Бо болить… Як вийти із жаху війни і залишитися людиною. Реальна історія колишньої військової УПА – Анни Попович

Кожний рік Україна відзначає День Героїв – день пам’яті українців, що присвятили себе боротьбі за незалежність нашої країни. Однією з таких борчинь була Ганна Попович (псевдо «Ружа») – військова Української Повстанської Армії, відома як зв’язкова куреню «Довбуша». Їй судилося стати символом незборимості української нації.

Про Ганну Попович знято два біографічних фільми: "Хроніка Української Повстанської Армії 1942-1954" та "Жива". В обох фільмах вона брала безпосередню участь.

У 2023 році у видавництві «Брустури» вийшов документальний роман української письменниці Євгенії Сенік - «Бо болить».

Ця книга про сучасне й минуле, книга роздумів та пошуків, історії втрат та складних життєвих випробувань у долях двох жінок, що несподівано переплелися. Акурат за 10 років до повномасштабного вторгнення авторка знайомиться з Ганною Попович, учасницею українського національно-визвольного руху середини ХХ століття. Їхні бесіди для документального фільму про Українську повстанську армію надихнули Євгенію на написання роману. Проте Революція Гідності, події 2014 року, початок війни на Сході внесли свої корективи в процес створення книги та змінили, як зізнається авторка, її початковий задум. Адже в один момент зі слухачів та спостерігачів ми всі стали учасниками боротьби за власну державність та незалежність.

Життя партизанки УПА Ганни Попович сповнене горя, болю, втрат, незламності, віри у краще. Живі розповіді Ганни у книзі чергуються з переживаннями та болем Євгенії. Кожна у своєму часі та просторі любила, страждала та втрачала. І кожній із них важливо бути почутою. Бо війна — це одна велика трагедія і мільйони особистих трагедій, що болітимуть нам ще не одне покоління. 

То як вийти із жаху війни й залишитися людиною? Це важко визначити, бо ніхто з нас ще не вийшов із цього пекла, але є те, що нам хотіли донести Ганна Попович і авторка книги Євгенія Сенік: потрібно зрощувати свою внутрішню силу, прийняти те, що сталося і не здаватися. Робити те, що можеш на своєму місці. Повсякчас вірити в те, що робиш і не зраджувати себе і своїх.

Коротко про авторку

Євгенія Сенік (1986 р.) – письменниця родом із невеликого містечка Лутугіно, що на Луганщині. Авторка книжок «Przepraszam», «Письмовий стіл», «Країна У, або Казки чужим дітям». Учасниця багатьох мистецьких резиденцій і літературних заходів у Швейцарії та Франції. У своїх творах приділяє багато уваги соціально-психологічним питанням. Зараз із чоловіком і донькою проживає у Швейцарії.