Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

«Януш Корчак. Життя заради дітей»

Поділіться цією сторінкою:

«Януш Корчак. Життя заради дітей»

Біобібліографічний покажчик

до 140-річчя від дня народження Януша Корчака – польського

педагога, письменника

Януш Корчак видатний польський педагог,

письменник, лікар та громадський діяч.

Ця надзвичайна людина склала 10 принципів

виховання дітей, котрі необхідно знати кожному

Навесні 1917 р. воєнне лихоліття занесло Януша Корчака в Україну, зокрема до Києва, де, крім діяльності військового лікаря, він опікувався створенням і відкриттям сирітського притулку для польських та українських дітей. Корчак пробув у Києві майже рік. Мешкав у підвальній кімнатці на вулиці Інститутській. Саме тут, у нас, у Києві, він писатиме свою найзнаменитішу педагогічну книжку «Як любити дітей». Це своєрідний підручник для батьків, у якому Корчак пояснював, як належить виховувати дітей.

 

 

Януш Корчак (1878-1942)

Біографія

Ім’я Януша Корчака асоціюється в людській свідомості з самопожертвою, героїзмом, мучеництвом і величезною любов’ю до дітей. До кінця своїх днів Старий доктор залишився вірним тим простим життєвим істинам, які викладав у своїх літературних творах. І прийняв смерть, відкинувши пропозиції про порятунок, разом зі своїми маленькими вихованцями в газовій камері нацистського концентраційного табору.

 

Дитинство і юність: Йорж Хенрік Гольдшмит

22 липня 1878 року в родині асимільованих польських євреїв Гольдшміт народився первісток. Хлопчика нарекли Ершем Хенриком. Навколишні звали його Генриком на польський манер. Свою першу освіту юний Гольдшмит отримував в російській гімназії у Варшаві. Головними постулатами навчального закладу були строгість і дисципліна. Найменше відхилення від встановленого розпорядку дня без письмового дозволу директора жорстоко каралося.

Вже з першого класу школярі вивчали підручники з латині, а з другого – з французької, німецької та грецької. Набагато пізніше, один з гімназистів принципово переосмислить цю нафталінову систему виховання. Він створить ідеальний притулок для забутих і покинутих, назвавши його «Будинком сиріт», і прославиться на всю країну, а потім і на весь світ під псевдонімом Януша Корчака.

А ле в 1889 році Корчака ще не було, так само як «Будинку сиріт» і його ненароджених вихованців. Був лише 11-річний гімназист Генрик Гольдшмит, який вперше зіткнувся з життєвими труднощами. У його батька, успішного адвоката, автора наукових монографій, Юзефа Гольдшміта діагностували душевну хворобу. З тих пір більшу частину часу глава сімейства проводив в психіатричній клініці. Затяжне дороге лікування виснажило матеріальні запаси сімейства. У минулому досить заможні Гольдшміта починають бідувати.

Юзеф так і не вилікувався. Відомості про його смерть вельми туманні. Відомо, що останні свої дні він провів у лікарні. Щоб допомагати матері і молодшій сестрі, Генрик починає підробляти репетиром.

Закінчивши гімназію, юний Гольдшмит вирішує стати лікарем і вступає у Варшавський університет на медичний факультет. В рамках навчальної практики Генрик працює в госпіталях, лікарнях, дитячих єврейських таборах. Спілкування з дітьми приносить йому величезне задоволення, в лікареві-Гольдшмиті прокидається педагог. Повернувшись зі служби під час Російсько-японської війни, Генрик твердо вирішив: так, він буде лікувати, але не тіла, а душі.

«Будинок сиріт»

1911 рік став для Гольдшміта знаковим – в будинку номер 92 на вулиці Крохмальний у Варшаві він засновує «Будинок сиріт». Ідею допомогли втілити в життя численні філантропи. Директор відразу ж ставить першу і головну умову – меценати не повинні втручатися в педагогічну і виховну діяльність керівника.

«Будинок сиріт» виділявся із числа себеподібних. Дитячі притулки лише давали дах над головою і їжу, абсолютно не турбуючись про духовний і моральний розвиток своїх мешканців. Тож не дивно, що більшість безпритульних звертали на шлях розбою. Головна мета, яку переслідував «Будинок сиріт», полягала не в тому, щоб допомогти дітям вижити, а в тому, щоб навчити їх жити.

Крім «Будинку сиріт», Гольдшмит співпрацює з іншими дитячими притулками (наприклад, «Нашим будинком» в Білянах), публікується в журналах, редагує тижневик «Мале обозрение», пише книги, читає лекції з педагогіки. Тоді-то і з’являються Януш Корчак і добродушний Старий доктор, голос якого звучить з кожного радіоприймача.

 

                

«Будинок сиріт», де жили єврейські діти (зліва) та дитячий будинок для польських дітей «Наш дім» (справа), який продовжує діяти до цього дня. Фото: Commons.wikimedia.org / Simon Cygielski.

Єврейське гетто. Треблінка

З приходом до влади Гітлера Януш Корчак починає проявляти великий інтерес до єврейського питання, детально вивчає історію своєї батьківщини, відвідує Палестину, працює в Єврейському агентстві Варшави.

Переконаний гуманіст, Корчак гостро противився всьому фашистському. Він, не боячись, розгулював по столичних вулицях у мундирі війська польського, коли Варшава була зайнята гітлерівцями. Корчак говорив, що це мундир солдата, якого зрадили. Тільки через рік після початку окупації мундир був знятий, адже така провокація могла спричинити за собою фатальні наслідки не тільки для Корчака, а й для його вихованців.

Він продовжує виступати по радіо. Тільки тепер Старий доктор більше не жартує про дитяче виховання. Він звертається до дітей війни, повчає, радить, розповідає, як діяти в екстрених ситуаціях.

Коли на території міста з’явилася потворна стіна, відгородившись єврейське гетто від решти світу, Януш Корчак самовіддано приєднався до своїх сиріт, незважаючи на те що його запрошували залишитися в Палестині. Він продовжував мужньо відмовлятися щоразу, коли йому пропонували укриття на арійській стороні.

Влітку 1942 року вступив указ про депортацію «Будинку сиріт». Маленьких євреїв відправляли до концентраційного табору Треблінка, що знаходився на території Польщі і увійшов в історію війни як один з найжорстокіших таборів смерті. За кількістю жертв (їх число коливається в діапазоні 750-810 тисяч) він поступається тільки Освенциму.

Януш Корчак

6 серпня, ця дата умовно значиться як дата смерті Корчака, директору «Будинку сиріт» в останній раз запропонували врятуватися. Німецьке командування хотіло проявити публічну милість до відомого літератора і педагога, однак Корчак категорично відмовився. «Зрадити дітей і пустити їх помирати одних, – сказав учитель, – Це означало б якось поступитися злодійству».

Хода маленьких смертників і їх вчителя до вагонів, що повинні були доставити їх в Треблінку, очевидці назвали маршем смерті. Весь дитячий будинок йшов рівною колоною, ніхто не голосив і не намагався втекти, на чолі колони – Старий доктор, що тримає за руки двох вихованців. Весь «Будинок сиріт» і їх директор загинув у газовій камері концентраційного табору Треблінка.

Науково-літературна діяльність

У творчому доробку Януша Корчака виділяють три напрями:

- художні твори (книги про дітей і для дітей),

- науково-популярні роботи з педагогіки

- та щоденникові записи.

До літератури Корчак звертається з 18 років, починаючи потроху публікуватися на сторінках польських часописів. Його найбільш знамениті твори, перекладені на російську мову, це:

«Діти вулиці».

«Дитя вітальні».

«Моськи, Іоські і срулила»

Дилогія «Король Матіуш Перший».

«Коли я знову стану маленьким» та ін.

Свій перший доробок, педагогічну працю, книгу «Як любити дітей» Корчак написав в Україні під час роботи в київських притулках для безпритульних і опублікував у 1919 році. Протягом 10 років (з 1929 по 1939 роки) педагог створив ще три науково-популярних роботи: «Право дитини на повагу», «Правило життя» (з підзаголовком «Педагогіка для дітей і дорослих») і «Жартівлива педагогіка».

У своїх роботах Корчак повчає, але його голос не звучить як сухе повчання. Його наукові спостереження викладені простою доступною мовою, книги дуже автобіографічні і є безцінними даром багатого педагогічного досвіду їх автора.

В основі педагогічних принципів великого вчителя перш за все любов до дитини. Навіть любов до Бога він ставив нижче. Кожна дитина, твердив Корчак, і є Бог.

Величезну цінність для розуміння педагогіки Януша Корчака грає «Щоденник» вчителя. Він вів докладні записи, щоб не загубити жодної думки. Трагічна загибель не дала можливості самостійно опублікувати «Щоденник». Він побачив світ лише в 1958 році, через 16 років після смерті автора.

Пам’ять: поет, педагог, людинолюб

Януш Корчак прожив гідне життя від початку до кінця, не збившись і не піддавшись спокусі, навіть коли інший би не вистояв. Згодом його життя перетворилося на міф, а сам Корчак – в легенду. Особливий інтерес до його персони зумовила літературна діяльність. Війна знала багато героїв, але в той день, 6 серпня, фашисти повели на смерть не просто вчителі, вони погубили Поета. Поет – Бог, він святий і недоторканний. Таке не забувається.

Меморіал

Сьогодні в Треблінці на можливому місці смерті Корчака відкрито меморіальний камінь з вибитим написом «Януш Корчак і діти».

Пам’ять про людинолюбство

Поети склали вірші, композитори склали пісенні мотиви, а театральні постановники перенесли твори Корчака на сцени.

Міф про Януша Корчака продовжує ширитися. Його справжня історія обросла безліччю домислів, поетичних деталей, афоризмів. Як би там не було, легенда не може народитися на порожньому місці. Їй потрібен стержень, ним став Корчак – поет, педагог, людинолюб. За три місяці до смерті він зробив запис у щоденнику: «Я нікому не бажаю зла. Не вмію. Не знаю, як це робиться ».

Запозичено з: http://moyaosvita.com.ua/literatura/biografiya-yanusha-korchaka/

Основні дати життя та діяльності Януша Корчака

1878, 22 липня – у Варшаві, в сім’ї адвоката народився Хенрік Гольдшміт (Януш Корчак в майбутньому).

1886, вересень – поступив до школи.

1891-1896 – навчання у гімназії.

1896, 25 квітня – смерть батька. Хенрік починає займатися репетиторством.

1898-1904 – навчання на медичному факультеті Варшавського університету.

1898 – початок літературної діяльності Хенріка Гольдшміта.

Отримує літературну премію за п’єсу “Яким шляхом?”, обирає псевдонім Януш Корчак.

1899, літо – подорож до Швейцарії з метою знайомства з педагогічною діяльністю і творчістю Песталоцці.

1901, січень-квітень – публікація першої повісті “Дитя вулиці”.

1905, квітень -1910 – працює лікарем дитячої лікарні ім. Берсонів і Бауманів у Варшаві.

1904-1905 – публікація другої повісті “Дитя салону”.

1905, червень -1906, березень – служба військовим лікарем у російській армії, участь у російсько-японській війні.

1906-1911 – удосконалює свій досвід лікаря у Берліні, Парижі та Лондоні. Працює вихователем у єврейських та польських літніх дитячих таборах. Продовжує літературну діяльність.

1911, грудень -1942 – очолює Дім Сиріт для єврейських дітей у Варшаві

1914-1918 – військовий лікар російської армії під час Першої світової війни, перебуває на території України (Тернопіль-Київ). Працює в сиротинцях для українських дітей під Києвом. Пише першу педагогічну книгу “Як любити дитину”.

1918 – повернення до Варшави. Продовжує роботу в Домі Сиріт.

1919 – створює разом з Марією Фальською сиротинець “Наш Дім” для польських дітей.

1920 – перша публікація книги “Як любити дітей”. У наступних публікаціях (з 1929) – “Як любити дитину”.

1923 – Організація бурси в Домі Сиріт. Публікація книги “Король Мацюсь Перший”.

1924 – видання книги “Банкрутство малого Джека”.

1925-1939 – співпраця з часописом “Спеціальна педагогіка”.

1925, грудень – публікація книги “Коли я знову стану маленьким”.

1926, червень – організація і редагування першого дитячого часопису “Малий пшегльонд” (“Малий огляд”).

1929 – публікація праці “Право дітей на повагу”.

1931 – перша вистава п’єси “Сенат шаленців”.

1934, 1936 – подорож до Ерец-Ісраель [Палестина].

1935-1936 – праця на польському радіо – “Бесіди Старого лікаря”.

1939 – публікація “Жартівливої педагогіки”.

1939, вересень – у перші дні Другої світової війни Корчак разом із старшими дітьми чергує на даху Дому Сиріт під час бомбардувань; допомагає пораненим та бездомним.

1940 – останній літній табір для дітей.

1940, листопад – переселення Дому Сиріт до Варшавського гетто.

1940-1942 – перебування у Варшавському гетто. Корчак пише “Щоденник”.

Опікується ще одним дитячим притулком по вул. Дзєльна, 39.

1942, 18 липня – вистава “Пошта” за п’єсою Рабіндраната Тагора в Домі Сиріт.

1942, 4 серпня – останній запис у “Щоденнику”.

1942, 5 серпня – разом з дітьми та персоналом Дому Сиріт Корчака депортовано до табору смерті Треблінка. Того ж дня страчено у газовій камері разом з вихованцями.

Бібліографія статей

Десять заповедей Януша Корчака для родителей [Електронний ресурс] = http://fit4brain.com/176 // Сайт «Фитнес для мозга». Януш Корчак – видатний польський педагог, письменник, лікар та громадський діяч. Ця надзвичайна людина склала 10 принципів виховання дітей, які необхідно знати кожному

Коцарев, Олег. Толерантність як засіб [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayinci-chitayte/tolerantnist-yak-zasib: Вийшов друком український переклад книжки польської дослідниці Йоанни Ольчак-Ронікер «Януш Корчак. Сторінками біографії» / Коцарев, Олег // День. – 2013. – 12-13 квіт. (№67-68). – С. 21. Постать великого польського педагога, гуманіста, письменника Януша Корчака (справжнє ім’я – Генрик Ѓольдшміт), на щастя, не належить до тих, котрі Україні треба відкривати «з нуля». Багато відомостей із цих «Сторінок біографії», однак, будуть для українського читача новими та пізнавальними. Ще одна прикметна річ, через яку перекладна біографія Корчака у нас виразно на часі – українські прогалини в цьому жарні.

Мисець, М. Януш Корчак в Українi i в Києвi [Текст] / М. Мисець // Освіта. – 2001.- 28 лист.- 5 груд. (№69-70). – С. 14.

Музиченко, Ярослава. Януш Корчак – лікар, поет і … киянин [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/64/161/1617/ / Музиченко, Ярослава // Україна молода. – 2003. – 20 лист. (№216). – С. 11. У столичному Кловському ліцеї відбулася презентація книжки відомого дитячого письменника Януша Корчака «На самоті з Богом. Молитви тих, котрі не моляться», створеної в 1920-х і цього року вперше видрукуваної українською мовою у видавництві «Дух і Літера». Перекладач «Молитов», поет Олександр Ірванець. «Молитви» Корчака, написані від різних персонажів, розвивають уяву в читачів і стимулюють їх учитися ставити себе на місце іншого

 

Панченко, I. Вечiр, що єднає серця [Текст / I. Панченко // Культура і життя. – 2002. – 19 черв. (№21-22). – С. 5. – Пам'ятi Януша Корчака.

Проскура, Олена. Януш Корчак із нами [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/yanush-korchak-iz-namy: захист дитини і дитинства – проблема вічна / Проскура, Олена // День. – 2017. – 8 серп. (№ 137). – С. 13. Наш нинішній уклін пам’яті видатної особистості ХХ століття, нашої вдячної пам’яті Янушу Корчаку

Сидорчик, Андрей. Януш Корчак. Жизнь во имя детей [Електронний ресурс] = http://www.aif.ru/society/history/yanush_korchak_zhizn_vo_imya_detey / Сидорчик, Андрей // АиФ. – 2013. – 5 окт. До 1942 року педагогічна та письменницька слава Януша Корчака була така велика, що навіть гітлерівці готові були звільнити його від «табору смерті». Але вчитель не залишив своїх вихованців, прийнявши разом з ними мученицьку смерть

Черепанов, Сергій. Імені великого захисника дітей [Текст] = http://gazeta.dt.ua/personalities/imeni-velikogo-zahisnika-ditey-_.html / Черепанов, Сергій // Дзеркало тижня. – 2016. – 8-14 жовт. (№36). – С. 11. Видатний український педагог Василь Сухомлинський вважав його своїм учителем. І не випадково. Януш Корчак – польський педагог, лікар і письменник, ще в ранньому дитинстві дійшов рішення присвятити себе допомозі дітям, які страждають від відсутності теплоти й доброти. Ну а кияни пишаються ним, що з їхнім містом пов'язані кілька років життя й роботи Корчака. Тут Корчак допомагав відкривати «сиротинці» – притулки для сиріт Першої світової війни, тут він писав свою головну книжку «Як любити дитину». З проханням про те, щоб у місті з'явилася вулиця Януша Корчака, кияни зверталися до органів місцевої влади ще на початку 90-х, але тільки після Революції Гідності ініціатива була нарешті сприйнята

Януш Корчак. [Електронний ресурс] // Под ред. Ю.Белецкого; Предисл. Ред.; Худож. Д.Суглобов, К.Левская. // Личности. – 2014.- №12.

Творчий спадок Януса Корчака

Корчак, Януш. Дитя людське [Текст] : Вибрані твори / Гольдшміт, Генріх ; Упор. С.Петровська; Пер. з пол. В.Каденка, О.Ірванця, К.Москальця. – К. : Дух і літера, 2012. – 536 с.

 

Корчак, Януш. Избранное [Текст]: повести, сказки, очерки, дневник / Гольдшмит, Генрих ; Пер. с пол. Н.Я.Подольской, К.Э.Сенкевич; Послесл. А.И.Шарова; Худож. А.П.Никифоров. – К. : Радянська школа, 1988. – 528 с.

 

Корчак, Януш. Как любить ребенка [Текст]: книга о воспитании / Корчак, Януш; Пер. с польск. К.Э.Сенкевича; Примеч. Е.С.Рубенчик; Худож. В.И.Харламов. – М.: Издательство политической литературы, 1990. – 493 с.

Корчак, Януш. Король Матиуш Первый; Король Матиуш на необитаемом острове; Педагогические повести [Текст]: Повести, сказки, дневник / Гольдшмит, Генрих ; Пер. с пол.; Послесл. А.И.Шарова; Худож. Е.Медведев. – М. : Правда, 1989. – 480 с.

Корчак, Януш. Мацюсеві пригоди [Текст]: повість-казка / Генрик Гольдшмидт ; Пер. з пол. Б.Й.Чайковського; Передм. В.Б.Чайковського; Худож. О.Д.Кононученко. – Харків : Фоліо, 2014. – 446 с. Незвичайним і дивовижним пригодам малолітнього Мацюся присвятив свою талановиту повість-казку відомий польський письменник

Януш Корчак. Малий Мацюсь не вмів ще ні читати, ні писати, коли після смерті батька – короля – йому довелося сісти на трон. Якби не Фелек, простий кмітливий хлопець, Мацюсь так ніколи б і не взнав, що діти його королівства живуть дуже бідно. Повість Януша Корчака «Мацюсеві пригоди» – один з кращих творів польської літератури для дітей – виховує в читачів почуття дружби, ненависті до воєн

 

Корчак, Януш. Правила життя. Педагогіка для дітей та дорослих [Текст]: Вибрані твори / Гольдшміт, Генріх ; Пер. з пол. Ю.Г.Попсуєнка; Худож. Н.В.Величко. – Харків : Фоліо, 2016. – 538 с..

Книжку «Правила життя: Педагогіка для дітей та дорослих» слід прочитати всім – і усім, хто вже є батьками, і усім, хто тільки планує ними стати, людям, які дуже люблять своїх дітей, і усім, хто шукає в собі батьківські інстинкти, хто сумнівається у правильності своїх поглядів на виховання і любов до дітей. Адже взаємини між дорослими і дітьми дуже складні, і вони не завжди розуміють одне одного. Щоб полюбити дитину, треба її прийняти. Щоб прийняти, слід зрозуміти. А щоб зрозуміти, потрібно її знати. Ось про що ця книжка.

Корчак, Януш. Право на повагу [Текст]: вибрані твори / Гольдшміт, Генріх ; Упор. І.Ковальчук; Передм. М.Кіяновська; Пер. з пол. І.Ковальчук, Б.Матіяш, Р.Свято. – К. : Дух і літера, 2012. – 328 с.

Незвичайним і дивовижним пригодам малолітнього Мацюся присвятив свою талановиту повість-казку відомий польський письменник Януш Корчак. Малий Мацюсь не вмів ще ні читати, ні писати, коли після смерті батька – короля – йому довелося сісти на трон. Якби не Фелек, простий кмітливий хлопець, Мацюсь так ніколи б і не взнав, що діти його королівства живуть дуже бідно. Повість Януша Корчака «Мацюсеві пригоди» – один з кращих творів польської літератури для дітей – виховує в читачів почуття дружби, ненависті до воєн

 

Список літератури про життя і творчість Януса Корчака

Брандис, Евгений Павлович. От Эзопа до Джанни Родари [Текст]: Зарубежная литература в детском и юношеском чтении / Брандис, Евгений Павлович ; Вступление авт., Худож. П.Кузанян. – М.: Детская литература, 1980. – 446 с.

История социальной педагогики [Текст] : Хрестоматия-учебник / Под ред. М.А.Галагузовой. – М.: Владос, 2000. – 544 с

Ольчак-Ронікер, Йоанна. Януш Корчак: Сторінками біографії [Текст] = Korczak. Proba biografii / Ольчак-Ронікер, Йоанна ; Пер. з пол. А.Павлишина. – К.: Дух і літера, 2012. – 504 с. Автор відтворює історію життя Доктора. Зі сторінок книги постає юнак, який шукає власний шлях, молодий лікар, педагог, що проголошує новаторські теорії, письменник, багатолітній керівник Будинку Сиріт для єврейських дітей, співробітник Нашого Дому – інтернату для польських дітей. Корчак не підтримував жодну політичну партію та не сповідував жодної ідеології. Впродовж всього життя він був переконаний, що можна бути водночас євреєм і поляком. Ця 10им10ак не бажала нікому зла і не вміла робити зло

Петровский, Мирон Семенович. Городу и миру [Текст]: киевские очерки / Петровский, Мирон Семенович. – К.: Радянський письменник, 1990. – 335 с. –

 

Птіцин, Анатолій. Анатолій Птіцин про Шолом-Алейхема, Януша Корчака, Фріца Крейслера; Миколу Лукаша, Матір Терезу [Текст] : Оповідання: Літературно-художнє видання / Птіцин, Анатолій ; Передм. Авт.; Худ. О.Сова. – К.: Грані-Т, 2009. – 120 с.

Сисоєва С. Януш Корчак (1787-1942) [Текст] / Світлана Сисоєва, Ірина Соколова Нариси з історії розвитку педагогічної думки : навч. Посіб для студ. Вищ. Навч. Закл. – К.: ЦУЛ, 2003. – Ч. ІІІ. ХХ століття в історії світової і вітчизняної педагогіки. – С. 183-190.

Вшанування пам’яті

Януша Корчака

 

 

 

Памятник Янушу Корчаку в центрі Варшави

 

У різних містах Польщі, в Азербайджані, Ізраїлі, Білорусії та інших країнах встановлено пам’ятники Януша Корчака. Поляки і білоруси щорічно запускають в повітря паперового змія в пам’ять про великого гуманіста. Його ім’ям називають школи і вулиці, а в Росії проходить щорічний педагогічний конкурс, присвячений великому вчителю.

Про його життя, творчості і героїзм написані десятки біографічних книг ( «Жива 11и’язок» Ігоря Ніверлі, «Король дітей» Бетті Джейн Ліфтон), художніх інтерпретацій (поема «Кадиш» Олександра Галича, фільми «Корчак» і «Януш Корчак» Анджея Вайди та насіння Винокура).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Німеччина. Гюнцбург. Памятник Янушу Корчаку.

 

Відкриття меморіальної дошки Янушу Корчаку

в Києві по вул. Володимирській, 47.

У Всесвітній день дитини, 20.11.2012 року, в Києві відбулась урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки Янушу Корчаку по вул. Володимирській, 47.

Януш Корчак – людина, яка стала легендою ще за життя, класик дитячої літератури, педагог-новатор, зачинатель діяльності на захист прав дитини і повної рівноправності дітей. Він стверджував, що дитина має право бути такою, як вона є, має право на повагу, на помилку, на висловлення своїх думок.

2011 року Сейм Республіки Польща оголосив 2012 рік «Роком Януша Корчака», що проходить під гаслом «Немає дітей є люди». Саме у Києві видатний педагог перебував на початку ХХ століття, і саме тут писав одну зі своїх основоположних педагогічних праць: «Як любити дитину» (1918). Це також привід нагадати про важливість та роль прав дитини у сучасному суспільстві за допомогою творів та життєвої позиції Януша Корчака.

У створенні проекту «Меморіальної дошки Янушу Корчаку» взяли участь: Посольство Республіки Польща у Києві, Польський інститут у Києві, Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Українське товариство імені Януша Корчака, екскурсійне бюро «Інтересный Киев» («Захоплюючий Київ»).

Автор меморіальної дошки скульптор Іван Григор’єв. Розміщено її на єдиному вцілілому будинку, пов’язаному з перебуванням Януша Корчака у Києві під час Першої світової війни. У ті часи у будинку розташовувалась польська гімназія для дівчат та дитячий садок, куди приходив працювати з дітьми Старий Доктор.

http://holocaustmuseum.kharkov.ua/didgest-e/didgest-2012/11-2012/index.html

Додаток І:

WEB-ліографія

http://www.polinst.kyiv.ua/storage/77-74-1.pdf Спецвипуск газети «Меридіан» до 70-річчя вшанування пам’яті Януша Корчака

http://ababahalamaha.com.ua/uk/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BA_%D0%AF%D0%BD%D1%83%D1%88 Януш Корчак

https://www.slideshare.net/ippo-kubg/ss-83549377 Януш Корчак

http://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=5671 Януш Корчак

http://style.ypa.life/%D1%8F%D0%BD%D1%83%D1%88-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BA-%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB-%D0%B1%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8/   Януш Корчак символ бунтарства проти зла

Фільмографія

http://baskino.me/films/biograficheskie/5631-korchak.html «Корчак» / Korczak

(1990) польський фільм, режиссер – Анджей Вайда, сценарій Агнєшки Голланд. 1990. Присвячений долі доктора Корчака, фрагментарно торкається нацистського злочину щодо дітей-сиріт і їхніх вихователів під час здійснення акції Reinhardt. У ролі Корчака – Войцєх Пшоняк.

https://www.youtube.com/watch?v=-LTAHU621xI А.Галич - Я.Корчак. Спектакль «Кадіш.Театр поетичної пісні». Режиссер-постановник – Олена Гаджилова; В ролях - Януш Корчак - Жан Селезньов, Від автора – Олександр Цвєтков (Запорізький молодіжний театр)

https://www.youtube.com/watch?v=UKmPlzjJI5I   Януш Корчак – Довгий шлях до себе. Генії та злодії

https://www.youtube.com/watch?v=uyZ0LduvtMw   Януш Корчак. Фільм Семена Винокура (2004)

https://www.youtube.com/watch?v=EvtaQ6l7ln8   «Ви вільні, лікарю Корчак» ( нім. Sie sind frei Doktor Korczak) – німецький фільм, режисер – Алєксандр Форд, 1975. Про останні роки життя Януша Корчака, роль якого грає Лео Генн.

Додаток ІІ:

Януш Корчак (1878-1942)

Уривок з книги Сисоєвої С.

Небагато було на землі таких сподвижників культури, ім'я яких стало б символом, а життя легендою. Януш Корчак належить саме до них. Він був письменником, лікарем, вченим, вихователем, і в усі сфери своєї діяльності вносив щось дуже своє - щось піднесено казкове і водночас відчутно реальне. У передмові до своєї книги „Серце віддаю дітям" В. О. Сухомлинський пише про те, як знайомство з творами Януша Корчака „Коли я знову стану маленьким" і „Як любити дитину" розкрило перед ним світ людини, яка всю себе до останку віддала дітям: „Життя Януша Корчака, його подвиг вражаючої моральної сили й чистоти послужили мені натхненням. Я зрозумів: щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддавати їм своє серце". Талант видатного педагога органічно поєднався в ньому з талантом майстра слова. Сьогодні ім'я Я. Корчака відоме в усьому світі як символ самовідданого служіння дітям, їхньому щасливому майбутньому, а отже - майбутньому людства. Справжнє ім'я Я. Корчака - Генрік Гольдшміт. Народився він у 1878 році у Варшаві в сім'ї адвоката. Родина була інтелігентна і забезпечена. Проте коли Генрікові виповнилося одинадцять років, помер батько, і родина швидко збідніла. Хлопцеві довелося самому заробляти репетиторством на прожиток і подальше навчання. Авторський дебют майбутнього письменника відбувся в 1898 році, коли двадцятирічний студент медичного факультету університету подав на оголошений журналом „Варшавський кур'єр" літературний конкурс свою драму „Куди? ", підписавши її псевдонімом Януш Корчак, узятим із книги Ю. І. Крашевського „Історія про Януша Корчака та прекрасну Мечнуківну", і дістав перше літературне визнання - почесну нагороду конкурсу. Це було несподіванкою для автора-початківця, що вибрав для себе професію медика, хоча й співробітничав із журналами „Колючки", „Педагогічні погляди" та ін. У цей час Генрік, як тільки може, допомагає родинам бідняків: не беручи ніякої плати, лікує дітей, навчає їх читати й писати. Прагнення докласти свої сили для суспільного добра не залишило юнака, і він з власної ініціативи самовіддано, з повною віддачею всіх своїх сил і почуттів почав навчати грамоті дітей варшавських околиць, сміливо з'являючись у таких нетрях, куди з настанням темряви боялися навідуватися навіть поліцейські. Дітям підвалів і халуп він не тільки давав звичайні уроки грамоти, але й пояснював, хто, як і з чого живе. Майже весь свій час, якого було не так уже й багато, адже він учиться, співробітничає з кількома журналами, заробляє на прожиток усієї родини, Генрік проводить серед жителів Повісля - найбіднішого кварталу Варшави. Свою першу повість „Діти вулиці" він присвячує проблемі становища дітей суспільних низів, зображенню їхнього тяжкого життя, несправедливості і горя, з якими вони стикаються на кожному кроці.

Закінчивши університет у 1903 році, Я. Корчак працює дитячим лікарем на громадських засадах - у бібліотеці Благодійного товариства, а також продовжує літературну діяльність: щотижня пише по фейлетону в журнал „Колючки", робить для журналу „Голос" огляд преси в рубриці „На горизонтах". У цьому ж журналі 1904 року з'являється перший уривок повісті Я. Корчака „Дитя салону". Повість вийшла у світ 1906 року окремим виданням, мала величезний успіх у читачів і привернула до себе увагу критики. У ній зображено життя різних суспільних верств капіталістичного міста, читачів захоплює її гостро викривальний характер. Письменник не лише критикує сучасне йому суспільство, а й розвінчує поняття відносних цінностей, намагається розкрити перед читачем незмінну вартість життя, закликає в цій книзі до пошуку справжніх життєвих ідеалів.

Під час російсько-японської війни, коли Я. Корчак був мобілізований до російського війська і працював лікарем у госпіталі в Манчжурії, виходить у світ книга „Билиці-небилиці", в якій зібрані кільканадцять наймайстерніших його журнальних публікацій.

Повернувшись з війни, Я. Корчак поглиблює свою медичну освіту за кордоном: у клініках Берліна, Парижа, Лондона. У ці роки Януш Корчак - лікар, письменник, педагог - остаточно визначає свій життєвий вибір: самовіддане служіння „малорослому народові" - дітям. У 1907-1908 роках улітку він працює вихователем у колоніях для дітей з бідних родин Варшави. У справі поліпшення становища дітей і привернення громадської уваги до цієї життєво гострої проблеми Я. Корчак покладає великі надії на педагогіку. Йому здається, що педагогіка може зробити більше у порівнянні з медициною. Тому він залишає свою діяльність лікаря і в тридцятирічному віці стає професіональним педагогом-вихователем варшавського дитячого будинку „Будинок сиріт".

Упродовж багатьох років він буде незмінним директором будинку сиріт, вестиме радіопередачі, відомі всій Польщі як „Бесіди Старого лікаря", організує перший у світі дитячий журнал „Малий пшегланд", провадитиме велику громадську роботу на захист дітей та дитинства.

У 1918 році Я. Корчак дістає можливість повернутися до Варшави. Ще не демобілізований з армії, працюючи в госпіталі, він знову береться до роботи у своєму „Будинку сиріт", а з 1919 року - і в організованому під Варшавою закладі для дітей польських робітників „Наш дім". Того ж 1919 року він співпрацює в педагогічному журналі „Спеціальна школа", а також читає лекції в Інституті спеціальної педагогіки.

У 1920-1921 pp. виходить друком книжка Я. Корчака „Як любити дітей", що складається з тісно пов'язаних чотирьох частин: „Дитина в сім'ї", „Інтернат", „Літні табори", „Дім сиріт". Я. Корчак виступає перед читачем цілком зрілим педагогом - теоретиком і творцем оригінальної системи принципів, форм і методів виховання. Він пише: „Дитина перевищує нас силою почуттів. У галузі інтелекту вона принаймні рівна нам, їй недостає лише досвіду". В основу книжкилягли роздуми над власним дитинством, враження молодого Януша. З повною підставою можна сказати, що Я. Корчак узагальнив у книжці різнобічний досвід дитячих закладів кінця XIX-початку XX ст. і практику сімейного виховання в різних верствах польського суспільства того часу.

Із загибеллю Януша Корчака пов'язана легенда, яка виникла 5 серпня 1942 року, коли за наказом гітлерівців у варшавському гетто тисячі людей почали свій останній трагічний похід: їх гнали на Умшлагплац, звідти для них була одна дорога - до газових камер табору смерті в Треблінці. Серед них були двісті дітей з будинку сиріт, яким понад 25 років керував Януш Корчак.

Емануель Рингельвтам, замучений незабаром фашистами, керував підпільним архівом варшавського гетто. В архіві зберігалася його розповідь про останні години життя „Будинку сиріт" Януша Корчака: „... Нам повідомили, що ведуть школу медсестер, аптеки, дитячий притулок Я. Корчака. Була жахлива спека. Дітей з інтернатів я посадив на самому кінці майдану, біля стінки. Я мав надію, що сьогодні їх удасться врятувати, вберегти до наступного дня. Завантаження йшло без перерви, але місця ще залишались. Люди йшли величезним натовпом, що підганявся нагайками. Раптом надійшов наказ вивести інтернат. Ні, цього видовища я ніколи не забуду! Це не був звичайний марш до вагонів. Це був організований німий протест проти бандитизму!.. Вишикувані четвірками діти. У голові Я. Корчак з очима, спрямованими вперед, тримаючи двох дітей за руки. Навіть допоміжна поліція вишикувалась й віддавала честь. „Що це ? ", - крикнув комендант. „Корчак із дітьми", - сказали йому, і той задумався, став згадувати, але згадав лише тоді, коли діти були вже у вагонах. Комендант спитав Лікаря, чи не він написав „Банкрутство маленького Джека". „Так, а хіба це в якійсь мірі пов'язано з відправкою ешелону? " - „Ні, це гарна книжка, ви можете залишитись". Лікар: „А діти?" - „Неможливо, діти поїдуть". „Ви помиляєтесь, - крикнув Лікар, - ви помиляєтесь, діти перш за все!" - і зачинив за собою двері вагона. Під час перебування в гетто Я. Корчак пише свій останній твір „Щоденник", з якого ми дізнаємося про багато фактів із життя Старого лікаря, про його думки, писані начебто для себе самого, щоб колись, як дозволить час життя, розвинути їх далі. Літературна й науково-педагогічна спадщина Я. Корчака - вагомий внесок у світову культуру. Весь творчий доробок Я. Корчака, зібраний і виданий до сьогодні, складає близько восьми томів літературних творів і науково - педагогічних праць. Найвідоміші з них видавалися багатьма мовами світу.

Уривок запозичено з http://old.dnpb.gov.ua/id/504/

Інтернет-ресурси

https://day.kyiv.ua/uk - сайт газети «День»

http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»

http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»

Бібліографи укладачі:  Фоміна Н.І., Мілашенко Т. І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детский дом Корчака. Продолжает действовать по сей день. Фото: Commons.wikimedia.org / Simon Cygielski

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ