«Семен Гулак-Артемовський – фундатор української опери»

Бібліографічний список статей до 213-х роковин від дня народження українського композитора, співака, автора першої вітчизняної опери

Семен Гулак-Артемовський – фундатор української опери

Життєві здобутки і творчі досягнення видатного культурного діяча XIX століття стали виявом його людської багатогранності, притаманної митцям романтичної доби (Інна Тихонова)

Творець першої української опери «Запорожець за Дунаєм» – чи не єдиний приклад у світовій практиці, коли одна людина виступила одночасно драматургом, композитором і виконавцем головної ролі у власному творі. Артист яскравого комічного хисту зіграв художньо колоритного героя, написав лібрето і музику до авторської музичної комедії, що визначила класичний культурний образ України. Майже чверть століття фахівець із професійними навичками церковного співака й оперного виконавця працював на провідній столичній сцені у подвійному вокальному діапазоні – баритональному і басовому.

Водночас його різноплановий талант не вичерпувався співацькою спеціалізацією: рідкісний володар універсального творчого обдарування був музикантом, актором, вокальним педагогом, композитором, літератором, художником і знахарем, що цікавився нетрадиційною медициною і такими прогресивними галузями як статистика й інженерна справа. Чоловік шляхетної вдачі анонімно підтримував грошима у засланні Тараса Шевченка, цурався богемних спокус і мав славу надійного сім’янина, що прожив життя у незаплямованих подружніх стосунках. Його визначною етичною рисою була особиста скромність – саме вона могла завадити непересічному співвітчизникові зайняти більш вагоме місце у європейській мистецькій ієрархії.

Козацька пристрасть

Семен Гулак-Артемовський походив із давнього козацького роду: Гулаків і  Гулаків-Артемовських історики вважають прямими нащадками генерального обозного Війська Запорозького, наказного полковника Івана Гулака, що жив у 1629–1682 роках. Невипадково на родовому гербі Гулаків був стрілецький лук. Але на час народження у багатодітній родині священика майбутнього творця «Запорожця за Дунаєм» (це відбулося 16 лютого 1813 року на хуторі Гулаківщина поблизу містечка Городище в Черкаському повіті Київської губернії) чоловіки з роду козаків вже сформували династію церковних службовців. Батьком Семена був настоятель місцевої Покровської церкви Степан Петрович Гулак-Артемовський, матір’ю – донька акцизного урядовця Варвара Арсенівна, а рідним дядьком – байкар, професор словесного факультету і ректор Харківського університету Петро Петрович Гулак-Артемовський.

Сина батьки бачили продовжувачем родинних традицій і в 11 років віддали на навчання до Київського повітового духовного училища. Але богослов’ям Семен не захопився так само палко, як музикою Дмитра Бортнянського й Артемія Веделя. Пристрасне уподобання і неабиякий голос хлопця не залишилися поза увагою митрополита Євгенія (Болховітінова), і владика запросив здібного співака до хору київського вікарія Софійського собору. Так сталося, що після смерті батька Степана Петровича Семена було відраховано з училища, проте співати він не перестав: 1830 року митрополит Євгеній посприяв влаштуванню юнака у митрополичій хор Михайлівського Золотоверхого монастиря, де володар красивого дисканту, що трансформувався після мутації голосу у баритон, невдовзі став головним солістом.

Нові друзі

Вокальні успіхи забезпечили Гулаку-Артемовському у 1835-1838 роках місце на навчанні в Київській духовній семінарії. А в його подальшу долю втрутився випадок. У 1838 році під час богослужіння в Михайлівському монастирі голосом українського семінариста заслухався композитор Михайло Глінка. Капельмейстер придворного хору в Петербурзі приїхав до Києва з метою знайти для свого колективу два десятки юних обдарувань. Познайомившись із Семеном, Глінка запропонував юнакові переїхати до Санкт-Петербургу, де негайно взявся готувати його до оперної сцени. Композитор познайомив свого протеже із впливовими людьми і знайшов меценатів для оплати його навчання музиці та вокалу.

Опинившись серед друзів свого наставника, Семен був представлений письменникові Нестору Кукольнику, який викладав йому французьку й італійську мови, художникам Івану Айвазовському і Карлу Брюлову, котрий разом із поетом Василем Жуковським за великі гроші викупили навесні 1838 року з кріпацтва Тараса Шевченка. Знайомство Гулака-Артемовського з Кобзарем так само відбулося у цьому дружньому колі. Згодом приязні стосунки українців переросли в теплу дружбу, адже між ними виявилися майже родинні зв’язки: двоюрідний брат поета Євдоким Шевченко змалку виховувався в сім’ї Гулаків-Артемовських. У подальшому Семен присвятить Тарасові Шевченку пісню «Стоїть явір над водою» і потайки матеріально підтримуватиме поета навіть у період опали, інкогніто відсилаючи йому гроші у місця заслання.

Щебечи, соловейку!

Самому ж Гулаку-Артемовському завзято допомагав Михайло Глінка – саме він відіграв вирішальну роль у становленні нового оперного співака. В захопленні від молодого таланту композитор написав дві пісні спеціально для нього – то були композиції на вірші Віктора Забіли «Не щебечи, соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі». Коли виявилося, що духовна особа, якою вважався на той час випускник семінарії, не могла займатися мирською діяльністю, саме Глінка просив Синод православної церкви позбавити духовного сану свого підопічного. Це було важливо для можливості навчатися за кордоном, виступати на сцені і в подальшому служити в театрі.

Шліфувати голос Гулаку-Артемовському мали у Європі. Але навчання за кордоном потребувало чималих коштів. Для вирішення цієї проблеми наставник разом із колегою-композитором Олександром Даргомижським і меценатом Петром Волконським влаштували перший публічний виступ Гулака-Артемовського у Петербурзі, куди запросили заможну еліту. Відвідувачем того концерту був власник уральських заводів і благодійник Павло Демидов. Меценат узяв на себе фінансування поїздки українця до Європи для завершення музичної освіти. Вокальному мистецтву Семена навчали найкращі викладачі співу у Франції й Італії: його педагогами були Джузеппе Мартоліні, Джуліо Аларі, Феліче Романі.

«Добрий співака»

Після дворічного навчання відбувся не лише дебютний виступ Гулака-Артемовського у флорентійській опері – талановитий випускник отримав ангажемент і прослужив у Флорентійському оперному театрі один сезон. А 1842 року туга за батьківщиною та друзями спонукала Гулака-Артемовського пристати на офіційну пропозицію дирекції імператорських театрів вступити до петербурзької оперної трупи на умовах грошового забезпечення хориста капели. Попри те, що перший контракт соліста передбачав лише 600 срібних карбованців на рік, співак європейської школи на нього погодився. Згідно з підписаною угодою, Гулак-Артемовський мав «грати і співати в операх партії басу з переробками, пристосованими до голосу, й інші ролі та партії за призначенням дирекції, не відмовляючись від них в жодному разі».

Першою його роллю була партія лорда Генріха Астона в опері Доніцетті «Лючія ді Ламмермур», а творчим проривом стала партія Руслана в опері Глінки «Руслан і Людмила». Ось як описував те виконання меценатові Григорію Тарновському Тарас Шевченко: «Тепер через день дають «Руслана і Людмилу». Що то за опера, та ну! Коли Артемовський співає Руслана, то аж потилицю почухаєш – добрий співака, нічого не скажеш». Гулак-Артемовський був залучений до виконання головної партії в московській прем’єрі у Большому театрі в 1846 році. А 1848 року 35-річний співак одружився з донькою декоратора московських театрів і балерини Олександрою Іванівною Івановою (піаністка й арфістка в подальшому акомпанувала чоловікові на концертах). У подружжя народилося троє дітей, але всі вони в дитинстві померли, тож співак залишився без власних нащадків.

В історії мистецтва

Протягом 22 років Семен Гулак-Артемовський був солістом Імператорської російської опери у Санкт-Петербурзі, а в 1864-65 роках працював солістом Большого театру в Москві. На головних оперних сценах країни на нього чекав сталий тріумф упродовж майже 25 років, за які Семен Степанович виконав близько 50 головних партій у провідних операх. Виконавські твори Семена Гулака-Артемовського – Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки); Мазетто («Дон-Жуан» В.А. Моцарта); Антоніо, Астона («Лінда ді Шамуні», «Лючія ді Ламмемур» Г. Доніцетті), головні партії в операх О. Даргомижського, О. Верстовського, А. Рубінштейна. А ще співак виступав з концертними програмами, де співав арії, романси і українські пісні з власних водевілів, до яких писав музику та слова: «Ой, на горі женці жнуть», «Спать мені не хочеться» чи вже згадувану посвяту Тарасові Шевченку «Стоїть явір над водою».

Особливістю театральних виступів артиста було глибоке занурення в образи, тож глядачі чекали від Семена Степановича не лише високого вокального, а й акторського рівня. Коли через суміщення партій для басу і баритону (дублерів він майже ніколи не мав) його голос почав втрачати силу, митець узявся за створення опер. Серед того, що написав Семен Гулак-Артемовський, – «Українське весілля», «Картина степового життя циган», «Ніч напередодні Іванова дня», де в основі постановок лежала національна музична традиція. А вершиною творчості популярного композитора стала перша україномовна опера «Запорожець за Дунаєм». Навіть якби Семен Гулак-Артемовський не мав більше творів, крім цього, що є по-справжньому народним, його ім’я назавжди б залишилося в історії мистецтва.

Державна загроза

Прем’єра опери відбулася 26 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру в Петербурзі й мала шалений успіх: вистава була у репертуарі сезону 13 разів. Шанувальники опери вперше й востаннє бачили постановку, де одна людина написала і музику, і лібрето, та ще й виконала головну партію: у ролі Карася на прем’єрну сцену виходив сам автор опери. З цього погляду «Запорожець за Дунаєм» по сьогоднішній день є унікальною роботою, а зняття її з репертуару Імператорського театру після вдалого сезону критики пов’язують з українською тематикою. Попри появу наступного року в репертуарі Большого театру в Москві, надалі національна опера була вилучена з театрів на цілих 20 років. Погіршилася культурна ситуація з виходом 1876 року сумнозвісного Емського указу, що забороняв театральні виступи українською мовою. То була реакція імператора Олександра II на пожвавлення на початку 70-х років XIX століття українського руху.

Царська влада вбачала у спробах національно-культурного виокремлення небезпеку для державної монолітності й обмежувала використання української мови лише побутовим вжитком. Та попри те, що сумнівний циркуляр залишався чинним до 1905 року, влітку 1884-го опера знову з’явилася на театральній сцені: цього разу – національній. Вперше на українській землі її поставив Марк Кропивницький за участі Марії Заньковецької та Марії Садовської-Барілотті у трупі Михайла Старицького. Якщо хтось не знає чи забув, яку оперу написав Гулак-Артемовський, нагадаємо, що в основі сюжету – історія козаків, котрі по розгромі Катериною II Запорізької Січі опинилися в Османській імперії. Ідею підказав історик Микола Костомаров – один із численних друзів Гулака-Артемовського.

Трупа Кропивницького

Вчорашня зірка

Підґрунтям для лібрето стала правдива історія втечі запорозьких козаків із Туреччини на батьківщину. В першій національній опері з патріотичним спрямуванням йдеться про мрії та спроби українців вирватися з турецької чужини додому. Злякавшись можливого супротиву, султан за сюжетом музичної комедії добровільно відпускає волелюбних козаків, які радіють такому рішенню. Митцеві, що в юнацтві виїхав з України робити кар’єру до Петербургу й ніколи більше не повернувся на рідну землю, тема втрати батьківщини була близькою і болючою. Можливо, через те, що найкращі твори Семена Гулака-Артемовського пробуджували національну свідомість українців, царська цензура й заборонила оперу, а зрештою позбулася й її автора?

Театральна адміністрація не подовжила співробітництво з Гулаком-Артемовським: після зняття опери з репертуару вчорашню зірку невдовзі відправили на пенсію, не дозволивши залишитися в театрі хоч кимсь. А він же, крім музики, мав талант до малювання, створював театральні декорації і захоплював поціновувачів прекрасного своїми майстерними художніми мініатюрами (зокрема на слоновій кістці). Водночас із концертними виступами різнобічний українець уклав «Статистико-географічні таблиці міст Російської імперії» і запропонував міській владі власний проєкт петербурзького водогону. Свої ідеї Семен Степанович опублікував 1858 року в журналі «Ілюстрація»: за його задумом, система водопроводу, де вода мала надходити самопливом з Неви у 70 резервуарів, могла б забезпечити питною вологою петербурзьку бідноту. Проте, слушну ініціативу ніхто не підтримав.

Цікаві факти про Гулака-Артемовського

Семен Гулак-Артемовський важко переживав той етап свого життя, бо віддав сцені не лише свої найкращі роки, а й найдорожче, що було у співака – голос. Нікому надалі не потрібний, артист мало не втратив віру в себе. На плаву загнаного долею в депресію митця підтримав ще один особистий дар: успадкований від пращура-козака хист цілителя-характерника. У молодості, за часів навчання у Франції, Семен Степанович ознайомився з теорією фізіолога Франца Месмера, який стверджував, що людина здатна отримувати космічну енергію і з її допомогою впливати на фізичне та духовне відновлення хворих. Артист замислився про власну силу, коли оживив у руці зів’ялу троянду. Під кінець життя Гулак-Артемовський переїхав з дружиною до її родичів у Москву, де оселився в скромному будинку Кудринської Христорождественської церкви і почав займатися цілительством та гіпнозом.

Пам’ятник Семену Гулаку-Артемовському у Харкові

До «магнетизера Артемівського» щодня приходило чотири десятки стражденних, яким знахар надавав посильну допомогу. Свою лікувальну практику він будував на молитві. Люди казали, що винагороди за послуги ескулап не брав, бо вважав то гріхом: «Божим даром треба ділитися безкорисно, а не витискати з нього прибуток». Його натурі завжди були притаманні доброзичливість і делікатність, м’яке поводження й однакова приязність до людей різного суспільного стану. А найбільш характерною рисою музиканта, який помер у 60 років від запалення легень і похований на Ваганьківському цвинтарі, знайомі відзначали шкідливу для артиста скромність. Чи не стала вона на заваді в формуванні його професійного іміджу, сперечаються музикознавці, – адже мистецький успіх базується не лише на таланті, а ще й на невтомній самопрезентації.

Детальніше: https://50plus.com.ua/semen-gulak-artemovskyj-fundator-ukrayinskoyi-opery/

Бібліографія статей

(подано в зворотній хронології)

2023

Осипенко, Ольга. Ввів запорожця до опери в часи Російської імперії [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3846/164/173858/: історія Семена Гулака-Артемовського / Осипенко, Ольга // Україна молода. - 2023. - 15 бер. (№011). Видатний співак і композитор Семен Гулак-Артемовський з одного боку — великий російський артист у царині співу, з другого — відомий український композитор та автор першої вітчизняної опери. А ще — яскравий зразок того, як українському митцеві доводилося намагатися всидіти на двох стільцях у російській імперії. Далекий Семен Гулак-Артемовський і сьогодні на часі. Бо розповідає про те, як ми, українці, жили колись. І ніколи не повинні вже так жити — у підпорядкуванні росії

2022

Рудяченко, Олександр. Семен Гулак-Артемовський. Запорожець на чужині [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3395407-semen-gulakartemovskij-zaporozec-na-cuzini.html / Рудяченко, Олександр // Укрінформ. - 2022. - 5 лют. Розповідь про видатного композитора й співака, родоначальника української національної опери

2018

Осипенко, Ольга. Жертва "Руского міра" [Текст] / Осипенко, Ольга // Культура і життя. - 2018. - 23 лют. (№8). - С. 8-9. 16 лютого Україна відзначила 205-річницю співака, актора, основоположника національної класичної музики, автора першої української опери "Запорожець за Дунаєм" Семена Степановича Гулак-Артемовського. Відзначила більше, ніж скромно, належно не віддавши шани тому, хто пробуджував національну свідомість, навчав любити рідну Вітчизну понад усе. Але добре вже те, що не забули, добре , що він із забуття повертається до свого народу

2014

Осипенко, Ольга. Там, за тихим за Дунаєм, на землі є Божий рай [Електронний ресурс] = https://ukurier.gov.ua/uk/news/tam-za-tihim-za-dunayem-na-zemli-ye-bozhij-raj/: пам’ятна дошка на капличці в Городищі засвідчила, що на цьому місці стояла родинна церква творця першої української опери / Осипенко, Ольга // Урядовий кур`єр. - 2014. - 1 лист. Жовтнева революція нещадно понищила долі багатьох порядних людей, особливо священиків. Чи не тому замовчували, що Семен Гулак-Артемовський із священицької родини? Але в ті часи священики були світочами духовності. За свідченням сучасників, Гулакові-Артемовському були притаманні такі чесноти, як порядність, почуття справедливості. Чи не тому, що він був сином священика, завжди пам’ятав батьківську науку і жив за Божими Заповідями? Земний шлях композитора починався молитвою і закінчився Великою Молитвою про вічні людські цінності

Семен Гулак-Артемовський [Електронний ресурс] = https://mus.art.co.ua/semen-hulak-artemovskyj/ // Музика. - 2014. - 31 лип. Семен Степанович Гулак-Артемовський — український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, племінник письменника Петра Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето «Запорожець за Дунаєм». Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос

2013

Кирей, Владислав. Фундатор української опери зцілював хворих [Електронний ресурс] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/fundator-ukrayinskoyi-operi-zcilyuvav-hvorih/: сьогодні виповнюється 200 років автору безсмертного «Запорожця за Дунаєм» Семенові Гулаку-Артемовському / Кирей, Владислав // Урядовий кур`єр. - 2013. - 16 лют. Обдарована людина талановита у всьому. Здобувши світову славу створенням і постановкою опери «Запорожець за Дунаєм», Гулак-Артемовський назавжди залишає петербурзьку сцену і переїжджає до Москви, де виступає у Великому театрі. Згодом, залишивши сцену назавжди, він вирішує зайнятися лікуванням людей, адже успадкував від когось зі своїх предків-козаків дар характерника-цілителя. За 10 років лікарської практики поставив на ноги тисячі, здавалося б, невиліковно хворих

Корчова, Олена. Семен Гулак-Артемовський: знайомий незнайомець [Електронний ресурс] = https://mus.art.co.ua/semen-hulak-artemovskyy-znayomyy-neznayomets/ / Корчова, Олена // Музика. - 2013. - № 5. - С. 4-7. Пропонуємо трохи оновлений матеріал з архіву журналу «Музика»  Спробуймо накреслити його персональний рельєф і поглянути на Гулака-Артемовського з позиції сьогоднішнього часу. Ким він є для української академічної музичної культури та навіть ширше – мистецтва взагалі?

Стригун, Людмила. Співак із Гулаківки [Електронний ресурс] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/2225/164/79235/ / Стригун, Людмила // Україна молода. - 2013. - 15 лют. (№025). У Городищі на Черкащині триває мистецький тиждень, присвячений 200-річчю з дня народження Семена Гулака–Артемовського, українського співака, актора, композитора та драматурга. У Городищі ж його шанують як талановитого земляка, який народився тут 16 лютого 1813 року

Дружба Семена Гулака-Артемовського і Тараса Шевченка

«Брате-друже мій єдиний…» [Електронний ресурс] = https://litgazeta.com.ua/articles/brate-druzhe-mij-yedynyj/: Семен Гулак-Артемовський і Тарас Шевченко // Українська літературна газета. - 2013. – 9 квіт.

Осипенко, Ольга. Друг пізнається в біді: як Гулак-Артемовський допоміг рідним Кобзаря після його смерті [Електронний ресурс] = https://www.umoloda.kiev.ua/number/3198/196/114615/ / Осипенко, Ольга // Україна молода. - 2017. - 11 серп. (№097). Виповнюється 160 літ із часу, коли, щойно звільнений із заслання, Тарас Шевченко розпочав вести свій щоденник (названий ним «Журнал»). Перший запис зроблено 12 червня 1857 року, а останній — 13 липня 1858 року. Саме записи поета в щоденнику якнайповніше передають його ставлення до Семена Гулака-Артемовського — земляка і великого приятеля ще від 1838 року, людини, яка не відцуралася Тараса і в десятиліття страшної солдатчини (на відміну від багатьох). Адже Семен писав засланцеві теплі листи, надсилав гроші. Тобто підтримував і морально, й матеріально. Шевченко те дуже цінував, адже істинно, що справжній друг пізнається в біді... Тому відповідав такою ж любов’ю, повагою й безмежною вдячністю. Отже, хронологія дружби Семена Гулака-Артемовського і Тараса Шевченка за щоденниковими записами нашого геніального поета і художника...

Осипенко, Ольга. Дружба двох геніїв [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/article/kultura/druzhba-dvokh-heniyiv: про знахідки з архівів, що стосуються долі видатних земляків —Тараса Шевченка і Семена Гулака-Артемовського / Осипенко, Ольга // День. - 2014. - 25 черв. (№114). Генії не обирають ні часу народження, ні місця. Кажуть, що все вирішується на небесах. Тарас Шевченко і Семен Гулак-Артемовський народилися в один час, з різницею трохи більше року. Отже вони були майже ровесниками. Обидва українці ще невідомі світу, ще юні, тільки вчилися жити й творити. Зрозуміло, що вони не могли не зустрітися. Як земляки в першу чергу, як таланти, які один до одного завжди тягнуться... І вони зустрілися. Вважають, що у поета Нестора Кукольника на вечорі. Сталося це наприкінці 1838 року

Осипенко, Ольга. 1861 рік. «Гуде вітер вельми в полі...» [Електронний ресурс] = https://www.golos.com.ua/article/314622 / Осипенко, Ольга // Голос України. – 2019. – 12 бер. Друге вшанування Великого Поета 27 квітня 1861 року, літературно-музичним ранком у залі дворянського зібрання в Петербурзі (нині приміщення філармонії). Призначення концерту — збір коштів для родичів Шевченка. Справжньою окрасою концерту став і виступ Семена Артемовського. Він виконав український романс «Гуде вітер вельми в полі» на слова Тарасового незабутнього приятеля з Чернігівщини Віктора Забіли (музика Михайла Глинки) та українську народну пісню у власній обробці «Стоїть явір над водою», у свій час присвячену Великому Кобзареві

Про створення опери «Запорожець за Дунаєм»

Ганновицький, Сергій. Вічно молодий запорожець [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/370366: першій українській опері виповнилося 160 років / Ганновицький, Сергій // Голос України. - 2023. - 29 квіт. З першого дня своєї появи на світ, у квітні 1863-го, опера «Запорожець за Дунаєм» мала неймовірний успіх і цим визнанням користується й донині. Своєю популярністю опера завдячує дивовижному талантові й обдарованості свого автора, співака і композитора Семена Гулака-Артемовського, представника старовинного козацького роду, уродженця містечка Городище, що на Черкащині

Осипенко, Ольга. Як народився «Запорожець за Дунаєм» [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/article/kultura/yak-narodyvsya-zaporozhets-za-dunayem: до 155-річчя першої української опери: факти і гіпотези / Осипенко, Ольга // День. - 2018. - 4 трав. – (№78-79). С. 23. До перлини українського оперного мистецтва «Запорожець за Дунаєм», напевне, від часу появи твору і перших постановок виникло немало запитань. Чому саме такий сюжет? Такий образ? Такі пісні? Така музика? На жаль, С. Гулак-Артемовський не залишив спогадів ні про життя, ні про творчість. До нас дійшли лише окремі уривки, розповіді, здогадки стосовно заданої теми. Саме вони, а також мистецький шлях, життєва доля нашого земляка допомагають відтворити атмосферу часу, коли зароджувалася, творилася перша вітчизняна опера.

Музей Семена Гулака-Артемовського у місті Городище

Осипенко, Ольга. Городищенському музею Семена Гулака-Артемовського — 50 літ [Електронний ресурс] = https://www.golos.com.ua/article/276750 / Осипенко, Ольга //Голос України. -2016. – 28 вер. Семен і Петро Гулаки-Артемовські — небіж і дядько. Перший — зачинатель української опери, співак і композитор, другий — байкар, один із перших письменників нової української літератури. Обидва родом із містечка Городище, що на Черкащині. Хочу вірити, що важкі роки музею у минулому. І він назавжди залишиться місцем-святинею, де витає дух двох вельми талановитих городищенців — Семена і Петра Гулаків-Артемовських — великих синів нашої України

Осипенко, Ольга. Музей у приміщенні суду [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/276232 / Осипенко, Ольга // Голос України. - 2016. - 17 вер. (№177). - С. 10. Городищенському музею С. Гулака-Артемовського — 50 літ. Знаменитих Гулаків-Артемовських було двоє. Семен і Петро, небіж і дядько. Перший — зачинатель української опери, співак і композитор; другий — байкар, один із піонерів нової української літератури. Обидва родом із містечка Городище, що на Черкащині. Відкриття музею Семена Гулака-Артемовського у Городищі 4 вересня 1966 року набуло всеукраїнського значення

Вшанування пам’яті

Осипенко, Ольга. На честь автора найвідомішої української опери назвали теплохід [Електронний ресурс] = https://gazeta.ua/articles/history/_na-chest-avtora-najvidomishoyi-ukrayinskoyi-operi-nazvali-teplohid/886184 / Осипенко, Ольга // Gazeta.ua. - 2019. - 16 лют. Співак і автор опери "Запорожець за Дунаєм" Семен Гулак-Артемовський народився 16 лютого 1813-го у Городищі на Черкащині. Зараз його твір вважається шедевром світової класики і виконується на оперних сценах багатьох країн. Але ім'я композитора замовчувалось у Російській імперії, а потім в СРСР. Говорити про нього почали наприкінці 1950-х. Написали монографію і почали ставити "Запорожця за Дунаєм". Тоді ж по Дніпру з Києва до Чорнобиля почав курсувати пасажирський теплохід "Семен Гулак-Артемовський".

Теплохід "Семен Гулак-Артемовський"

Пам'ятна монета

До 200-річчя Семена Гулака-Артемовського - українського композитора, оперного співака, блискучого актора, автора першої української опери "Запорожець за Дунаєм", що увійшла до золотого фонду національної музичної спадщини, а також 150-річчю від дня прем'єри його славетної опери Національним банком України 15 лютого 2013 року випущена срібна пам'ятна монета «До 200-річчя С. Гулака-Артемовського» номіналом 20 гривень

Література про Семена Гулака-Артемовського з фондів Молодіжної

В чарах кохання [Текст]: Українські народні пісні про кохання / Упор. Б.М.Фільц; Худож. М.В.Компанець; Під ред. В.В.Тарасенко. - К. : Мистецтво, 1989. - 320 с.

Винницька, Ярина. Ковчег. Музика [Текст]: Науково-популярне видання. Худож. А.Єрмоленко, О.Сметана, К.Дендюк та ін. / Винницька, Ярина, Стех, Марко Роберт, Гавалюк, Роксолана. - Львів : Ковчег, 2020. - 52 с.

Це книга-путівник по українській музичній спадщині – від архаїчних колядок до “Червоної Рути”. Найзнаковіші постаті українського музичного пантеону, унікальні музичні інструменти, цікаві факти і трагічні долі – ми підготували для вас коротку "ілюстровану" екскурсію світом української музики (так, це зухвала спроба намалювати і описати музику словами). Хочемо провести вас за лаштунки цього чарівного світу, познайомити з його мешканцями, навести світло прожекторів на давно забуті скарби...аби якось увечері ви забили у пошук імена Максима Березовського, Валентина Сильвестрова, Дмитра Бортнянського, Василя Барвінського та багатьох інших – і почули, як звучить український космос

Гулак-Артемовський, Семен Степанович. Запорожець за Дунаєм [Ноти] : Опера. Партитура / Гулак-Артемовський, Семен Степанович ; Під ред. В.Ф.Таловиря; Худож. П.Т.Вишняк; Оркестр. Г.Майбороди. - К. : Музична Україна, 1982. - 240 с.

Кауфман, Леонід Сергійович. Семен Гулак-Артемовський [Текст] / Кауфман, Леонід Сергійович ; Худож. Б.Й.Бродський. - К. : Музична Україна, 1973. - 38 с. : іл. - (Творчі портрети українських композиторів).

Книжка є популярним нарисом про славетного українського співака та композитора С. С. Гулака-Артемовського, автора всесвітньо відомої опери «Запорожець за Дунаєм». Тут висвітлюється його життєвий шлях, виконавська діяльність, композиторська творчість.

Кауфман, Леонід Сергійович. С.С.Гулак-Артемовский / Кауфман, Леонід Сергійович ; Под ред.Г.І.Вишневського. - К. : Держ.видавн.образотв.мистецтва і музичної літератури УРСР, 1962. - 192 с.

Киселев, Г. С.С.Гулак-Артемовский [Текст] : Очерк / Г. Киселев ; Под ред. П.Нестеровского. - К. : Мистецтво, 1951. - 28 с.

Нариси з історії української музики [Текст] . Ч.1 / Л.Б.Архімович, Т.І.Каришева, Т.В.Шеффер та інш. - К. : Мистецтво, 1964. - 309 с.

Перлини української народної пісні [Ноти] : Пісенник / Упор., вст.ст. М.М.Гордійчука; Худож. Б.Й.Бродський. - 2-ге вид. - К. : Музична Україна, 1989. - 384 с.

Хорові сцени з опер українських композиторів XIX - початку XX століть [Ноти]: Хрестоматія з хорового диригування для вищих і середніх музичних учбових закладів / Упор. І.В.Шилова; Під ред. І.В.Щербакова; Худож. Л.Г.Гончарова. - Київ : Музична Україна, 1991. - 256 с.

WEBліографія

https://www.youtube.com/watch?v=biLZxvOmZXQ – Шляхами геніїв: Дружба С.С.Гулака-Артемовського та Т.Г.Шевченка

https://heroes.profi-forex.org/ua/gulak-artemovskij-semen-stepanovich – Гулак-Артемовський Семен Степанович

https://gulak.org.ua/druzhyna-hulaka-artemovskoho/ – Дружина Гулака-Артемовського

https://na-skryzhalyah.blogspot.com/2017/04/blog-post_99.html – Трагедія Семена Гулака-Артемовського

Інтернет-ресурси

http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»

https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»

https://litgazeta.com.ua/ – сайт газети «Українська літературна газета»

https://www.umoloda.kiev.ua – сайт газети «Україна молода»

https://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.
за матеріалами фонду Молодіжної бібліотеки та інтернет-джерелами