмовилася від публікації будь-яких нових видань за свого життя. Тема насилля армії переможців над мирним населенням взагалі і жінками зокрема – завжди була табу, особливо в післявоєнний період. Тема сексуальних злочинів армій на окупованих територіях була введена в поле зору міжнародного права у 2001 р. Міжнародний трибунал у Гаазі вперше в історії визнав їх "злочинами проти людяності"! Ну й нарешті, теж не остання за значенням зміна, - розпад Радянського Союзу розімкнув уста (які путінська Росія тепер марно намагається знов замкнути!) цілому поколінню мемуаристів, істориків, письменників, кінематографістів, так що "зґвалтування Європи" Червоною Армією вже стало підручниковою темою, якої не заткнеш.

Події, описані в щоденнику, охоплюють період від 20 квітня до 22 червня 1945 року,  перші тижні вступу радянської армії до Берліну. Суцільні ґвалтування, насильства і мародерства армії-переможниці… Жінки, які збираються в чергах десь за продуктами, нині постійно обговорюють скільки разів їх зґвалтували, чи вдалось комусь цього уникнути, чи вдалось батькам сховати дочку надійно, щоб до неї не дотягнулися переможці… Радянські солдати, про яких нам розповідали тільки як про миролюбних, добродушних «альош» із порятованими німецькими дітьми на руках, постають мародерами і ґвалтівниками. Німецькі жінки для них – воєнні трофеї, винагорода. Прізвище авторки, що вела щоденник впродовж восьми тижнів, довгий час було невідоме широкому загалу, її називали «анонім», тільки після її смерті стало відомо, що автор щоденника німецька журналістка Марта Гіллерс. До речі, хоч по смерті її ім’я було розкрито, твір і далі друкується без вказування прізвища, як того хотіла сама авторка.

Марта Гіллерс народилася у 1911 році. Після закінчення школи вона навчалася в Парижі і закінчила Сорбонну. Пізніше багато подорожувала Європою, включаючи Радянський Союз. Крім рідної німецької, розмовляла французькою і російською. 

У 2008 році в Німеччині вийшла екранізація твору під назвою «Anonyma». Перші презентації відбулися саме в Німеччині та Польщі, країнах, які найбільше постраждали від так званих визволителів. В Україні фільм вийшов під назвою «Безіменна».

Прочитати саму книгу «Жінка в Берліні» українці отримали змогу лише у 2019 році. Вперше вона вийшла у видавництві «КОМОРА». Переклад книги зробила Роксоляна Свято. Але вплинула на те, щоб цей переклад існував, - Оксана Забужко. Саме вона була тим медіатором між перекладачем і видавництвом, завдяки чому і було все реалізовано.

В Росії восени 2021 року книгу-щоденник «Жінка в Берліні» внесли до списку екстремістських видань.