Василь Чучупака – лідер «Холодноярського руху»

2025 року на державному рівні відзначається 130 років із дня народження Василя Чучупака (1895-1920), головного отамана Холодноярської республіки, борця за незалежність України у XX столітті – Постанова ВР України від 21.12.2023 № 3536-IX “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках”.

Селянин і вчитель, Василь Чучупака у Першу світову став вправним офіцером. Тож коли під час Української революції постала знаменита Холодноярська республіка, повстанці обрали отаманом Василя, харизматичного воїна. Під проводом Чучупака гайдамаки Холодного Яру два роки воювали проти білогвардійців та більшовиків за свободу та самостійність України. Але радянські війська, взявши під контроль значну частину України, атакували повстанців. Біля села Мельники стався жорстокий бій. Отаман цінував волю більше за життя: потрапивши в оточення, останню кулю залишив для себе. «Готуй нових борців, Холодний Яре!», – були останні слова Василя Чучупака. Його брат Петро потрапив у полон і був розстріляний чекістами.

Коротка біографія

11 березня (27 лютого) виповнюється 130 років із дня народження одного з найвідоміших борців за волю України, отамана Холодного Яру Василя Чучупака.

Чучупака Василь Степанович – військовий і громадський діяч часів УНР, Головний отаман Холодного Яру.

Народився 1895 року в селі Мельники Чигиринського повіту Київської губернії. Батьки — Оксана Сидорівна Лівацька та Степан Григорович Чучупака мали п’ятеро синів: Петро, Орест, Василь, Олекса і Дем’ян. Троє з них: Василь, Петро та Олекса стали повстанськми отаманами.

До Першої світової війни вчитель у Тимошівці Чигиринського повіту. Коли розпочалася Перша світова, братів Чучупаків мобілізували.

У роки війни – прапорщик царської армії. Після повернення з армії вчителював у Пляківці, а потім у Ревівці (нині Кам’янського району Черкаської області).

У 1918-1919 роках – мельничанський сотник та медведівський курінний.

В 1919 році – командир Мельничанської сотні самооборони. Перший озброєний відділ для охорони скарбів Мотриного монастиря та рідного села Мельники сформував Олекса Чучупака. Але після поразки в бою з німецькою частиною, односельчани звернулися до Василя, щоб він став отаманом. Незабаром відділ самооборони переріс у полк гайдамаків Холодного Яру, який від лютого 1919 року активно виступив на підтримку Директорії.

10 квітня 1919 року підняв повстання «проти комуни та Совєтської влади за самостійність».

На початку літа 1919 року, підтримав повстання отамана Григор’єва.

У 1919-1920 роках – командир полку гайдамаків Холодного Яру, Головний Отаман Холодного Яру. Успішно воював проти білогвардійців, зокрема на початку січня 1920 року брав участь у взяті Черкас. Організаційно підпорядковувався отаману Херсонщини і Катеринославщини Андрію Гулому-Гуленку.

У лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру співдіяв з Армією УНР, яка здійснювала Перший Зимовий похід. 12 лютого в Медведівці командуючим Армією УНР Михайлом Омеляновичем-Павленком була скликана нарада командирів та начальників штабів дивізій Зимового походу. В нараді взяли участь Юрко Тютюнник, отамани Олександр Загродський, Андрій Гулий-Гуленко, Василь та Петро Чучупаки.

Василь Чучупака користувався надзвичайним авторитетом серед населення, на території Черкащини, що найдовше протрималася вільною від окупації більшовиків. Для його нейтралізації ЧК розробило спецоперацію по ліквідації повстанського отамана.

12 квітня 1920 року отамани Холодного Яру з’їхалися на нараду у лісничівку на хуторі Кресельці (зараз в складі села Мельники), що при дорозі з Мельників на Мотрин монастир. Мета: визначити дату повстання проти Совєтської влади, яка, спираючись на російські багнети, намагалася закріпитись на окупованих землях. Схоже на те, що чекісти знали про цей з’їзд (а можливо і ініціювали його), адже при наближені до хутора на загін Чучупаки з лісу несподівано напали. Потрапивши у чекістську пастку, на самому хуторі був оточений та загинув.

Похований у рідному селі.

Детальніше: https://galinfo.com.ua/news/lider_holodnoyarskogo_ruhu__vasyl_chuchupak_253534.html

Бібліографія статей

Кіндсфатер, Олександр. «Слава Україні!» вперше прозвучало як військове вітання у лютому 1920 року [Електронний ресурс] = https://armyinform.com.ua/2020/03/13/slava-ukrayini-vpershe-prozvuchalo-yak-vijskove-vitannya-u-lyutomu-1920-roku/ / Кіндсфатер, Олександр // АрміяInform. - 2020. - 13 бер. Мало хто знає, що офіційне військове вітання «Слава Україні!» вперше використали саме вояки Василя Чучупака. Сталося це в районі Мотронинського монастиря. Тоді українські повстанці УНР у боях із більшовицькими ордами загартовували свою міць. Що ж до самого отамана Василя Чучупака, то це легендарна особистість серед цілого сонму героїв визвольного руху. Він користувався надзвичайним авторитетом не тільки серед вояків, але і сільського населення Черкащини. Навіть вороги відзначали високу боєздатність його повстанських підрозділів. Розвідка білогвардійців звітувала восени 1919 року: «Чучупака – ідейний самостійник, спирається на сільську інтелігенцію і селянство, суворо переслідує в себе грабунки і намагається створити дисципліновану армію».

Митрофаненко, Юрій. Готуй нових борців, Холодний Яре! [Електронний ресурс] = https://www.istpravda.com.ua/columns/2020/02/19/157057/ / Митрофаненко, Юрій // Історична правда. - 2020. - 19 лют. Саме такими були останні слова Василя Чучупака – головного отамана Холодного Яру. Ці терени, чимось подібні до Карпат, були «непохитним та невблаганним ворогом» для більшовиків, одним з найбільш центрів опору російським окупантам. Василь Чучупака загинув у бою з більшовиками на хуторі Кресельці, неподалік від Мотронинського монастиря. Донедавна історики не знали точної дати цього бою

Митрофаненко, Юрій. На дзвін Мотриного монастиря [Текст] / Митрофаненко, Юрій // Локальна історія. - 2022. - № 6-7. - С. 40-45. Коли більшовицька влада вже впроваджувала свої порядки на значній території України, довкола Холодного Яру тривала боротьба проти загарбників. Новітні гайдамаки взяли собі гасло "Воля України або смерть!", а за привітання - "Слава Україні!". Сигналом до мобілізації, як і два століття тому, був дзвін Мотриного монастиря

101 рік тому, у квітні 1920-го року загинув отаман Холодного Яру Василь Чучупака [Електронний ресурс] / Медіагрупа "Нова молодь Черкащини" - "Дзвін" - Електрон. дані. – Черкаси, 2021. - Режим доступу https://dzvin.media/news/101-rik-tomu-u-kvitni-1920-go-roku-zagynuv-otaman-holodnogo-yaru-vasyl-chuchupaka/. – Заголовок з титул. екрану. Мова укр. – Останнє поновлення: 2025

Титаренко, Лідія. Отаманська родина [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/231762 / Титаренко, Лідія // Голос України. - 2004. - 21 серп. «Тут, в Холодному Яру, в 1918-22 рр. українці на чолі з отаманами Чучупаками підняли повстання за свободу українського народу. Вічна слава Холодноярським Героям!», — викарбувано на сірому граніті. Жінка, спираючись на ціпок, підходить до каменя і кладе на нього пучок червоної калини. Це 87-літня Лідія Чучупак, донька начальника штабу полку гайдамаків Петра Чучупака, небога головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака. Колишня київська вчителька Лідія Петрівна Чучупака, хранителька роду, розповідає сповнену героїзму і трагедії історію своєї сім’ї

Вшанування пам’яті

Асадчева, Тетяна. Нові адреси Києва: у Голосіївському районі з’явилася вулиця братів Чучупаків [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/105663/ / Асадчева, Тетяна // Вечірній Київ. - 2024. - 29 лист. У 2022 році вулиця Смольна у Голосіївському районі змінила свою назву на честь братів Чучупаків. Нова назва вулиці запропонована на честь військових та громадських діячів часів УНР, отаманів Холодноярської Республіки Чучупаки Василя Степановича, Чучупаки Олекси Степановича та Чучупаки Петра Степановича. Петро, Василь і Олекса Чучупаки — військові та громадські діячі часу УНР, отамани полку гайдамаків Холодного Яру стали символами боротьби за українську незалежність проти більшовицької навали

Букет, Євген. Введено в обіг монету «Холодний Яр». [Електронний ресурс] / “Незборима нація”. Видання історичний клубу “Холодний Яр” – Електрон. дані. 2019. – Режим доступу https://nezboryma-naciya.org.ua/show_month.php?id=239. – Заголовок з титул. екрану. Мова укр. – Останнє поновлення: 2025

Пам'ятна монета "Холодний Яр" вводиться в обіг з 15 квітня 2019 року. Присвячена історичній місцевості, сповненій славними козацькими традиціями, у центрі якої розташована одна з її окрас – Свято-Троїцький Мотронинський монастир. Холодний Яр – реліктовий лісовий масив, де серед пам’яток природи найвідомішою є тисячолітній дуб, названий на честь Максима Залізняка. Ця територія зберегла багато археологічних пам’яток різних епох. Саме з Холодного Яру навесні 1768 року почався соціальний та національно-визвольний рух 1768-1769 років у Правобережній Україні – Коліївщина. У 1840-х роках тут побував Тарас Шевченко, який згадує про Холодний Яр у поетичних творах “Гайдамаки” та “Холодний яр”. У 1919–1922 роках під прапором Української Народної Республіки діяли повстанці Холодноярської Республіки.

На аверсі монети в центрі на матовому колі розміщено малий Державний Герб України, над яким напис півколом УКРАЇНА, під гербом позначення номіналу 5 та на дзеркальному тлі вертикальний напис ГРИВЕНЬ, літери якого донизу розширюються, по обидва боки від напису – зображення стовбурів дерев; угорі на дзеркальному тлі стилізований напис півколом – ХОЛОДНИЙ ЯР (сформований із гілок, жолудя, листя); внизу ліворуч – рік карбування монети 2019; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч на дзеркальному тлі).

Кривда, Марина. Свіча з минулого горить у сьогодення [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/368322: «Холодний Яр живий, він знає, хто свій, а хто ворог», - писав один із холодноярських героїв, якому вдалося вижити, - Юрій Горліс-Горський / Кривда, Марина // Голос України. - 2023. - 15 лют. У лютому випадає сумна дата - 100 років, як у Лук'янівському СІЗО було розстріляно холодноярських героїв. Днями до урочища Холодний Яр у село Мельники з'їхалося чимало гостей. Там, біля могили одного з ватажків холодноярців Василя Чучупаки, під дзвони із запаленими свічками було вшановано поіменно 38 героїв, які віддали життя за волю і свободу України

Нікітенко, Людмила. «Дух Чорного Ворона витає над усією Україною» [Електронний ресурс] = http://umoloda.kiev.ua/number/1868/222/66415/: у Вербну неділю в Холодному Яру вшановували борців за українську волю, а письменнику Василю Шкляру вручили народну премію / Нікітенко, Людмила // Україна молода. - 2011. - 19 квіт. (№65). У Холодному Яру нині цвіте ряст. Так само, як у квітні 1920 року, коли останній бій проти більшовиків прийняв тут головний отаман Холодного Яру Василь Чучупака. Пом’янути його й усіх загиблих героїв Холодноярської республіки, що діяла на Чигиринщині з 1919 по 1922 роки, до колишньої столиці - села Мельники - у Вербну неділю прибуло з усієї України не менше люду, ніж приїздить на Чернечу гору, коли Україна вшановує Тараса Шевченка

Чепурний, Арсен. Нові найменування прищеплюють гордість [Текст] / Чепурний, Арсен, Чепурний, Василь // Військо України. - 2018. - № 9. - С. 44-47. Нещодавно був виданий Указ Президента «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань». Зокрема 15-й бригаді транспортної авіації присвоєно почесне найменування «імені авіаконструктора Олега Антонова», 93-й окремій механізованій Харківській бригаді почесне найменування «Холодний Яр», а 406-та окрема артилерійська бригада відтепер іменуватиметься на честь генерал-хорунжого Олексія Алмазова. Ким були Олег Антонов і Олексій Алмазов та чому Холодний Яр – насправді героїчний символ для України?

Швед, Оксана. У Холодному Яру на Черкащині організували змагання на честь отамана Василя Чучупаки [Електронний ресурс] = https://suspilne.media/cherkasy/697090-u-holodnomu-aru-na-cerkasini-organizuvali-zmaganna-na-cest-otamana-vasila-cucupaki/ / Швед, Оксана // Суспільне Черкаси. - 2024. - 2 бер. У Холодному Яру на Чигиринщині тривають туристичні змагання імені Василя Чучупаки. Організувала їх громадська організація "Поклик Яру". Метою змагань є вшанування традиційне вшанування пам'яті Василя Чучупаки та популяризація Холодного Яру. Організовують такі змагання ще й для того, аби популяризувати Холодний Яр – не тільки як місцевість з унікальним історичним спадком, а як й зону особливої краси будь-якої пори року

Література до теми з фондів МСМБ

Горліс-Горський, Юрій Юрійович. Холодний Яр [Текст] = "Україна...Чому це слово таке болюче?". Вступна стаття: с.4 : Документальний роман: Науково-популярне видання / Горліс-Горський, Юрій Юрійович ; Упор., під ред., вст. сл. Р.Коваля; Худож. Є.Р.Коваль. - 10-те вид., вип., доп. - К.; Дрогобич : Видавнича фірма "Відродження", 2008. - 432 с. : іл., фотогр., портр. - (Українська воєнна мемуаристика).

Книга розповідає про збройну боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України – або смерть!» Події відбуваються на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей, у Києві, Полтаві й на території тодішньої Польщі.

Коваль, Роман Миколайович. Повернення отаманів Гайдамацького краю [Текст]: Науково-популярне видання / Коваль, Роман Миколайович ; Передм. Л.Лук'яненка; Післям. І.Гнатюка. - К. : Діокор, 2001. - 288 с. : іл., фотогр., портр.

Збірка радіопередач авторського циклу Романа Коваля "Отамани Гайдамацького краю", який у 1998 та 2000-2001 роках прозвучав на Першому каналі Українського радіо. В ній вміщена також розвідка "Начерк до історії Холодноярської організації 1917-1922 років". Книга повертає імена непересічних провідників революційного повстанського козацько-селянського руху 1917-1920-х років, який тривалий час незаслужено був затаврований як "бандитський" та "анархічний". "Історія колись скаже, хто я був і де дівся", – писав 26 жовтня 1923 р. в останньому листі з полтавської в’язниці вереміївський отаман Холодного Яру Іван Савченко-Нагірний. Козаки, які, віддаючи своє життя за Українську державу, не хотіли безвісними канути у Лету і, певно, розраховували на добру пам’ять наступних поколінь.

Шкляр, Василь Миколайович. Залишенець. Чорний Ворон [Текст] Роман / Шкляр, Василь Миколайович ; Післям. авт. - Дод. наклад. - Харків : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2011. - 384 с.

Холодний Яр - знакова для України місцевість, яка залишила свій слід в історії. З часів Гонти і Залізняка отамани Холодного Яру піднімали і вели бійців за волю України. Так було і в часи УНР. Холодний Яр спалахнув і бушував. Ця книга – художній твір про історичні реалії. Прототипами головних героїв були холодноярці, зокрема Горліс-Горський. Найціннішим для українців є те, що завжди знаходились люди, готові загинути за Україну. Давайте зробимо все, щоб ці жертви не були марними

WEBліографія

http://www.ukrlife.org/main/evshan/kuli3.htm  – Брати Чучупаки. Роман Коваль

http://new.library.ck.ua/index.php/component/content/category/kraieznavstvo/vydatni-kraiany/ch/chuchupak-vasyl-stepanovych?Itemid=350 - Головний отаман Холодноярської республіки

https://www.youtube.com/watch?v=iigaPgK31Pw  – «Готуй нових бійців, Холодний Яре»: боротьба й останній наказ Василя Чучупака

https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Banner_coin_Holodnii_yar.jpg.webp?v=12 – НБУ. Пам’ятні монети 2019

Інтернет-ресурси

https://vechirniy.kyiv.ua – сайт газети «Вечірній Київ»

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

http://umoloda.kiev.ua – сайт газети «Україна молода»

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.