Книги – це наша зброя

«Книга не лише передає знання та висловлює емоції –
вона також є джерелом сили»
А. Ріделл

Під час війни проти України російські окупанти вже пошкодили або зруйнували близько 60 бібліотек та майже 4 тисячі бібліотек опинились на тимчасово окупованій території. Загарбники нищать не тільки споруди, а й українські книжки, зокрема твори української літератури та історії. Їх ціль – знищити національну та культурну самоідентифікацію українців.

Але ця історія, нажаль, не нова. Під час другої cвітової війни нацисти, що мали владу, грабували бібліотеки на території Німеччини, а потім на усіх окупованих ними територіях. Кількість знищених і загублених в той час книжок нараховує мільйони примірників.

Книга Андерса Ріделла «Книжкові злодії» змушує по-новому побачити історію другої cвітової війни та історію книжок загалом. Вона дає відповідь на запитання: навіщо нацисти грабували  і вивозили таку велику кількість книг? І мова тут йде не тільки про дорогоцінні екземпляри книг, а й про звичайні романи та збірки оповідань. З якою ціллю створювались цілі загони, які робили «книжкові зачистки»? Які книги вони масово спалювали? Автор в цьому виданні намагається відтворити шлях нацистських книжкових злодіїв і віддати шану тим, хто намагався їм протистояти.

Андерс Ріделл – шведський письменник-публіцист, журналіст та редактор, народився у 1982 році. Дебютував у 2008 році, до цього часу видав сім книжок, серед яких: «Пірати: шведські кінематографісти, що пограбували Голлівуд», «Нуль-нуль: десятиліття, що змінило світ», «Грабіжники. Як нацисти викрадали мистецькі цінності Європи» та інші. Його книги перекладені більше ніж 10 мовами світу та відзначені літературними преміями. «Книжкові злодії» - це надзвичайно інформативна, добре написана та унікальна за своєю тематикою книжка, яка підкріплена цікавим науковим апаратом та ілюстративним матеріалом. Це захоплива суміш детективу та інтелектуальної історії, яка захоплює з перших сторінок.

В наш час важко переоцінити вплив книг на життя людини, книжка набула символічного, навіть сакрального значення. Нація, яка спалює книжки, демонструє свій духовний занепад. Автор видання стверджує:  «Книга не лише передає знання та висловлює емоції – вона також є джерелом сили. Слова можуть бути зброєю і лунати ще довго після того, як стихне гуркіт артилерії. Вони можуть бути не тільки зброєю пропаганди – а й спогадами. Той, хто володіє словом, не лише має силу тлумачити написане, а й здатен сам писати історію».