Книга пам’яті «Рани землі Бучанської»

Повномасштабна війна, яка розпочалась 24 лютого 2022 року триває, продовжуючи сіяти свої злочини: вбиває дітей, стареньких людей, грабує, гвалтує, руйнує…

Книга «Рани землі Бучанської» написана на основі реальних свідчень і  подій, що відбувалися у Бучанському районі під час повномасштабного вторгнення російських військ.

На сторінках цього видання відображена хроніка подій, факти злочинів окупантів, реальні історії героїчного спротиву. Кожен розділ в цій книзі – це нова історія сповнена невимовним болем і жахом.

Починається книга подіями в Бучанському районі, коли з перших днів війни ворог чинив злочини та безлад, наші чоловіки створювали добровольчі загони територіальної оборони, які організовували блокпости, надавали цивільним першу медичну допомогу, розвозили по підвалах продукти, передавали ЗСУ інформацію про скупчення ворога. Але сили були нерівними, добровольці з тероборони прийняли бій, але не змогли втримати лінію оборони і відступили. Дев’ятеро з них попали в оточення і окупанти спочатку тримали їх на тимчасовій військовій базі де катували та знущались над ними, а потім розстріляли.

Чоловіки, яких вбили російські окупанти

Книга важка для читання, адже на основі свідчень очевидців тих подій містить описи загибелі невинних людей.

Ольга Степанівна Воробйова – авторка книги, родом з Луганщини. Працювала педагогом понад сорок років. У її творчому доробку десять книг поезії, прози, документалістики, серед яких один художньо-історичний роман. Під час окупації Київщини російськими військами вона весь час перебувала у селищі Ворзель. А після звільнення від загарбників почала збирати свідчення трагічних подій і написала їх у формі нарисів та художніх роздумів, з якими ви можете ознайомитись на сторінках цієї книги.

 Пані Ольга особисто зустрічалася із родичами загиблих та спілкувалася, щоб дізнатися подробиці трагедії. Але попри весь жах описаних подій, книга «Рани землі Бучанської» пронизана любов’ю до рідної землі, до українського народу, який обов’язково переможе в цій війні. Авторка в цьому виданні наголошує: «Війни закінчуються, та залишається пам’ять про спалену землю, про зруйновані села, міста, про кровопролитні сутички, втрати рідних та близьких, почуття братерства та взаємодопомоги. Саме про пам’ять та про не повторення таких жахливих подій і говорять сокровенні сторінки книги».

Книга «Рани землі Бучанської» передана до бібліотеки за сприяння Українського інституту книги.

Два оповідання з цього видання визнали кращими на львівському літературному конкурсі. Його заплановано видати іноземними мовами, аби весь світ дізнався про ті жахіття, які накоїли росіяни.