«Драбина» - роман про рідний дім, тепер обпалений війною

У Видавництві Старого Лева навесні 2023 року вийшла друком книга Євгенії Кузнєцової - української письменниці, перекладачки, авторки роману «Спитайте Мієчку», що так полюбився читачам. Та й не тільки українським, адже у квітні 2022 р. письменницю, нагородили спеціаль­ною відзна­кою Літературної премії Європейського Союзу саме за «Мієчку».

Новий роман письменниці називається «Драбина». Книга написана вже після початку повномасштабного вторгнення і одна з тем, яку порушує в ньому письменниця. це: як жити тим, хто не воює?

Це питання проходить крізь увесь роман, в якому авторка завдяки своїм героям намагається аналізувати поведінку українських біженців і переселенців, фіксує реалії перших тижнів повномасштабного вторгнення.

«Драбина» – роман про проживання війни на відстані, проживання такими різними людьми, але так однаково. Бо кожен ранок українця починається з перевіряння новин, болісно, що весь світ живе як раніше. Особливо, звичайно, бісить те, що більшість громадян рф живе як раніше, переймаючись хіба тим, що за кордоном до них почали гірше ставитися.

Головний герой – айтівець Толік, давно живе в Іспанії й працює онлайн на іноземну компанію. Хлопець щойно придбав будинок і збирався зробити з нього дім своєї мрії, але все змінюється 24 лютого… Його дім стає прихистком для мами, сестри, її подруги і ще двох старших родичів… 

У романі точно передане відчуття вигнання з власного дому, неідеального, але найдорожчого. Коли геть не важить красивий пейзаж довкола, не потрібен комфорт, коли намагаєшся забутися в побутових справах, але щодня якась дрібничка нагадує твоє справжнє, довоєнне життя. Таке, виявляється, щасливе…

В «Драбині» яскраво відчувається любов авторки до кожного героя, двоногого й чотирилапого. З їхніми дивацтвами, травмами й шрамами – довоєнними й воєнними. Як і любов до українців, до наших родин з усіма їхніми «комунікаційними традиціями». Тут теж жива мова, із суржиком, а ще трохи російської від «хароших рускіх».

Ще одна лінія  – про нерозуміння того, що проживають українці, іноземцями, і нашої неможливості до кінця все пояснити, попри намагання. 

А також - війна з відтінком любові… Чи може бути любов не на часі? Чи можна дозволити собі закохуватись у розпал війни, навіть якщо ти в безпеці? Чи не буде потім запізно?..

Роман, «Драбина» Євгенії Кузнєцової легкий і водночас глибокий, сповнений любові до наших людей. Він в певному сенсі також про дім. Тепер – обпалений війною.