Єжи Ґедройць — автор терміну “Розстріляне відродження”

Бібліодайджест до 120 роковин від дня народження польського публіциста, громадського діячя, засновника і головного редактора культового часопису Kultura (Париж)

ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЬ - коротка біографія

Єжи Ґедройць походив із давнього, сполонізованого литовського роду. Народився 27 липня 1906 року в Мінську (сучасна столиця Білорусі, тоді входила до складу Російської імперії) у родині Іґнація Ґедройця та Францішки Стажицької.

Ранні роки Єжи провів у Мінську. Був хворобливим, багато читав, користуючись батьківською бібліотекою.

У 1916 році батьки посилають його до Москви, де він розпочинає навчання у гімназії Польського Комітету. У російській столиці стає свідком Лютневої революції 1917 року. Після закінчення скороченого навчального року Єжи подався до свого стрия Віктора Ґедройця в Петербург, та не знайшовши його там, повертається додому до Мінська. У Мінську батьки записують сина до приватної польської гімназії Мар’яна Массоніуса, що належала Польській Шкільній Матиці (Польському Освітньому Товариству). Навчання знову перериває велика політика: у Мінську після Жовтневого перевороту владу захоплюють більшовики, а у лютому 1918 року місто займають німецькі війська. Через кілька місяців разом з тисячами інших евакуйованих з Мінська поляків, родини Стажицьких і Ґедройців — Іґнацій та Францішка, Єжи і на три роки молодший за нього Зиґмунт — виїздять до Варшави. Тут Єжи продовжує навчання в Гімназії Яна Замойського і здає іспит на атестат зрілості.

Навчання в університеті

1924 року Єжи Ґедройць стає студентом права Варшавського університету. Там він вступає до студентської корпорації Патрія і стає її керівником. Одночасно Єжи очолює Коло студентських корпорацій,

1928 року, під кінець навчання в університеті, після періоду тимчасової роботи у рекламному відділі Польського Телеграфного Агентства, у газетах „Kurier Warszawski” („Варшавський кур’єр”) та „Warszawianka” („Варшав’янка”), Єжи починає працювати у прес-службі Ради Міністрів, влаштувавшись сюди за допомогою офіцера ІІ Відділу Яна Карчевського. Тоді проявляються і політичні амбіції Ґедройця — він стає співзасновником Клубу Злостивих Щенят, що об’єднує пов’язаних із правлячим табором молодих людей, переважно секретарів міністрів.

Після закінчення 1929 року юридичного факультету, Єжи Ґедройць розпочинає навчання на історичному.

У 1930 році Ґедройць підготував перше число часопису „Wschód” („Схід”)

З роками ріс авторитет Єжи Ґедройця, зростало також значення часописів, редактором яких він був. Через конфлікт з одним із наступників Ґедройць перейшов працювати до Міністерства промисловості й торгівлі, де віце-міністром був один з його приятелів, Антоній Роман. Під його крилом Ґедройць продовжував свою кар’єру службовця

Війна, Бухарест

Усі ці плани були зруйновані через вибух війни. Єжи Ґедройць як державний службовець підлягав евакуації до Румунії. Він узяв із собою молодшого брата Генрика, а також колишню дружину Татьяну, з якою розійшовся бл. 1937 року, після шести років подружнього життя. У Бухаресті Ґедройць став секретарем у свого приятеля Роджера Рачинського, амбасадора РП при тамтешньому королівському дворі. Єжи допоміг йому пристосувати роботу посольства до реалій війни та ситуації поляків у Румунії, куди масово прибували не лише звичайні біженці з Польщі, але й майже уся польська еліта, представників якої інтернувала румунська влада.

З Бухареста Ґедройць виїхав у лютому 1941 року.

Навесні 1941 року Єжи Ґедройць разом зі своїм братом Генриком вступили до війська. Незабаром, як солдата Окремої бригади карпатських стрільців, його відправили обороняти обложений Тобрук. У серпні 1942 року Ґедройця відрядили до Іраку, у Командування Дивізії, де він займався освітньою роботою. Навесні 1945 року Ґедройця разом з Чапським викликали до Лондона, де у травні він отримав посаду керівника Європейського відділу Міністерства інформації і документації Уряду РП у вигнанні

Рим – Літературний Інститут

Одночасно Єжи Ґедройць намагався організувати видавництво

11 лютого 1946 року генерал Андерс створив робочу групу, завданням якої була організація Літературного Інституту в Римі

У червні 1947 року Літературний Інститут видав перше число часопису „Культура”, який спочатку мав бути „візитною карткою” Ґедройцевого видавництва.

Франція

У зв’язку з розформуванням дислокованих в Італії польських військових підрозділів постало питання про подальше існування Інституту. Тому у середині 1947 року було прийнято рішення про перенесення його у Францію, У жовтні того ж року, після продажу друкарні та іншого майна, колектив Інституту, перебрався у Париж. Спочатку вони зупинились в готелі Лямбер, а згодом у віллі на авеню де Корней, 1, у Мезон-Ляфіті під Парижем. Друге, подвійне число „Культури” вийшло вже в Парижі.

Живучи „Культурою”

Одночасно із завершенням війни закінчилась і ціла епоха в особистому житті Єжи Ґедройця. З Польщі до нього дійшла звістка про загибель батьків під час Варшавського повстання. Тоді також Єжи остаточно розстався з дружиною. Єдиною людиною, що поділяла як новий світ Редактора „Культури”, так і колишнє життя Єжи Ґедройця, був брат Генрик. Він приєднався до команди Інституту 1952-го, після кількох років, проведених спершу в Італії, а згодом у Лондоні. З кінця сорокових років Ґедройця почали ототожнювати з „Культурою”, а слово Редактор стало синонімом до його прізвища. Біографія Ґедройця усе більше ставала історією часопису, який він видавав, а також згромадженого навколо нього середовища.

І коли у Польщі почала з’являтися демократична опозиція, то завдяки рішучості, винахідливості, а частково і фантазії Гедройця, який протягом багатьох років „індіанськими стежками” контрабандно переправляв свої видання на береги Вісли, його часопис там уже знали, цінували, він користувався довірою та мав добре реноме.

Дім і люди

Ґедройць лише зрідка покидав Париж: спочатку — раз на кілька місяців їздив до Лондона, а в пізніший період, наприклад — на Франкфуртський книжковий ярмарок. Кілька найближчих співробітників, що становили команду Інституту, мешкали разом у Мезон-Ляфіті — спочатку на авеню де Корней, 1, а з 1954 року — на авеню де Пуасі, 91, в будинку, купленому завдяки підтримці читачів.

Фактично Єжи Ґедройць не мав часу і місця для особистого життя. Він прокидався раніше за всіх домочадців, впродовж багатьох років сам готував сніданок, і спати також йшов останнім. Ґедройцева кімната на другому поверсі — невелика, всього лиш кільканадцять метрів — до кінця життя стала єдиним прихистком його приватності, де він усамітнювався, щоб подрімати після обіду і для кількагодинного сну вночі. Наскільки можна назвати це домом? І чи можна ці кілька годин назвати приватними? Адже навіть тоді Ґедройць брав зі собою машинописи, над якими іноді засинав, і тоді на постелі та підлозі залишались сліди, випалені цигарками, що випадали з рук...

„Ми продовжували й продовжуємо життя у наметах” — згадував він майже півстоліття потому. Життя Ґедройця обірвалось 14 вересня 2000 року у будинку на авеню де Пуасі, під час роботи над черговим числом „Культури”. Номер 637 часопису був останнім.

Детальніше: https://kulturaparyska.com/uk/events/show/Giedroyc%20biografia%20po%20ukrainsku

Бібліографія статей

Аврамчук, Олександр. Перечитуючи Єжи Ґедройця [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/article/podrobytsi-ukrayintsi-chytayte/perechytuyuchy-yezhy-gedroytsya: про свободу, візіонерство і відповідальну журналістику — до 110-ї річниці народження Редактора / Аврамчук, Олександр // День. - 2016. - 27 лип. (№131). 27 липня минає 110 років із дня народження Єжи Ґедройця, а його інтелектуальна спадщина нині звучить все ще актуально

«Без незалежної України немає незалежної Польщі» [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/jerzy-giedroyc/31379377.html: пам’яті Єжи Ґедройця // Радіо Свобода. - 2021. - 27 лип. Цього дня 115 років тому народився Єжи Ґедройць, польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор польського еміграційного щомісячника «Культура». Цей часопис, що видавався у Франції у 1947–2000 роках, вважають одним із найцікавіших явищ польської культури ХХ сторіччя. Про Ґедройця говорять як про феномен польського інтелектуального життя. Упродовж десятиліть Єжи Ґедройць переконував поляків у необхідності примирення і політичного союзу з українцями. Багато хто, особливо в часи Помаранчевої революції, чув в Україні гасло: «Без вільної України немислима вільна Польща». Його автором вважають Єжи Ґедройця.

Верховецька, Анастасія. «Його вітчизною була вся Східна Європа»: Редактор Єжи Ґєдройць [Електронний ресурс] / «Наш вибір» Портал для українців у Польщі – Електрон. дані. – 2025. – 30 груд. Режим доступу: https://naszwybir.pl/jerzy-gedroyc/. – Заголовок з титул екрану. Мова укр., польська. – Останнє поновлення: 2026. Його слушно називають одним з найбільших друзів і прихильників незалежної України — він не тільки вірив, але намагався втілити у життя концепцію, що без вільної України не буде вільної Польщі. І в цьому питанні ним керували не сентименти, а прагматичний розрахунок і піклування передовсім про польські інтереси. Єжи Ґєдройць – польський публіцист, політик, редактор, людина принципова, вперта, навіть авторитарна, але яка свій контроль завжди підкріплювала авторитетом та роботою

Ґлінський, Міколай. «Розстріляне відродження», або Єжи Ґедройц як рятівник репресованої української літератури [Електронний ресурс] / Кропивницький час-Тіме - Електрон. дані – 2024. – 20 жовт. - Режим доступу: http://chas-time.com.ua/liudyna/rozstrilyane-vidrodzhennya-abo-ezhi-gedrojts-yak-ryativnik-represovanoji-ukrajinskoji-literaturi.html - Загол. з титул. екрану. Мова укр. - Останнє оновл. 2026. 75 років тому в польському видавництві у Франції вийшла друком україномовна книжка, значення якої для європейської культури та історії важко переоцінити. Книжка, як писав один із радянських критиків, намагаючись її дискредитувати, «була укладена в Нью-Йорку, підготовлена до друку в Парижі, а опублікована в Мюнхені» — що вже мусило бути великим логістичним та організаційним викликом. Її читала українська діаспора на Заході, а також інтелігенція Української СРР, куди вона потрапляла нелегально — в кишеньковій версії — і передавалася з рук у руки. Важко пригадати більш незвичний приклад польсько-української співпраці понад кордонами держав і режимів, як теж понад глибоко вкоріненими упередженнями та національними стереотипами. У чому суть феномену «Розстріляного відродження» Лавріненка / Ґедройця? І ким були письменники, чию творчість зберегла антологія і кого Сталін намагався стерти зі сторінок історії?

Гнатюк, Оля. Сто років самотності [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/ART/sto_rokiv_samotnosti_u_lipni_minae_sto_rokiv_vid_dnya_narodzhennya_ezhi_gedroytsya_u_veresni_minae_s.html: у липні минає сто років від дня народження Єжи Ґєдройця. У вересні минає шість років від дня його смерті / Гнатюк, Оля // Дзеркало тижня. - 2006. - 7 лип. Ґєдройць посів чільне місце в польській культурі та політичній думці. Був одним із незаперечних авторитетів, що його він здобув своєю незалежністю від сильних світу цього, своїм державницьким мисленням і своєю наполегливою працею на користь Польщі. А також на користь України, оскільки Ґєдройць вважав, що в державних інтересах Польщі — існування сильної української держави. Власне, Ґєдройцю завдячуємо те, що саме Польща першою визнала незалежність України

Крупник, Любов. Спадок Єжи Ґедройця і його вплив на підтримку Польщею України [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/gyedroyts-polshcha-vplyv-elita-pidtrymka-ukrayiny/32342294.html / Крупник, Любов // Радіо Свобода. - 2023. - 1 квіт. На жаль, й досі в Україні не так багато людей знають хто такий Єжи Ґєдройць і що він зробив для України

Молодій, Володимир. Людина, яка вірила в незалежність України [Електронний ресурс] = https://localhistory.org.ua/texts/interviu/liudina-iaka-virila-v-druzhbu-i-nezalezhnist-iza-khruslinska-pro-iezhi-gedroitsia/: Іза Хруслінська про Єжи Ґедройця / Молодій, Володимир // Локальна історія . - 2023. - 23 жовт. Українсько-польські взаємини останніх років можна порівняти з гойдалкою: від братерства і любові — до глибоких образ і звинувачень. Та навіть у часи історичних потрясінь були люди, які осмислювали процеси по обидва боки кордону незалежно від екстермумів політичних хитань. Найвиразнішим із них був Єжи Ґедройць — інтелектуал та апологет польсько-українського порозуміння. Заснований і редагований ним часопис "Культура" пропонував те, що згодом назвали "Українською концепцією Ґедройця”. Про виняткове чуття Єжи Ґедройця, про незалежність і залежність українців і поляків одне від одного, про випробувану десятиліттями "Українську концепцію" — у розмові з публіцисткою та дослідницею спадщини Ґедройця Ізою Хруслінською

Осадчук, Богдан. Мрія Єжі Ґедройца [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/article/podrobytsi/mriya-yezhi-hedroytsa: «Політика» і «Культура» в польсько-українських взаєминах / Осадчук, Богдан // День. - 2004. - 15 лип. (№122). Мабуть, це рідкісний випадок у світовій історії, коли людина, яка живе в еміграції, далеко від рідного краю, призвела до радикальної зміни у міжнаціональних взаєминах: від ворожнечі до співпраці. Йдеться про постать і діяльність Єжи Гедройця — видавця і редактора польського журналу «Культура», що виходив у Парижі.

Портников, Віталій. Вересень. Ґедройць [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/SOCIUM/veresen_gedroyts.html / Портников, Віталій // Дзеркало тижня. - 2000. - 29 вер. Ідея першого запису з’явилася якось сама собою, коли у «Газеті Виборчій» я прочитав про смерть Єжі Гедройця, редактора паризької «Культури». Прізвище це не дуже відоме в Україні, хоча дивно: Гедройць видав твори письменників нашого «розстріляного Відродження» ще тоді, коли їхні прізвища вимовляли хіба що пошепки... З другого боку — нічого дивного... Письменники, якими сьогодні пишається Польща, називали його великим, не остерігаючись, що це вплине на їхню репутацію. Можливо, саме тому, що Гедройць був насамперед режисером польської літератури — він не побоювався радити амбітним колегам, вибудовувати їхні плани, впливати на їхні думки

Портников, Віталій. Ґєдройць. Мрія про пана Редактора [Електронний ресурс] / Проєкт «Нова Польща». – Електрон. дані. – 2020. – 13 вер. - Режим доступу: https://novapolshcha.pl/article/gedroic-mriya-pro-pana-redaktora/. - Загол. з титул. екрану. Мова укр., рос. – Останнє оновл. 2026

Портников, Віталій. Жовтень. Ґедройць [Електронний ресурс] = https://zn.ua/ukr/SOCIUM/zhovten_gedroyts.html / Портников, Віталій // Дзеркало тижня. - 2001. - 5 жовт. Минув рік після смерті Єжі Гедройця та припинення виходу його журналу, а про це видання продовжують говорити і дискутувати... Втім, чому тут дивуватися! Все ж таки позначилася на польській політиці саме східноєвропейська концепція Ґедройця, якому вдалося усвідомити, наскільки важливим буде подальший розвиток взаємин Польщі з її сусідами — на той час всього лише республіками Радянського Союзу, незначними окраїнами імперії...

Торуньчик, Барбара. Єжи Ґєдройць: "Головне для мене — створення незалежної української держави" [Електронний ресурс] / Проєкт «Нова Польща». – Електрон. дані. – 2020. – 11 вер.. – Режим доступу: https://novapolshcha.pl/article/yezhi-gedroic-golovne-dlya-mene-stvorennya-nezalezhnoyi-ukrayinskoyi/. - Загол. з титул. екрану. Мова укр., рос. – Останнє поновл. 2026. Уривок із книжки журналістки Барбари Торуньчик «Розмови в Мезон-Лаффіті, 1981» — циклу бесід із Єжи Ґєдройцем (1906-2000), засновником видавництва Instytut Literacki та журналу «Культура». Якими легендарний публіцист і громадський діяч польської еміграції бачив відносини Польщі з Україною та Росією?

Черкаська, Ганна. Автор терміну “Розстріляне відродження” [Електронний ресурс] / / UA Modna - - Електрон. дані - 2018. – 5 лист. – Режим доступу: https://uamodna.com/articles/avtor-terminu-rozstrilyane-vidrodzhennya/. - Загол. з титул. екрану. Мова укр. - Останнє оновл. 2026. 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох було розстріляно 1111 із 1116 в’язнів Соловецького табору. Цвіт нації, найталановитіші сини й доньки України віддали власні життя за переконання й просто за те, що були українцями. Пам'ятаємо. Термін "Розстріляне відродження" вперше прозвучав у листі Єжи Ґедройця до Юрія Лавріненка від 13 серпня 1958 року.

Шаповал, Юрій. Пан Редактор [Електронний ресурс] = https://www.istpravda.com.ua/articles/58730c1e996e9/: Єжи Ґєдройць та його спадщина / Шаповал, Юрій // Історична правда. - 2017. - 9 січ. Редактор, публіцист, видавець знаменитого журналу "Культура", очільник Літературного інституту (фактично видавництва), що знаходився у містечку Мезон-Ляфіт під Парижем, - все це Єжи Ґєдройць. Важко знайти людину, яка б зробила більше для польсько-українського порозуміння

Вшанування пам’яті

Марків, Наталка. У Києві відкрили меморіальну дошку Єжи Ґєдройцю [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/120499/ / Марків, Наталка // Вечірній Київ. - 2025. - 2 груд. У столиці відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Єжи Ґєдройцю — видатному польському політичному діячу, публіцисту та амбасадору польсько-українського діалогу. Про це повідомили в Польському інституті в Києві. Пам’ятний знак встановлено на розі вулиць Великої Васильківської та Єжи Ґєдройця. Автором роботи став художник Іван Григор’єв.

У центрі Києва з’явилась вулиця Єжи Ґедройця [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/news/271221-u-tsentri-kyyeva-zyavylas-vulytsya-yezhy-gedroytsya // День. - 2018. - 29 лист. У четвер, 29 листопада, на пленарному засіданні Київської міської ради депутати перейменували вулицю Тверську у центрі Києва на вулицю Єжи Ґедройця. Перейменування підтримали 79 депутатів. Таке рішення сприятиме вшануванню пам’яті видатного польського публіциста і громадського діяча, активного прихильника польсько-української співпраці. Зазначимо, що письменник був противником взаємних територіальних претензій. Нагадаємо, Єжи Ґедройць — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura, активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій

Література до теми з фондів Молодіжної бібліотеки

Гедройць, Єжи. Єжи Гедройць та українська еміграція: листування 1950-1982 років [Текст] = Emigracja ukrainska. Listy 1950-1982: Науково-популярне видання / Гедройць, Єжи; Упор., вст. сл., ком. Б. Бердиховської; Пер. сл. Б. Осадчука; Пер. з пол. О. Герасима, С. Грачової, С. Захаркін та ін. - К.: Критика, 2008. - 752 с.

В томі, що продовжує цикл видань "Критики", присвячених історії польсько-українських стосунків (як-от збірник "Простір свободи. Україна на шпальтах паризької "Культури"" чи воєнний щоденник Анджея Бобковського "Війна і спокій"), вміщено вибране листування редактора паризького часопису "Культура" Єжи Гедройця (1906-2000) з емігрантами-українцями — науковцями, літераторами, громадськими діячами, зокрема з Іваном Кедриним-Рудницьким, Іваном Кошелівцем, Юрієм Лавріненком, Борисом Левицьким, Іваном Лисяком-Рудницьким, Богданом Осадчуком і Юрієм Шевельовим. Опубліковані листи подають не лише багатий матеріял для пізнання та розуміння феномену головного форуму польської інтелігенції, але й чимало цікавих деталей інтелектуального та політичного життя українців в Європі й Америці й докладно ілюструють цілий спектр проблем, що їх протягом другої половини ХХ століття обговорювали з польськими колегами ліберально налаштовані українські інтелектуали, яких схилив до тривалого співробітництва з "Культурою" моральний авторитет Редактора.

Бердиховська, Богуміла. Україна: люди і книжки [Текст] : Нариси, есе: Науково-популярне видання / Бердиховська, Богуміла ; Пер. з пол. Т.Довжок; Передм. авт. - К. : К.І.С., 2009. - 232 с.

Автор книги - публіцист, що пише про історію України XX ст. та польсько-українськи взаємини. Ядро збірки — це есеї, присвячені знаним українським постатям XX ст. — від борців за незалежність (Суровцева) та Другої світової війни (о. Антін Навольський) через шістдесятників (Стус, горська) та діячив еміграції (Осадчук, Шевельов) до наших сучасників (Маринович, Брюховецький)

Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому XX столітті [Текст] : Громадсько-політичне видання / Укл., передм. В.Кіпіані; Авт. статей Л.Адамський, М.Балабан, Б.Бердиховська та ін. - Харків : Віват, 2017. - 304 с.

Тема історичної пам'яті актуальна повсякчас, хай би про які націю, етнос чи державу йшлося. Нерозв'язані гострі питання спільного минулого України і Польщі сьогодні заважають обом країнам без спотикань здійснювати поступ на шляху примирення. Під обкладинкою цієї книжки ви знайдете факти, результати досліджень та міркувань провідних спеціалістів із проблем українсько-польських відносин

Липовецький, Святослав. Меч "Щербець" та Українські Ворота. Україно-польські взаємини від поділів Речі Посполитої й до сьогодні [Текст] : [Науково-популярне видання] / Липовецький, Святослав. - К. : Темпора, 2018. - 476 с.

Пропонована книжка є путівником у світ україно-польських взаємин з кінця XVIII століття й до сьогодні. На основі великої кількості джерел автор відкриває широку панораму співжиття обох народів

Ротфельд, Адам Даніель. У тіні. 12 розмов з Марціном Войцеховським [Текст] / Ротфельд, Адам Даніель ; Пер. з польськ. А.Козицького; Передмова М.Мальського; Вступ Т.Торанської. - Львів : Літопис, 2012. - 258 c.

Збірка розмов відомого польського журналіста Марціна Войцеховського з Адамом Ротфельдом, дипломатом, науковцем, відомим експертом у сфері міжнародної безпеки. “У тіні” — своєрідне авторське кредо Адама Ротфельда в міжнародній політиці та новітній історії кінця ХХ — початку ХХІ століття. Увесь драматизм світової історії ХХ століття та початку ХХІ століття автор подає через призму подвійного бачення: “знизу” — через перспективу звичайної людини і свідка історичних подій і “зверху” — через призму вдумливого дослідника, що відстежує політичне життя планети чи виступає з трибуни штаб-квартири ООН як очільник дипломатичної служби великої європейської держави.  Його політичний, неупереджений і об’єктивний погляд “з тіні” великих постатей: Папи Івана Павла ІІ, Я. Колаковського, Ч. Мілоша, Р. Капусцінського, З. Бавмана, Г. Кіссінджера, Г. Коля, Шарля де Голля, М. Горбачова, Є. Ґедройця, котрі водночас були його рівноправними інтелектуальними партнерами та дискутантами, — яскраво висвітлює ключові концепції і напрями сучасного глобалізованого світу, європейської та міжнародної безпеки, системи нового світопорядку. Книжка “У тіні” — це витончена форма інтелігентної дискусії з моральними та політичними авторитетами минулої епохи, яка притаманна індивідуальному стилеві Адама Даніеля Ротфельда. Найновіша книга відомого дипломата — це не лише підсумки життєвого доробку професора А. Ротфельда, але й нотатник з історії міжнародних відносин кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Інтернет-ресурси

https://vechirniy.kyiv.ua – сайт газети «Вечрній Київ»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://zn.ua/ukr/ - сайт газети «Дзеркало тижня»

https://localhistory.org.ua – сайт журналу «Локальна історія»

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.
за матеріалами фонду Молодіжної бібліотеки та інтернет-джерелами