Ренет народної любові

Бібліографічний список статей до 170-річчя з дня народження Левка Платоновича Симиренка (1855-1920) – видатного українського вченого у галузі садівництва

Левко Платонович Симиренко (18 лютого 1855 - 6 січня 1920) — видатний український помолог і учений-садівник, здобув світову популярність. Він зробив величезний внесок у розвиток промислового садівництва Російської імперії, був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а в 1895 р. — Почесним членом Французького національного помологічного товариства. Ще за життя вченого сучасники з повним правом називали його королем російського садівництва.

За сорокарічний період діяльності Л.П. Симиренко опрацював наукові засади промислового розсадництва. Він збагатив цю важливу галузь садівництва багатьма оригінальними розробками, які і сьогодні є вагомим внеском у садівничу науку. Передовсім учений розробив та впровадив у промислове розсадництво технологію зимового щеплення плодових культур, вирощування підщеп та стратифікації насіння тощо. Ще на початку ХХ ст. у Млієві була зібрана унікальна колекція низькорослих вегетативно розмножуваних підщеп, яка стала базою для розвитку промислового карликового садівництва Російської імперії.

Л.П. Симиренко заклав наріжний камінь у фундамент наукового сортознавства плодових рослин, став фундатором нового виробничо-біологічного напрямку в сучасній помології. Вчений започаткував глибоке наукове дослідження та випробування в умовах України найцінніших сортів плодових культур. Більшість з них донині є окрасою вітчизняного садівництва. Широкому загалу садівників світу Лев Платонович відомий як вчений, який дав путівку в життя одному з кращих українських сортів яблуні, названому на честь батька Ренетом П.Ф. Симиренка. Упродовж століття цей сорт є провідним у промислових садах півдня України, Росії, Молдови, Середньої Азії, Закавказзя.

Видатний вчений ініціював створення у Росії перших наукових закладів та видання часописів з садівництва. Він надавав виняткового значення підготовці висококваліфікованих спеціалістів у галузі садівництва, плеканню національних кадрів. У симиренківському помологічному розсаднику діяли приватна садівнича школа та училище садівництва. Вони підготували численну армію фахівців із різних галузей садівництва. Розсадник Л.П. Симиренка – неодмінний учасник всеросійських та міжнародних виставок садівництва, на яких учений завжди одержував вищі нагороди.

В останні роки життя Л.П. Симиренко працював над капітальною працею, яку мав намір назвати “Українсько-російською помологією”. Понад 25 років Л.П. Симиренко присвятив вивченню садівництва Криму. Тому його з повним правом називають фундатором та співцем кримського промислового садівництва. Вивчення промислового садівництва завершилось підготовкою капітальної праці “Кримське промислове садівництво”. Вона побачила світ у 1912 році і стала визначним явищем не лише у вітчизняній, а й у світовій науці. Ця праця має виняткове значення для розвитку сучасного садівництва Криму.

Впродовж життя Л.П. Симиренко опублікував близько 100 капітальних наукових праць. Серед них три томи “Помології”, які витримали два видання і стали окрасою української садівничої науки.

Іменем видатного вітчизняного вченого-садівника був названий Інститут помології Л.П. Симиренка НААН. Він являється одним із провідних наукових установ системи Національної академії аграрних наук України та найстарішою науковою установою в галузі садівництва України, яку було створено 25 листопада 1920 року.

Бібліографічний список статей

(подано в алфавіті авторів)

2022

Осипенко, Ольга. Перший директор Мліївської станції садівництва [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19947/index.php?n=50806 : виповнилося 130 років од дня народження Володимира Симиренка / Осипенко, Ольга // Сільські вісті. - 2022. - 14 січ. (№3) . - С.  Трагічна доля геніального вченого Володимира Симиренка схожа із долями мільйонів українців, яких сталінсько-більшовицький режим знищив морально або фізично, аби своїм терором залякати решту українців, змусивши їх до послуху й безпротестного існування

2021

Осипенко, Ольга. Один із розстрільного роду: минає 130-та річниця з дня народження Володимира Симиренка [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/196/163236 / / Осипенко, Ольга // Україна молода. - 2021. - 29 груд. - С.  Життя кожної людини вписується в її епоху. Або не вписується. Тому шукати причини трьох арештів професора Володимира Симиренка і розстрілу вченого зовсім не складно. Адже його трагедія - це трагедія і мільйонів українців, яких російський сталінсько-комуністичний режим фізично знищив, аби терором залякати решту українців та змусити їх до послуху. Розповідь про геніального вченого Володимира Симиренка

Осипенко, Ольга. Ренет народної любові [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/3695/188/154538/ : історія знаменитого сорту із саду Симиренків / Осипенко, Ольга // Україна молода. - 2021. - 17 лют. (№15). - С.  Ми звикли, що своєрідними символами України є калина, тополя, верба, чорнобривці, барвінок...І яблуко сорту Ренет Симиренка також можна вважати символом нашої Батківщини. Адже, як твердить відомий симиренкознавець Петро Вольвач, саме Україна дала світові цей унікальний яблуневий плід. А якщо точніше, то розпочав він свій тріумфальний хід із рясного саду, насадженого на хуторі між Млієвом і Городищем на Черкащині Платоном Симиренком. Напередодні річниці від дня народження Левка Симиренка (18 лютого 1855 року), який перший описав цей сорт і ввів його до каталогу, нагадаємо історію найвідомішого українського яблука

Осипенко, Ольга. Столітній ювілей [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/stolitniy-yuviley : у Млієві — «генетичний код усіх фруктових дерев України» / Осипенко, Ольга  // День. - 2021. - 29 лип. . Рішенням українського уряду, на базі удержавленого розсадника Левка Симиренка, 25 листопада 1920 року було засновано Мліївську садово-городню станцію. Першим директором якої на ціле десятиліття призначили сина видатного помолога, також талановитого вченого Володимира Симиренка. Через епідемію ковіду наукова громадськість, мілївці не змогли відзначити пам’ятну дату у належні терміни. Тож, відповідно до постанови Верховної Ради, свято було призначено на 16 липня 2021 року . Як і відзначення 130-ї річниці з дня народження Володимира Симиренка. Що припадає на кінець року (29 грудня 2021 р.)

2015

Сад ціною в життя [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/sad-cinoyu-v-zhittya/ : 160 років з дня народження Левка Симиренка / Підготував Віктор Шпак // Урядовий кур`єр. - 2015. - 14 лют. (№28). - С. 10. Левко Симиренко пішов у революціонери задля того, щоб ніхто не був бідним. Син заможного цукрозаводчика під час навчання в університеті потоваришував із народовольцями, за що поплатився сімома роками заслання до Сибіру. Втім, цілком імовірно, що саме це визначило подальшу долю майбутнього садівника і вченого-помолога. Сумуючи за рідною Україною з її вишневими і яблуневими садами, засланець знайшов собі заняття до душі: опікувався оранжереями красноярського купця Кузнецова, підбирав зимостійкі сорти фруктових дерев, став ініціатором створення міського парку. Доброю пам’яттю про перебування українця в Сибіру залишились винайдені ним сланцеві сади, низькорослі деревця яких на зиму пригинають до землі, щоб під снігом сховати їх від лютих морозів

У саду Левка Симиренка росло 900 сортів яблунь і 927 форм троянд [Текст] = http://gazeta.ua/articles/history-journal/_u-sadu-levka-simirenka-roslo-900-sortiv-yablun-i-927-form-troyand/609158 / Інф. "Країна" // Країна. - 2015. - 12 лют. (№6). - С. 6. Левко народився 18 лютого 1855 року на Платоновому хуторі біля села Мліїв - тепер Городищевський район Черкаської області. Під час навчання на природознавчому відділенні Київського університету стає членом таємної народницької організації "Земля і воля". Симиренка арештовують, вирок - сім років заслання

2017

Бурбан, Володимир. Сонячне суцвіття Симиренків [Електронний ресурс] = http://www.silskivisti.kiev.ua/19855/index.php?n=47878 / Бурбан, Володимир// Сільські вісті. - 2021. - 29 січ. (№ 7). У січні відзначаємо 200-ліття од дня народження Платона Федоровича Симиренка — визначного українського підприємця, економіста, мецената, батька і діда знаменитих садівників і новаторів Левка і Володимира Симиренків. Славнозвісний рід Симиренків можна назвати уособленням незнищенності роду українського. А щодо прізвища, то виникло воно, мабуть, під впливом польської мови (ренка — рука) і означало «семирукий», тобто вправний, діяльний, хазяйновитий. Хресна дорога Симиренків, немає ціни українським самородкам. Українську оселю не уявити без доглянутого саду, а сад — без яблуні Симиренка

Вольвач, Петро. Знакові дати 2020-2021-го [Текст] = https://m.day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/znakovi-daty-2020-2021-go : громадськість закликає владу відзначити на державному рівні ювілеї представників п’яти поколінь родини Симиренків / Вольвач, Петро // День. - 2019. - 8-9 лист. (№ 205-206). - С. 13. Знакова для України родина Симиренків упродовж трьох століть зробила колосальний внесок у становлення та розбудову української державності. У різні історичні епохи її представники працювали в царині внутрішньої та зовнішньої торгівлі, цукрового виробництва, машино— та суднобудування, вітчизняної науки, особливо промислового плодівництва, помології та соціологі

Вольвач, Петро. Наша перша садівнича Академія [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/nasha-persha-sadivnycha-akademiya / Вольвач, Петро // День. - 2017. - 29 лист. (№ 215). - С. 9. На жаль, байдуже ставлення нинішньої офіційної влади у вже незалежній від Російської імперії Україні до величезного національного надбання, яким є величезний творчий спадок кількох поколінь видатної української родини Симиренків, в царині вітчизняної садівничої науки та промислового садівництва не дозволило на державному рівні відзначити справжнє свято української садівничої науки — 130-ліття від дня створення всесвітнього виміру Помологічного розсадника Левка Симиренка. Більше того, малопатріотичне та малокомпетентне наукове чиновництво з Національної академії аграрних наук (НААН) напередодні ювілею завдало нищівного удару по славетній Симиренківській установі, ліквідувавши унікальний Інститут помології, перетворивши його в ординарну обласну дослідну станцію

Лариненко, Олексій. Унікальний історичний центр української садівничої науки [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/unikalnyy-istorychnyy-centr-ukrayinskoyi-sadivnychoyi-nauk  : Городищенські районна державна адміністрація та районна рада — за збереження Інституту помології ім. Л.П. Симиренка НААН України / Лариненко, Олексій , Панчишин, Микола ; Інф. "День" // День. - 2017. - 17 січ. (№5). - С. 6. Ситуація з перейменуванням Інституту помології ім. Л.П. Симиренка НААН на Дослідну станцію помології ім. Л.П. Симиренка з подальшим підпорядкуванням Інституту садівництва НААН. "День" опублікував лист від керівників Городищенської РДА та райради за захист установи голови Городищенської РДА Олексія Лавріненка та заступника голови Городищенської районної ради Миколи Панчишина

Книги до теми з фонду Молодіжної

100 найвідоміших українців [Текст] : Науково-популярне видання / Відп. ред. З. Александрова; Під заг. ред. Ю. Павленко. - К. : Компанія ОСМА, 2015. - 680 с.

Сто портретів видатних представників українського народу — це долі ста непересічних постатей, які присвятили себе боротьбі за українську державу, її розбудові, ратним подвигам і політичній діяльності, створенню художніх шедеврів, унікальних літературних творів і чудес техніки. Та хоч би чим вони займалися, всіх їх об’єднує українська земля, на якій вони народились і процвітанню якої присвятили своє життя, талант і покликання. Прочитавши цю книжку, читач ще раз переконається в тому, якою багатющою на славнозвісних героїв є Україна

Поліщук, Оксана. Українські науковці та винахідники. Розповіді для дітей [Текст] : Популярне видання для дітей та юнацтва / Поліщук, Оксана ; Худож. О.Черкун. - Х. : Основа, 2023. - 79 с

Книжка містить низку ілюстрованих оповідань, з яких читачі можуть дізнатися про видатних, проте не дуже відомих українських науковців та винахідників різних часів (від XV ст. до початку ХХІ ст.). Ці люди працювали в різних галузях (астрономія, хімія, географія, медицина, історія, інформатика та ін.) і створили або винайшли щось абсолютно унікальне для свого часу. Історії допоможуть юному читачеві відчути докорінну різницю між сучасним життям і життям людей у минулому, зрозуміти важливість знань в усі часи

WEBліографія

https://dnsgb.com.ua/novini/vistavki/160-rokiv-z-dnya-narodzhennya-l.p.-simirenka1855-1920-vidatnogo-ukrainskogo-vchenogo-u-galuzi-sadivnictva/ – До дня народженн Левка Платоновича Симиренка (1955-1920) – видатного українського вченого у галузі садівництва

https://uk.wikipedia.org/wiki    –  Інститут помології Л.П.Симиренка НААН України

Інтернет-ресурси

https://day.kyiv.ua  – сайт газети «День»

http://www.silskivisti.kiev.ua  – cайт газети «Сільські вісті»

https://zn.ua  – сайт газети «Дзеркало тижня»

https://gazeta.ua/journal  – сайт журналу «Країна»

http://www.ukurier.gov.ua  – сайт газети «Урядовий кур’єр»

https://umoloda.kyiv.ua  – сайт газети «Україна молода»

Бібліограф-укладач Наталія Качановська