«Екологічна безпека – основа національної безпеки»
До всесвітнього дня навколишнього середовища
Тематичний бібліографічний покажчик
- Вступ
- Законодавчі документи
- Водні ресурси
- Стан ґрунтів
- Забруднення довкілля побутовими відходами
- Охорона довкілля
- Екологія і тварини
- Екологія і рослини
- Охорона атмосфери
- Забруднення довкілля атомними електростанціями
- Інтернет-ресурси
З нагоди «Дня довкілля» пропонуємо Вам ознайомитись із новинкою серії :
«Екологічна безпека – основа національної безпеки». До всесвітнього дня навколишнього середовища
До випуску увійшли матеріали, що найбільш турбують суспільство і особливо молодь.
Матеріали підібрані за такими розділами:
водні ресурси, стан ґрунтів, забруднення довкілля побутовими відходами, охорона довкілля, екологія і тварини, екологія і рослини, охорона атмосфери, забруднення довкілля атомними електростанціями.
У покажчику вміщено статті з періодичних видань, що стосуються питань екологічної безпеки та охорони і збереження довкілля. Література по цій темі пдібрана із фондів бібліотеки (за період з 1.01.08 по 30.05.09)
Видання ілюстроване.
Основні джерела добору матеріалу - каталоги та картотеки МСМБ „Молода гвардія”, Інтернет-ресурси.
Бібліографічний опис здійснено згідно з чинними державними стандартами.
У списку зафіксовано 97 позицій з 14 джерел інформації.
Бібліографічний опис відповідає чинним державним стандартам та розмішений в алфавітному порядку.
Видання розраховане на широке коло користувачів: молодь, студентів, школярів, вчителів загальноосвітніх шкіл, викладачів, працівників бібліотек та інформаційних служб.
Не будьте байдужі до проблем навколишнього середовища!
15 000 молодих людей в усьому світі активно діють щоб зробити цей світ кращим. Прогресивна молодь об’єднана Міжнародною Мережею Екоклубів реалізовує проекти задля вирішення проблем місцевих громад та довкілля. Настав час для України створити Національну мережу та увійти до Міжнародної родини Екоклубів. ( http://www.ecoclubes.opus.org.pl/)
В результаті антропогенної діяльності людини відбуваються значні зміни в навколишньому середовищі. А зміни довкілля впливають на всю екосистему на землі. Так при регулярних надходженнях забруднювачів в атмосферу, наприклад, вздовж автомобільних трас, або поблизу промислових підприємств, концентрація полютантів протягом доби часто перевищує фонову концентрацію, доходячи до гранично допустимої концентрації статистичної, а часто і вище. В таких умовах мають місце регулярне руйнування клітинних мембран покривних тканин листків рослин. Порушуються процеси метаболізму, рослини хворіють і гинуть (від засухи і відмирання коріння) незалежно від виду. Газостійких рослин немає. Рослини не взмозі жити при концентраціях, що перевищують гранично допустимі. (Газоустойчивость биосистем. Юдин Ю.Н. Клюкина Л.К.)
В результаті дії підприємств і викидів в атмосферу відходів виробництва створюються парникові гази, що в свою чергу впливають на оточуюче середовище.
На карті представлена якість перетворення оточуючого середовища до 2010 року.
Червоним кольором відмічені зони Землі, які найбільш сильно підпадуть під кліматичні зміни, а також будуть зазнавати найбільший антропогенний тягар. Все це призведе до зникнення багатьох аборигенних видів живих організмів.
З 2000 року збільшилась кислотність води Світового океану у 10 разів.
Спостереження за змінами кислотності вод Світового океану, що проводилися з 2000 року у берегів штату Вашингтон, вказують на 10 кратне збільшення у воді концентрації ву-гільної кислоти, що випереджає навіть самі смілі прогнози кліматичних змін.
Вугільна кислота утворюється внаслідок розчинення атмосферного СО2 в солоній морській воді.
Збільшення емісії СО2 в атмосферу Землі, за останні 200 років визвало збільшення кислотності вод океанів на 30%, що представляє більшу небезпеку для існування багатьох живих організмів.
Лабораторні дослідження показують, що збільшення кислотності морської води не сприятливо позначаються на раковинах молюсків, а також екзоскелеті коралів. Вони зазвичай «разъедаются» вуглецевою кислотою http://www.priroda.su/
А це в свою чергу приводить до зменшення постачання кисню яким ми дихаємо.
Хочу заспокоїти тих, хто у зв'язку з глобальним потеплінням тривожно очікує катастроф планетарного рівня. Подібне Україні не загрожує, бо вона ще задовго до світових катаклізмів потоне у ... власному побутовому смітті. І це не страшилки, не гіперболізації чи авторські фантазії, а, на жаль, сумні перспективи надто близького майбутнього.
Проблема загалом не нова. Час від часу її порушують екологи, керівники місцевої виконавчої влади, представники громадськості, навіть деякі далекоглядні господарники. Коли ж на сполох вдарили чільні повпреди відомства, яке у принципі не має прямого стосунку до нашого забрудненого довкілля, стало очевидно: справи тут настільки кепські, що зволікання смерті подібне. Тому вже сьогодні, засукавши рукави, слід негайно рятувати його будь-якими засобами. Навіть вдаючись до не надто популярних. Мається на увазі нещодавно оприлюднені у ЗМІ наміри Міністерства з питань житлово-комунального господарства запровадити податок з фізичних осіб на сміття та вимагати відповідних відрахувань з виробників упаковок і енергонебезпечних, як вказано у прес-релізі, товарів. Що ж, допекло!
Екоклуб Зелена хвиля http://ecoclub.kiev.ua/
Сміття - неминучий продукт життєдіяльності людини. У середньому мешканець великого міста щодня викидає його 1-2 кг. Спробуйте підрахувати, скільки цього добра накопичується впродовж дня із усього міста, а за рік? Та додайте до цього величезні обсяги відходів промислових... Підраховано: щорічно жителі України виробляють 11 млн. кубометрів побутових відходів, вони займають 260 тисяч гектарів - приблизно таку ж площу, як держава Люксембург.
Ми звикли терпіти, відвертати в сторону очі, що сльозяться від диму, що йде від смітників, які горять. Невже ми дійсно не розуміємо того, що це ненормально?
При спалюванні побутового сміття основним компонентом диму є чадний газ (СО), причому концентрація його може бути дуже високою. Він хімічно активний і небезпечний для людини, бо дуже легко з’єднується з гемоглобіном крові, блокує доставку кисню до тканин, внаслідок чого наступає отруєння. Окрім цього, в туманні дні вогнища створюють свого роду «смог» (мікрочастинки, які виділяються при неповному горінні сміття, зв’язуються з водяною парою) - дуже небезпечний для організму людини. Чим менша частинка, тим швидше вона проникає до легень і відповідно більшу шкоду може нанести. Дуже небезпечно спалювати плівки, синтетичні матеріали (поролон, який часто використовується для наповнення матраців, диванів, крісел, виготовлення килимків, пінопласт), при горінні яких виділяються ціаніди, до речі, вони у більшості випадках і є причиною загибелі людей під час побутових пожеж. (Газета «День» №28 від15 лютого 2008)
В основу формування державної екологічної політики покладено принцип, згідно якому екологічна безпека стає важливим елементом і складовою національної безпеки держави. Положення, що розвиває цей принцип, було закріплене Конституцією України («Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.» ст. 50) та цілим пакетом законів і документів.
Конституція України: Текст Основного закону з офіційними тлумаченнями Конституційного Суду/ Огл. і комент. В.Ф.Погорілка та В.Л.Федоренка – К.: Наук. Думка, 2006 -210 с.
Закони України:
«Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII
«Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року №45/95-ВР
«Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року N 2456-XII
«Про охорону атмосферного повітря» від16 жовтня 1992 року N 2707-XII
«Про тваринний світ» від 3 березня 1993 року N 3041-XII
«Про енергозбереження» від 1 липня 1994 року N 74/94 ВР
«Про поводження з радіоактивними відходами» від 30 червня 1995 року N 255/95-ВР
«Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року N 791а-XII
«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII
Розроблені Міністерством охорони довкілля і ядерної безпеки України Концепція і «Основні напрямки державної екологічної політики Україні в галузі охорони оточуючого середовища, природокористування і забезпечення екологічної безпеки» оприділили цілі, пріоритетні завдання, механізми їх реалізації і направлення гармонізації екологічної політики України з європейським екологічним процесом.
Ціль природоохоронної діяльності – в досягненні оптимального балансу між шкідливими для оточуючого середовища наслідками, супроводжуючих розвиток суспільства, і потенційними можливостями природних ресурсів до самовідновлення.
Еко.portal.lviv.ua
Картинка з натури
Шматок природи, що охороняється законом (такі зелені смуги з’єднують між собою заказники для вільного пересування тварин) ущент засипаний кучугурами відходів. Причому не лише побутових, а переважно будівельних! Тобто гори азбест-тових плит, автомобільних покришок, скловати, руберойду, відпрацьованих балонів з–під монтажної піни, поліхлорвініл-лових матеріалів тут навалено просто на березі. Більше того, ними вже встигли засипати невелике озеро, що прилягає до річки, а подекуди і її саму. Місцеві жителі від такого сусідства давно не в захваті. Через те, що на березі постійно щось зсипа-ють та спалюють, вони не можуть вивісити на вулиці випрану білизну - біле одразу стає сірим. До того ж усім цим доводиться дихати. Вони також розуміють, що новобудови, які невдовзі тут з’являться, перекриють шлях до річки, і тоді про улюблені з дитинства місця відпочинку доведеться забути назавжди. Для сухопутного Харкова - це неабияка втрата.
Якщо вже зараз не припинити майбутнє будівництво й не очистити берег річки Уди, кажуть фахівці, Харків матиме на своїй околиці екологічну бомбу, наслідки вибуху якої важко навіть уявити.
Причому не тільки Харків. Академік Олексій Кашуба каже, що Уди поблизу Чугуєва впадає в Сіверський Донець, який за без-печує водою 70 відсотків населених пунктів Донбасу, бо там власних водоймищ фактично немає. Аргументуючи причи-ну свого застереження, він навів такий приклад. У 1980 році на Харківщині поблизу Первомайського хімкомбінату побудували спеціальні споруди глибиною три кілометри, в які почали зака-чувати відпрацьовану воду. Геологи дали добро на цей об’єкт тому, що, за їхньою інформацією, там знайшлася «лінза» - за-крита порожнина, яка не контактує з підземними водами. Але вже через деякий час роботу очисних споруд довелося зупинити - в криницях жителів Ростовської області знайшли повний склад хімічних елементів, що потрапляли з водою до так званої закритої «лінзи».
Зашморг для річки
Поява будмайданчиків бі-ля заплави харківської річки Уди може спричинити вели- ку екологічну катастрофу Харківські екологи б’ють на сполох. Невідомі підприєм- ці почали звозити на берег річки Уди будівельне сміття. Усе, що горить, вони спалюють, на решту нагортають землю. Як почне теплішати, канцерогенні рештки можуть потрапити до річки. І оскільки Уди впадає у Сіверський Донець, з якого п’є воду фактично весь Донбас, передбачити наслідки такої діяльності, в принципі, неважко.
http://www.priroda.su/ Лариса Салімонович «Україна Молода»
Антіпова А. Питна вода вартістю в 1 мільярд: складна ситуація з водопостачанням склалася сьогодні в Східному Донбасі. Як її можна вирішити? / А. Антіпова // Голос України. - 2008. - 18 лип.(№134). - С. 9.
Бірюкова І. Києву загрожує екологічна катастрофа: через аварійність Бортницької станції аерації у Дніпро можуть потрапити нечистоти / І. Бірюкова// День. - 2008. - 21 лют.(№32). - С.2. Про це кореспонденту «Дня» повідомили у ВАТ АК «Київводоканал». Лихо може статися через те, що Бортницька станція аерації сьогодні перебуває в аварійному стані й будь-коли може трапитися так, що стічні води разом із нечистотами потраплять у річку.
Бобер Н. Чи стане Дністер солоним?: частина Західної України може залишитися без питної води через відходи з Калуша / Н. Бобер // День. - 2008. - 20 трав.(№86). - С.6. Екологічні проблеми Калуша можуть призвести до міжнародної екологічної катастрофи, стверджують науковці. Адже в часи, коли містечко було потужним промисловим центром Радянського Союзу, тут накопичилося надто багато «чинників екологічної нестабільності». Наддержава розпалася, структура з потужних підприємств, що давали надприбутки, - розсипалася, залишивши тільки екологічні біди, з якими калушани дати собі раду неспроможні.
Горбань Н. Сасик благає SOS!: на Одещині - зона екологічного лиха / Н. Горбань// День. - 2008. - 21 серп.(№149). - С. 6. Якщо в державі - безвідповідальні політики, відповідальним стає народ, вирішили жителі сіл, розташованих неподалік лиману-водосховища Сасик. Вони готові лопатами розкопувати дамбу, що її 30 років тому звели меліоратори-служаки комуністичної машини. Лиман перетворили на водосховище, що й призвело до екологічного лиха. Тут гине риба, від раку помирають дорослі та діти. Влада ж не поспішає рятувати регіон та виправляти давні помилки.
Галаур С. Підклали "бомбу"...: одна з малих річок Харкова - Уди знаходиться на межі екологічної катастрофи В її заплаві з'явилися будівельні майданчики, а на берегах виросли величезні гори сміття, у якому безліч відходів, що містять канцерогенні речовини. З настанням тепла вони, як стверджують фахівці, можуть потрапити до річки / С. Галаур// Урядовий кур'єр. - 2008. - 21 лют. (№34). - С.12.
Горщарук П. Волинське поозер'я: Волинь споконвіків славиться водними багатствами. І це закономірно, адже частина області належить до зони Полісся, що характеризується рівнинним рельєфом, значними атмосферними опадами і сповільненим стоком, заболоченістю річкових долин, високим рівнем ґрунтових вод. За таких природних умов сформувався неповторний Поліський ландшафт з унікальними водоймами, фауною та флорою / П. Горщарук // Сільські вісті. - 2009. - 22 квіт.(№44). - С. 2.
Кас'яненко М. .«Мазутна міна» оживає...: екологи стверджують, що вже в березні Південний берег Криму вкриють нафтові плями / М. Кас'яненко // День. - 2008. - 12 лют.(№25). - С.2. Нафтопродукти, що залишилися на дні Чорного моря після аварії танкерів у Керченській протоці, гарантовано спливуть і будуть викинуті на кримський берег вже в березні, - про це на прес-конференції в Сімферополі заявив голова Кримської республіканської Асоціації «Экология и мир» Віктор Тарасенко.
Касьяненко М. Плюс п’ять градусів... і катастрофа!: загроза забруднення Чорного й Азовського морів не ліквідується, бо Мінприроди зберігає «речові докази» корабельної аварії? / М. Касьяненко// День. - 2008. - 19 берез.(№50). - С. 6. Кримське ДУ МНС України цими днями не припиняє періодичний збір плям нафтопродуктів, що викидаються на берег Керченського півострова через прогрівання морської води.
Миколюк О. Час взятися за воду: уряд планує виділити 50 мільйонів гривень на нову програму / О. Миколюк // День. - 2008. - 15 лип.(№122). - С. 1, 2. «День» неодноразово приділяв увагу забрудненню води в Україні, проблемі, яку воду можна вважати питною: водопровідну, артезіанську чи куплену, також - далеким від досконалості очисним спорудам, застарілим державним стандартам, за якими визначається хімічний та бактеріальний склад води, яку ми вживаємо. Питна вода - це велика проблема для України, і щороку вона набуває більшої актуальності.
Погребняк Л. Що нам можуть дати «зелені інвестиції»: Україна готова до торгівлі власними квотами на викид вуглекислого газу / Л. Погребняк// День. - 2008. - 22 лип.(№127). - С. 3. Днями уряди України та Японії підписали Меморандум про співпрацю щодо впровадження Рамкової конвенції ООН про зміни клімату і Кіотського проколу до неї. Підписання даного документа відкриває для України нові можливості залучення так званих зелених інвестицій і реалізації спільних проектів в рамках цiєї співпраці
Сандул В. Невже голубі артерії стануть чорними? / В. Сандул // Урядовий кур'єр. - 2008. - 19 січ.(№11). - С.13. Про втілення "Національної програми оздоровлення Дніпра і поліпшення якості питної води"
Сулима С. «Настав час з повагою ставитися до природи» / С. Сулима // Голос України. - 2008. - 12 серп.(№151). - С. 1, 3. Нині точиться багато розмов стосовно того, що трапилося. Перш за все в жахливих наслідках стихійного лиха звинувачують тих, хто безоглядно вирубував карпатські ліси; тих, хто масово роздавав квоти на вибірку річкової гальки та піску, хто змінював русла річок та знищував природні острови, які були захистом для опор мостів. Чути нарікання і на керівництво Дністровської ГАЕС, яке не розпорядилося скидати воду навіть тоді, коли ситуація в гірських районах стала критичною.
Трибушная Е. Море волнуется раз: ученые признали, что волны-убийцы, ломающие непотопляемые танкера, как щепки, пополам, существуют. Однако объяснить их природу и предупреждать об их появлении исследователи пока не в силах / Е. Трибушная // Корреспондент. - 2008. - №3. - С.52-54. Хвилі-вбивці
Філіпенко І. Битва за Дунай триває: екологи судяться з Міністерством природи через будівництво каналу «Дунай-Чорне море» / І. Філіпенко // День. - 2008. - 6 черв.(№99). - С. 20. У розвитку судноплавних шляхів зацікавлена кожна держава. Україна - не виняток. Але маючи вихід аж до двох морів - Чорного та Азовського - поки що не має жодного власного судноплавного каналу. Як переконані експерти, йдеться не тільки про національні інтереси, а й про джерело додаткових прибутків. П’ять років тому Міністерство транспорту України все-таки розпочало будівництво першого судноплавного каналу «Дунай - Чорне море». Завершити його обіцяли ще у 2004 році, чого так і не зробили. Нині спорудження каналу просувається повільними темпами…
Філіпенко Про «чистоту» експерименту: вчені назвали основних забруднювачів Дунаю / І. Філіпенко// День. - 2008. - 19 лип.(№126). - С. 1. Днями Всесвітній фонд природи WWF та Дунайський біосферний заповідник провели акцію «Дунай, де чий подарунок, дізнайся!» Основне її завдання - з’ясувати, які країни Європи найбільше засмічують Дунай, ріку міжнародного значення. Для України результати акції виявилися невтішними: за даними WWF, 23,5% сміття потрапляє в дельту ріки від нашої держави. Приблизно така ж сама кількість відходів (23%) припадає на долю Румунії. Але дехто з науковців зауважує: чи можна робити такі глобальні висновки на основі рейду, проведеного на прибережній смузі завдовжки всього півкілометра (для рейду обрали дельту Дунаю поблизу заповідника)?
Загрозу світового голоду посилює деградація ґрунтів
Чергове дослідження довело, що в недалекому май-бутньому людство може зіткнутися з проблемою го-лоду. Майже четверта частина ґрунтів планети пере-буває в стані деградації, що істотно знижує можливості людства прогодувати себе.
Спроби оцінити стан ґрунту, основи основ існування людства, вживаються останні три десятиліття у рамках програми Глобальні Оцінки деградації ґрунтів.
Ці оцінки базуються на експертних висновках фахівців. У 2008 році Програма повідомила, що в процесі деградації - поступового зниження родючості - знаходиться 15% ґрунтів. Нове дослідження на цю тему опубліковано неурядовим фондом ISRIC - World Soil Information дало набагато більш негативні результати. Основою цього методу оцінки став аналіз супутникових фотографій поверхні землі за період з 1981 по 2003 рік. Як виявилося, в стані деградації нині перебувають 24% ґрунтів. Автори дослідження, яке опублікував журнал Soil Use and Management, стверджують, що причиною цього процесу є нерозумне використання сільськогосподарських земель і різні природні процеси.
Нині в найгіршому становищі перебувають ґрунти Африки на південь від екватора, Південно-Східна Азія і Південний Китай. Більш за все страждають (тобто, деградували більше половини їх ґрунтів) такі держави, як Конго, Заїр, М`янма (Бірма), Малайзія, Таїланд, обидві Кореї, Індонезія тощо. Найбільше цей процес позначається на становищі населення (тобто, в постраждалих районах щільність населення найвища) - в Китаї, Індії, Індонезії, Бангладеш та Бразилії. У цілому, 19% ґрунтів, що деградують, використовуються для вирощування зернових культур.
Нагадаємо, науковий консультант уряду Великобританії нещодавно оприлюднив прогноз, згідно з яким зростання населення планети вже до 2030 року призведе до небувалого поєднання світових проблем, коли продовольство, енергія і вода опиняться в дефіциті.
КорреспонденТ.net
http://еко.portal.lviv.ua/
Глобальне потепліня змінює структуру грунту. В грунті міститься CO2 в 2-а рази больше, ніж в атмосфері планети, але по справжньому зараз вчені приділяють недостатньо уваги вивченню цього компоненту неживої природи. До цього часу не відомо, як поводитимуться депоновані запаси вуглецю грунтів в умовах зміни клімату.
СО2 насамперед міститься в грунті, що не розкладається в органиці- гумусі, це відіграє ключову роль в родючості грунту, а також її ерозійної сталості. Вчені університету Торонто, Скарборо провели експеримент. Протягом року за допомогою електродів прогрівали ділянки землі і виявили значні втрати гумусованого CO2 внаслідок її нагрівання.
Крім того, прогрівання грунту корінним чином змінює видовий склад живих організмів грунту (бактерій, грибів, безхребетних), що в свою чергу змінює хімічний склад грунту і його молекулярну структуру.
http://www.priroda.su/
Гетьман В. Красо України, Подiлля!: на жаль, тут лише 0,9% території віддано під заповідники / В. Гетьман// День. - 2008. - 29 лют.(№38). - С.7. Подільська височина - перлина на рельєфній карті України. У її межах багато цікавих природно-заповідних територій, зокрема, заказників у межах тієї ж Вінницької області. Та вони малі за площею, а серйозного об’єкта природно-заповідного фонду (ПЗФ): національного природного парку, природного чи біосферного заповідника тут немає - за рівнем сільськогосподарського освоєння Вінничина не відстає від таких «антропогенних» областей як Дніпропетровська, Кіровоградська, де відсоток розораності зашкалює - за 90 (у США в цілому - 17,3%
Пуговиця М. Ніж у чорнозем: за рік із полів України вимивається та видувається близько 600 мільйонів тонн грунту. в тому числі понад 20 мільйонів тонн гумусу - основи основ родючості / М. Пуговиця // Урядовий кур'єр. - 2008. - 11 лист.(№211). - С. 8-9. "Дуже добру і чисту" воду тисячоліттями несли Дніпро, Дунай, Дністер, Донець, Десна, несли їхні менші посестри. Проте басейни майже всіх річок належать до забруднених і дуже забруднених. Кожна річка своїм горем напхана, але всі вони мають спільного воррога - плуг. Напівмертві річки уже не виконують свого природного призначення - напувати землю.
Скорченко В. Знепилення грунтових і щепневих дорожних покриттів / В. Скорченко // Безпека життєдіяльності. - 20085.-січ.(№1). - С.6-10.
Забруднення довкілля побутовими відходами
Україна поступово, але впевнено перетворюється на головний смітник Європи.
Щорічно кількість сміття в країні збільшується на мільярд тонн. Під різноманітні полігони та звалища для його зберігання вже відведено понад 160 тисяч гектарів. І дихати сморідом, який розповсюджується від звалищ, - прерогатива мешканців прилеглих до смітників сіл та міст. Що таке свіже повітря, вони вже й призабули, адже з року в рік купи сміття навпроти їхніх будинків перетворюються на справжнісінькі гори...Охорона довкілля та створення безпечних умов для життєдіяльності населення країни - одне з головних завдань, які офіційно поставила перед собою Україна. Такі наміри звучать красиво, цивілізовано та справді по-європейському. Але реальні цифри стосовно реалізації таких цілей просто жахають.
Із накопичених за рік понад 50 мільйонів кубічних метрів твердих побутових відходів (ТПВ) повторну переробку прохо дять лише 3%. Решта звалюється на полігонах, які не відпові-дають жодним екологічним вимогам. Потужності більшості сміттєвих осередків вже вичерпали свій ресурс: 242 з них недіючі, 248 - перевантажені, а більш як 1100 не відповідають нормам екологічної безпеки. Майже на всіх відсутня система утилізації фільтрату, що збільшує ризик техногенної небезпеки цих об’єк-тів. Неналежним чином проводиться рекультивація звалищ. У містах для ТПВ створюють хоч якісь полігони. У приватному ж секторі, на селі, цим питанням дуже не переймаються. У кращ-ому випадку з’являються несанкціоновані звалища (сьогодні їх близько 3300), у гіршому - відходи звалюють у лісосмуги.У цій ситуації радує одне - критичність ситуації нарешті помітили вищі керманичі держави. Так, Президент Віктор Ющенко надіслав до уряду листа, в якому вимагає до середини ли-стопада обновити та профі-нансувати програму поводжен-ня з твердими побутовими від-ходами (попередню держпро-граму було розроблено 2004 року). Зміни в ній повинні сто-суватися запровадження роз-дільного збирання ТПВ та дер жавної підтримки використання сучасних екологічно безпечних тех-нологій, їхньої переробки, утилізації, створення механізмів дієвого контролю за порушеннями у цій сфері.
Ситуація не просто критична - вона кризова, вважає перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Більшість полігонів побутового сміття, які утворилися навколо великих та малих міст, не облаштовано. «Вони непридатні для зберігання великої кількості відходів. У кращому випадку там існує глиняний замок, тобто така основа, яка не дозволяє постійно проникати фільтратам у підземні чи грунтові води.... Облаштовані ж під зберігання сміття полігони забруднюють атмосферу величезною кількістю біогазу, який виділяється від сміття. Крім того, ускладнюють ситуацію навмисні підпали смітників працівниками служб, які їх обслуговують. Вони не хочуть утилізувати та переробляти сміття, а зменшувати масу побутових відходів потрібно», - додає свої аргументи Тимочко. При спалюванні ж змішаного сміття (з пластику, біологічного сміття, паперу, тканини) у повітря викидається діоксин, який сприяє розвитку онкологічних захворювань.Ще до президентських зауважень «за» розв’язання сміттєвого питання висловилася і Юлія Тимошенко. «Уряд доручив до 1 вересня підготувати проект закону, відпрацювати всі нормативні акти... Буде заборонено спалювання сміття на смітниках. Буде побудовано спеціальні системи пільг та фінансування для тих підприємств, що перероблятимуть побутове сміття за такими технологіями, що взагалі відходів не мають (роблять потім синтетичне паливо, будівельні матеріали, вторинну сировину)», - апелювала Тимошенко.
Експерти пояснюють критичність ситуації зі сміттям браком коштів з держбюджету на такі цілі. Місцеві ж органи влади, яким на плечі скинули частину фінансування сміттєвої програми, якщо й уривають зі своєї казни грошей, то не без користі для себе. До того ж, «місцева влада притягує до країни технології, які застаріли та в Європі не використовуються. Наприклад, спалювальні заводи». Нещодавно експерти Всеукраїнської екологічної ліги побували у Японії, де познайомилися із сміттєпереробними заводами, які жодних відходів ні у повітря, ні у воду, ні у землю не викидають. Будівництво кожного з п’яти таких заводів коштувало місту по 80 мільйонів євро. «Якщо до нас тягнуть з Європи за $150 мільйонів сміттєспалювальний завод, то я вважаю, що Києву вигідніше придбати завод японського зразка», — аргументує Тимочко.
Наталія Білоусовава, «День» Гроші на сміття
Сміття в Україні - це проблема, яка з кожним роком лише загострюється. Так, за 1999 рік 50 мільйонів українців викинули близько 26 мільйонів кубічних метрів сміття, а вже за 2007-й 46 мільйонів наших громадян досягли позначки 53 мільйони куб. м твердих побутових відходів.
Такі темпи зростання об’ємів сміття, однак, не сприяють розвитку методів його переробки та утилізації. Як наслідок, понад 90% твердих побутових відходів доведеться захороняти на полігонах і звалищах. Хоча все могло б бути по-іншому. Досвід європейських країн показує, що завдяки налагодженій системі утилізації можна не тільки вирішувати проблему накопичення сміття, але й заробляти на цьому.
Все починається з кожного домашнього господарства, де різні види сміття викидають у відповідні контейнери. Далі сортувальні заводи відбирають для вторинної сировини до половини відходів і продають її підприємствам для виготовлення нових товарів чи упаковок. І лише зовсім непридатне для переробки сміття захороняють на полігонах або спалюють. Ольга Гнатів журналу Новинар
Білоусова Н.Сміттєва навала: Україна поступово, але впев-нено перетворюється на головний смітник Європи / Н. Білоу-сова // День. - 2008. - 20 серп.(№148). - С. 5. Щорічно кількість сміття в країні збільшується на мільярд тонн. Під різноманітні полігони та звалища для його зберігання вже відведено понад 160 тисяч гектарів. І дихати сморідом, який розповсюджується від звалищ, - прерогатива мешканців прилеглих до смітників сіл та міст
Лисак І. Чи розгребемо ?. засміченість України вже стала хворобою, яку потрібно комплексно лікувати / І. Лисак // День. - 2008. - 5 бер.(№41). - С.6. Україні в майбутньому, та ще й у найближчому, загрожує не стільки політична криза, скільки криза, пов’язана з накопиченням сміття: монстр із тисячами облич з етикетками від провідних світових брендів
Пекний О. За кілька років країна перетвориться на суціль-ний смітник: для українських міст побутові відходи перет-ворилися на величезну проблему. Адже наявні смітники-полі-гони переповнені. Значна їх кількість уже вичерпала свій термін експлуатації / О. Пекний // Голос України. - 2008. - 16 січ.(№7). - С.4. Проблеми з сміттям в Україні
Рихлівський І. Кіловати і гігакалорії - на звалищі: у 50-х роках минулого століття в містах України почав зароджуватись «цивілізований спосіб» утилізації побутових твердих відходів (ПТВ) у вигляді організованих на околицях звалищ, які назвали санітарними полігонами. До цього кожен позбавлявся від сміття на свій розсуд. Хто накопичував, а потім вивозив у яри, лісосмуги, ліс, інші закопували його на власному обійсті. Звісно, за обладнанням і культурою обслуговування санітарні полігони не відповідали технічним нормам. Проте цінний досвід зумовив наприкінці 60-х початку 70-х на державному рівні вирішити питання організації санітарних полігонів у всіх містах і населених пунктах міського типу / І. Рихлівський// Голос України. - 2009. - 27 бер.(№55). - С. 12.Енергетичний потенціал ПТВ - це джерело альтернативної енергії
Сор с Земли: космический мусор - результат стремления человечества к звездам - становится преградой в дальнейшем освоении Вселенной и представляет реальную опасность для землян / Е. Трибушная // Корреспондент. - 2008. - №6. - С. 66-68. Космічне сміття
Смітник світового масштабу: за словами вчених, "суп із пластику" - смуга сміття, яка плаває в Тихому океані, жахливо швидко розростається і тепер вдвічі перевищує за площею континентальну частину США / "Independent"// Урядовий кур'єр. - 2008. - 20 лют.(№33). - С. 21. Ця величезна купа плавучого сміття - фактично найбільший смітник планети - тримається на одному місці під впливом підводних течій, які мають завихрення. Смуга "супу" тягнеться від точки приблизно в 500 морських милях від узбережжя Каліфорнії через північну частину Тихого океану повз Гаваї і ледь не досягає Японії
Сафонов Е. Страна-помойка: чтобы не захлебнуться в собственных отходах, Украина вынуждена освоить вторичную переработку мусора. Это уменьшит загрязнение окружающей среды и сэкономит миллиард-другой. В подтверждение - эксперимент Фокуса / Е. Сафонов // Фокус. - 2008. - №16. - С.56-59. Освоення відходів
Степанов А. По отхожим местам: Европа отказывается от захоронения и сжигания отходов в пользу переработки. Мы пока не можем и мечтать об этом. У столичного мусора два пути: его кремируют или хоронят в земле / А. Степанов // Фокус. - 2008. - №16. - С.59-62.Освоєння відходів
Стрельченко Н. За сортування відходів пропонують зменшувати квартплату: у Києві відбувся форум з проблем утилізації сміття / Н. Стрельченко // Хрещатик. - 2008. - 23 квіт. (№74). - С. 5. Три дні у виставковому центрі Торгово-промислової палати України відбувався ІІІ міжнародний форум "Відходи виробництва та споживання". Фахівці різних країн ділилися досвідом з утилізації сміття. Серед найефективніших способів називали сортування відходів та максимальну їхню переробку. Жителям міст, які користуються окремими урнами для сміття, запропоновано навіть зменшувати квартплату. Деякі ідеї українські спеціалісти активно підтримали. Однак, коли хоч одну з них у повному обсязі запровадять у Києві, дізнатися так і не вдалося
Стрельченко Л. Президент запустив “Вектор”: у Чорнобильській зоні відкрито новий комплекс із переробки радіоактивних відходів / Л. Стрельченко // Хрещатик. - 2008. - 24 квіт. (№75). - С. 3. Учора Президент України Віктор Ющенко відкрив комплекс із переробки радіоактивних відходів "Вектор". Фахівці запевняють, що киянам нічого не загрожує і робота комплексу буде цілком безпечною. Крім того, учора вивантажили останню паливну збірку із другого енергоблоку ЧАЕС та завершили стабілізацію об'єкта "Укриття"
Степанов А. По отхожим местам: Европа отказывается от захоронения и сжигания отходов в пользу переработки. Мы пока не можем и мечтать об этом. У столичного мусора два пути: его кремируют или хоронят в земле / А. Степанов // Фокус. - 2008. - №16. - С.59-62.Освоення відходів
Стрельченко Н. За сортування відходів пропонують змен-шувати квартплату: у Києві відбувся форум з проблем утилізації сміття / Н. Стрельченко // Хрещатик. - 2008. - 23 квіт. (№74). - С. 5. Три дні у виставковому центрі Торгово-промислової палати України відбувався III міжнародний форум "Відходи вироб-ництва та споживання". Фахівці різних країн ділилися досвідом з утилізації сміття.
Стрельченко Л. Президент запустив “Вектор”: у Чорно-бильській зоні відкрито новий комплекс із переробки радіо-активних відходів / Л. Стрельченко // Хрещатик. - 2008. - 24 квіт. (№75). - С. 3. Учора Президент України Віктор Ющенко відкрив комплекс із переробки радіоактивних відходів "Вектор". Фахівці запевняють, що киянам нічого не загрожує і робота комплексу буде цілком безпечною. Крім того, учора виван-тажили останню паливну збірку із другого енергоблоку ЧАЕС та завершили стабілізацію об'єкта "Укриття"
Фото таючого льодовика Pasterze в Австрії в 1875 році (зліва) і 2004 році (справа). Фотограф Gary Braasch
Зміна клімату і парникові гази… Ці слова набирають, на жаль, дедалі більшої популярності. Науковці звинувачують людство у тому, що клімат змінюється - температура планети зростає. Антропогенна діяльність спричинила вагоме збільшення концентрації природних парникових газів в атмосфері, а також появу нових: галогенфторвуглеці, перфторвуглеці та гексафторид сірки. Якщо справа так піде і далі, то до кінця нинішнього століття середня температура на планеті може піднятися на 60С, а концентрація СО2 може становити 0,050%-0,095%. Негативні наслідки цих змін можна лише прогнозувати, але вочевидь вони не додадуть стабільності екосистемі планети Земля.
Льодовики Тібету, Гімалаїв, включаючи Эверест, можуть зникнути до 2035 року.
Таку думку висловив провідний індійський дослідник институту енергії і ресурсів (TERI), Syed Hasnain. Китайска академія наук дещо відсуває срок повного зникнення льодовиків Тібету і Гімалаїв с 2035 до 2050 года. Хто правий покаже час.
По даним Гринпісу біля 46298 льодовиків Тібету вже в значній кількості звільнилися від льодовикового покриття. За останні 30 років льодовики зменшились на 10% (с 48860 км2 в 1970-ых к 44438 км2 в останні роки).
Надто засмучує те, що гори Гімалаїв і Тібету можна назвати водонапірними вежами Азії. Тут беруть свій початок найбільші річки Індії і Китаю, такі як Інд, Ганг, Меконг, Янцзи і Жовта річка. В Китаї, Індії, Бангладеш, Непалі біля мільярда чоловік проживає в басейнах ціх великих річок. Не важко уявити, що буде з цими людьми, якщо в одну мить часу великі річки Азії почнуть пересихати.
http://www.priroda.su/
Бабенко В. Довкілля волає "SOS": хочу заспокоїти тих, хто у зв'язку з глобальним потеплінням тривожно очікуєх катастроф планетарного рівня. Подібне Україні не загрожує, бо вона ще задовго до світових катаклізмів потоне у ... власному побутовому смітті. / В. Бабенко // Урядовий кур'єр. - 2008. - 16 січ.(№8). - С.7. Проблеми з сміттям в Україні
Бірюкова І. Як закрити «скриньку Пандори»: одним із головних викликів, що постали нині перед українцями, є нагальна потреба принципової зміни стосунків людини і природи / І. Бірюкова// День. - 2008. - 16 квіт.(№70). - С. 6. Згідно із висновками екологів, нині екологічна ситуація в Україні така, що без радикальних змін ми можемо опинитися перед загрозою екологічного геноциду
Грамматчиков А. Женевские конвенции: тема охраны окружающей среды в очередной раз стала одним из летмотивов завершившегося неделю назад Женевского автосалона. В фаворе компактные автомобили, однако оживляется и сегмент легких внедорожников / А. Грамматчиков // Эксперт. - 2008. - №13. - С.66-73. Женевский автосалон
Горбань Н. Мінприроди запровадила еко-цензуру?: з’явилася інформація «для службового користування» / Н. Горбань // День. - 2008. - 21 трав.(№87). - С. 6.Про вагу доступу до екологічної інформації говорити зайве, адже людина, безсумнівно, має право вимагати від влади інформацію про те, яку воду вона п’є, яким повітрям дихає і що викидає завод, який стоїть чи будується поруч з її домівкою. Це їй гарантує Конституція України. До того ж, наша держава ратифікувала Оргуську конвенцію, чим перед світовою спільнотою та українським народом зобов’язалась надавати громадськості екологічну інформацію.
Гопко Г. Отравленная страна: Украинцы живут на свалке просроченных ядовитых веществ: в стране осталось лишь 6% экологически чистой территории / Г. Гопко // Корреспондент. - 2008. - №37. - С. 40-42. Екологічне лихо
Дергачова, Ірина. Зеленая волна шведского Вэкше / Дергачова, Ірина // Эхо планеты. - 2008. - №39. - С. 34 - 35. В газетах місто Векше в провінції Смоланд на півдні Швеції часто називають самим зеленим містом Європи. Зеленим він називається не тому, що весь занурений у зелень. Просто охорона оточуючої середи стала тут центральним питанням для політиків усіх напрямків ще чверть століття тому. Шведи досягли вражаючих результатів: за останні 15 років викиди вуглецю в переліку на одного мешканця зменшилися на 30%. Через два роки викиди тут будуть скорочені ще на 20%.
Дальская А. Правила жизни: экотренд становится все более популярным в цивилизованном мире. Но украинское общество, которое так рьяно перенимает любые новые тенденции, моду на экологию объявлять пока не торопится. О "зеленом" образе жизни на Западе и у нас узнавала Алена Дальская / А. Дальская // ELLE. - 2008. - №6. - С. 70-75. Мода на екологію в Україні та
Екологічна складова - не данина моді: проблема охорони та збереження навколишнього природного середовища - одна з найгостріших. Незадовільний стна екології є однією з причин погіршення здоров'я нації. Зростання кількості захворювань се-ред населення медики пов'язують з вживанням неякісної питної води, перевищенням гранично допустимої концентрації шкід-ливих хімічних речовин в атмосферному повітрі, наслідками дії радіації тощо. Перелік найважливіших питань, що вимагають невідкладних дій, окреслено в Програмі діяльності уряду "Ук-раїнський прорив: для людей, а не політиків" / Інф."УК"// Уря-довий кур'єр. - 2008. - 25 січ.(№15). - С. 5
Забрюднюєш довкілля - плати!: у комплексі заходів оздоб-ровлення навколишнього природного середовища, які мають здійснюватися сьогодні в державі, особливе місце належить попередженню екологічних порушень, їх профілактиці, пропа-ганді безпечної діяльності стосовно довкілля. Створена торік Державна екологічна інспекція як спеціальний підрозділ Міні-стерства охорони навколишнього середовища України, на Черкащині вже заявила про себе активною позицією в боротьбі за здорове навколишнє середовище, додержання вимог приро-доохоронного законодавства / Інтерв'ю провів Владислав Кирей // Урядовий кур'єр. - 2008. - 15 трав.(№87). - С. 13
Зеленые человечки: Леонардо Ди Каприо ездит на экомашине, Дэрил Ханна строит экодом, а Джулия Робертс покупает экоподгузники... Их не волнует пиар, они просто неравнодушны к проблемам экологии. Чем не пример для подражания? / Інф. ELLE // ELLE. - 2008. - №6. - С. 88-90.
Закорчевський М Як скоротити відстань між природою та людиною?: майбутнє нашого довкілля залежить від нас: починати потрібно із себе / М. Закорчевський // День. - 2008. - 29 лип.(№132). - С. 6. Автор статті переконаний, що, запитавши в переважної більшості наших громадян, чи хочуть вони розпочати дієві кроки на шляху до поліпшення стану довкілля, отримаємо позитивну відповідь. Але, на жаль, не всі відчувають особисту відповідальність перед своїми нащадками за прозоре небо, зелену траву й чисту воду («А що я можу зробити? Усі ж смітять...»).
Микола Денисов: «Хотілося б, щоб чудові види Карпат, Полісся, Причорномор’я збереглися не лише на поштових марках!»: ООН, ОБСЄ, НАТО розпочинає в Україні масштабні проекти з поліпшення навколишнього середовища та розв’язання конфліктів на ґрунті забрудненої природи / Розмовляла Г.Гопко// День. - 2008. - 14 берез.(№47). - С. 1, 6. Нещодавно в Києві під час презентації звіту «Навколишнє середовище та безпека. Перетворення ризику на співробітництво: Україна - Молдова - Білорусь» експерти обговорювали можливості поліпшення співробітництва державних структур, громадських і міжнародних організацій. Кореспондент «Дня» розпитала одного з ініціаторів проекту - Миколу Денисова, представника ЮНЕП із Женеви, які шанси в України зробити навколишнє середовище безпечнішим?
Мун, Пан Гі. Час шукати нові шляхи подолання лих / Мун, Пан Гі// День. - 2008. - 19 лип.(№126). - С. 3. Стаття надана представництвом ООН в Україні .Стаття Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй
Назаренко Е. Продовольча криза і шанс України: наші природні багатства поки не мають адекватної оцінки / Е. Назаренко // День. - 2008. - 7 трав.(№80). - С. 5. «Точку неповернення» пройдено. Екологічна криза. Продовольчі бунти. Світ трясе від фінансової та економічної криз. Війна за енергетичні та продовольчі ресурси насувається все відчутніше... Це не анонс фільму жахів. Це, на жаль, - cьогоднішня дійсність. Щоб привернути увагу громадськості до вкрай важливої проблеми, Міжнародна організація з продовольства має намір провести у червні в Римі спеціальну зустріч на вищому рівні. Між тим у колах вітчизняних експертів про таку цінову тенденцію говорять як про шанс для України, яка може поновити свою роль европейської та навіть світової житниці
Пекний О Екологи виступають за порятунок природних чудес / О. Пекний // Голос України. - 2008. - 23 лип.(№137). - С. 4 .У кінці серпня визначатимуть «сім природних чудес України». До фіналу потрапив 21 природний об’єкт. Однак деякі з них може бути знищено ще до оголошення результатів конкурсу. Принаймні так стверджують екологи
Погребняк Л. Там, де Сонце з неба впало на Землю: Кримський Карадаг - в списку ЮНЕСКО на отримання звання об’єкта природної та культурної спадщини світу / Л. Погребняк // День. - 2008. - 23 лип.(№128). - С. 6.
5 червня - Всесвітній день охорони довкілля / Інф. "Вечірнього Києва"// Вечірній Київ. - 2008. - 4 черв.(№81). - С. 8. Всесвітній день охорони довкілля було проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 1972 році. Організація раціонального використання природних ресурсів, охорона довкілля - нині одна з найголовніших проблем для кожної країни та всього людства. Вона набуває дедалі більшої вагомості та гостроти
50 способов спасти мир: чтобы бороться за чистоту окружающей среды, не обязательно участвовать в пикетах, блокирующих атомные электростанции или промышленные гиганты. Спасать планету можно даже на кухне или в ванной. Главное - соблюдать ряд не самых сложных правил / Інф. ELLE // ELLE. - 2008. - №6. - С. 76-83.
Створена торік Державна екологічна інспекція як спеціальний підрозділ Міністерства охорони навколишнього середовища України, на Черкащині вже заявила про себе активною позицією в боротьбі за здорове навколишнє сере-довище, додержання вимог природоохоронного законо-давства / Інтерв'ю провів Владислав Кирей // Урядовий кур'єр. - 2008. - 15 трав.(№87). - С. 13 Проблеми в оздоровленні довкілля регіону і пов'язані з цим зусилля працівників нового приро-доохоронного підрозділу розмова з начальником Державної екологічної інспекції в Черкаській області Миколою Климентом
Симоненко В. Програми життя - це державні програми збереження навколишнього природного середовища в Україні / В. Симоненко // Голос України. - 2008. - 5 серп.(№146). - С. 4 .Ще в 20-ті роки минулого століття великим українським ученим В. І. Вернадським було створено фундаментальну фізико-біологічну концепцію біосфери, яка нині міцно затвердилася у всій світовій науці. З геніальною прозорливістю перший президент Академії наук України, котра незабаром відзначатиме своє 90-ліття, розробив цілісне вчення про біосферу й напророчив об’єктивний шлях її еволюції. Він заклав основи вчення про ноосферу - сферу наукового розуму. На сучасному етапі розвитку людства до цієї проблеми прикута увага науки, світової громадськості, урядів, міжнародних організацій. Прийшло розуміння, що економічні, соціальні, технологічні й біологічні процеси в навколишньому світі, який оточує людину, так тісно взаємозалежні, що виникла об’єктивна необхідність розглядати взаємовідносини між суспільством і біосферою, а точніше, між сучасним виробництвом і природою як функціонування складної соціально-еколого-економічної системи.
Сім природних чудес країни: голосування триває / Інф."Дня" // День. - 2008. - 14 серп.(№144). - С. 6. Оргкомітет загальнонаціональної акції «Сім природних чудес України» повідомив, що залишилось два тижні до завершення інтернет-голосування з визначення об’єктів, які претендують на звання природних чудес України. За цей час, інформує оргкомітет, у голосуванні на офіційному сайті акції за претендентів на природні чудеса віддано понад 22 тисяч голосів (проголосували понад 14 тисяч унікальних IP-користувачів
Ульяновский, Юрий. Миру снова нужен интернационал. Экологический: Окружающей среде грозят необратимые изменения, если в ближайшие 12 лет, то есть до 2020 года не будут приняты решительные меры по стабилизации экологической ситуации. Об этом предупредили эксперты на прошедшем в Сен - Мало (Франция), первом экологическом самммите регионов / Ульяновский, Юрий // Эхо планеты. - 2009. - 24-30 янв.(№2). - С.42-44
Філіпенко І.Природні запаси - не безмежні: щоб зберегти довкілля, в Україні починають використовувати альтернативні джерела енергії/ І. Філіпченко // День. - 2008. - 4 квіт.(№562). - С. 2. Екологічна ситуація в Україні
Філіпенко І Екологія і безпека: про роль громадського моніторингу / І. Філіпченко // День. - 2008. - 27 лют.(№36). - С.2.
1999 року європейські експерти поставили нашому довкіллю «двійку». Тоді Європейська економічна комісія (ЄЕК) ООН уперше оцінила стан довкілля та розвиток природоохоронної діяльності в Україні
Філіпенко І. Екологи - проти джипінгу: організатори фести-валю позашляховиків обіцяють: «Кубок Карпат» проходитиме безпечними для довкілля маршрутами / І. Філіпченко // День. - 2008. - 26 берез.(№55). - С. 2. Щоб привернути увагу туристів та туристичних фірм до рекреаційного потенціалу Карпатського регіону, четвертий рік поспіль тут проходить фестиваль поза-шляховиків «Кубок Карпат» (перший етап цьогорічних змагань відбудеться 28- 30 березня у селищі Ясіня Закарпатської області)
Філіпенко І. «Чудеса» під загрозою: кожен п’ятий номінант у акції «7 природних чудес України» може зникнути / І. Філіпенко// День. - 2008. - 31 лип.(№134). - С. 6. До Дня Незалежності організатори конкурсу «7 природних чудес України» обіцяють назвати імена об’єктів-переможців. Але доки голосування ще триває, екологи звертаються до ініціаторів акції перетворити її на Всеукраїнську кампанію порятунку природних пам’яток.
Причиною збільшення розмірів пауків є глобальне потепління.
Акселерація, що спосте-рігається в останні роки, притаманна не тільки людям, але і для пауків. Основним винуватцем цього явища вчені вва-жають глобальне поте-пління.
Уважні спостереження вчених за одним із видів пауків показали, що довжина тіла окремих представників цього виду (Pardosa glacialis) вже перевищує 4 сантиметри.) За останні 10 років величина цих павукоподібних збільшилася на 2%. Кількість павуків збільшилась також.
Головною версією «павучої акселерації» вчені називають глобаль-не потепління. Весна на-ступає раніше, літній «мисливський» сезон павуків продовжується, що збільшує харчовий раціон павукоподібних, стимулюючи їх зріст та розвиток. Деякі вчені додатковими причинами збільшення розмірів павуків називають зростання чисельності линьок. Як відомо, тіло павука покриває хітинова оболонка, яка виконує роль екзоскелету.Наявність цієї оболонки робить неможливим щоденний ріст павукоподібних, тому павуки ростуть тільки під час линьки, коли на зміну старому хітиновому покрову надходить новий.
В статті використано матеріали http://nationalgeographic.com/
Бурмака Ю. Дельфін житиме!: Мінприроди обіцяє припинити незаконний вилов морських ссавців, занесених до Червоної книги / Ю. Бурмака // Вечірній Київ. - 2008. - 17 січ.(№3). - С.5. Учора екологам вдалося домовитися з керівництвом Міністерства охорони навколишнього природного середовища про припинення незаконного вилову дельфінів в Україні
Бурмака Ю. Бродячих псів почули: діалог громадських організацій і влади визначив пріоритетні завдання у подоланні порблеми бездомності столичних тварин / Ю. Бурмака // Вечірній Київ. - 2008. - 4 жовт.(№151). - С. 3. Учора, напередодні міжнародного Дня захисту тварин, у приміщенні Київського Медіа Холдінгу відбувся круглий стіл на тему взаємодії міської влади, зоозахисних організацій та ЗМІ у вирішенні болючої проблеми безпритульності собак у Києві.
Бірюкова І. Ціна краси - вбивство: захисники тварин закликають киян відмовитися від одягу із натурального хутра / І. Бірюкова // День. - 2008. - 6 лют.(№21). - С.2.Позавчора біля входу у київський Палац спорту столичні захисники тварин провели акцію «Звірі не носять чужих шуб, або Манькині сльози», цим самим у черговий раз бажаючи зупинити в Україні розвиток хутрової індустрії
Бірюкова І. Замість убивства - стерилізація та догляд: німецьких захисників тварин турбує доля безпритульних київських собак/ І. Бірюкова // День. - 2008. - 5 бер.(№41). - С.6. У Києві щороку вбивають 16 тисяч безпритульних собак. Цих тварин відловлюють працівники так званого міського притулку для тварин і або отруюють їх на місці, або вкидають до клітки (по-іншому - «будки»), де вони повільно помирають, при цьому відчуваючи величезні страждання.
Малімон Н. «Резервація» для зубрів: на Волині унікальних звірів збираються рятувати, поселивши у вольєр / Н. Малімон // День. - 2008. - 20 черв.(№107). - С. 7. Керівник відділу мислив-ства обласного управління лісового і мисливського господдар-ства Віталій Жабчук стверджує (щоправда, із зауваженням «Ніхто ж не повірить!»), що нині у звірівських лісах мешкає до трьох десятків зубрів. прав безпритульних тварин" / Інф. "Хрещатика"// Хрещатик. - 2008. - 6 жовт.(№180). - С. 4-5
Сандул И. Кот в мешке: власти Киева, отстав от Европы на полвека, объявили о том, что бездомных животных теперь будут не убивать, а стерилизовать. Правозащитники пока не видят конкретных действий / И. Сандул // Корреспондент. - 2008. - №2. - С.39-40. Стерилізація тварин
Трибушная Е. Клон с гарниром: хотя безопасность мяса клонированных животных никем не доказана, Америка и Европа не против пустить его в продажу. Эксперты предполагают, что первые бифштексы Франкенштейна уже съедены / Е. Трибушная // Корреспондент. - 2008. - №5. - С.54-56. Здорове харчування
Глобальне потепління может стати причиною загибелі 85% тропічних лісів Амазонки
За допомогою даних отриманих з супутників NASA («Терра» и «Аква»), британ-ські вчені устано-вили эфективні-сть поглинання CO2 рослинністю нашої планети (Фото: NASA).
Британські вчені стверджують, що глобальне потепління поставить хрест на всіх намаганнях спасти тропічні ліси Амазонскої низини. Навіть незначне підвишення температури на Землі стане вже причиною загибелі 1/3 тропічних лісів Южної Америки.
Тім Лентон эксперт по клімату Університету Східної Англії з колегами за допомогою проведених математичних розрахунків встановив, що підвищення середньогодової температур навіть на 2°C протягом 100 років стане причиною загибелі 20-40% Амазонських лісів внаслідок засухи, що насувається. Підвищеня температури на 3°C визве загибель 75% лісів протягом 100 років, а ріст температури на 4°C і зовсім стане причиною зникнення 85% всіх лісів Амазонки.
За законами природи: є чим пишатися, захоплюватися у Бескидах, які займають чверть площі українських Карпат. Визначна пам'ятка архітектури й культури - дитинець Тустань. Дивовижний витвір природи - водоспади на річці Кам'янка. Навколишні мальовничі краєвиди добре видно з гори Парашкак, назву якої пов'язують з ім'ям дочки князя Святослава. Джерела сірководневих та мінеральних вод, заказники, заповідні урочища, геологічні та гідрологічні пам'ятки... А ще унікальні масиви букових пралісів, Росохацькі полонини, етнографічна специфіка... Усе це - гостинний бойківський край / Підготував Микола Пуговиця // Урядовий кур'єр. - 2008. - 14 трав.(№86). - С. 8. Про створення національного природного парку «Сколівські Бескиди»
Курінний В. Європейська міль убиває київські каштани: уражено 700 тисяч дерев / В. Курінний // Хрещатик. - 2008. - 19 серп. (№148). - С. 1. Із понад 2 млн каштанів, які ростуть у київських парках, дворах та вздовж магістралей, наразі третина уражена мінуючою міллю. У столицю шкідник потрапив із Європи. Зеленбудівці міста намагаються боротися різними методами – біологічними та хімічними. Найефективнішим називають вивезення восени листя разом із міллю та спалення його на полігонах. Допомагають і спеціальні “уколи”, однак коштують вони по 1,5 тис. грн на кожне дерево. За підрахунками фахівців, для знищення шкідника Київзеленбуду потрібно щонайменше 200 тис. Грн
Малімон Н. На Волині побільшає дібров: вже нині лісівники мають чотири з половиною мільйона сіянців, якими можуть засадити до тисячі гектарів землі / Н. Малімон // День. - 2008. - 14 серп.(№144). - С. 6
Мельник В. Таємниці з музею лісу: меморіальний комплекс у волинському урочищі Лопатень став багатшим на ще один довгоочікуваний і цікавий туристсько-екскурсійний об'єкт - Музей волинського лісу / В. Мельник // Урядовий кур'єр. - 2008. - 15 жовт.(№192). - С. 18. Створено Музей лісу стараннями підприємств Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Рожен О. Ліс вирубують - буревії на планеті стають дедалі лютішими? / О. Рожен // Дзеркало тижня. - 2008. - 9 серп.(№29). - С. 11. Від атмосферних катаклізмів дедалі частіше дістається Україні. Слідом за небезпечними повенями до Закарпаття прийшли буревії, смерчі, які зносять усе на своєму шляху.
Яковенко В. Сторічні дерева захистили законом: вісім із столичних зелених старожилів Київрада визнала пам’ятками природи / В. Яковенко // Хрещатик. - 2008. - 23 лип.(№129). - С. 2. На останній сесії Київради було ухвалено рішення надати статус пам'ятки природи вісьмом деревам. Заяви щодо цього подавали Київський еколого-культурний центр та дружина охорони природи міста Києва "Зелене майбутнє". Саме вони постійно складають науково обґрунтовані списки таких зелених старожилів задля їхньої охорони. До переліку увійшли ясени та каштани із заповідника "Софія Київська", три верби з урочища Вербняки, столітній ясен, що росте на Лабораторному провулку, і Сирецький дуб на вулиці Черкаській. Списки дерев, котрі ще очікують надання статусу пам'ятки природи, природоохоронні організації також уже склали
Завдяки промисловості, автомобілям і багатьом іншим факторам мешканці багатьох вітчизняних міст в десятки разів перевищи-ли навантаження на осо-бисті легені. Госкомстат надав рейтинг міст Укра-їни ранжированих за сту-пенем кількості шкідли-вих речовин, що викида-ється в атмосферу підприємствами і транспортом
Пальму першості серед чадящих населених пунктів отримав Кривий Ріг, де на кожного мешканця приходиться по 634 кг шкідливих речовин, викинутих у атмосферу. А краще всього чистота дихання зберігається в місті Глухів на Сумщині і кримській Алушті. Тут у повітря за рік потрапило лише по 3-4 кг шкідливих для здоров’я людини речовин.
Рейтинг показв, що не варто жити у містах з розвинутою промисловістю і більшою кількістю автомобілів, де б вони не находилися - на заході країни, півдні, сході чи в центрі.
Засилля ж автомобілів у столиці вивело Київ на перше місце в Україні після промислових центрів Сходу по якості забруд-нення повітря. Показники ж забора повітря на наибільш жвавих перехрестях центру столиці вже видають результати гірші, ніж у середньому по Запоріжжю, одному із самих забруднених міст країни
Бірюкова І. Дихати шкідливо!: забрудненість атмосфери Києва досягла рекордних позначок / І. Бірюкова// День. - 2008. - 27 лют.(№36). - С.2. Такий висновок можна зробити з досліджень фахівців Центральної геофізичної обсерваторії МНС України. За інформацією начальника відділу обсерваторії Ірини Колісник, основними забруднювачами атмосфери є діоксид азоту та формальдегід
Миколюк О. Дорости до... велосипеда: двоколісний транспорт частково вирішив би проблему заторів та екології / О. Миколюк // День. - 2008.- 5 черв.(№98). - С. 6
Миколюк О. За повітря взялася прокуратура: з’ясувалося, що 80% викидів в атмосферу Києва робить транспорт / О. Миколюк // День. - 2008. - 8 серп.(№140). - С. 2. Дихати в місті стає все важче. Кількість легківок та маршруток на столичних дорогах не зменшується, а міській владі так і не вдається пересадити пасажирів у тролейбуси, трамваї чи хоча б автобуси. Літня спека додає ще більше дискомфорту. Як стверджують фахівці, екологічна ситуація в столиці погіршується, особливо улітку. За їхніми даними, впродовж року загалом до атмосфери Києва потрапляє близько 200 тисяч тонн викидів. З них близько 170 тисяч тонн - забруднюючих речовин від автомобільного транспорту, решта - це викиди промислових підприємств
Ольгин А. Атлантика. Осень. Время катастроф: могут ли многолетние непримиримые антагонисты - американцы и кубинцы - быть солидарными и даже сопереживать друг другу?. Оказывается, да, потому что перед лицом природных катаклизмов все становятся просто людьми, а политические убеждения или цвет кожи не имеют значения. Череда мощнейших ураганов в Атлантике уравняла всех в естественом человеческом желании - выжить / А. Ольгин // Эхо планеты. - 2008. - 12-18 сент.(№35). - С. 2-5. Стаття Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй
Свачій І. Повітря у Києві стало чистішим: за погіршення столичної екології платитимуть перевізники / І. Свачій // Хрещатик. - 2008. - 13 черв. (№105). - С. 5. Після заборони денного в'їзду вантажівок до столиці прилади почали фіксувати поступове очищення повітря. Міська система нагляду аналізує його склад кожних 20 хвилин. Нові пункти спостереження за довкіллям незабаром з'являться на Троєщині на Московській площі. Покращувати екологію столиці планують за рахунок перевізників. За словами першого заступника голови КМДА Дениса Басса, у наступному році побудують вісім платних пропускних пунктів для проїзду вантажівок містом у денний час у разі нагальної потреби
Салей Екатерина Е. Попутали нечистые: "Корреспондент" выяснил, в каких городах Украины можно дышать полной грудью, а в каких лучше вообще удержаться от употребления
воздуха внутрь / Е. Салей // Корреспондент. - 2009. - 19 июня(№22). - С. 14-18. Рейтинг міст України де добре дихається
Забруднення довкілля атомними електростанціями
«Україна - одна з небагатьох європейських країн, які володіють значним резервом електрогенеруючих потужностей. У структурі цих потужностей домінують теплові електростанції (ТЕС), на які припадає майже 66% сукупної встановленої потужності (на атомні енергоблоки - 26%), причому переважна частина цих потужностей введена в експлуатацію ще в 60-70-х роках минулого століття і на сьогодні практично виробила свій ресурс. Періодичний ремонт і модернізація морально застарілих українських теплових елек-тростанцій потребують вели-ких фінансових витрат, які не розв’язують проблеми підви-щення надійності енерго-системи країни та зниження забруднення навколишнього середовища оксидами вуг-лецю, сірки та азоту. Чи допоможуть газові турбіни подолати проблеми енергосистеми України?»
Автори: Борис ПАТОН, академік, президент НАН України, Артем ХАЛАТОВ, член-кореспондент НАН України Газета «День», 2008
Бондарев А. Оседлать Нептуна: ученые нашли применение самому мощному из альтернативных источников энергии - неисчерпаемой силе океанов. Первые подводные турбины, аналоги ветряных мельниц, уже запущены у берегов Флориды / А. Бондарев // Корреспондент. - 2008. - №9. - С.46-48. Енергетика
Гопко Г. Як побороти нестачу енергоресурсів та продовольчу кризу?: Європейський банк реконструкції та розвитку підтримуватиме проекти відновлювальних видів енергії та відмовиться від підтримки атому / Г. Гопко // День. - 2008. - 30 трав.(№94). - С. 20. Європейський банк реконструкції та розвитку переносить акцент діяльності на Схід та Південь, покидаючи успішні країни Європи. Наразі Україна, Росія, країни Балтії, Центральної Азії та Кавказу мають шанси отримати фінансування інноваційних проектів
Курик М. Чорнобиль душі нашої: українцям потрібна екологія свідомості / М. Курик // День. - 2009. - 30 квіт.(№75). - С.Реальність нашого сьогодення з його кризовим екологічним станом, спричиненим наслідками Чорнобильської катастрофи, змушує визнати екологічне знання, екологічну свідомість людей важливими умовами безпеки держави, оскільки саме від цього зараз залежить виживання українців як нації. Нескінченна множина індивідуальних життєвих шляхів людини завжди вимагає співвідносити їх із природними ритмами Всесвіту, бо лише такий розвиток людського організму гарантує його стабільність.
Миколюк О.Синдром Чорнобиля: від філософії виживання - до філософії шансів / О. Миколюк // День. - 2008. - 19 квіт.(№73). - С. 1, 6 За 22 роки ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було зроблено багато справ, та експерти наголошують: «Упустили щось дуже важливе, можливо - найважливіше. Ніхто не займався відродженням життя». Йдеться про життя в широкому соціокультурному розумінні…
Назаренко Е. Кілька правд про Чорнобиль: вчені України, Білорусі та Росії не згодні з висновками МАГАТЕ щодо наслідків ЧАЕС / Е. Назаренко // День. - 2008. - 19 квіт.(№73). - С. 6. За кілька тижнів до трагічної 22-й річниці Чорнобильської катастрофи активісти європейських неурядових організацій знову прагнуть привернути увагу світової громадськості до безпрецедентного факту брехні щодо наслідків аварії в Чорнобилі, яка вже 22 роки насаджується в людську свідомість за повного потурання та пасивності найважливішої в світі міжнародної організації, покликаної піклуватися про охорону здоров’я людей...
Тетерін М. «Довгоживучий» Чорнобиль: чому роботи з ліквідації аварії фінансуються за залишковим принципом?/ М. Тетерін // День. - 2008. - 11 черв.(№102). - С. 6. До 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи МНС і Всеукраїнський науково-дослідний інститут цивільної оборони населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру підготували Національну доповідь України «20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє». Думається, що нещодавня 22 річниця Чорнобиля - серйозний мотив для того, щоб ознайомитися з нею хоч би в рамках газетної статті
http://www.ecoclubes.opus.org.pl/
http://www.priroda.su/
http://ecoclub.kiev.ua/
http://еко.portal.lviv.ua/
http://nationalgeographic.com/
http://www.vechirka.kiev.ua/ Вечірній Київ Електронна версія газети
http://www.day.kiev.ua/ -Газета «День» Щоденна всеукраїнська газета
http://www.zn.kiev.ua/ Дзеркало тижня: Міжнародний суспільно-політичний тижневик
http://www.kp.kiev.ua/ Комсомольская правда в Украине
http://www.korespondent.net/ Кореспондент: Українська мережа новин
http://www.uamedia.visti.net/ : Українська преса в Internet Урядовий Кур'єр, Україна Молода, Голос України, Молодь України, Київська Правда, Сільські Вісті, Робітнича Газета, Закон і Бізнес, УКРІНФОРМ,
http://www.umoloda.kiev.ua/ Україна молода Електронна версія газети
http://kreschatic.kiev.ua/ Хрещатик: Газета київської міської ради
Бібліографи-укладачі:
Мілашенко Т.І.
Фоміна Н.І.
Пасічник О.Л.