Книга "Відьми з Варде" ірландської письменниці Ани Бергман в Київській бібліотеці

«У Норвегії більше відьом… ніж будь-де на світі»
(Жан Боден «De la demonomanie des sorciers», 1580)

Аня Бергман — ірландська письменниця, (це творчий псевдонім авторкиі, її справжнє ім’я — Ноель Гаррісон), народилась в Англії у 1967-му році. Її і брата виховувала мати ірландка. Сім’я часто мандрувала та переїздила, із 1991-го постійно проживає у Ірландії.

Будучи свого часу в Норвегії, Аня Бергман зацікавилась народними казками Півночі та містичними тамтешніми історіями, особливо її вразили розповіді про суди над відьмами. Вона відвідує меморіал Стейлнесет, присвячений пам’яті жінкам, страченим за звинувачення у чаклунстві, і вирішує написати про це. Таким чином з’явився роман «Відьми з Варде», який увійшов до короткого списку ірландського роману 2023 року за версією Kerry Group, як найкращий історичний твір.

Аня також пише під своїм справжнім ім'ям Ноель Гаррісон, її 12 романів були опубліковані та перекладені більш ніж 13 мовами світу. Вона також викладає творче письменство в Единбурзькому університеті Нейпір. Працює над своїм наступним романом, який об'єднує долі двох дуже різних жінок на бурхливому тлі Французької революції.

Українською книга «Відьми з Варде» вийшла друком у 2024 році у видавництві «Рідна Мова».

Роман передає зимову, холодну атмосферу Норвегії, і розповідає про боротьбу жінок за свободу та справедливість у XVII столітті.

Це небезпечний час, щоб бути жінкою: варто лише затанцювати — і тебе звинуватять у чаклунстві. Після того як у селі дізнаються про роман між нещодавно овдовілою Зіґрі та місцевим купцем, жінку забирають до фортеці Варде і засуджують за відьомство. Інґеборґ, донька Зіґрі, долає численні небезпеки, щоб повернути матір додому. У цій подорожі її супроводжує подруга — Марен, сама донька жінки, яку спалили як відьму. У фортеці також перебуває арештантка Анна Родіус, колишня коханка короля Данії, яку з ганьбою заслали на острів Варде. Що вона зробить і кого зрадить, щоб повернутися до свого привілейованого життя при дворі?

Ці відьми з Варде сильніші навіть за короля. У часи, коли все проти них, вони відмовляються бути жертвами. Вони прагнуть справедливості. Їм лише потрібно проявити свою справжню сутність.

Трагічна, чуттєва безвихідь. Саме такими словами можна описати цей роман. Історія про жінок 17-го століття, яким не пощастило потрапити під обвинувачення інквізиції. Сила жінок тут проявляється більше у взаємній підтримці та солідарності, а не через ненависть до існуючого порядку. Незалежно від становища, вони намагаються допомогти одна одній у, здавалося б, безвихідній ситуації. Донька намагається врятувати свою матір, незважаючи на їхні непрості стосунки. Аристократка хоче захистити сироту, бо та нагадує їй власну доньку. Старенька вдова заступається за цих жінок, бо впевнена в їхній невинності, хоча знає, що її за це чекають страшні муки. Тут немає суто позитивних чи негативних героїв, і це робить роман ще більш реалістичним…