Історичний роман "Коріятовичі" (Із циклу "Сучасні українські книги")

Микола Мачківський народився в селянській родині. Близькі родичі були репресовані у 1930-х, батько загинув у фашистському концтаборі. Виховувався матір'ю. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені І. Я. Франка .

Журналістський шлях розпочав ще навчаючись заочно в університеті. За своє життя Микола Антонович працював у багатьох газетах та видавництвах кореспондентом, редактором, літредактором.

Разом з кількома науковцями-однодумцями створив музей "Літературна Хмельниччина", був його науковим співробітником. Член Національної спілки письменників України з 1979 року.

Першу поему створив у віці 13 років. У творчому доробку Миколи Мачківського - 13 поетичних збірок, п'ять повістей та шість романів, всього 30 книжок. За написаним у 1997 році романом "Пароль - "Проскурів" було знято документальний фільм.

Сумлінно та з душею письменник підходив до написання біографічної прози, обробляв великі масиви інформації, знаходив листи, фотографії, спогади,створив достовірні, щирі портрети своїх співгромадян.

Створював поезії та художньо-документальну прозу. Володимир Базилевський писав:

"У поезіях Миколи Мачківського є та "мудра простота", якої бракує віршам багатьох наших авторів. І сам він - світла особистість."

"Коріятовичі" - історичний роман. У творі відображено події, що відбувалися в Україні за Литовської доби. Головні персонажі - Коріятовичі, небожі Великого князя литовського Ольгерда, яким він після розгрому татар на Синіх Водах (1362 р.) передав для управління Поділля. На цім терені яскраво розкрилися їхні зодчі, ратні та дипломатичні здібності. У романі, написаному в формі історичного міфу, використано не тільки писемні свідчення, але й фольклорні джерела, що дало письменнику можливість увести до оповіді епізоди неймовірні, напівфантастичні. 

Власне, подається авторська версія життя і діяльності Костянтина (Костантінаса), Юрія (Георгія, Юргіса), Олександра (Александраса) i Федора (Теодораса) Коріятовичів (Карийотовичів), їхнього оточення, версія свіжа і здебільше переконлива, цікава й для науковців, бо спонукає до пошуків на недослідженому полі. 

Напружений, доладно вмотивований сюжет, колоритна, образна мова також, слід сподіватися, прихилять читача до цього.