Дорогі друзі! Щодня ми працюємо над тим, щоб користування бібліотекою було зручним і приємним для вас! Для того, щоб скоротити час очікування, а також дотримуватися соціальної дистанції — зареєструйтесь в бібліотеці он-лайн!.

Педагог, який створив поему

Поділіться цією сторінкою:

Біобібліографічний список статей

до 130-річчя від дня народження

Антона Семеновича Макаренка,

педагога, письменника

 

Бібліографію статей розміщено за розділами:

Бібліографія статей

Твори А.С.Макаренка у фондах МСМБ

Література до теми

Нагороди та премії імені А.С.Макаренка

Інтернет-ресурси

Покажчик присвячено життю і педагогічній діяльності Антона Семеновича Макаренка (1888–1939) – видатного педагога-гуманіста, класика світової педагогіки ХХ століття, письменника, організатора і керівника колонії для неповнолітніх правопорушників й безпритульних, творця нової методики виховної роботи з дитячим колективом. Відкриває покажчик стаття знаного Ткаченка А.В.

Основними джерелами пошуку матеріалів для списку були фонди МСМБ «Молода гвардія», газетні та журнальні статті, Інтернет-ресурси.

"Антон Семенович Макаренко – подвижник соціального виховання"

Ткаченко А.В., кандидат педагогічних наук, доцент Полтавського педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, секретар Міжнародної Макаренківської асоціації

Все, що зроблене і написане Антоном Макаренком є надбанням не лише української, але, безперечно, загальносвітової педагогічної науки і практики. У той же час, феноменальний резонанс, викликаний його ідеями у багатьох, у тому числі, досить віддалених регіонах планети, неодмінно ставить нас перед необхідністю розглядати постать Макаренка як явище не стільки педагогіки, скільки гуманістичної культури людства в цілому. Про нього писали і пишуть люди різних світоглядів і політичних орієнтацій, представники багатьох розділів науки, теоретичних напрямів, шкіл. Прискіпливий аналіз макаренківської спадщини ми знаходимо не лише на сторінках суто педагогічних досліджень праця – певну і іноді доволі глибоку традицію, що до цього, мають психологія, соціологія, філософія, етика, естетика, логіка, філологічні, економічні і юридичні науки. Також не може не вражати величезний світовий наклад творів самого Макаренка, які видані десятками і десятками мов на усіх континентах.

Сьогодення відкриває нові можливості, а відповідно, і перспективи вивчення педагогіки Макаренка, воно неодмінно та безпристрасно віддзеркалює її універсальний позачасовий виховний потенціал. Сучасні вітчизняні і не лише вітчизняні проблеми соціальної занедбаності дитинства, інтернаціональна педагогічна криза невблаганно повертають нас до педагогічних відкриттів, які зробив ще у 20-х роках минулого століття в українській провінції подвижник соціального виховання Антон Макаренко.

Антон Семенович Макаренко народився 1 (за новим стилем 13) березня 1888 року у Білопіллі, заштатному містечку Харківської губернії, нині районному центрі Сумщини. У його батьків, маляра залізничних майстерень Семена Григоровича і домогосподарки Тетяни Михайлівни, народилося всього 5 дітей: старші за Антона Серафіма (пішла з життя ще немовлям) і Олександра та молодші: Наталія (померла у дитинстві) і Віталій. В той час як батько Антона був спадковим робітником, мати, до заміжжя Дергачова, походила із збіднілої дворянської родини. Однак обидва вони були досить освіченими: батько, наприклад, єдиний із свого оточення передплачував і читав періодичну пресу, досить грамотно писав.

Початкову освіту Антон отримував спочатку у Білопільському 2-х класному залізничному училищі, а згодом, після переїзду родини до Крюкова, тодішнього посаду Кременчука, у Кременчуцькому чотирикласному міському училищі, яке закінчив у 1904 році. При цьому ж закладі він отримує і свою першу педагогічну освіту – навчається на однорічних педагогічних курсах, по закінченню яких, рік потому, призначається учителем до двокласного залізничного училища у тому ж Крюкові. Залишилось безліч свідчень про унікальні пізнавальні здібності Антона і його неодмінно високі навчальні досягнення. Систематична наполеглива самоосвіта, яка і в подальшому була сталою рисою його життя у ці роки набуває особливо напруженого характеру. Художня література і історія, філософія і літературна критика, соціологія і природознавство – ось не досить ретельний обрис кола його інтересів. За словами молодшого брата Віталія, Антон на той час був найосвіченішою людиною серед 10-тисячного населення Крюкова.

Через не зовсім зрозумілі причини, очевидно, непорозуміння із своїм керівництвом, у 1911 році він переводиться учителем до залізничного училища станції Долинська Херсонської губернії. Після трьохрічної роботи в ньому, восени 1914 року Антон Семенович вступає до щойно відкритого Полтавського учительського інституту, де не лише успішно навчається, але і привертає до себе увагу студентів і викладачів як надзвичайно обдарована, ерудована і працелюбна людина. Згаданий інститут не був вищим навчальним закладом, тому Макаренко прагнув використати навчання у ньому і відповідний диплом як необхідну умову для подальшої університетської освіти. У 1917 році, блискуче закінчивши навчання, перерване на нетривалий час призовом до війська, Макаренко знаходить місце учителя у міському зразковому училищі при інституті, а також обіймає посаду діловода у останньому.

Революція і початок громадянської війни повертають його до рідного Крюкова на посаду інспектора (сучасною мовою директора) Крюківського двокласного залізничного училища, де колись починав свій педагогічний шлях, і яке, незабаром, за його безпосередньої участі реорганізується на об’єднане залізничне вище початкове і початкове училище. На цю пору припадають перші достатньою мірою об’єктивні свідчення про зміст і характер його педагогічної творчості. У закладі створюються учнівський кооператив, трудова дружина, з виховною метою вводяться військовий стрій, оркестр і прапор. Після захоплення Крюкова Добровольчою армією Денікіна, Макаренко несподівано залишає місто і переїздить до губернського центру, Полтави (ще раніше зайнятої Денікіним), де на пропозицію міської управи очолює 2-ге нижче міське початкове училище ім. князя Куракіна. До осені 1920 р. він обирається членом правління міської профспілки учителів російських шкіл, короткий час працює заступником начальника відділу трудових колоній при Полтавській губнаросвіті.

Наступний етап життя А. С. Макаренка пов’язаний із практикою соціального виховання – стратегічного напряму нової влади у царині народної освіти. Це період професійної і теоретичної зрілості педагога, кульмінація його педагогічного подвижництва. Трудова колонія для неповнолітніх злочинців під Полтавою стала своєрідним полігоном для апробації макаренківських педагогічних ініціатив, вона відкрила зовсім нову сторінку не лише у біографії видатного педагога, але і у світовій практиці виховання.

Історія трудової колонії ім. М. Горького починається у вересні 1920 року, коли губернський відділ освіти пропонує Антону Семеновичу організувати і очолити новий заклад для перевиховання підлітків з кримінальним минулим, що знаходився в 6 кілометрах від Полтави. Про «безславний початок» колонії, що згодом отримала ім’я Горького, добре відомо зі сторінок «Педагогічної поеми» – головного літературного твору Макаренка. Поступово, із педагогічного безсилля і напруженої боротьби з безліччю несприятливих обставин, народжується головний постулат педагогічної віри Макаренка – якомога більше вимогливості до людини, якомога більше поваги до неї. Провідною стратегією Макаренка стає включення вихованців у «загальний рух» господарчого розвитку колонії. Колонія бере в оренду і протягом декількох років відбудовує напівзруйновану поміщицьку економію, розвиває за останніми агрономічними і зоотехнічними вимогами власне господарство, бореться за оренду великого парового млина, організує низку кустарних майстерень. На фоні всього цього відбувається головне – росте, міцніє і загартовується нове соціально-педагогічне утворення – винайдений А. С. Макаренком, так званий, виховний колектив, що об’єднує педагогів і підлітків у складній системі повноважень. Незабаром колонія перетворюється на потужний виховний центр, що здійснює культурну і господарську експансію на всій прилеглій території. Макаренко змальовує перед своїми вихованцями привабливу колективну і особистісну перспективу. Колонійська школа надсилає найкращих своїх випускників у середні і вищі навчальні заклади. Перемоги колонії ім. М. Горького стають предметом уваги і обговорення широкої громадськості, а її завідуючого нагороджують званням Червоного героя праці.

Одним із найцікавіших соціально-педагогічних проектів А. С. Макаренка, своєрідним рефреном його педагогічної біографії була ідея укрупнення і об’єднання інтернатних закладів, до якої він у процесі своєї діяльності повертався неодноразово. Безперечні успіхи горьківської колонії давали підстави сподіватися на універсальність створеної і апробованої п’ятирічним досвідом її роботи виховної системи. Тому 8 серпня 1925 року А. С. Макаренко звертається з доповідною запискою до Головного управління соціального виховання Наркомосвіти України, у якій ретельно обґрунтовує недоцільність і неекономічність дрібних виховно-трудових закладів і пропонує ідею заснованого на великому виробництві потужного виховного підприємства, що об’єднує вихованців усієї України у єдиний трудовий колектив. В цілому, підтриманий владою проект, вилився тоді у такі практичні форми: по-перше, у травні 1926 р. колонію ім. М. Горького було переведено на базу більш численної, але вкрай занедбаної трудової колонії ім. 7 листопада, біля тодішньої столиці України – Харкова. По-друге, влітку 1927 р. всіх вихованців інтернатних установ Харківщини, близько 6 тисяч осіб, було об’єднано у так званий Трудовий дитячий корпус, керівництво яким покладалося на А. С. Макаренка. Однак, очікуваного розповсюдження ефективної «горьківської» системи виховання тоді так і не відбулось: влада не схвалила майже жодного із запропонованих Макаренком статутних документів корпусу і помітно урізала його кошторис, а в окремих закладах недостатньо підготовлені і недбалі педагоги почали спотворювати головні засади макаренківської педагогіки. Невдовзі і його самого як позапартійного було усунуто від керівництва корпусом.

З кінця 1927 р., не залишаючи колонії ім. Горького, А. С. Макаренко погоджується взяти на себе завідування, створеною на гроші працівників українського НКВС, зразкової дитячої комуни ім. Ф. Е. Дзержинського. Після зруйнування ідеї трудового корпусу, особливо загострюється ідейне протистояння педагога з керівними освітніми інституціями і офіційною педагогічною доктриною. Безпрецедентно, ефективно сформована ним виховна система піддається огульному цькуванню, до якого залучаються навіть найвпливовіші особи тогочасної радянської освіти М. Скрипник, Н. Крупська, А. Луначарський. Не в змозі більше терпіти цього, А. С. Макаренко вирішує залишити горьківську колонію, але налякана масштабами дитячої безпритульності і злочинності влада умовляє його залишитись хоча б до, очікуваного улітку 1928 р., приїзду в гості до колоністів їх шефа, М. Горького, листування з яким тривало уже декілька років. Візит письменника та його триденне перебування у колонії і комуні ім. Дзержинського, а також повна підтримка «горьківської» системи виховання, стали своєрідним тріумфом педагогічного новаторства Макаренка.

Протягом наступних 7 років діяльність А. С. Макаренка пов’язана із комуною ім. Дзержинського, де його «безпритульній педагогіці дали висловитись до кінця». Тут він працює до 1932 р. завідуючим, а наступні три роки начальником лише педагогічної частини комуни. Згуртувавши дитячий колектив, Макаренко робить ставку на велике сучасне виробництво як провідний фактор виховання. Незабаром, комуна відкриває власні заводи, що виробляли надзвичайно рентабельну на той час продукцію – електродрилі та перші в країні плівкові фотоапарати (славетна марка ФЕД). Даючи державі мільйонні прибутки, заклад переходить на повну самооплатність. Потужний виховний потенціал комуни ім. Дзержинського, що не мав аналогів, стрункість і блиск колективу дітей роблять її відомою навіть далеко за межами СРСР. Прем’єр Франції Е. Ерріо, письменник Ю. Фучик були в ті роки її гостями. Сучасними спадкоємцями комуни є два потужних харківських підприємства – ФЕД і Комунар.

Протягом 1932–1935 років Макаренко заявляє про себе як досить зрілий письменник. За підтримки Максима Горького, видаються низка його творів, які засобами художнього слова передають драматичну історію педагогічних пошуків, узагальнюють безцінний досвід. Особливу увагу читачів привернули книги «Педагогічна поема» і «Марш 30 року». Свідченням офіційного визнання Антона Семеновича як літератора є прийняття його 1934 року до Союзу письменників СРСР.

Влітку 1935 року, зовсім раптово, педагога переводять до Києва помічником начальника Відділу трудових колоній НКВС України. Сучасні дослідники вважають це призначення намаганням керівництва комуни усунути Макаренка, який усіляко перешкоджав перетвореню блискучого виховного закладу на звичайне промислове підприємство. Значно потерпаючи від незвичної «паперової» роботи, Антон Семенович і у Києві знаходить можливість для власної виховної практики – він за сумісництвом бере на себе керівництво колонією неповнолітніх правопорушників № 5, що у Броварах і перетворює педагогічно занедбану установу на ефективний виховний заклад з міцним дитячим колективом.

Постійні намагання залишити роботу у органах НКВС врешті решт призводять до того, що на початку 1937 року А. С. Макаренко звільняється, переїздить із сім’єю до Москви і присвячує себе виключно літературній і громадсько-політичній діяльності. Наступні два роки  він публікує «Прапори на баштах», «Книгу для батьків», нариси, рецензії, статті тощо. Педагог активно виступає перед своїми читачами, педагогічною громадськістю і студентами, веде велике листування, бере участь у роботі Президії Союзу письменників, а також багатьох політичних акціях. 30 січня 1939 року А. С. Макаренко «за видатні успіхи і досягнення у галузі розвитку радянської художньої літератури» нагороджується орденом Трудового Червоного Прапора.

Несподівано, 1 квітня 1939 року, сідаючи у потяг на підмосковній станції Голіцино, Антон Семенович Макаренко помирає від серцевого нападу. Залишилися безліч незакінчених, лише розпочатих літературних творів, а найприкріше те, що так і не була написана головна книга усього життя педагога – методика виховного процесу, про яку він мріяв останні роки.

Світ визнав велич А. С. Макаренка і як педагога і як письменника. Красномовне свідчення: на початку 2000 р. Німецьке товариство наукової педагогіки внесло «Педагогічну поему» до списку 10 найвизначніших педагогічних книг ХХ століття.

Основні дати життя і діяльності А.С.Макаренка

1 березня 1888 р.

Народився в м. Білопілля Сумського повіту в сім’ї майстра малярного цеху залізничних майстерень

1896 р.

Вступив до Білопільського двокласного залізничного училища

Осінь 1901 р.

Родина переїжджає до м. Крюкова, навчається у Кременчуцькому міському чотирикласному училищі

1904 р.

Закінчив міське 4-класне училище в м. Кременчуку

1905 р.

Закінчив однорічні педагогічні курси

1905–1911 рр.

Працює учителем двокласного залічничного училища Міністерства народної освіти у Крюкові

1911–1914 рр.

Працює вчителем двокласного залізничного училища на станції Долинське Херсонської губернії

1914 р.

Пише перше оповідання “Дурний день” 

1914–1917 рр.

Навчається в Полтавському вчительському інституті

Жовтень 1916 р. – квітень 1917 р.

Служба в армії, демобілізований через короткозорість.

Червень 1917 р.

Закінчив інститут із золотою медаллю. Починає керувати залізничним училищем у м. Крюкові

1917–1919 рр.

Працює інспектором Вищого початкового залізничного училища на станції Крюків Південної залізниці.

Весна 1919 р.

Організовує з учнями Крюківського вищепочаткового училища сільськогосподарську комуну

Вересень 1919 р. – вересень 1920 р.

Завідує 2-м міським початковим училищем

Вересень 1920 р.

Призначено керівником колонії для неповнолітніх правопорушників під Полтавою (з березня 1921 р. – колонія ім. М. Горького)

1921 р.

Обирається членом Полтавської міськради

1922 р.

Звільнений з посади директора училища

1925 р.

Розпочинає роботу над “Педагогічною поемою”

Травень 1926 р.

Здійснює злиття колонії ім. М. Горького з дитячою установою у селищі Куряж

1927–1935 рр.

Працює начальником трудової комуни ім. Ф. Е. Дзержинського

1930 р.

Вийшла друком книга “На велетенському фронті” (у співавторстві з М. Фере). Написав книгу “Марш 30-го року”

Осінь 1933 р.

Написав п’єсу “Мажор”

Червень 1934 р.

А. С. Макаренка прийнято до Спілки радянських письменників

Липень 1935 р.

А. С. Макаренка призначено помічником начальника Відділу трудових колоній Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР, у зв’язку з чим він переїжджає до м. Києва

1935–1936 рр.

Перша науково-педагогічна праця А. С. Макаренка “Методика організації виховного колективу”

Жовтень1936 р.

Керує колонією в м. Бровари. Починає роман “Шляхи покоління”

Січень 1937 р.

Переїжджає до Москви. Пише повість “Честь”, закінчує “Книгу для батьків”

1937 р.

Виходить перший том “Книги для батьків”

1938 р.

Закінчив художньо-педагогічний роман “Прапори на баштах”. Виходить праця “Проблеми шкільного радянського виховання”, лекція “Методи виховання”

1939 р.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Написав і опублікував оповідання “Додому хочу”, статті “Література і суспільство”, “Попереду велика робота над собою” та ін.

1 квітня1939 р.

А. С. Макаренко раптово помирає від серцевого нападу на ст. Голіцино у вагоні приміського електротягу

 

Бібліографія статей

(подано в зворотній хронології)

2018

Антипедагогічні методи видатного вихователя [Текст] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/kamchatske-zoloto-ukrayincya-horeografa/: 130 років від дня народження Антона Макаренка / Авторська рубрика Віктора Шпака // Урядовий кур`єр. - 2018. - 8 бер. (№47). - С. 3. «Жоден педагогічний засіб не може бути оголошений постійним, корисним і дієвим завжди однаково й ефективно», - у цих словах видатного педагога найкраща відповідь адептам і критикам його вчення, яке не потребує ні возведення в догму, ні оголошення застарілим. Можна по-різному ставитися до трьох китів, на яких ґрунтується розроблена автором «Педагогічної поеми» система виховання, бо обов’язкове залучення до праці, найширше самоврядування і колективна відповідальність належать до категорій, що легко перетворюються із блага на зло. Однак свята правда, що в сучасній нам школі головна мета - напхати голови учнів величезним обсягом здебільшого нікому не потрібних знань, а Макаренко вважав, що виховання має превалювати над навчанням

2014

Гузенко, Наталья. Педагогическая дилемма Антона Макаренко [Електронний ресурс] = http://news.bigmir.net/ukraine/820170-Korrespondent-Pedagogicheskaya-dilemma-Antona-Makarenko / Гузенко, Наталья // Корреспондент. - 2014. - 23 мая (№20). Під керівництвом Антона Макаренка вчорашні безпритульні і малолітні злочинці не тільки адаптувалися до нормального життя, а й успішно випускали фотоапарати ФЕД. За це його відзначило ЮНЕСКО і засудили колеги в СССР

2013

Зиненко, Юрий. Антон Макаренко полжизни любил попадью с разрешения ее мужа [Текст] = https://kp.ua/culture/384041-anton-makarenko-polzhyzny-luibyl-popadui-s-razreshenyia-ee-muzha: 13 марта автору "Педагогической поэмы" исполнилось 125 лет / Зиненко, Юрий // Комс. правда в Украине. - 2013. - 14 марта (№55). - С. 16. Про маловідомі факти життя видатного педагога розповідає дослідник його творчості - професор Михайло Гетманець

Кудряшов, Константин. Парадокс системы Антона Макаренко. Ее внедряли во всём мире, но не у нас [Електронний ресурс] = http://www.aif.ru/society/history/paradoks_sistemy_antona_makarenko_ee_vnedryali_vo_vsem_mire_no_ne_u_nas «три кита» знаменитой на весь мир системы педагога Антона Макаренко - воспитание трудом, игра и воспитание коллективом - у нас были причудливо искажены / Кудряшов, Константин // Аргументы и факты. - 2013. - 13 марта (№11). 13 березня 1888 р. в сім'ї робітника залізничних майстерень народився хлопчик, якого згодом ЮНЕСКО назве «одним з чотирьох педагогів, що визначили спосіб освітянського мислення в XX столітті». Хлопчика назвали Антоном, що можна перекласти як «той, що змагається». Прізвище - Макаренко

«Читаючи «Педагогічну поему», не можна не відчути, що її автор - українець» [Текст] = http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/mihajlo-getmanec-chitayuchi-pedagogichnu-poemu-ne-/ / Спілкувалася Світлана Галаур // Урядовий кур`єр. - 2013. - 13 бер. (№47). - С. 12. Не стихає інтерес до спадщини Антона Семеновича й у вчених-дослідників макаренкознавців. Один із них - доктор філологічних наук професор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Михайло Гетманець. З ним напередодні відзначення 125-річчя з дня народження Антона Макаренка, яке виповнюється сьогодні, зустрілась кореспондент "УК" і попросила розповісти про феномен його особистості та роль у сучасній педагогіці і літературі

2009

Абаринов, Олександр. Втомлене серце [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/vtomlene-serce: виповнилося 70 років від дня смерті чудового педагога та письменника Антона Макаренка / Абаринов, Олександр // День. - 2009. - 11 квіт.(№63). - С. І все ж таки, як нам сприймати Антона Семеновича Макаренка сьогодні? Я вважаю, що його досвід, не чекіста, яким він став на кілька років мимоволі, а педагога, прославленого автора «Педагогічної поеми», «Книжки для батьків», «Прапорів на вежах», актуальний. У нашій сучасній розхитаній, озлобленій, знедоленій, зубожілій, безробітній Україні треба повернутися назад, не до бронзового й оспіваного його шанувальниками й недругами бездоганного й солодкавого образу Макаренка, а до земного й зрозумілого. Треба щонайменше перечитати глибокі й напрочуд приземлені твори, що містять певні рецепти того, як спробувати подолати не лише інфантилізм, невпевненість молоді в завтрашньому дні, браваду й «понти», принесені холодними вітрами на заміну віковим традиціям і цінностям, а й бездоглядність і злочинність. Позаяк сьогодні молодіжні проблеми постають набагато гостріше, ніж тоді, в тридцяті...

2008

Абаринов, Олександр. Патріарх суспільного виховання [Електронний ресурс] = https://dt.ua/EDUCATION/patriarh_suspilnogo_vihovannya.html: рівно 50 років тому в Україні було засновано медаль Антона Макаренка «За досягнення в галузі освіти та педагогічної науки» / Абаринов, Олександр // Дзеркало тижня. - 2008. - 14-20 бер. (№10). Сьогодні спадщина Макаренка, чий досвід виховання в колективі, за оцінкою ЮНЕСКО, поки що є неперевершеним в історії світової педагогіки, практично безвісти зникла в безодні нічим не виправданого нігілізму. Цей період - 20-30-ті роки минулого століття - в історії України асоціюється лише з Голодомором, терором, кривавою роботою НКВС і його каральних установ. Практично зникли публікації про тогочасну педагогіку зі шпальт періодики, безперспективними називаються дослідження діяльності трудових комун в Україні. Тим дивовижніше сьогодні почути ім’я Макаренка з вуст професора-іноземця. Мій співрозмовник — Гьотц ГІЛЛІҐ (Goetz HILLIG), доктор філософських наук, керівник лабораторії «Макаренко-реферат» Марбурзького університету (Німеччина)

Вертіль, О. Авторові "Педагогічної поеми" [Текст] / О. Вертіль // Урядовий кур'єр. - 2008. - 19 бер. (№51). - С.17. Урочисто і піднесено відзначили жителі Сумщини 120-ту річницю від дня народження славетного земляка, педагога, письменника, автора широко відомої "Педагогічної поеми" Антона Семеновича Макаренка. Епіцентром цих подій стало місто Білопілля, де народився класик освітянської ниви

Ілляш, І. Проза життя й поезія праці Макаренка [Текст]: педагогічний, і не тільки, світ відзначив 120-ліття видатного Вчителя й письменника Антона Семеновича Макаренка. Сьогодні лише в Україні та Росії працюють більш як тисяча шкіл макаренковського типу / І. Ілляш // Голос України. - 2008. - 15 бер. (№51). - С.11. Ми констатуємо: наші казенні будинки випускають у світ зовсім непристосованих до життя дітей; виправні установи не справляються із завданням перевиховання "важких" підлітків. Але чомусь у цій ситуації державні мужі геть "забули" систему Макаренка, на якій частково базується освіта Німеччини, Китаю, Японії, Польщі, Франції. Там давно зрозуміли: система нашого великого співгромадянина - найдемократичніша

2003

Рябоконь, Людмила. «Педагогічна поема» сьогодні [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayini/pedagogichna-poema-sogodni / Рябоконь, Людмила // День. - 2003. - 13 бер. (№45). Сьогодні виповнюється 115 років з дня народження Антона Макаренка. Відомо, що його педагогічну систему цінують сьогодні в усьому світі. Особливий інтерес до спадщини Антона Семеновича проявляють зараз педагоги Німеччини, Японії, Сполучених Штатів та багатьох інших країн. Хоча, звичайно, Макаренко був перш за все людиною Системи і запропонував виховання соціально небезпечних дітей у рамках того, радянського, суспільства. Що ж нового вніс у світову педагогічну спадщину наш співвітчизник і наскільки його ідеї актуальні у вихованні нинішнього покоління дітей? З цим запитанням «День» звернувся до першого президента Академії педагогічних наук, радника президії АПН України Миколи Ярмаченка

2001

Абаринов, Олександр. Педагог, який створив поему [Текст] = https://dt.ua/SOCIETY/pedagog,_yakiy_stvoriv_poemuvipovnyuetsya_75_rokiv_z_dnya_stvorennya_komuni_imeni_dzerzhinskogo.html: виповнюється 75 років з дня створення комуни імені Дзержинського / Абаринов, Олександр // Дзеркало тижня. - 2001. - 14-20 лип. (№26). - С. 11. Макаренко зробив великий вчинок, розповiвши про роботу педагога в колонiї, в зовсiм особливому оточуваннi пiдлiткiв. I зробив це дуже талановито

Твори А.С.Макаренка у фондах МСМБ

Макаренко, Антон Семенович. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. [Текст] / Макаренко, Антон Семенови; Сост. Л.Ю.Гордина; Коммент. Л.Ю.Гордина, А.А.Фролова; Под ред. И.А.Каирова. - М.: Педагогика, 1977. - 400 с.

Т.1: Общие вопросы теории и практики коммунистического воспитания. Методика воспитательной работы – 1977. – 400с.

Т.2: Воспитание детей в семье. Переписка, публицистика, критика – 1977. – 320 с.

Макаренко, Антон Семенович. Избранные произведения в 3-х т. [Текст] / Макаренко, Антон Семенович; Коммент., примеч. Н.Д.Ярмаченка; Худож. М.М.Вольпов. - К.: Радянська школа, 1984. - 576 с.

Т.2: Флаги на башнях. Книга для родителей. Авторские материалы, приложения, комментарии и примечания к повести «Флаги на башнях». Авторские материалы, приложения, комментарии и примечания к «Книге для родителей» - 1984. – 574 с.

Т.3: Общие проблемы педагогики – 1984. – 576 с.

Макаренко, Антон Семенович. Педагогические сочинения в 8-ми т. [Текст] / Макаренко, Антон Семенович; Сост., предисл. М.Д.Виноградовой, А.А.Фролова; Коммент. В.Е.Гмурмана, М.Д.Виноградовой; А.А.Фролова; Худож. В.Е.Валериус. - М.: Педагогика,

Т.2: Марш 30 года: очерк; ФД - 1: очерк; Мажор: пьеса; Честь: повесть - 1983. - 512 с.

Т.3: Педагогическая поэма: роман - 1984. - 512 с.

Т.4: Педагогические произведения 1936-1939 годов - 1984. - 400 с.

Т.5: Книга для родителей; Из очерка «Книга для родителей» - 1985. - 336 с.

Т.6: Повести, рассказы - 1985. - 384 с.

Т.7: Статьи, письма - 1986. - 320 с.

Т.8: Письма - 1986. - 336 с.

О воспитании [Текст] / Макаренко, Антон Семенович; Сост., примеч. В.С.Хелемендика; Худож. Т.С.Шаляпина. - Изд. 2-е, перераб., доп. - М.: Политиздат, 1990. - 415 с.

Педагогическая поэма [Текст] / Макаренко, Антон Семенович; Под ред. В.В.Сосидко; Худож. Ю.М.Головаш; Пред. Н.П.Нежинского. - Харьков: Прапор, 1979. - 632 с.

Педагогічна поема [Текст] / Макаренко, Антон Семенович; Пер. з рос. Л.О.Єзерницького; Під ред. В.І.Ковальчук; Худож. Б.І.Бродський. - К. Радянська школа, 1973. - 510 с.

Література до теми

Антон Семенович Макаренко [Текст]: Життя і творчисть у документах, фотографіях, ілюстраціях / Упоряд. П.Г.Лисенко, І.С.Убийвовк; Передм. М.П.Ніжинського; Худож. М.І.Старощук. - Вид. 2-ге, перероб., доп. - К.: Радянська школа, 1978. - 160 с.

Видатні постаті в історії України XX ст. [Текст]: Короткі біографічні нариси / Авт.-упорядн.: В.І.Гусєв, О.В.Даниленко, Л.В.Іваницька, О.М.Назарчук, Н.В.Терес, В.І.Червінський. - К.: Вища школа, 2011. - 391 с.

Гетманец, Михаил Федосеевич. А.С.Макаренко и концепция нового человека в совет-ской литературе 20-30-х годов [Текст] / Гетманец, Михаил Федосеевич; Под ред. А.Ф.Ба-лабуха; Предисл. авт.; Худож. В.А.Овчинников. - Харьков : Вища школа, 1978. - 248 с.

Іваненко, Оксана Дмитрівна. Завжди в житті [Текст]: Спогади / Іваненко, Оксана Дмитрівна. - К.: Радянська школа, 1985. - 383 с

Історія української школи і педагогіки: Навч. посіб. / За ред. О.О.Любара. - К.: Т-во "Знання", 2003. - 450 с.

История социальной педагогики [Текст]: Хрестоматия-учебник / Под ред. М.А.Галагузовой. - М.: Владос, 2000. - 544 с.

Козлов, Иван Фёдорович. Педагогический опыт А.С.Макаренко [Текст]: Книга для учителя / Козлов, Иван Фёдорович; Сост., вступ. ст. В.М.Коротова; Худож. И.М.Попов. - М.: Просвещение, 1987. - 159 с.

Костелянец, Борис Осипович. "Педагогическая поэма" А.С.Макаренко [Текст] / Костелянец, Борис Осипович; Худож. В.Михайлов. - Изд. 2-е, доп. - СПб.: Художественная литература, 1977. - 112 с.

Міністерство освіти і науки України. Персоналії в історії національної педагогіки: 22 видатних українських педагоги [Текст]: Підручник / Під заг. ред. А.М.Бойко. - К.: Професіонал, 2004. - 576 с.

Павлова, Мария Петровна. Педагогическая система А.С.Макаренко и современность [Текст] / Павлова, Мария Петровна; Под ред. Т.Н.Манниной; Худож. А.А.Акимов. - М.: Высшая школа, 1980. - 288 с.

Педагогика [Текст]: Хрестоматия для педагогических училищ / Сост., предисл. А.Е.Дмитриева; Худож. С.М.Мельников. - М.: Просвещение, 1985. - 415 с.

Петровський, Володимир Володимирович. Історія України. Заборонені кохання. Особистості. Долі. Почуття [Текст]: Популярне видання / Петровський, Володимир Володимирович, Семененко, Валерій Іванович. - Харків: Школа, 2010. - 432 с.

Розумне, добре, вічне... [Текст]: Думки про виховання та навчання / Передм. В.Я.Неділька. - К. : Молодь, 1989. - 288 с.

Українська педагогіка в персоналіях [Текст]: У двох книгах; Навч. посіб. Кн.2 : ХХ століття / За ред. О.В.Сухомлинської. - К. : Либідь, 2005. - 552 с.

Хрестоматия по педагогике [Текст]: Для педагогических училищ / Сост., предисл. С.Н.Полянского; Худож. М.К.Шевцов. - М.: Просвещение, 1967. - 716 с.

Нагороди та премії імені А.С.Макаренка

1. Нагру́дний знак „А. С. Мака́ренко" (Україна)

Заохочувальна відомча відзнака Міністерства освіти і науки України. Має третій (найвищий) ступінь серед відзнак, запроваджених МОН України.

Наказом МОН України №402 від 11.07.2005, було затверджено Положення про нагородження нагрудними знаками "Відмінник освіти України", "Василь Сухомлинський", "Софія Русова", "А.С. Макаренко", "Петро Могила", "За наукові досягнення" та Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України.

2. Медаль „А.С. Макаренко" (Росія)

Заснована у 2003 році редакцією журналу „Народное образование" та Міжнародною макаренківською асоціацією. Медалями у номінаціях „За педагогическую доблесть" або „За вклад в развитие педагогики дела" нагороджуються переможці конкурсу директори загальноосвітніх установ, педагоги-практики, керівники освіти, державні та громадські діячі, науковці, благодійники. Медаллю № 1 у 2003 році нагороджений вихованець комуни ім. Ф Е. Дзержинського - Іван Дем'янович Токарєв. На 01.03.12 нагороджено 73 особи, у тому числі 2 громадянина іноземних держав.

3. Орден „А.С. Макаренка. За внесок у розвиток освіти, просвіти і духовно-морального виховання" і знак Ордену медаль „А.С.Макаренка" (Росія)

Орден і знак Ордена медаль „А.С. Макаренка" - вища Національна Нагорода Громадського Визнання заслуг і досягнень у просвітницькій, викладацькій та освітній сферах: затверджено: Установчим Договором від 21 січня 2008 року. Відомості про номінантів розміщуються у мережі INTERNET на сайті: www.ros-vel.ru в рубриці „Кавалери Ордену А.С. Макаренка" і www.best-pedagog.ru, що містять повну інформацію про кращих педагогів Росії, які дійсно є елітою і гордістю освітньої системи Росії, а також про очолювані ними навчальні і освітні установи.

4. Медаль „А. С. Макаренко" (Україна (СРСР)) «За досягнення у галузі освіти та педагогічної науки»

Медаль „А. С. Макаренко" - медаль УРСР, заснована Постановою Ради Міністрів УРСР від 11 вересня 1964 р. Категорії нагороджуваних: вчителі, вихователі, старші піонервожаті, керівники шкіл, педагогічні працівники позашкільних та дошкільних установ, органів народної освіти, працівники педагогічних наук, які досягли успіхів у навчанні та вихованні підростаючого покоління, у розвитку народної освіти, теорії та історії педагогіки, психології, вдосконаленні методів навчання, за створення високоякісних підручників і посібників для шкіл, середніх і вищих навчальних закладів нагороджувалися медаллю А.С. Макаренко, заснованої Постановою Ради Міністрів УРСР від 11 вересня 1964 р. Нагородження провадилося за поданням обласних виконкомів, Київського та Севастопольського міських Рад депутатів трудящих. Нині не вручається.

5. Полтавська обласна премія імені А. С. Макаренка

ПОЛОЖЕННЯ
про Полтавську обласну премію імені А. С. Макаренка

Обґрунтування Полтавщина славиться своїми педагогічними традиціями, освітніми новаціями й талановитими педагогами. Усьому світові відоме ім'я Антона Семеновича Макаренка, котрий тривалий час жив на Полтавщині й створив оригінальну систему виховання, актуальну і для нашого часу. Сьогодні в області плідно працюють тисячі педагогів, серед яких багато новаторів і великих майстрів своєї справи. Віддане служіння дітям, впровадження новітніх технологій навчання, творча праця педагогів заслуговують на повагу й пошану з боку суспільства й державної влади. У зв'язку з цим Полтавська обласна рада ініціює заснування Полтавської обласної премії імені А.С. Макаренка для педагогічних працівників.

Засновник Полтавської обласної премії імені А.С. Макаренка - Полтавська обласна рада.

Основна мета Полтавської обласної премії імені А.С. Макаренка - сприяти розвитку вітчизняної освіти, утверджувати авторитет педагога в суспільстві, спонукати педагогічних працівників до творчої праці.

Дата вручення премії - День працівників освіти (щорічно).

Детальніше: http://old.dnpb.gov.ua/id/645/

6. Сумська обласна премія імені А.С. Макаренка (Україна)

Премія (7 тис. грн. у 2011 р.) встановлена з метою підвищення соціального статусу працівників освіти області за номінаціями: дошкільний, загальноосвітній, позашкільний, професійно-технічний, вищий навчальний заклад.

Інтернет-ресурси

https://day.kyiv.ua - газета «День»

https://dt.ua - тижневик «Дзеркало тижня»

https://golos.com.ua - газета «Голос України»

https://kp.ua - газета «Комсомольская правда в Украине»

https://ukurier.gov.ua - газета «Урядовий кур`єр»

http://lagoda.org/ru/publications/articles/222-makarenko-verit-v-cheloveka Антон Макаренко: верить в человека – это самое главное

http://subject.com.ua/psychology/history_pedagog/34.html Історія педагогіки України: педагогічна спадщина Антона Макаренка

Воспитать человека http://vp-ch.ru/makarenko Макаренко Антон Семенович

http://musej-makarenka.at.ua/index/0-4 Міжнародна макаренківська асоціація

http://old.dnpb.gov.ua/id/645/ Нагороди та премії імені А.С.Макаренка

https://www.psychologos.ru/articles/view/pedagogicheskaya-sistema-a.s.makarenko Н.И. Козлов Педагогическая система А.С.Макаренко

http://forbes.net.ua/magazine/forbes/1350328-uroki-antona-makarenko Уроки Антона Макаренко: чему могут поучиться у знаменитого педагога современные предприниматели?

 

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

  • blog
  • facebook
  • tweetter
  • youtube
  • youtube
  • youtube
  • pinterest
  • Instagram

НАШІ НАГОРОДИ

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36

(044) 288-30-12
lib@msmb.org.ua

ВГОРУ