Андрій Курков і його книги

Інтелектуальна й естетична відвага письменника

Через два тижні після нападу Росії на Україну Андрій Курков у своєму «Щоденнику вторгнення» зазначає: “Я здригаюся, поки пишу ці слова, але все одно це роблю: Або Україна буде вільною, незалежною і європейською, або її не буде взагалі”.

Андрій Курков — український письменник, журналіст, кіносценарист, колишній президент Українського PEN. Автор романів та повістей «Бикфордов мир» (1993), «Приятель покойника» (1995), «Пикник на льду» (1996), «Последняя любовь президента» (2004), «Ночной молочник» (2007), «Львовская гастроль Джими Хендрикса» (2012), «Щоденник Майдану» (2015), «Сірі бджоли» (2018), «Щоденник агресії» (2022), а також книжок оповідань, творів для дітей та сценаріїв до 20 документальних та художніх фільмів. Його твори перекладені понад 40 мовами світу.

Книжки автора потрапили до топ-десятки європейських бестселерів. Так у 2022 році його роман «Сірі бджоли» було відзначено престижною літературною нагородою — Національною премією Медічі (Франція) за найкращий закордонний твір, в тому ж році він також стає переможцем американської Національної премії гуртка книжкових критиків (National Book Critics Circle Award).

24 лютого 2022 року знаменує собою глибокий історичний та політичний перелом і більшості людей стає зрозуміло, що відповідальність за захист України від знищення, має нести весь цивілізований світ. Але глибшого розуміння того, що стоїть на кону у цій війні, усе ще бракує. Тому Курков ставить собі за мету боротися з поширеним незнанням історії та культури України, з яким він зіштовхується в західних суспільствах. Він прагне розповісти людям про складне і болюче минуле і сьогодення цієї багатонаціональної і мультикультурної країни.

Молодіжна бібліотека представляє два останні твори письменника, що були написані після початку загарбницької війни РФ проти України.

У 2018 році видавництво «Фоліо» видає роман «Сірі бджоли». Це дуже теплий твір, незважаючи на реалії, в яких живе головний герой роману. Ця книга не зосереджена на бойових діях, вона про людські відносини, про те, як важливо залишатися людиною і як в будь-якій ситуації можна знаходити щось світле.

Курков, Андрій. Сірі бджоли [Текст]: Роман / Курков, Андрій; Худож.-оформлювач О.Гугалова-Мєшкова. - Харків: Фоліо, 2023. - 300 с. - (Великий роман).

У селі Мала Староградівка, яке знаходиться в так званій сірій зоні, залишилися жити лише двоє  - пенсіонер сорока дев'яти років  Сергій Сергійович і його колишній однокласник Пашка. І вони, маючи абсолютно протилежні погляди на життя, змушені миритися, хоча до одного заходять в гості українські військові, а до іншого - сепаратисти. Головна турбота Сергійовича - як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл - всі шість вуликів. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни. Зібравшись у дорогу, бджоляр і сам поки не уявляє, які випробування чекають на нього і на його бджіл. Після не зовсім вдалої зупинки біля Запоріжжя він вирішує їхати з бджолами до  Криму, до татарина, з яким познайомився понад двадцять років тому на з'їзді бджолярів. Він навіть уявити собі не може, що літо, проведене в Криму, навчить його не довіряти не тільки людям, а й власним бджолам

Після 24 лютого 2022 року письменник пише книгу «Щоденник агресії» (німецький переклад - “Tagebuch einer Invasion”), за яку отримує премію ім. Софі та Ганса Шоль.

Мета та завдання премії — щорічне відзначення найновішої книжки, яка є свідченням духовної незалежності, сприяє утвердженню громадянської свободи, моральної, інтелектуальної та естетичної відваги, а також створює важливі імпульси для формування відповідальної сучасної свідомості.

Курков, Андрій.  Щоденник агресії  [Текст]: Літературно-художнє видання / Курков, Андрій; Пер. укр. Ю.Козлової; Худож.-оформлювач О.Гугалова-Мєшкова. - Харків: Фоліо, 2023. - 256 с. - (Воєнні щоденники).

Двадцять четвертого лютого 2022 року письменник Андрій Курков нічого не написав. І в наступні кілька днів теж. Етнічному росіянинові, який усе своє життя провів у Києві, загрожувала така сама небезпека, як і решті українців. Бо в його світогляді, поведінці й ставленні до дійсності превалює світогляд і поведінка українських козаків XVI століття, коли Україна ще не була частиною Російської імперії, а свобода для українців була ціннішою за золото. Війна вирвала письменника з рідного київського дому й зробила одним з мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Він відкрив ноутбук тільки в Ужгороді, щоб відшукати передчуття війни у текстах, написаних за останні два місяці. І знайшов більше, ніж очікував. Вони, а також воєнні нотатки й есеї, стали щоденником, який розповідає про його особисте бачення війни. Письменник каже, що це «не просто хроніка російської агресії в Україні, а хроніка того, як нав’язана Росією війна – і спроба знищити незалежну Україну – призвела до зміцнення української національної ідентичності. Війна дала змогу світові краще пізнати Україну і навчила сприймати її як одну з європейських держав».