Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

Народний письменник – Шолом-Алейхем

Поділіться цією сторінкою:

До 150-річчя від дня народження

 

Тематичний бібліографічний покажчик

Від укладача

У березні 2009 року широко відзначається 150-річчя від дня народження всесвітньо відомого письменника Шолом-Алейхема. До цієї дати колектив МСМБ „Молода гвардія” підготував тематичний бібліографічний покажчик „Народний письменник – Шолом-Алейхем”.
Відкривається покажчик повнотекстовими матеріалами: 
Указом президента України Віктора Ющенка „Про відзначення 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема” та статтею Володимира Біленка „Письменник, якого не щадила доля”, присвячена творчій біографії письменника.
Потім подається бібліографічна частина, яка складається з розділів: „Короткий літопис життя і творчості”, „Основні твори”, „Твори Шолом-Алейхема у фондах МСМБ „Молода гвардія”. „Бібліографія життя і творчості„
Останній розділ містить інформацію про музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема у місті  Переяслав-Хмельницький Київської області.
Матеріали розташовано за хронологією публікацій, а в межах року – за алфавітом або назв творів.
Бібліографію статей періодичних видань розміщено у зворотній хронології, а в межах року – за алфавітом.
Покажчик містить 31 позицію. Використано 12 джерел інформації періодичних видань України. Основними джерелами добору літератури для покажчика стали: каталоги МСМБ „Молода гвардія”, картотеки бібліотек України, Інтернет-ресурси

 

 

ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ
Фото з колекції В. Лапіна

“Письменник, народний письменник, художник, поет, справжній поет є для свого часу, для своєї доби своєрідним свічадом, в якому відбиваються промені життя, як в чистому  джерелі – промені світлого сонця . Між народом і письменником існує міцна, вічна спілка, тому кожен такий письменник є для свого народу і слугою, і жерцем, і пророком, поборником правди і справедливості, тому кожен народ любить такого слугу Божого, жерця, пророка, борця, який втішає народ в його горі, радіє його радощам  і висловлює його мрії ”

Шолом –Алейхем

 



УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про відзначення 150-річчя від дня  народження Шолом-Алейхема

З метою вшанування пам'яті всесвітньо відомого письменника Шолом-Алейхема та з нагоди відзначення у 2009 році 150-річчя від дня його народження, підтримуючи ініціативу Ради з питань етнонаціональної політики,
п о с т а н о в л я ю:

1. Кабінету Міністрів України:

  1. утворити у двомісячний строк Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів, присвячених 150-річчю від дня народження Шолом-Алейхема, та затвердити його персональний склад;
  2. забезпечити розроблення та затвердити план заходів з підготовки та відзначення 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема, передбачивши, зокрема:
    • подання в установленому порядку пропозицій щодо внесення цієї ювілейної дати до календаря пам'ятних дат ЮНЕСКО;
    • організацію та проведення протягом 2009 року Днів єврейської культури в Україні;
    • проведення в місті Переяславі-Хмельницькому Київської області міжнародного наукового симпозіуму, присвяченого життю і творчості Шолом-Алейхема, у містах Житомирі та Білій Церкві - театрального фестивалю за творами письменника;
    • заходи з видання багатотомника творів Шолом-Алейхема українською мовою, книг про життя та творчість письменника;
    • проведення конкурсів на кращі проекти пам'ятників та пам'ятних знаків у містах України, пов'язаних із життям і творчістю Шолом-Алейхема;
    • карбування ювілейної монети, випуск в обіг поштової марки та конверта н  відзнаку 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема, здійснення спецпогашення поштової марки;
  3. опрацювати питання щодо:
    • створення в місті Переяславі-Хмельницькому Київської області меморіального центру Шолом-Алейхема;
    • заснування премії імені Шолом-Алейхема за кращі літературно-мистецькі твори, що відображають історію та сучасність єврейського народу;
    • відкриття в місті Києві музею-квартири Шолом-Алейхема.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:
здійснити заходи щодо упорядкування об'єктів, пов'язаних з життям та діяльністю Шолом-Алейхема, оновлення відповідних експозицій в музеях та бібліотеках, організації та проведення в навчальних закладах, закладах культури урочистих вечорів, наукових конференцій, книжкових та художніх виставок, присвячених видатному письменнику.

3. Державному комітету телебачення та радіомовлення України:
забезпечити широке висвітлення заходів, пов'язаних із підготовкою та відзначенням 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема.

Президент України                                 В.Ющенко
м. Київ, 18 травня 2007 року
N 428/2007

Володимир Біленко

Письменник, якого не щадила доля

2 березня минуло 150 років від дня народження класика єврейської літератури Шолом-Алейхема

 

Його справжнє ім'я - Шолом (Соломон) Рабинович. Народився 2 березня 1859 року в Переяславі на Київщині. У свідомості наших сучасників це місто пов'язане передовсім з іменами Богдана Хмельницького (XVII століття - Переяславська Рада) і Тараса Шевченка (XIX століття - знаменитий «Заповіт» та й інші твори). Навряд, щоб у пам'яті і серці дрібного крамаря Нохума (Наума) Рабиновича глибоко закарбувалися ці знакові для України імена і події. Його турбувало становище багатодітної родини. А коли Шолому було 13 років, померла його мама і згодом її місце зайняла сварлива мачуха з Бердичева.

Навчався хлопець у хедері - єврейській початковій школі, учитель якої не знав навіть російської (що вже казати про українську!) мови. Але інтереси Шолома виявилися ширші: під впливом єврейської просвітницької літератури займався і загальною самоосвітою, навчався в повітовій школі. З 17 років працював домашнім учителем на Полтавщині у єврейського магната-орендатора Мейлаха Лоєва. У 1880-1882 р.р. був громадським рабином у Лубнах. Довелося жити і працювати також у Корсуні, Білій Церкві, Одесі, а найбільше - у Києві. Одружився зі своєю колишньою ученицею Ольгою Лоєвою, батько якої за кохання до неї свого часу і вирядив з дому приватного вчителя Шолома Рабиновича. Але родина склалася дружна - у ній панував культ батька. Він був для дітей і добрим ангелом-охоронцем, і не заплющував очей на їхні вади - з прорахунками і глупством у їх поведінці боровся... сміхом.

Перші публікації - кореспонденції і статті - з'явилися наприкінці 1870-х р. р. у єврейській періодиці мовою ідиш. А вже вірші та оповідання опублікував мовою іврит. І за порадою дружини підписував їх ініціалами «Ш.  -  А.». 1883 рік можна вважати по-справжньому стартовим у його письменницькій біографії. Тоді вийшли друком на мові ідиш повість «Два камені» та оповідання «Вибори», під якими він уперше підписався Шолом-Алейхем (єврейське вітання - «Мир Вам!»). Відтоді письменник безперервно зайнятий творчою працею. З-під його пера вийшли десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей, оповідань, статей. У його манері - сідати за письмовий стіл тоді, коли образи, сюжети, епізоди нуртують у його уяві. Незалежно, за вікном день чи ніч. Коли він писав, то ставав винятково зосередженим: нічого не бачив і нікого не чув - лише персонажів, покликаних до життя його фантазією. Часто вимовляв слова, вивіряючи їх ритм, міг несподівано, не перестаючи писати, вибухнути гучним сміхом і продовжувати писати й сміятися, якщо навіть хтось заходив до кімнати. Його легко було читати, а багатьом здавалося, що й писав він легко. І справді писав дуже швидко. Але написане часто докорінно переробляв, перекреслюючи рядки, абзаци, а то й цілі сторінки. А до інших сторінок щось дописував, приклеював нові...

А тим часом життя озивалося і в реальному вимірі: адже багатодітній сім'ї Шолома-Алейхема треба було за щось жити. Тож письменник за безцінь продавав видавцям свої авторські права. Доводилося займатися й торговими справами.

У 1885 році йому повезло: від тестя-магната перейшла велика спадщина. Молодий інтелігент-мрійник, хронічний бідняк з'явився на київській біржі, «прокручуючи справи». Його швидко «вирахували» - навколо закопошилися всілякі пройдисвіти, спекулянти. За п'ять років він утратив усе своє величезне багатство і, ховаючись від кредиторів, утік з Києва.

Але «ділове життя» збагатило палітру образів у його творах. Якщо раніше з першоджерел, позначених особистим досвідом, його персонажами поставали бідняки, пригнічені і одурені крутіями-одноплемінцями, то тепер творче джерело збагатилося типами, яких письменник зустрів уже як особистих партнерів у «вищому», «діловому» світі. У комедії-памфлеті «Якнегоз» (1894) деякі київські багатії пізнали себе і добилися від царської цензури заборони цього твору. На цій же київській біржі зародилася й ідея одного з найкращих творів Шолом-Алейхема - «Менахем-Мендл» (почав писати 1892 року), а незабаром взявся за ще один з найважливіших своїх творів - роман «Тев'є-молочар», де трудяга Тев'є протиставляється «людині-повітря», яка не спроможна знайти себе, визначитися в реальному світі.

Власне, романи «Менахем-Мендл», «Тев'є-молочар» і «Хлопчик Мотл» (над яким працював до самої смерті) визначають і характер, і спрямованість творчості Шолома-Алейхема. Письменник розкриває глибокі пласти народного життя, дає яскраві образи персонажів з різних суспільних прошарків, являє читачеві багатий національний колорит єврейства, сміється і плаче з їхніх пригод і поведінки, мріє про чистоту і порядність у людських взаєминах. «Людина - це те, ким вона хоче бути», - така остання фраза з автобіографічної повісті «З ярмарку».

Він прагнув дійти до сердець принижених і обездолених. Він показував, які могутні сили закладені в них самих, і невтомно пробуджував у них почуття власної гідності. Його творчість неперебутна ні в часі, ні в просторі.

Свої творчі задуми письменник реалізовував наполегливо, але без поспіху. Навіть найбільші романи створював ніби з окремих оповідань чи й повістин, рік за роком нарощуючи їх «м'язи»: «Менахем-Мендл» — 1892-1909 р. р.; «Тев'є-молочар» — 1894-1914 р. р. і «Хлопчик Мотл» — 1907-1916 р. р. і т. д.
Непросто складалися й життєві обставини. 1905 року після єврейських погромів, влаштованих чорносотенцями, виїхав з Києва до Львова, потім пустився в мандри по Європі.. Побував у Женеві, Лондоні, Варшаві, Вільно, Берліні та інших містах Європи. Застуда спричинила тяжку хворобу легенів, доводилося лікуватися: в 1907-1914 роках жив в Італії та Швейцарії. 1915 року переїхав до Нью-Йорка (США), де і помер 13 травня 1916 р. До речі, панічно обминав це число, навіть сторінки рукописів нумерував: 12, 12 а, 14... Але долі, як виявилося, не обминеш.

Для своїх нащадків і шанувальників Шолом-Алейхем залишив промовистий заповіт: «Де б я не помер, нехай мене поховають не серед аристократів, багатіїв і знаті. Хай мене поховають там, де покояться прості євреї-робітники, справжній народ, аби пам'ятник, що його потім поставлять на моїй могилі, прикрасив прості могили навколо мене, а прості могили щоб прикрашали мій пам'ятник, - як простий чесний народ за мого життя прикрашав свого народного письменника». А останні слова, які він сказав, уже впадаючи в агонію: «Заберіть мене додому, поховайте мене на київському цвинтарі».

Та на планеті порядкувала Перша світова війна - про перевезення через фронти до Києва не могло бути й мови: листи місяцями блукали по міжнародних лабіринтах, доки потрапляли (якщо взагалі потрапляли) до пунктів призначення.

Але Київ пам'ятає свого земляка. У центрі міста 1997 року споруджено пам'ятник Шолому-Алейхему, його іменем названо вулицю. У Переяславі-Хмельницькому знаходиться садиба-музей письменника. На 6 квітня ц. р. столична держадміністрація має забезпечити відкриття музею Шолом-Алейхема. Нібито будуть встановлені пам'ятні знаки на честь письменника. А на додачу - ще й урочистий літературно-мистецький захід у Національному академічному драмтеатрі ім. І. Франка.

Відзначимо, відбудемо й... забудемо. До нової ювілейної дати.
Бо ж немає в нас системного підходу до будь-якої справи взагалі і до вшанування пам'яті великих людей зокрема. Поміркуймо хоча б над таким. Україна збагатила світ шістьма (чи й більше) нобелівськими лауреатами, не здобувши у власний багаж жодного імені. На українській землі уперше побачили сонечко і відчули красу і силу матінки-природи класики російської літератури (і серед них - той же Микола Гоголь, українець з Полтавщини), класики польської літератури (як Юліуш Словацький, народжений у Кременці на Тернопільщині), класик англійської літератури Джозеф Конрад (Юзеф-Теодоро Конрад-Кожиньовський, поляк, народжений у Бердичеві на Житомирщині), класик японської літератури Василь Єрошенко (українець, народжений на Слобожанщині - в українському селі Обухівка, що відійшло до колись Курської, а тепер Бєлгородської області Російської Федерації)... І в цьому ряді - нинішній ювіляр, класик єврейської літератури Шолом-Алейхем.

Тож пофантазуймо про таке. В одному з найкращих парків Києва натрапляємо на галерею оцих видатних людей - портрети, скульптури чи інші форми увічнення. І цікаві розповіді про кожного з них - як гордість України і її інтернаціональне багатство, як наші потужні духовні й інтелектуальні сигнали у світ. І розрекламувати - для вітчизняних і зарубіжних туристів, а найперше - для самих киян, і не від дати до дати, а постійно, з системою незатухаючої, але й не набридливої реклами. До того ж, цьогоріч - і 200-ліття Миколи Гоголя (1 квітня) та Юліуша Словацького (4 вересня), 120-річчя Василя Єрошенка (минуло 12 січня). А Джозефу Конраду 150 минуло в 2007 (З грудня), та хто про те згадав?

Але сфантазований проект можливо було б здійснити лише за умови, якби Київ був справжньою української столицею, та мав справді українського міського голову і справді українську міську раду. Та мав за честь репрезентувати світові і такий аспект всеукраїнської національної гордині.

А поки що читаймо і пізнаваймо світ, яким його відтворив класик єврейської літератури, наш співвітчизник   Шолом-Алейхем: мир вам!

Р.S. Ще цікава паралель. На 10 років раніше за Ш. Рабиновича (Шолом-Алейхема) на Полтавщині народився класик української літератури Панас Рудченко, який і на десятиліття раніше обрав миролюбне літературне ім'я - Панас Мирний.

„Сільські вісті” 2009. – 3 бер.(№23). – С.3

Короткий літопис життя і творчості Шолом-Алейхема

1859, 2 березня - Народився Шолом Нохумович Рабинович у м. Переяслав (нині Переяслав-Хмельницький) у родині крамаря. Дитинство пройшло в містечку Воронків (пізніше у своїх творах він назве його узагальненою назвою - Касрилівка).

1871        Померла від холери мати Шолома.

1873-1876  Навчання в переяславському повітовому училищі. За блискучі успіхи в навчанні одержує стипендію. Училище закінчив із відзнакою. Подальшу освіту здобути не зміг: не прийняли до житомирського учительського інституту, бо підлягав призову на військову  службу

1877-1880 Трирічне перебування в маєтку багатого орендаря Лоєва, в Софіївці, як вчителя його дочки Ольги. Почав друкуватися в єврейських газетах.

1880      Одержує посаду казенного рабина у м. Лубни.

1883—1887 Одруження з Ольгою Лоєвою. Переїзд із Білої Церкви до Києва. Непрактичність у ділових справах призводить до банкрутства. Публікує серії фейлетонів та начерків, оповідання, повісті. Створює перший соціальний роман «Сендер Бланк та його сімейка».

1888 Пише свій знаменитий памфлет «Суд над Шомером»,виступаючи проти бульварної  романтики в літературі. У романах Стемпеню» та  «Іоселе-соловей» втілює свої соціальні та літературні погляди. Приступає до видання «Єврейської народної бібліотеки». Перші спроби в драматургії.

1890 Через переслідування кредиторів змушений виїхати за рубіж. Живе у Франції, Австро-Угорщині. Після сплати боргів тещею повертається до сім'ї.

1891 Оселився в Одесі, друкується в місцевій  періодиці.

1894 Починає друкувати свій класичний твір «Тев'є-молочник» і майже водночас із ним – роман «Менахем-Мендле». Побував у Максима Горького в Петербурзі. Уклав угоду про створення Одеського художнього єврейського театру, але царський уряд закрив театр. Після єврейського погрому в Києві виїздить до Сполучених Штатів Америки. Дорогою побував у містах Західної України та Польщі, відвідав Відень, Угорщину, Швейцарію, Бельгію, зустрічався з єврейськими студентами в Парижі та Лондоні. В Америці переконується у нездійсненності свого бажання створити вільний народний єврейський театр. Відгуком на події революції 1905 року став роман «Потоп» (1907), написаний у США.

1907 Пише твір «Хлопчик Мотл», у якому звертається до проблеми долі широких народних мас

1908 Повернення в Росію, подорож по країні. Під час виступу у Барановичах застудився, на два місяці був прикутий до ліжка. Через стан здоров'я змушений виїхати до Італії. У період реакції виступає проти занепадницьких настроїв у літературі.

1909  Створює роман «Блукаючі зірки», написаний після трирічного перебування в Америці і спрямований проти американського способу життя.

1912-1913  Роман «Кривавий жарт» - протест проти національної і расової дискримінації.

1913 Починається тяжкий нервовий розлад. Лікувався в Берні, Відні, жив у Німеччині, Швейцарії, Австрії, Італії і лише на короткий час приїжджав на батьківщину. Перша світова війна застала в Німеччині, змушений був переїхати в Данію, а потім - до Нью-Йорка.

1916, 13 травня  Через хворобу нирок та серця помер Шолом-Алейхем. Похований на Бруклінському кладовищі в Нью-Йорку. Передбачалося, що по закінченні війни останки його будуть перевезені до Києва, але через п'ять років прах Шолом-Алейхема був перевезений на інше кладовище і похований між простих людей, як він наказував у своєму заповіті. На могилі встановлений пам'ятник

Основні твори Шолом-Алейхема

Роки Назви творів

1873-1876 Перші «літературні» спроби  («Лексикон мачухи», «Дочка Сіону», «Єврейський Робінзон Крузо»).

1879 Перша публікація в газеті «Гацфіро» («Світанок»). 1880—1883 Друкується в газеті «Гамейліць» («Захисник»). Опублікував 3 статті на педагогічні теми, в яких відстоював пріоритет науки.

1883 Друкується перша повість «Два камені», присвячена дружині О. Лоєвій. Оповідання «Вибори» вперше підписане псевдонімом Шолом-Алейхем.

1884 Повісті «Наташа», «Вищий та нижчий», «Листування друзів»; вірші «Донька єврея», «Єврейські чиновники»; повість російською мовою «Мрійники».

1886 Опублікував серію фельєтонів та нарисів («Перехоплені поштою листи», де вперше з'являється назва  Касрилівка, «Картини бердичівської вулиці»

1887 Оповідання «Ножик», одноактна п'єса «Лікар», «Короткі відповіді на довгі запитання». Публікує серію новел «Квіти», що стала поетичним вінком на могилу батька. Створює перший соціальний роман «Сендер Бланк та його сімейка». Вийшла у світ перша книга із серії «Єврейська народна бібліотека». Одноактна комедія «Розлучення». Повість на івриті «Шимеле».

1888-1889 Романи «Стемпеню» та «Іоселе-соловей», в яких розкривається тема трагічної долі талановитих представників з народу. Памфлет «Суд над Шомером», в якому викриває вульгарність романтики бульварної літератури.

1890 Вийшов другий том із серії «Єврейської народної бібліотеки».

1891 У «Одеському листку» друкує твори російською мовою («Вірші у прозі», «Роман моєї бабки»).

1892 Підготував до видання III том «Єврейської народної бібліотеки», але через відсутність коштів не мав змоги надрукувати. З'являються перші листи із серії «Менахем-Мендл».

1893 Працює у київській газеті «Дер Юд» («Єврей»). Почав публікувати серію новел «Станція Мазепівка».

1894 Виходить перша новела з повісті «Тев'є-молочар» (під назвою «Щастя привалило»).

1895 З'являються нові новели із серії «Менахем-Мендл» («Папірці»)

1896-1898 Писав мало. У журналі «Схід» опублікував російською мовою серію «Казки гетто».

1899 У газеті «Дер Юд» надруковані дві новели із серії «Тев'є-молочар» («Химери», «Теперішні діти»),

1900 У газеті «Дер Юд» друкує новели «Мільйони» (із серії «Менахем-Мендл»), «Годинник», «Прапорець», «Ханукальні гроші».

1901 «Листи Менахем-Мендла» («Не везе»), монологи («Горщик», «Рябчик»), перші новели із серії «У маленькому світі маленьких людей».

1902 Продовжує друкувати новели із серії «У маленькому світі маленьких людей».

1903 Перекладає на ідиш три казки Л. Толстого, пише низку новел («Зелень на свято», «Мошкеле-злодій»).

1904 Пише багато новел та монологів («Годл», «За порадою»).

1905 Після жахливого єврейського погрому пише памфлети «Дядько Пиня і тітка Рейзя», «Картини погрому», «Меламед Бойаз».

1906 Опублікував новелу «Хава» із серії «Тев'є-молочар».

1907 Роман «Потоп», присвячений подіям «кривавої неділі» 1905 року, повість «Три вдови», новели із серії «Тев'є-молочар». 

1908 Написав початок оповідання «Хлопчик Мотл», одноактну п'єсу «Люди», новелу «Шпринця» (із серії «Тев'є-молочар»)

1909 Написав оповідання «Шмуел Шмелкіс та його ювілей», «Тев'є-молочар їде до Палестини», перші сторінки «Пісні над піснями», почав роботу над романом «Блукаючі зірки», присвяченим темі мистецтва у світі, де панують гроші.

1910 Незважаючи на загострення хвороби, пише серію новел про Касрилівку.

1911 Продовжує роботу над повістю «Пісня над піснями», написав «Марієнбад», «Аутодафе», закінчив роман «Блукаючі зірки».

1912 Пише роман «Кривавий жарт», в основу якого покладено процес Бейліса, що сколихнув усю Росію. Цей роман — рішучий протест проти національної та расової дискримінації. Інсценував його під назвою «Тяжко бути євреєм».

1913 Вийшов англійською мовою роман «Стемпеню».

1914 Написав п'єсу «Великий виграш», склав «Заповіт», працює над автобіографічною повістю «З ярмарку», яку назвав «творінням своїх творінь», «книгою книг», «піснею над піснями своєї душі».

1916 До останніх днів продовжував роботу
над творами «З ярмарку», «Хлопчик Мотл», «Містейк» («Помилка»), які так і залишилися незакінченими

Твори Шолом-Алейхема у фондах МСМБ „Молода гвардія”

Шолом-Алейхем. Собрание сочинений в 6-ти тт. / Шолом-Алейхем; Пер. с евр.; Сост., предисл., примеч. М.Беленького; Худож. Е.Никитин. - М.: Художественная литература, 1988 – 1990
Т.1: Романы, новеллы - 1988. - 607 с.
Т.2: Повести, новеллы - 1988. - 575 с.
Т.3: Рассказы, повести - 1989. - 447 с.
Т.4: Повести, новеллы - 1989. - 655 с.
Т.5: Рассказы, повести - 1990. - 559 с.
Т.6: Повести, новеллы - 1990. - 494 с.
Блуждающие звезды [Текст]: Роман / Шолом-Алейхем; Пер. с евр. Я.Слонима; Примеч. А.Фрумкина; Послесл. Г.Бровмана; Худож.Г.Храпак. - М.: Художественная литература, 1962. - 559с.
Истории для детей [Текст]: Повесть и рассказы / Шолом-Алейхем; Пер. с евр.; Предисл. С. Баруздин; Худож. Ю. Гершкович. - М.: Детская литература, 1988. - 207 с.

Заколдованный портной [Текст]: Повести и рассказы / Шолом-Алейхем; Пер. с евр.; Сост., примеч. М.Беленького; Предисл. М.Бажана; Худож. М.Шлосберг. - М.: Художественная литература, 1984. - 527 с.

Тевье-молочник: Повести и рассказы. Том 197 / Шолом-Алейхем; Пер. с евр.; Предисл. В.Финка; Примеч. М.Беленького. - М.: Художественная литература, 1969. - 687 с.: ил. - (Библиотека всемирной литературы. Серия третья).

Література про життя і творчість Шолом-Алейхема

Беленький, Моисей Соломонович. Биография смеха [Текст]: Очерк жизни и творчества Шолом-Алейхема / Беленький, Моисей Соломонович; Предисл. авт.; Худож. Ю.Токарев. - М.: Художественная литература, 1991. - 192 с.

Каган, Абрам Яковлевич.Шолом-Алейхем [Текст] : Роман / Каган, Абрам Яковлевич; Пер. з євр.; Предисл. А.И.Белецкий; Худож. С.С.Верховский. - М.: Советский писатель, 1961. - 390 с.

Музей Шолом-Алейхема: Путівник / За ред. А.І.Монастирського. - К.: Атопол, 2003. - 20 с.

Ременик, Григорий Абрамович. Шолом-Алейхем [Текст]: Критико-биографический очерк / Ременик, Григорий Абрамович ; Предисл. авт.; А.Лепятский. - М.: Художественная литература, 1963. - 202 с.

Чередник, Людмила А. Вивчення творчості Шолом-Алейхема в школі: посібник для вчителя / Чередник, Людмила А. - Х. : Ранок; Веста, 2003. - 176 с.

Харченко, Татьяна Николаевна.100 знаменитых людей Украины / Харченко, Татьяна Николаевна, Очкурова, Оксана Юрьевна, Рудычева, Ирина Анатольевна. - Харьков: Фолио, 2004. - 511 с.

Шолом-Алейхем (1859-1916): єврейський письменник // 100 найвідоміших українців. - К.: Автограф: Книжковий дім «Орфей», 2005. - С. 323-329.

Шолом-Алейхем - писатель и человек [Текст]: Статьи и воспоминания / Пер. с евр., сост., примеч. М.С.Беленького; Послесл. У.А.Гуральника. - М.: Художественная литература, 1984. - 336 с.
Шолом-Алейхем. Пісня пісень: Блукаючі зірки; Тев`є-молочник; Оповідання: Посібник для 11 класу / Автор-укладач А.І.Шухорова. - Харків: Веста: Видавництво„Ранок”, 2001. - 64с.

Бібліографія життя і творчості Шолом-Алейхем

(подана в зворотній хронології)

2009 рік

Україна. Кабінет Міністрів . Про заснування премії імені Шолом-Алейхема : Постанова від 25 лютого 2009 р. № 147 // Урядовий кур'єр . - 2009. - 28 лют.(№37). - С. 5.

Антоненко А. Шолом-Алейхем і Україна / А. Антоненко // День. - 2009. - 28 лют.(№35 ). Під такою назвою у Національному музеї літератури проходить виставка, присвячена 150-річчю від дня народження класика єврейської літератури. На ній представлено близько 100 експонатів з фондової колекції Музею літератури, державних архівів України та Київського обласного архіву, приватної колекції президента Єврейської ради України, президента Ради національних товариств України І. Левітаса

Біленко В. Письменник, якого не щадила доля: 2 березня минуло 150 років від дня народження класика єврейської літератури Шолом-Алейхема / В. Біленко // Сільські вісті. - 2009. - 3 бер.(№23). - С. 3

Жежера В. Його псевдонім означає "Мир вам!": 150 років тому в Переяслові народився Шолом-Алейхем (Соломон Рабинович), класик єврейської літератури мовою ідиш. Його псевдонім означає "Мир вам!" / В. Жежера // Голос України. - 2009. - 3 бер.(№38). - С. 9. Є повір’я: єврейська дівчина, котра не читала вершинного роману Шолом-Алейхема «Мандрівні зірки», ніколи не вийде заміж. Дівчата старанно читають цей роман, але найчастіше в перекладі - на іврит, російську чи англійську. Бо мова ідиш вже не є найпоширенішою серед одноплемінників письменника. Ця мова була поширена у великому східно-європейському гетто, яке перестало існувати в ХХ столітті. А разом з тим перестала бути престижною і мова бездержавного народу. Шолом-Алейхем помер в Америці 1916 року. А більшу частину життя прожив в Україні. Найдовше - в Беcсарабському кварталі (вул. Велика Васильківська, 5-а) в Києві. Дім знесено ще 1999 року, а вчора на тому місці відкрили музей письменника. Від колишнього помешкання лишився тільки фрагмент стіни. У Переяславі-Хмельницькому відбулася науково-практична конференція на тему: «Шолом-Алейхем в українському й світовому контексті». Планувалося випустити шеститомник українською мовою, але коштів поки що нема. Натомість сьогодні в Нацбанку презентують ювілейну срібну монету номіналом п’ять гривень

Курінний В. Він плакав і сміявся одночасно: у центрі столиці відкрили музей Шолом–Алейхема / В. Курінний // Хрещатик. - 2009. - 4 бер.(№26). - С. 2. Шанувальники творчості всесвітньо відомого єврейського письменника віднині зможуть відвідати музей Шолом-Алейхема на вулиці Великій Васильківській, 5-а. Його відкрили на честь 150-річчя з дня народження літератора. В одному залі розташовані експонати доби, в яку жив і творив письменник. В іншому - зібрані портрети Шолом-Алейхема та малюнки до його творів. Музей створено за підтримки столичної влади. Будівництво та облаштування закладу обійшлося місту майже в 2 млн грн

Лебідь Н. Шарліз і Шолом: трохи дивно, коли музей письменника впаяний у розкішні бутіки. Та краще вже з Діором, ніж ніяк: у Києві відзначили 150–річчя Шолом–Алейхема / Н. Лебідь // Україна молода. - 2009. - 4 бер.(№40). - С. 9.

Махінчук М. "Народів двох одна журба...": до 150–річчя від дня народження Шолом–Алейхема / М. Махінчук // Культура і життя. - 2009. - 4 бер.(№9). - С. 7. - Так сказав Максим Рильський про видатного класика єврейської літератури Шолом-Алейхема, якому судилося народитись 2 березня 1859 року в Переяслові і провести у цьому місті дитячі роки. Тут він робив свої перші життєві відкриття. Тут знайшла і яскраво спалахнула його письменницька зірка

"Шолом-Алейхема" запустили в серію / Укрінформ // Урядовий кур'єр. - 2009. - 5 бер.(№40). - С. 4.  Вшановуючи пам'ять всесвітньо відомого письменника, драматурга та просвітителя Шолом-Алейхема у зв'язку зі 150-річчям з дня його народження, Національний банк України випустив в обіг ювілейну монету номіналом 5 гривень, презентація якої відбулася днями у приміщенні банку. Автор монети художниця Юлія Скоблікова

Вместо дома Шолом-Алейхема появится отель к Евро-2012: Городские власти своеобразно подошли к празднованию в марте 150-летнего юбилея знаменитого еврейского писателя Шолома-Алейхема - в городе... сносят дом на Большой Васильковской, 35, в котором жил писатель - с роскошными кариатидами и лепниной на фасаде/Инф. „Сегодня”// Сегодня – 2009 – 27 янв.(№14)

2008 рік

Поліщук Т .Мудрець: сьогодні в 350-й раз Богдан Ступка зіграє свою зоряну роль Тев’є-молочника / Т. Поліщук // День. - 2008. - 23 груд.(№234). - С. 1,8. 23 грудня у Театрі ім. І. Франка відзначатимуть ще одну подію — рівно 19 років тому відбулася прем’єра вистави «Тев’є-Тевель», яка стала візиткою колективу, а для Богдана Сильвестровича Ступки знаковою у його творчій долі. Кілька поколінь франківців пройшли через «вогонь, воду і мідні труби», несучи зі сцени мудрі істини, написані класиком єврейської літератури Шолом-Алейхемом. Богдана Ступку по праву називають «кращим Тев’є всіх часів», а глядачі різних країн ближнього і далекого зарубіжжя у фіналі вистави не ховають своїх сліз. Поважні закордонні критики пишуть: «Коли дивишся київського «Тев’є-Тевеля», то не помічаєш, що єврея грає український актор Богдан Ступка. У нього виходить такий колоритний і мудрий образ, і забуваєш, що Тевель говорив на ідіш, а не по-українськи. Можливо, це тому, що герой Шолом-Алейхема своїм єврейським корінням зрісся з українською землею»...

19 РОКІВ ТОМУ ВІДБУЛАСЯ ПРЕМ’ЄРА ВИСТАВИ «ТЕВ’Є-ТЕВЕЛЬ», ЯКА СТАЛА ВІЗИТКОЮ ФРАНКІВЦІВ, А ДЛЯ БОГДАНА СИЛЬВЕСТРОВИЧА СТУПКИ — ЗНАКОВОЮ В ЙОГО ТВОРЧІЙ ДОЛІ.
АКТОРА ПО ПРАВУ НАЗИВАЮТЬ «КРАЩИМ ТЕВ’Є ВСІХ ЧАСІВ»

Великий єврей з України: є письменники, при згадці яких одразу світлішають наші обличчя.../Інф.”Українська правда”//Українська правда. – 2008. – 14 жовт. Шолом-Алейхем... "Мир вам" - так перекладається українською мовою це словосполучення, обране в якості літературного псевдоніму популярним письменником - визнаним класиком єврейської літератури. Чому великий письменник, у якого прізвище, ім'я та по батькові було Рабинович Шулім Нохімович, а проте він нам, літературознавцям і критикам, відомий здебільше як Шолом Нохумович, ― це його справжнє ім'я та по батькові, ― узяв такий дивний псевдонім? Гадаю, що письменник скористався не випадково, адже, по-перше, він був геніальним від природи, хоча про свою геніальність ніколи не згадував, а по-друге ― ще й невиправний та наївний до дитячості ідеаліст. Оцю щиру дитячість він проніс і зберіг до останніх днів

2007 рік

Шолом-Алейхем і Україна: оргкомітет / Інф. "УК" // Урядовий кур'єр. - 2007. - 31 жовт.(№201-202). - С. 2. Кабінет Міністрів України затвердив склад Організаційного комітету та План заходів з підготовки та відзначення 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема. Про це йдеться у розпорядженні КМУ № 909-р від 24 жовтня 2007 року. Головою Оргкомітету призначено віце-прем'єр-міністра Дмитра Табачника

2005 рік

Українці на землі і на небі / Космічну Україну досліджував О.Рожен // Дзеркало тижня. - 2005.- 30 груд.(№51). - С. 13. В Україні видано нове науково-енциклопедичне видання "Імена України в Космосі", де зібрані матеріали про відомих українців іменами яких носять планети

Шолом-Алейхем /Инф.”2000”// 2000. – 16-22 сент.(№37).
Шолом-Алейхем - псевдонім єврейського письменника Соломона Наумовича Рабиновича, народженого на Київщині. Його життя було сповнене страждань і невиправданих очікувань, та він був щасливий, адже доля міцно й назавжди пов'язала його з народом. У своїх творах Шолом-Алейхем якнайповніше передав особливий гумор та ліризм, притаманні єврейському народові. Письменницький талант Шолом-Алейхема успадкувала Беллочка Кауфман, його улюблена онука, яка нині мешкає в Нью-Йорку

2002 рік

Мельник О. М. „Мені добре - я сирота!": конспект уроку з вивчення повісті Шолом-Алейхема «Хлопчик Мотл» / О. М. Мельник // Зарубіжна література в навчальних закладах - 2002. - № 3. - С. 16-18.

2000 рік

Прилуцкая Л. Я. Чтобы сказал Шолом-Алейхем: сценарий литературного спектакля / Л. Я. Прилуцкая // Позакласний час. - 2000. - № 18. - С. 26-28.

1997 рік

Шолом-Алейхему пам’ятник: на вулиці Басейній /Інф. „ДТ” // Дзеркало тижня - 1997. - 27 груд.(№52). 21 грудня 1997 на Басейній вулиці біля Бесарабського ринку святкували відкриття першого в світі пам`ятника Шолом-Алейхему. Створили пам`ятник - скульптор Валерій Медведев і архитектор Юрій Лосицький. Активно сприяли його появі Єврейська рада України та її голова Ілля Левітас, Київська міська держадміністрація з мером Києва Олександром Омельченком та багато інших державних, суспільних та культурних діячів.

Меморіальний музей класика еврейської літератури Шолом-Алейхема

Мешканці Переяслава завжди любили і шанували творчість свого земляка Соломона Наумовича Рабиновича. У вересні 1978 року, на честь 120-річчя з дня народження письменника, на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини відкритий перший музей видатного єврейського письменника Шолом-Алейхема, а пізніше в 1984 році перед будинком встановлено пам'ятник видатному єврейському класику роботи відомого московського скульптора А. Альтшулера. Сьогодні сотні людей нашої країни та із-за кордону приїздять до музею аби краще познайомитись з життям і діяльністю Шолом-Алейхема, вшанувати пам’ять великого письменника.

Експозиція музею

В експозиції музею показано життєвий і творчий шлях письменника від закінчення повітового училища до останніх років життя. В Музеї відтворено вітальню, вестибуль, робочий кабінет батьківського дому. Окремий розділ музею присвячений Шолом-Алейхему - драматургу. Експозиція музею знайомить з його драматичними творами (за життя він написав понад 20 п’єс), які відіграли велику роль у становленні єврейського театру. У експозиції – види Переяслава того часу, повна збірка творів Шолом-Алейхема, театральні афіші... У вестибулі Музею – портрет письменника роботи художника Євгена Вассермана. Кімната, де відтворено інтер’єр будинку батьків письменника, дерев’яне ліжко, стіл, комод, шафа, сервант, які стояли в будинку Рабиновичів.
До експозиції включено фотографії та тарілки з видами Переяслава середини ХІХ століття.

На любов, яку повною мірою віддав письменник народові бідному, знедоленому відповів народ безсмертною вічною любов’ю. На десятки мов народів світу перекладено його твори. В експозиції 3-х, 4-х, 6-томні видання та 26-томне Варшавське видання творів Шолом-Алейхема.

Меморіальний музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема 08400, Україна, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Літописна, 2
тел.: (04467) 5-29-36, (04467) 5-53-28

Інтернет-ресурси

http://www.vechirka.kiev.ua/  Вечірній Київ Електронна версія газети
http://www.news2000.kiev.ua/ Еженедельник 2000: Портал
Створення сайту -Веб студія по створенню сайтів в Києві. Створення сайта будь-якого рівня складності за короткий час. Веб студія - my-master.net.ua.
http://www.day.kiev.ua/  -Газета «День» Щоденна всеукраїнська газета
http://www.zerkalo-nedeli.com/ Дзеркало тижня: Міжнародний суспільно-політичний тижневик
uamedia.visti.net/ UAMEDIA.VISTI.NET: Українська преса в Internet Урядовий Кур'єр, Україна Молода, Голос України, Молодь України, Київська Правда, Сільські Вісті, Робітнича Газета, Закон і Бізнес, УКРІНФОРМ,
http://www.umoloda.kiev.ua/ Україна молода Електронна версія газети
http://kreschatic.kiev.ua/ Хрещатик: Газета київської міської
http://www.wek.kiev.ua/ Енциклопедія Києва  про Шолом-Алейхема

Бібліографи-укладачі:
Мілашенко Т.І.
Фоміна Н.І.


 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ