Терещенко Михайло Іванович «Гідність шляхетної душі»
Біобібліографічний список літератури до 135-річчя від дня народження Михайла Івановича Терещенка (1886-1956) – українського землевласника, підприємця, мецената і добродійника
Нащадок козаків, депутат російської Думи, очільник Міністерства фінансів, останній міністр закордонних справ Тимчасового уряду, заарештований більшовиками. Він же - представник славетної династії промисловців і меценатів Терещенків, які на початку XX століття, вважалися однією з найбагатших родин Російської імперії.
Герб династії Терещенків
У книзі «Перший олігарх», паном Мішелем - правнуком мецената, описані карколомні перипетії життя свого діда. Михайла Івановича Терещенка. Автор розповів про своїх предків, їхню підприємницьку, громадську та благодійну діяльність, про зведені ними будівлі в Києві та Глухові понад 100 років тому. Традиційно всі подвижники роду Терещенків віддавали вісімдесят відсотків своїх прибутків на благодійність.
Михайло Іванович втратив усе, але спромігся почати своє життя з чистого аркуша і, перебуваючи в еміграції, став одним з найвпливовіших фінансистів світу. Ця книжка також про славну родину добродійників, яка керуючись своїм девізом «Прагненням до суспільної користі», подарувала своїй країні університети і театри, картинні галереї і храми, лікарні й притулки для сиріт...
Книгу можна замовити почитати в МСМБ,
вул. Толстого, 49; за телефоном 287-00-10 або 288-30-12
Михайло Терещенко і Маргарит Ное
Михайло Іванович Терещенко
Михайло Терещенко – відомий у всьому світі український підприємець, фінансовий геній і меценат.
Народився він 30 березня 1886 року в Києві. Ріс обдарованою дитиною. Вихованням Михайла займався батько. Уже в ранньому дитинстві хлопчик вільно знав французьку, англійську, німецьку мови. Розумів давньогрецьку й латинь. У результаті він вільно володів 13 мовами.
Закінчив Київську гімназію, навчався в Київському університеті, в 1905-1908 рр. вивчав економіку в Лейпцігському університеті. Також він закінчив юридичний факультет Московського університету.
В Україні й далеко за її межами Терещенко відомий своєю меценатською діяльністю. Він, як власник численної нерухомості, заводів, земель, особняків, більшу частину доходів спрямовував саме на благодійність.
Національна музична академія України ім. Петра Чайковського – одна з візитних карток Києва. У 1913 році тут була відкрита консерваторія. В її будівництві та облаштуванні активну участь брав Михайло Терещенко. Він вклав у проект понад 50 тисяч рублів.
Головін Олександр Якович. Портрет Михайла Івановича Терещенка. 1910-1914. Художній музей, Мальме, Швеція.
Коли почалася Перша світова, Михайло Іванович у Києві відкрив великий лазарет для поранених за свій рахунок. Також він узяв на себе керівництво місії Червоного Хреста на фронтах південно-західного напрямку. Неодноразово бував на передовій, зокрема на Галицькому фронті. Частину статків направляв у державні позики, необхідні для проведення війни.
“Він почав займатися політикою, щоби втілити в життя ліберальні й гуманні ідеї, захищати людські цінності. Те, що сьогодні знову відкриваємо для себе”, – згадує його онук Мішель.
У першому складі Тимчасового уряду Росії Терещенко був міністром фінансів, а пізніше – закордонних справ.
Навесні 1917-го в Україні сформували свій демократичний орган влади – Центральну Раду. Вони повідомляли, що підтримують політику Тимчасового уряду. У липні Михайло Терещенко прибув до Києва з іншими міністрами для переговорів з українськими політиками. Результатом діалогу стала угода з Центральною Радою про перехід під його юрисдикцію всіх південно-українських губерній. Це було, фактично, визнанням національно-державної території України.
Та наприкінці осені владу в Петрограді захопили більшовики. Як представник старого режиму, Терещенко опинився у в’язниці Петропавлівської фортеці. Більшовики зажадали викуп за екс-міністра в розмірі 100 тис. рублів. А сам Терещенко в цей час виявився, по суті, банкрутом. Усі кошти він віддав на військово-політичні потреби країни.
“Порятунку діда домоглася його дружина Жанна-Маргарит, – згадує онук. – Бабуся вирішила розплатитися за свободу чоловіка чудовим синім алмазом, який він їй колись подарував. Цей камінь на той час був другим за величиною в світі. Ленін відмовився від пропозиції, але Троцький в обмін на коштовність зумів організувати втечу дідуся до Європи”.
За кордоном Михайло Терещенко почав життя з чистого аркуша. Завдяки талантам і здібностям, вже через кілька років повернув собі чималі статки.
Терещенка запросили на роботу в Лондон, де доручили керувати банком. Також він почав працювати зі шведськими й норвезькими фінансистами. У період кризи 1930-х років 44-річний Терещенко вже впевнено стояв на ногах. Успішно співпрацював з італійськими, австрійськими банками, зокрема і з віденським банком Ротшильдів, допомагаючи їм утриматися на плаву. Його стали називати фінансовим генієм.
Михайло Терещенко продовжував жити заповітами своєї сім’ї, віддаючи більшу частину зароблених коштів на благодійність. Він вирішив допомогти представникам творчих кіл, гнаних у нацистській Німеччині, організувавши переправлення через Монако в Лондон вчених, художників і їхніх творів.
Видатний українець помер у Монако в 1956-му. Це була велика втрата для фінансових кіл багатьох європейських столиць.
Ім’я земляка не забуто і в сучасній Україні. Пам’ять про мецената зберігають побудовані за його рахунок будівлі. Серед них – пам’ятники унікальної київської архітектури: приміщення Національного транспортного університету, університет ім. Карпенко-Карого, Національний художній музей, лікарня “ОХМАТДИТ”… та все не перерахувати.
Також столичні музеї своїми відомими колекціями багато в чому зобов’язані саме славній династії Терещенків.
Бібліографія статей
Бібліографію статей розташовано
за алфавітом авторів та назв джерел
Апрелько, Катерина. Терещенко: урок олігархам [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/266141 / Апрелько, Катерина // Голос України. - 2016. - 30 бер. (№57). - С. 13. У Києві 130 років тому народився Михайло Терещенко - підприємець, цукрозаводчик та землевласник і відомий меценат. Про те, наскільки велика була навіть у Європі меценатська слава роду Терещенків, свідчить такий курйоз. Якось відомий київський підприємець і меценат Євген Чикаленко приїхав до Львова, що тоді перебував у складі Австро-Угорщини. Чикаленко дивувався й сердився, що галичани чомусь називають його «пан Терещенко». І потім зрозумів: для них «Терещенко» є синонімом слова «меценат». І то не всякий, а такий, що «з самого Києва». Між іншим сам М. Терещенко тоді був ще зовсім молодий
Даніш, Тетяна. Гідність шляхетної душі [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/gidnist-shlyahetnoyi-dushi про драматичні сторінки з історії знаменитої родини Терещенків / Даніш, Тетяна // День. - 2011. - 9-10 груд. (№225-226). - С. 8. Презентація книги прямого нащадка тієї людини, що зробила сама себе - легендарного Артемія Терещенка, його прапраправнука Мішеля Терешенка. Назва книги - «Перший олігарх». Подарунок долі! Мішель Терещенко у колі своїх українських та російських друзів, земляків представив книгу видавництва «Ніка-центр». На титульній сторінці зазначено: «Незвичайна історія життя мого діда, як її б розповіла мені моя бабуся», і написана ця праця передусім з любов’ю і гордістю за свою велику сім’ю
Лисниченко, И. "Бриллиант моего деда, ограненный в 1913 году знаменитым ювелиром Картье, до сих пор значится в каталогах как "Голубой алмаз Терещенко" [Текст] / И. Лисниченко // Факты. - 2002. - 14 июня (№107). - С. 11. У Києві побував потомок знаменитої династії цукрозаводчиків-міліонерів Мішель Терещенко
Пилипенко, Георгій-Григорій. Терещенки: Мішель про Михайла [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/tereshenki-mishel-pro-mihajla/: онук розповів історію діда від його імені / Пилипенко, Георгій-Григорій // Урядовий кур'єр. - 2011. - 7 груд. (№228). - С. 18. Свою книжку «Первый олигарх. Михаил Иванович Терещенко. 1886-1956» Мішель Терещенко, шосте «коліно» одного з найвідоміших в Україні родів, презентував у київському музеї Тараса Шевченка - родовому будинку своїх предків. Це романізована біографія, яку внук розповідає від імені свого діда Михайла, використовуючи його записи, свідчення очевидців та архівні державні документи, за які підкреслено подякував на презентації. Захопливі події з життя родини на тлі європейської історії кінця ХІХ - першої чверті ХХ століття він трактує зі свого західного погляду.
Радзієвська, Валерія. "Дуже гордий, що і Ленін, і Гітлер хотіли вбити діда, але їм це не вдалося" [Текст] = http://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_duzhe-gordij-scho-i-lenin-i-gitler-hotili-vbiti-dida-ale-yim-ce-ne-vdalosya/655451: родина цукрозаводчиків Терещенків 80 відсотків своїх прибутків віддавала на благодійність / Радзієвська, Валерія // Країна. - 2015. - 29 жовт. (№42). - С. 34-39. Розмова з Мішелем Терещенком
Трахтенберг, Ісак. Дивна сага про шляхетного олігарха [Текст] = http://gazeta.dt.ua/personalities/divna-saga-pro-shlyahetnogo-oligarha-_.html / Трахтенберг, Ісак // Дзеркало тижня. - 2015. - 7-13 лют. (№4). - С. 16. Книжка Мішеля Терещенка "Первый олигарх: Михаил Иванович Терещенко 1886-1956" щойно побачила світ. Книжка і мемуарна, і історична, і повчальна. А ще - світла й прониклива. У ній прямий нащадок чудової династії - патріот України, французький бізнесмен і культуролог - поділився з читачем тим, як би на межі ХІХ-ХХ ст. подивився й оцінив тодішні події його блискучий дід. А Михайло ж Іванович - особистість унікальна. У 31 рік він уже володів одним із найбільших статків, був обраний у Державну думу Росії, очолив Міністерство фінансів. Після революції 1917-го був призначений міністром закордонних справ у Тимчасовому уряді. Опинившись потім за кордоном, після того, як у Росії все втратив, відродив свої статки і став відомим авторитетним фінансистом. І не тільки успішним олігархом, а й визнаним поціновувачем мистецтва, патроном акторів, художників, інтелектуалів гуманітарних сфер
WEB - ліографія:
http://resource.history.org.ua Коротка біографія
https://landlord.ua/special-projects/vid-dribnoho-torhovtsia-do-tsukrovoho-hetmana-rozkvit-ta-zanepad-rodyny-tereshchenkiv/ ВІД ДРІБНОГО ТОРГОВЦЯ ДО ЦУКРОВОГО ГЕТЬМАНА. Родина Терещенків
https://nlu.org.ua/event.php?id=1061 Зустріч з Мішелем Терещенко та презентація його книги «Перший олігарх»
https://nlu.org.ua/event.php?id=1061 Пан Мішель розповів про своїх предків, їхню підприємницьку, громадську та благодійну діяльність, про зведені ними будівлі в Києві та Глухові понад 100 років тому
https://www.slideshare.net/libsumy/ss-60171381 Михайло Терещенко: до 130-річчя від дня народження
http://xn--80axedo.xn--j1amh/tereshhenko-mihaylo-ivanovich/ Масон, член ложі Гальперна
Фільмографія:
https://www.youtube.com/watch?v=GX8puAKnqWc МИХАЙЛО ТЕРЕЩЕНКО. Історичний фильм.
https://www.youtube.com/watch?v=7X34o0CkAbk Документальний фільм Родина Терещенків
https://www.youtube.com/watch?v=vAkquAEb3D0 Зроблено в Україні. Меценати Терещенки
https://www.youtube.com/watch?v=GJgeGyxBV1E Історична правда: Секрети найбагатших українських меценатів. Цукрові магнати Терещенки
https://www.youtube.com/watch?v=Iy4t-TgvrAo "Імена": Династія Терещенків. Меценати духу
https://www.youtube.com/watch?v=CN9rE_ayAf0 Меценати Терещенки
https://www.youtube.com/watch?v=IQ-cQe-wVEM Документальний фільм про родину благодійників, меценатів Терещенків
Мішель Терещенко, Глухівський міський голова - достойний внук Михайла Івановича Терещенка
Він став третім, в історії своєї сім'ї, Глухівським градоначальником
«Я дуже люблю фразу: не бійтеся того, що ваше життя закінчиться, але бійтеся, що вона ніколи не почнеться. Важливо завжди отримати результат, яким будеш задоволений. Для мене важливо виконувати девіз сім'ї: прагнути до суспільної користі»
/М. Терещенко/
Мішель Петрович Терещенко є прямим нащадком легендарного роду Терещенків, відомих українських та європейських промисловців, фінансистів, меценатів та державних діячів, які після більшовицького перевороту 1917 року були вимушені емігрувати. У 2003 році М. Терещенко повернувся на батьківщину своїх пращурів. У 2015 році отримав українське громадянство.
Мішель закінчив бізнес-школу. Служив в збройних силах Франції. Був президентом компанії з виробництва приладів для дайвінгу. У 1994 вперше відвідав Україну як турист. У 2002 році вперше відвідав Глухів - батьківщину своїх пращурів. Того року вирішив іммігрувати в Україну з Франції.
З 2003 живе у Глухові і Києві. Заснував Фундацію спадщини Терещенків, завданням якої є підтримка поточної діяльності в будівлях, побудованих Терещенками в Києві та Глухові понад 100 років тому. Мішель Терещенко планує й надалі розвивати свій бізнес у Глухові, де кілька століть жили його пращури, а також усіляко підтримувати це місто. У 2009 році заснував компанію «Linen of Desna».
21 березня 2015 року Президент України вручив Мішелю паспорт громадянина України, він високо оцінив рішення Мішеля отримати українське громадянство в непрості для України часи.
Бібліографія статей
Глухівський міський голова Мішель Терещенко: «Працюємо над тим, щоб у місті було більше туристських об’єктів» [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/mishel-tereshenko-pracyuyemo-nad-tim-shob-u-misti-// Спілкувався Георгій-Григорій Пилипенко // Урядовий кур`єр. - 2018. - 28 бер. (№59). - С. 5. Глухів згадується в літописі з 1152 року. Нині місто завдяки міському голові, який вже став брендом нової України, перебуває в епіцентрі боротьби за європейський вибір країни. Робота і особисте життя Мішеля Петровича як під мікроскопом. Чи зажило місто по-новому, як закликав Президент України, урочисто надаючи Терещенкові громадянство? Про це і не тільки розмова з міським головою
Гриценко, Микола. Мішель Терещенко: «Маємо можливість сформувати нову націю. Або – зараз, або – ніколи!» [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/mishel-tereshchenko-mayemo-mozhlyvist-sformuvaty-novu-naciyu-abo-zaraz-abo-nikoly / Гриценко, Микола // День. - 2015. - 2-3 жовт. (№179-180). - С. 11. Спілкування з нащадком славного роду промисловців та меценатів Терещенків - Мішелем Терещенком
Духнич, Ольга. Поэт и гражданин [Текст]: правнук одного из самых известных отечественных промышленников и меценатов Мишель Терещенко объясняет, ради чего он сменил французское гражданство на украинское / Духнич, Ольга // Новое время страны. - 2015. - 30 янв. (№3). - С. 42-45.
Кривцун, Дмитро. Мішель Терещенко: «Для мене, як для українського європейця і європейського українця, важливо показати людям, що навіть маленьке місто в Україні може жити, як у Європі» [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/tema-dnya-podrobyci/mishel-tereshchenko-dlya-mene-yak-dlya-ukrayinskogo-yevropeycya-i / Кривцун, Дмитро // День. - 2015. - 27 жовт. (№194). - С. 5. Перше інтерв'ю як переможця виборів міського голови Глухова
Мішель Терещенко обрав громадянство історичної Батьківщини [Текст] / Відділ новин "УК" // Урядовий кур`єр. - 2015. - 24 бер. (№53). - С. 3. Паспорт громадянина України Президент вручив онуку видатного підприємця і мецената Михайла Терещенка - також підприємцю і меценату Мішелю Терещенко
Мішель Терещенко: «Глухів - це моя «АТО» [Текст] = http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobyci/mishel-tereshchenko-gluhiv-ce-moya-ato / Розмовляли Лариса Івшина, Іван Капсамун, Алла Дубровик-Рохова, Дмитро Кривцун // День. - 2015. - 20 жовт. (№189). - С. 4-5. Безправна провінція отримала шанс. У жителів міста Глухів на Сумщині після десятиліть безперспективних «виборів» з’явилася нарешті можливість вдихнути ковток свіжого повітря. Мішель Терещенко на прохання глухівчан вирішив кинути виклик системі й балотуватися на посаду міського голови. Звісно, у відповідь одразу включилася вся адміністративна машина та ресурси місцевого олігарха й політичного кон’юнктурника
Мішель Терещенко: «Не хочу, аби Глухів був буферною зоною» [Текст] / Спілкувалася Ганна Трегуб // Український тиждень. - 2015. - 6-12 лист. (№44). - С. 32-33. Новий мер Глухова, нащадок відомого роду Терещенків, розповів про свою команду, плани реального економічного оновлення міста й зміцнення кордону з РФ, до якого лише 15 км
Пилипенко Г. Другий стрибок із парашутом важчий за перший [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/drugij-stribok-iz-parashutom-vazhchij-za-pershij/ : змісту нової книжки Мішеля Терещенка передує попередження, що «думка редакції не завжди збігається з точкою зору автора» / Г. Пилипенко // Урядовий кур`єр. - 2012. - 27 черв. (№114). - С. 19. Мемуарні роздуми «В пошуках скарбу родини Терещенків» автор присвятив своєму батькові та онучці Луїзі, яка народилася в США на початку 2012-го. «Другий стрибок із парашутом важчий за перший, - усміхається автор. - Це стосується й книжки». Попередня спроба - «Перший олігарх» - витримала вже три наклади. Її перекладають українською й англійською. Планується французьке видання, вона й була написана французькою
Український підприємець Мішель Терещенко: «На Майдані і фронті загинули тисячі героїв - нам обов’язково потрібно в ім’я їх збудувати нову країну» [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayinskij-pidpriyemec-mishel-tereshenko-na-majda/ / Інтерв'ю провів Георгій-Григорій Пилипенко // Урядовий кур`єр. - 2015. - 20 черв. (№110). - С. 7. Розмова з представником славного роду Терещенків Мішелем
«Хто посіє льон, пожне золото» сьогодні [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/mishel-tereshenko-hto-posiye-lon-pozhne-zoloto/ / Розмовляв Георгій-Григорій Пилипенко // Урядовий кур'єр. - 2011. - 24 груд. (№241). - С. 6. У цьому переконаний нащадок легендарного мецената та цукрозаводчика Михайла Терещенка - Мішель. Він приїхав із Франції, аби зробити свій внесок в Україну
WEB-ліографія
https://day.kyiv.ua/uk/news/181018-u-mishelya-ta-oleny-tereshchenkiv-narodyvsya-syn У Мішеля та Олени Терещенків народився син
https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/mishel-tereshchenko-koli-vse-zakinchitsya-u-nas-bude-duzhe-krasiva-krayina Мішель ТЕРЕЩЕНКО: «Коли все закінчиться, у нас буде дуже красива країна»
https://www.bbc.com/ukrainian/business/2013/06/130527_terestchenko_int_az Внук "першого олігарха" Мішель Терещенко: багато маєш - багато віддавай
https://tyzhden.ua/Society/20138 Ностальгія покликала Мішель Терещенко, нащадок роду українських промисловців і меценатів, повернувся на історичну батьківщину й відроджує льонарство
https://nv.ua/project/monolog-mishel-tereshchenko-40003364.html Поэт и гражданин
https://texty.org.ua/fragments/62750/Merom_Gluhova_stav_pravnuk_najvidomishogo_mecenata_-62750/ Мером Глухова став правнук найвідомішого мецената - Терещенко. Він змінив французьке громадянство на українське
https://www.pravda.com.ua/articles/2017/10/27/7159809/ Війна світів. Що заважає Мішелю Терещенку зробити Глухів європейським
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3087775-sud-ponoviv-misela-teresenka-na-posadi-mera-gluhova.html Суд поновив Мішеля Терещенка на посаді мера Глухова
https://officiel-online.com/heroes/dynasties-tereshchenko-family-part-1/ Спецпроект «Династии». Семья Терещенко. Часть I
https://platfor.ma/articles/mishel-tereshchenko/ Мишель Терещенко: "Украинцы - индивидуалисты, они говорят и делают, что хотят"
Мішель Терещенко біля одного з численних особняків, що належали його сім'ї в Києві
ДОДАТОК
Михайло Терещенко
Андрій Безсмертний-Анзіміров
30 березня 1886 у Києві народився міністр фінансів, пізніше міністр закордонних справ Тимчасового уряду Росії юрист Михайло Іванович Терещенко (1886-1956, Монако), великий український і французький підприємець, великий землевласник, банкір, колекціонер творів мистецтва, видавець. Народився в сім’ї великих цукрозаводчиків і землевласників Київської губернії, що походили з козаків (особистий статок Михайла Терещенка оцінювався приблизно в 70 млн руб.). Батько – Іван Миколайович (1854-1903) – підприємець, меценат і філантроп, старший син великого цукрозаводчика і землевласника Миколи Артемовича Терещенка, мати – Єлизавета Михайлівна Саранчова, дочка генерал-лейтенанта.
Вже в ранньому дитинстві Михайло вільно володів французькою, англійською, німецькою мовами, розумів давньогрецьку та латину (пізніше вільно володів в цілому 13 мовами). Закінчив 1-у Київську гімназію, вчився у Київському університеті, в 1905-1908 вивчав економіку в Лейпцігському університеті. Закінчив юридичний факультет Московського університету (1909, екстерном).
У 1909-1911 працював на кафедрі римського і цивільного права Московського університету, покинув його разом з іншими ліберальними викладачами в знак протесту проти звільнення ректора, помічника ректора і проректора університету за розпорядженням міністра народної освіти Л. Кассо. При цьому активно займався сімейним бізнесом, був членом правління Всеросійського товариства цукрозаводчиків, членом ради Волзько-Камського банку і облікового комітету київського відділення Азовсько-Донського банку. З 1913 року володар другого за величиною (на той час, після «Хоупа») діаманта в світі – блакитного діаманта «Терещенко». Алмаз Терещенка вважається експертами каменем індійського походження – його знайшли в копальнях Коллур Голконди. 14 листопада 1984 на торгах аукціону «Крістіс» діамант Tereschenko придбав торговець діамантами Роберт Моувад з Лівану, який дав каменю ім’я «Блакитний Моувад» (Mouawad Blue).
Від свого батька та інших представників династії Терещенків успадкував багатющу колекцію творів мистецтв, насамперед – картин і скульптур російських майстрів. Після націоналізації в 1918 році колекція творів живопису та скульптури Терещенка, розміщена в палаці Терещенка будівлі архітектора Вікентія Беретті, була перетворена на державний Київський національний музей російського мистецтва, офіційно відкритий на п’яту річницю Жовтневої революції в 1922 році в тому ж будинку на Терещенківській вулиці.
У 1910 році він вступив до масонської ложі і став одним з п’яти відомих масонів в Російській імперії (решта четверо – Олександр Коновалов, Олександр Керенський, Микола Некрасов і Іван Єфремов). Михайло Терещенко був членом IV Державної Думи (він поділяв погляди Прогресивної партії, політичної наступницею Партії мирного відновлення 1907-1908, що дозволило діловій еліті з’єднатися з багатьма представниками російської та української інтелігенції).
У 1912-1914 Терещенко володів разом з сестрами видавництвом «Сирин», випускав книги літераторів «срібного століття», в тому числі новаторський роман Андрія Білого «Петербург». Підтримував дружні стосунки з Олександром Блоком, Федором Шаляпіним.
Терещенко допомагав Київському художньо-промисловому музею і в грудні 1913 був обраний членом комісії відділу «Старий Київ». Всього в її складі було 36 осіб, в тому числі такі відомі історики та громадські діячі, як М. Ф. Біляшівський, Н. П. Василенко, Д. І. Дорошенко, І. М. Каманін, В. С. Кульженко, І. І. Огієнко, Н. Д. Полонська, В. В. Хвойка, В. І. Щербина та інші. «Терещенко зробив той своєчасний крок, що виявився вирішальним у тривалій проблемі перетворення Київського музичного училища в консерваторію, - продовжує В. Ковалінській. – Вперше міська дума порушила це питання перед Петербургом в серпні 1909 року, але безрезультатно, хоча клопотались багато. І лише в травні 1912-го представниця Імператорського Російського музичного товариства принцеса Альтенбурзька Олена Георгіївна повідомила, нарешті, Київ про згоду головної дирекції на започаткування консерваторії. Вона попросила представити фінансові розрахунки, але коштів Петербург не пообіцяв … Ось тоді і допоміг Михайло Іванович Терещенко. Він заявив, що дасть 50 тис. рублів на утримання консерваторії, і Дума відразу ж повідомила про це в головну дирекцію Товариства, де приймалося остаточне рішення. Трохи пізніше Єлизавета Володимирівна Терещенко, вдова Олександра Миколайовича, внесла ще 30 тисяч у відсоткових паперах на стипендії імені її покойного чоловіка».
Маєток І. М. Терещенка у Києві на Бібіковському бульварі (бульвар Т. Шевченка, 34/11)
Під час Першої світової війни Терещенко брав участь в організації лікарень Червоного Хреста. З липня 1915 був головою Київського військово-промислового комітету, в 1915-1917 також був товаришем голови Центрального військово-промислового комітету О. І. Гучкова. Входив до складу Особливої наради з оборони. Незадовго до Лютневої революції брав участь у плануванні державного перевороту з метою усунення Миколи II (разом з А. І. Гучкова і Н. В. Некрасовим. Як патріот України Терещенко підтримав молодий український уряд, що призвело до створення і визнання в Україні 1917 Генерального секретаріату Центральної Ради (Винниченко, Мартос, Петлюра, Барановський, Садовський, Єфремов та ін.). 2 липня 1917 він спільно з міністром пошти і телеграфів І. Г. Церетелі відвідав Київ для переговорів про розмежування повноважень Центральної Ради та Виконавчого комітету київської міської Думи, що грала роль представництва Тимчасового уряду в Києві. Делегація визнали законодавчі повноваження Центральної Ради. При цьому делегація без погодження з Тимчасовим урядом окреслила географічні рамки юрисдикції Ради, включивши в них кілька південно-західних губерній Росії. Ці події викликали урядову кризу в Петрограді: 2 (15) липня на знак протесту проти дій київської делегації пішли у відставку всі міністри-кадети – як відомо, всі російські ліберали, демократи і конституціоналісти закінчувались на українському питанні.
У цьому сенсі можна сказати, що широким визнанням де-факто в 1917 своєї національно-державної території України зобов’язана українцю Терешенко і грузину Церетелі. Україно-гузинська дружба має давні корені. Разом з іншими міністрами Тимчасового уряду Терещенко був заарештований більшовиками в Зимовому палаці, перебував в ув’язненні в Петропавловській фортеці. Навесні 1918 року був звільнений. Терещенко виїхав до Фінляндії, звідти до Норвегії, потім жив у Франції та Англії. Підтримував Білий рух та іноземну інтервенцію проти Радянської Росії. З 1921 був членом Торгово-промислового та фінансового комітету. Втративши свій стан в Росії, він успішно займався бізнесом закордоном, був співвласником декількох фінансових компаній і банків у Франції та на Мадагаскарі. Був благодійником, створював притулки для знедолених емігрантів і допомагав у їх облаштуванні, але не афішував цю сторону своєї діяльності.
Сьогодні в Україні діє «Фундація спадщини Терещенків», організована графом Мішелем Терещенко – онуком Михайла Івановича, який займається вивченням, збереженням та популяризацією спадщини династії Терещенків. У Житомирі є Регіональне представництво Фонду. Російсько-єврейський філософ семіотик Олександр П’ятигорський написав про Терещенка роман «Згадаєш дивної людини», за який у 2000 році отримав премію Андрія Бєлого. Є також книга Віталія Ковалінського «Родина Терещенків», видавництва «Преса України».
Був одружений з француженкою Маргарет. У цьому шлюбі народилися дві дочки і син Петро Михайлович (1919-2004), що жив у Франції, працював інженером в США та Бразилії, потім став відомим у Франції вченим-хіміком. Розробляв технології виготовлення біопалива з ріпаку. У 1923 подружжя розлучилося, в 1926 Михайло Терещенко одружився з норвежкою Еббою Хорст (Ebba Horst), від якої були ще діти. Подарунок Терещенко своїй дружині – 127-метрова яхта «Іоланда» - в 1920-ті роки була найбільшою приватною яхтою у світі.
Син Івана Терещенка, онук Михайла Терещенка правнук Івана Миколайовича Терещенка, інший Мішель Терещенко (Michel Terestchenko, род. В 1956) – французький філософ українського походження, автор книг з політичної філософії та філософії моралі. Його найвідоміша праця - «Такий слабкий покрив людства: банальність зла, банальність добра» (Un si fragile vernis d’humanité: banalité du mal, banalité du bien). Фрагментарно. Докладніше на: http://incognita.day.kyiv.ua/mikhailo-tereshhenko.html
Родина Терещенків. Меценати та добродійники
Перші історичні відомості про Терещенків стосуються чернігівського козака Якова Терещенка. Його син Артемій, який народився у 1794 році, був першим підприємцем у родині. Саме Артемій Терещенко і вважається засновником династії, що походить з міста Глухова (нині Сумської області). Після знищення Батурина, з 1708 по 1763 роки, Глухів став столицею Війська Запорозького та резиденцією українських гетьманів (так званий Глухівський період в історії Гетьманщини). Впродовж 1765-1773 років місто було адміністративним центром Малоросійської губернії.
Артем Терещенко (1794-1873) розбагатів під час Кримської війни на поставках хліба і корабельного лісу, потім зайнявся цукром та іншими галузями промисловості. Родина цукрозаводчиків Терещенків 80 відсотків своїх прибутків віддавала на благодійність. Його правнук, Михайло Іванович був міністром закордонних справ Тимчасового уряду Росії в 1917 році.
Терещенки в Києві
Нікола Артемович Терещенко - цукрозаводчик, найбільший колекціонер живопису, благодійник, кавалер багатьох орденів Російської імперії і французького Почесного легіону. Голосний (депутат) Київської міської думи і двічі кандидат в мери Києва. Засновник «Терещенкограда»
Будувати «Терещенкоград» почав знаменитий цукрозаводчик і філантроп Микола Артемович Терещенко. Уродженець Глухова, він переїхав до Києва в кінці 1874 року і, крім підприємницької діяльності, зайнявся благодійністю. Мабуть, точкою відліку слід вважати його пожертвування на будівництво лазарету при Олександрівській міській лікарні на Печерську.
Ось так виглядав центр майбутнього київського Терещенкограду в 1873 році
| |
На зведення корпусів Київського політехнічного інституту М. А. Терещенко дав 150 тис. Рублів. Його син Олександр Миколайович був членом комітету зі створення цього вузу, а внук Михайло Іванович допомагав бідним студентам КПІ
| |
Нічний притулок на 500 бездомних і пологовий притулок для бідних на 10 ліжок відкрилися на Нижньому Валу завдяки ініціативі та грошей Ф. А. Терещенко
| |
Будинок безкоштовних квартир для бідних вдів і старих жінок, побудований Ф. А. Терещенко на Нижньому Валу. Філантроп особисто розглядав заяви прохачів і приймав рішення |
Докладніше на: https://antikvar.ua/tereshhenkograd-istoki-i-geografiya/
Родовий маєток родини Терещенків, побудоване Артемієм Терещенко, нині Інститут луб'яних культур, місто Глухів
На блакитному щиті - золота левова лапа тримає три срібних колоса з листям. З боків - по золотій візантійській монеті. Над щитом дворянський коронований шолом. Нашоломник - золота левова лапа тримає три срібних колоса з листям. Намет блакитний з золотом. Щитотримачі - два лева. Перший пересічений золотом і блакитним, другий блакитним і золотом. Символізують кольори України. Обидва з червоними очима. Девіз внизу герба: «Прагненням до суспільної користі». Написаний золотом по блакитному. Цей девіз став програмою життя для братів Терещенків та їхніх нащадків.
Герб родини Терещенків
Бібліографія статей
Розташовано за алфавітом авторів
Бочкарев, Александр. Терещенко был трудоголиком, а Дегтярева считали скупердяем [Текст] = http://kp.ua/daily/111110/252585/: В XIX веке наш город был главным оплотом меценатства Российской империи / Бочкарев, Александр // Комсомольская правда в Украине. - 2010. - 11 нояб.(№255). - С. 14. Особливістью меценатства ХІХ сторіччя була не сума, а сам факт пожертви. Найвідомішими меценати, звісно ж, були підприємці та купці. Городяни називали їх "отцями Києва" і вважали їх особистостями неординарними, навіть чудакуватими
Гресь І. Цукрові королі Терещенки [Текст]: у спогадах Євгена Чикаленка є гірка фраза про Терещенків. Він пише, що вони не мали нічого спільного з українством. Козацькі нащадки зреклися свого кореня, були глухими до будь-яких українських справ. не рятували просвіту та культуру. Чи насправді це так? Пропоную хоча б побіжно ознайомитися з життям славетної родини / І. Гресь // Столиця. - 2003.- 1--16 січ. (№2). - С.26-27.
Колодяжний, Володимир. Добрі справи цукрового короля [Електронний ресурс] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/2398/169/85311/ : ще за життя видатного мецената і благодійника Миколи Терещенка на його честь у Києві назвали вулицю / Колодяжний, Володимир // Україна молода. - 2014. - 16 січ. (№6). - С. 18. Серед великого сузір’я людей, які багато зробили свого часу для тодішньої України (кінця XIX - початку XX століть), особливе місце займає династія Терещенків - підприємців зі світовим ім’ям, благодійників і меценатів. Терещенки були великими землевласниками і цукрозаводчиками. Ця могутня династія мала свої маєтки не лише в Україні - тоді Малоросії - а й у Курській і Воронезькій губерніях. З усієї уславленої династії промисловців особливо варто відзначити трьох її представників - Миколу Артемовича Терещенка, брата Федора Артемовича і сина Миколи, Івана Терещенка. Та, мабуть, пріоритет тут належить саме Миколі
Костура, Данута. «Нікола Добрий» [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/nikola-dobryy: як у Ворзелі відзначили 200-річчя цукрозаводчика і благодійника / Костура, Данута // День. - 2019. - 15 лист. (№ 210-211). - С. 12. 26 жовтня виповнилося 200 років Ніколі Терещенку, цукрозаводчику, одному з найбільших українських благодійників. Його батько, Артемій Якович передав свою справу синам Ніколі та Федору з однією умовою — 80 відсотків річного прибутку вони мали витрачати на доброчинні справи. На родовому гербі Терещенків викарбуваний девіз: «Прагнення до громадських користей». Цей девіз став програмою життя для братів Терещенків та їхніх нащадків. Масштаб доброчинної діяльності родини Терещенків вражає. Їхнім коштом були збудовані лікарні та притулки для сиріт та інвалідів, школи, університети, театри, картинні галереї та храми. Серед них, зокрема, нинішня будівля лікарні «Охматдит», Київський національний академічний театр оперети, Національний художній музей України, Київський політехнічний інститут, консерваторія імені Петра Чайковського, Національна медична бібліотека, Володимирський собор. У будинку Ніколи Терещенка, де він жив і помер, нині міститься Музей Тараса Шевченка
Лазечко Людмила. Меценати української культури : про меценатів української культури, їх внесок в націоналиний культурний фонд у період від початку до середини 90-х рр. 20ст. / Лазечко Людмила // Дзвін. - 2003. - №9. - С. 125-134.; Продовження. Поч. див. №2,4,5,-6. - 2003. - Згадані нижче видатні постаті культури поклали на вівтар свободи України як своє серце так і значну частину власних статків
Семья Терещенко: жизнь дана на добрые дела [Текст] // Личности. - 2020. - № 1. - С. 108-127. Особливо серед меценатів виділяються представники роду Терещенків. Це були не тільки одні з найбагатших людей держави, а й найщедріші філантропи
Пилипенко, Георгій-Григорій. Терещенки: Мішель про Михайла [Текст] = http://ukurier.gov.ua/uk/articles/tereshenki-mishel-pro-mihajla/: онук розповів історію діда від його імені / Пилипенко, Георгій-Григорій // Урядовий кур'єр. - 2011. - 7 груд. (№228). - С. 18. Свою книжку «Первый олигарх. Михаил Иванович Терещенко. 1886-1956» Мішель Терещенко, шосте «коліно» одного з найвідоміших в Україні родів, презентував у київському музеї Тараса Шевченка - родовому будинку своїх предків. Це романізована біографія, яку внук розповідає від імені свого діда Михайла, використовуючи його записи, свідчення очевидців та архівні державні документи, за які підкреслено подякував на презентації. Захопливі події з життя родини на тлі європейської історії кінця ХІХ - першої чверті ХХ століття він трактує зі свого західного погляду.
Сургай О. Українські підприємці-благодійники / О. Сургай // Історія України. - 2003.- лют. (№8). - С.6-7. - Останнім часом на хвилі підвищенного інтересу до нашого минулого у різноманітних виданнях з"явилося чимало публікацій, присвячених родині цукропромисловців-меценатів Терещенків. Помітний слід в суспільному житті, розвитку науки та культури України залишили члени сім"ї Симиренків.
Український підприємець Мішель Терещенко: «На Майдані і фронті загинули тисячі героїв - нам обов’язково потрібно в ім’я їх збудувати нову країну» [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayinskij-pidpriyemec-mishel-tereshenko-na-majda/ / Інтерв'ю провів Георгій-Григорій Пилипенко // Урядовий кур`єр. - 2015. - 20 черв. (№110). - С. 7. Розмова з представником славного роду Терещенків Мішелем
Янковий, Володимир. Меценати та засновники КПІ: справи та час [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/mecenati-ta-zasnovniki-kpi-spravi-ta-chas: Микола Терещенко, Ізраїль Бродський, Георгій Де-Метц - без цих людей не було б «Київської політехніки» / Янковий, Володимир // День. - 2008. - 25 квіт.(№77-78). - С. 27. Iндустріалізація України в середині й другій половині ХIХ століття призвели до значних змін у промисловому обличчі міст. Виникла гостра потреба у висококваліфікованих фахівцях технічного профілю. У передових діячів того часу - представників наукової, промислової та політичної еліти - виникла ідея створити в Києві вищий технічний навчальний заклад.
Список літератури із фондів МСМБ:
Васильева, Елена Константиновна. 50 знаменитых бизнесменов XIX-начала XX в. [Текст]: популярное издание / Васильева, Елена Константиновна, Пернатьев, Юрий Сергеевич. - Харьков : Фолио, 2004 . - 510 с
Історія України в особах [Текст]: XIX століття / Автори: В.С.Шандра, Т.Б.Ананьєва; С.Г.Біленький, І.І.Глизь та ін.Худож. В.О.Павленко. - К. : Україна, 2015. - 368 с
Ільченко, Олесь. NOMINA. Україна. Сторінки родинного альбому [Текст] = NOMINA. Ukraine. Pages from a Family Album: [популярне видання] / Ільченко, Олесь ; Упор. В Кирилова; Худож. В.Кучер; Пер. англійською О.Микитки, М.Качмар, Н.Сисюк та ін.- К.: ArtHuss, 2017. - 192 с.
Кудрявцев, Лев Олексійович. Наш стародавній Київ [Текст]: нариси: науково-популярне видання / Кудрявцев, Лев Олексійович ; Під ред. авт.; Худож. Л.Кудрявцев. - К. : Фенікс, 2016. - 400 с
Почесні імена України [Текст]: еліта Держави / Під упор. Я.Білейчука; Вступ. сл. Л.М.Кравчука; Худож. В.Великоголова. - К. : Логос Украхни, 2013. - 327 с.
Скицька, Уляна. Наші на карті світу. Історії про людей, якими захоплюється світ [Текст] : [популярне видання] / Скицька, Уляна ; Худож. А.Селлешій. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. - 320 с.
Солдатова, Тамара Николаевна. Киевский музей русского искусства [Текст] : Путеводитель / Солдатова, Тамара Николаевна, Ладыженская, Екатерина Игоревна. - К.; Львов : Центр Европы, 2006. - 160 с.
100 найвідоміших українців [Текст]: Науково-популярне видання / Відп. ред. З.Александрова; Під заг. ред. Ю.Павленко. - К. : Компанія ОСМА, 2015. - 680 с.
100 великих украинцев [Текст]: Авт.-сост.: Н.Астапенко, О.Барашкова, Л.Дидух [и др.]. - К. : Арий, 2007. - 480 с.
Харченко, Татьяна Николаевна.100 знаменитых людей Украины [Текст] / Харченко, Татьяна Николаевна, Очкурова, Оксана Юрьевна, Рудычева, Ирина Анатольевна. - Харьков : Фолио, 2004. - 511 с.
***
Личности [№1(132)/2020] [Текст]: литературно-художественный журнал. №1(132)/2020 / Под ред. Ю.Белецкого; Предисл. ред.; Худож. Д.Суглобов, К.Левская. - К. : ООО "Издательский Дом Личности", 2020. - 128 с. Фотогалерея династії Терещенків вражає родинними фото
Личности [№3(67)/2014] [Текст]: литературно-художественный журнал. №3(67)/2014 / Под ред. Ю.Белецкого; Предисл. ред.; Худож. Д.Суглобов, К.Левская. - К.: ООО "Издательский Дом Личности", 2014. - 128 с.
WEB-ліографія:
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/History/Kupola/Vol04/Tereschenko.html Повернення пам’яті. Віталій Ковалинський ПРО Івана Терещенка - предка меценатів
http://resource.history.org.ua/ ТЕРЕЩЕНКИ — українські промисловці, землевласники, доброчинці й колекціонери
https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/485265.html Спадщина. Дениші. Палац Терещенко
http://www.ukrsugar.com/uk/post/cukrova-imperia-teresenkiv «Цукрова імперія» Терещенків
https://antikvar.ua/tereshhenkograd-istoki-i-geografiya/ «ТЕРЕЩЕНКОГРАД»: ИСТОКИ И ГЕОГРАФИЯ
https://olesya333.livejournal.com/88445.html Терещенко - сахарозаводчики, меценаты, почетные граждане города Киева
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_(%D1%80%D0%BE%D0%B4) Терещенко (род) Представители рода
Материал из журнала «Антиквар» №77 “Наследие семьи Терещенко”
https://site.ua/volodymyr.maltsev/14732/ В поисках сокровищ рода Терещенков.
Вшанування пам’яті Михайла Терещенка
Тере́щенківська ву́лиця - вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від вулиці Богдана Хмельницького до вулиці Льва Толстого. Прилучається бульвар Тараса Шевченка. Через значну кількість музеїв на невеликій вулиці іноді щодо неї вживається вислів «вулиця музеїв»
https://www.slideshare.net/nbkidskiev/ss-59726311 Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Терещенківська | Терещенко – сім'я меценатів, Поштова марка України. 2014 р. |
Родина Терещенків – срібна монета номіналом 10 грн.
Національний банк України. 2008 р.
Трьох-Анастасіївський кафедральний собор у Глухові | У Трьох-Анастасіївському кафедральному соборі в Глухові знаходиться фамільна усипальня сім'ї Терещенків. |
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "ФУНДАЦІЯ СПАДЩИНИ ТЕРЕЩЕНКІВ"
Україна, 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЬВА ТОЛСТОГО, будинок 7
https://ring.org.ua/edr/uk/company/36202760
Діамант «Терещенко» на момент придбання Михайлом Терещенко був другим за величиною синім алмазом у світі. Фотографія надана будинком Cartier.
Інтернет–ресурси:
http://www.golos.com.ua - сайт газети «Голос України»
https://day.kyiv.ua - сайт газети «День»
http://www.dt.ua - сайт тижневика «Дзеркало тижня»
http://kp.ua - сайт газети «Комсомольская правда в Украине»
http://www.umoloda.kiev.ua - сайт газети «Україна молода»
https://ukurier.gov.ua - сайт газети «Урядовий кур`єр»
https://gazeta.ua/journal - сайт журналу «Країна»
Бібліограф упорядник: Наталя Фоміна
Наповнення ЕБД: Мілашенко Т.І., Качановська Н.В.