До 100-річчя Олега Ольжича

Життя, віддане за Україну

Захочеш — і будеш.
В людині, затям,
Лежить не відгадана сила

Олег Ольжич

Відповідно до указу Президента Віктора Ющенка у липні 2007 року українці в Україні та за її межами вперше на державному рівні відзначатимуть день народження відомого українського поета, вченого і політичного діяча Олега Кандиби-Ольжича.
У 2007-му йому б виповнилося рівно сто років. Поки що невідомо, наскільки ювілей поета прислужиться відновленню історичної справедливості щодо його постаті, яка у радянські часи була під жорстоким «табу». Однак немає сумніву, що нинішній ювілей — ще одна нагода пізнати людину, без якої неможливо уявити культурне та політичне життя української нації у 20— 40-х роках минулого сторіччя.
Наша бібліотека звертає Вашу увагу на цю подію і пропонує ознайомитись з тематичним бібліографічним покажчиком - «Олег Ольжич: життя віддане за Україну» -  присвяченим 100-річчю Олега Ольжича.

До покажчика увійшли:

Віхі життя і боротьби

Твори автора (з електронних каталогів бібліотек України)

Матеріали про життя та творчість поета (з електронних каталогів бібліотек України)

Бібліографія життя і творчості (за матеріалами періодичних видань України)

Інтернет-ресурси (Інтернет-адреси з інформацією про Олега Ольжича)

Покажчик містить 111 позицій
Використано 25 джерел інформації періодичних видань України. Серед основних джерел добору літератури: каталоги та картотеки МСМБ «Молода гвардія» та провідних бібліотек України, Інтернет-ресурси.

Коротка біографія

Народився у Житомирі 8 липня 1907.
В 1917-23 навчався в середній школі (Пуща Водиця) поблизу Києва.
У 1923 емігрував разом з батьками до Чехословаччини.
В 1924-29 навчався в Карловому університеті у Празі, на літературно-історичному факультеті Українського Педагогічного Інституту, вивчав археологію в Українському Вільному Університеті.
Восени 1930 захистив докторську дисертацію на тему «Неолітична кераміка Галичини».
В 1930-1931 - асистент кафедри археології УВУ. Працюючи в археологічному відділі Національного музею, здійснив наукові експедиції по західноукраїнських землях, Німеччині, США і Балканських країнах, брав участь у міжнародних археологічних конференціях.
У 1938 читав лекції у Гарвардському університеті. Опублікував ряд праць з антропології та археології. В історичній науці — послідовник школи Л. Нідерле.
З поч. 1930-х рр. О. Кандиба заявив про себе як самобутній і оригінальний поет. Співпрацював у львівських періодичних виданнях: «Літературно-Науковий Вістник», «Вістник», «Обрії», «Напередодні» празьких «Студентський вістник», «Пробоєм».
З молодих літ О. Кандиба став учасником українського націоналістичного руху.
В 1929 - член Організації Українських Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів, особисто Є. Коновальця.
В 1937 очолив культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів. В кін. 1930-х рр. редагував часопис «Самостійна думка», перетворивши його на орган ПУН.
В 1938-39 О. Кандиба брав активну участь у становленні державності Карпатської України та в збройній боротьбі проти угорських загарбників.
Протягом 1939-1941 очолював Революційний Трибунал ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.
На поч. радянсько-німецької війни 1941-1945 переїхав до України разом з Буковинським куренем, прийняв участь у формуванні місцевої адміністрації та поліції.
В 1941-1942 О. Кандиба жив у Києві, налагоджував підпільну мережу ОУН (М) в Україні.
В жовтні 1941 О. Кандиба став одним з організаторів політично-громадського центру - Української Національної Ради у Києві.
З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів К. переїздить до Львова.
У травні 1942 Почаївська конференція ОУН (М) обрала О. Кандибу заступником голови ПУН та головою Проводу на українських землях.
У січні 1944 після арешту А. Мельника перебрав посаду Голови ПУН.
25.5.1944 заарештований гестапо у Львові. Був ув'язнений у концентраційному таборі Заксенгаузен.
Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10.6.1944, закатований гестапівською трійкою (Вольф, Вірзінг, Шульц).
О. Кандиба - автор поетичних збірок «Рінь» (1935), «Вежі» (1940) та посмертно виданої «Підзамче» (1946), перевиданих у збірках «Поезії» (1956) та «Величність» (1969), ряду праць з археології, серед яких «Schipeniz-Kunst und Gerete eines neolitisches Dorfes» (1937).

Життя Ольжича було коротким, закритим для багатьох, але надзвичайно яскравим.
Син одного з найвідоміших українських поетів Олександра Олеся (Кандиби)
народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Навчався в Пущі-Водиці під Києвом.
Вже у 8 років хлопчик почанає писати вірші, потім - коротенькі оповідання про тварин (одне з них, «Рудько», нинi часто друкується у хрестоматіях для дітей). Олег змалку багато читав, в чому йому порадником та керманичем був батько - хто міг передбачити тоді, що через певний час ці двоє, батько і син, залишаючись друзями і продовжуючи любити і шанувати один одного, розійдуться у поглядах, передусім - естетичних... Найжахливіше: батько пережив трагічну загибель сина, щоправда, лише на півтора місяця.
Українська революція 1917 - 1920 рр. та її поразка зробила для Олександра Олеся неможливим життя на Батьківщині (мріяв про «свято згоди», а революція виявилась вельми далекою від рожевих снів...). У 1923 р. до батька, що жив тоді під Прагою, приєднався разом з матір’ю 16-річний Олег. Позаду залишилося голодне, суворе і небезпечне життя у Пущі-Водиці, під Києвом, абсолютна самотність, спричинена повною ізоляцією від нової влади. Але як юнак міг забути кров, насильство, жорстокість, братовбивство (у 1919 р. петлюрівцями був розстріляний його дядько, мамин брат...).

Олександр Олесь

На початку 1925 р. Олег став студентом філософського факультету Карлового університету в Празі - одного з найстаріших вузів Європи. Там обдарований юнак захоплюється археологією та теорією мистецтв, причому вивчає ці дисципліни настільки серйозно і натхненно, що його називав своїм улюбленим учнем сам Любош Нідерле, чеський історик та археолог зі світовим ім’ям, автор «Слов’янських старожитностей». У 23 роки Олег Кандиба здобуває докторський ступінь від філософського факультету Карлового університету за серію праць, присвячених неолітичній мальованій кераміці Галичини.

Брав участь у багатьох археологічних розкопках, зокрема на Балканах. Отримав посаду доцента в Гарвардському університеті (США), і в 1938 році заснував там Український науковий інститут. Тоді ж під час наукової поїздки до Риму познайомився з головою Проводу українських націоналістів полковником Євгеном Коновальцем і вступив до ОУН. Вірші писав упродовж усього життя. Псевдо син узяв від київського князя Олега і життя пов'язав з історією і війною. Цикли «Кремінь» (1931), «Камінь» (1932), «Бронза» (1932), «Залізо» (1932) відбивають зміну епох у житті людства.У першій збірці «Рінь» (1934) провіщав прихід нового віку - героїв.
Батько, поет-лірик, боявся за сина, але спинити його, звісно, вже не міг. Коли радянський агент убив Євгена Коновальця в Роттердамі, Ольжич створює культурну референтуру ОУН - 15 комісій державного планування, зокрема фінансову, шкільну, сільськогосподарську, промисловості й торгівлі, використання природних багатств. За дорученням ОУН Ольжич брав участь у проголошенні демократичної Карпатської України, окупованої угорськими фашистами, і навіть потрапив до хортистської тюрми.
На початку радянсько-німецької війни переїхав до України разом iз буковинським куренем і прибув до Києва з поетами Оленою Телігою та Іваном Ірлявським.
Період діяльності О. Ольжича в окупованому фашистами Києві оповитий ореолом романтики й героїзму. І це зрозуміло - в умовах окупації не можна перемагати виключно завдяки діловим якостям. Необхідна особлива жертовність. О. Ольжич був готовий до найскладніших випробувань. Гестапо, що під корінь нищило українське підпілля, довгий час не могло дістати О. Ольжича. Натомість він став ідейним і організаційним натхненником створення в Києві Української Національної Ради, яка в 1941 - 1942 роках виконувала роль репрезентанта інтересів українського народу. Саме він у листопаді 1941 року організував грандіозне відзначення чергових роковин трагедії під Базаром, на яке зібралися десятки тисяч українців і де вперше за довгі роки бездержавності майоріли українські національні прапори й у весь голос лунали заклики до відновлення незалежності України.
Вже в роки війни О. Ольжич здобув славу національного героя. Він належав до конкретного політичного середовища й пишався тим, що є членом ОУН під керівництвом А.Мельника. Проте більшість націоналістів, повстанців, національно свідомої інтелігенції сприймали О. Ольжича як визначного українця, одного з провідників національно-визвольного руху.
5 жовтня 1941 року Ольжич-політик скликав у Києві перші збори Української національної ради, «національно-державного органу, що репрезентував і обороняв увесь український народ». Серед 130 членів УНРади були оунівці, гетьманці, безпартійні, представлено було всі верстви й професії, а також національні меншини. Але вже 27 листопада за наказом з Берліна УНРаду було заборонено, почалися арешти. Ольжич переїхав до Львова, і в 1944 році, після арешту нацистами Андрія Мельника (чільника другої гілки ОУН), очолив Провід українських націоналістів (ПУН). Відомо про його переговори з бандерівцями і представниками Червоної армії стосовно об'єднаного визвольного фронту українців.

Концтабор Заксенхаузен.

До цих пір не з’ясовано всіх обставин загибелі О. Ольжича. Відомо, що трагедія сталася влітку 1944 року. У Львові на конспіративній квартирі по вулиці Личаківській, 32, Ольжича схопили гестапівці. Як особу особливо небезпечну для Рейху, його одразу ж було направлено на допит у Берлін, а згодом - до концентраційного табору Заксенхаузен. У концтаборі О. Ольжич зазнав страшних поневірянь. Випробувавши на ньому всі свої звірячі методи катування, фашисти так і не змогли довідатися про підпільні структури ОУН. О. Ольжич загинув у в’язниці, прикутий до бетонної підлоги. Тіло героя спалили в крематорії
Дізнавшись про смерть сина, 22 липня помер у Празі поет Олександр Олесь. А через кілька днів народився його внук Олег Кандиба у Катерини Білецької, з якою Ольжич повінчався 2 серпня 1943 року в православній церкві у селі Яблінка Вижня - за десять місяців до своєї смерті.
Вже після смерті Ольжича на чужині з’явилася третя поетична збірка «Підзамча» (1946),
За життя він побачив надрукованими лише дві свої збірки: «Рінь» (1935 р., Львів) та «Вежі»(1940 р., Прага). Як згадує видатний український прозаїк Улас Самчук, «на відміну від свого батька з його співочою лірикою. О.Ольжич хотів бути маломовним, простим, кам’яним...» 
«Ти не відхилиш свойого кінця» -ось кредо поета Ольжича. Цю готовність до жертви давала йому віра в те, що «Україна перестала бути ідейною провінцією, її духовність відтоді, самобутня і самовистачальна, післанництво цієї духовності — в майбутньому»
Не можна не сказати про вражаючий інтелектуальний рівень Ольжичевої творчості. Він, знаючи 9 європейських мов і почуваючи себе в лабіринтах сюжетів української та всесвітньої історії як вдома, піднімав українську поезію на нову духовну височінь так блискуче, як до нього це вдавалось, можливо, лише Лесі Українці та Іванові Франку (вірші «Ганнібал в Італії», «Галли», «Готи», цикл «Люкреція», «Дон Хозе», «Вікінг», «Дон Кіхот» та десятки інших). Осібно стоять його великі поетичні твори: «Незнаному воякові» та «Грудень 1932», де Ольжич створив філософсько-естетичну модель ідеальної людини-борця, як він собі уявляв її.
Ольжичу - першокласному політику-миротворцю, поету, досліднику стародавньої історії України - присвячено повнометражний двосерійний художньо-документальний фільм за сценарієм Леоніда Череватенка «Я камінь з Божої пращі...», удостоєний Національної шевченківської премії.
Винятково обдарована особистість (крім усього іншого, він міг би стати, за одностайною думкою фахівців, вченим-археологом міжнародного рівня), Ольжич ще по-справжньому не відкритий ні істориками, ні літературознавцями, ані публіцистами.
 І чи маємо право ми забути того, хто якось написав: «Великі ідеї родяться живцем, в муках», і жив для своєї ідеї!

Україна. Президент Указ Президента України: Про відзначення 100-річчя від дня народження Олега Ольжича // Уряд. кур'єр. - 2006. - 15 листоп. (№ 215). - (Орієнтир № 35. - С.3) Провести протягом 2007 року урочистості, присвячені 100-річчю від дня народження учасника українського визвольного руху, визначного громадсько-політичного діяча, вченого, поета і публіциста

Київська міська рада. Рішення Київської міської ради № 745/1406 від 14 червня 2007 року: Про вшанування пам’яті Олега Ольжича // Хрещатик (Документ). - 2007.- 25 лип. (№116). - С. 7.

Твори Олега Ольжича

Вибрані твори: Упорядник Осип Зінкевич. – К.: Смолоскип, 2007. - 664 с.

Вежі: Вірші - Прага: Б. в., 1940. - 45, [1] с. Б-ка Сірополка.

Величність: Поезії й поеми. / Ред. Т.Курпіта; Вступ. ст. В.Державина. -Чікаго: ОДУ: 2 Відділ, 1969. — 176с.

Дороговказ: Поезії О.Теліги та О.Ольжича. - К.: Фундація ім. О.Ольжича: Вид-во ім. О.Теліги, 1994. -44, [3] с.

Дивна подорож: Оповідання, новели, п'єса:Для серед. та ст. шк. віку / упоряд.В. Садівничий - Суми : Собор, 1997. -40с.

Живиця : Хрестоматiя української літератури ХХ ст. у 2-х кн. Кн.2 / За ред. М.М.Конончука; Упорядк. М.М.Конончука, Н.І.Бондар, Т.І.Конончук. - К. : Твiм iнтер, 1998. - 624 с.

Муза любові й боротьби: Українська поезія празької школи / Упорядк., приміт.та передм. М.Неврлого;Під ред. В.Р.Коломійця. - К. : Український письменник, 1995. – 159с.

Підзамча: Зб. поезій -Б. м.: Культура, 1946. -22, [1] с.

Поезії - Ню Йорк: Б. в., 1956–З колекції Копач О. -Справж. ім’я авт.: Олег Кандиба. Кн. 1: / Уклад. О.Лащенко — 1956. — 101, [3] с

Бернадська, Ніна Іванівна. Українська лiтература ХХ століття : Навч. посiб. для старшокл. та вступників до вищих навч. закладів / Бернадська, Ніна Іванівна. - Вид. 3-тє, стереотип. - К. : Знання-Прес, 2006. - 271 с.

Жулинський, Микола . Олег Ольжич і Олена Теліга: Нариси про життя і творчість. Вибрані твори / Дослідна фундація ім. О.Ольжича в США. -К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2001. -144с.

За героїчну духовість : Матеріяли Конф. «Зарева», присвяч. О.Кандибі - О.Ольжичу на Оселі ім. О.Ольжича в Лігайтоні, Пенсилвенія, 3 лип. 1977 р. -Ню Йорк: О.У.С.А.Т. «Зарево», 1977.

Іванишин П. Олег Ольжич - герольд нескореного покоління / Ред. П.Бобик. - Дрогобич: Вид. фірма «Відродження», 1996. - 218, [2] с

1992

Житник В. Духовна цитадель поета: Олег Ольжич - український поет . / В. Житник// Літ. Україна. - 1992. - 31 груд.. - С.2.

«Відвага і любовь самопосвяти»: Життя і творчість Олега Ольжича // Дзвін. - 1992. - № 11-12. - С.127-135

Слабошпицький М. Доля і муза Олега Ольжича / М. Слабошпицький // Розбудова держави. - 1992. - № 7. - С.48-51.

1993

Губарець В. Промовляють до живих: Спільним рішенням Київради та міської Держадміністрації дві вулиці у Шевченківському районі столиці названо іменами видатних українських поетів Олени Теліги та Олега Ольжича / В Губарець // Літ. Україна. - 1993. - 19 серп

Ковалів Ю. Незнищені рядки: Укр. письменники О. Теліга та О. Ольжич / Ю. Ковалів // Розбудова держави. - 1993. - № 8. - С.49 - 50.

Героїчність духу: Поезії Олега Ольжича // Укр. слово. - 1993. - 6 серп.. - С.4.

1994

Бараневич Л. "Обгоріле серце" поета: Український письменник Олег Ольжич / Л.Бараневич // Голос України. - 1994. - 11 черв.. - С.12.

Гірка та славна дата: 9 червня 1994 р.минає п’ятдесят років від дня смерті визначного українського поета О.Ольжича (Олега Кандиби) // Літ. Україна. - 1994. - 21 квіт.. - С.4.

Городиський З. Олег Ольжич як політичний діяч: Український письменник / З Городиський // Розбудова держави. - 1994. - № 11. - С.49-56.

Гуцуляк О. "Встає цитаделя духа - десятки літ боротьби": Урок за творчістю Олега Ольжича / О Гуцуляк // Дивослово. - 1994. - № 12. - С.22-24.

Дмитренко О. "О Україно! Слухай, ми ідем!": Олег Ольжич та книга "Незнаному воякові" / О. Дмитренко // Укр. слово. - 1994. - 16 черв.. - С.4.

Ільницький М. Ідея циклічности культур і доля України в творчості Олега Ольжича / М. Ільницький // Сучасність. - 1994. - № 11. - С.138-142.

Кирилюк В. "Невідомому воякові": Спадщина О.Ольжича (Кандиба) / В.Кирилюк // Літ. Україна. - 1994. - 16 черв.. - С.4.

Ковалів Ю. Героїчний епос Олега Ольжича: Творчість О. Ольжича / Ю.Ковалів // Слово і час. - 1994. - № 6. - С.7-12.

Ковалів Ю. "...ми вийшли жорстоке зустріти": Український письменник О.Ольжич / Ю.Ковалів // Літ. Україна. - 1994. - 16 черв. - С.3.

Костриця М. З берегів Тетерева - у вічність: Біографія українського письменника О.Ольжича / М. Костриця // Укр. слово. - 1994. - 2 черв.. - С.4.

Крупач М. "Бог ясний між людьми ходить...": До 50-ї річниці від дня безсмертя О.Ольжича-Кандиби / М. Крупач // Дзвін. - 1994. - № 6. - С.138-144.

Куник І. "Хай збереже його доля!..": Родина О.Ольжича / І. Крупник // Слово і час. - 1994. - № 6. - С.12

Кучерук О. Олег Ольжич - поет національного героїзму / О.Кучерук // Початкова школа. - 1994. - № 5. - С.42-43.

Луканин С. Цитадель духу Ольжича: 10 червня минає 50 років з дня загибелі відомого українського письменника і політичного діяча Олега Ольжича / С. Луканін // Хрещатик. - 1994. - 9 черв.. - С.5.

Мизак Н. Ольжич і Буковина: Український письменник / Н. Мизак // Укр. слово. - 1994. - 12 січ.. - С.3.

На службі української державотворчої ідеї: Український поет - О.Ольжич // Самостійна Україна. - 1994. - 8-14 черв. (№ 27). - С.7.

Невідомі листи О.Ольжича: Український письменник О.Ольжич // Слово і час. - 1994. - № 7. - С.19-26.

Неврлий М. Муза мужності й боротьби: 1994 - рік Олега Ольжича, поета, вченого, борця за незалежну Україну / М. Неврлий // Дивослово. - 1994. - № 7. - С.10-17.

Обдяк Д. Національний герой, поет, вчений: Рік Олега Ольжича / Д. Обдяк // Укр. слово. - 1994. - 16 черв.. - С.4.

Питання національної єдності і консолідації політичних сил у слові і чині О.Ольжича // Розбудова держави. - 1994. - № 7. - С.3-6.

Погребенник В. Філософія історії Олега Ольжича / В.Погребенник // Укр. слово. - 1994. - 2 черв.. - С.5.

Познякова О. Герой, поет, учений: Український письменник Олег Ольжич / О. Лознякова // Уряд. кур'єр. - 1994. - 16 черв.. - С.16.

Продан І. До портрета Олега Ольжича / І. Продан // Дивослово. - 1994. - № 12. - С.25-26.

Симчич М. Пересторога О.Ольжича (або арешт у Болехові) / М. Сими // Укр. слово. - 1994. - 2черв.. - С.5.

Теленчі О. Лицар ідеї і чину: До 50-річчя загибелі О.Кандиби-Ольжича / О. Теленчі // Голос України. - 1994. - 4 трав. (№ 82). - С.2.

Товстюк К. Стратег і політик: Спомини про О.Ольжича / К. Товстяк // Укр. слово. - 1994. - 16 черв.. - С.3.

Череватенко Л. "Державу не твориться в будучині": Рік О.Ольжича: О.Ольжич "Незнаному воякові". / Л.Череватенко // Укр. слово. - 1994. - 5 січ.. - С. 4. Біографія О.Ольжича

Ширченко Я. Київські адреси О.Ольжича / Я Ширченко // Молодь України. - 1994. - 27 трав.. - С.4.

Шульга П. Вклонімося пам’яті велетня духа: Минає 50 років від дня мученицької смерті українського поета-патріота, політичного в’язня гітлерівського концентраціонного табору "Заксенгаузен" Олега Ольжича (Олеся Кандиби) / П. Шульга // Освіта. - 1994. - № 41-43 (15 черв.). - С.15.

Яременко В. Передчуття зустрічі з Ольжичем /В. Яременко // Дніпро. - 1994. - № 1. - С.100-114.

1995

Виховний ідеал О.Ольжича // Укр. слово. - 1995. - 29 черв.. - С.3.

Колесник І. Поет і лицар Олег Ольжич Кандиба: Творчість О.Ольжича / І. Колесник // Укр. слово. - 1995. - 24 серп.. - С.5.

Коцюбинська М. Розмова з батьками: Рік Олега Ольжича / М. Коцюбинська // Слово і час. - 1994. - № 7. - С.17-18.

Мишанич С. Ідеї Олега Ольжича знаходять розуміння серед українців Донеччини: Про О.Ольжича / С. Мишанич // Укр. слово. - 1995. - 13 лип.. - С.4.

Червак Б. Національна ідея на маргінесах історії: До питання "О.Ольжич і український націоналізм" / Б. Червак // Розбудова держави. - 1995. - № 3. - С.56-58.

1996

Ольжич О. Доробок перекладацький: Творчість Олега Ольжича / О.Ольжич // Укр. слово. - 1996. - 15 лют.. - С.6.

Симчич М. О.Ольжич - будівничий карпатської України / М. Симич// Укр. слово. - 1996. - 21 берез.. - С.12. Про О.Ольжича

Червак Б. О.Ольжич - легенда і символ: Про українського письменника Олега Ольжича /Б. Червак // Укр. слово. - 1996. - 11 лип. - С.1, 5.

1997

Вечір, якого ми так чекали: До 90-х роковин Олега Ольжича // Укр. слово. - 1997. - 30 жовт.. - С.6.

Гументик М. Пам’ять Олега Ольжича відзначили на Тернопільщині: Український письменник / М. Гументик // Укр. слово. - 1997. - 8 трав. - С.1.

Дорожинський П. Жертовний шлях патріота: Про поета національного розвою Олега Ольжича-Кандиби / П. Дорожинський // Вітчизна. - 1997. - № 9-10. - С.135

Жулинський М. Той, що серце обернув у сурму: 90 - річчя з дня народження О.Ольжича / М. Жулинський // Культура і життя. - 1997. - 29 жовт.. - С.3

Кавун О. Нелегка дорога: Про творчість українського письменника О.Ольжич / О. Кавун // Голос України. - 1997. - 22 серп.. - С.9.

Криворотько А. Людина - легенда: Український письменник Олег Ольжич / А. Криворотько // Літ. Україна. - 1997. - 6 листоп. (№ 39). - С.1.

Криворучко К. Пророцтво матері: Український письменник Олег Ольжич / К.Криворучко // Укр. слово. - 1997. - 10 лип.. - С.12.

Мусієнко О. Лицарський вибір Олега Ольжича / О.Мусаєнко // Культура і життя. - 1997. - 11 черв.. - С.4.

Нахлік О. Апеляція до княжої доби в емігрантській поезії: Ю. Дараган, О. Лятуринська, О. Стефанович, О. Ольжич, Є. Маланюк / О. Нахлік // Дзвін. - 1997. - № 7. - С.139 - 144.

Олена Теліга й О. Ольжич у спогадах Уласа Самчука // Слово і час. - 1997. - № 7. - С.12 - 21.

Сингаївська М. Лицарський дух О.Ольжича: Про українського письменника Олега Ольжича / М. Сингаївські // Укр. слово. - 1997. - 17 лип.. - С.6

1998

Єрмоленко С. Мовотворчiсть Олега Ольжича / С. Єрмоленко// Дивослово. - 1998.-N10. - С.13-15.

Кирилюк В. Рукою Олега Ольжича і Олександра Олеся: Листи Олега Ольжича та його батька Олександра Олеся / В.Кирилюк // Літ. Україна. - 1998. - 19 берез. - С.1.

Лисенко Н. Поет, учений, борець / Н. Лисенко// Дивослово. - 1998.-N8. - С.54-62. Олег Ольжич-талановитий поет, науковець, дiяч українського нацiонального-визвольного руху .

Мельник Т. Олег Ольжич - сьогодні: Український поет О.Ольжич / Т. Мельник // Слово і час. - 1998. - № 1. - С.43-44.

Неврлий М. Ольжич на тлi Празького лiтературного довкiлля / М. Неврлий// Сучаснiсть. - 1998.-№2. - C.102-109. Творчість О.Ольжич]

Омельченко В. Не все знала Україна про Олега Ольжича / В. Омельченко // Укр. газета плюс. - 1998. - 7 трав.. - С.5. Біографія українського письменника О.Ольжича

1999

Вiльшук М. Етапна збiрка Олега Ольжича / М. Вiльшук// Дивослово. - 1999.-N4. - С.2-3.

2000

Кот С. Символ національного героїзму: 10 червня 1944 року у німецькому концтаборі "Саксенгаузен" трагічно обірвалося життя визначного діяча ОУН, видатного українського вченого і публіциста Олега Ольжича /С. Кот // Укр. слово. - 2000. - 15-21 черв. (ч. 24). - С.2.

Кучерук О. ОУН і Карпатська Україна: В архівах ОУН знайдено новий документ, датований листопадом 1938 року - робочі записи Олега Ольжича / О. Кучерук // Укр. слово. - 2000. - 2-8 листоп.. - С.13.

Таран О. Своєрідність поетичної манери О.Ольжича / О. Таран // Слово і час. - 2000. - № 4. - С.59 - 61.

2001

Брюховецька Л. Життя, віддане за Україну / Л. Брюховецька// Дзеркало тижня. - 2001. - 3-8 берез.(№9). - С. 17. До 100-літнього ювілею від дня народження Олега Ольжича У Будинку кіно відбувся вечір, присвячений 60-річчю Національної кінематики України. Серед щойно випущених фільмів студії — друга і третя частина документальної стрічки «Я камінь з Божої пращі...» — про українського поета, вченого-археолога, діяча ОУН Олега Ольжича

Марусик Б. Рукописи не горять: Зустріч у київському музеї ім.Т.Шевченка дослідників життя і творчості Олега Ольжича з родичами геніального поета Ярославом Анатольєвичем Костюком / Б. Марусин // Укр. слово. - 2001. - 13 - 19 верес. - С.12.

Сюндюков I. "Надiйний духом": Олег Ольжич: життя, вiддане за Україну / I. Сюндюков// День. - 2001.- 20 лип. (№127). - С.8. - Життєвий та творчий шлях видатного укр. поета Ольжича Олега.

2002

Поліщук Т. Кіноісторичні кульбіти: Правда і вігадка про Олега Ольжича (Кандибу) / Т. Поліщук // День. - 2002. - 11 квіт. - С.6.

2003

Романчук В. "І не пом"яне батько з сином..." / В. Романчук// Наука і суспільство. - 2003.- № 1-2. - С. 36-38. - Олег Кандиба, український поет, вчений-археолог, політичний діяч, найбільше відомий під літературним псевдонімом - Олег Ольжич

Турута Т. Виховні ідеали українських аристократичних родин: Виховання Олега Ольжича в родині / Т. Турута // Укр. літ-ра в загальноосвітній школі. - 2003. - № 5. - С.55-57.

2004

Червак Б. Слово, що стало зброєю: 10 червня виповнилося 60 років з дня смерті відомого політичного діяча й поета Олега Ольжича (Кандиби) / Б. Червак // День. - 2004. - 19 черв. (№ 106). - С.8.

2005

Соя Б. Сильні духом: Олег Ольжич, Олена Теліга - поети і герої / Б. Соя // Дивослово. - 2005. - № 4. - С.14-20.

Черватенко Л. "Я камінь з божої пращі": Олег Ольжич - поет / Л. Черватенко // Літ. Україна. - 2005. - 19 листоп. - С.4.

2006

Кардаш Д. Євген Коновалець: Про життєвий шлях великого провідника нації та вождя українців Є. Коновальця / Д. Кардаш // Укр. слово. - 2006. - 21-27 черв. (№ 25). - С.11-12. - Постать української історії

2007

Бажанський М. Поет, син поета: Дитинство і батьки Олега Ольжича: Рік Олега Ольжича. Віхи з життя і творчої біографії Олега Ольжича / М. Бажанський // Укр. слово. - 2007. - 7-13 лют. (№ 6). - С.5.

Базилевський В. Життя як виклик / В. Базилевський// Літературна Україна. - 2007. - 28 черв.(№24). - С. 7. До 100-літнього ювілею від дня народження Олега Ольжича

Біленко В. До ювілею Олега Ольжича / В. Біленко// Культура і життя. - 2007. - 1 серп.(№31). - С. 2. До 100-ліття від дня народження Олега Ольжича видавництво "Смолоскип" випустило в світ його "Вибрані твори". У книзі широко представлена поезія, подано кілька творів малої прози, сім статей публіцистики та листування

Біленко В. Олег Ольжич: 8 липня сповнилося 100 років від дня народження талановитого українського поета і вченого, визничного громадсько-політичного діяча, борця за самостійну Україну / В. Біленко// Сільські вісті. - 2007. - 13 лип.(№77). - С. 1, 5.  До 100-річчя від дня народження Олега Ольжича

Заславець Г. Присвячується Олегу Ольжичу / Г. Заславець// Урядовий кур'єр. - 2007. - 1 серп.(№136). - С. 16. Книжкова виставка, присвячена пам'яті видатного українського поета, письменника, літературного критика, журналіста, науковця та соціально-громадського діяча Олега Ольжича розгорнута в приміщенні Чернівецької муніципальної бібліотеки імені А.Добрянського, на честь 100-річчя з дня його народження

Зінкевич О. Піднявся над епохою: У 100-річчя від дня народження Олега Ольжича / О. Зінкевич// Літературна Україна. - 2007. - 28 черв.(№24). - С. 1,7. До 100-літнього ювілею від дня народження

Зінкевич О. Сучасники про творчість О.Ольжича / О. Зінкевич// Літературна Україна. - 2007. - 5 лип.(№25). - С. 7. Уривки з статей про тврчість Олега Ольжича його сучаників. До 100-річчя від дня народження Олега Ольжича

Кандиба О. Ольжич очима Сина / О. Кандиба// Літературна Україна. - 2007. - 28 черв.(№24). - С. 7. Спогади Олега Кандиби, сина Олега Ольжича. До 100-літнього ювілею від дня народження

Кот С. Нескореним відійшов у вічність: Рік Олега Ольжича: В Україні розпочався "Рік Олега Ольжича"з нагоди 100-річчя від дня його народження / С. Кот // Укр. слово. - 2007. - 31 січ.-6 лют. (№ 5). - С.2.

Макаренко Г. Вшановує Житомирщина: Державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" та видавництво "Марка України" випустило в обіг ювілейний художній маркований конверт / Г. Макаренко// Урядовий кур'єр. - 2007. - 27 лип.(№133). - С. 8-9. До сторіччя від дня народження Олега Ольжича

Михальонок Я. Там, де мордувався Бандера: Місце нацистського ув'язнення Степана Бандери, Андрія Мельника та Олега Ольжича залишається маловідомим для українців / Я. Михальонок, Я. Музиченко ; Інф."УМ"// Україна молода. - 2007.- 8 трав. (№81). - С. 8. Про місце ув'язнення і катування багатьох українців - нацистський концтабор Заксенхаузен

Ольжич, Олег. Крижані вершини: Поезії / Ольжич, Олег// Літературна Україна. - 2006.- 19 лип.(№27). - С. 1, 5. Ще донедавна ці поезії не були видомі світові. Їх випадково було знайдено за межами України. Про деякі з них уже вели мову наші літературознавці. Але в цілому уся добірка в такому обсясі друкується вперше. В ній збережено автентичний правопис і пунктуацію автора. Публікацію присвячено 100-річчю від дня народження Олега Ольжича

Остерська М. Камінь з Божої пращі: 8 липня виповнюється 100 років Олегу Ольжичу / М. Остерська // Україна молода. - 2007. - 7 лип. (№ 120). - С.6.

Радомська О. Дух руїни: Від Київської Русі до помаранчевої коаліції / О. Радомська // Літературна Україна. - 2007. - 28 черв.(№24). - С. 6. До 100-річчя від дня народження видатного українського поета Олега Ольжича (Кандиби) видавництво "Смолоскип" презентує брошуру - Олег Ольжич. Дух Руїни: По сторінках історії. Передмова О.Зінкевича, Післямова І.Дзюби. Київ, Смолоскип, 2007. 52 с

Радомська О. Нові грані Олега Ольжича: Олег Ольжич. Вибрані твори. Упорядник Осип Зінкевич. Передмова Євгена Сверстюка. Київ, Смолоскип, 2007. 664 стор. / О. Радомська // Літературна Україна. - 2007. - 28 черв.(№24). - С. 6. До 100-річчя від дня  народження видатного українського поета Олега Ольжича (Кандиби) видавництво "Смолоскип" презентує найповніше на сьогодні видання його творів, доповнене унікальними історичними, мемуарними та літературно-критичними матеріалами

Сверстюк Є. Високий дух офіри / Є. Сверстюк// Літературна Україна. - 2007. - 28 черв.(№24). - С. 7. До 100-літнього ювілею від дня народження Олега Ольжича

Семків Р. Археолог, який став революціонером / Р. Семків// Літературна Україна. - 2007. - 28 черв.(№24). - С. 7. До 100-літнього ювілею від дня народження Олега Ольжича

Смерека В. Ольжич - поет нової доби: Рік Олега Ольжича: Голос великого сина України - Олега Ольжича. Слово Ольжича, мов прожектор, освітило свідомість українського народу / В. Смерека // Укр. слово. - 2007. - 21-27 берез. (№ 12). - С.8.

Стахів В. Як загинув О. Ольжич: Спогади про Олега Ольжич /В. Стахів // Укр. слово. - 2007. - 23-29 трав. (№ 21). - С.10. - Рік О.Ольжича

Сулик Ю. Олег Ольжич - цитадель духу: Так назвали виставку, яка відкрилася нещодавно у Національному музеї літератури України до 100-ліття від дня народження талановитого українського поета, вченого, громадсько-політичного діяча, борця за національне визволення України. Експонати історичної виставки музею: документи, рукописи, листи, фотографії Олега з друзями та родиною, газета "Українське слово" від 9 листопада 1941 року, засновником якої був О.Ольжич, книги, малюнки - цінні й унікальні, бо майже всі - збережені в єдиному примірнику / Ю. Сулик// Сільські вісті. - 2007. - 31 лип.(№84). - С. 3.

Шпак В. "Доба жорстока, як вовчиця": Свідченням вдячної пам'яті земляків до Олега Ольжича стало присвоєння його імені Житомирській обласній науковій бібліотеці. От лише це рішення на останній за часом сесії Житомирської обласної ради підтримало... трохи більше половини депутатів. Не пощастило навіть історичному будинку в Житомирі, в якому минуло кілька перших років життя О.Ольжича та жив його батько - видатний український поет Олександр Олесь. Скромну двоповерхівку знесли у 2000 році - вже після того, як колишню вулицю Пархоменка, на якій стояв будинок, перейменували на вулицю О.Ольжича / В. Шпак// Урядовий кур'єр. - 2007. - 27 лип.(№133). - С. 8-9 .До сторіччя від дня народження Олега Ольжича

Інтернет-ресурси

http://www.ukrcenter.com/     освітньо -інформаційний ресурс - Український Центр 
Біографія - Олег Ольжич
 
www.ukrlib.com.ua/books     сайт - Бібліотека української літератури Ольжич Олег, перелік творів автора в електронному вигляді

http://www.virchi.narod.ru/    сайт "Анумо знову віршувать!"
Олег Ольжич. Празька школа української поезії

www.uk.wikipedia.org/wiki     сайт Вікіпедія – вільна енциклопедія
Біографія, твори Олега Ольжича

www.uazone.net/poetry.uazone.net/olzhych     сайт The Ukrainian Information Projekt
Олег Ольжич - Алфавітний покажчик творів

http://www.ukrainaforever.narod.ru/    Сайт Історико-культурологічні та лінгвістичні нариси 
Біографія Олега Ольжича

http://www.day.kiev.ua/   -  сайт   газети «День»

http://www.dt.ua/  -  сайт  Міжнародного суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня»        

http://www.vechirka.kiev.ua/  -  Електронна версія газети «Вечірній Київ»

http://www.umoloda.kiev.ua/  -  Електронна версія газети «Україна молода»

http://kreschatic.kiev.ua/  -  сайт газети київської міської ради «Хрещатик»