«Петро Болбочан. Полководець великого формату»
Бібліографічний список статей
Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 2021 року № 1982-ІХ «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках» у жовтні 2023 року на державному рівні відзначається 140 років від дня народження Петра Федоровича Болбочана. Легендарний полковник армії УНР Петро Болбочан — одна з найяскравіших постатей визвольних змагань
Полковник Болбочан: герой і жертва
Марія Шкрібляк
28 червня 1919 року, за політично вмотивованим вироком військового суду на станції Балин розстріляний полковник Армії УНР Петро Болбочан, командир операції із звільнення Криму від большевиків, який попри політичні розбіжності з керівниками Директорії підтримав їх антигетьманський виступ, але так і не отримав можливості реалізувати себе в повній мірі як полководець. Вбивство полковника Болбочана деморалізувало Армію УНР і стало однією з ключових причин втрати обороноздатності, Державності і Незалежності Української Народньої Республіки…
Народився український військовий діяч 5 жовтня 1883 року у с. Гиждево Хотинського повіту Бесарабської губернії (нині с. Ярівка Хотинського району Чернівецької області) в сім’ї священика.
Сім’я була дружна. Майбутній військовий діяч, а тоді Петрик Болбочан початкову освіту здобував у місцевій церковноприходській школі, а пізніше в гімназії. За традицією сімей священиків, Петра також очікувала церковна кар’єра. Він навіть поступив до Кишинівської духовної семінарії. Але насправді самого юнака така життєва дорога не приваблювала. Тож не завершивши духовної освіти, Петро вступає до Чугуївського піхотного училища на Харківщині, яке закінчив у віці 26 років.
Стягнення за українську мову
Зі спогадів курсантів відомо, що переважну більшість курсантів складали українці. Власне, дива великого в цьому немає, адже Чугуївське піхотне, хоча й давало пристойну військову освіту, але не було привілейованим військовим закладом тодішньої царської Росії, до яких простим українцям потрапити було неможливо.
Петро навіть організував під час свого навчання в училищі «гурток для поширення рідного слова». Проте існував цей гурток недовго: начальник училища довідався про його існування й заборонив, заявивши що «жодних мазепинських організацій в училищі не потерпить». А юнкер Болбочан за свій прояв національної свідомості отримав стягнення, усну догану. Тільки завдяки його блискучим здібностям юнака не виключили з військового закладу, адже могли й заарештувати.
По закінченні училища підпоручика Петра Болбочана направляють у відомий славними традиціями 38-й піхотний полк, заснований ще 1703 року, в Петровську епоху.
Перша служба як подальше навчання
Одразу після училища Петро завідував мобілізаційною частиною полку. Посада вимагала військової освіченості, пунктуальності та старанності. Згодом молодого офіцера призначили начальником школи прапорщиків. 1912-го Петро Болбочан отримав чин поручика. У 1911-1912-му керує командою розвідників і ще півроку – командував кулеметним підрозділом. Це означає, що молодий офіцер освоїв новітню для того часу стрілецьку зброю.
Напередодні І Світової його призначають полковим ад’ютантом 38-го Тобольського піхотного полку. Ця посада була пов’язана з організацією прийому та навчання молодого поповнення. Наступною метою Петра Болбочана був вступ до військово-юридичної академії. Але його планам на заваді стала І Світова війна.
Війна і революція
Під час війни майбутній полководець УНР набуває значного досвіду, беручи участь у бойових діях 1914-1917-го. Дзеркалом його службового й професійного зростання слугує послужний список і перелік нагород.
Після Жовтневої революції 1917-го Петро Болбочан отримує можливість відкрито й активно проявити себе українцем. На підтримку українського національно-визвольного руху бере активну участь в українізації частин Південно-Західного фронту. А після розвалу царської армії вступає на службу до війська молодої Української народної республіки.
Він стає одним з організаторів Запорізької бригади, згодом розгорнутої в дивізію, а потім в корпус. Можна стверджувати, що це було одне з найбільш боєздатних з’єднань армії УНР, у назві якого простежується традиція українських вояків, борців за Україну. Очолювані Болбочаном «запорожці» відіграли ключову роль у здобутті Києва в лютому 1918-го, а також у визволенні від більшовиків Лівобережної та Південно-Східної України навесні 1918 року. Тріумфом українського війська стала Кримська операція, в ході якої сили Запорізької дивізії під командуванням Петра Болбочана форсували Сиваш і здобули Крим.
Скористатися наслідками цих перемог для розбудови Української держави та зміцнення її війська не зуміло через непрофесійність та вузькопартійну ангажованість державне керівництво УНР.
Головна мрія та мета у тогочасного Петра Болбочана та його однодумців була створювати боєздатну Українську армію. Болбочан був не тільки кваліфікованим військовим фахівцем, пройнятим ідеєю самостійності України, а й політиком правих поглядів. Його цілком влаштовувала система гетьманату, але органічно українського, а не тої монархічно-російсько-української суміші, якою була скоропадщина, що спиралася на німецьку військову потугу й була до душі тільки російським чи зросійщеним політикам і промисловцям.
Проте, при всій відданості Україні, тодішні її очільники не бачили небезпек для самого існування Української держави, а керувалися незрозумілими догмами про те, що Україна буде миролюбною країною і їй не потрібне військо, – забувши відому мудрість: «Хто не хоче годувати власну армію, годуватиме чужу».
Додамо, що Петро Федорович був надзвичайно популярним серед його підлеглих, а більшовики оголосили за його голову величезну, за мірками того часу, нагороду – 50 тисяч золотих рублів. Через це полковник Болбочан став підозрілим для керівництва УНР. Може, боялися, що він вчинить за прикладом Наполеона?
Зрозуміло, що на цьому ґрунті виникає й особистий конфлікт між Болбочаном і Головою Директорії УНР Володимиром Винниченком. 22 січня полковника було усунуто з командування Запорізьким корпусом.
Український суд над українцем
Командири полків Запорізького корпусу через інспектора корпусу полковника М. Гавришка звернулися до Головного отамана С. Петлюри з проханням повернути Петра Болбочана на посаду командувача корпусу. 7 червня 1919 року Петро Федорович мав би стати до командування військовим з’єднанням.
Але патріотичні й професійні наміри Болбочана були неправильно витлумачені у Ставці Головного отамана: Петлюра сприйняв це як спробу захопити владу і віддав наказ про негайний арешт воєначальника. Наступного дня поспіхом засідав військово-польовий суд, який виніс полковнику Болбочану смертний вирок. І хоча були численні прохання військових командирів та політичних діячів про помилування, вирок було виконано на станції Балин (нині Дунаєвецький район Хмельницької області).
Стратили його 28 червня 1919-го. Екзекуцією керував начальник охорони полковник Чоботарьов. За командою «Вогонь!» жоден з стрільців не вистрілив. Команду повторили, але знову – жодного пострілу. Схоже, в жодного з вояків не піднімалася рука на людину, яку вони знали як видатного українського патріота. Розлючений Чоботарьов сам двічі вистрілив з пістолета непритомному Болбочану в голову і потягнув конаючого до ями, яку швиденько закидали землею.
Заради справедливості зауважу, що реакція військового і політичного керівництва УНР була неоднозначною. Посол України у Відні В’ячеслав Липинський на знак протесту подав у відставку, при цьому звинувативши уряд у некомпетентності.
Наостанок дамо слово ворогові: Володимир Антонов-Овсієнко, один з очільників більшовицького війська, що рухалося на Україну, визнавав, що «допоки був живий Болбочан, він Україну не віддав би». Тож не довелося більшовикам воювати з Болбочаном, бо знищили його свої, українці.
Детальніше: http://na-skryzhalyah.blogspot.com/2019/07/blog-post.html
Бібліографія статей
(подано в алфавіті авторів)
Горак, Володимир. Славетний командир «запорожців» [Текст] = https://day.kyiv.ua/article/ukrayina-incognita/slavetnyy-komandyr-zaporozhtsiv-0; https://day.kyiv.ua/article/ukrayina-incognita/slavetnyy-komandyr-zaporozhtsivhttps://day.kyiv.ua/article/ukrayina-incognita/slavetnyy-komandyr-zaporozhtsiv: полковник Петро Болбочан: таємниці життя і боротьби українського воєначальника / Горак, Володимир // День. - 2008. - 18 квіт. (№72). - С. 8. – Зак. у № 77-78.
Гринів, Олег. Трагічна доля полковника Петра Болбочана [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/335891: як свої ж розстріляли лицаря Української революції / Гринів, Олег // Голос України. - 2020. - 18 вер. Доля полковника Петра Болбочана — підтвердження трагедії талановитої особистості, що стикається з претензійним дилетантством, від чого постійно страждало українське національне державотворення
Здоровило, Тарас. Розстріляний безпідставно [Текст] = http://www.umoloda.kiev.ua/number/3377/196/127571/: трагічна доля полковника УНР Петра Болбочана як урок для України / Здоровило, Тарас // Україна молода. - 2018. - 30 жовт. (№ 117). - С. 6-7. Чимало українських героїв, на жаль, маловідомі широкому загалу. Одним із них є легендарний полковник армії УНР Петро Болбочан — одна з найяскравіших постатей визвольних змагань.
Клочко, Роман. Жертва "українських гнид": трагедія Петра Болбочана [Текст] = https://zn.ua/ukr/HISTORY/zhertva-ukrayinskih-gnid-tragediya-petra-bolbochana-270276_.html: Петра Болбочана з'їли не "московські воші", а "українські гниди" / Клочко, Роман // Дзеркало тижня. - 2018. - 24 лют. (№ 7). - С. 15. Через усю коротку історію УНР червоною ниткою проходить страх тодішніх можновладців перед "українським Бонапартом" — популярним у військах офіцером, який, як їм здавалося, міг здійснити військовий переворот і встановити диктатуру. Цей нав'язливий страх змушував урядовців ухвалювати абсурдні рішення і позбуватися кадрових офіцерів, які критикували уряд за помилки у військовій справі. Одним з таких людей став командувач Запорізького корпусу Армії УНР полковник Петро Болбочан
Осташко, Тетяна. Справжній полковник [Текст] = https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/spravzhniy-polkovnyk-0: бойвий офіцер Петро Болбочан насамперед прагнув розбудови незалежної Української держави з міцною професійною армією, здатною захищати національні інтереси / Осташко, Тетяна // День. - 2018. - 23 лют. (№ 33-34). - С. 14-15.
Розстріляна сила України [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ukrayinskij-poperednik-pikulya/: 135 років з дня народження Петра Болбочана / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2018. - 29 вер. (№183). - С. 4. Однак доля полковника Петра Болбочана — не тріумфальна дорога талановитого воєначальника, а хресний шлях втрачених не з його вини можливостей. Звинуваченого у «підриві престижу уряду» Болбочана фактично стратили за слова правди і нагадування, що урядовці УНР «перше всього українці, а потім вже партійні діячі»
Садовий, Ярослав. Петро Болбочан: батько запорозького війська УНР [Електронний ресурс] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/do-100-richchya-ukrayinskoyi-derzhavi-petro-bolboc/ / Садовий, Ярослав // Урядовий кур`єр. - 2018. - 5 жовт. Славний день маємо ми, українці, на щорічному календарі — 5 жовтня. Саме цього дня на світ Божий з’явився Петро Федорович Болбочан, український військовий діяч, полковник армії УНР, великий патріот, батько українського війська і, без перебільшення, рятівник Української Народної Республіки
Кримська операція
Грабовський, Сергій. 1918-1919: невтішна доля Криму без України [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/1918-1919-nevtishna-dolya-krymu-bez-ukrayiny / Грабовський, Сергій // День. - 2019. - 8 лют. (№ 23-24). - С. 20. Після захоплення в лютому 1918 року більшовиками всього Криму було оголошено про розпуск створеного у грудні 1917-го Курултаю та Кримської Ради народних представників. Під час переговорів із більшовиками було підступно вбито лідера Кримськотатарської революції Номана Челебіджихана. Запанував масовий терор. Та вже у квітні більшовицька влада у Криму впала під ударами Запорозького корпусу армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана. Українські війська на півострові зустрічали квітами, до них приєднувалися кримськотатарські кінні загони. Та німці зажадали, щоб українське військо на початку травня 1918 року полишило Крим.
Громенко, Сергій. Кримська операція Петра Болбочана: чи засвоїли ми уроки минулого? [Електронний ресурс] = https://localhistory.org.ua/texts/statti/krimska-operatsiia-petra-bolbochana-chi-zasvoyili-mi-uroki-minulogo / Громенко, Сергій // Локальна історія. - 2021. - 19 квіт. 103 роки тому спільними зусиллями Кримської групи армії УНР на чолі з Петром Болбочаном, 52-го німецького корпусу Роберта Коша та кримськотатарських повстанців півострів був звільнений від більшовицьких узурпаторів. До приєднання Криму до України тоді залишався один крок, але через складну політичну ситуацію його не вдалося зробити – тож півострів став українським кілька десятиліть по тому. Але чи засвоїли ми уроки сторічної давнини і чи, визволяючи Крим від нинішньої окупації, не повторимо помилок, які допустили наші попередники? Відповідь не настільки проста, як здається
Кагадій В. В. Як українська армія визволяла Крим [Текст] / В. В. Кагадій // Українська родина. - 2016 - № 5-6. - С. 27-29. Про Кримський похід армії УНР - одна з найбільш романтичних сторінок нашої історії. Унікальність його полягає в тому, що ударною силою наступаючих українських частин була формація, заснована на добровольчих засадах. Крим визволяли добровольці Запорізької дивізії армії УНР, де командирів призначали за професійним, а не партійним принципом. Похід полковника УНР Петра Болбочана довів - перемагати більшовиків можна, і Крим захопити – реально
Кримський похід Болбочана [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/lebedina-zgraya-poeziyi-prozayika/: 100-річчя переходу Чорноморського флоту Флоту під прапор УНР // Урядовий кур`єр. - 2018. - 21 квіт. (№78). - С. 5. 100 років тому угруповання українських військ під орудою полковника Болбочана звільнило Кримський півоістрів від більшовицького терору
Леонов, Іван. Кримська операція: 104 роки тому Петро Болобочан звільнив Крим від більшовиків [Електронний ресурс] = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/196/165007#google_vignette / Леонов, Іван // Україна молода. - 2022. - 12 бер. Кримська група Армії УНР під командуванням талановитого полковника Петра Болбочана, хоч і не на довго, але звільнила Крим від більшовиків 104 роки тому – навесні 1918 року. Гетьман Павло Скоропадський саме завдяки акції Петра Болбочана зміг приєднати Крим до України на правах автономії і зберегти під українською владою Чорноморський флот, який підняв український прапор і оголосив про підпорядкування уряду в Києві
Настане час, і у визволеному Сімферополі відкриємо пам’ятник Петру Болбочану [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/302366 / Інф. «ГУ» // Голос України. - 2018. - 25 квіт. (№77). - С. 2. Заходи, присвячені 100-річчю визволення Криму українським військом від російсько-більшовицьких окупантів. Зокрема, в селі Чонгар на межі з окупованим Кримом відбулися збори й концерт, присвячені знаменним подіям квітня 1918 року. На станції Новоолексіївка Генічеського району, з якої 100 років тому Запорізька дивізія Армії УНР розпочала стрімке визволення Криму
Вшанування пам’яті
В Івано-Франківську відкрили меморіальну дошку полковнику армії УНР Петру Болбочану [Електронний ресурс] / ІСТОРИЧНА ПРАВДА - Електрон. дані – 2019. – Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/short/2019/01/25/153581/#:~:text. – Загол. з екрану. Мова укр. – Останнє оновл. 2023
22 січня 2019 року в Івано-Франківську відкрили пам'ятну дошку видатному українському воєначальнику, полковнику армії УНР Петру Болбочану. Її встановили на фасаді колишнього готелю "Київ", що знаходиться на "стометрівці". Саме тут, в одному із номерів півроку проживав полковник Болбочан
На Лук’янівці відкрили пам’ятник легендарному полковнику Петру Болбочану [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/na-luk-yanivtsi-vidkryly-pam-yatnyk-lehendarnomu-polkovnyku-petru-bolbochanu / Інф. "Вечірній Київ" // Вечірній Київ. - 2020. - 6 жовт. (№76). У Києві на вулиці Січових Стрільців урочисто відкрили перший в Україні й світі пам’ятник полковнику армії Української Народної Республіки Петру Болбочану. Пам’ятник є подарунком місту Києву від громадськості. Скульптори – Михайло Горловий та Олександр Фурман. Петро Болбочан – організатор найбільш боєздатних військових формувань УНР, очільник славетної операції квітня 1918 року зі звільнення Криму від більшовиків і взяття під контроль Чорноморського флоту. Легендарний полковник був поборником самостійної та незалежної України, категорично виступав проти союзу з більшовиками та Росією
Література до теми з фондів МСМБ
Громенко, Сергій. Скоропадський і Крим. Від протистояння до приєднання [Текст]: Науково-популярне видання / Громенко, Сергій Вікторович. - К.: Наш Формат, 2021. - 352 с.
Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому? Яким мусить бути статус півострова: незалежна держава, член союзу або суб’єкт федерації, автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати право управління Кримом — етнічній більшості чи корінним народам? Як Україні поводитися з півостровом — дати йому якнайширші повноваження чи запровадити пряме керування з Києва, умовляти кримців добрим словом чи запровадити безжальну економічну блокаду? Ні, це питання не з порядку денного 2014 року після російської анексії Криму — вони постали перед Україною ще сто років тому
Коваль, Роман Миколайович. Батькам скажеш, що був чесний [Текст]: Науково-популярне видання / Коваль, Роман Миколайович; Вст. сл. О.Чирського; Передм. та післям. автора; Худож. оформл. М.Мельника. - К.: Історичний клуб "Холодний Яр", 2019. - 568 с.
Це книга про українсько-російську війну в 1917–1940-х рр. та звичайних українців, які в боротьбі проти російських окупантів ставали героями. У дослідженні широко використано документи з ГДА СБУ, ЦДАВО України та інших архівів, а також спогади вояків Армії УНР, учасників повстансько-партизанського руху та кубанських козаків
Мараєв, Владлен. Україна, 1918: Хроніка [Текст]: Науково-популярне видання / Мараєв, Владлен; Худож. оформл. М.С.Мендор. - Х.: Фолiо, 2020. - 295 с.
Це огляд найбільш значущих для історії нашої Батьківщини подій, що трапилися у скорочений календарною реформою рік. Основну увагу приділено тим подіям, які, на думку автора, є найбільш важливими, цікавими й визначальними для подальшого розвитку нашої країни. Популярний виклад матеріалу в поєднанні з ілюстраціями й наведеними історичними джерелами сприяє легкому прочитанню і дає змогу усвідомити, скільки зусиль було докладено для того, щоб Україна стала незалежною
Певний, Богдан. Змова [Текст]: Повісті / Певний, Богдан; Худож. С.Шевцов. - Львів: Кальварія, 2002. - 144 с.
Богдан Певний — відомий письменник, мистецтвознавець, громадський діяч, співредактор журналу «Сучасність», на сторінках якого вперше друкувалися повісті, що ввійшли до цієї книги. Серед її персонажів — видатний мистець Михайло Бойчук, знищений більшовицьким режимом, Головний отаман Симон Петлюра, полковник армії УНР Петро Болбочан, змальовані на тлі бурхливих історичних подій
Струцюк, Йосип. Отаман Болбочан та інші [Текст]: Роман майже документальний / Струцюк, Йосип. - К.: Український пріоритет, 2017. - 192 с.
Отаман Петро Болбочан — найуспішніший з українських полководців, і, мабуть, найбільш недооцінений українською історією. Командуючи військами Лівобережної України армії УНР, він взяв "неприступний" Крим і стримував антибільшовицький фронт шириною 600 км! Аристократ духу, Болбочан був чи не єдиним переконаним антикомуністом серед еліти УНР, хворої на соціал-демократію, що і призвело до його трагічної загибел
WEBліографія
https://www.youtube.com/watch?v=b4QbI8l9zXs - XISTORY - ПЕТРО БОЛБОЧАН
https://www.youtube.com/watch?v=CTClDBTjyWs - Українська військова еліта XX ст.: полковники Євген Коновалець і Петро Болбочан
https://www.radiosvoboda.org/a/polkovnyk-bolbochan-zhertva-intryh-chy-pretendent-u-dyktatory-/30887631.html - Полковник армії УНР Петро Болбочан: жертва інтриг чи претендент у диктатори?
https://shron1.chtyvo.org.ua/Sidak_Volodymyr/Polkovnyk_Petro_Bolbochan_trahedia_ukrainskoho_derzhavnyka.pdf?PHPSESSID=cn7bgmd1h3hn1hvmsund3rjn03 – Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника
https://www.youtube.com/watch?v=MBB5FZeC6Fc - Ірина Фаріон про завоювання Криму Петром Болбочаном | Велич особистості |
https://www.youtube.com/watch?v=_ZMoVmnJF8k - Легенда українського війська: полковник Петро Болбочан
https://www.youtube.com/watch?v=1Y0bh2_JPyw - Петро Болбочан — звільнив Крим, але був страчений своїми
https://www.youtube.com/watch?v=xSx3oz8eOVg - Чому Петлюра розстріляв Болбочана?
https://www.youtube.com/watch?v=9WTuJrEzRO0 - ГАЙДАМАКИ - "Дума про полковника Петра Болбочана" / HAYDAMAKY - "Bolbochan"
Інтернет-ресурси
https://vechirniy.kyiv.ua – сайт газети «Вечірній Київ»
http://www.golos.com.ua – сайт газети «Голос України»
https://zn.ua/ukr/ сайт газети «Дзеркало тижня»
https://day.kyiv.ua – сайт газети «День»
https://ukurier.gov.ua – сайт газети «Урядовий кур’єр»
Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.